загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків на виконання бюджетною установою основних функцій;

спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків на здійснення відповідних видатків, згідно із законодавством.

План асигнувань загального фонду бюджету (див додаток 29) - це помісячний розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у загальному фонді кошторису за скороченою формою економічної класифікації видатків, який регламентує протягом року взяття бюджетних зобов’язань та здійснення платежів, відповідно до зазначених зобов’язань.

Установам можуть виділятися бюджетні кошти тільки за наявності затверджених кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету.

Установи мають право брати бюджетні зобов’язання, витрачати бюджетні кошти на цілі та в межах установлених затвердженими кошторисами та планами асигнувань.

Бюджетне зобов’язання - будь-яке, здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладання договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду.

Розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи, в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов’язань та здійснення видатків з бюджету

Порядок складання кошторису

Головн розпорядники коштів розглядають показники проектів кошторисів (бюджетних запитів) розпорядників нижчого рівня, щодо законності та правильност розрахунків, доцільності запланованих видатків, правильності їх розподілу, відповідно до економічної класифікації видатків, додержання діючих ставок, окладів, норм, цін, лімітів, а також інших показників.

Обов’язковим виконання вимоги, щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установ.

Під час визначення видатків у кошторисах установи повинен забезпечуватися суворий режим економ коштів і матеріальних цінностей.

До кошторисів можуть включатися тільки видатки передбачені законодавством, необхідність яких, обумовлена характером діяльності установи.

Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат.

Показники видатків до кошторису повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками за кожним КЕКВ деталізовані за видами та кількістю товарів із зазначенням вартості за одиницю.

У тижневий термін, після опублікування закону "Про державний бюджет України", відповідного рішення Верховної Ради АР Крим, місцевих рад, Міністерства фінансів, місцев фінансові органи доводять до головних розпорядників лімітні довідки про бюджетні асигнування.

Лімітна довідка про бюджетні асигнування - документ, який містить затверджені призначення та їх помісячний розподіл. Вона видається Міністерством фінансів, фінансовим органом, головним розпорядникам коштів.

Показники лімітно довідки доводяться до розпорядників нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання планів асигнувань.

Уточнені кошториси та складені плани асигнувань загального фонду бюджету повинні відповідати лімітним довідкам.

Міністерство фінансів надсилає Державному казначейству для реєстрації та обліку затверджений розпис державного бюджету.

Державне казначейство протягом 3-х робочих днів, після затвердження зазначеного розпису, доводить до головних розпорядників витяги з його складових частин, як підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів та планів асигнувань.

Кошториси та плани асигнувань повинні бути затверджені протягом 30 календарних днів, після затвердження розписів відповідних бюджетів.

Кошториси, плани асигнувань і штатні розписи затверджуються керівником відповідної вищестоящо установи.

Кошториси, плани асигнувань підписуються керівником установи та головним бухгалтером.

Зазначен документи подаються та затверджуються у двох примірниках, один з яких повертається цій установі, а другий залишається в установі, керівник якої їх затвердив.

Основні вимоги щодо виконання кошторису

Головн розпорядники і розпорядники коштів мають право: проводити діяльність виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом та планом асигнувань загального фонду бюджету.

Стаття 51 Бюджетного кодексу України "Виконання державного бюджету за видатками" стадіями виконання державного бюджету України за видатками визначає:

затвердження кошторисів розпорядниками бюджетних коштів;

взяття бюджетних зобов’язань;

отримання товарів, робіт та послуг;

здійснення платежів;

використання товарів, робіт та послуг на виконання бюджетних програм.

Розпорядники бюджетних коштів несуть відповідальність за управління бюджетними асигнуваннями здійснення контролю за видатками.

Будь-як зобов’язання, взяті юридичними особами без відповідних бюджетних асигнувань, або з перевищенням зобов’язань, вважаються не бюджетними зобов'язаннями и витрати на покриття таких зобов’язань не здійснюються.

Тема 6. Основні положення казначейського обслуговування бюджетних установ

В Україні для всіх бюджетних установ застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету (п.1 ст.48 Бюджетного Кодексу). Вона передбачає здійснення Державним казначейством України:

Операцій з коштами Державного бюджету;

Розрахунково-косове обслуговування розпорядників бюджетних коштів;

Контроль бюджетних повноважень при здійсненні надходжень, прийняття зобов’язань та проведення платежів.

бухгалтерского обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Відповідно до нструкції від 28.11.2000 року №119 "Про затвердження інструктивної бази"

Органи Державного казначейства здійснюють розрахунково-касове обслуговування розпорядників шляхом проведення платежів з реєстраційних рахунків відповідно до кошторисів з метою забезпечення контролю за цільовим спрямовуванням бюджетних коштів.

