Рефераты

Курсовая работа: Аналіз товарної інноваційної політики ЗАТ Хлібозавод "Салтівський"

12 місяців і більше 4 бала;
12 місяців - 3 бала;
5 місяців - 2 бал;
Менше 5 місяців - 1 балів.

Економічн показники – ціна:

нижче за середню з обраних товарів - 3 бала;
середня - 2 бала;
вище за середню з обраних товарів - 1 бал;

Для оцінки показників естетичності (кольорова гама та дизайн упаковки) застосовуємо наступну шкалу:

Різноманіття смаків:

дуже широкий вибір смаків - 3 бала;
багато яскравих смаків - 2 бала;
середня кількість різновидів смаків - 1 бал;
декілька різновидів смаків - 0 балів.

Дизайн упаковки:

дизайн розробляють спеціалісти - 3 бала;
розробляють, але лише робітники заводу - 2 бала;
розробляється для кількох виробів - 1 бал;
дизайн не розробляється - 0 балів.

Технологічн показники оцінюються за такою шкалою:

Дизайн чіпсів:

Інноваційний дизайн з фігурною нарізкою - 3 бала;
Хвилясті чіпси округлої форми - 2 бала;
Чіпси традиційної форми і нарізки - 1 бал;
Чіпси-пластини - 0 балів.

Харчов добавки:

екологічно чисті і відповідають стандартам - 3 бала;
з домішками - 2 бала;
низької якості - 1 бал;
не відповідає стандартам якості - 0 балів.

Результати аналізу якості виробу за системою показників, що описані вище, наведемо у таблиці 4.1.

Вагові оцінки груп показників відповідно: 0,3; 0,3; 0,25; 0,15.


Таблиця 4.1 Характеристика виробів товарів-конкурентів

Показник Назва товару

«Смак»

ЗАТ «Салтівський»

«Люкс» «Жайвір»
Надійності:
1. Якість сировини 3 3 2
2. Якість чіпсових пластин 3 3 4
3. Термін придатності 4 2 3
Економічні:
1. Ціна 3 2 2
Естетичні:
1. Різноманіття смаків 3 3 3
2. Дизайн упаковки 3 1 2
3. Дизайн чіпсових пластин 3 3 3
Технологічні:
1. Харчові добавки 2 2 3

Для розрахунку нтегрального показника якості використовуємо формулу (4.1):

 , (4.1)

де Ві вагова оцінка групи показників;

Аj – показник надійності;

п – кількість показників надійності у групі.

Таким чином нтегральні показники якості порівнюваних товарів у порядку зниження якост розміщенні таким чином:

«Смак»: Псмак= 0,3 · (3 + 3 +4) / 3 + 0,3 · 3 / 1 + 0,25 · (3 + 3) / 2 +  +0,15 · (3 + 2) / 2 = 3,025;

«Люкс»: Плюкс = 0,3 · (2 + 4 +3) / 3 + 0,3 · 2 / 1 + 0,25 · (3 + 2) / 2 +  +0,15 · (3 + 3) / 2 = 2,575;

«Жайвір»: Пжайвір = 0,3 · (3 + 3 +2) / 3 + 0,3 · 2 / 1 + 0,25 · (3 + 1) / 2 +  +0,15 · (3 + 2) / 2 = 2,15.

Аналіз показує, що підприємство ЗАТ Хлібозавод «Салтівський» займає найкраще положення, що свідчить про те, що підприємство найбільше відповідає потребам ринку. Але незважаючи на це, підприємству ще необхідно поліпшити показники якості гіпсових пластин та використовувані у процесі харчові добавки. Інші підприємства теж мають переваги по деяким показникам, але все одно, є гіршими і не відповідають повністю потребам ринку. Їм ще необхідно покращити показники терміну придатності, якості сировини, дизайну упаковки та інші.

Таким чином, новий товар можна віднести до групи товарів, що мають всі шанси бути сприйнятими споживачами, якщо їх переваги компенсують збільшення витрат споживання (купівлі).

5. Оцінка нноваційного потенціалу підприємства – інноватора

Аналіз нноваційного потенціалу заводу ЗАТ Хлібозавод «Салтівський» буде проведений за 2009 рік такими складовими:

1. Інтелектуальна складова.

