Рефераты

Книга: Основи бухгалтерського обліку

По рахунках розрахунків сальдо визначається розгорнуто — за кожним дебітором або кредитором, а пізніше згортається.

Усі підприємства в Україні (крім бюджетних підприємств і банків) користуються єдиним Планом рахунків [3], який наведено в додатку Б. В Плані рахунки згруповано відповідно до об'єктів бухгалтерського обліку в класи. Перші три класи — це активи (майже всі рахунки активні), 4-й клас — капітал (пасивні головним чином), 5-й і 6-й класи зобов'язання, 7-й — доходи, 8-й і 9-й — витрати (в додатку Б в окремій граф вказано характеристику кожного рахунку щодо балансу).

Кожний рахунок у Плані має свій номер: перша цифра номера означає номер класу, а друга — номер рахунку в класі.

Багато рахунків мають субрахунки — це рахунки другого порядку, деталізація основного рахунку; третя цифра в номер означає номер субрахунку. Підприємства можуть відкривати субрахунки другого, третього порядку.

Наприклад, до субрахунку 641 "Розрахунки за податками" треба відкрити субрахунки за видами податків:

641.1 (або 6411, 641/1)   — "Розрахунки з податку на прибуток";

641.2 (6412, 641/2)      "Розрахунки з податку на додану вартість" тощо.

Розглянемо, як господарські операц відображаються на бухгалтерських рахунках. Тут існує чітка і гармонійна закономірність — кожна операція спричинює зміни не менше ніж на двох рахунках одночасно.

Наприклад:

1) Отримали матеріали — збільшення дебету субрахунку 201 "Сировина й матеріали", але одночасно збільшення боргу перед постачальниками за кредитом рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками та підрядниками".

2) Отримали гроші в касу з рахунку в банку — збільшення за дебетом рахунку ЗО "Каса" і зменшення на ту саму суму за кредитом рахунку 31 "Рахунки в банках".

Таким чином, сума кожної операц відображується одночасно за дебетом одного (чи кількох) рахунків і за кредитом другого (чи кількох) рахунку. У цьому полягає сутність такого елемента методу бухгалтерського обліку, як подвійний запис.

Подвійний запис означає, що кожна господарська операція записується на бухгалтерських рахунках два або більше разів.

Кореспонденція рахунків це взаємозв'язок між бухгалтерськими рахунками внаслідок відображення на них господарських операцій.

Якщо гроші отримані з банку в касу, то по цій операції рахунок ЗО "Каса" кореспондує з рахунком 31 "Рахунки в банку" і навпаки. В Інструкції до плану рахунків [4] для кожного рахунку наведено перелік тих рахунків, з якими він може кореспондувати за дебетом кредитом.

Кожну господарську операцію треба відобразити на рахунках бухгалтерського обліку, тобто записати її суму за дебетом і кредитом відповідних рахунків. Це називається зробити бухгалтерське проведення (проводку).

Бухгалтерське проведення це відображення господарської операції та її суми на бухгалтерських рахунках із зазначенням, які рахунки дебетуються, а які кредитуються.

Щоб зробити бухгалтерське проведення, треба:

1)  визначити економічний зміст операції;

2)  вирішити, які рахунки беруть участь в проведенні;

3)  визначити характеристику рахунків (А, П, А-П) і вирішити, на якому рахунку зміни відображати за дебетом, а на якому — за кредитом;

4)  написати проведення.

Приклад

Отримано гроші з банку в касу субрахунок 311 та рахунок ЗО, активні, на рахунку ЗО — збільшення, за дебетом, на субрахунку 311 — зменшення за кредитом. В бухгалтерському обліку записують так:

Д-т ЗО       К-т 311.

Приклади бухгалтерських проведень з отримання або витрачання грошей:

1.      Отримано короткострокову позику банку на поточний рахунок:

Д-т 311      К-т 60.

2.  Сплачено позику банку з поточного рахунку: Д-т 60       К-т 311.

3.  Видано з каси під звіт: Д-т 372     К-т ЗО.

4.  Повернено в касу невитрачені залишки підзвітних сум: Д-т ЗО       К-т 372.

5.  Виплачено з каси заробітну плату: Д-т 661      К-т ЗО.

6.  Отримано виробничі запаси від постачальника: Д-т 20       К-т 63.