Відповідно до встановлених повноважень ДКУ здійснює контроль за наявністю асигнувань для взяття зобов’язань та відповідністю взятих зобов’язань певним асигнуваннями за економічною класифікацією.

Органи ДКУ здійснюють платежі на підстав платіжних доручень. За дорученням розпорядників у разі наявності в обліку відповідного зобов’язання у межах залишків на рахунках. До платіжного доручення додається підтвердні документи (договори, рахунки, накладні, акти виконаних робіт). Платіжні доручення подаються до органів ДКУ в кількост примірників необхідних для всіх учасників безготівкових рахунків. Форма, обов’язкові реквізити платіжних доручень та вимоги щодо заповнення документів визначено інструкцією "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті " затвердженою постановою Правління банку України від 21.01.2004 року №22.

Подану розпорядниками бюджетних коштів платіжні доручення перевіряються органами ДКУ щодо наявності всіх необхідних реквізитів, відповідності підписів відповідних посадових осіб і відбитки печатки.

Після проведення платежу та платіжних доручень за якими проведено оплату ставиться відмітка у вигляді відбитка штампа казначея "Оплачено".

Платіжне доручення не приймається до виконання у разі неправильного заповнення реквізитів, або не заповнення хоча б одного реквізиту, невідповідності платежу з Класифікацією економічних кодів видатків, накладення арешту на кошти щ перебувають на відповідному рахунку розпорядника, не подання документів що підтверджують отримання товарів, робіт, послуг за договорами.

Платіжні доручення не приймаються до виконання у зв’язку із зазначеними причинами не пізніше наступного робочого дня повертається без виконання розпоряднику бюджетних коштів разом із відмовою.

Відмови обов’язково реєструються в журналі та в письмовій формі надаються розпоряднику бюджетних коштів. Строк дії платіжного доручення установлений у межах 10 календарних днів з дня його виписки. День заповнення платіжного доручення не враховується.

На першому екземплярі платіжне доручення ставиться відбиток печатки та підписи відповідальних осіб, інші екземпляри не підписуються.

Органи ДКУ, які здійснюються при розрахунково-касовому обслуговуванні надають розпоряднику бюджетних коштів виписки з рахунку про здійснені операції за результатами попереднього операційного дня.

Приклад заповнення платіжного доручення наведений у Додатку 32

Тема 7. Бюджетний облік. План рахунків бухгалтерського обліку в бюджетних установах. Меморіально-ордерна форма обліку. Касові та фактичні видатки

Бюджетні установи застосовують в бухгалтерському обліку план рахунків затверджений наказом головного управління ДКУ від 10.12.1999 року №114 "Про затвердження плану рахунків бухгалтерського обліку бюджетних установ" Розглянемо коротко склад рахунків, їх призначення та особливості застосування відповідно до чинного Порядку.

Рахунки класу 1 "Необоротн активи" призначено для обліку матеріальних та нематеріальних активів, що отримані для тривалого (понад один рік) використання і не призначені для реалізації або витрачання протягом одного року. До цього класу належать синтетичні рахунки:

10 "Основн засоби";

11 "Інш необоротні матеріальні активи";

12 "Нематеріальн активи";

13 "Знос необоротних активів".

Клас 2 "Запаси" об'єдну шість активних синтетичних рахунків:

20 "Виробнич запаси";

21 "Тварини на вирощуванні і відгодівлі";

22 "Малоцінн та швидкозношувані предмети";

23 "Матеріали продукти харчування";

24 "Готова продукція";

25 "Продукція сільськогосподарського виробництва".

Рахунки класу 3 "Кошти, розрахунки та інші активи" застосовуються для відображення поточних фінансових активів: коштів у касі, на рахунках в установах банків або в органах Державного казначейства України, у розрахунках з дебіторами. Серед рахунків класу 3 є як активні, так і активно-пасивні рахунки, хоча по суті вони повинн бути всі активними. До цього класу належать 7 рахунків:

30 "Каса";

31 "Рахунки в банках";

32 "Рахунки в казначействі";

33 "Інш кошти";

34 "Короткостроков векселі одержані";

35 "Розрахунки з покупцями та замовниками";

36 "Розрахунки з різними дебіторами".

Клас 4 "Власний капітал" об'єднує 5 рахунків, які застосовуються для обліку фондів та визначення результатів виконання кошторисів установи, а також сільських (селищних) бюджетів за поточний рік:

40 "Фонд у необоротних активах";

41 "Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах";

42 "Результати виконання бюджетів";

43 "Результати виконання кошторисів";

44 "Результати переоцінок".

