Дипломная работа: Вплив митно-тарифного регулювання на зовнішню торгівлю (на прикладі підприємства ВАТ "Київмедпрепарат")
Якщо у раз
користування першим методом виявлено, що вартість менша, ніж визначена для
певних товарів мінімальна митна вартість, для декларування з метою обчислення
сум мита, податку на додану вартість та акцизного збору (для підакцизних
товарів) обирається мінімальна митна вартість (четвертий метод). Переліки
товарів та їх мінімальна митна вартість визначаються відповідними постановами
Кабінету Міністрів України.
Так, постановою КМУ
встановлено мінімальну митну вартість імпортних автомобілів та шин до них.
Визначено мінімальну митну вартість нових імпортних автомобілів у залежност
від країни-експортера, марки автомобіля та об'єму двигуна, обчисленому у
кубічних сантиметрах. У разі ввезення автомобілів, що були в користуванні,
мінімальна митна вартість визначається у відсотках відповідно до мінімально
митної вартості нових імпортних автомобілів. Якщо обчислена митна вартість
автомобілів, що були у користуванні, становить менше 5000 доларів США,
розмір встановлюється на рівні 5000 доларів. Цією ж постановою КМУ встановлено
мінімальну митну вартість імпортних шин для автомобілів у залежності від
посадочного діаметру, а для шин, що були в користуванні будь-якого посадочного
діаметру, встановлено фіксовану мінімальну митну вартість, яка дорівнює 20
доларам США за одну шину.
Іншою постановою
встановлено мінімальну митну вартість на імпортні лікеро-горілчані вироби та
пиво. У преамбулі зазначено, що мінімальна митна вартість запроваджена з метою
забезпечення повноти справляння податку на додану вартість під час імпорту
лікеро-горілчаних виробів та пива, недопущення заниження їх митної вартості.
Аналогічними постановами КМУ запроваджено мінімальну митну вартість на
мпортовані товари, які підлягають обкладенню акцизним збором — тютюнов
вироби, білизну та одяг, деякі продовольчі товари, мило туалетне.
Таким чином, митна
вартість може визначатись на підставі мінімальної митної вартості на певн
товари, що встановлюється відповідними постановами Кабінету Міністрів України.
Держмитслужба України
надала роз'яснення щодо основи для нарахування податку на додану вартість у
разі встановлення мінімальної митної вартості, яке полягає в тому, що коли
заявлена митна вартість імпортованого товару перевищує мінімальну, встановлену
відповідною постановою КМУ, за основу розрахунку митних платежів береться
заявлена митна вартість товару. У разі, коли вона менше встановленої постановою
КМУ мінімальної митної вартості, при розрахунках митних платежів застосовується
визначена мінімальна митна вартість товару.
П'ятий метод
застосовується митними органами за умови відсутності достовірної ціново
нформації щодо імпортованих товарів, які підлягають оцінці. У цьому раз
митним органам надається право використовувати цінову інформацію, що міститься
в їхній базі даних, а також інформацію організацій, уповноважених проводити
цінову експертизу. Отримана таким чином цінова інформація використовується як
орієнтація для порівняння з цінами імпортованого товару, який підлягає оцінці.
Щоразу, визначаючи митну вартість, слід враховувати технічні та якісн
характеристики, функціональне призначення, умови поставок та цінові коливання
на ринку.
Надавати цінову
нформацію стосовно всіх імпортованих товарів уповноважено Державний
нформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків,
Торгово-промислову палату України, акціонерне товариство «Укрімпекс» та
Український науково-дослідний інститут маркетингу та зовнішньоекономічно
нформації. Водночас, існують організації, що спеціалізуються на певних
товарах. До них належать Державний гомологічний центр, ДП
«Укрзовнішекспертиза», АТ «Алінекс» та ДЗТП «ІНТЕР-ІСМ».
Висновки цих установ
стосовно вартості товарів використовуються митними органами як допоміжний
матеріал, а остаточне рішення щодо визначення митної вартості імпортованого
товару та відповідальність за нього покладається на посадову особу митного
органу, до компетенції якої входить остаточне визначення цієї вартості.
Якщо йдеться про
експорт товарів, що підлягають обов язковому ліцензуванню або квотуванню, їх
митна вартість зазначається у ліцензії чи у картці реєстрації (обліку)
контракту (шостий метод). Умови поставки згідно з «ІНКОТЕРМС-2000», зазначені у
ліцензії чи картці реєстрації, мають відповідати умовам, заявленим експортером.
Ціни, зазначені в
ліцензії чи картці реєстрації (обліку) контракту, не потребують додаткового
обґрунтування та приймаються митними органами без додаткової перевірки.
У разі експорту
товарів, що входять до переліку товарів, на які Міністерством зовнішніх
економічних зв'язків і торгівлі України запроваджено індикативні ціни,
зазначені у зовнішньоекономічному контракті, мають відповідати індикативним
цінам, установленим на момент здійснення зовнішньоторговельної операції (сьомий
метод). Якщо ціни відрізняються, підставою для проведення митного оформлення
лист-погодження, виданий МЗЕЗторгом.
Індикативні ціни
запроваджено Указом Президента України, який констатував, що «контрактні ціни у
сфері зовнішньоекономічної діяльності визначаються суб'єктами
зовнішньоекономічної діяльності України відповідно до індикативних цін,
запроваджених Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України».
