Реферат: Розпад Радянського Союзу i вiдродження незалежностi Украiни

Реферат: Розпад Радянського Союзу i вiдродження незалежностi Украiни

Тема 5. Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України.

Мета.

· сформувати в учнів цілісне уявлення про взаємозв”язок історичних

подій 1985 – 1991 рр. в СРСР та в Україні, особливості процесу перебудови в

Україні, фактори, що сприяли появі незалежної України;

· з”ясувати, в чому полягає історичне значення проголошення

незалежності України.

· продовжити формування уміння логічно висловлювати свої думки,

довати оцінки історичним подіям, зіставляти різні погліди та робити висновки.

Навчальні цілі теми.

Після вичення теми учні повинні знати:

а) дати періоду розпаду Радянського Союзу і відродження незалежності України;

- пленум ЦК КПРС. Початок перебудови.

- ХХVI з”їзд КПУ.

- планетарної катастрофи на Чорнобильській АЕС

- винекнення Української гельсінської спілки

- устоновчої конференції Товариства української мови ім. Т.Г.Шевченка

- установчої конференції товариства “Меморіал”

- першого з”їзду народних депутатів СРСР.

- установчого з”їзду Народного Руху України за перебудову

- прийняття Верховною Радою УРСР Закону про мови в УРСР.

- обрання М.Горбачова Президентов СРСР.

- прийняття Декларації про державний суверенітет України.

- спроби антиконституційного перевороту в СРСР (ДКНС)

- проголошення незалежності України

- прийняття Акту проголошення незалежності України

- всеукраїнського референдуму. Обрання Президентом України Леоніда

Кравчука.

б) основні поняття;

- перебудови, радикалізм, політична система, гласність, плюралізм,

сучасна політична партія, альтернатива, аргумент, суверенітет, референдум,

федерація, унітарна держава, конфедерація.

в) назви:

- органів влади та управління в Україні;

- основних партій та громадських організацій.

г) основний зміст Декларації про державний суверенітет України, Акту

проголошення незаленості України.

Після вивчення теми учні повинні вміти:

а) охарактеризувати соціально – економічне та громадсько – політичне життя в

період перебудови;

б) проаналізувати політику М.С.горбачова;

в) встановити фактори, що сприяли появі незалежності України.

г) визнати обставини, що зумовили появу СНД.

Основний зміст теми.

Урок 1

Тема. Суспільно – політичне життя України

у 80–ті роки.

Очікувані результати

- пояснювати, які зміни у партійно – державному керівництвівідбулися

після смерті Л.Брежнева;

- розповідати про основні етапи перебудови;

- аргументувати свою думку щодо спроб розв”язання соціальних проблем,

оздоровлення суспільно – політичного життя та падіння авторитету компартії

України в 1985 – 1987 рр.

- висловлювати своє ставлення до ролі особистості в історії.

План.

1. Необхідність суспільних перетворень.

2. Основні етапи передубови.

3. Спроби реформувати суспільно – політичного життя.

4. Падіння авторитету Компартії України.

Основні етапи і методи уроку.

І. Повідомлення теми й очікуваних результатів уроку (інформація вчителя).

ІІ. Визначення ролі особистості в реалізації суспільних перетворень (міні –

повідомлення учнів, схема – ланцюжок).

ІІІ. Опрацювання поняття передубова і з”ясування її причин (мозковий штурм

робота в парах) використання таблиць, бесіда.)

VI. (інформація вчителя, міні – повідомлення, бесіда)

Як проводити урок.

Учитель. Друга половина 80-х років ознаменувалася стрімким

наростанням кризи радянської системи, закономірним наслідком якої став розпад

СРСР і відродження в 1991 році незалежності України.

ІІ. Протягом 1982-1985 рр. в СРСР тричі змінилося партійно – державне

керівництво. Мільйони радянських громадян байдуже або з роздратуванням

спостерігали за цими подіями, що зворотньою стороною цих подій була прихована

боротьба на найвищому рівні, що точилася після смерті М.Брежнева в 1982 році.

Питання 1.

Міні-повідомленя учнів.