Клас 5 "Довгостроков зобов'язання" об'єднує 3 пасивні рахунки, призначені для обліку зобов'язань установи, які не виникають у процесі звичайної діяльності, не характерними для установи і погашення яких відбудеться після завершення поточного бюджетного року. Це пасивні рахунки:

50 "Довгостроков позики";

51 "Довгостроков векселі видані";

52 "Інш довгострокові зобов'язання".

Рахунки класу 6 "Поточн зобов'язаний" призначені для обліку зобов'язань установи, що виникають протягом звичайної діяльності, тобто при виконанні кошторису доходів видатків, і погашення яких очікується протягом поточного бюджетного року. Серед них є як пасивні, так і активи о-пасивні рахунки. Більшість з них ідентичн відповідним рахункам підприємств виробничої сфери. До цього класу належать рахунки:

50 "Короткостроков позики";

51 "Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями";

52 "Короткостроков векселі видані";

53 "Розрахунки за виконані роботи";

54 "Розрахунки з податків та платежів";

55 "Розрахунки зі страхування";

56 "Розрахунки з оплати праці";

57 "Розрахунки за іншими операціями і кредиторами";

58 "Внутрішн розрахунки";

59 "Кошти бюджетів".

Рахунки класу 7 "Доходи" призначено для обліку доходів, які отримує установа за рахунок загального спеціального фонду, а також доходів сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) бюджетів. До цього класу належать 5 рахунків:

71"Доходи загального фонду";

72 "Доходи спеціального фонду";

73 "Доходи від реалізації продукції";

74 "Доходи бюджетів";

75 "Інш доходи".

Рахунки класу 8 "Витрати" застосовують для обліку фактичних видатків і витрат бюджетних установ та касових видатків сільських, селищних, міських (міст районного підпорядкування) бюджетів. До цього класу належать три рахунки:

80 "Видатки загального фонду";

81 "Видатки спеціального фонду";

82 "Виробничі витрати".

Основними, найбільш поширеними формами бухгалтерського обліку в бюджетних установах на сучасному етапі г. журнал-головна, журнально-ордерна і машинно-орієнтовані (комп'ютерні) форми обліку.

Журнал - головна форма обліку рекомендована для застосування в бюджетних установах наказом ДКУ №68 від 27.07.2000 р., яким затверджено "Інструкцію про форми меморіальних ордерів бюджетних установ і порядок їх складання".

Передбачаючи можливість впровадження автоматизованого обліку н іншими організаціями, ДКУ розробило і затвердило типові форми меморіальних, ордерів (накопичувальних відомостей) для автоматизованого ведення обліку, орієнтуючи розробників програмного забезпечення для автоматизації обліку в бюджетних установах на дотримання принципів журнал-головної форми обліку. Склад цих меморіальних ордерів аналогічний наведеному раніше при розгляді журнал-головно форми обліку. Проте через обмеженість коштів у бюджетних організаціях на придбання сучасної обчислювальної техніки і програмного забезпечення до неї, високу вартість послуг з обробки облікової інформації в обчислювальних центрах (станціях) домінуючим на цей час в бюджетних установах України є застосування форм бухгалтерського обліку, орієнтованих на ручну працю, з частковим використанням персональних комп'ютерів

Інструкцію про форми меморіальних ордерів бюджетних установ та порядок їх складання затверджено наказом Державного казначейства України від 27 липня 2000 року №68.

Меморіальний ордер 1 (накопичувальна відомість за касовими операціями форма №380) - застосовується при обробці звітів касирів з метою систематизації оборотів у касі за поточний місяць. Кожен звіт касира заноситься до накопичу вально відомості за відповідними кореспондентськими субрахунками одним рядком, тобто записуються всі обороти в касі з надходження та витрачення коштів за дебетом чи кредитом відповідних субрахунків рахунку 30 „Каса".

Меморіальний ордер підписується виконавцем, особою, що перевірила меморіальний ордер, та головним бухгалтером.

Меморіальний ордер 2 (Накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Державного казначейства України форма №381) - використовується для відображення в обліку операцій з надходження на рахунок установи асигнувань та здійснення касових видатків загального фонду, тобто вибірки з надходження та витрачення коштів з реєстраційних рахунків в органах Державного казначейства України.

Меморіальний ордер 3 (накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України форма №382) - використовується для відображення в обліку операцій з надходження на рахунок установи доходів та здійснення касових видатків спеціального фонду, тобто вибірки з надходження та витрачання коштів зі спеціальних реєстраційних рахунків в органах Державного казначейства України.

Меморіальний ордер 4 (накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами форма №408) - у накопичу вальній відомості ведеться облік розрахунків з різними підприємствами, установами та організаціями, які є дебіторами бюджетно установи. Відомість складається за субрахунком 364 „Розрахунки з іншими дебіторами” окремо за кожним дебітором та в розрізі кодів економічно класифікації видатків. Записи в ній здійснюються позиційним методом - за кожною операцією, що підтверджена документом.