Щодо переліку товарів, на які запроваджуються індикативні ціни, Указом
зазначено, що такі ціни встановлюються на товари:
«щодо експорту яких
застосовано антидемпінгові заходи або розпочато антидемпінгові розслідування чи
процедури в Україні або за її межами;
щодо яких
застосовуються спеціальні імпортні процедури відповідно до ст. 19 Закону
України «Про зовнішньоекономічну діяльність»;
щодо експорту яких
встановлено режим квотування, ліцензування;
щодо експорту яких
встановлено спеціальні режими;
експорт яких
здійснюється у порядку, передбаченому ст. 20 Закону України «Про
зовнішньоекономічну діяльність»;
в інших випадках на
виконання міжнародних зобов'язань України».
Згідно з Указом
МЗЕЗторгом розроблено Положення про методику формування та використання
ндикативних цін, у якому наведено визначення терміну « індикативна ціна». «Під
ндикативними цінами розуміються ціни на товари, які відповідають цінам, що
склалися чи складаються на відповідний товар на ринку експорту або імпорту на
момент здійснення експортної (імпортної) операції з урахуванням умов поставки
та умов здійснення розрахунків, визначених згідно з законодавством України, а
також якісних показників товару, і які затверджено МЗЕЗторгом України».
Визначення рівня
ндикативних цін проводиться на підставі інформації з різноманітних джерел.
Беруться до уваги: вид зовнішньоекономічної угоди, умови поставки товару згідно
з «Інкотермс-2000», умови оплати, відхилення показників якості товару від
стандарту України та інші фактори, що мають істотний вплив на умови здійснення
операцій.
Розглянуті методи
визначення митної вартості товарів та інших предметів представлено на рисунку
1.5 [45,170].
Таким чином, в Україн
законодавчо закріплено поняття «митна вартість», державними актами визначено
методи її обчислення, відповідальність за ухвалене рішення щодо визначення
митної вартості імпортованого товару покладено на посадову особу митного
органу, до компетенції якої входить остаточне визначення митної вартості.
Рис. 1.5. Методи
визначення митної вартості.
Слід зазначити, що у
1998 році в Україні введено ще одну цінову категорію — максимальна митна
вартість, яку, на виконання Указу Президента України від 08.05.98 за № 444,
запроваджено відповідною Постановою КМУ з метою регулювання імпорту окремих
видів рослинної олії. Питання розробки та затвердження максимальної митно
вартості покладено на МЗЕЗторг.
Статтею 1.20 Закону
закріплене поняття — «звичайна ціна», що є ціною продажу товарів (робіт,
послуг), яка включає суму нарахованих (сплачених) процентів, вартість іноземно
валюти, яка може бути отримана у разі їх продажу особам, які не пов'язані з
продавцем за звичайних умов ведення господарської діяльності. У разі, коли ціни
підлягають державному регулюванню згідно з законодавством, звичайною вважається
ціна, встановлена з дотриманням принципів такого регулювання. Згідно з п. 9
Правил застосування Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»
виручка від реалізації продукції (робіт, послуг) в межах бартерних операцій
визначається з метою оподаткування, виходячи із звичайних цін, що діяли на дату
виписування відвантажувальних документів, а для товарообмінних операцій в
галузі зовнішньої торгівлі — на дату проходження продукцією, що експортується,
митного контролю.
Таким чином, додатково
визначено ще дві цінові категорії - максимальна митна вартість та звичайна
ціна, які також знаходять своє місце в разі митного оформлення товарів, що
мпортуються та експортуються.
Існують ще ціни, як
запроваджено для інформування, в першу чергу, суб'єктів ЗЕД про реально
снуючий рівень цін українського та світового ринків. Це, перш за все,
довідкові ціни, які розроблюються відповідними управліннями Держмитслужби та
МЗЕЗторгу України на підставі інформації Державного інформаційно-аналітичного
центру моніторингу зовнішніх товарних ринків. Вони мають використовуватися
митними органами як інформаційний матеріал для оцінки вартості заявлених до
митного оформлення товарів шляхом порівняння з довідковими цінами ідентичних
або аналогічних товарів.
Розглянуті види цін,
які застосовуються при визначенні митної вартості товарів, що підлягають
митному оформленню, представлено на рис.1.6 [45,171].
Слід зазначити, що
передбачається заповнення та подання до митного органу для проведення процедури
митного оформлення довідки-розрахунку митної вартості як для товарів, що
мпортуються, так і для товарів, які заявляються для митного режиму експорту.
Довідка-розрахунок
подається декларантом разом із заповненою вантажною митною декларацією на
партію товару, заявлену до митного оформлення. Довідка-розрахунок заповнюється
декларантом та засвідчується печаткою організації-декларанта. Відомості, що
мають бути внесені до довідки, можна розділити на декілька взаємопов'язаних
груп, а саме:
- відомості про
покупця та продавця, декларанта, країну походження та підприємство-виробника,
країну експортера; дата та номер контракту, умови
Рис. 1.6. Види цін, що
можуть використовуватись при визначенні митної вартості
поставки, дата та
номер рахунку-фактури, курс валюти на день подання вантажної митної декларації.
