Дипломная работа: Діяльність транснаціональних компаній в Україні

Продукція "Нестле" в Україні:

швидкорозчинні напої (Nescafe, Nesquik і інші)

морозиво (Nestle, 48 Копійок, Кимо, Трояндочка й інші)

дитяче харчування (Nestle)

шоколадні і кондитерські вироби (торгові марки Nuts, Nestle Classic, Ш.О. К)

кулінарна продукція (Maggi)

сухі сніданки (Nestle)

Стратегія "Нестле" спрямована не тільки на зміцнення і модернізацію виробничої інфраструктури фабрик впровадження нових технологій у виробництво. Компанія також прагне бути високоефективним виробником з низькими виробничими витратами. Крім того, "Нестле" вкладає великі кошти в навчання і підвищення кваліфікац співробітників, передаючи їм міжнародний досвід компанії і науково-технічн знання.

Загальні інвестиції "Нестле" у виробництво і розвиток дистриб'юторської мережі в Україні на 31 грудня 2002 р. склали близько 175 мільйонів доларів США.

Загальне число постійних співробітників компанії в Україні - близько 4600 чоловік.

3.2 Характеристика компанії Coca-Cola в Україні

В свою чергу, компанія “Кока-Кола” теж здійснила впевнений крок на ринок безалкогольних напоїв України за рахунок значних фінансових інвестицій.

Компанія "Coca-Cola" вийшла на український ринок практично однією з перших компаній після оголошення незалежності та відкриття кордонів для імпорту продукції. Значні обсяги продажу продукції та відсутність потенційних конкурентів дозволило керівництву компанії прийти до висновку про відкриття в Україні заводу безалкогольних напоїв.

Проект про будівництво заводу був затверджений в березні 1995 року, а вже в кінці вересня 1996 року був введений в експлуатацію завод компанії “Coca-Cola” в 50-ти кілометрах від Києва. Отже, 1996 рік можна вважати роком відкриття повноцінного представництва компан "Coca-Cola" в Україні.

Існує багато факторів, які визначили стратегію компанії "Coca-Cola" при виході на український ринок безалкогольних напоїв.

Основним і, мабуть. визначальним фактором виходу на ринок України була економічна ситуація в країні, яка спонукала нерозвинутість промислової інфраструктури взагалі, і в харчовій промисловост зокрема.

Виходячи на ринок безалкогольних напоїв В Україні, компанія "Coca-Cola" мала лише одного сильного конкурента в особі транснаціональної корпорації “Pepsi", що спостерігалось практично в кожній країні світу. Тому, знаючи методи боротьби лише з своїм одвічним конкурентом, компанія "Coca-Cola" відразу завоювала 60% ринку безалкогольних напоїв.

Рішення про відкриття і введення в експлуатацію заводу в Україні було викликане не тільки високим рівнем попиту на продукцію. Процесу інвестування в українську економіку сприяло ще декілька факторів, визначальними з яких були низька вартість факторів виробництва, урядові стимули та високий інфраструктурно-виробничий потенціал українських підприємств-партнерів.

Низька вартість факторів виробництва дозволила компанії "Coca-Cola" за рахунок отриманих прибутків окупити вкладені інвестиційні ресурси в розмірі 100 млн. доларів всього за 3 роки. Компанія вже мала досвід по відкриттю заводів в країнах, що розвиваються, перш за все, це країни Азії, тому запланований кошторис витрат по введенню в експлуатацію заводу був виконаний практично на 100%.

Можливість отримання необхідних земельних ресурсів (близько 24 гектарів) та дозволу на проведення інженерно-будівельних робіт з’явилась лише завдяки значним урядовим стимулам у вигляд Державної програми пільгового інвестування промисловості України, прийнятої в квітні 1994 року. Ця програма передбачає створення додаткових податкових пільг при інвестуванні підприємств провідних галузей промисловості України.

До таких галузей, згідно з програмою, було віднесено харчову, вугільні та хімічну галузі промисловості. Така програма стимулювання та залучення інвестиційних ресурсів в Україну влаштовувало керівництво компанії "Coca-Cola" і було прийняте рішення про фінансування проекту створення нового виробництва на території Київсько області.

Створення філіалу компанії в Україні було викликане також високим інфраструктурно-виробничим потенціалом українських підприємств-партнерів. Зокрема, при введенні в дію філіалу планувалося створити його у вигляді компанії повного франчайзингу, тобто новоствореним підприємством використовувалися технології та необхідна сировина в повному обсязі за рахунок підприємств-постачальників, розташованих в країнах Східної Європи та Росії. Використання невласних ресурсів значно збільшувало ціну на продукцію компанії, що стримувало збільшення обсягів продажу в країні.

Тому у 2001 році керівництвом компан "Coca-Cola" було прийнято рішення про переходу від повного франчайзингу до часткового, при якому використовувалися лише ексклюзивн технології виготовлення безалкогольних напоїв, а більшість необхідних ресурсів постачалися українськими підприємствами-виробниками.

Ці перетворення дозволили збільшити обсяги фінансових вливань з боку корпорації "Coca-Cola", оскільки вкрай необхідні фінансові ресурси почали отримувати не лише безпосередньо об’єкти ноземного інвестування, а й підприємства пов’язаних з ними галузей промисловості.

До інших факторів, які ще можна назвати опосередкованими факторами впливу, що стимулювали компанію "Coca-Cola" виходити на український ринок, можна віднести:

насиченість традиційних ринків Західної Європи, та, в певній мірі, країн Балтики, що призвело до закриття розливних заводів в Італії та Франції, зменшення прибутків в країнах Балканського півострова за рахунок нестабільної економічної та політично ситуації в регіоні;

високий рівень конкуренції на традиційних ринках;

поглиблення проникнення на ринок СНД, оскільки за територією Україна в межах СНД займає третє місце після Росії та Казахстану, а за чисельністю населення взагалі друге місце після Росії, то для такої широкомасштабної транснаціональної компанії, як "Coca-Cola", це був бажаний сегмент ринку;

високий ринковий потенціал України, який не був повністю використаний компанією, що дозволило значну частку ринку захопити вітчизняними виробниками безалкогольних напоїв в особ компаній “Орлан", “Росинка” та “Оболонь". Це можна пояснити недостатньо високим рівнем проведених досліджень щодо потенціалу українського ринку безалкогольних напоїв, а також невірно обраною ціновою стратегією, яка призвела до втрати суттєвих позицій на ринку.

Відкриття філіалу в Україні не можна розглядати як “платформу” для поширення бізнесу в країни Західної чи Східно Європи, оскільки в цих країнах бізнес вже давно існує і проходить вже стадію стабілізації в життєвому циклі продукції. Це викликано чітко сформованою системою розподілу продукції та досить сталим попитом, який змінюється лише за рахунок сезонних коливань в обсягах реалізованої продукції.

