Дипломная работа: Формування читацьких інтересів молодшого школяра на основі використання ілюстрованого матеріалу

Послідовна спільна діяльність з учнями да можливість вчителю залучати до роботи не тільки активну частину класу, але й безініціативних учнів. Творчий підхід дозволяє учням щоразу по-новому проводити роботу над одним і тим самим твором, щоб досягти реалізації його виховних, освітніх, розвивальних можливостей, успішного розв'язання завдань формування чіткого мовлення, щоб процес навчання був плідним і цікавим.

Час роботи для ілюстрації віршів учитель може визначити залежно від можливостей учнів. Можна використовувати цілі уроки або відвести 15-20 хвилин на уроці розвитку читання, мовлення.

Загальна схема роботи за методикою "Живий малюнок"

Прослухати текст вірша (оповідання, казки).

Вчитель читає кожен рядок вірша та одночасно люструє за текстом.

Учні спостерігають за малюнками, проговорюючи рядки вірша разом з учителем.

Кожен учень за порядковим номером малюнка самостійно декламує рядок вірша.

Учні виконують таку вправи:

Складають речення за малюнком та записують його схемою

Роблять звуко-буквений аналіз окремих слів.

Виписують окремі слова в схему

Пишуть всі речення за схемою.

Читають текст вірша за схемою

Згадують і записують текст усього вірша [63]

При виборі конкретних прийомів формування нтересів під час роботи над віршами слід підходити диференційно, залежно від його виду й характеру центрального образу.

Ліричні вірші виражають думки і почуття поета, викликанні навколишньою дійсністю, часто почуття поета виражено за допомогою картин і образів природи. Такими віршами в четвертому класі є поезія Л. Українки "Сосна" і П. Тичини "Зима".

Під час аналізу краси природи взимку поряд із творами художньої літератури можна використати картини "Ранній сніг" В. Полєнова і "На півночі дикій" І. Шишкіна. Картину В. Полєнова доцільно використати під час опрацювання віршів "Сосна" Л. Українки, та "Зима" П. Тичини.

Картина "Ранній сніг" допоможе молодшим школярам зробити широке узагальнення: перший пухнастий сніг укрив землю, згладив її обриси, зробив ще відчутнішою безкрайню широчінь просторів. На передньому плані, на тлі снігового покриву, ми бачимо верхівки дерев, оповитих уже інеєм, і кущі, що не встигли скинути ще своє чудове осіннє вбрання - червоні, жовті, зеленкуваті та коричневі листочки. Соковитою живописною плямою художник виділяє бурштиново-жовту хащу, що йде вдалечінь уздовж берега ріки. На правому березі височіє голе дерево, вкрите першим снігом. Лівий берег, зливаючись із смугою горизонту, створює суцільну рівну лінію. Природою вже оволоділа скованість, суворість, дрімота. Важкі сірі та голубуваті хмари з яскравими просвітами висять над холодним, насичено голубим горизонтом і білими та сіро-коричневими берегами. У тиші природи, що сумно наближається до зими, відчутна велика внутрішня сила. Усе це створює почуття неспокою, настороженості. В. Полєнов (1844-1927) вніс у пейзажний живопис справжню поезію. Його полотна сповнені ніжності, вишуканості, свіжості, відчуття краси рідних просторів. У своїх пейзажах художник зумів висловити радість світосприймання, наповнити їх яскравими, чистими фарбами [69].

Оскільки молодші школярі з описом краси одного предмета ознайомлювались нечасто, їм буде важко розкрити зміст картини І.І. Шишкіна "На півночі дикій". Через це учитель спочатку веде підготовчу роботу над окремими творами підручників, зосереджуючи увагу дітей на виділенні окремих фактів, сторін, явищ природи. Лише після цього він розкриває задум художника - відтворити на полотні образ одинокого дерева, оспіваний у творах видатних поетів (Г. Гейне, М. Лермонтова), але показати його не як сліпе підкорення долі - безвихідність і сум, а знайти таке рішення, щоб переконати глядача, що і в суворих умовах предмет опису може зберегти свою неповторну красу. Цього художник досяг завдяки чіткій композиції і вдалому добору кольорів. Над глибоким урвищем, на місцевості, відкритій для бур, ураганів, шалених вітрів і завірюх, або, як каже сам художник, на дикій півночі, тобто необжитому і непривітному місці, стоїть у всій своїй крас одиноке дерево - сосна. На ній ошатний одяг, її гілля схиляється під вагою цього ошатного вбрання. Місячне сяйво, що падає на сосну, робить її ще привабливішою і стрункішою. Голубуваті тіні відбиваються на її бічній стороні, підкреслюючи величність і розкішність самотнього дерева. Давно згасли сонячн промені, темрява оповила землю, але ось на небі з'явився місяць, і природа наче прокинулась і зажила іншим життям, таким же складним, як і денне. У своєму полотні художник створив поетично узагальнений художній образ. Ця картина не схожа на інші пейзажі І.І. Шишкіна, з якими діти вже знайомі - "Ранок у сосновому лісі", "Жито", "Корабельний гай". Вони більше перегукуються з пейзажами А.І. Куїнджі - майстра передачі місячного сяйва. Але якщо А.І. Куїнджі будує свої пейзажі на ефектному контрасті світла, то у І. І Шишкіна - це спокійна нічна розповідь фарбами. Несхожість ц картини на інші шишківські пейзажі свідчить про велику обдарованість майстра, його широкий творчий діапазон.

При читанні ліричних віршів з елементами роздумів увага дітей направляється на висновки і заклики, які в них містяться. Наприклад, як у вірші "Лебедина казка" В. Симоненка:

Можна все на світі вибирати, сину,

вибирать не можна тільки Батьківщину.