2. Інформаційна складова.

3. Інтерфейсна складова.

4. Науково-дослідна складова.

Визначимо показники інтелектуальної складової та занесемо їх до таблиці. Дані отримано шляхом вибіркових обстежень та опитування фахівців.

Таблиця 5.1 Показники оцінки інтелектуальної складової

Показник Значення
Винахідницької активності 0,0598
Творчо мислячих фахівців 0,034
Технічного і наукового забезпечення 0,2231
Освітнього рівня 0,0843
Оновлення знань 0,28
Плинність кадрів високої кваліфікації 0,1973
Інтегральний показник 0,8785

Таким чином, порівнюючи з градацією значень цього показника, можна зробити висновок, що нтелектуальна складова знаходиться на рівні вище середнього (>0,67).

Інформаційну складову визначимо таким самим чином та занесемо дані до таблиці 5.2.

Таблиця 5.2 Показники оцінки інформаційної складової

Показник Значення
Коефіцієнт повноти інформації 0,268
Коефіцієнт точності інформації 0,115
Коефіцієнт суперечливості інформації 0,187
Інтегральний показник 0,57

Отже, нформаційна складова відповідає середньому значенню. Тому підприємству варто вдосконалювати якість інформації, що надходить до нього.

Інтерфейсна складова. Для аналізу відповідності нового товару інтересам суб’єктам ринку, візьмемо до уваги таких економічних контрагентів підприємства: споживачів, постачальників та посередників. Результати аналізу заводу подано у наступних таблицях. Вагомість характеристик визначена шляхом опитувань представників економічних контрагентів.


Таблиця 5.3 Оцінка відповідності нового товару інтересам товаровиробника

Характеристика товару Вагомість Оцінка за порядковою і бальною шкалами
Повністю відповідає (4) Достатньо відповідає (3) Частково відповідає (2) Практично не відповідає (1) Повністю не відповідає (0)
Якість товару 0,1 *
Прибутковість 0,3 *
Наявність споживачів 0,15 *
Наявність каналів збуту 0,15 *
Наявність ресурсів 0,3 *

Таблиця 5.4 Оцінка відповідності нового товару інтересам споживачів

Характеристика товару Вагомість Оцінка за порядковою і бальною шкалами
Повністю відповідає (4) Достатньо відповідає (3) Частково відповідає (2) Практично не відповідає (1) Повністю не відповідає (0)
Якість товару 0,4 *
Сервіс 0,1 *
Економічні параметри 0,2 *
Технологічні характеристики 0,3 *

Таблиця 5.6 Оцінка відповідності нового товару інтересам постачальників

Характеристика товару Вагомість Оцінка за порядковою і бальною шкалами
Повністю відповідає (4) Достатньо відповідає (3) Частково відповідає (2) Практично не відповідає (1) Повністю не відповідає (0)
Прибутковість 0,3 *
Стабільність замовлень 0,4 *
Обсяги замовлень 0,3 *

Таблиця 5.7 Оцінка відповідності нового товару інтересам посередників

Характеристика товару Вагомість Оцінка за порядковою і бальною шкалами
Повністю відповідає (4) Достатньо відповідає (3) Частково відповідає (2) Практично не відповідає (1) Повністю не відповідає (0)
Стабільність постачання 0,2 *
Попит на продукцію 0,5 *
Прибутковість 0,3 *

Вагомост економічних контрагентів відповідно становлять 0,2; 0,4; 0,2; 0,2.

Розрахуємо оцінки відповідності нового товару інтересам кожного з контрагентів для ЗАТ Хлібозавод «Салтівський»:

- виробника

Нв=4/4·0,1+4/4·0,3+4/4·0,15+¾·0,15+¾·0,3=0,888;

- споживачів

Нс=4/4·0,4+¾·0,1+4/4·0,2+¾·0,3=0,9;

-     постачальників

Нп=3/4·0,3+¾·0,4+4/4·0,3=0,825;

-     посередників

Нпс=4/4·0,2 +¾·0,5+2/4·0,3=0,725;

Інтегральна оцінка:

Ні=0,888·0,2+0,9·0,4+0,825·0,2+0,725·0,2=0,848.