7.  Оплачено рахунки постачальника з поточного рахунку: Д-т 63       К-т 311.

8.  Отримано оплату від покупців: Д-т 311      К-т 36.

9.  Повернено гроші з каси в банк: Д-т 311      К-т ЗО.

Розглянемо спрощену схему відображення на рахунках процесів заготівлі, виробництва та реалізації. Схема процесу заготівлі

1.  Отримано матеріали від постачальника: Д-т 20       К-т 63.

2.  Оплачено рахунки постачальника: Д-т 63       К-т 311.

На Т-рахунках ця схема матиме вигляд:

Основи теор бухгалтерського обліку20

Схема процесу виробництва

Витрати на виробництво групують за дебетом рахунків 23 (прямі витрати), 91, 92, 93. Списуються в дебет цих рахунків витрати з кредиту рахунків 20 "Виробничі запаси", 66 "Розрахунки з оплати праці", 65 "Розрахунки за страхуванням", 13 "Знос необоротних активів" (пригадайте елементи витрат), а також інші витрати з кредиту рахунків 64, 371, 685 та ін. Виготовлена продукція списується з кредиту рахунку 23 "Виробництво" в дебет рахунку 26 "Готова продукція".

Розглянемо облік прямих витрат:

1.      Передано у виробництво матеріали, МШП:

Д-т 23       К-т 20, 22.

3.  Нараховано заробітну плату виробничому персоналу:

4.  Д-т 23       К-т 661.

(Нарахування зарплати адміністративному персоналу буде здійснено проведенням Д-т 92       К-т 661, загальновирбничому: Д-т 91       К-т 661).

Нараховано амортизацію необоротних активів: Д-т 23       К-т 13.

Нараховано відрахування на соціальн заходи: Д-т 23       К-т 65. Списано витрати на відрядження: Д-т 23       К-т 372.

Нараховано борг за комунальні послуги: Д-т 23       К-т 685.

Передано на склад із виробництва готову продукцію: Д-т 26    К-т 23.

20, 22                      23

------------------------ ►

60,65

І----------------------- ►

13

І----------------------- ►

685,372...

І----------------------- ►

Схема процесу реалізації

У процесі реалізації підприємство повинно отримати дохід за рахунок різниці між продажною вартістю продукції та собівартістю. В бухгалтерському обліку собівартість реалізованої продукц списується в дебет рахунку 90 "Собівартість реалізації", а дохід від реалізації — в кредит рахунку 70 "Доходи від реалізації". В кінц звітного періоду (місяця, кварталу або року) собівартість і дохід списуються на рахунок 79 "Фінансові результати", на якому визначається фінансовий результат як різниця між кредитом і дебетом.

Бухгалтерські проведення розглянемо з числовими даними — собівартість продукції 7000 грн., ціна реалізації 9000 грн. (податок на додану вартість не розглядаємо, поки що ознайомимося із сутністю відображення на бухгалтерських рахунках основних господарських процесів). І ще пригадаймо принцип нарахування, за яким дохід від реалізації треба відобразити при відвантаженні продукції.

1.         Відвантажено продукцію:

2.         Д-т 90 К-т 26 7000 грн.

2.      Відображено дохід від реалізац заборгованість покупця:

Д-т 36 К-т 70 9000 грн.

У кінці звітного періоду списано на рахунок фінансових результатів:

3.      Дохід:

Д-т 70 К-т 791 9000 грн.

4.      Собівартість:

Д-т 791 К-т 90 7000 грн.

5.      Надійшла оплата від покупців:

Д-т 311 К-т 36 9000 грн.

Фінансовий результат = К-т 791 -Д-т 791 - 9000 - 7000 = = 2000 грн.

26       90      791       70       36       311

7000

7000

9000

90009000

1.4.5. Баланс та звітність

Дані бухгалтерського обліку, згрупован на бухгалтерських рахунках, в подальшому узагальнюються у фінансовій звітност підприємств. Фінансову звітність складають таким чином, щоб надати інформацію про стан активів, капіталу і зобов'язань, про доходи, витрати та фінансов результати, рух грошових коштів та капіталу. Головною формою фінансово звітності є баланс (від лат. Ьів Іапз — дві чаші).

Баланс [П(С)БО 1] це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображує на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал (додаток В).