Можна вибрать друга і по духу брата,

та не можна рідну матір вибирати.

Для осмислення даного вірша В. Симоненка, як вірша О. Олеся "Білі гуси", важливий не тільки розбір поетичних засобів, але й аналіз тих доказів, якими автор підкреслює свої висновки. Ілюстративний матеріал про лебедів і гусей, як оберегів України, символів вірності та відданості, пробудить інтерес до читання цих поетичних творів. Характерним для малюнків із зображенням цих птахів є те, що лебеді завжди виступають в парі, а гуси - у табунах.

Отже, для повноцінного сприймання ліричних, а також епічних віршів надзвичайно важливо емоційно настроїти учнів безпосередньо перед читанням і слуханням твору, попередньо організувати поетичн спостереження у природі, збагачувати чуттєвий досвід через живописний образ, унаочнити художні деталі. Усе це потрібно для того, щоб учні хотіли читати той чи інший вірш.

2.3 Експериментальне підтвердження ефективності формування читацьких інтересів з допомогою малюнків та ілюстрацій

Експериментальне дослідження читацьких нтересів молодших школярів проводилося під час роботи у Жирівській ЗОШ І-ІІ ступенів Жидачівського району Львівської області.

Мета дослідження полягає в тому, щоб визначити рівень розвитку читацьких інтересів учнів на етапі завершення початкової школи. Для цього здійснювалася оцінка рівня розвитку пам'яті, уваги, мислення, що основними компонентами читацьких інтересі, адже якщо діти з охотою читають хочуть більше знати, то вони і краще пам'ятають, що читали, про що там розповідається, хто писав той чи інший твір. Дослідження проводилося в три етапи:

етап - підготовчий - збір даних з метою отримання необхідної інформації про учнів експериментального та контрольного класів.

етап - власне експериментальний, який складався з констатуючого та формуючого експериментів.

Під час констатуючого експерименту проведено діагностику рівня читацьких інтересів учнів експериментального та контрольного класів. А також здійснено обробку та аналіз одержаних результатів.

У процесі формуючого експерименту розроблено комплекс вправ, спрямованих на розвиток читацьких інтересів за допомогою малюнків та ілюстрацій, продумано методику їх проведення.

ПІ етап - повторне обстеження рівня розвитку читацьких інтересів учнів експериментального та контрольного класів. Обробка та аналіз одержаних даних шляхом зіставлення даних первинного і повторного обстеження.

Контингентом обстеження вибрано учнів 4-их класів. У дослідженні взяли участь 28 учнів 4-А (ЕК) та 26 учнів 4-Б класу (КК) №.

Усі обстежувані на момент проведення експерименту здорові, психічно і фізично нормально розвинуті. В експериментальному класі З відмінники "12-10" балів та 6 учнів, як мають поточні бали "1-6", серед яких 2 дівчинки і 4 хлопці. У контрольному класі 4 відмінники та 7 учнів "слабеньких" у навчанні, серед них 3 дівчинки і 4 хлопці.

Для оцінки рівня розвитку основних компонентів читацьких інтересів на початку навчального року учнями ЕК та КК були запропоновані такі завдання:

Завдання 1. "Згадай твір"

Мета: Визначити рівень розвитку пам'ят школярів. Завдання полягає в тому, що ми пропонували ряд творів, а учні повинн були назвати ті, які вони вивчали у розділі "На світі є одним-одна Вкраїна".

1. "Усе моє, все зветься Україна", "Калина".

2. Герб, прапор, гімн - держава.

3. "Лебідь, Щука і Рак".

4. "Кирило Кожум'яка".

Оцінка відповідей: правильна 2 бали, неправильна відповідь 0 балів, половина виконаного завдання 1 бал.

Завдання 2. "Про кого говориться?" Мета: Визначити рівень розвитку мислення школярів. Вибрати правильну відповідь.

В оповіданні Л. Храпливої "Дивна дівчинка" розповідається про:

а) І. Франка;

б) Л. Українку;

в) О. Пілку.

Правильна відповідь 2 бали.

Завдання 3. "Хто автор?"

Мета: визначити рівень розвитку пам'яті.

Вибрати правильну відповідь.

Автором слів пісні-гімну "Ще не вмерла Україна" є

а) М. Вербицький;

б) А. Малишко;

в) П. Чубинський.

Автором твору "Лебедина казка" є

а) В. Симоненко;

б) Л. Костенко;

в) А. Малишко.

Правильна відповідь 2 бали, половина 1 бал, неправильна 0 балів.

Завдання 4. "Утворити прислів'я".

Мета визначити рівень розвитку мислення.

Поєднавши відповідні частини, треба утворити прислів'я.

Життя як стерня - вилетить - не впіймаєш.

Раз опечешся - умій і змовчати

Слово - не горобець, не пройдеш, ноги не вколеш

Умій сказати, другий остережешся.

Правильно поєднано 3-4 прислів'я - 2 бали, 1-2 - бал, усе неправильно - 0 балів. Завдання 5. "Книжки з бібліотеки".

Мета: визначити рівень читацьких інтересів учнів.

чи читаєте ви книжки крім читанки та інших підручників, а також крім тих, які задають на позакласне читання? Виберіть відповідь і назвіть книжки, які ви прочитали за останні 2 тижні.

а) ні, не читаю;

б) так, читаю.

Оцінка відповідей: "а" - 0 балів; "б" - 1 бал, якщо прочитали 1-2 книжки; 2 бали - 3 і більше книжки.