Можливо в певній мірі Україна стане своєрідною платформою для поширення свого бізнесу компанією "Coca-Cola" в так країни, як Молдова. Але існуюча нестабільна економічна і політична ситуація в цій країні дозволяє говорити про високий рівень ризикованості при можливост поширення власного виробництва і на цю країну.

На даному етапі діяльності компан "Coca-Cola" в Україні можна говорити про зменшення рівня отримуваних прибутків за рахунок високого рівня конкурентоспроможності, створеного українськими виробниками, а також високим рівнем нестабільності фінансових установ та організацій, що призвело до незапланованих втрат компанії в розмір 2,3 млн. дол.

Таким чином, керівництву компанії необхідно докласти максимум зусиль для підтримання стабільних обсягів продажу та прибутків у наступних періодах.

Як вже зазначалося вище, при виході компан на український ринок, практично існував лише один конкурент, а саме корпорація Пепсі", яка теж шукала на Україні своїх споживачів. В той же час покращення економічної та політичної ситуації в країні призвело до розвитку підприємств харчової промисловості і виробництва безалкогольних напоїв зокрема.

Таким чином в Україні з’явилося три основних конкурента компанії:

Концерн “Орлан".

ВАТ “Завод безалкогольних виробів Росинка".

ЗАТ “Оболонь".

Частка ринку, яку займає кожна з цих компаній окремо, представлена на рис.1.

Рис.1. Частка компаній на ринку безалкогольних напоїв в Україні

Як видно з рис.1, найсуттєвішим конкурентом на ринку безалкогольних напоїв України є ВАТ “Росинка", обсяги продажу яких за остання два роки зросли майже втричі. За таких тенденцій до 2004 року доля ринку підприємства може сягнути 35 - 40%, що значно погіршить позиції та прибутки компанії “Coca-Cola” в Україні.

Основними таких тенденцій збільшення обсягів продажу є висока якість продукції та ціна, яка на 15-20% нижча за ціну компан "Coca-Cola".

Порівняльний аналіз індикаторів (факторів) конкурентоспроможності підприємств-конкурентів наведені в табл.3.

Таблиця 3

Індикатори конкурентоспроможност підприємств-конкурентів

Проаналізувавши індикатори конкурентоспроможності двох підприємств-конкурентів ми можемо зробити висновок, що ВАТ “Росинка” виходить на лідируючі позиції в цьому напрямку. На даному етапі вітчизняний виробник повинен ще зробити собі ім’я, в той час коли у компанії "Coca-Cola" воно вже є, і тоді, коли це буде зроблено, за рахунок рівної якості та суттєво нижчої ціни компанія "Coca-Cola" може не втримати власних завойованих позицій на ринку України.

Враховуючи специфіку нашої галузі, ми можемо визначити певні ключові фактори успіху, які будуть представлені у матриц конкурентного профілю (табл.4), де в якості конкурентів для нашого підприємства на початковому етапі будуть приватні підприємства, які займаються виробництвом напоїв, і, в першу чергу, безалкогольних напоїв.

Таблиця 4

Матриця конкурентного профілю українських підприємств-виробників безалкогольних напоїв

Зазначені в таблиці показники були отримані в результаті маркетингового дослідження діяльності підприємств, що займаються виробництвом безалкогольних напоїв в даній галузі та прогнозних можливостей реалізації продукції. Були визначені головні фактори успіху, які вважаються найпринциповішими для даної галузі, та за п’ятибальною шкалою оцінен конкурентні переваги тих чи інших підприємств.

Загальна оцінка була отримана шляхом обопільного врахування як рейтингу так і вагового коефіцієнту кожного з параметрів, і показує, який середній бал отримає виготовлювана продукція за усіма якостями в сукупності.

Дана оцінка конкурентоздатності підприємства охоплює усі найбільш важливі показники господарської діяльності підприємств, виключає дублювання окремих показників, дозволяє швидко й об'єктивно одержати картину становища підприємства на галузевому ринку. Використання в ході оцінки порівняння показників за різні проміжки часу дає можливість застосовувати цей метод як варіант оперативного контролю окремих служб.

Підводячи підсумки, можна зробити висновок про не досить суттєві конкурентні переваги компанії “Сoca-Cola” над іншими конкурентами, але це стосується лише якості. В питаннях розвитку мереж роздрібних розповсюджувачів та зацікавлення нових споживачів є поле для діяльності та можливості для розширення своєї діяльності.

Ринок безалкогольних напоїв немає якихось специфічних особливостей, оскільки дана продукція споживається усіма верствами населення і не залежить ні від віку, ні від статі, ні від інших характеристик споживацької групи. За цих умов споживацькі групи можна виділити лише за ціною купуємої продукції.

Сегментування ринку безалкогольних напоїв в Україні представлене у таблиці 6.

Таблиця 6

Сегментування ринку безалкогольних напоїв в Україні

Для визначення характеристик продукції, що найважливішими для споживачів цієї товарної групи керівництвом компанії було прийнято рішення про проведення опитування серед працівників компанії та потенційних споживачів.

З цією метою на підприємстві було проведено опитування експертів, зокрема керівника відділу збуту, фінансового директора, головного бухгалтера, провідних спеціалістів.

В свою чергу, для роботи над проектом вдосконалення маркетингової діяльності були проведені наступні види маркетингових досліджень:

В сфері реклами - вивчення мотивацій споживача;

В сфері комерційної діяльності та економічного аналізу - вивчення політики цін;

В сфері відповідальності підприємства - вивчення проблем інформування споживачів;

В сфері збуту - розширення потенційних можливостей ринку, аналіз збуту, вивчення стратегій стимулювання збуту, аналіз розподілу ринку між підприємствами.

Даний аналіз було проведено в декілька етапів. На першому етапі було визначено питому вагу, рейтинг ключових факторів успіху.

Це такі фактори, як:

Продукт (якість, право заміни товару, престиж торгової марки);

Ціна (процент із знижки ціни, строк платежу, додаткові пільги);

Канали збуту (пряма доставка, торгов представники, роздрібні посередники, маклери та дилери);

Реклама та стимулювання попиту (реклама для споживачів і для торгових посередників, індивідуальний продаж, стимули для споживачів, демонстраційна торгівля).

Результати оцінок експертів подано у таблиц 7.

Таблиця 7

Обробка експертних оцінок, щодо рейтингу ключових факторів успіху для підприємств даного конкурентного поля

Результати таблиці 7 показують, що найвищий рейтинг мають цінові характеристики виробів, друге місце займає реклама та стимулювання, далі продукт (якість) і останнє місце займають канали збуту. Отже з експертних оцінок добре простежуються певні тенденції щодо важливості деяких факторів у очах споживачів, тобто:

на даний час споживачів більше цікавлять цінові характеристики продуктів харчування ніж, скажімо, якість, що обумовлено кризовим станом нашої економіки і даної галузі, зокрема;

в даний час функціонують ті підприємства організації, що мають свої канали збуту, або просто можуть реалізовувати свою продукцію, особливо це стосується даної галузі, де останнім часом виникло багато проблем зі збутом продуктів харчування, цим можна пояснити надання експертами другого місця каналам збуту;

друге місце реклами і стимулювання збуту пояснюється тим, що підприємства даної галузі широко використовують у своїй діяльності рекламу, а стимулювання реалізації продукції відбувається на основ особистого контакту працівників відділу збуту безпосередньо з клієнтами.