У ході повідомлень учні будують ланцюжок:

Генеральний секретар ЦК КПРС:

Л. Брежнєв Ю. Андронов К. Черненко М. Горбачов

з жовтня з листопада з лютого з

березня

1964 р. 1982 р. 1984 р.

1985 р.

- визнано, що - промови про

радянське успіхи соціалізму

суспільство в СРСР

не позбавлено

суперечностей

- визнано, що - активізація

- СРСР відстає від консервативних

Заходу сил

- заходи щодо - соціально-економічна

наведення криза.

порядку.

Учитель. Соціально-економічна криза вимагала корінних змін у всіх

сферах житті суспільства. Від соціально-економічних змін залежало життя

радянської системи та існування СРСР як єдиної централізованої держави.

Питання 2.

Учитель. М.С. Горбачов був представником тієї частини партій і керівництва

країни, яка прагнула до радикального реформування радянської системи.

Закінченої програми у М. Горбачова і його прибічників у 1985 р. не було, тому

йшов постійний пошук шляхів виходу з кризи.

III. З ім’ям генсека ЦК КПРС М. Горбачова пов’язують поняття „перебудова”.

Учитель запитує учнів:

- Чи доводилось всім чути слово „перебудова”? Використовуємо

- З чим воно у вас асоціюється?

метод „мозкового

штурму”.

Учитель. Суть і зміст цього поняття змінювалася кілька разів. На

квітневому Пленумі ЦК КПРС (1985 р.) цей термін згадувався лише на контексті

поліпшення управління господарством. Поступово термін наповнювався новим

змістом, означаючи оновлення, модернізацію всіх сфер життя, „очищення”

соціалізму від негативних рис минулого.

Учитель пропонує об’єднатися у пари і виконати Робота в парах.

завдання : дати визначення терміну „перебудова”

У разі необхідності після представлення результатів роботи учитель надає

допомогу:

Перебудова – спроба партійно-державного керівництва СРСР вивести країну з

гострої кризи, що охопила всі сфери суспільства.

Учні ознайомляться зі змістом I етапу перебудови Використовуємо

в Україні.

таблицю

„Перебудова”

(1985-1991)

Додаток 1

IV.

Питання 3. Учням пропонується поміркувати над Використовуємо

питаннями до змісту таблиці:

таблицю

а) які програми було розроблено партійним „М. Горбачев і

керівництвом для вирішення соціальних проблем? пошук шляхів

б) у чому полягали спроби оздоровлення виходу з

кризи”.

суспільно-політичного життя?

(Додаток 2)

Учитель. Всі ці заходи здійснювалися на початковому етапі

1985-1987 рр. В подальшому саме життя вказувало на те, що без поглиблення

реформ неможливо подолати кризу.

Питання 4.

Учитель ознайомлює учнів з політикою керівництва України в період

„перебудови”. Короткий зміст повідомлення:

· Перший секретар ЦК КП України В. Щербицький, вище партійне

керівництво країни знаходилося на консервативних позиціях, але внаслідок

історичних традицій вони виконували рішення центральних фондів партій

· В керівництві КПУ не було творчого ставлення до перебудови, що

розпочалася в квітні 1985 року. Все нове, демократичне надходило з центру.

Авторитет КПУ стрімко знижувався

· КПУ не змогла правильно оцінити тенденцій суспільного розвитку

· Партійне керівництво не змогло вирішити найгостріші проблеми, що

стояли перед республікою. (перш за все економічні)

· КПУ не змогла підтвердити статус керівної політичної сили в нових

умовах.

Саме тому в кінці 80-х років КПУ не змогла оволодіти політичною ситуацією в

Україні.

· Народ України не міг вибачити владі екологічну

катастрофу в республіці, якою стала аварія на Чорнобильській АЕС в ніч з 25

на 26 квітня 1986 р.

- Це питання можуть висвітлити учні, заздалегідь підготувавши

короткі повідомлення про:

а) пожежників

б) медиків

в) журналістів

Можна використати слова:

Покинуті рідні пороги

Залишена рідна земля.

І лише сумні монологи

Вчувають ліси і поля.

Нема кому мовити слово,

Німа порожнеча навкруг.