Зведені результати констатуючого експерименту подані в таблиці №2.

Експериментальний клас

Показники рівня розвитку компонентів читацьких нтересів учнів

експериментального класу

Таблиця № 1

Контрольний клас

Показники рівня розвитку компонентів читацьких інтересів учнів контрольного класу.

Таблиця №2

Як бачимо, учні, як експериментального, так і контрольного класу, показали в загальному середній рівень розвитку компонентів читацьких інтересів. Для підвищення рівня їх розвитку ми провели формуючий експеримент у 4-А класі.

Під час формуючого експерименту була запропонована система роботи вчителя для формування читацьких нтересів учнів молодшого шкільного віку за допомогою малюнків та ілюстрацій. Були використані вправи, завдання та ілюстративний матеріал під час проведення уроків читання.

Наведемо фрагменти кількох уроків.

Тема: Людина починається з добра.

Мета: Вчити робити людям добро; розвивати уміння самостійно виділяти головне у характеристиці дієво особи, складати план прочитаного, переказувати текст за планом.

Матеріал до уроку: Л. Забашта "Людина починається з добра", "Їжачок і лисиця" (естонська народна казка), ілюстрація до казки.

II. Мотивація навчальної діяльності учнів. Підготовка до сприймання прочитаного твору.

Розгляньте малюнок, кого там зображено? (На малюнку зображено лисичку).

А як її зображено, в якому положенні? (Лисичка лежить на землі з закритими очима).

Як ви думаєте, чому вона так намальована, що з нею сталося, а може просто заснула? (Діти висловлюють різноманітні думки: лисичка померла, їй стало погано, вона навмисне так лягла, щоб когось обхитрити, її хтось образив та ін.)

Скажіть, а де лисичка лежить? Чому ви так думаєте? (Вона лежить у саду, бо на малюнку зображен дерева: яблуні, груші).

А зараз ми прочитаємо естонську народну казку і дізнаємось, чому лисичка лежить у саду, і що з нею трапилось.

Тема: Щастя - це праця на благо народу.

Мета: Вчити учнів розрізняти моральний вибір дійових осіб, простежувати за їх змінами й особливостями; розвивати уміння читати текст в особах, ділити його на частини; уявляти картини, що відповідають змісту, описувати їх; знаходити образні слова вислови; виховувати повагу до людей праці, зневагу до ледарства і пожадливості.

Матеріал до уроку. А. Саксе "Коваль щастя", В. Сухомлинський "Віл і Садівник", ілюстрація до твору А. Саксе.

V. Узагальнююча бесіда за змістом твору. Підсумок уроку.

Як ви гадаєте, селянин багач - це позитивні чи негативні герої? Як ставиться до них автор? Яке ваше ставлення? (Обидва персонажі є негативними. Своїм ставленням до найближчих вони занапастили х. Автор пише про них: "То був скнара... ". У цих реченнях висловлено ставлення автора до персонажів).

Хто схвалюється в казці? (Коваль. У молодості він зумів довести свою високу майстерність, виготовивши незвичайн речі).

Як би ви охарактеризували коваля? (Він завжди ввічливий, веселий, невтомний у праці, справедливий, уважний до людей, вимогливий).

А зараз погляньте на малюнок і скажіть, що не так зобразив художник, як написано у казці "Коваль щастя" у першій частині? (Коваль спочатку був молодим, а на малюнку він старий, невеселий).

Знайдіть слова в тексті, які б відповідали малюнку. ("Спливали роки. У кузні не стихав стукіт молота, не вгавав спів, у горні не згасав вогонь. Посріблилося чорне ковальське волосся, руки стали загрубілими і жилавими).

Доберіть прислів'я про щастя, які б відповідали змісту казки.

("Було щастя, та пропало". "Щастя зіпсує дурного". "Тяжко щастя знайти, а легко його загубити").

Тема: Вперта праця усе переможе. Мета: Виробляти в учнів уміння робити висновки з прочитаного, переказувати близько до тексту; розвивати спостережливість, пам'ять; відпрацьовувати навички правильного і усвідомленого читання, і виховувати повагу до праці.

Матеріал до уроку. В. Святовець "День народження", ілюстрація до твору.

VI. Повторне читання тексту учнями, робота над твором.

Учні самостійно мовчки читають оповідання. Потім відповідають на питання:

Як звали хлопчика? (Максим).

Хто приходив дивитися на роботу хлопчика? (Кішка, собака, півень).

Що вирощував Максим на ділянці? (Помідори і капусту).

Прочитайте, як свійськ тварини спостерігали за роботою Максима. ("Ось на роботу прийшла подивитися сіра пухнаста кішка. Усе лащиться до Максима... Півень зозулястий та гребенястий і собі побіля заступів походжає... Аж луна покотилася").

Як Максим боровся з шкідниками? (Він їх збирав, посипав попелом).

Подивіться на малюнок зачитайте з твору ті слова, що відповідали б зображеному. ("Як посадили розсаду, дід Левко витяг із колодязя води.

Тепер, онуче, - сказав він, - трохи покропимо розсаду, щоб корінці жвавіше чіплялися за землю.

Відтоді поливали майже щовечора. Особливо, коли вдень припікало сонце. В такі дні голівки рослин схилялись дуже низько немов просили пити").

Тема: Людину праця творить.

Мета: Виховувати повагу до будь-якої праці людини; вчити з виразно читати віршовані твори (самостійно добирати тон, темп, інтонацію); розвивати зв'язне мовлення школярів.

Матеріал до уроку. В. Сухомлинський "Ремісник і Різець", М. Рильський "Не кидайтесь хлібом", Г. Чубай "Най рідніші голоси", В. Сухомлинський "Бабусині руки", люстрація до твору "Бабусині руки".