На основі отриманих результатів можна зробити висновок про доцільність прислухання до думки споживачів та приділення максимуму уваги до питань якості та ціни власної продукції.

У 2002 році за показниками консолідовано звітності чистий дохід (виручка) та рентабельність зросли відповідно на 5% та 4%. Збільшення чистого доходу (виручки) пов’язано, в першу чергу, з підвищенням цін на деяких ринках, включенням до консолідованої звітності у 2002 роц нещодавно придбаних нами підприємств з розливу в Індії та підприємств з продажу через торговельні автомати в Японії. Частково це було компенсовано більш сильною позицією американського долара та продажем у червні 2001 року підприємств з розливу в Італії, показники діяльності яких раніше включалися до консолідованої звітності.

У 2002 році рентабельність зменшилася до 69,7%, перш за все, у зв’язку з включенням до консолідованої звітності даних підприємств з розливу в Індії та підприємств з продажу через торговельн автомати в Японії у тому ж році. Взагалі, треба зазначити, що включення до звітності індійського та японського підприємств дозволили більшою мірою підвищити показник доходу (виручки) і значно меншою - показник рентабельності.

У 2001 році за даними консолідованої звітност чистий дохід залишався на рівні 1998 року, а валовий прибуток підвищився на 3%. На обсяг чистого доходу позитивно вплинуло збільшенням обсягу продажу в галонах та підвищенням цін на деяких ринках, а негативно - посилення позиц американського долара та продаж раніше підприємств з розливу в Італії у червн 2001 року. Рентабельність зросла до 70,4% у 2001 році у порівнянні з 68,1% у 1998 році переважно завдяки продажу у 1998 році деяких інших підприємств - розливачів.

Витрати на збут та адміністративні витрати.

Витрати на збут складали 7266 мільйонів доларів у 2002 році, 6552 мільйони доларів у 2001 році та 6283 мільйони у 1998 році. Підвищення 2002 року відбулося переважно за рахунок тимчасового вилучення продукції компанії в Бельгії та Франції, а також маркетингових витрат, пов’язаних з розбудовою торгових марок. Підвищення 2001 року відбулося в результаті збільшення витрат на маркетинг, яке виявилося необхідним у зв’язку з підвищенням обсягу продажів Компанії.

Адміністративні витрати складали 1735 мільйонів доларів в 2002 році, 1659 мільйонів в 2001 році та 1509 мільйонів в 1998 році. Зростання у 2002 році пов’язано, перш за все, з придбанням підприємств з розливу в Індії та Японії. Підвищення 2001 року є результатом розширення нашого бізнесу на ринки країн, що розвиваються. Це підвищення було компенсовано продажем підприємств в Італії у червні 2001 року.

Адміністративні витрати у процентному співвідношенні до чистого доходу (виручки) складали приблизно 9% у 2002 році, 9% у 2001 році та 8% у 1998 році.

Інші операційні витрати.

У четвертому кварталі 2002 року були зафіксовані витрати на суму приблизно 813 мільйонів доларів. З них приблизно 543 мільйони пов’язані з пошкодженням деяких виробничих та нематеріальних активів переважно у російських та карибських компаній з розливу, на Середньому та Далекому Сході та в Північній Америці. Ці витрати були враховані у звітност з метою зменшення балансової вартості активів до рівня ринкової. Ринкова вартість була визначена різними методами, включаючи аналіз руху грошових коштів, оцінку розміру надходжень від продажу та незалежні оцінки.

Зазначені витрати є, в основному, результатом зміни ставлення компанії до деяких ринків через серйозний економічний спад, що відбувся на них. Залишкова балансова вартість необоротних активів по цим операціям на 31 грудня 2002 року складала приблизно 140 мільйонів доларів.

З суми, що залишилася, приблизно 196 мільйонів доларів складають витрати, пов’язані з пошкодженням активів дочірніх підприємств з продажу через торговельні автомати в Японії та дочірніх підприємств - розливачів у країнах Балтики. Ці витрати зменшили балансову вартість зазначених активів до вартості, що дорівнює ринковій мінус витрати на х продаж.

Згідно з довгостроковою стратегією Компан щодо інвестування у підприємства - розливачі керівництво вирішило продати контрольний пакет у цих підприємствах одному з стратегічних ділових партнерів Компанії. Керівництво сподівається, що цей процес буде завершено протягом наступних 12 місяців. В результаті цієї операції залишкова балансова вартість необоротних активів зменшилися приблизно на 152 млн. дол.

Збитки після сплати податків на 31 грудня 2002 року становили 5 мільйонів доларів.

З суми 813 мільйонів доларів приблизно 74 мільйони складають збитки, пов’язані із змінами в вищому складі керівництва Компанії та організаційними змінами в галузевих сегментах Компанії у Європі та Латинській Америці та в самій Корпорації. Ці витрати мали місце у четвертому кварталі 2002 року.

У другому кварталі 2001 року показано зменшення резервів, що було пов’язане переважно з пошкодженнями деяких активів в Північній Америці на суму 25 мільйонів доларів та активів самої Корпорації на суму 48 мільйонів доларів.

За результатами консолідованої звітності у 2002 році прибуток Компанії від операційної діяльності знизився на 20% становив 3982 мільйони доларів. У 2001 році падіння прибутку від операційно діяльності становило 1%, і цей прибуток становив 4967 мільйонів. Результати діяльності за 2002 рік відображають події, про які вже йшла мова у розділ Інші операційні витрати" - складні економічні умови на багатьох світових ринках, тимчасове вилучення з продажу продукції Компанії в Бельгії та Франції, вплив більш сильної позиції американського долара та консолідація у цьому ж році нещодавно придбаних нами підприємств з розливу в Індії та підприємств з продажу через торговельні автомати в Японії.

Результати 2001 року відображають позитивний вплив підвищення продажу в галонах та пов’язане з ним підвищення рентабельност та негативний вплив посилення позиції американського долара. Негативно вплинув на показники продаж раніше включених до звітності дочірніх підприємств з розливу. Консолідований показник рентабельності становив 20,1% у 2002 році, 26,4% у 2001 році та 26,5% у 1998 році.

Фінансові доходи підвищилися на 19% у 2002 році та на 4% у 2001 році, в основному, за рахунок надходжень з вкладень з-за меж Сполучених Штатів у зв‘язку з більш високими процентними ставками у країнах вкладення.