І вітер пронизливий знову

Єдиний слухач, вірний друг.

Шепоче розщеплений атом

Про місію мирну свою.

Здирає із шкірою плату

За те, що живемо в раю.

Сплюндровані крони і віти,

Гриби, чагарник і плоди.

Чи будуть їм люди радіти,

І чи повернуться сюди?

А також історичну довідку. Чорнобиль – одне з стародавніх міст

Придніпров’я. Перша літописна згадка про нього відноситься до 1193 року.

Недалеко від міста вже тоді видобували болотну руду, з якої виготовляли залізо.

Особливе значення місту та району надала Чорнобильська АЕС, розміщена на

березі красивої річки Прип’ять.

В 1982 році тут завершено спорудження четвертого енергоблоку. В переддень

аварії в 30-км зоні навколо АЕС проживало 110 тис. чоловік, з яких ½ -

в містах атомних енергетиків, 13 тис. – в районному центрі Чорнобиля.

Наслідки катастрофи з’ясовуються під час бесіди з учнями.

Катастрофа призвела:

- до забруднення навколишнього середовища;

- до радіоактивного опромінення тисяч людей;

- до появи 30- кілометрової зони;

- до масового переселення жителів із забрудненої зони.

Наголошуємо, що керівники компартій зайняли таку позицію: інформація про

аварію замовчувалася і приховувалася.

Деякі факти:

- рішення про проведення першотравневої демонстрації в Києві підписав

перший секретар Київського міському КПУ Ю. Єльченко, який „нічого не знав”.

- В. Щербицький у грудні 1987 року у доповіді на честь 70-річчя

встановлення радянської влади в Україні взагалі не згадав Чорнобиль.

Пропонуємо згадати учням, як КПУ ставилась до національного відродження.

Протягом багатьох років КПУ:

- підтримувала русифікаторську політику центру;

- будувала міжнаціональні відносини на ідеологічній основі

(формування „радянського народу”).

- не сприяла створенню високого культурного рівня української нації.

У результаті прапор національного відродження підняли організаційні сили.

Керівництво КП України було неспроможне знайти шляхи вирішення гострих питань

життя республіки.

Підведення підсумків:

Домашнє завдання:

· прочитати відповідний параграф підручника

· індивідуальне завдання: підготувати повідомлення „Курс на радикальну

економічну реформу в СРСР в кінці 80-х рр..”

Урок 2.

Тема. Погіршення економічної ситуації в Україні в другій половині 80-х років.

Очікувані результати.

· пояснювати, в чому суть політики „прискорення” та негативні

тенденції економічного життя в другій половині 80-х рр..

· розповідати про поглиблення економічної реформи

· доводити, що в сільському господарстві позитивних змін не відбулося.

План.

1. Стан економіки України в кінці 1980 – на початку 1990 рр.

2. Життєвий рівень в Україні.

3. Становище в сільському господарстві.

Методи, які використовуються під час проведення уроку для активізації

навчальної діяльності учнів.

1. Індивідуальна робота.

2. „Броунівський рух”.

3. Робота з текстом.

4. Озвучення логічно-структурної схеми.

5. Складання логічно-структурної схеми.

6. Колективне обговорення.

Завдання. Оцініть свою активність впродовж уроку на кожному з

його станів за шкалою від „0” до „4” балів, за допомогою картки самоаналізу.

I.

Питання 1. Повідомлення учня , що було підготовлено вдома.

Учитель роздає учням картки з фактами, що характеризують стан

економіки України в кінці 1980 – на початку 1990 рр. (Додаток 3).

Учні вивчають отриману інформацію.

Переміщуючись по класу, обмінюються між собою знаннями.

Протягом 2 хв. Кожен спілкується з максимальною кількістю учнів.

Учні відтворюють отриману інформацію. колективне обговорення

Після колективного обговорення робимо висновок:

Наприкінці 80-х років після численних спроб поліпшити стан справ в економіці

керівництво як в цілому СРСР, так і України, було змушено визнати, що

економічна ситуація погіршилася, розпочалася руйнація народного господарства.

