НА ТЕМИ :

1. Гетьман Мазепа

2. Іван Скоропадський

3. Кирило Розумовський

4.Кирило-Мефодієвське братство

5.Повстання Декабристів

Виконала : Терпиловська Анастасія Федорівна

Студентка КПс

МАУП

КИЇВ 2000

ГЕТЬМАН ІВАН МАЗЕПА.

Іван Степанович Мазепа (1687-1708) народився десь між 1632 і 1644рр. Походив

з українських шляхтичів Мазеп-Колединських .

Мазепа навчався в Києво-Могилянській колегії , а також в єзуїтський колегії у

Варшаві. Службу почав при дворі польського короля Яна || Казимира як

«покойовий дворянин» . За його дорученням їздив до Франції ,Італії,

Німеччини, в Голландії вивчав артилерійську справу. Став освіченою людиною

,знав польську , латинську , німецьку, італійську ,французьку, татарську і

голландську .Після повернення до Варшави , за дорученням короля їздив до

Виговського (1659),до Юрія Хмельницького (1660). У 1663 відвозив Тетері

Гетьманські клейноди. У цьому ж 1663 р. Мазепа залишив службу у короля й

деякий час жив у батьківському маєтку в Мазепинцях.

У 1669р. Мазепа почав служити в гетьмана Дорошенко в Чигирині, де дістав ранг

генерального осавула, а потім писаря. У 1764 р. Дорошенко послав Мазепу у

Крим і Туреччину просити військової допомоги , та на шляху його спіймали

запорожці і хотіли стратити , але Сірко не дозволив і відправив його до

Самойловича .У Самойловича Мазепа швидко завоював довір”я , виховував його

синів і виконував різні доручення .У 1682р , він став генеральним осавулом ,

а в 1687р він зайняв пост Гетьмана.

Маючи неабиякий розум і здобувши гарну освіту ,Мазепа був видатним політиком

,вправним оратором і водночас людиною хитрою та владолюбною.

З перших днів свого правління Мазепа сумлінно виконував повеління царського

уряду й вірно служив йому. Уже в 1688р відповідно до Коломацьких статей 1687р

почалося будівництво фортець .

У березні 1689р вирушила на південь російська армія (112тис чол) під

командуванням князя В.Голіцина . 20 квітня на р.Коломаку до неї приєдналося

козацьке військо на чолі з гетьманом Мазепою .Вони розбили передові татарські

загони, і 20 травня підійшли до Перекопа. Але через виснаженість військ ,24

червня війська коло Коломика розійшлися і направились по домівках .

Союзники Росії у війні з Туреччиною –Польша, Австрія, Венеція – у кінці 1698

р. почали мирні переговори з Туреччиною і в 1699р в м.Карловцях ,уклали

мирний договір .Азов з навколишньою місцевістю залишався за Росією .На Дніпрі

мали бути зруйновані фортеці .Росія припиняла виплату данини кримському хану.

Отже від Коломацької ради 1687р , до початку Північної війни 1700р на вимоги

царського уряду козаки брали участь у числених боях проти турків та татар, а

селяни й міщани мусили постачати російські війська , які проходили через їх

землі . Їх начальники безборонно притісняли , а то й просто знущались над

місцевим населенням .

Хоч Мазепа і здійснював деякі заходи ,щоб обмежити розміри панщині і різних

поборів у старшинських маєтках, повинності що їх мусили виконувати посполиті

,безперервно зростали ,визиск їх збільшувався , посилювалося зубоження

козацтва й міських низів . Все це викликало незадоволення народних мас і

приводило до масових повстань , які Мазепа за допомогою царських військ

жорстоко придушував.

Протягом листопада 1708р відбувся ряд воєнно-політичних акцій .2 листопада

війська О.Меншикова взяли штурмом Батурин.12 листопада у Глухові відбулася

церемонія проголошення церковної Анафеми . Єдиним успіхом у ці тривожні дні

для Мазепи став перехід на його бік , частини Запоріжців на чолі з кошовим

отаманом Костем Гордієнко.

Між тим події складалися не на користь І.Мазепи.У травні 1709р царські

війська полковника Яковлева ,зруйнували Січ, і знишили велику кількість

козаків.

Нервове напруження останніх місяців ,жорстокі невдачі ,провал планів та

задумів,підірвали здоров”я Гетьмана .

Мазепа почав хворіти .Відчуваючи наближення смерті ,він наказав спалити

документи ,що належали йому, висповідався і тихо помер 2 жовтня 1709р ,у

селі Варниці ,неподалік Бендер.

Іван Скоропадський (1708-1722).

Хоча Скоропадський і фігурував у планах Мазепи та підтримував ідею автономії

України ,ПетроІ погодився на його обрання , бо той був людиною старою й

ненаполегливою . Скоропадський фактично не чинив опору царським реформам ,

але й зробити міг небагато.Одразу після його обрання у 1708 р цар відрядив

до Скоропадського свого намісника Ізмайлова та два російських полки , давши

їм таємні вказівки заарештувати гетьмана якщо його дії викличуть

підозру.Незабаром почала проводитися політика підпорядкування .Резиденцію

гетьмана з Батурина перенесли до Глухова , поближче до Російських кордонів .