Витрати на виплату відсотків зросли на 22% у 2002 році через збільшення позик протягом звітного періоду. У цілому заборгованість за 2002 рік підвищилася у порівнянні з 2001 роком у зв‘язку з придбанням торгових марок та компаній - розливачів. У 2001 році витрати на виплату процентів зросли на 7%, що було зумовлено більш високим середнім показником короткострокових комерційних позик. У цілому заборгованість за 2001 рік підвищилася у порівняні з 1998 роком, в основному, завдяки додатковим нвестиціям у дочірні підприємства з розливу.

Доходи (витрати) від участі у капіталі.

У 2002 році збитки від інвестицій, як обліковуються за методом участі в капіталі, становили 184 мільйони доларів, що викликано негативним впливом складних економічних умов на багатьох світових ринках, постійними структурними змінами в системі компаній - розливачів, тимчасовим вилученням продукції Компанії в Бельгії та Франції та разовими збитками компаній-партнерів по стратегічному бізнес-союзу в таких країнах, як Венесуела та Філіппіни. Наша доля у збитках останніх складала приблизно 22 мільйони доларів. Доля Компанії у разових витратах компанії "Coca-Cola" Enterprises Inc, що пов’язані з вилученням продукції, становила приблизно 28 мільйонів доларів.

У 2001 році дохід від інвестицій знизився приблизно на 79% і склав 32 мільйони. Це мало місце переважно через несприятливі світові економічні умови, вплив більш сильної позиц американського долара, постійні структурні зміни та збитки на початковому етап діяльності дочірніх підприємств з розливу.

У 2002 році стаття "Інші доходи" знизилася на 57% і становила 98 мільйонів доларів, що відображає вплив доходів від продажу дочірніх підприємств з розливу в Італії в червні 2001 року. Частково позитивний результат цих операцій був знівельований прибутком від курсових різниць у 2002 році.

В 2001 році дохід по цій статті зменшився на 61% і становив 230 мільйонів доларів, що відображає вплив доходів від продажу нами пакетів в компаніях Coca-Cola & Schweppes Beverages Ltd., Coca-Cola Beverages Ltd. of Canada та The Coca-Cola Bottling Company of New York, Inc. в 1998 році, що частково збалансовано доходами від продажу дочірніх підприємств з розливу в Італії у червні 2001 року.

Податок на прибуток. Ставки податку складали 36,3% в 2002 році, 32,0% в 2001 році і 31,8% в 1998 році. Зміна в ставках податку у 2002 році відбулася переважно тому, що ми не могли скористатися податковою пільгою, оскільки більшість наших витрат припадала на четвертий квартал 2002 року, про що вже йшла мова у розділі “Інші операційні витрати”. На розмір поточних ставок податку впливає те, що ми користуємося податковими пільгами, здійснюючи значні за розміром операції поза межами Сполучених Штатів. Ці операції оподатковуються за ставками, що є нижчими за ставку, що встановлена в Сполучених Штатах - 35%. Це було частково збалансовано податком на деяк доходи наших дочірніх підприємств, про які згадувалося вище. Зазначен операції, як правило, оподатковуються за ставками, що перевищують поточну податкову ставку Компанії по звичайних операціях. Більш детальну інформацію щодо податку на прибуток, що сплачується нашою Компанією, див. у Примітці 14 до Консолідованого фінансового звіту.

Прибуток на акцію. Прибуток на акцію компан знизився на 31% у 2002 році у порівнянні із зниженням на 14% у 2001 році та підвищенням на 19% у 1998 році. Розбавлений прибуток на акцію впав на 31% у 2002 році у порівнянні із зменшенням на 13% у 2001 році та збільшенням на 19% у 1998 році.

Компанія використовує похідні фінансов нструменти з метою зменшення негативних коливань процентних ставок та курсів ноземних валют та, в меншій мірі, негативних коливань цін на товари та інших ринкових ризиків. Компанія не займається операціями з фінансовими інструментами як видом господарської діяльності. Політикою діяльності визначається, що вс операції з фінансовими інструментами здійснюються для зменшення ризику шляхом хеджування негативних економічних змін. Оскільки існує висока кореляція між нструментом хеджування та ризиком, зміни вартості цих інструментів в цілому компенсуються протилежними змінами вартості базового активу.

Компанія здійснює моніторинг фінансових ризиків, використовуючи декілька об’єктивних вимірювальних систем, включаючи моделі VAR (вартість що піддається ризику). Для обчислень з застосуванням моделей VAR, про які йдеться нижче, використовувались моделі, що враховують дані за ретроспективний період для оцінки потенційних майбутніх збитків, як компанія могла би понести в результаті несприятливих коливань курсів валют та процентних ставок.

В розрахунках не бралося до уваги потенційний вплив сприятливих коливань курсів валют та процентних ставок. Вивчалися дан про щотижневі прибутки за попередні 10 років для обчислення VAR. Обчислення за моделлю VAR не відображають фактичних збитків, які за прогнозами понесе Компанія “Coca-Cola".

Раціональне використання іноземного капіталу приведе до поліпшення інвестиційного клімату і раціоналізації інвестиційного середовища, до зростання економіки в цілому, оскільки зростання в ключових секторах економіки викличе піднесення в інших галузях і сприятиме стабілізац економіки України з аспектів, що їх було розглянуто вище.

3.3 Характеристика інвестицій ТНК у економіку України у галузі електроніки (на прикладі німецької ТНК Siemens)

Німецька компанія Siemens - одна з провідних компаній світу в галузі електроніки та електротехніки. Понад 400 тис. висококваліфікованих співробітників фірми працюють у 190 країнах світу. Максимально врахувати бажання і потреби замовника - основна мета компанії, досягти якої їй допомагають інноваційні продукція та послуги в таких напрямках діяльност Siemens, як інформатика і зв'язок, автоматизація й керування технологічними процесами, енергетика, транспорт, медицина та освіта. Висока якість максимальна надійність - основні пріоритети діяльності Siemens.

За більш як 150 років свого існування фірма набула в цих галузях величезного досвіду, що дозволило створити глобальну мережу підприємств і представництв та пропонувати замовникам унікальну продукцію й послуги.

2002 рік був для Siemens надзвичайно успішним. Обіг компанії у 2000 році досяг 83,4 млрд євро, обсяг інвестицій становив 11,4 млрд євро, в т. ч. в наукові дослідження і розробки - 5,6 млрд євро.

У майбутньому Siemens сподівається досягти ще більших успіхів завдяки електронному бізнесу, який дозволить об'єднати традиційно сильні сторони фірми з усіма перевагами нових методів ведення бізнесу: швидке реагування на запити замовників, маневреність, необмежений доступ до корпоративних і глобальних ресурсів знань завдяки використанню технологій Інтернет / Інтранет.