Меморіальний ордер 5 (зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій форма 405) - в установах, де виписується декілька розрахунково-платіжних відомостей, за підсумками цих відомостей складається зведення, яке і є меморіальним ордером з заробітної плати та стипендій.

Меморіальний ордер 6 (накопичувальна відомість за розрахунками з іншими кредиторами форма №409) - у накопичувальній відомості ведеться облік розрахунків з різними підприємствами, установами та організаціями, які є кредиторами бюджетно установи. Відомість складається за субрахунком 675 „Розрахунки з іншими кредиторами" окремо за кожним кредитором та в розрізі кодів економічно класифікації видатків. Записи в ній здійснюються позиційним методом - за кожною операцією, що підтверджена документом (платіжним дорученням, рахунком-фактурою тощо).

Меморіальний ордер 7 (накопичувальна відомість за розрахунками в порядку планових платежів форма 410) - у накопичувальній відомості ведеться облік розрахунків за продукти харчування, медикаменти та перев’язувальні засоби, що здійснюються в порядку планових платежів. Облік ведеться окремо за кожним постачальником, для якого відводиться необхідна кількість рядків з метою відображення операцій протягом місяця в розрізі кодів економічної класифікації видатків.

Меморіальний ордер 8 (накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами форма №386) - у накопичувальній відомості ведеться облік розрахунків з підзвітними особами в розрізі кодів економічної класифікації видатків. Накопичувальна відомість за субрахунком 362 „розрахунки з підзвітними особами" складається щомісячно позиційним Меморіальний ордер підписується виконавцем, особою, що перевірила меморіальний ордер, та головним бухгалтером.

Меморіальний ордер 9 (накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів форма №438) - використовується для обліку вибуття та переміщення до інших установ, організацій та матеріально відповідальних осіб матеріальних цінностей, що відносяться до необоротних активів. Записи здійснюються щодо кожного документа („Акт прийняття-передачі основних засобів" ф. № ОЗ-1, „Акт про списання основних засобів" ф. № ОЗ-3, „Акт про списання автотранспортних засобів" ф. № ОЗ-4, „Акт про списання вилученої з бібліотеки літератури” ф. ОЗ-5) із зазначенням матеріально відповідальної особи.

Одночасно відповідні записи здійснюються у відповідних інвентарних картках обліку необоротних активів.

Меморіальний ордер 10 (накопичувальна відомість про вибуття та переміщення малоцінних та швидкозношуваних предметів форма №439) - Використовується для обліку вибуття та переміщення до інших установ, організацій та матеріально відповідальних осіб малоцінних та швидкозношуваних предметів. Записи здійснюються за кожним документом із зазначенням матеріально відповідальної особи.

Меморіальний ордер підписується виконавцем, особою, що перевірила меморіальний ордер, та головним бухгалтером. .

Меморіальний ордер 11 (зведення накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування форма №398) - меморіальний ордер використовується в тих випадках, коли установою складається декілька накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування.

Меморіальний ордер складається за результатами місяця на підставі накопичувальних відомостей про надходження продуктів харчування окремо за кожною матеріальною відповідальною особою.

Меморіальний ордер 12 (зведення накопичу вальних відомостей про витрачання продуктів харчування форма №411 - меморіальний ордер використовується в тих випадках, коли установою складається декілька накопичу вальних відомостей про витрачання продуктів харчування.

Меморіальний ордер складається в кінці місяця на підставі накопичувальних відомостей про витрачання продуктів харчування окремо за кожною матеріально відповідальною особою.

Меморіальний ордер 13 (накопичувальна відомість витрачання матеріалів форма №396) - використовується для обліку операцій про витрачання матеріалів, крім продуктів харчування.

До меморіального ордеру дані заносяться з первинних документів про витрачання матеріалів.

Меморіальний ордер 14 (накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду форма №409) - накопичувальна відомість використовується для обліку операцій нарахування доходів спеціального фонду (субрахунки 711 „Доходи за коштами, отриманими як плата за послуги”, 712 „Доходи за іншими джерелами власних надходжень бюджетних установ", 713 „Доходи за іншими надходженнями спеціального фонду”). На кожен вид доходів спеціального фонду відкриваються окремі меморіальні ордери, які нумеруються відповідно № 14-1, 14-2, 14-3.

Меморіальний ордер 15 (зведення відомостей за розрахунками з батьками на утримання дітей форма 406) - у централізованих бухгалтеріях на підставі відомостей за розрахунками з батьками складається зведення відомостей.

Меморіальний ордер 16 (накопичувальна відомість позабалансового обліку) - у накопичувальнів відомості ведеться облік надходжень та вибуття в розрізі об’єктів позабалансового обліку.