Баланс — це двостороння таблиця, в якій ліва частина — це актив, а права — пасив.

В активі згруповано активи підприємства; в ньому три розділи — "Необоротні активи", "Оборотн активи" та "Витрати майбутніх періодів".

У пасиві п'ять розділів — "Власний капітал", "Забезпечення наступних витрат і платежів", "Довгострокові зобов'язання", "Поточні зобов'язання", "Доходи майбутніх періодів".

Кожний розділ складається зі статей відповідно до об'єктів бухгалтерського обліку та рахунків. В актив відображаються залишки по рахунках класів 1—3, у пасиві — класів 4—6. Рахунки класів 7—9 призначені для складання форми № 2 фінансової звітності "Звіт про фінансові результати".

Актив = Пасив, або балансове рівняння Активи = Капітал + Зобов'язання.

Підсумок балансу, який однаковий в активі і пасиві, називається валютою балансу.

Баланс необхідний для контролю за наявністю та структурою активів, капіталу та зобов'язань підприємства, для аналізу фінансового стану підприємства, його платоспроможності, ліквідност тощо.

Бухгалтерська звітність — це звітність, яка складається на підставі даних бухгалтерського обліку для задоволення потреб певних користувачів.

Бухгалтерська звітність підприємства включає в себе фінансову, податкову та статистичну звітність.

Фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, яка містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Звітним періодом вважається рік, проміжна фінансова звітність подається щоквартально.

Склад фінансової звітності

Квартальна:

—  форма 1 — "Баланс" [П(С)БО 2], наведений у додатку В;

—  форма 2 — "Звіт про фінансові результати" [П(С)БО 3], наведений у додатку Г.

Річна:

—  форми 1,2;

—  форма 3 — "Звіт про рух грошових коштів" [П(С)БО 4];

—  форма 4 — "Звіт про власний капітал" [ЩС)БО 5];

—  форма 5 — "Примітки до фінансових звітів" [14].

Порядок подання фінансової звітност регламентовано наказом Міністерства фінансів України [13].

Вплив господарських операцій на баланс. Господарськ операції зумовлюють певні зміни в балансі. Наприклад, оплата рахунків постачальника призводить до зменшення валюти балансу на суму оплати, бо зменшується залишок по субрахунку 311 (актив балансу) і по рахунку 63 (пасив балансу).

Розрізняють чотири типи операцій, що впливають на баланс.

У табл. 1.3 наведено баланс, в якому тільки кілька статей.

Таблиця 1.3

Актив Пасив
Залишок Зали- Залишок Залишок
Стаття на поча­ток шок на кінець Стаття на поча­ток на кінець
періоду періоду періоду періоду
Основн засо- 18 000 Статутний 21 100
би (10) капітал (40) 2) +200
Виробничі 1500 Нероз- 308
запаси (20) 3)+700

поділений

прибуток

(44)

2)-200
Готова про- 1020
дукція (26)
Каса (ЗО) 1) 18 +100 Позики бан­ку (60) 800
Поточний 1000 Кредитор- 130
рахунок 1)-100 ська забор- 1)+70
(311) 4)-ЗО гованість за товари (роботи, по­слуги) (63) -ЗО
Дебіторська 800
заборго-
ваність (37)
Разом 22 338 Разом 22 338

Тепер розглянемо чотири типи операцій, що впливають на баланс. Для цього під сумами відповідних статей вписуватимемо ті суми, які додаються або віднімаються від них у результаті наведених господарських операцій.

1)      Збільшення одних активів та зменшення інших активів (активу балансу) на ту саму суму; валюта балансу не зміниться.

Отримано в касу з поточного рахунку 100 грн.:

Д-т ЗО К-т 311 100 грн.

2)      Збільшення одних статей пасиву балансу (капіталу та зобов'язань) та зменшення інших статей пасиву на ту саму суму; валюта не зміниться.

Частину прибутку (200 грн.) використано на збільшення статутного капіталу:

Д-т 44 К-т 40 200 грн.

3)      Збільшення активу та пасиву на одну суму; валюта балансу збільшується на ту саму суму.

Оприбутковано матеріали від постачальника на суму 70 грн.:

Д-т 20 К-т 63 70 грн.:

4)      Одночасне зменшення активу та пасиву; валюта зменшиться на ту саму суму.