Співробітництво фірми з Україною в деяких галузях промисловості почалося задовго до офіційного відкриття представництва у Києві після проголошення Україною незалежності. Віхи цього співробітництва простежуються ще з часів розгортання Кримської війни 1853-1854 років, коли Siemens виграв контракт на прокладання телефонної лінії Санкт-Петербург - Севастополь через Київ та Одесу.

Відкриття офіційного представництва фірми в Україні з центральним бюро у Києві відбулося у 1992 р. Пізніше було відкрито регіональне бюро в Одесі (1995 р), Харкові (1996 р) і Донецьку (1998 р). У планах компанії - створення цілої мережі таких філіалів у всіх регіонах України.

Siemens високо оцінює інтелектуальний та виробничий потенціал України і постійно розширює свою присутність на українському ринку. Про серйозність намірів компанії свідчить підписання у 1994 р. рамкової угоди про довгострокове співробітництво між Siemens AG та урядом України. Siemens бере участь у діяльності Консультативної ради з питань ноземних інвестицій при Президенті України, членами якої є керівники провідних зарубіжних компаній.

Сьогодні в Україні представлена продукція майже всіх департаментів і дочірніх підприємств акціонерного товариства Siemens.

З 1990 р. успішно працює створене за участю Siemens СП "МКМ Телеком" (м. Вишгород) по виробництву сучасних цифрових АТС для галузі зв'язку. Спираючись на нові технології Siemens використовуючи високу кваліфікацію українських фахівців, "МКМ Телеком" протягом останніх десяти років став одним із лідерів ринку обладнання для фіксованого зв'язку в Україні. Введено в експлуатацію більш як 50 цифрових АТС, які працюють у багатьох регіонах України. 2000 р. у Харков побудовано ще один центр міжнародної комунікації. Крім уже згадано радіорелейної лінії, прокладено лінії Броди - Львів та продовження Львів - Ужгород і Львів - Івано-Франківськ - Чернівці, радіорелейна лінія Київ - Черкаси - Суми. Побудовано також мережі мобільного зв'язку стандарту GSM для операторів мобільного зв'язку UMC і Golden Telecom.

Дочірнє підприємство "Siemens Україна" зі 100-відсотковим іноземним капіталом створено в липні 1997 р. з юридичною адресою в м. Києві. Основними напрямами діяльності підприємства, штат якого налічує близько 200 фахівців високого рівня, є: створення систем зв'язку та інфраструктури інформаційних систем як для державних, так і комерційних підприємств та організацій, постачання комплектів обладнання для автоматизац технологічних процесів, проводів, комутаційної та електроінсталяційної техніки, постачання діагностичного медичного обладнання і розробка інноваційних технологій для швидкої діагностики в медичних установах.

Фахівці ДП "Siemens Україна" успішно впроваджують багатоетапні проекти налагодження відомчих комутаційних мереж. Замовниками виступають понад 500 підприємств та організацій України, серед яких Міністерство закордонних справ, Державний комітет інформатики і зв'язку, інш міністерства та відомства. ДП "Siemens Україна" змонтувало відомчі й локальні мережі всіх атомних електростанцій України, найбільших нафтопереробних заводів і підприємств хімічної промисловості, 40 банків. У цілому, в Україн встановлено більш як 40 тис. портів відомчої АТС типу Hicom.

На базі технічних засобів автоматизац Simatic департамент "Автоматизація і Приводи" спільно з українськими партнерами успішно реалізує проекти модернізації систем автоматизованого керування технологічними установками на провідних підприємствах українського машинобудування - Новокраматорському машинобудівному заводі, заводах "Дніпропрес" у Дніпропетровську, "Кисеньмаш" в Одесі. Департамент "Комплексні рішення та послуги для промисловості" бере участь у реконструкції цеху для найстарішого в Україні металургійного заводу в м. Енакієвому, для чого було розроблено і поставлено спільно з київським машинобудівним заводом НКМЗ обладнання для найсучаснішої технології плавки розливу сталі високої якості.

Понад десять років успішно продовжується плідне взаємовигідне співробітництво з київським об'єднанням "Реле автоматика". В об'єднанні в рамках кооперації налагоджено виробництво сучасного медичного діагностичного обладнання. За період 1992 - 2000 роки в Україні встановлено близько 1000 одиниць діагностичного медичного обладнання марки Siemens, у т. ч. поки що єдиний в Україні лінійний прискорювач для лікування онкологічних захворювань, 44 комп'ютерних томографи, 4 магнітно-резонансних томографи, 14 ангіографів, близько 100 систем рентгенодіагностики. У 1999 р. Siemens оснащено "під ключ" новий клініко-діагностичний центр "Здоров'я немолодих людей" обладнанням для спеціалізованої променевої діагностики. Унікальне обладнання центру об'єднане в єдину інформаційну мережу. Все це робить можливим віднести центр до розряду подібних закладів світового рівня.

Фахівцями департаменту "Виробництво енергії" спільно з "ДАЕК Центренерго" і об'єднанням "Турбоатом" успішно реалізується багатомільйонний проект реконструкції енергоблока на 300 МВт на Зміївській ТЕС. Розглядається також можливість здійснення аналогічного проекту реконструкції енергоблоків потужністю 200 МВт. Така реконструкція дасть Україні можливість істотно збільшити виробництво електроенергії на діючих ТЕС. У 1999 р. на замовлення "НЕК Укренерго" здійснено постачання 980 км оптоволоконного кабеля в грозозахисному тросі для високовольтних повітряних ліній електропередач. В Україні на лініях електропередач усіх класів напруження встановлено мікропроцесорн системи захисту Siemens.

Спільно з українським партнером - Дніпропетровським заводом електровозобудування - фахівці департаменту "Транспортна техніка" Siemens розробляють для України електровоз нової генерації, обладнаний найпередовішим трансформаторним устаткуванням системами керування. Зразок електровоза з'явиться на залізниці України вже наприкінці 2003 р.

Проте діяльність Siemens в Україні не обмежується лише економікою. Siemens бере участь і в навчальних програмах. Так, у Донецьку на базі Технічного університету за участю Siemens відкрито німецький факультет, який готує фахівців у галузі АСУ ТП. Перші 40 випускників факультету вже працюють у технологічному бюро Siemens м. Донецька. Вони виконують замовлення іноземних компаній, які визнають високий рівень їх підготовки. Є плани реалізації подібної програми підготовки молодих спеціалістів і у Києві на базі одного зі столичних ВУЗів. Не залишається Siemens осторонь і від соціальних проблем України. Консорціум, створений на базі німецького благодійного фонду "Діти Чорнобиля", і Siemens AG розробили програму надання гуманітарної допомоги дитячим лікувальним закладам України. Тільки за період 1995 - 2000 рр. було передано медичного обладнання на суму 2 млн 580 тис. німецьких марок.