V. Робота над текстом В. Сухомлинського "Бабусині руки". Відшукайте, як описан руки. (Старі, натруджені)

Прочитайте виділен речення. На що вони вказують? (На різні описи рук: коли бабуся працювала, хворіла, одужувала).

Що сталося з бабусею руками? (Бабуся захворіла, і її руки вже не плели, а тихенько лежали на грудях).

А тепер подивіться на цю люстрацію і зачитайте ці слова, що б відповідали зображеному. (Бабуся плете панчохи. Швидко рухаються її старі, натруджені руки." Це вони дякують один одному за веселу працю).

Тема. Веселинки для лінивців.

Мета. _Вчити учнів свідомо ставитися до своєї роботи; розвивати в них працьовитість, чесність, дружелюбність; виховувати повагу до лікарів, вчителів, друзів.

Матеріал до уроку. І. Січовик "Таємнича хвороба", веселики, В. Сухомлинський "Кінь утік... ", ілюстрація до твору "Таємнича хвороба".

Ш. Робота над текстом І. Січовика "Таємнича хвороба".

Над чим міркував Санько в коридорі та в кабінеті невропатолога? (Він думав, що сьогодні не треба йти н робити укол, ні у стоматологічний кабінет. І радів, що в руках лікаря нема ріжучих і гострих інструментів).

З якими скаргами на сво здоров'я прийшов хлопець у кабінет лікаря? (що він не спить уночі).

Як ви думаєте, в чому суть таємничої хвороби? (В тому, що Санько нічого не робив після школи, а тільки спав, і тому вночі спати йому вже не хотілося).

Перегляньте очима в текст опис лікаря.

Тепер подивіться на малюнок і скажіть, кого там зображено? (Лікар сидить за столом з олівцем, приймає відвідувачів).

За малюнком і за допомогою тексту опишіть лікаря. (Невропатолог радий, що до нього прийшов пацієнт. У лікаря великі руки, борода, неначе у Карабаса-Барабаса. Він в білому халаті, у шапці, окулярах).

Тема: 3 самого початку думай, яким буде кінець.

Мета - Розширювати знання дітей про творчість сучасних українських письменників, зокрема про Ярослава Стельмаха; вчити оцінювати дії героїв твору.

Матеріал до уроку. Я. Стельмах "Нахаба", ілюстрація.

VII. Застосування знань на основі творчої роботи над текстом.

Розгляньте малюнок, хто на ньому зображений? (На малюнку зображений хворий хлопчик).

Як ви думаєте ця люстрація більше підходить до тої частини тексту перед тим, як мали прийти друзі його відвідати, чи - вже як вони пішли? Чому? (Тут зображено хлопчика, ще до приходу однокласників, бо він ще спокійний, і уважно читає книжку).

А зараз, нехай кожен складає розповідь, яку б міг читати Сашко, тобто якесь оповідання з його книжки. Твір повинен пояснювати прислів'я: "Приятелів тьма, а вірного друга нема", "Друзі пізнаються в біді".

Тема. Буяння весняних суцвіть.

Мета: Викликати у дітей захоплення красою весни. Розвивати образне мислення, уяву; збагачувати мову епітетами і порівняннями. Вчити інтонувати вірші за розділовими знаками.

Матеріал до уроку. Л. Забашта "Дивосвіт", В. Грінчак "Білі ночі", О. Олесь "Степ", О. Олесь Білі гуси летять над лугами... ", ілюстрація до твору О. Олеся "Білі гуси летять над лугами... ".І. Підготовка до читання нових творів.

Люди завжди радіють весні, бо з нею веселіше жити. Навесні все оживає, тягнеться до сонця. Якою поети й письменники називають весну? (Привітною, запашною, многоцвітною, красною. .).

Сьогодні ми прочитаємо твори українських поетів про весну, про природу.

Подивіться на ілюстрацію хто там зображений? (На малюнку намальовані білі гуси).

То про кого ми будемо читати вірш? (Про гусей).

Опиши ілюстрацію: як зображені гуси? Де вони, які вони, яке небо, дерева, який настрій у вас вона викликає? (Білі гуси летять, вони неначе щось говорять, усміхаються.

Небо голубе, чисте, а дерева - зелені, молоді. Всюди літає пір'я. Малюнок наповнений радістю, майбутнім).

А зараз давайте прочитаємо, яких гусей описав О. Олесь.

Тема: Так зароджується дружба.

Мета: Ознайомити учнів із цікавою життєвою пригодою, висвітлюючи гідну поведінку осіб, причетних до неї. Розкрити причинно-наслідкові зв'язки таких стосунків людини і звіра, коли між ними виникає дружба. Вчити бачити прекрасне у житті й дорожити ними, зокрема, з розумінням ставитися до "братів наших менших". Удосконалювати навички мовлення, правильного читання; формувати уміння стисло і детально переказувати прочитане.

Матеріал до уроку. Г. Тютюнник "Ласочка", ілюстрація.

V. Узагальнююча бесіда над змістом твору.

Чому дід Арсен назвав лисеня Ласочкою? (Бо воно захотіло поласувати рибкою).

То які ж стосунки склалися між Арсеном і Ласочкою? (Дружні, товариські).

Отже, Арсен і Ласочка подружились, стали разом рибалити. Чи можна назвати такі стосунки добрими, красивими в нашому житті? Чого навчає нас автор? Яка головна думка оповідання? (Товаришувати і дружити зі звірами, у добрій справі виявляти терпіння наполегливість).