Головнокомандуючим козацького війська був поставлен росіянин.На посаду

управляючих територіями полків призначали чужинців і росиян.Уперше росіяни

отримали на Україні великі землеволодіння . Навіть за видавничою правою

здійснювався нагляд.

Експлуатація українських ресурсів мала різноманітні форми. Між 1709-1722рр

Україна повинна була утримувати десять російських полків, розміщених на її

території.

Десятки тисяч Українців посилали на працювати на будівництві Ладозького

каналу та нової царської столиці Санкт-Петербурга . У 1719р українцям

забороняли експортувати зерно безпосередньо на Захід. Натомість вони повинні

були возити його у російські порти Ригу та Архангельськ , де воно продавалось

за встановленими урядом цінами. Нарешті , російським купцям створювалися

пільгові умови для продажу в Гетьманщині своїх товарів ,у той час як

українці сплачували величезне мито за крам ,що везли на північ.

Але найбільш ударом для українців стало те , що у 1722р Малоросійська колегія

–урядовий орган Москви , що складався з шести російських урядовців , які

постійно перебували на Україні – дістали право разом з Гетьманом ділити владу

.Це було занадто навіть для терплячого Скоропадського . Він поїхав до Санкт-

Петербурга просити царя переглянути цю справу . ПетроІ відмовив йому. І

невдовзі повернувшись до Глухова старий гетьман помер.

ВІДНОВЛЕННЯ ГЕТЬМАНСТВА .ОБРАННЯ ГЕТЬМАНОМ К.РОЗУМОВСЬКОГО

Після смерті Анни Іванівни з 1741р по 1761р царицею стала дочка Петра 1

Єлизавета Петрівна. При ній політику щодо України було пом”якшено. Це

пояснювалось як складністю зовнішньополітичного становища Росії і намаганням ,

у зв”язку з цим залучити на свій бік козацьку старшину , так і в певній мірі

особистими симпатіями цариці. Виходець з України ,козак Олекса Розумовський

став улюбленцем Єлизавети.У 1744р вона приїжджала до Києва , де їй вручили

просьбу старшини про обрання нового гетьмана. Цариця прихильно поставилася до

цієї просьби , але кандидата в гетьмани обирала сама.

У 1750 р.в Глухові під наглядом царського представника відбулася рада , яка

обрала гетьманом брата фаворита цариці-Кирила Розумовського.(1750-1764).

Правління гетьманського уряду було ліквідовано ,царських урядовців

відкликано,владі гетьмана підпорядковано Запорізьку Січ .Новий гетьман

повністю діяв з волі цариці ,роздавав багато земель українській старшині і

російським дворянам ,сприяв зміцненню козацької старшини як поміщиків-

феодалів.

Ще в 1732р за царювання Анни Іванівни на Слобожанщині замість ліквідованих

козацьких полків були створенні драгунські полки з царськими офіцерами на

чолі. Туди й зачислялась й частина козацтва . Але це викликало велике

незадоволення козацької старшини та козаків, і в 1743р козацькі полки на

Слобожанщині були відновлені.

У 1754 р. були ліквідовані митні побори на порубіжжі Росії та України . А у

1761р видано універсал про виключене право козацької старшини на

гуральництво.

З відновленням гетьманства, підпорядкування Лівобережної України із Сенату

було передано в Колегію іноземних справ.Однак гетьман не дбав про збереження

такого правового статусу України і тому у січні 1756р Лівобережну Україну

було знов переведено до Сенату, в якому утворено “особую єкспедицию ” для

українських справ.

Результатом суспільно-політичної діяльності гетьмана Розумовського стала

судова реформа.Універсалом від 17 листопада 1760 р гетьман запровадив новий

порядок судочинства , з гідно з яким ,генеральний суд очолювали 2 генеральні

судді ,а до його складу входили вибрані від старшини представники кожного з

10 полків.Того ж року полкові суди було перетворено на городські , де

розглядалися кримінальні справи.

Загалом судова реформа ,здійснена Розумовським , відповідала інтересам

козацьких старшин .

1763 р К Розумовський підготував на ім”я Катерини 2 дві чолобитні: про

відновлення давніх прав України та про необхідність перетворення Києво-

Могилянської академії на університет та заснування університету в

Батурині.АЛЕ реакція російського уряду на ці чолобитні ,виявилась дуже

негативною .

І 10 листопада 1764р вийшов царський указ про ліквідацію гетьманства. Після

ліквідації гетьманства Розумовський залишився крупним поміщиком .Помер 9

січня 1803 року похован в церкві Воскресіння Христового в Батурині.