Тема 8. Облік зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах ДКУ

Порядок розроблено на виконання статті 48,51,112 Бюджетного кодексу України та затверджено наказом ДКУ від 09.08.2004 року №136.

Розпорядники бюджетних коштів за умови взяття зобов’язань протягом 7 робочих днів з дати його виникнення подають до ДКУ реєстр зобов’язань і оригінали документів, що підтверджують факт узяття зобов’язань (накладні, акти виконання робіт).

Органи ДКУ перевіряють підтверджені документи та опрацьовуються казначейством:

за захищеними статтями протягом одного операційного дня;

за іншими поточними видатками - до трьох операційних днів;

за капітальними видатками - до п’яти операційних днів;

Органи ДКУ перевіряють подані розпорядниками коштів реєстри та підтвердні документи на їх відповідність, звіряють суми реєстрів із залишками невикористаних асигнувань за відповідними кодами функціональної та економічної класифікації видатків. У випадках неякісного оформлення реєстрів, відсутності підтвердних документів, недостатку залишку асигнувань за відповідним кодом класифікації видатків органи ДКУ ці зобов'язання не обліковують, а повертають на доопрацювання розпорядникам коштів.

Якщо сума зобов'язання та/або фінансового зобов'язання перевищує загальну річну суму асигнувань на відповідні цілі, то реєстрація зобов'язання органом ДКУ не проводиться, а фіксується у спеціальному журналі і повідомляється органам Контрольно-ревізійного управління (КРУ) та вищому органові ДКУ.

Оплата рахунків розпорядників коштів бюджету здійснюється тільки за наявності в обліку органів ДКУ їхніх зобов'язань та залишку коштів на рахунках розпорядників. Бюджетн установи мають право на визначення черговості оплати рахунків самостійно, виходячи з необхідності забезпечення виконання пріоритетних заходів.

Таким чином, наявність взятих на облік в органах ДКУ реєстрів фінансових зобов'язань розпорядників коштів бюджету і копій підтвердних документів є обов'язковою підставою для здійснення видатків.

Документи що підтверджують факт взяття зобов’язань повертаються розпоряднику з відміткою "Зареєстровано та взято на облік".

Органи ДКУ не реєструють зобов’язання:

при відсутност документів, які підтверджують факт узяття зобов’язань;

при невідповідності напрямків витрачання бюджетних коштів

відповідальність за взяті зобов’язання, їх зміни, правильність оформлення та достовірність нформації включеної до реєстрів несуть розпорядники бюджетних коштів.

Порушення розпорядниками бюджетних коштів, вимог щодо прийняття ними бюджетних зобов’язань є підставою для призупинення бюджетних асигнувань.

Тема 9 Звітність про виконання кошторису бюджетних установ. Структура, періодичність та термін подання

Звіт формується на підставі даних карток аналітичного обліку касових видатків. Затверджена форма картки та порядок її складання наказом ДКУ від 6.10.2000 року №100.

Картка містить нформацію щодо проведення касових видатків у розрізі кодів економічно класифікації (з картки беруться касові видатки звітності).

Картка складається за місяць та наростаючим підсумком з початку року. Фактичні видатки для звітності беруться з картки аналітичного обліку.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет", постановами Кабінету міністрів від 28.02.2000 року №419, "Про затвердження порядку представлення фінансової звітності" від 28.02.2002 року №228, "Про затвердження порядку складання та основних вимог до використання коштів бюджетних установ" від 17.05.2002 року №659, встановлений наступний порядок складання представлення річних звітів.

Фінансова звітність повинна бути достовірною - інформація наведена у звітност достовірною якщо вона не має помилки. Фінансова звітність повинна мати нформацію про всі проведені операції які відбулись у звітному періоді.

Звітним періодом для складення фінансової звітності є бюджетний період який дорівнює одному календарному року, який починається 1 січня до 31 грудня, якщо не передбачено інше.

Форми фінансово звітності заповнюються по всім передбаченим позиціям, графам та строкам. При відсутності даних незаповнені статті заповнюються нулями або перекреслюється. Додатков статті та показники фінансової звітності забороняється.

Форми фінансово звітності та пояснювальні записки підписуються керівником та головним бухгалтером. Без цих підписів звіти вважаються недійсними.

При казначейській формі обліку обслуговування кошторисів данні фінансових звітів перевіряються в частині відповідності аналогічних даних відображених в обліку органів ДКУ та візується останній на кожній сторінці.

Віза органів ДКУ підтверджує, що дані звітів відповідають звіту Державного казначейства та підлягають вненсенню до загального звіту організації вищестоящого рівня. В звіти, які були завізовані, забороняється вносити зміни без попереднього узгодження з органами державного казначейства.

Форми звітност надані на електронних носіях у вигляді транспортних файлів. Строки представлення фінансової звітності установлені ДКУ у межах строків установлених постановою Кабінету міністрів України №419.