Добре, молодці. А тепер спробуйте за допомогою ілюстрації переказати ту частину твору, яку зображено. (Зустріч з Ласочкою. Очікування риби).

Також було запропоновано учням під час вивчення таких творів, як "Хитрий півень" (українська народна казка) та "Три міхи хитрощів" І. Франка поставити запитання до ілюстрацій цих творів. На таких уроках де не було ілюстрацій, учням були задані завдання додому знайти ще твори, в яких би були малюнки тих чи інших героїв. З ними вони добре справлялися.

Систематичне використання люстрацій, виконання вправ і завдань, на нашу думку, сприяє розвитку читацьких нтересів молодших школярів.

Перевірка ефективност проведеної роботи була здійснена шляхом повторного обстеження рівня розвитку читацьких інтересів учнів експериментального та контрольного класів. Повторне тестування проводилось наприкінці навчального року.

Перевірка та оцінка ефективності роботи, проведеної в формуючому експерименті.

У процесі обстеження учням пропонувались завдання, аналогічні до тих, за якими проводилось первинне обстеження, тільки був змінений зміст, а саме: Завдання №1 "Згадай твір".

Вибрати твір, який належить до розділу "Зростайте справжніми людьми" "Коваль щастя" "Катерина Білокур" "Нахаба" "Казка про рідний край" Завдання № 2 "Про кого говориться"

У творі В. Святовеця "День народження" розповідається про:

Максимка;

Сашка;

Санька. Завдання № 3 "Хто автор"

Автором вірша "Біл гуси летять над лугами..." є

О. Гончар

О. Олесь

М. Рильський

Автором твору "Ласочка"

Є. Гуцало

Г. Тютюнник Л. Глібов

Завдання № 4 "Утвори прислів'я"

Поєднавши відповідн частини, треба утворити прислів'я.

На чужому горі  А легко його згубити

Щастя         Щастя не будують

Тяжко щастя знайти     Зіпсу дурного

Щастя з нещастям        В одному дворі живуть

Завдання № 5 "Книжки з бібліотеки"

Чи читаєте ви інші книжки крім читанки і на позакласне читання? Якщо так, то які і назвіть їх (за останн 2 тижні).

Оцінювання завдань аналогічне до попереднього. Внаслідок повторного обстеження виявлено, що учн експериментального класу виконують завдання значно швидше і якісніше, ніж перший раз.

Зведенні результати повторного обстеження подані в таблиці 3 і 4.

Таблиця 3. Показники рівня розвитку читацьких інтересів учнів експериментального класу при повторному обстеженні.

Таблиця 4. Показники рівняння розвитку читацьких інтересів учнів контрольного класу при повторному обстеженні.

Із повторного обстеження у ЕК видно, що показники значно змінилися порівняно з початком навчального року. Після проведення формуючого експерименту 12 чоловік показало високий рівень розвитку читацьких інтересів, 14 учнів - середній і лише 2 - низький.

При цьому показники рівня розвитку читацьких інтересів учнів КК практично не змінився.

Вивчаючи досвід формування в учнів уявлень, понять за допомогою малюнків, картин, у нас виникла потреба експериментальне дослідити:

Яка перевага уявлень, понять, набутих за допомогою малюнка, в порівнянні з тими, які учні дістали вербальним шляхом?

Чи сприяють формуванню уявлень і понять в учнів схематичні малюнки?

Чи сприяє умінню учнів класифікувати, узагальнювати та давати визначення одночасний розгляд кількох картин, що ілюструють якесь одне поняття?

Наслідки експерименту ми перевіряли малюнками учнів. Нас задовольняла ще недосконала для дітей молодшого шкільного віку техніка малювання. Вона давала можливість нам не тільки перевірити уявлення, але й процес їх формування. Крім того, малюнок робить уявлення учнів конкретнішими, ніж слово. Користуючись малюнком, учням часто легше показати, наприклад, загальний контур предмета, ніж передати це словами.

Наслідки експерименту ми перевіряли також усними відповідями на наші запитання.

В зв'язку з тим, що в читанках для початкових класів часто мова йде про тварин, побачити яких не вс діти мають змогу, і що тільки за допомогою малюнка можна створити про них певне уявлення, ми й обрали для експерименту досліджень формування понять в учнів про слона, жирафу, бегемота, крокодила. Ми вивчили понад 100 малюнків цих звірів, зроблених учнями 2 класів Жирівської ЗОШ І-ІІ ступенів Жидачівського району Львівської обл. Учням КК у різні дні було запропоновано намалювати слона, жирафу, бегемота та крокодила. При цьому ніяких пояснень, описів не давалось. Учн повинні були зробити малюнки цих тварин лише на основі своїх уявлень, на основ того досвіду, який вони до цього мали. Одержавши малюнки учнів ми прийшли до висновків, що учні ще погано уявляють собі зовнішній вигляд цих тварин. Про це говорила кількість неправильних рішень, зроблених дітьми при виконанн малюнків, зокрема неправильні зображення форми тіла, голови, кінцівок, хвоста т.д.

Таблиця 5. Про кількість правильних рішень при малюванні тієї чи іншої тварини можна судити з таблиці № 1

Аналіз дитячих малюнків та ндивідуальні бесіди з виконавцями дали можливість встановити джерела правильних уявлень дітей. Учні, що порівняно вірно виконали малюнок слона, вказували, що бачили його у зоопарку, по телевізору, в книжках, пам'ятають таку грашку з дитячого садка. Проте наведена в таблиці 5 кількість правильних рішень при малюванні слона говорить про те, що таких небагато і що очевидно, сприймання в минулому лишило в їх свідомості ще дуже неповний образ слона.