Необхідність поглиблення економічних перетворень ставала все очевиднішою.

Учитель. У червні 1987 році на Пленумі ЦК КПРС проголошено

радикальну економічну реформу.

(Доцільно попрацювати над терміном „радикалізм” – обстоювання і застосування

рішучих методів у розв’язанні певних проблем).

Пленум відзначив, що головне в радикальній реформі управління на – перехід

від адміністративних методів господарювання до нового господарського

механізму, який ґрунтується на врахування економічних інтересів виробників.

Однак реформа була не послідовною, її впровадженню чинив опір бюрократичний

апарат.

У 1990 році в СРСР робиться спроба запровадити економічну реформу, яка

називалася „Основні напрямки стабілізації народного господарства і переходу

до ринкової економіки”.

Цю програму прийняла Верховна Рада СРСР.

Вона фактично була симбіозом двох програм: академіка Л.Абалкіна та „500 днів”

академіка С.Шаталіна.

Програма виявилася нежиттєздатною.

Економічне становище погіршувалося.

Питання 2. Висвітлюємо питання щодо життєвого рівня населення,

використовуючи схему:

Життя перетворилося на суцільний пошук дефіциту, однак у суспільстві до цього

ставилися по-різному:

· панівна номенклатура не мала проблем (3% населення);

· деяка частина (7-8%) працездатного населення намагалося виїхати за

кордон;

· частина намагалася пристосуватися до змін (23-25%);

· найбільша частина (58-59%) вважала, що треба терпіти, може краще буде;

· невелика частина (6%) ставилася до економічних негараздів оптимістично:

Ми довго в ярмі були

І не могли сказати правди,

Але із цукром чай пили

І милися із милом завжди

Тепер без цукру чай п’ємо

І часом нічим твар помити

Але ми скинули ярмо

І можем правду говорити.

В.Забаштанський

Питання 3. Учням пропонується прочитати Самостійна робота з

у підручнику відповідний текст і виділити текстом підручника.

чотири пункти, які потрібно записати до схеми.

Схема

повинна

мати

такий

вигляд.

Робота над термінами: кооперація – добровільне об’єднання людей,

які несли паї для спільної господарської діяльності. Оренда – форма

взаємовідносин, при якій особа або група осіб одержує в користування від

власника землю, засоби виробництва на визначений строк за визначену орендним

договором плату.

Після обговорення учні роблять висновок: спроби перебудови у сільському

господарстві в кінці 80-х років позитивних змін не відбулося.

Потім підтверджують цей висновок прикладами:

- створюється Держагропром – бюрократична надбудова над колгоспами,

радгоспами та ін.;

- ведуться пошуки альтернативних форм господарювання: фермерські

господарства, поширення різних форм оренди, утворення кооперативних

колективів;

- загострюється продовольча проблема, хоча в 1989 і 1990 рр. Були

рекордно враженими;

- колгоспно-радгоспне керівництво і консервативні елементи в

партійних верхах не хотіли вирішувати головного питання на селі: визнання

приватної власності на землю.

-

Підведення підсумків. Пропонуємо оцінити власну участь у

роботі на уроці (за допомогою карток самоаналізу).

Домашнє завдання. Опрацювати відповідний параграф підручника.

Випереджаюче завдання: міні-повідомлення „Реформи в політичній системі СРСР”,

„I з’їзд народних депутатів”, „Загострення національного питання в СРСР”.

Урок 3.

Тема. Зростання політичної активності.

План

1. Політичне життя літа 1988 весни 1990 рр. В СРСР

2. Розгортання національно – визвольного руху в Україні.

Методи і технологія, що використовується для активізації навчальної

діяльності учнів.

- Аналіз документів – джерел

- „Мозковий штурм”

- Робота в парах

- Огляд періодичної преси минулих років

- Робота в малих групах

Хід уроку

І. Питання 1. Охопивши в кінці 80 –х рр. усі сфери життя,

перебудова досягла найпомітніших результатів у реформуванні політичної системи.

Керівництво починає розуміти, що найбільша перебудова системи в цілому.

Наголошуємо, що на уроці розглядатимемо

2, 3, 4 етапи передумови в СРСР та Україні.