За шкалою оцінка підприємства має нормальну достатність та попадає у проміжок від 0,75 до 1. Тобто всі суб’єкти ринку, з якими має справу підприємство, зацікавлені в його нноваційній діяльності.

Науково-дослідна складова характеризує наявність результатів науково-дослідних робот, достатніх для вироблення нової продукції.

Таблиця 5.8 Показники оцінки науково-дослідної складової

Показник Значення
Систематичність виконання НДДКР 0,385
Частка витрат на НДДКР у загальному обсязі товарно продукції 0,013
Співвідношення витрат на НДДКР і витрат на впровадження нової техніки 0,521
Інтегральний показник 0,919

Отже, науково-дослідна складова підприємства знаходиться на рівні вище середнього.

Визначимо нтегральну оцінку інноваційного потенціалу підприємства. Для цього спочатку визначимо вагомості кожної складової у їх загальній сукупності за допомогою методу попарних порівнянь.

Таблиця 5.9 Попарне порівняння складових інноваційного потенціалу

Інтелектуальна Інформаційна Інтерфейсна Науково-дослідна Сума балів
Інтелектуальна 1 0 1 2
Інформаційна 0 0 1 1
Інтерфейсна 1 1 0 2
Науково-дослідна 0 0 1 1

Розрахуємо вагомості:

Інтелектуальна: 2 ÷ 6 = 0,33;

Інформаційна: 1 ÷ 6 = 0,17;

Інтерфейсна: 2 ÷ 6 = 0,33;

Науково-дослідна: 1 ÷ 6 = 0,17.

Отже, інтегральна оцінка складає:

Iінт = 1/3 · 3 · 0,33 + 1/3 · 2 · 0,17 + ¼ · 4 · 0,33 + 1/3 · 3 · 0,17 = 0,94.

Таким чином, нтелектуальний потенціал ЗАТ Хлібозавод «Салтівський» досить високий. Тому можна зробити висновок, що завод може ефективно займатися інноваційною діяльністю.

6. Розроблення заходів стимулювання попиту на інновацію

Для того, щоб новий товар ( картопляні чіпси «Смак» ) знайшов свого споживача та почав виходити на стадію зростання необхідно провадити заходи щодо стимулювання попиту на інновацію для підприємства.

Мета ЗАТ Хлібозавод «Салтівський» щодо стимулювання попиту – ввести новий товар в торгівельну мережу та створити первинний попит на товар.

Розповсюдження реклами про товар буде проводитися:

1. У розважальних газетах та журналах.

2. На біг-бордах у містах України.

3. На сіті-лайтах біля зупинок та вокзалів.

4. Реклама в спеціалізованих магазинах.

5. Через Іnternet.

Буде проводитися стимулювання споживачів та торгових посередників (дилерів та представництв).

Стимулювання торгових посередників (дилерів та представництв).

Надається додаткова знижка на товар, а також діє система преміювання. На конкурсній основі змагаються всі регіональні дилери та представництва.

Стимулювання споживачів.

Населення України за відношенням до розважально-пізнавальних журналів можна поділити на чотири групи:

1. Населення, що не слідкує за новинками харчових продуктів та є традиційними і стабільними у виборі чіпсів.

2. Споживачі, що не мають особливих переваг в бік конкретного виробника картопляних чіпсів можуть придбати будь-які.

3. Споживачі, що при покупці орієнтуються на ціновий діапазон та якість продукції.

4. Споживачі, що готові придбати новий товар, щоб його скуштувати (суперноватори).

Структура населення за згаданими ознаками графічно позначена на рис. 6.1


Рисунок 6.1 Структура потенційних споживачів картопляних чіпсів

Таким чином, потенційними споживачами можна вважати близько 49% населення, але варто зважати на те, що існує багато конкурентів як безпосередніх, так і заміщуючих.

Для стимулювання споживачів будуть застосовуватися такі заходи:

1. Будуть проводитися промоакції у великих супермаркетах міст, де будуть пропонувати скуштувати нові чіпси.

2. Пропонуватиметься фірмова продукція у подарунок при придбанні чіпсів «Смак» (ручки та чашки з фірмовим логотипом)

3. Розіграш цінних призів для тих, хто надішле за адресою 10 обгорток від чіпсів «Смак».