Учням ЕК було запропоновано прослухати оповідання про цих тварин, про їх зовнішній вигляд та спосіб життя, а також показані малюнки, ілюстрації слона, жирафи, бегемота, крокодила (у різні дні). Треба зазначити, що діти з великою увагою слухали оповідання, їх дивували розміри, вага та особливості цих тварин.

Виконані після слухання оповідань, розгляду ілюстрацій малюнки були набагато кращими, правильнішими порівняно з першими. Збільшилась і кількість правильних рішень, як це бачимо на таблиці 6.

Таблиця № 6

Як бачимо прослухан оповідання активізували досвід учнів ЕК і дали їм можливість по - своєму передати хобот, хвіст, клики. Але якщо характерні деталі цих тварин більше цікавили дітей, то загальні контури, форма голови, тіла, лишались поза увагою зображувалися у більшості випадків не правильно. Найбільше помилок було у передачі розмірів цих тварин.

Малюнки виконані учнями після розгляду зображень цих тварин на картинах, якісно відрізняються від усіх попередніх. Більшість учнів правильно передала загальні контури тварин. Форму голови кращими стали і інші зображення ніг, вух, хвоста...

Самі лише оповідання без показу картин ще не могли створити уявлень про те, наскільки довгою повинна бути по відношенню до всього тіла морда крокодила і наскільки короткими повинн бути його ноги. Важко по слову намалювати правильної форми вуха, хобот слона, проте якісно ці малюнки були кращими порівняно з попереднім варіантом.

Учні ЕК після прослуханого оповідання та розгляду картин зобразили тварин якісно.

Отже, образ створений за допомогою картини, порівняно з образом, створеним вербальним шляхом, має ще й якісну перевагу. Можна навести ще ряд прикладів, які свідчать про те, що малюнки, використані під час читання, допомагають краще зрозуміти суть предмета, його призначення, умови існування та зовнішній вигляд.

На наш погляд знання, як діти набувають за допомогою малюнка, картини, глибші, ніж ті, які вони набувають тільки за допомогою слова.

Як бачимо, результати підтверджують гіпотезу дослідження про те, що спеціально підібраними вправами завданнями та системою ілюстративного матеріалу можна впливати на рівень розвитку читацьких інтересів молодших школярів.

Висновки

Використання малюнків та ілюстрацій, як засобу формування читацьких інтересів в початковій школі має свою багатовікову історію.

Палким проповідником їх ролі в шкільному сімейному навчанні, творцем різних видів наочних посібників був великий чеський педагог Ян Амос Коменський. Підручник Коменського "Світ почуттєвих речей у малюнках", який вміщує 150 різних за своїм змістом малюнків, родоначальником майже всіх наступних ілюстрованих підручників для початкового навчання.

Читацькі інтереси молодших школярів формуються на уроках під час вивчення творів різних жанрів - віршів, казок, байок, прозових творів. Важливим засобом у цьому є використання ілюстрацій та малюнків.

Останнім часом, у зв'язку з запровадженням ТЗН, поліпшенням матеріальної бази школи створилися сприятливі умови для роботи з картинами. Проте, як свідчить спостереження в учнів багатьох шкіл дещо знизився інтерес до такої роботи. Головна причина полягає в тому, що класоводи не завжди глибоко продумують хід роботи з творами живопису, не враховують вікових особливостей дітей і специфіки образотворчого мистецтва. Картини використовуються здебільшого, як засіб активізації мислення, чи як матеріал для морально-етичних бесід.

Плануючи проведення вправ за ілюстраціями, картинами, малюнками не варто обмежуватися лише тим, щоб привчити дітей грамотно скласти кілька речень за їх змістом. Важливо виховувати у школярів мислення (вміння зіставляти, аналізувати, порівнювати), почуття, спостережливість, власне бачення творів образотворчого мистецтва. У процес виконання різних вправ за ілюстраціями, картинами та іншими засобами слід ознайомлювати учнів з історією живопису, його жанрами, вчити їх грамотно передавати на письмі свої думки, спостереження, робити висновки і, водночас, подавати їм "елементарні відомості про суть і специфіку образотворчого мистецтва.

Сьогодні все більша увага приділяється використанню творів живопису на інших уроках. Робота над картинами пожвавлю х, полегшує і роботу вчителя, і засвоєння граматичного матеріалу учнями, сприяє кращому запам'ятовуванню вивченого. Крім активізації навчально діяльності картини, ілюстрації, малюнки є засобом естетичного виховання й розширення загального кругозору школярів.

Отже, у дипломній роботі досліджено, що до дитячих творів усіх жанрів існує реальна можливість у підборі і створенн люстративного матеріалу, за допомогою якого пробуджуються читацькі інтереси учнів. Проведене дослідження у дипломній роботі свідчить, що у підручниках "Читанка" 2, 3, 4, за редакцією О.Я. Савченко мало ілюстрацій та малюнків. І якщо при одному слові казка в учнів уже виника нтерес до прочитання тексту, то до інших жанрів ілюстративний матеріал необхідним.

Саме тут потрібне цілеспрямоване звертання вчителя до пошуку відповідних картин живопису і наявності шкільної картотеки, використання сучасної комп'ютерної графіки, системний підхід до творчих завдань на між предметній основі (читання - образотворче мистецтво), що відкрива простір для творчих знахідок класовода, створює реальну базу для збагачення учнівського мислення, розширення художнього світогляду учнів, вільного спілкування з мистецтвом.

Класовод повинен шукати шляхи до розуму й почуттів дитини: від тексту до учня, чи навпаки - від особистих тверджень, досвіду дитини, навколишнього життя - до змісту нового твору.