Про співробітництво з українцями у промисловій області можна цілу книгу написати. Чого тільки коштують реконструкції на Єнакіївському та Маріупольскому металургійних комбінатах, робота на "Азовстали", партнерство з харківськими "Турбоатомом" і "Электротяжмашем". Найбільшим замовником департаменту транспортних систем Sіemens AG "Укрзалізниця". Допомагає компанія і нашим медикам. Найсучасніше устаткування марки Sіemens встановлено у 10 інститутах АМН, 9 діагностичних центpax, 180 відомчих лікувальних закладах, більш ніж 310 обласних, районних міських лікарнях. З 1989 по 2002 р.р. ними поставлено близько 1000 одиниць діагностичного устаткування, серед яких один лінійний прискорювач, 70 комп'ютерних і п'ять магниторезонансних томографів, 13 ангіографічних систем, більш ніж 120 рентгенівських діагностичних систем різного призначення. Зайняти перше місце по продажах мобільних телефонів в Україні - один з довгострокових планів Sіemens Моbіle, підрозділу компанії Sіemens, говорять у представництв компанії. Мобільні телефони - одна з найбільш відомих сфер діяльності Sіemens. Однак в Україні представлена продукція практично усіх підрозділів і дочірніх підприємств (ДП) цієї компанії. Її діяльність на українському ринку здійснюється через національні компанії - ДП із 100% -мі іноземними нвестиціями Сіменс Україна та спільне підприємство МКМ Телеком.

Хоча представництво було відкрито тільки у 1992 році, перший досвід співробітництва цієї німецької компанії з Україною відноситься до 1853 року. Тоді телеграфне співтовариство Сіменс і Гальске виграло контракт на прокладку телеграфної лінії Санкт-Петербург - Севастополь через Москву, Київ, Одесу, Херсон і Сімферополь. Пізніше компанія брала участь у будівництві та оснащенні електростанцій, трамвайних і залізничних колій, телефонних станцій у різних містах України.

За десять років роботи на українському ринку оббіг Sіemens виріс з 14,827 млн. євро у 1992-му до 147,291 млн. євро у 2002 фінансовому році. Незважаючи на те, що Sіemens, як і більшість інших іноземних нвесторів, зіштовхується зі складностями українського законодавства, на сво майбутнє в компанії дивляться з оптимізмом.

У першу чергу, компанія буде продовжувати реалізацію початих великомасштабних проектів та їхній подальший розвиток. Найбільш значний з них запуск енергоблоку на Зміївской ТЕС (проект реконструкції енергоблоку). У випадку успішності цього проекту, компанія може взятися за модернізацію енергоблоків і на інших теплоелектростанціях.

На 2003 рік заплановані випробовування нового локомотива, що розробляється разом із Дніпропетровським електровозобудівним заводом. Після проведення іспитів електровоз, оснащений передовими технологіями та системами керування, планується запустити в серійне виробництво.

Як і раніше Sіemens має намір продовжувати співробітництво з компанією Укртелеком у напрямку розвитку інфраструктури мереж фіксованого зв'язку, а також з ведучими операторами мобільного зв'язку.

Серед інших сфер співробітництва - промисловість (автоматизація керування технологічними установками на великих машинобудівних підприємствах) і медицина (постачання та виробництво устаткування, побудова мереж). Плани на майбутнє у цих галузях у Sіemens не розкривають, відзначаючи лише, що вони занадто довгострокові для того, щоб говорити про них зараз.

Основними галузями в Україні, які потребують н'єкції ризикового капіталу, є передовсім агропромисловий комплекс, енергетика, транспорт, зв'язок. Необхідний цей капітал і для впровадження науково-технічних розробок українських учених і конструкторів. Активізац залучення іноземних інвестицій в Україну сприятиме подальша дерегуляція економіки.

Поліпшенню правової сфери залучення іноземних нвестицій сприятиме також, у разі прийняття Верховною Радою України, нова редакція Закону України "Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон", що передбачає визначення статусу таких зон та конкретизацію норм щодо окремих видів особливостей митного регулювання, сплати податків і зовнішньоекономічної діяльності, системи управління. Це дасть змогу забезпечити заснування найближчим часом спеціальних (вільних) економічних зон "Закарпаття", "Інтерпорт Ковель", "Азов'я", "Манганарі" тощо, які можуть стати опорною базою для подальшого формування іноземного сектора в економічних умовах України.

В Україні постійно проводиться робота із створення інфраструктури інвестиційної діяльності, в тому числі утворюються структури, основними функціями яких є забезпечення надходження іноземного капіталу, надання конкретної допомоги інвесторові, захист його інтересів. До таких структур насамперед слід віднести Національне агентство України з реконструкції та розвитку і Держінвест. Створена також (уже відбулося перше засідання) Консультативна рада з питань іноземних інвестицій при Президентов України, до якої входять представники провідних компаній світу. "Із заснуванням Консультативної ради створюється канал ділового і дійового спілкування між вищими керівниками України і керівництвом провідних компаній нвесторів... ". Зовсім недавно був створений Інвестиційно-кліринговий комітет з метою розвитку інвестиційно-клірингового співробітництва, в межах якого можна запроваджувати передекспортне фінансування обігових коштів, пошук додаткових інвестицій.

Тим часом необхідність залучення іноземних нвестицій під конкретні програми і проекти, які мають стратегічне значення для розвитку економіки України й привабливі з точки зору строків окупності, здійснення селективного відбору підприємств, а також надання їм всебічно підтримки потребує подальшого формування організаційного механізму залучення іноземних нвестицій.

Висновки та пропозиції

Держава, що збідніла внаслідок гостро економічної кризи, втрачає надійні джерела необхідного інвестування. І тепер, прагнучи, хоча б з чималим запізненням, відродити й активізувати політику відтворення як основу стабілізації та оновлення національного товаровиробництва, наразилася на протидію певних політичних і економічних сил. Концентрація фінансового капіталу у сферах нових структур, тіньового обігу та банківської системи, які не прагнуть до виробничого інвестування, по суті, гальмує відтворювальні процеси, економічну стабілізацію і зростання.

Позитивні характеристики інвестиційного клімату в Україні: очікується дуже високий рівень зростання економіки взагал конкретних інвестицій зокрема; власники українських капіталів, вивезених за кордон, упевнились у вигідності вкладання капіталів в економіку України; спостерігаються спроби власників вивезених капіталів повертати та легалізовувати свої капітали і вкладати їх у реальний сектор економіки; нещодавно запроваджений закон про інститути спільного інвестування відкриває певн можливості для легалізації капіталів[10]; місцеві органи державної влади починають усвідомлювати вигідність залучення ресурсів на ринку позик; прийнято в першому читанні Цивільний і Господарський кодекси України; зростає, хоч і дуже повільно, передбачуваність урядових рішень, створюються механізми справляння учасниками ринку впливу на державні рішення; спостерігається вагоме економічне зростання східних областей України за рахунок підвищення рівня використання наявних виробничих потужностей та інфраструктури.