Заходи стимулювання будуть підкріплені інформаційною рекламною заводу. Бюджет буде визначений методом «у відсотках до суми продажу». Тобто від об’єму збуту, що планує отримати підприємство, визначається частка на маркетингові комунікації. Вибір цього методу пояснюється стабільним становищем підприємства та обсягами збуту.

Запланований обсяг продажів на наступний рік – 180 млн. грн.

Відсоток на маркетинг – 6%.

Бюджет маркетингової програми – 180 · 0,06 = 10,8 млн.

Тобто підприємство виділяє 10,8 млн. грн. на впровадження маркетингової програми просування картопляних чіпсів.


7. Економічне обґрунтування інноваційного проекту

Для оцінки ефективності інноваційного товарного напрямку виробництво картопляних чіпсів «Смак» використаємо такі показники чистого зведеного прибутку (NPV), індексу рентабельності (PI), періоду окупності (PP) і внутрішньої норми доходност (IRR). Визначимо їх значення для трьох ймовірних сценаріїв розвитку подій: песимістичного, нормального та оптимістичного. Вихідні дані подані у таблиці 7.1.

Таблиця 7.1 Вихідні дані

Сценарій розвитку подій Імовірність (P) Грошовий потік за роками, тис. грн.
1 2 3 4 5 6
Песимістичний 0,23 -14500 5000 10500 9700 8300 6500
Нормальний 0,67 -18000 9500 13400 12800 12000 11500
Оптимістичний 0,1 -21000 11500 16700 15400 14200 13000

Для подальших розрахунків нам необхідно продисконтувати вказані доходи та витрати. Ставка дисконту складає 27%. Отримаємо табл. 7.2.

Таблиця 7.2 Дисконтовані доходи та витрати, тис. грн.

Картопляні чіпси «Смак»

песимістичний

сценарій

нормальний

сценарій

оптимістичний

сценарій

1 -11417,3 -14173,2 -16535,4
2 3105,6 5900,6 7142,9
3 5121,9 6536,6 8146,3
4 3730,8 4923 5923
5 2515,1 3636,4 4303
6 1551,3 2744,6 3102,6

1) Розрахуємо вище перелічені показники для нормального сценарію розвитку подій (див. табл. 8.1).


NPV =  +  +  +  +  -  = 9568 (тис. грн.),

PP =  + (3 - 1) = 3,3 (років),

PI =  = 1,68 %,

Для розрахунку значення IRR методом підбору знайдемо таку ставку дисконтування, при якій показник NPV буде набувати від’ємного значення. Візьмемо ставку 60%.

NPV = 3710,9 + 3268,3 + 1954,2 + 1143,9 + 685,3 – 11250 =

= - 487,4 (тис. грн.);

IRR = 27 +  * (60 – 27) = 58,4% .

2) Розрахуємо вище перелічені показники для песимістичного сценарію розвитку подій (див. табл. 7.2):

NPV = 3106 + 5122 + 3730,8 + 2515,2 + 1551,3 – 11417,3 =

=4608 (тис. грн.),

PP =  + (4 – 1) = 3,85 (років),

PI =  = 1,4 %,

NPV = 1953,1 + 2563,5 + 1480,9 + 791,2 + 387,4 – 9062,5 =

= - 1886,4 (тис. грн.);

IRR = 27 +  * (60 – 27) = 50,4% .


3) Розрахуємо такі самі показники для оптимістичного сценарію розвитку подій (див. табл. 7.2):

NPV = 7142,9 + 8146,3 + 5923,1 + 4303 + 3102,6 – 16535,4 =

=12082,5 (тис. грн.),

PP =  + (4 – 1) = 3,21 (років),

PI =  = 1,73 %,

NPV = 4492,2 + 4077,1 + 2351,1 + 1353,7 + 774,7 – 13125 =

= - 76,2 (тис. грн.);

IRR = 27 +  * (60 – 27) = 59,8% .

Імовірність розвитку подій за різними сценаріями дорівнює:

1) песимістичний сценарій передбачає глибокий і незначний спад (р=0,23);

2) нормальний стабільний стан (р=0,67);

3) оптимістичний незначний і потужний підйом (р=0,1).