Ці відомості надають представникам митного органу попередню інформацію для
визначення напрямку цінової експертизи;
- відомості, як
характеризують товар, що підлягає митному оформленню, та визначає: найменування
та код товару згідно з ТН ЗЕД, його кількість, фактурну вартість у валют
розрахунку та у валюті України. Ці відомості визначають основні цінов
показники товару та дозволяють обчислювати митну вартість одним із розглянутих
вище методом;
- дані про витрати на
транспортування, страхування, пакування, навантаження, комісійні та брокерськ
витрати продавця та інші витрати, що за умовами договору (контракту) не були
включені до фактурної вартості, але були здійснені, що засвідчено відповідними
документами;
- відомості про
витрати, що при визначенні митної вартості з контрактної фактурної вартост
виключаються, а саме: на транспортування після моменту перетину митного кордону
та пов'язані з монтажем, складанням, налагодженням устаткування чи з поданням
технічної допомоги після ввезення.
На підставі цих
чотирьох взаємопов'язаних груп відомостей визначається митна вартість товару у
валюті розрахунку та у валюті України. Всі відомості третьої та четвертої груп
мають бути документально підтверджені. Інформація довідки-розрахунку митно
вартості мусить бути тотожна відомостям відповідних граф вантажної митно
декларації.
Довідка-розрахунок
митної вартості подається митному органу декларантом, який несе
відповідальність за:
- достовірність та
повноту відомостей, що заявляються у Довідці;
- автентичність
документів, на підставі яких здійснюється митне оформлення товарів, та
розрахунки за них;
- надання у раз
потреби додаткових відомостей чи документів для визначення митної вартост
товарів.
Найбільша кількість
товарних позицій — вісімнадцять, на які слід подавати довідку, припадає на 71
групу товарів за ТН ЗЕД «Перли природні чи культивовані, дорогоцінне чи
напівдорогоцінне каміння, дорогоцінні метали, метали, оплаковані дорогоцінними
металами, і вироби з них; біжутерія; монети».
По дев'яти товарних
позиціях з 20-ї групи «Продукти переробки плодів, овочів, горіхів або інших
частин рослин» слід подавати довідку-розрахунок. По семи товарних позиціях
потребують довідки-розрахунку товари з 85 та 87 груп згідно з ТН ЗЕД. Таким
чином, у разі митного оформлення імпорту потребують довідки-розрахунку митно
вартості 111 товарних позицій.
Разом з оцінкою митно
вартості імпортованих товарів існує перелік товарів, у разі експорту яких слід узгоджувати
вартість з відділом тарифів та митної вартості. Товарні позиції цих товарів
представлено в табл.1.6 [45,174].
Таблиця 1.6
Перелік кодів товарів
згідно з ТН ЗЕД, у разі експорту яких потрібно узгодження вартості з відділом
тарифів та митної вартості
№ з/п |
Коди товарів згідно
з ТН ЗЕД* |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
1 |
02.02 |
11.03 |
16.02 |
26.16 |
71.06 |
72.08 |
2 |
02.03 |
11.04 |
17.01 |
28.43 |
71.08 |
72.10 |
3 |
04.02 |
12.06 |
17.03 |
35.01 |
71.10 |
72.11 |
4 |
07.13 |
12.08 |
22.07 |
71.02 |
71.12 |
72.12 |
5 |
11.01 |
15.16 |
25.30 |
71.03 |
71.18 |
81.04 |
* Примітка: Узгодженню
підлягають ціни товарів, що оформлюються в режимі експорту та на як
встановлено індикативні ціни.
Слід зазначити, що
переліки товарів, коди яких зазначено в таблицях, можуть бути доповнені за
рішенням начальника регіональної митниці товарами, які традиційно експортуються
чи імпортуються у певному регіоні.
Підсумовуючи все
вищевикладене, можна дійти висновку, що існує проблема обчислення митно
вартості заявленого до митного оформлення товару, за винятком товарів, на як
встановлено мінімальну та максимальну митну вартість. Наявність проблеми можна
розглянути на прикладі визначення митної вартості на підставі ціни на ідентичн
товари . У цьому разі як вхідні дані для оцінки слід використовувати так
показники:
1. Призначення;
2. Характеристики;
3. Якість;
4. Один і той же
товарний знак;
5. Репутація на ринку;
6. Країна походження;
7.
Підприємство-виробник.
Уявімо, що йдеться про
мпорт кулькових ручок. Найлегше стосовно цього товару визначити показники 1, 6
та 7. З рештою справа дещо ускладнюється, оскільки практично відсутні дані про
характеристики та якість ручок, які слід використовувати для порівняння. Окрім
того, треба визначитись, з якого офіційного джерела можна довідатися про
репутацію на ринку обох типів кулькових ручок та за якими ознаками можна їх
порівнювати. Виникає коло невизначених характеристик (показників) даного
товару, за якими можна оцінювати товари як ідентичні. Ця невизначеність
стосується також якісних характеристик товарів та їх репутації на ринку. Вже
йшлося про невизначеність такої категорії як «товарний знак».
За провідним
маркетологом Ф. Котлером: «Марка — ім'я, термін, знак, символ, малюнок або їх
сукупність, призначені для ідентифікащї товарів або послуг одного продавця або
групи продавців та диференціації їх від товарів та послуг конкурентів...».