Враховуючи те, що учні отримали

випереджаючи домашнє завдання, організовуємо Використовуємо таблицю

роботу з класом, розглядаючи кожний етап (Додаток 1)

перебудовою.

Наголошуємо, що формуючи завдання по реформуванню політичної системи, ХІХ

партконференція виходила з реального стану суспільства, відштовхувалася від

невирішених питань.

Завдання класу. Для виявлення цього стану Робота з документом

складіть таблицю і підготуйте міні-повідомлення (Додаток 4)

про політичну систему СРСР у 1988 році

Нагадуємо, що в середині 1988 року у перебудову починають включатися народні

маси. Цьому сприяла політика гласності.

Учням ставляться запитання:

Використовуємо

- Як ви розумієте термін „гласність” ? метод

“мозкового

Учитель об’єднує учнів у пари і штурму”

Пропонує дати визначення поняттю “гласність”. Робота в парах.

Після обговорення результатів роботи учні отримують інформацію.

Учитель. Гласність – це сута радянський термін, що навіть не

перекладається на іноземні мови. Означає він щось проміжне між свободою слова,

на яку партія так і не наважилась, і тотальним інформаційним контролем, від

якого вона під тиском обставин змушена була відмовитися.

Гласність – один з найважливіших принципів демократизму, який полягає у

невід’ємному праві кожного громадянина на отримання повної і вірогідної

інформації з будь – якого питання громадського життя, що не становить

державної чи військової таємниці (Політологія. Словник термінів і понять. –

К., 1996).

Піонером епохи гласності став конфлікт грузинського режисера Т.Абуладзе

„Покаяння”, який засуджував такий сталінізм і закликав в своєму фіналі шукати

втрачену „дорогу, яка веде до храму”.

Пропонують огляд творів і періодичної преси

періоду „перебудови”

Перелік

Книга А. Рибакова „Діти Арбату”

Журнали: „Огоньок”

„Радянська жінка”

„Крестьянка”

„Трезвость и культура”

„Человек и закон”

„Наука и жизнь”

„Молодь України”

Газети: „Известия”

„Учительская газета”

На хвилі гласності в 1988 році відбулася повна реабілітація тих, хто був

засуджений в процесах 30- 40 – х рр. та на початку 50-х рр.. (М.Бухарін,

О.Риков, Г.Зінов”єв, Я.Камєнєв та інші).

Учитель. В засобах масової інформації розгорнулася активна

дискусія про шляхи розвитку радянського суспільства. Гласність стала тим

етапом, без якого були б неможливі наступні зміни в країні. Вона зробила

революцію в свідомості і підготувала маси до сприймання нових радикальних

реформ.

Учитель змінює спосіб навчання. „Психологічна яма” послаблення

уваги учнів.

Для ознайомлення з періодичною пресою Об’єднання в групи їх

учням пропонуємо сісти за журнальні чотири

столики за інтересами (політика, економіка,

культура, спорт).

Питання 2.

Учитель. Ослабленням старої політичної системи народи Радянського

Союзу скористалися для боротьби за докорінний злам існуючої системи національно

– державних відносин і досягнення реального суверенітету. Домогтися цього було

неможливо без демонтажу унітарного характеру СРСР та знищення тоталітарної

політичної системи.

Пропонуємо учням згадати, що таке „унітарна держава” (держава, в якій

верховна влада зосереджена в центрі, а складові частини держави є лише

адміністративно – державними одиницями).

Кожна група опрацьовуючи відповідний Робота в

малих групах

текст параграфа, готує міні повідомлення

з питання:

Представлення результатів.

Кожна група представляє результати роботи і робить висновки.

Наприкінці уроку ставимо запитання:

1. Схарактеризуйте розвиток політичних подій в СРСР улітку 1988 – 1990 рр.

2. Якими методами центр прагнув зберегти унітарний характер СРСР.

3. Перелічить, які громадські організації з’явилися в 1987 -1989 рр.

4. Чому мітингова активність в Україні 1989 р розпочалася в західних областях

? Який вплив вона мала на інші регіони республіки ?