Погашено заборгованість перед постачальниками з поточ­ного рахунку в сумі ЗО грн.:

Д-т 63 К-т 311 ЗО грн.

Після виконання всіх наведених операцій валюта балансу збільшиться на 40 грн. (+70 -ЗО). Цей самий результат отримаємо, коли визначимо залишки на кінець періоду за всіма статтями.

Отже, завдяки подвійному запису в бухгалтерському балансі актив завжди дорівнює пасиву після будь-яких господарських операцій. І це одна з ілюстрацій чіткості і гармонійност бухгалтерського обліку.

1.5. Синтетичний та аналітичний облік, облікові регістри

Усі дані про господарські операц відображуються в первинних документах, після чого їх потрібно згрупувати та узагальнити за об'єктами бухгалтерського обліку. На практиці групування здійснюється спочатку з великим ступенем деталізації, а потім з дедалі меншим.

Наприклад, на складі щомісяця формуються десятки первинних документів з надходження та вибуття запасів. Одночасно нформація з них групується окремо за кожним видом запасів. Для цього ведуться картки, де відображаються залишок цього запасу і всі факти його надходження та вибуття. Це аналітичний облік.

Подальше узагальнення полягає в тому, щоб визначити обороти та залишки по субрахунках рахунку 20 "Запаси", а потім в цілому по рахунку. Це синтетичний облік.

Тому можна виділити такі етапи обліку:

1)  первинний облік — фіксується в документах;

2)  поточний облік — аналітичний і синтетичний, фіксується в облікових регістрах;

3)  зведений, узагальнюючий — синтетичний облік та звітність.

Аналітичний облік узагальнення даних первинних документів у регістрах аналітичного обліку (картках, книгах).

Синтетичний облік узагальнюючий облік, який ведеться у регістрах синтетичного обліку (журналах-ордерах, відомостях, Головній книзі) в розрізі синтетичних рахунків.

Обліковий регістр це спосіб поточного обліку первинних даних на матеріальних носіях, що забезпечує їх юридичну силу і використання для складання звітності та управління. Традиційно це таблиці, книги, картки; нині облікова реєстрація може здійснюватись на комп'ютері.

Класифікація облікових регістрів:

За змістом:

—  синтетичного обліку (відомості, журнали-ордери, Головна книга);

—  аналітичного обліку: картки, виписки банку;

—  комбінован (деякі журнали-ордери, відомості).

За характером запису:

—  хронологічн (касова книга);

—  систематичн відображають однорідні господарські операції (картка складського обліку матеріалів);

—  комбіновані.

За видами вимірників:

—  контокорентн (грошові, для обліку операцій по рахунках грошових коштів);

—  кількісного обліку;

—  кількісно-сумового обліку.

Методи виправлення помилок в облікових регістрах:

1.      Коректурний — неправильний запис закреслюється горизонтальною лінією так, щоб видно було закреслене число, поруч пишуть правильне число і ставлять завіряючий підпис:

2.      Повне сторнування (червоне сторно).

Сторно (від лат. зіогпо — переведення рахунку); метод полягає в тому, що помилково внесену суму записують повторно червоним чорнилом і виключають із підсумку (на практиці обводять овалом або прямокутником).

Приклад 1. Запис:

150

220

220 200

означає: 150 + 220 - 220 + 200 = 350.

Приклад 2. Отримано в касу з банку 116 грн.; бухгалтер помилково записав 115 грн.:

Д-т ЗО             К-т 311        115

цей запис сторнується:

115

Д-т ЗО             К-т 311

і робиться правильний:

Д-т ЗО             К-т 311        116.

1. Часткове сторно — якщо в попередньому прикладі правильна сума 113 грн., можна сторнувати тільки 2

Д-т ЗО Д-т ЗО

К-т 311 К-т 311

115

2. Допроведення в прикладі 2 із методу повного сторнування можна зробити ще одне бухгалтерське проведення на 1 грн., буде правильна сума:

Д-т ЗО Д-т ЗО

К-т 311 К-т 311

115 2.

Бухгалтер щоразу вибирає найбільш доцільний метод; в деяких випадках методологія обліку потребує обов'язкового сторнування.

Методи 3 і 4 виключають один одного.