Склад фінансово звітності

Баланс (форма №1), див Додаток 35

Звіт про надходження та використання коштів загального фонду (форма №2д, 2м), див додаток 36;

Звіт про надходження та використання коштів отриманих як оплата за послуги наданих бюджетним установам (форма 3-1д,3-1м)

Звіт про надходження та використання коштів отриманих по іншим джерелам (форма 4-2д,4-2м)

Звіт про надходження та використання коштів спеціального фонду (форма 4-3д,4-3м)

Звіт про надходження та використання коштів отриманих на виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку регіонів (форма 4-4д)

Звіт про надходження та використання інших надходжень спеціального фонду (форма 4-3д.1, 4-3м.1)

Звіт про рух необоротних активів (форма 5)

Звіт про рух матеріалів та продуктів харчування (форма 6)

Звіт про заборгованість по бюджетним коштам (форма 7д,7м)

Звіт про результати фінансової діяльності (форма 9)

Звіт про недостач та крадіжках грошових коштів та матеріальних цінностей в бюджетних установах (форма 15)

Пояснювальна записка до кожного звіту

Усі розрахунки повинні бути завершені на кінець звітного періода в межах бюджетних асигнувань.

Заповнення форм фінансової звітності.

Баланс - це звіт про стан засобів установи, що відображає її активи, капітал та зобов'язання у синтезованому вигляді на певну дату. За складом статей, їх групуванням за розділами баланс бюджетної установи значно відрізняється від балансів виробничих або торговельних підприємств, що працюють на засадах самоокупност та самофінансування, і має за мету не розкриття інформації для зовнішніх користувачів про фінансовий стан установи, а забезпечення контролю та аналізу використання коштів загального і спеціального фондів.

Склад статей активу балансу засвідчує належність бюджетних установ до галузей невиробничо сфери, а склад статей пасиву вказує, що це установи державної і комунально форм власності, які утримуються повністю або частково за рахунок державного та/або місцевих бюджетів.

Необоротні активи - це засоби, придбані або створені бюджетною установою для довгострокового використання (понад один рік) у процесі господарської діяльності і не призначені для продажу. До них належать: основні засоби, інші необоротні матеріальні актини, нематеріальн активи.

До оборотних активів належать засоби, призначені для невиробничого споживання або використання у процес статутної господарської діяльності бюджетної установи протягом одного року або й менше. До них належать: грошові кошти, запаси, дебіторську заборгованість та н. Оборотні актини показують у балансі бюджетної установи досить деталізовано (за їх видами, призначенням та місцями зберігання), що необхідно для контролю за їх наявністю та доцільним використанням відповідно до кошторису.

Витрати бюджетних установ включають фактичні витрати матеріальних, трудових і грошових ресурсів на утримання установи та її статутну господарську діяльність, які здійснюються: за рахунок загального і спеціального фондів. При цьому видатки спеціального фонду показують за видами коштів.

Активи і витрати бюджетних установ не оцінюються щодо спроможності їх трансформації в грошові кошти, а тому й розділи активу балансу не розміщуються за ознаками зростаючо ліквідності, як це прийнято у балансі госпрозрахункових підприємств.

Зобов'язання установи належать до залучених коштів. Вони виникають внаслідок минулих подій і після їх урегулювання в майбутньому зменшиться економічна вигода установи через виплату готівки, передачу інших актів або безготівкового перерахування коштів. Заміна одного зобов'язання іншим не зменшує загальної суми боргу і не зумовлює втрату економічних вигод, тому не може вважати ся повноцінним погашенням зобов'язання. Короткострокові зобов'язання підлягають погашенню протягом одного року, а довгострокові - протягом періоду, що перевищує один рік з дати балансу. У балансі бюджетної установи короткострокові і довгострокові зобов'язання показують в одному розділі. При цьому короткострокові зобов'язання показують за видами: позики, векселі видані, із заробітної плати, із страхування, з податків платежів тощо. Бюджетні установи не мають власних оборотних коштів покривають витрати (видатки) за рахунок бюджетних асигнувань (доходів загального фонду) та надходження позабюджетних коштів (доходів спеціального фонду). Саме ці суми й показуються у третьому розділі пасиву балансу. При ньому доходи спеціального фонду показуються за джерелами надходження коштів. Тут же показують доходи від реалізації продукції, виробів і виконання робіт за господарськими договорами.