5. В яких умовах формувався Народний Рух в Україні ?

6. Охарактеризуйте умови, які сприяли прийняттю Верховною Радою СРСР Закону

про мови.

Домашнє завдання.

Прочитати відповідні параграфи підручника

Підготуватися до „круглого столу” за темою наступного уроку „Початок

формування багатопартійності”

Учитель ділить – клас на 5 „партійних груп”.

Кожна група отримує завдання підготувати розповідь за планом:

а) назва

б) дата утворення

в) основні завдання.

Урок 4.

1. Становлення багатопартійності: етапи

2. Класифікація новостворених партій в Україні:

3. Розклад Комуністичної партії України.

Хід уроку.

Проблемне завдання. Сформувати свій погляд на існування великої

кількості партій в країні й спробувати спрогнозувати перспективу їх об’єднання.

На якій єдино визначній платформі таке об’єднання можливе.

Питання 1. Гласність була кроком у напрямку побудови правової

держави. Право мати свою думку та вільно її висловлювати припускає й право

однодумців об’єднатися в суспільно – політичні організації та партії, покликані

захищати як інтереси своїх членів, так і інтересів тих або інших соціальних

верств та груп населення. Тому, закономірно стала поява в СРСР

багатопартійності.

Виходячи з того, що метою політичної партії є завоювання, утримання і

використання державної влади, можлива така періодизація – історії

багатопартійності:

І – етап зародження багатопартійності – середина 1988 вересень – 1989 рр.

ІІ етап – становлення багатопартійності – травень 1990 1995 рр.

Наголошуємо, що на цьому уроці ми вивчаємо І етап.

Питання 2 Нагадуємо про домашнє завдання. Знайомимо з умовною класифікацією

новостворених партій.

Екологічні об’єднання.

Обираємо разом з учнями „представників” від різних „Круглий стіл”

політичних – сил і пропонуємо коротко ознайомити

присутніх із умовами створення та основними

завданнями своїх партій.

Учні займають місце за окремим столом.

Їх місця визначені табличками: „Ліві”, „Центр”, „Праві”, „Земні”, „Компартія”.

Призначається ведучий, який надає слово всім учасникам „круглого столу” по

черзі. З’ясовуємо, що плюралізм – це демократичний політичний принцип, який

означає визнання усіх існуючих у суспільстві цінностей, інтересів, думок і

політичних систем та партій.

Питання 3 В 1989 -1990 рр. Вже стало ясно, що КПРС нездатна

перебудуватися і очолити глибокі політичні та економічні реформи в СРСР. Колись

єдина, КПРС розкололася. Менша її частина згуртувалася навколо створеної на

початку 1990 року „Демократичної платформи в КПРС” і домагалася продовження

реформ.

У березні 1990 року у Києві відбулася перша конференція прихильників

„Демократичної платформи”. Після того, як відбувся ХХVIIІ з’їзд КПРС і

ХХVІІІ з’їзд КПУ, прихильники „Демократичної платформи” вийшли з Компартії і

частина їх у грудні 1990 року утворила Партію демократичного відродження.

Частина членів „Демократичної платформи” залишилась у КПРС.

Акцентуємо увагу на причинах втрати авторитету Компартії:

· непослідовне реформування народного господарства, що призвело до кризи;

· нездатність партії вести боротьбу в умовах конкуренції;

· започатковане гласністю висвітлення „білих плям” історичного минулого.

· втрата партій ним керівництвом контролю над процесом перебудови

· поява в партії людей з іншими поглядами.

Підсумовуючи роботу учнів на уроці Використовуємо метод

пропонуємо виконати - проблемне завдання „Прес”.

Домашнє завдання.

· Опрацювати відповідний параграф підручника.

· Підготувати повідомлення: 1. „Вибори до Верховної Ради УРСР 1990

року та розстановка політичних сил у ній”. 2. Спроба державного перевороту в

СРСР і Україні.

Урок 6-7

План.

1. Україна в 1990 році.

а) вибори до Верховної Ради УРСР 1990 р і розстановка політичних сил у ній;

б) декларація про державний суверенітет України;

в) політична конференція восени 1990 року.