Заходи, що сприятимуть значному покращенню нвестиційного клімату в Україні і процесу інвестування загалом: планомірне відкрите завершення процесу приватизації; здійснення кардинального перевороту в психології людей, прищеплення їм традиції заробляти, споживати, заощаджувати та нвестувати (адже, як свідчить світовий досвід, домогосподарства - це найбільший постачальник інвестицій на ринок); запровадження “жорстких" бюджетних обмежень; створення прозорих “торговельних майданчиків" (конкурентного середовища); граничне обмеження тіньового сектора економіки, легалізація тіньових капіталів (а також формування в масовій свідомост позитивного сприйняття цього кроку), що забезпечить величезний приток нвестиційних ресурсів в економіку країни; розвиток депозитарної системи; реформування системи оплати праці (підвищення її рівня, звільнення працюючих від багатьох соціальних платежів тощо); зміна податкової концепції у сфер оподаткування інвестиційних ресурсів; зниження податкового навантаження на економіку країни; усунення різниці між фінансовим і стратегічним інвестором; розроблення і запровадження кодексу ділової етики або етичного кодексу корпоративного управління для всіх учасників ринку; надання державної підтримки для створення механізмів залучення коштів населення до інвестиційного обігу; застосування державними органами влади маркетингових та PR-стратегій для залучення іноземних інвестицій; підготовка відповідних інформаційних пакетів для потенційних інвесторів; забезпечення прибутковості підприємств державно форми власності; підвищення ефективності інвестицій за рахунок прозорост ринкового середовища і прозорості роботи підприємств (слід прийняти державн акти, які жорстко обумовлюватимуть необхідність розкриття інформації про інвестован підприємства, а також удосконалити систему бухгалтерського обліку); запровадження податку на власність підприємств для сприяння більш ефективному використанню виробничих потужностей і пошуку ефективного власника; підвищення рівня монетаризації економіки; ведення дієвої боротьби з корупцією; здійснення реструктуризації великих неефективних підприємств і максимальне розширення сфери середнього бізнесу - основного ринку інвестиційних посередників; створення рівних конкурентних умов для внутрішніх та іноземних інвесторів; сприяння розвитку потужної банківської системи, націленої на кредитування реального сектора економіки; сприяння розвитку ринку страхових послуг.

Тому необхідно:

насамперед у законодавчому порядку розширити сферу дії державного регулювання інвестиційної діяльності, яке має бути основою економічної політики держави, здійснення інвестиційної діяльності на підприємствах і в господарських структурах різноманітних форм власності, на різних рівнях;

створити Інвестиційний банк реконструкції і розвитку України як координаційний центр діяльності всіх посередників ринку капіталів; він був би державним гарантом іноземних інвестицій, активним учасником визначення державно нвестиційної політики. За участю цього банку можна розширити підтримку державою підприємств шляхом виділення їм інвестицій за рахунок централізованих (бюджетних) коштів, поступово замінивши безповоротне бюджетне фінансування на виділення кредитів, які мають бути повернені банку;

залучати до активної інвестиційно діяльності суб'єктів різноманітних форм власност та господарювання для розширення національного товаровиробництва і ринково нфраструктури, створення інвестиційних нагромаджень, в якому має брати участь весь фінансовий капітал держави, у тому числі і тіньові його форми;

направляти інвестиційні ресурси на виконання, в першу чергу, пріоритетних загальнодержавних і регіональних програм, створення високотехнологічних і конкурентоспроможних виробництв;

ширше впроваджувати в практику ндикативне планування, яке має включати макроекономічн показники щодо розвитку галузей народного господарства і регіонів країни, фінансового і валютного ринків, формування і використання науково-технічного, виробничого і трудового потенціалів, зовнішньоекономічних відносин, нормативів амортизаційних відрахувань, податкових ставок, дисконтних ставок НБУ та процентної політики кредитних банків;

поліпшити формування амортизаційного фонду як важливого внутрішнього джерела капіталовкладень, що здійснюються підприємствами за рахунок їх власних коштів. Суворо виконувати вимогу щодо використання амортизаційних відрахувань за їх прямим призначенням, враховуючи те, що в 2001 р. передбачено одержати амортизаційні відрахування обсягом 19 млрд. грн., а це дасть можливість збільшити розміри капіталовкладень майже в 1,5 рази;

активізувати діяльність спеціальних економічних зон (СЕЗ) як територій пріоритетного розвитку, створених з метою вироблення і практичної перевірки в регіонах організаційного механізму інвестування економічних реформ під керівництвом контролем державних владних структур. Насамперед, слід внести відповідні зміни доповнення у закони про створення СЕЗ, щоби підняти нижню межу вартост нвестиційних проектів, яка визначає право інвестора на пільги (сьогодні це 1 мли. дол). Саме це положення закону не дає змоги інвесторам брати участь у діяльності підприємств малого і середнього бізнесу;

ширше залучати і раціонально використовувати у розвитку різних галузей народного господарства іноземні інвестиції. Для цього слід на державному рівн створити необхідну інфраструктуру та належний механізм страхування цих нвестицій.

За результатами проведеного дослідження стану та перспектив розвитку інвестиційного ринку України та його інфраструктури можна зробити наступні висновки:

Інфраструктура інвестиційного ринку явля собою сукупність елементів, взаємодія яких забезпечує можливість взаємод окремих елементів інвестиційного ринку. До неї входять такі елементи, як депозитарії, кліринго-розрахункові установи, трастові інститути, агенти по трансферту, інформаційні організації тощо.

Отже, інвестиційний ринок як сегмент фінансового ринку повинен виконувати роль додаткового залучення фінансових ресурсів і оперативного маневрування ними, де критерієм розвиненості ринку виступає кількість і структура фінансового капіталу, що знаходиться в динамічному обігу на ринку.

Позитивними рисами діяльності ТНК на нвестиційному ринку є:

1. Організація філій, дочірніх компаній там, де вони "більш усього потрібні". Ріст зайнятості населення, наповнення ринку продукцією, необхідної споживачу, і т.д.

2. Збільшення податкових надходжень до бюджетів країни, де розміщена філія ТНК.

3. Постійний прогрес діяльності ТНК (ТНК витрачають на наукові дослідження іноді більше коштів, ніж окремі держави.

Негативними рисами діяльності ТНК є:

1. ТНК, маючи сильний вплив на економіку країни, може в ряді випадків протидіяти їй, відстоюючи свої інтереси.

2. Часто ТНК намагаються "обійти" закони (приховування прибутків, вивіз капіталу з однієї країни в іншу тощо).

3. Встановлення монопольних цін, що дозволяють отримувати надприбутки за рахунок споживача.

4. Диктат лише власних умов, не зважаючи на нтереси держави, в якій перебувають.

В даний час щорічні іноземні інвестиції ТНК значно перевищують об’єми міждержавного кредитування. Завдяки своїм капіталовкладенням ТНК сьогодні є в кожній галузі світового господарства.