І щоб спрямувати цей шлях, зробити його цікавим для дитини, треба володіти широким діапазоном засобів збудження уваги, мислення, емоцій, уваги дітей. Серед них особливо важливим є доцільне використання репродукцій картин, малюнків та ілюстрацій. Вправи і завдання, що подані у роботі, можуть бути використані у написанні курсових робіт, а також під час проведення уроків читання у молодших класах.

У дипломній роботі подано лише найважливіші аспекти досліджуваної проблеми, і тому вона потребує подальшого вивчення.

Список використаних джерел

1.         Арнхейм Р. Новые очерки по психологии искусства - М. Прометей, 1994.

2.         Білецький П О. Мова образотворчих мистецтв - К Радянська школа, 1973

3.         Бондарчук Л.І. Рекомендації до використання народного джерела (народні казки, пісні, думи) в середніх школах комплекту картин - 3 - К.: Мистецтво, 1990.

4.         Вауменко Б.В. Архітектура книги. - К. - Мистецтво, 1976.354 с.

5.         Вашуленко М.С. Нові цілі початкової мовної освіти // Освіта України 1999. - №3 - С.4,Ващенко Н. Виховання у молодших школярів любові до читання // початкова школа. - 1989. - С.11-16.

6.         Волошина Н.Й. Посібник до комплекту картин "Людина праця". Випуск 2 (за творами української літератури, що вивчаються у 8-10 класах середніх шкіл) -К.: Мистецтво, 1987.

7.         Герчука Ю.Я. Советская книжная графика. - М.: Знание, 1986. - 237с.

8.         Головко З.Л. Уроки позакласного читання. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2000.

9.         Гончаров А.Д. Художник й книга. - М. Знание, 1964. - 190с.

10.       удзик І.П. Робота над змістом твору // Початкова школа - 1993. - №11. - С.16-19.

11.       Гуня Л.П. Наступність та перспективність у навчанн читати // Початкова школа. - 1994. - №2. - С.11-14.

12.       Данилюк Л.Д. Воспитание эмоциональной отзывчивости на, уроках чтения // Начальная школа. - 1992. №1. - С.10.

13.       Демосфенова Г.Л. Как иллюстрируется книга - М, 1961 - 562 с.

14.       Егоров Т.Г. Очерки психологии обучения детей чтению. М.: 1953. - С.7.

15.       Едігей В. Нове читання // Початкова школа. - 2000. - №10. - С 48-50.

16.       Едігей В. Нове читання // Початкова школа. - 200І. - №2. - С 19-21.

17.       18 Едігей В. Нове читання // Початкова школа. - 2001. - №3. - С 65-67.

18.       Захарчук 3., Пишечкіна Т. Урок читання Казки з використанням елементів театральної педагогіки // Початкова школа. - К., 2001. - №І2. - С.37-42.

19.       Захарчук 3., Суржук Т. Так народжується дружба (Урок читання, 4 (3) Кл) // Початкова школа. - 2001. - №4. - С.18-22.

20.       Искусство книги (Альманах). - М.: Искусство, 1961. - 405с.

21.       Каніщенко А.П. - Наталочка. К.: Освіта, 1997. - 191с.

22.       Каніщенко А.П. - Катруся. К.: Освіта, 1997. - 255с.

23.       Киналь М.П. Розвиток мовлення на уроках позакласного читання // Початкова школа. - 1996. - №5. - С.13.

24.       Кириченко М.А., Кириченко І.М. Основи образотворчої грамоти. - К.: Вища школа, 2002. - 190с.

25.       Киринчук О.І., Волошина Т.П. Підготовка учнів до сприймання нового тексту. // Початкова школа. - 1992. №9-10. - С.29-31.

26.       Клименко С., Клименко Ю. Дидактичний матеріал з українського читання // Початкова школа. - 2001. - №2. - С. 19-

27.       Коленцова Н. Синтез мистецтв на уроках читання // Початкова школа. - 1991. - №3. - С.64-65.

28.       29. Коновалець С.В. Сприймання і оцінювання учнями мистецьких творів // Початкова школа. - 1987. - №10. - С.41.

29.       30. Копчук A. M. Виховання читацьких інтересів учнів. - К., 1985.

30.       Кузьменко Н Підручник з читання від реалій до деалу // Початкова школа. - 1999 - №1. - С.57.

31.       Лаптева Л Читання - віконце в світ // Початкова школа - 1997. - №11. - С.11-13.

32.       Лиса О. Радість від читання - радість пізнання // Початкова школа. - 2000. - №1. - С.24-28.

33.       Літвін С. Вчимося читати і писати (3 досвіду роботи) // Початкова школа. - 1999. - №9. - С.38-40.

34.       Львов М.Р. и другие. Методика обучения русскому языку в начальних классах. - М.: Просвещение, 1987 - 487с.

35.       Львов М.Р. Методика развития речи младших школьников. Пособие для учителя. - М: Просвещение, 1985. - 205с.

36.       Максименко Л.І. Методичні рекомендації до використання комплекту "Землю красить сонце, а людину - праця". - К.: Мистецтво, 1984.

37.       Малькевич Г. Уроки культури читання // Початкова школа. - 1997. - №2. - С17-18. -

38.       Мартиненко В. Визначення базового компонента змісту початкової освіти // Початкова школа - 1997. - №1. - С.23.

39.       Машталер О. Художні описи та оповідання школярів // Початкова школа. - 1998 - №4. - С.7-9.

40.       Методика викладання української мови // За ред. С.І. Дорошенка. - К.: Вища школа, 1992. - 295.