2. Україна в 1991 році:

а) референдум 17 березня 1991 року.

б) спроба державного перевороту в СРСР і України;

в) акт проголошення незалежності України;

г) референдум 1 грудня 1991 року.

3. Фактори, що сприяли появі незалежної України. Історичне значення

проголошення незалежності України.

Питання 1. а) Про вибори до Верховної Ради Повідомлення учня

УРСР 1990 року і розстановку

політичних сил.

б) Пояснюємо причини прийняття Верховною Радою України Декларації про

державний суверенітет України 16 липня 1990 року:

· необхідність відродження національної культури та збереження

духовних багатств українського народу;

· великодержавна політика центру та поглиблення економічної кризи в СРСР;

· зростання свідомості українського народу.

Пропонуємо завдання учням: пригадати

зміст Декларації.

У разі необхідності

Учні повинні назвати основні засади Декларації про робота з

текстами

Державний суверенітет

підручника

Доцільно акцентувати увагу на проголошеному положенні про те, що „Україна в

майбутньому має намір стати нейтральною, позаблоковою, без’ядерною державою.

В умовах тогочасної політичної нестабільності це викликало неоднозначну

реакцію в громадській думці і залишається темою політичних дебатів і

сьогодні.

Пропонуємо учнів опрацювати в групах Робота в групах

переваги та недоліки нижче названих варіантів рішення, Використовування

кожне з яких могло б бути положенням Декларації: технології „дерева

рішень”.

· „Україна в майбутньому має намір стати нейтральною, без’ядерною

державою”

· „Україна проголошує прагнення увійти до певного військово –

політичного блоку і зберігає ядерну зброю”.

· „Україна в майбутньому має намір стати нейтральною, позаблоковою,

ядерною державою”.

· „Україна проголошує прагнення ліквідувати ядерну зброю та увійти до

певного військово – політичного блоку”.

· Це питання в Декларації не піднімалося б зовсім.

Акцентуємо увагу учнів на тому, що Декларації не було надано статусу

конституційного акту.

в) розповідь вчителя про події осені 1990 року. Використанні

ілюстрації

з періодичної преси тих років

Основні вимоги, учасників акції, які свідчили

Про загострення стосунків опозиції та офіційної

влади:

· відставка уряду:

Зокрема „Живий ланцюг

· надання Декларації про державний Січень

1990 р.

суверенітет України конституційної Студентське наметове

сили.

містечко на майдані

· оголошення нових виборів до незалежності в

Києві

верховної Ради на багатопартійній жовтень 1990 р.

основі;

Маніфестація із закликами

· заборона військової служби громадянам до проведення

України за її межами. „круглого столу”

усіх

· націоналізація майна КПРС та ВЛКСМ на політичних сил України.

території республіки

Питання 2. Наприкінці 1990 – початку 1991 року внутрішньо –

політична обстановка у Радянському Союзі ще більш загострилася. Тодішній

перший секретар ЦК КП України С.Гуренко у виступі на грудневому (1990 р)

Пленумі ЦК КПРС заявив: „Демократія, гласність, плюралізм, не покращуючи

реального стану речей, стають засобом перетворень країни у „театр абсурд”.

а) Важливою подією в суспільному житті став референдум 17 березня 1991 року.

Ідея створити оновлену федерацію, підписати новий союзний договір широко

пропагувалася в ЗМІ.

Робота над термінами

Референдум – спосіб прийняти громадянами

держави шляхом голосування законів,

інших рішень з важливих питань

загальнодержавного і місцевого значення;

федеративна держава – союзна

держава, до якої входять державні

утворення, що мають політичну самостійність.

Конфедерація – союз суверенних держав,

створений для досягнення спільних цілей.

Повідомляємо, що українському народові запропонували визначитися з таких питань:

“Чи вважаєте ви необхідним збереження Союзу Радянський соціалістичних

Республік як оновленої федерації рівноправних суверенних республік, в якій

повною мірою гарантуватимуться права і свободи будь – якої національності ?

(Бюлетень загальносоюзного референдуму)

“Чи згодні ви з тим, що Україна має бути в складі Союзу Радянських

суверенних держав на засадах Декларації про державний суверенітет України ?”