«Товарний знак — марка або її частина, забезпечені правовим захистом. Товарний
знак захищає виняткові права продавця та використання марочної назви та/або
марочного знаку (емблеми)».
Виходячи з цих
визначень, «товарний знак» — узагальнююча категорія. Товарна марка категорія
вужча, що має правовий захист та визначає винятковість її використання
підприємством-виробником певного товару.
Слід зазначити, що
Законом України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» визначено, що
«знак — позначення, за яким товар і послуги одних осіб відрізняються від
однорідних товарів і послуг інших осіб», а «об'єктом знака можуть бути
словесні, зображувальні, об'ємні та інші позначення або їх комбінації, виконан
у будь-якому кольорі чи поєднанні кольорів». Цей Закон визначив правову охорону
знака та зобов'язав Державний комітет України з питань інтелектуально
власності (Держпатент України) здійснювати реєстрацію знаків та вести Державний
реєстр Свідоцтв України на знаки для товарів та послуг.
Підсумовуючи, слід
зазначити таке:
1. Одна з основних
проблем, що потребує вирішення при митному оформленні експортних та імпортних
товарів — визначення митної вартості.
2. Тлумачення Законом
України «Про Єдиний митний тариф» терміну «митна вартість» та наявність методів
визначення на підставі документів, цін на аналогічні чи подібні товари,
мінімальної митної вартості, цінової інформації, цін, зазначених у ліцензіях та
картках реєстрації (обліку) контрактів, індикативних цін допомагають митним органам
обчислювати митну вартість товарів та, тим самим, не допускати зменшення сум
митних платежів з кожної процедури митного оформлення.
3. Наявність термінів
«митна вартість», «контрактна ціна», «мінімальна митна вартість», «фактурна
вартість», «індикативна ціна», «ціна ліцензії чи картки реєстрації (обліку)
контракту», «максимальна митна вартість», «звичайна ціна», «довідкова ціна» та
відсутність чітко визначеної їх підпорядкованості не дозволяють митним органам
проводити митне оформлення за безумовно визначеною митною вартістю товарно
партії, заявленою у вантажній митній декларації.
4. Визначення митно
вартості розглянутими методами потребує визначення сукупності ознак для кожно
товарної позиції ТН ЗЕД у числовому вираженні для практичного застосування
митними органами під час митного оформлення товарів.
1.2 Визначення коду
товару та вплив визначення країни походження на застосування засобів тарифного
регулювання в Україні
Розглянуте вище
свідчить про те, що для митного оформлення заявленого товару, працівникам
митниці слід визначити правильність обчислення митної вартості декларантом,
перевіривши чи відповідає заявлений згідно з ТН ЗЕД код реальному,
пред'явленому для митного оформлення, товару.
Процедуру визначення
коду товару, який стане основою для обчислення митної вартості, можна розділити
на три окремих, але взаємопов'язаних етапи.
На першому етап
нспектор оперативного підрозділу звіряє заявлений, згідно з вантажною митною
декларацією, товар за кодом ТН ЗЕД та описом з фактичним, пред'явленим до
митного оформлення. За наявності зауважень або в разі неможливості з'ясувати чи
відповідають відомості, заявлені у вантажній митній декларації, фактичному
товару, інспектор має право:
- по-перше, письмово
запропонувати суб'єкту звернутись до відділу тарифів та вартості митниці для
визначення коду товару. В такому разі має бути зазначено підстави направлення з
посиланням на представлені документи (контракт, товарні документи,
специфікації, технічна документація, паспорти на товар) та зазначено ймовірність
віднесення оглянутого товару до певного коду ТН ЗЕД;
- по-друге, на
підставі вимог ст. 40 «Взяття проб і зразків» Митного кодексу України взяти
проби та зразки. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.98 за № 1665
«Про порядок взяття проб і зразків товарів та інших предметів для проведення
досліджень, необхідних для їх митного оформлення» затверджено порядок взяття
проб і зразків. Документ передбачає вибіркове взяття проб і зразків товарів,
задля встановлення виду та найменування при їх класифікації згідно з Товарною
номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності. Зразки відбираються на підстав
письмового розпорядження керівника митного органу в присутності власника
вантажу. Проби та зразки беруться у кількості, потрібній для проведення
досліджень, з обов'язковим накладенням митного забезпечення та укладенням
відповідного акта відбору зразків.
На другому етапі, на
підставі запису інспектора оперативного підрозділу та супроводжувальних
документів або на підставі розгляду зразків, відділ тарифів та вартост
перевіряє правильність визначення коду товару, керуючись відповідними
правилами. Якщо код визначається у відділі тарифів та вартості, видається
відповідне рішення встановленого зразка з обов'язковим посиланням на
зовнішньоекономічний договір (контракт), інвойс, згідно з яким проводиться
митне оформлення даного товару, зазначаються результати огляду його зразків та
робиться посилання на документи, на підставі яких було ухвалено рішення щодо
визначення відповідного коду.
Класифікаційне
рішення, ухвалене відділом тарифів та вартості, доводиться до оперативного
підрозділу митниці, що здійснює митне оформлення.