Світовий досвід підтверджує життєвість ефективність об'єднання капіталу в рамках транснаціональних корпорацій, що дозволяє прискорити оборот фінансових ресурсів, скоротити витрати за рахунок розвитку усередині транснаціональних корпорацій систем взаємозаліків платежів, збільшити частки ресурсів у грошовій формі і мобільність перерозподілу, можливість підписання важливих договорів. Виникнення транснаціональних корпорацій є не тільки закономірним кроком у розвитку міжнародних економічних відносин, але і необхідним етапом реорганізац промислової структури.

Незважаючи на це, існують думки, що ставлять під сумнів доцільність створення транснаціональних корпорацій. Проте, "практика - критерій істини", і на практиці транснаціональн корпорації безсумнівно довели своє право на існування. Тому потрібно сподіватися, що на тернистому шляху інтеграції економіки України у світову економіку а також у міжнародні економічні відносини, ТНК будуть відігравати роль каталізаторів подолання внутрішньої кризи і реалізації реформ у зовнішньоекономічній сфері.

Список використаної літератури

1.         Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.1996 р.

2.         Закон України “Про цінні папери та фондову біржу" від 18.06.1991 р.

3.         Закон України “Про інвестиційну діяльність", від 18.09.1991 р.

4.         Постанова КМУ №277 “Про концепцію функціонування розвиток фондового ринку в Україні" від 29.04.1994 р.

5.         Положення про особливості контролю за дотриманням антимонопольного законодавства інвестиційними фондами та інвестиційними компаніями. Затв. Указом Президента України від 19.02.1994 р. №55/94.

6.         Алехин Б.И. Рынок ценных бумаг: Введение в фондовые операции. - Самара: Сам Вен, 1992 г. - 288 с.

7.         Андрійчук В. Власний і позичковий капітал підприємства та критерії їх раціонального співвідношення // Фінанси України - 18. - 2001р. - с.15 - 23.

8.         Базилевич В.Д. Макроекономіка: Навч. Посібник - К.: КДТЕУ, 1995р. - 326 с.

9.         Гитман Дж.Л. Основы инвестирования. - М., 2001г. - 876 с.

10.      Долан Э. Дж., Линдсей Д.Е. Макроэкономика / Пер с анг. Под общ. ред.Б. Лисовика - СПб.: Литера плюс, 1997 г. - 576 с.

11.      Зайдель Х., Теммен Р. Основы учения об экономике / Пер. с нем. - М.: Дело ЛТД, 1994 г. - 543 с.

12.      Качмарик Я.Д. Ефективність формування фінансових ресурсів підприємства // Фінанси України - №10. - 2001р. - с.138-145.

13.      Костіна Н.І., Марахов К.С. Проблеми формування фондового ринку в Україні // Фінанси України. - 2002. - №2. - с.30-37.

14.      Кругман Н.Е. Международная экономика: принципы и практика. - М.: “Дело", 1998г. - 928 с.

15.      Лагутін В.Д. Кредитування: теорія та практика. - К.: Знання, 2002р. - 216 с.

16.      Мозговий О. Стан і проблеми фондового ринку України // Ринок цінних паперів. - 1998. - №3. - с.3-13.

17.      Обухов Н.П. Кредитный рынок и денежная политика. - М., 1995г. - 288 с.

18.      Оскольський В.В. До цивілізованого ринку цінних паперів. Українська фондова біржа в контексті ринкових перетворень - К.: УФБ, 2002р. - 230 с.

19.      Оскольський В.В. Українська фондова біржа: працюємо на економіку // Фінанси України. - 2002. - №2. - с.46-50.

20.      Петленко Ю.В. Оптимізація джерел фінансових ресурсів підприємств // Фінанси України. - №6. - 2002. - с.91-93.

21.      Рогач О., Шнирков О. Транснаціоналізація світового господарства та перехідні економіки: навчальний посібник. - К.: ВЦ “Київський Університет", 2001

22.      Сугоняко Олександр. Роль комерційних банків у встановленні національної економіки // Закон і Бізнес. - №24, 1996. - с.4.

23.      Україна у цифрах 2001: Статистичний щорічник - К.: Наукова думка. - 2002. - 670 с.

24.      Черкасов В.Е. Международные инвестиции. - М.: Дело", 2001г. - 340 с.

25.      Шарп Д. Инвестиции. - М.: ИНФРА, 2001г. - 762 с.

Додатки

Таблиця 1.

Експорт британської Ост-індської компанії

Таблиця 2.

Динаміка обороту Дженерал моторс, Форд, Крайслер і автомобілебудування США в цілому, приріст/скорочення в % до попереднього року.

Таблиця 3.

Розвиток обороту 11 найбільших монополій ФРН у

роки спадів і криз (1965-1988 р)

Таблиця 4.

Рахунок прибутків і збитків* концерна Даймлер-Бенц

за 1985 р., млн. марок ФРН.

* по укрупнених статтях. Через округлення можливі відхилення порядку (1 млн. марок. Знак “н” означає, що відповідна цифра не може бути отримана вирахуванням даних по материнському товариству з загальних показників концерна в силу їхньої якісної різнорідності.

** Включаючи прибутки від дочірніх товариств, що входять у концерн.

*** Тільки прибутки від фірм, що не входять у концерн.

Таблиця 5.

Динаміка чисельності зайнятих і обороту підприємств найбільших монополій усередин країни і галузей промисловості ФРН, приріст/скорочення в% до попереднього року

** усі показники по монополіях подані таким чином, щоб вони відбивали виробничу діяльність усередині країни і були порівняні між собою. Тобто число зайнятих охоплює материнські і дочірн товариства у ФРН, і оборот відбиває реалізацію продукції, зробленої цими зайнятими (оборот усередині країни плюс експорт)

[1] Джон Даннинг “ТНК укрепляют свои позиции” М., Наука, 1993

[2] Полунина, Галина Владимировна “Многоотраслевые концерны” М.: Мысль, 1999

[3] Аджубей, Юрий Васильевич “Транснациональные корпорации: последствия экспансии М.: Знание 1999

[4] Мировая экономика: Учебник/ Под. ред. проф. А. С. Булатова. – М.: Юристъ, 2001.

Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения: Учебник. – М.: Юристъ, 2001.

[5] Комаров В. Мировой инвестиционный прогресс: региональные тенденции// Инвестиции в России. 1998. № 1.

[6] Мировая экономика: Учебник/ Под. ред. проф. А. С. Булатова. – М.: Юристъ, 2001.

[7] Див. “До третього пленарного засідання Консультативної ради з питань іноземних нвестицій в Україні” Київ, 21 травня 2002 року . Держінвест України - http://www.di.com.ua/zasid.htm

[8] Див. Объем инвестиций в Украину - 65 долларов на брата //Галицькі контракти №30, 2001.

[9] Див. там же.

[10] 15 березня 2001 року прийнято Закон України “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)” N 2299-III