КИРИЛО-МИФОДІЇВСЬКЕ ТОВАРИСТВО

3 березня 1847р студент Київського університету Олексій Петров доніс

царським властям про таємне товариство , яке він випадково виявив .Поліція

тут же арештувала провідних членів товариства і відправила їх до Санкт-

Петербурга.У результаті посилених допитів власті дізнались про існування

Кирило-Мефодієвського товариства – першої на Україні організації політичного

спрямування .

Товариство складалося всього з десятка активних членів та кількох десятків

співчуваючих. До групи входили молоді представники української інтелігенції

на чолі з Миколою Костомаровим та Миколою Гулаком .Хоч Тарс Шевченко і

Пантелеймон Куліш – підтримували з братством недуже стійкі зв”язки - їх також

арештували. Товариство було нетільки малочисельним але й обмеженим у своїй

діяльності.Протягом приблизно 14 місяців товариство збиралось кілька разів на

тривалі політичні та філософські дискусії , та підготували ряд положень до

своєї програми.

Найважливіші з цих положень сформульованих Костомаровим , містились у творі

під назвою “Закон Божий (Книга буття українського народу)” Серед пропонованих

в ньому заходів були скасування кріпацтва , ліквідація юридичних відмінностей

між станами , доступність освіти для мас. Столицею федерації повинен був

стати Київ.Першою по шляху створення федерації повинна була піти УКРАЇНА.

Погоджуючись щодо загальних засад , учасники групи , однак розходились в

питанні про те , що вважати першочерговим і найважливішим. Для Костомарова

це була єдність і братство слов”ян ; Шевченко палко вимагав соціального й

національного звільнення укра”їнців , а Куліш наголошував на важливості

розвитку укра”їнської культури .

Попри відносно безневинний характер товариства царські власті вирішили

покарати його провідних членів .Костомаров , Куліш та інші помірковані

дістали вирок, що пердбачав заслання в глиб Росії терміном на рік або більше.

Гулака засудили до 3 років ув’язнення .А Шевченко віддали до солдатів ,

терміном на 10 років.

ВИСНОВОК Значення Кирило-Мефодіївського товариства важливе з кількох

міркувань .Воно явило собою першу ,хоч і невдалу спробу інтелігенції перейти

від культурницького до політичного етапу національного розвитку ; воно

привернуло увагу царського уряду до потенційної небезпеки зростаючої

національної свідомості українців ; ліквідація товариства дала сигнал до

наступу антиукраїнської політики і ознаменувала початок довгої безупинної

боротьби української інтелігенції з російським царатом.

ПОВСТАННЯ ДЕКАБРИСТІВ

Багато царських офіцерів , які брали участь у наполеонських війнах Європи ,

зазнали впливів політичних інститутів і цінностей Заходу й стали їхніми

прибічниками . Повернувшись із перемогою , вони сподівались , що начебто

ліберальний ОлександрІ упровадить в Росії реформи на західний зразок. Глибоко

розчарувавшись , невелика група самовідданих армійських офіцерів , переважно

представників найзнатніших родів Росії , утворили таємні товариства , що

ставили собі за мету повалення самодержавства і встановлення

конституційного правління . Перше таке товариство – “Союз порятунку”- було

засноване у Петербурзі 1816р Десь через п”ять років воно розкололось на дві

окремі групи , щонайдалі перебували в Петербурзі, продовжувало розвивати

республіканські ідеї. Не маючи сильного проводу , воно зробило небагато .

Зате Південне товариство , з осередком в Тульчині , на півдні України , де

служив його керівник – полковник Павло Пестель , діяло ефективніше. Пестель

переконав приєднатися до його організації іншу таємну групу – Товариство

Об”єднаних Слов”ян. Йому також вдалося схилити на свій бік революційну

Польську групу , що діяла на Україні .Таким чином , Південне товариство до

1825 р. з майже 30 офіцерів –змовників зросло до близько 160.

Сформульована в документі під назвою “Руська правда” програма Пестеля була

більш радикальною , ніж програма північних конституціоналістів . Вона

передбачала скасування всякої соціальної та політичної нерівності ,

модернізацією господарства країни ,провід революційної верхівки ,сувору

централізацію управління. Члени Товариства об”єднаних слов”ян не поділяли

централіських упереджень Пестеля. , схиляючись до ідеї реорганізації імперії

на федеративних засадах .

Смерть Олександра І в грудні 1825р зненацька застигла ідеалістично-настроєних

революціонерів-дилетантів як Північного так і Південного товариств. Керівники

Північного товариства зібрали під своїм командуванням кілька тисяч війська і

вдалися до спроби скинути нового царя МиколуІ .

Це повстання провалилося , а всіх його провідників заарештували .На Україні

Південне товариство мало трохи більший успіх , провід у товаристві перейшов

до Бестужева-Рюміна та братів Муравйових-Апостолв . Хоч вони й змогли

переконати близько тисячи своїх солдат приєднатись до повстання , але великої

підтримки з боку солдатів вони не дістали.Після тижня безцільних блукань ,

їзні сили були в щент розбиті вірними царю військами . Так повстання

декабристів – цей перший в історії революційний вибух – зазнав катастрофічної

поразки .