(Бюлетень опитувань населення України)

В Тернопільський, Івано – Франківській та Львівській областях було винесено

на регіональний референдум ще й таке питання:

“Чи хочете ви, щоб Україна стала незалежною державою, яка самостійно вирішує

всі питання внутрішньої та зовнішньої політики, збагачує рівні права

громадянам незалежно від національної та релігійної приналежності ?

Учням пропонується завдання.

Як би вам прийшлося визначитися під час Використовуємо метод

голосування в 1991 році, яку позицію “Прес”

ви б зайняли ?

Повідомляємо результати референдуму: на перше питання відповідали “так” – 70,

2% , на друге – 80, 2% громадян, що взяли участь у референдумі. Більшість

виборців висловилися в обох випадках “за”, не розуміючи, що голосують за

різні форми національно – державного устрою. Але було зрозумілим, що

громадська думка починає схилятися на бік незалежності України.

в) Питання проголошення незалежності пояснює вчитель...

Провал перевороту 19 серпня 1991 року став катастрофічною поразкою реакційних

сил. Події серпня 1991 року викликали серйозні зміни в державному і

суспільному житті країни. СРСР почав швидко розвалюватися. В цих умовах

прийняття Верховною Радою 24 серпня 1991 року Акта про незалежність України

було цілком закономірною подією. Потрібно звернути увагу учнів на цілий ряд

важливих постанов, прийнятих Президією Верховної Ради УРСР. Наголосити,

що одним із самих суперечливих було питання прийняття національної символіки.

Наголошуємо, що незалежна держава відмовилася від імперських

державних символів і прийняла свої, що відбивали її національні й державні

традиції:

· 28 січня 1992 р. – державним прапором України визнано синьо – жовтий

прапор;

· 19 лютого 1992 р. затверджено малий Герб України – трезуб;

· 16 січня 1992 р. – державним гімном України затверджено музику

М.Вербицького до пісні П.Чубинського “Ще не вмерла Україна”, але питання про

текст гімну залишилося відкритим

г) Згідно чинним на той час законодавством питання про реалізацію права

народу України на самовизначення мало вирішуватися виключно всеукраїнським

референдумом. 1 грудня 1991 року Акт проголошення незалежності дістав

підтвердження 90,32% громадян. Президентом став Л.М.Кравчук (понад 61 %

голосів).

Всеукраїнський референдум став вирішальною подією на шляху до повної

ліквідації центральних владних структур.

21 грудня в Амла –Аті Декларація про утворення СНД була підписана

керівниками Азербайджану, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії,

Таджикистану, Узбекистану, Туркменістану, України.

Питання 3. Розкриємо фактори, що сприяли появі незалежної України:

а) внутрішньосоюзні;

б) національні;

в) міжнародні.

Внутрішньосоюзні: - погіршення соціально – економічної та політичної

ситуації в СРСР;

- втрата центром контролю за подіями на місцях,

- деморалізація консервативних сил;

- намагання Росії зберегти домінуючу роль в після путчовий період.

Національні: - існування в Україні органів державного управління;

- певна стабільність українського товарного ринку;

- активізація політичних сил республіки

- вплив поразки путчу на зміни суспільної думки;

- тривала боротьба народу України за створення власної незалежної

держави.

Міжнародні фактори:

- прогресуючий розпад соціалістичної системи.

Підсумки уроку.

Оскільки матеріал уроків насичений подіями доцільно запропонувати учням

розставити події в логічній послідовності:

· обрання Л.Кравчука Президентом України;

· перші вибори в УРСР, що проходили на альтернативній основі;

· створення СНД;

· голодування студентів у Києві;

· прийняття Верховною Радою УРСР Декларації про державний суверенітет

України;

· референдум на підтвердження Акта проголошення незалежності України;

· затвердження державної символіки України;

· проголошення Верховною Радою Акта про незалежність України;

· спроба державного перевороту в СРСР.

Домашнє завдання.

· Опрацювати відповідний матеріал в підручнику.

· Підготуватися до повторювально – узагальнюючого уроку за темою 5.