Увагаї У наступних розділах при описуванні кожної ділянки обліку окремо наводитимуться первинні документи, регістри аналітичного та синтетичного обліку.

1.6. Форми бухгалтерського обліку

У теорії бухгалтерські проведення записуються, як було розглянуто вище — дебет рахунку, потім кредит і сума. А визначення сальдо рахунків здійснюється на Т-рахунках. На практиці цього, звичайно, не досить. Необхідно вести облікові регістри, групувати дані в спеціальних таблицях.

Якщо первинні документи і більшість регістрів аналітичного обліку єдині майже для всіх підприємств, з деякими варіаціями, то регістри синтетичного обліку можуть бути різні. Вид регістрів синтетичного обліку визначається обраною на підприємстві формою бухгалтерського обліку.

Форма бухгалтерського обліку це технологія та організація облікового процесу з відповідними способами документування та облікової реєстрації (спосіб ведення обліку при тих самих елементах методу).

На сьогодні в Україні 5 основних форм бухгалтерського обліку:

1. Повна журнально-ордерна 17 журналів-ордерів (ж-о) і відомості до них. Ця форма використовується на великих підприємствах. Облікові регістри — журнали-ордери, відомості, Головна книга.

Журнал-ордер це багатографна таблиця, записи в ньому ведуться за кредитом одного чи кількох рахунків із зазначенням дебетуємих рахунків. Наприклад, журнал-ордер по рахунку ЗО "Каса" має приблизно таку форму:

Дата звіту касира 3 кредиту рахунку 30 "Каса" у дебет рахунків
31 37 66
05.08 550,00
08.08 100,00 7450,00

Наведені суми відповідають таким господарським операціям:

05.08. Видано під звіт — 550 грн.;

08.08. Видано заробітну плату — 7450 грн.;

Повернено в банк 100 грн.

Для здійснення цих операцій 05.08 в банку було отримано 8100 грн. Ця сума буде відображена у відомості за дебетом рахунку ЗО "Каса", яка має приблизно таку саму форму, тільки містить дебетові обороти в кореспонденції з кредитом відповідних рахунків.

Відомості ведуться не по всіх рахунках; вони слугують для більш повного і зручного висвітлення бухгалтерських даних.

2. Скорочена журнально-ордерна форма — 7 журналів-ордерів, використовується на підприємствах середнього розміру. Форми журналів затверджені Міністерством фінансів України [8]. Схему журнально-ордерної форми обліку подано на рис. 1.2.

Первинні доку­менти —► Регістри аналітично­го обліку -»■

Журнали-

ордери,

відомості

—► Головна книга —» Баланс

Рис. 1.2. Схема журнально-ордерної форми обліку

3. Спрощена форма обліку для малих підприємств. Методичними рекомендаціями [10] передбачено ведення відомостей від 1-м до 5-м, кожна з яких складається з двох і більше розділів; узагальнюються облікові дані в оборотно-сальдовій відомості. Крім того, не скасовано форму, затверджену Вказівками [9], яка включає 9 відомостей від В1 до В8, шахову відомість В9 і оборотну відомість. Схему спрощеної форми обліку наведено на рис. 1.3.

Малі підприємства з незначною кількістю господарських операцій можуть вести просту форму обліку — Журнал обліку

Первинні Документи

Регістри аналітичного обліку

Відомості

Шахова відомість

Обо- Ба-
ротно- ланс
саль- ->
дова
відо-
мість

Рис. 1.3. Схема спрощеної форми обліку

4.      Меморіально-ордерна форма використовується в бюджетних організаціях, у банках. Регістр цієї форми меморіальний ордер. Порівняно з журнально-ордерною ця форма більш докладна, але містить багато дублюючої інформації.

5.      Комп'ютерна форма — за цією форми обліку порядок заповнення облікових регістрів та їх формат визначаються тією комп'ютерною програмою, яка використовується. Як правило, всі комп'ютерн програми формують журнали-ордери або відомості по кожному рахунку, шахову та оборотну відомості, а також всі форми звітності.

Оборотно-сальдова відомість по синтетичних рахунках (оборотний баланс) — таблиця, що містить залишки на початок звітного періоду, обороти за період і залишки на кінець періоду за дебетом та кредит синтетичних рахунків.