Квартальні баланси бюджетних установ у частині витрат і доходів складаються наростаючим підсумком з початку року, тобто в балансі показуються загальні суми доходів витрат з початку бюджетного року до звітної дати. При складанні заключного річного балансу бюджетні установи, починаючи з 2000 р., визначають фінансовий результат виконання кошторису з метою відображення його в балансі у склад власного капіталу. У зв'язку з цим всі доходи і витрати бюджетної установи в кінці року (перед складанням заключного балансу) списують на рахунок 43 "Результати виконання кошторисів" окремо за загальним і спеціальним фондами. Тому в третьому розділі заключного балансу за активом станом на кінець року (гр.4) можуть бути лише суми залишків незавершеного капітального будівництва, незавершеного виробництва у виробничих (навчальних) майстернях, витрат під урожай наступного року в підсобних (навчальних) сільських господарствах та незавершених і не зданих замовнику договірних науково-дослідних робіт. Відповідно у третьому розділі пасиву "Доходи) на кінець року (гр.4) можуть бути лише залишки за статтею "Доходи за витратами майбутніх періодів" (ряд.478), де відображуються одержані авансом кошти спеціального фонду, витрачатися як будуть у наступному році (наприклад, плата за навчання, внесена одразу зарік). .

Відповідно до статті 109. Бюджетного кодексу повноваження Верховної Ради України по контролю за дотриманням бюджетного законодавства налнжить:

1) заслуховування звітів про стан виконання Державного бюджету України, в тому числ заслуховування звітів розпорядників бюджетних коштів про використання коштів Державного бюджету України;

2) контроль за використанням коштів резервного фонду державного бюджету.

До повноважень Рахунково палати по контролю за дотриманням бюджетного законодавства відповідно до стаття 110 належить:

1) використанням коштів Державного бюджету України відповідно до закону про Державний бюджет України;

2) утворенням, обслуговуванням погашенням державного боргу України;

3) ефективністю використання та управління коштами Державного бюджету України;

4) використанням бюджетних коштів у частині фінансування повноважень місцевих державних адміністрацій та делегованих місцевому самоврядуванню повноважень органів виконавчої влади по доходах і видатках.

Стаття 112 Бюджетного Кодексу визначає повноваження Державного казначейства України по контролю за дотриманням бюджетного законодавства які полягають у:

1) здійсненн бухгалтерського обліку всіх надходжень та витрат Державного бюджету України;

2) встановлюванн диних правил ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів, кошторисів, видає інструкції з цих питань та здійсню контроль за їх дотриманням;

3) здійснюванн контролю за відповідністю платежів взятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням.

Відповідно до стаття 113 органи Державно контрольно-ревізійної служби України здійснюють контроль за:

1) цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів;

2) цільовим використанням своєчасним поверненням кредитів, одержаних під гарантію Кабінету Міністрів України;

3) порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звітності про виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів, кошторисів.

Стаття 116 визначає понятт бюджетного правопорушення

Бюджетним правопорушенням визнається недотримання учасником бюджетного процесу встановленого цим Кодексом та іншими нормативно-правовими актами порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету.

Стаття 117 визначає підстави для призупинення бюджетних асигнувань

несвоєчасного і неповного подання звітності про виконання бюджету;

невиконання вимог щодо бухгалтерського обліку, складання звітності та внутрішнього фінансового контролю за бюджетними коштами і недотримання порядку перерахування цих коштів;

подання недостовірних звітів та нформації про виконання бюджету;

порушення розпорядниками бюджетних коштів вимог щодо прийняття ними бюджетних зобов'язань;

нецільового використання бюджетних коштів.

У разі виявлення бюджетного правопорушення Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, органи Державної контрольно-ревізійної служби України, місцев фінансові органи, голови виконавчих органів міських міст районного значення, селищних та сільських рад і головні розпорядники бюджетних коштів у межах сво компетенції можуть вчиняти такі дії щодо тих розпорядників бюджетних коштів та одержувачів, яким вони довели відповідні бюджетні асигнування:

застосування адміністративних стягнень до осіб, винних у бюджетних правопорушеннях відповідно до закону;

зупинення операцій з бюджетними коштами.

Нецільове використання бюджетних коштів, тобто витрачання їх на цілі, що не відповідають бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет, виділеним бюджетним асигнуванням чи кошторису, має наслідком зменшення асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, що витрачені не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних посадових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи кримінально відповідальності у порядку, визначеному законами України (ст.119 Бюджетного Кодексу України).

Відповідно до стаття 125 "Оскарження рішення про накладення стягнення за бюджетне правопорушення" рішення про накладення стягнення за бюджетне правопорушення може бути оскаржене у порядку, встановленому законом. Рішення може бути оскаржене в органі, що його виніс, або в суді протягом 10 днів з дня його винесення, якщо інше не передбачено законом.

Оскарження рішення про накладення стягнення за бюджетне правопорушення не зупиняє виконання зазначеного рішення.