У разі неможливост
визначити код товару шляхом вивчення наданих документів та огляду його зразків,
відділ готує звернення до митної лабораторії.
Третій етап
проведення, у разі необхідності, досліджень митною лабораторією. Свої висновки
щодо класифікації товарів вона робить за результатами лабораторних випробувань
проб і зразків товарів, доставлених з митного органу згідно з вимогами. Разом з
тим, у разі потреби ґрунтовніших досліджень товарів, митна лабораторія може
відправляти зразки до спеціалізованих науково-дослідних інститутів та
спеціалізованих лабораторій.
На всіх трьох етапах
застосовуються шість основних правил кодування товару. На всіх трьох етапах
слід дотримуватись однозначного віднесення товарів до певного коду у
відповідності до приміток та основних правил інтерпретації ТН ЗЕД.
Отже, визначення коду
товару може відбуватися поетапно. На першому етапі код визначається у
підрозділі митниці, який здійснює митне оформлення. У разі необхідност
оформлюється відповідний пакет документів та відбираються проби і зразки товару
для проведення на другому етапі кодифікації у відділі тарифів та вартост
митного органу. Крім цього є можливість проведення відповідних досліджень у
спеціалізованій митній лабораторії.
Національне
законодавство України, що регулює застосування ставок мита, визначає, що ввізне
мито, яким обкладаються імпортовані товари, є диференційованим. До товарів
застосовуються преференційні, пільгові та повні ставки ввізного мита згідно з
Єдиним митним тарифом України.
Преференційні ставки
мита застосовуються до товарів, що походять з країн, які входять разом з
Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, та в раз
встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з
міжнародними договорами за участю України.
Пільгові ставки
застосовуються до товарів, що походять з тих країн або економічних союзів, як
користуються в Україні режимом найбільшого сприяння або національним режимом
(за винятком товарів, ввезених з тих країн, з якими укладено угоди про вільну
торгівлю).
Повні ставки
застосовуються до товарів, що походять з країн, з якими не укладено угоди про
вільну торгівлю, торговельно-економічні угоди з наданням режиму найбільшого
сприяння або національного режиму, а також до товарів, країну походження яких
не встановлено.
Разом з цим Законом
України надано певні роз'яснення щодо застосування ставок мита в залежності від
країни походження товару. Ним визначено, що преференційні ставки, передбачен
Єдиним митним тарифом України, включаючи звільнення від сплати мита, в зв'язку
з відсутністю переліку країн, до товарів з яких застосовується преференційний
режим митного оподаткування, та міжнародних угод про створення митного союзу
або утворення спеціальних митних зон, не застосовуються.
Крім цього Законом
визначено, що при митному оформленні товарів, які ввозяться в Україну з країн,
з якими укладено угоди про вільну торгівлю, за умови дотримання всіх вимог,
установлених відповідними міжнародними угодами, застосовується відповідне
положення про звільнення від обкладення митом. У разі невиконання правил,
установлених відповідною угодою про вільну торгівлю, що передбачають
підтвердження походження імпортованого товару, правил «прямого відвантаження»
та «безпосередньої закупівлі», застосовуються пільгові ставки ввізного мита.
Такі ж пільгові ставки ввізного мита застосовуються до товарів, яким Україна
надає режим найбільшого сприяння або національний режим, незалежно від
країни-експортера цих товарів.
Повні ставки ввізного
мита застосовуються до товарів походженням з країн, з якими відсутні угоди про
вільну торгівлю та яким Україна не надала режиму найбільшого сприяння або
національного режиму. Слід зазначити, що повні ставки ввізного мита також
застосовуються до товарів, країну походжень-ня яких визначити неможливо.
Таким чином, до
мпортованих в Україну товарів можуть застосовуватись повні або пільгові ставки
ввізного мита, а за умови виконання певних вимог, можливо звільнення від
обкладення ввізним митом.
Перелік країн, з якими
укладено угоди про вільну торгівлю наведено в таблиці 1.7 [45,180].
Таблиця 1.7
Перелік країн, з якими
Україноюукладено угоди про вільну торгівлю
№ з/п |
Країна |
№ з/п |
Країна |
1 |
Азербайджан |
8 |
Литва |
2 |
Білорусь |
9 |
Молдова |
3 |
Вірменія |
10 |
Росія |
4 |
Грузія |
11 |
Туркменістан |
б |
Естонія |
12 |
Узбекистан |
6 |
Казахстан |
13 |
Киргизстан |
7 |
Латвія |
|
|
Угоди про вільну
торгівлю передбачають, що сторони не застосовують мито, податки і збори, як
мають еквівалентну дію на експорт і/або імпорт товарів, що походять з митно
території однієї з держав і призначені для митної території іншої держави.
Документом, що
засвідчує походження товарів з країн, перелік яких зазначено в таблиці № 8, за
винятком країн Балтії, є сертифікат за формою «СТ-1». Відповідно до угод,
укладених з країнами Балтії, документом, що засвідчує походження товарів з цих
країн і дозволяє не застосовувати імпортне мито у разі ввезення їх в Україну,
сертифікат за формою «EUR-1» або «EUR-2».