Шахова відомість це таблиця, яка містить обороти за місяць по всіх рахунках, причому кожен рахунок повторюється в боковику (дебетові обороти) і в шапці відомост (кредитові обороти). Суми оборотів проставляються на перетині граф і рядків. Шахова відомість може бути представлена у вигляді (фрагмент):

У дебет рахунків 3 кредиту рахунків
ЗО 31 63
20 800
ЗО 500
31 20
63 80

Наведені суми означають так господарські операції (за ряд­ками):

—  отримано матеріали від постачальників 800 грн.;

—  отримано в касу з поточного рахунку 500 грн.;

—  повернено в банк з каси 20 грн.;

—  оплачен рахунки постачальника 800 грн.

Це дуже зручний регістр і бухгалтери на практиці нерідко ним користуються при всіх формах обліку: по-перше, тут відразу визначаються дебетові і кредитові обороти по всіх рахунках, а по-друге, рівність цих оборотів (у нижній правій клітині відомості) свідчить про те, що всі господарські операції враховані, можна заповнювати Головну книгу (або оборотну відомість).

1.7. Порядок ведення обліку

Методологічне керівництво веденням бухгалтерського обліку в Україні [1] здійснює Міністерство фінансів України.

Порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України, в бюджетних установах — Державним казначейством України.

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві несе власник або керівництво підприємства.

Ведення бухгалтерського обліку на підприємств може здійснюватися:

—  бухгалтерською службою;

—  підприємцем без створення юридичної особи;

—  централізованою бухгалтерією або аудиторською службою на договірних засадах;

—  самостійно власником або керівником підприємства (крім підприємств, звітність яких повинна оприлюднюватися).

Бухгалтерський облік має вестись методом подвійного запису з використанням загальноприйнятих елементів методу бухгалтерського обліку. Звітність підприємство подає згідно із законодавством.

Підприємство самостійно:

—      визначає свою облікову політику;

—  обира форму бухгалтерського обліку;

—  розробля систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку;

—  затверджу правила документообороту, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів тощо.

Методологія обліку повинна бути незмінною протягом року. Якщо на наступний рік підприємство має намір змінити облікову політику, на початку року видається наказ про облікову політику.

Облікова політика сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

При визначенні облікової політики підприємство самостійно обирає:

—  методи нарахування амортизації необоротних активів;

—  методи оцінки запасів при їх вибутті;

—  межу вартості основних засобів;

—  нарахування тих чи інших забезпечень та ін.

Усі ці питання в кінці звітного року повинні бути розкриті в Примітках до фінансових звітів.

Обов'язки керівника і головного бухгалтера щодо організації та ведення бухгалтерського обліку

Керівник повинен створити необхідн умови для правильного ведення бухгалтерського обліку і організувати контроль діяльності всіх бухгалтерських служб.

Головний бухгалтер:

—  забезпечу дотримання встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності;

—  організу контроль за повнотою і достовірністю відображення всіх господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку;

—  організу документооборот;

—  бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та її відшкодуванням;

—  розподіля обов'язки між працівниками бухгалтерії та контроль за їх виконанням;

—  забезпечу перевірку стану бухгалтерського обліку у відокремлених підрозділах підприємства;

—  своєчасно готує проекти наказів про облікову політику, про проведення інвентаризац тощо.

1.8. Практичні завдання з теорії бухгалтерського обліку

Приклад розв'язання завдання формування балансу. Одним з найважливіших результатів вивчення теорії бухгалтерського обліку повинно стати набуття практичного уміння сформувати баланс підприємства шляхом відображення господарських операцій на Т-рахунках.

Формування балансу підприємства на кінець звітного періоду здійснюється на основі балансу на початок періоду (табл. 1.4) і даних про здійснені господарські операції за звітний період (табл. 1.5).