У разі визнання судом рішення про накладення заходу стягнення за бюджетне правопорушення повністю чи в частин незаконним особі, щодо якої воно було винесене, перераховуються недоотриман бюджетні кошти та поновлюються інші обмежені таким рішенням її права.

Рішення суду може бути оскаржене у порядку, встановленому законом.

Інструкція "Про порядок проведення ревізій і перевірок органами Контрольно-ревізійним управлінням" визначає порядок структуру та строки проведення ревізій.

При проведенн ревізій, перевірок бюджетних установ перевіряється правильність та обґрунтованість розрахунків кошторисних призначень, виконання кошторисів, використання коштів за цільовим призначенням, забезпечення ощадливого використання та збереження коштів та матеріальних цінностей, дотримання фінансової дисципліни, правильність і достовірність фінансової звітності та бухгалтерського обліку.

На проведення кожної ревізії працівнику органу КРУ видається спеціальне посвідчення підписане керівником відповідної служби та скріпленої печаткою.

Термін ревізії, як правило, 30 робочих днів. В окремих випадках, у разі особливої складності, цей строк за доповідної запискою керівника групи, може бути продовжений.

Працівникам КРУ, на об’єкті що ревізується, надається місце для роботи, можливість користуватися зв’язком, розмножувальною технікою, іншими послугами для забезпечення роботи.

Ревізор має право:

ревізувати перевіряти грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси та інш документи;

на безперешкодний доступ на склади, у сховища, виробничі та інші приміщення;

вимагати від керівників проведення інвентаризації фінансових фондів, матеріальних цінностей, грошових коштів і рахунків;

у необхідних випадках опечатувати каси та касові приміщення, склади, комори, архіви;

одержувати від службовців і матеріально-відповідальних осіб пояснень, які виникають у ход роботи.

Результати ревіз оформлюються актом, який підписуються керівником ревізійної групи, керівником та головним бухгалтером перевіреної установи.

Кінцевою датою написання акта є останній день проведення ревізії зазначений у посвідчені.

При наявност заперечень або зауважень по акту ревізії керівник, який підписує акт, в день передачі акта робить про це застереження перед своїм підписом і не пізніше ніж через 5 робочих днів подають з цього у письмовій формі пояснення чи заперечення.

При складанні акта має бути додержана об’єктивність, ясність і вичерпність опису виявлених фактів. Не допускаються включення до акту різного роду висновків не підтверджених документами, а також даних та посилань на свідчення посадових осіб.

Література

1. Бюджетний кодекс України

2. Закон України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців" № 3575-ІV, 2003 р.

3. Закон України "Про державну статистику" № 2614-12

4. Закон України "Про систему оподаткування" №1251-12

5. Закон України "Про державну податкову службу в Україні" №509-12

6. Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та втратами зумовленими народженням та похованням" від 15.01.2001р. №16

7. Закон України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності"

8. Закон України "Про оплату праці"

9. Закон України " Про державну службу" № 3723

10. Закон України " Про державний бюджет"

11. Інструкція "Про порядок надходження, обліку та витрачання коштів фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності"затверджена Постановою правління фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.2001 р. № 16

12. Наказ Державного комітету статистики України від 12 червня 2007 р. № 164 "Про затвердження форми довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України"

13. Наказ Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998р. № 80

14. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 18 грудня 2000 р. № 339

15. Наказ Державного казначейства України від 2 грудня 2002 р. № 221

16. Наказ Державного казначейства України від 28.11.2000 р. №119

17. Наказ Міністерства фінансів України від 27 грудня 2001 р. № 604

18. Наказ Державного казначейства України від 8.12.2006 р. № 330

19. Наказ Міністерства фінансів України від 28 січня 2002 р. № 57 "Про затвердження документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету"

20. Наказ Державного казначейства України від 9 серпня 2004 р. № 136

21. Наказ Державного казначейства України від 6.10.2000 № 100

22. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 січня 2007 р. №34 "Про затвердження стратегії та модернізації системи бухгалтерського обліку в державному сектор на 2007-2015 рр."

23. Постанова Правління Пенсійного фонду України від 10.10.2006 р. № 14-4

24. Постанова Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків від 12.07.2007 р. 36

25. Постанова Кабінету Міністрів України від 12 березня 2005 р. № 79 "Про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, їх територіальних підрозділів та місцевих державних адміністрацій"

26. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268

27. Постанова Кабінету Міністрів України від 1 лютого 2006р. № 103 "Про внесення змін до пункту 7 "Про ранги державних службовців"

28. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 квітня 2001р. № 333 "Про граничні суми витрат на придбання автомобілів, меблів, іншого обладнання, мобільних телефонів, комп’ютерів державними органами, а також установами та організаціями, як утримуються за рахунок державного та місцевого бюджетів"

29. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. № 228 "Про затвердження порядку складання, розпису, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ"

Страницы: 1, 2