Податок на додану
вартість, за винятком товарів, які походять і ввозяться з Російської Федерац
та Республіки Білорусь, акцизний збір та митні збори в разі ввезення товарів,
що походять з країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, справляються
на загальних підставах. У разі невиконання принаймні однієї з зазначених умов
звільнення, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, так само як і при
митному оформленні товарів у разі відсутності сертифіката СТ-1 та неможливост
визначення країни походження на підставі маркування товару,
товаросупроводжувальних чи інших документів. В такому разі, на товари, як
походять та імпортуються з Російської Федерації та Республіки Білорусь
нараховується податок на додану вартість. Якщо стосовно товарів неможливо визначити
країну походження, застосовуються повні ставки ввізного мита, а також
сплачується податок на додану вартість.
Слід зауважити, що
деякі угоди про вільну торгівлю мають певні вилучення, які скасовують
відповідний режим у торгівлі деякими товарами. Так, протоколом між урядом
України і урядом Республіки Білорусь вилучено з режиму вільної торгівлі певний
перелік товарів у разі експорту з України. Ці товари обкладаються вивізним
(експортним) митом за ставками, встановленими Законом України від 07.05.96 за
180/96-ВР «Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину».
Крім того, також вилучено з режиму вільної торгівлі білий цукор, у разі його
експорту з України до Республіки Білорусь. Перелік країн та коди товарів,
вилучених у торговельних відносинах з режиму вільної торгівлі з Україною,
представлено в таблиці К.9 (Додаток К) .
Вже зазначалось, що до
товарів походженням з країн, яким Україна надає режим найбільшого сприяння або
національний режим, пільгова ставка ввіз-ного мита застосовується, у раз
митного оформлення, незалежно від країни-відправника цих товарів.
Отже, на сьогоднішній
день до імпортованих в Україну товарів може застосовуватися режим звільнення
від сплати ввізного мита, пільгові та повні його ставки.
1.3 Вплив вітчизняно
митниці на сприяння розвитку зовнішньої торгівлі
16 липня 2003 року в
Брюсселі у ході переговорів між Головою Державної митної служби України Миколою
Каленським та директором директорату офісу Євродопомоги Єврокомісії Пером
Бріксом Кнудсеном підписано контракт "Митниця-7» програми ТАСIS.
Це – черговий важливий
крок на шляху поглиблення співпраці з Євросоюзом, що має на меті ліквідацію
зайвих перешкод на кордоні. На реалізацію проекту "Реформа та модернізація
митної адміністрації України" за цим контрактом українській митниц
виділено 2 000 000 євро.
У березні 1998 року
набула чинності Угода про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС
(далі: УПС), підписана Україною 14 червня 1994 року.
У цьому зв'язку
набуття Україною асоційованого, а згодом і повного членства з ЄС визначено
стратегією економічного та соціального розвитку нашої держави на 2000 - 2004
роки, а це – суттєве збільшення іноземних інвестицій, розвиток експортного
потенціалу України та інші переваги.
Саме з метою
реалізації положень УПС і було затверджено Стратегію інтеграції України до ЄС,
якою визначено пріоритети співробітництва. Цей документ включає також і заходи
у галузі митної справи, конкретизує кроки із забезпечення виконання нашою
державою критеріїв членства у ЄС і знайшов широку підтримку та схвалення
Європейським Союзом.
Так, у рамках
адаптації вітчизняного законодавства до законодавства ЄС Держмитслужба
ніціювала та здійснила велику нормотворчу роботу, зокрема із ухвалення
Верховною Радою України 11.07.02 Митного кодексу України (був введений у дію
01.01.04), побудованого на базі основних угод СОТ з питань надання
національного режиму або режиму найбільшого сприяння, митної оцінки товарів,
визначення країни походження, захисту прав інтелектуальної власності тощо.
З 01.07.2001 року набув
чинності новий Митний тариф України, побудований на базі Гармонізованої системи
опису та кодування товарів (ГС) 1996 року та Комбінованої номенклатури ЄС. Ще
більшу прозорість у співставленні даних статистики зовнішньої торгівлі та
засобів тарифного регулювання обох сторін забезпечать опрацьован
Держмитслужбою зміни до Української класифікації товарів ЗЕД відповідно до ГС
2002 року. Передбачається також знизити ставки ввізного мита на текстильну
продукцію відповідно із домовленостями України та ЄС у режимі безквотового
ввезення в ЄС української текстильної продукції.
З 2001 року д
механізм захисту прав інтелектуальної власності на митному кордоні України, що
обов'язковою умовою УПС (передбачено й новим Митним кодексом України).
Здійснюються заходи з
приєднання України до низки міжнародних торго-вих та митних конвенцій
(законодавча база міжнародного митного співробіт-ництва України вже налічує 30
міжнародних угод).
На розвиток положень
Протоколу про надання адміністративної допомоги митним органам сторін, який
невід'ємною частиною УПС, Держмитслужбою від імені Кабінету Міністрів України
укладено двосторонні Угоди про співробітництво та взаємну допомогу з такими
країнами-членами ЄС: Францією, Грецією, Великобританією, Австрією, Фінляндією.
Готова до підписання Угода з Бельгією (предметом Протоколу та Угод з надання
допомоги у попередженні, розслідуванні та припиненні порушень митного
законодавства, а також у забезпеченні правильного стягнення імпортного та
експортного мита та інших податків). На черзі підписання Угод з Італією та
Нідерландами.