41.       Методика русского языка для школьных педагогических училищ. Учеб. Пособие для учащихся педучилищ по специальности №2001. Изд. 2-е перераб. - М. Просвещение, 1973. - 413 с.

42.       Міщук Г.І. Формування навичок читання молодшого школяра // Початкова освіта - 1999 - №9. - C.3.

43.       44. Мовчун Л. Норми літературної вимови // Початкова школа - 1999. - №4C.43-44.

44.       Науменко В.О. Формування навичок читання // Початкова школа. - 1991. - №4-С.34-38.

45.       Наумчук М.М., Наумчук І.І. Творчий підхід до роботи з текстом // Початкова школа. - 1996. - №4. - С.15-18.

46.       Наумчук М.М. Сучасний урок української мови в початковій школі (методика і технологія навчання). - Тернопіль: Астон, 2001. - 264с.

47.       Йеменський Б.М. Мудрость, красоты. - М: Просвищение, 1987.

48.       Олійник Г. Позамовні засоби виразності читання мовлення учнів // Початкова школа - 1998. - №5. - С.44-45.

49.       Онищенко О. Робота за ілюстрацією // Початкова школа. - 2000. - №2-С.7-9.

50.       Онищенко О. Робота над текстом. // Початкова школа. - 2002 - №2. - С.7.

51.       Пархоменко К. Методика роботи над словом, текстом на уроках читання // Початкова школа. - 1997. №7. - С.44-48.

52.       Підлужна Г. Позакласне читання школярів як педагогічна проблема // Початкова школа. - 1998. №7. - СІ8-22.

53.       Пінчук Т.Д. Використання малюнка для формування понять на уроках пояснювального читання. - К.: Рад. школа, 1962. - 56с.

54.       Победова О.И. О природе книжной иллюстрации. - М: Знание, 1967. - 629с.

55.       По калова М. Як навчитися читати швидше // Початкова освіта. - 1979. - №3. - С.5-6.

56.       Почупайло О.В. Дитяче читання (Роздуми бібліотекаря) // Початкова школа - 1991. - №2. - С.55-58.

57.       Програми середньої загальноосвітньої школи 1-3 (1-4) кл. К.: Освіта, 1994. - 194с.

58.       Проць М.М. Особливості використання наочності і ТЗН у період навчання грамоти // Початкова школа" - 1982. - №9. - С26-33.

59.       Пріть Н.М. Легенди і перекази на уроках читання // Початкова школа. - 1992. - №1. - С.9-15.

60.       Савченко О.Я. Підготовка учнів до сприймання нових художніх творів на уроках українського читання // Початкова школа. - К., 1990. №3. - С.12-17.

61.       Сагірова О. Живий малюнок // Початкова освіта. - К., 2002. - №43. - С.6-7.

62.       Скіпакевич О.В. Вчити емоційно правильно сприймати художній текст // Початкова школа. - 1996. - №12 - С.17-21.

63.       Скрипченко Н.Ф. Рекомендації до використання у початкових класах загальноосвітніх шкіл, комплекту картин "Казки та байки" - К.: Мистецтво, 1989.

64.       Савченко О. Я Читання - це віконце в світ // Початкова школа. - 1995. - №12. - С.14-18.

65.       Н.Ф. Шляхи вдосконалення класного читання // Початкова школа - 1990. №5. - С.36.

66.       Скрипченко Н.Ф. Муштенко С.Д. Методичн рекомендації до використання комплекту "Давно те діялось" у початкових класах. - К.: Мистецтво, 1994.

67.       Скрипченко Н.Ф. Муштенко С.П. Методичн рекомендації щодо використання комплекту картин "Краса землі моєї батьківщини". - К.: 1985.

68.       Савченко О.Я., Читанки для 2-4 класу.К. "Освіта"2004.

69.       Соколов К. Картина як посібник на уроках російсько мови // Рос. Школа. - 1912. - №1. - с 49.

70.       Солсо Р.Л. Когнитивная психология. - М. 1996.

71.       Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям Вибрані твори У 5 Т. - 1977. - Т.З. - С.143.

72.       Таранов Н. Н.,Іванов С.И. Основы учебного рисунка й производственной графики. - Львов: Свит, 1992. - С.143.

73.       Тихомиров Д.И. Чему й как учить русского языка в начальной школе, - Изд.10 - М., 1906. (ст.75-76 j

74.       Ткаченко Л. Ї., Сердюк H.I. Роль міжпредметних зв'язків у збагаченні лексичного запасу школярів. // Початкова школа. - 1989. - №1. - С.12.

75.       Ткачук Т. Уроки - зустрічі з книжкою // Початкова школа. - 1997. - № 6. - С.24-28.

76.       Ткачук Г. Уроки зустрічі з книжкою // Початкова школа. - 2000. - №2. - С.15-18. '

77.       Тулупов Н.В., Шестаков П.М. Для вчителя, вип. .4, М., 1904.

78.       Ушинський К. Д.: Изобр. пед. соч. - М., 1954. - Т.2. - С.78.

79.       Цвелик І.П. Творчість на уроках читання // Початкова школа. - 1996. - №11-С. 19-22.

80.       Чепуренко О. Г Урок - спілкування з художнім твором // Початкова школа. - 1995. - № 3. - С.23.,

81.       Чирва О. Використання рисунка у формуванн пізнавальної активності учнів.

82.       Шпаков А.П. Художник і книга. Укр. Рад. Книжкова графіка. Шляхи ставлення і розвитку. - К.: Мистецтво, 1973. - 471с.

83.       Щукина Г.И. Роль деятельности в учебном процессе. - М.: Просвещение, 1996.