Таблиця 7.3 Середньозважені за ймовірностями різних сценаріїв розвитку подій показники NPV, PI, PP, IRR

Сценарій розвитку

подій

Імовірність

(Р)

NPV, тис. грн.

PI, %

PP, років

IRR, %

Песимістичний 0,23 4608 1,40 3,85 50,4
Нормальний 0,67 9568 1,68 3,3 58,4
Оптимістичний 0,1 12082,5 1,73 3,21 59,8

Середньозважені

значення за

ймовірностями

8678,65 1,62 3,42 56,7

Таким чином, обраний товарний напрямок виявився ефективним, бо середньозважений за ймовірностями різних сценаріїв розвитку подій чистий зведений прибуток більше нуля, рентабельність більша одиниці. Період окупності досить великий і складає майже сім років. Внутрішня норма доходності склала 56,7%, це більше за ставку дисконту (27%), тому можна говорити про ефективність проекту.


Висновок

У даній роботі була розглянута товарна інноваційна політика ЗАТ Хлібозаводу «Салтівський». У процесі роботи був детально проведений аналіз товарної номенклатури підприємства, її ефективність та відповідність потребам ринку. Також були розроблені і обґрунтовані заходи щодо впровадження у виробництво нового товару картопляних чіпсів.

Під час роботи було виявлено, що аналізоване підприємство працює ефективно, його обсяги виробництва і прибутки за останні роки постійно збільшуються. Але, незважаючи на це, ЗАТ Хлібозаводу «Салтівський» можна рекомендувати обрати такий напрямок товарної інноваційної політики як виробництво нового товару – картопляних чіпсів. Перевагами даної інноваційної розробки є такі:

- незначний рівень ціни, порівняно з конкурентами у цьому напрямку виробничої діяльності;

- сприяння просуванню вітчизняного товару на українському ринку картопляних чіпсів;

- наявність на підприємстві висококваліфікованих та досвідчених кадрів, що будуть займатися розробкою картопляних чіпсів, які б відповідали усім міжнародним стандартам;

- можливість використання ресурсів найкращої в Україні якості;

- можливість залучення державної підтримки, бо товар сприятиме підвищенню іміджу країни (українське - найкраще).

Оцінивши ринков перспективи нової продукції – картопляних чіпсів, треба сказати, що новий товар можна віднести до групи товарів, що мають всі шанси бути сприйнятими споживачами, якщо їх переваги компенсують збільшення витрат споживання (купівлі). А після проведення оцінки інноваційного потенціалу ЗАТ Хлібозаводу «Салтівський» можна зробити висновки по кожній складовій: інтелектуальна складова знаходиться на рівні вище середнього; інформаційна складова відповіда середньому значенню (заводу варто вдосконалювати якість інформації, що надходить до нього); проаналізувавши інтерфейсу складову можна сказати, що вс суб’єкти ринку, з якими має справу завод, зацікавлені в його інноваційній діяльності; науково-дослідна складова характеризує діяльність результатів науково-дослідних робіт, які є достатніми для виготовлення нової продукції. Таким чином, нтелектуальний потенціал підприємства досить високий, тому завод може ефективно займатися інноваційною діяльністю.

На впровадження маркетингової програми просування картопляних чіпсів підприємство виділяє 10,8 млн. грн. Після економічного обґрунтування інноваційного проекту можна сказати, що обраний товарний напрямок виявився ефективним.


Список використаної літератури

1. Ілляшенко С.М., Шипуліна Ю.С. Товарна інноваційна політика: Підр. – Суми: ВТД «Університетська книга», 2007. – 281 с.

2. Маркетинг: бакалаврський курс: Навчальний посібник / За ред. д.е.н., проф. С.М. Ілляшенка. Суми: ВТД «Університетська книга», 2004. – 835 с.

3. Кардаш В. Я.Товарна інноваційна політика: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 1999. — 124 с.

4. Офіційний сайт ЗАТ Хлібозавод «Салтівський» http://www.saltov.com.ua/

5. Неофіційний сайт ЗАТ Хлібозавод «Салтівський»http://www.saltovskiy.com/


Страницы: 1, 2, 3


© 2010 Собрание рефератов