Незамінним елементом
організаційного та матеріально-технічного забезпечення процесу адаптац
законодавства є технічна допомога, яка надається європейським співтовариством
та за фінансової підтримки
Європейської Комісії й
сприяння Євромитниці (ЄС є найбільшим донором фінансової допомоги Україні. За
останні 10 років – 1 мільярд євро).
Прийняттю такого
рішення передувало спеціальне попереднє вивчення європейською Стороною окремих
аспектів роботи української митниці з метою встановлення пріоритетів.
Результати засвідчили загалом дуже високий рівень організації діяльност
вітчизняної митниці, яка, за експертними висновками, може слугувати прикладом
для митних адміністрацій деяких сусідніх країн, а в окремих сферах нада
послуги, рівень яких перевищує загальноєвропейський. Згідно з висновками,
однак, є потреба внести окремі зміни на стратегічному та функціональному
рівнях.
Так, з ухваленням
Меморандуму взаєморозуміння 4 травня 2000 року між Кабінетом Міністрів України
та Комісією Європейських співтовариств, фінансові потоки за програмою TACIS
були спрямовані на розвиток митної інфраструктури, зокрема, на будівельн
роботи у пункті пропуску «Тиса», постачання засобів митного контролю, надання
технічної допомоги на реконструкцію всієї території даного пункту пропуску з
метою безперебійного переміщення вантажів та громадян, а також забезпечення
комфортного сервісу.
У грудні 2002 року
реконструйований пункт пропуску було введено в дію на ділянці Західного кордону
нашої держави, що стало відчутним кроком на шляху розвитку міжнародних
транспортних мереж у Європейському регіоні. Тобто збільшення у 2 рази
пропускної спроможності дозволяє за добу здійснити пропуск до 5 000 легкових,
500 вантажних автомобілів та 80 автобусів. Змінився не лише зовнішній вигляд
пункту пропуску. За європейськими стан-дартами створено всі необхідні умови для
здійснення прикордонного та митного контролів, безперебійного переміщення
вантажів та громадян, здійснення з належною швидкістю та якістю прикордонно-митних
процедур, забезпечення комфортного сервісу. У рамках зазначеної вище програми в
кінці жовтня 2002 року на ділянці українсько-польського кордону в районі пункту
пропуску «Ягодин-Дорогуськ» було відкрито рух по автодорожньому мосту через
річку Західний Буг.
Успішне та своєчасне
завершення проекту з прикордонного менеджменту на доповнення попередніх
ніціатив, розпочатих в рамках Національної програми в Україні та Програми
прикордонного співробітництва, стало добрим підґрунтям для співпраці надалі.
Згідно з програмою дій
ТАСІS також передбачено у рамках надання технічної допомоги на розвиток
нфраструктури пункту пропуску «Рава-Руська» спорудження вантажного терміналу
на українському боці кордону та забезпечення пункту пропуску найсучаснішим
обладнанням для митного контролю (пересувні рентгенівські установки, засоби
радіозв'язку, детектори наркотиків тощо). Цей проект (вартістю 8 500 тис. євро)
доповнює ініціативу Програми PHARE, яка має здійснюватися на польському боц
кордону, а також передбачає навчання та постачання обладнання, що охоплюватиме
як західну, так і східну ділянки кордону.
За проектом
«Вдосконалення системи прикордонного менеджменту» на реконструкцію з
розширенням міжнародного автомобільного пункту пропуску «Ягодин» передбачається
спрямувати 2 750 тис. євро.
Окрім того, у рамках
Програми ТАСIS та за фінансової підтримки Євро-пейської Комісії й сприяння
Євромитниці в реалізації законодавчих ініціатив Держмитслужби у 1996 – 1998
роках були запроваджені проекти за контрактом «Митниця-2», а з 1998 по 2001
«Митниця-4». Інформаційні, фінансові та інші ресурси, передбачені цими
проектами, були задіяні під час підготовки проекту нового Митного кодексу
документу, створеного з урахуванням норм міжна-родного права та світового
досвіду реалізації митної справи; розроблено низку навчальних модулів (у тому
числі з системи аналізу ризиків) під час підготовки викладачів Академії митно
служби України; проведено навчання фахівців Ін-формаційно-аналітичного митного
управління на базі ORACLE та Sun Micro-systems (вартість навчання 150 тис.
вро), проведено інші заходи.
Нині розпочато
реалізацію проекту «Митниця-6» за напрямами: «Митне законодавство» – підготовка
підзаконних актів щодо реалізації механізмів дії нового Митного кодексу
України; «Митний контроль» – удосконалення навичок роботи із застосування
системи аналізу ризиків (Подільська регіональна митниця), контроль за
переміщенням через кордон товарів, що містять об'єкти інтелектуально
власності; «Комп'ютеризація» – допомога у створенні інтегрованого тарифу та
можливе навчання фахівців ІАМУ, постачання комп'ютерного обладнання; «Митн
лабораторії» – постачання лабораторного обладнання на суму 300 тис. євро,
навчання фахівців лабораторії, вивчення потреб регіональних митних лабораторій
з метою подальшого оснащення необхідним обладнанням.