Баланс на початок звітного періоду

Таблиця 1.4

Актив Пасив
Назва статей На по­чаток періоду На кінець періоду Назва статей На по­чаток періоду На кінець періоду
1 2 3 4 5 6
Основн засоби (Ю) 1280 Статутний капітал (40) 1540
Матеріали (20) 340 Короткостро­ков позики (60) 107
Каса (ЗО) 8 Розрахунки з оплати праці (66) 950
Поточний раху­нок (311) 992 Розрахунки з постачаль­никами та під­рядниками (63) 23
Всього 2620 2620

Журнал реєстрації господарських операцій

Таблиця 1.5

№ пор. Зміст операції Сума, грн. Д-т К-т
1 Оприбутковано матеріали від постачальника 75 20 63
2 Надійшла на розрахунковий рахунок позика банку 40 311 60
3 Отримано в касу для виплати заробітної плати 950 30 311
4 Виплачено заробітну плату 950 66 зо
5 Оплачено рахунки постачаль­ника 23 63 311

Відкриваємо Т-рахунки, спочатку переносимо в них початкове сальдо по кожному рахунку з балансу, а потім обороти з журналу реєстрації господарських операцій та розраховуємо обороти за дебетом кредитом кожного рахунку і сальдо на кінець періоду. Це сальдо переносимо в баланс як залишки по рахунках на кінець періоду (табл. 1.6).


Т-рахунки

01                05                             50

1280
1280
340
1)75
415
8
3)950 4)9
8

51                                                              60                                        70

992
2)40 3)950 5)23
40 973
59
23
5)23 1)75
75
950
4)950

Баланс на кінець звітного періоду

Таблиця 1.6

Актив Пасив
Назва статей На по­чаток періоду

На

кінець періоду

Назва статей На по­чаток періоду На кінець періоду
1 2 3 4 5 6
Основн засоби (Ю) 1280 1280 Статутний капітал (40) 1540 1540
Матеріали (20) 340 415 Короткостроков позики (60) 107 147
1 2 3 4 5 6
Каса (ЗО) 8 8 Розрахунки з оплати пра­ці (66) 950
Поточний ра­хунок (311) 992 59 Розрахунки з постачаль­никами та підрядниками (63) 23 75
Всього 2620 1762 2620 1762

Завдання 1. Станом на 1 квітня підприємство мало такий баланс:

Актив Сума, грн. Пасив Сума, грн.
Основн засоби (10) 42 600 Статутний капітал (40) 65 520
Матеріали (20) 13 800 Нерозподілен прибут­ки (непокриті збитки) (44) 20 000
Виробництво (незавер­шене) (23) 6400 Розрахунки з оплати праці(66) 3400
Готова продукція (26) 10 300 Розрахунки з поста­чальниками та підряд­никами (63) 2100
Каса (ЗО) 20
Поточний рахунок (311) 16 200
Розрахунки з різними дебіторами (377) 1700
Всього 91020 Всього 91020

Протягом квітня на підприємств здійснено такі господарські операції:

1.   Перераховано з поточного рахунку постачальникам — 2100 грн.

2.   Відпущено матеріали на виробництво продукції на суму 8500 грн.

3.   Надійшло на поточний рахунок від дебіторів — 1700 грн.

4.   Одержано матеріали від постачальників — 1500 грн.

5.   Одержано в касу з поточного рахунку грошові кошти — 3400 грн.

6.   Видано з каси заробітну плату — 3400 грн.

7.   Передано на склад готову продукцію на суму 400 грн. Нараховано заробітну плату — 3000 грн.

На основі статей початкового балансу відкрити синтетичні рахунки бухгалтерського обліку, згідно з господарськими операціями відобразити на них рух активів та зобов'язань за місяць, визначити х дебетові і кредитові обороти, а також кінцеві залишки.

Відобразити у балансі зміни згідно з господарськими операціями.

Завдання 2. Якою стане валюта балансу після виконання операцій:

—  сплачено постачальникам з поточного рахунку — 400 грн.;

—  оприбутковано на склад матеріали від постачальників — 680 грн.;

—  одержано в касу з поточного рахунку — 250 грн.,

—  якщо початкова валюта балансу становить — 10 000 грн.

Завдання 3. Визначити сальдо активного рахунку. На поточному рахунку підприємства 5 200 грн. Скільки коштів залишиться на поточному рахунку після виконання таких операцій:

—  видано в касу — 1200 грн.;

—  зараховано виручку від реалізації — 2600 грн.;

—  сплачено постачальникам — 490 грн.

Завдання 4. Виправити помилки. Виплачено заробітну плату — 5089 грн.; бухгалтер зробив проведення: Д-т 661 К-т ЗО 5080 грн.

Виправити методом сторно, допроведення, коректурним.


Страницы: 1, 2


© 2010 Собрание рефератов