29 листопада 2002 року
у Брюсселі відбулася презентація Державної митної служби України в Європейських
структурах. Широкому міжнародному представництву були продемонстрован
досягнення Державної митної служби України: створену в Україні супутникову
систему контролю за доставкою вантажів, аналоги якої є лише в декількох країнах
членах ЄС та яка практично унеможливила певні види міжнародного економічного
шахрайства і однозначно додала привабливості Україні як транзитній державі. Не
залишилася без уваги діяльність з уніфікації митного законодавства та
приведення його до європейських норм, як і результати реалізації проектів за
програмою TACIS.
Успіх цієї презентац
здобутків Державної митної служби України відкрив серйозні перспективи в
реалізації нових проектів, зокрема, з адміністративного реформування митних
органів та вдосконалення митної інфраструктури й розвитку прикордонного
менеджменту, що надзвичайно важливо сьогодні у контексті геополітичних змін.
Оскільки найближчим часом Україна матиме спільні кордони з ЄС, та роль, яку
відіграє у врегулюванні внутрішнього конфлікту у сусідній Молдові Митна служба
України, демонструє її активну позицію лідера під час проведення нещодавно
переговорів з Молдовою щодо організації митного контролю на Придністровській
ділянці українсько-молдовського кордону. Дружні стосунки між сторонами, що
встановлюватимуться у процесі реалізації митних проектів та програми
прикордонного співробітництва ТАСIS, будуть використані при нормалізації здійснення
митних і прикордонних процедур у регіоні для взаємної вигоди громадян та
економік заінтересованих країн.
У ході реалізац
проекту «Мигниця-7» кошти, виділені Європейською Комісією, будуть використан
на:
- вдосконалення
митного законодавства, а саме: приведення у відповідність до положень нового
Митного кодексу України актів вторинного законодавства та адміністративних
нструкцій для всіх рівнів управління (робота повинна бути сфокусована на
підготовці адміністративних інструкцій/вказівок щодо застосування положень
нового Митного кодексу, які б відповідали законодавству і правилам ЄС та кращим
світовим стандартам, згідно з визначеним завданням в УПС про досягнення
сумісності між митними системами України і Співтовариства);
- приєднання до
основних конвенцій ВМО шляхом виділення необхідних коштів для здійснення їх
перекладу;
- спрощення митних
процедур, яке має відбуватися з урахуванням цих змін;
- створення
центрального бюро аналізу ризиків;
- розвиток
нформаційних технологій та комп'ютеризацію (пріоритетними для ЄС будуть
системи митного оформлення, фінансових / бухгалтерських систем, системи аналізу
ризиків, а також інформаційних транзитних систем);
- визначення митно
вартості товарів;
- тарифну класифікацію
та верифікацію сертифікатів.
За допомогою цього
проекту передбачається розробити законодавчі підстави для проведення
співробітниками митних органів пост-аудит контролю операцій, здійснюваних
суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.
Має бути скорочено
кількість, спрощено та стандартизовано інформацію і документи, які вимагаються
митними та іншими контролюючими органами, включаючи використання Єдиного
адміністративного документа та надано на основі міжнародних стандартів більшу
кількість комерційних даних і документів.
Окрім того,
передбачається, що дизайн транзитної системи також може бути підтриманий у
рамках цього проекту.
Головним результатом,
якого прагнуть досягти обидві сторони внаслідок реалізації контракту
«Митниця-7» програми TACIS, має стати повна автоматизація процедури митного
оформлення, і як наслідок – ліквідація зайвих перешкод на шляху розвитку
міжнародної торгівлі, при цьому не завдаючи шкоди економічній безпеці держави.
Таким чином, у
контексті загальнодержавних завдань із вступу України до ГАТТ/СОТ та стратег
входження нашої держави до ЄС, практика діяльності Держмитслужби вочевидь
засвідчує системне поглиблення співробітництва вітчизняної митниці з
вропейськими структурами.
Розділ 2. Аналіз
впливу митно-тарифного регулювання на зовнішньоекономічну діяльність ВАТ “Київмедпрепарат”
2.1 Механізм впливу
митно-тарифного регулювання на ефективність діяльності підприємства ВАТ
Киівмедпрепарат” на внутрішньому та зовнішньому ринках
Серед економічних
функцій мита можна виділити такі: протекціоністська - для захисту національного
виробництва від припливу в країну іноземних това-рів; преференційна - для
стимулювання імпорту товарів із певних країн і райо-нів; статистична - для
більш точного урахування зовнішньоторговельного обо-роту; зрівняльна - для
вирівнювання цін на імпортні товари, товари місцевого виробництва тощо.
Розглянемо механізм
впливу митно-тарифного регулювання на прикладі регулювання сукупного попиту та
сукупної пропозиції на випускаємий дослід-жуваним ВАТ “Киівмедпрепарат
лікарський препарат “тіопентал КМП”, сиро-вина (субстанція порошку – тіопентал
натрію NaCl+C17H24N2NaO2S+Na2CO3) для випуску якого імпортується з Латв
(контракт у Додатку Ж), а вироблений препарат поставляється як на внутрішній,
так і на зовнішній ринки (цінові рівні реалізації тіопенталу КМП в ампулах для
н’єкцій на внутрішньому та зовнішньому ринках наведені в Додатках Д, Е) .
Страницы: 1, 2, 3, 4
|