Курсовая работа: Мметодика розвитку швідкисно-силових якостей у бігунів на короткі дистанції

Осінньо-зимовий спеціально-підготовчий етап.

Тренування на даному етапі спрямовані безпосередньо на становлення спортивної форми. Основне завдання цього етапу - удосконалювання спортивних здатностей технічної майстерності спортсменів. Тривалість цього етапу становить 5-6 тижнів. На цьому

етап зростає питома вага вправ спеціальної фізичної підготовки, що виражається в домінуванні бігового навантаження анаеробної направності.

Досягнутий на попередньому етапі рівень силовій підготовці підтримується за рахунок виконання стрибкових вправ з обтяженням. Найбільший обсяг вправ швидкісно-силової спрямованості виконується в середині етапу.

Бігову роботу алактатно-анаеробной і гліколетичной спрямованості доцільно проводити в часі, тому що паралельне використання навантажень із більшими обсягами бігового навантаження, спрямованої на вдосконалюванні швидкості й швидкісно витривалості, не дозволяє якісно виконувати першу з них (швидкісну). Робота над швидкісною витривалістю приводить до значного нагромадження молочної кислоти в організмі, вимагає напруга енергетичних ресурсів і в остаточному підсумку вступає в конкурентні відносини із програмою підвищення швидкості.

Зимовий змагальний етап складається як правило, з 6-8 мікроциклів. Основними завданнями змагального етапу є збереження й подальше підвищення рівня спеціальної підготовленост й можливо більш повно його використання в змаганнях

Срибков вправи з обтяженнями виконуються в невеликому обсязі протягом усього змагального мезоцикла.

Весняно-літній спеціально підготовчий етап.

Із цього етапу починається другий цикл підготовчий до літніх стартів. Тривалість його становить 4-6 тижнів. Як і на осінньо-зимовому общепідготовчому етапі, велика увага приділяється повішенню рівня швидкісно-силової підготовленості й удосконалюванню загального рівня функціональних можливостей організму.

На зимовім-весняно спеціально підготовчому етапі домінує бігове навантаження аеробно спрямованості, але в порівнянні із зимовим спеціально підготовчим етапам потрібна трохи інша стратегія, по якій більші обсяги навантаження аеробної й змішано спрямованості розводяться в часі.

Весняно-літній -спеціально-підготовчий етап.

При підготовці до літніх стартів спортсмени планують цей етап тривалістю 6-7 тижнів.

Зміст тренувального процесу передбачає також удосконалювання швидкісної витривалості, крім того, на цьому етапі підвищується максимальна швидкість перегони, поліпшення часу перегони в стартовому прискоренні. Домінує бігове навантаження анаеробной спрямованості. Стратегія організації бігового навантаження на етап передбачає розведення в часі більших обсягів навантаження, алактатно-анаеробной гліколитичной спрямованості. Акцентоване вдосконалювання спеціально витривалості здійснюється на початку й кінці спеціально-підготовчого етапу. Швидкісно-силова підготовка ведеться в підтримуючому режимі, великий обсяг швидкісно-силових вправ виконується в середині етапу.

Літній Змагальний період.

Період основних літніх змагань у спринтерів становить до 12-15 тижнів, організованих у вигляді три-трьох-три-двох-трьох послідовно повторюваних змагальних мезоциклов. Кожний такий мезоцикл складається з 4-6 тижнів, остання з яких є відбудовною. У мезоциклах домінує бігове навантаження алактатно-анаеробной і гліколической спрямованості. Великий обсяг перегони із гліколической спрямованістю рекомендується виконувати в другий тиждень мезоцикла.

Швидкісно-силове навантаження виконується в невеликому обсязі в плині всього мезоцикла (крім відбудовних мікроциклів).

У кожному мезоциклі бігуни беруть участь у двох-трьох змаганнях, головні старти сезону доводяться на кінець змагального періоду.

1.3. Деякі біохімічні аспекти харчування спортсменів

Харчування ставиться до числа найбільш древніх зв'язків між живими організмами й навколишнім середовищем.

Харчування спортсмена, крім забезпечення організму джерелами  харчування, енергії, пластичними матеріалами, вітамінами, солями й  водою, переслідує й спеціальні завдання, як полягають у  підвищенні фізичної працездатності і прискоренні відбудовного періоду після більших фізичних навантажень. Виконуються ці завдання шляхом оптимізації харчових раціонів спортсменів, застосування вітамінів, низькомолекулярних з'єднань вуглеводних, білкових, ліпідних препаратів спеціальних продуктів підвищеної біологічної цінності.

Досягнення високих спортивних результатів у цей час сполучено із впливом більших фізичних нервово-психологічних навантажень, які викликають підвищення потреби організму спортсмена в джерелах енергії, пластичних матеріалах, мінеральних з'єднаннях, вітамінах і інших незамінних факторах харчування.

Сучасне спортивне тренування супроводжується значними адаптаційними змінами в обмінних процесах, що визначають рівень фізичної працездатності спортсмена й тривалість відбудовного періоду. Ефективність спортивного тренування можна підвищити, використовуючи біохімічні закономірності й практичні рекомендації, що випливають із них.

В останні роки запропоновані додаткові фактори харчування й фармакологічні препарати застосування яких дозволяє більше ефективно компенсувати енерговитрати, здійснювати цілеспрямовану регуляцію біосинтезу білків-ферментів і скорочувальних білків, стимулювати жировий обмін, заповнювати потреби організму у вітамінах і мінеральних солях. Адаптивний синтез ключових ферментів окремих метаболічних, циклів і посилення синтезу скорочувальних білків є основними критеріями ефективності пластичного обміну кістякових м'язів при їхній систематичній функції.

Завдання цілеспрямованого регулювання адаптивного протеїносинтезу в процесі спортивного тренування вирішується різними шляхами, з яких досить перспективними наступні:

1.   розробка спеціалізованих продуктів підвищеної біологічної цінності з відносно високим змістом білка;

2.   пошук низькомолекулярних з'єднань, введення яких робить регулюючого впливу на біосинтез білка;

Для рішення цього завдання стором харчування АНІІФК, іншими лабораторіями в нашій країні й за рубежем запропоновані спеціалізовані продукти підвищено біологічної цінності й фармакологічні засоби. Вони можуть бути розділен наступні групи:

1. Продукти з підвищеним змістом білка : білковий бісквіт, білково-глюкозний шоколад "Спорт", білкове печиво "Олімп" (цукрове),(солоне), білковий мармелад. Білкове печиво "Олімп" -спеціалізований продукт підвищеної біологічної цінності для спортсменів. Найважливішою особливістю печива є високий зміст у ньому повноцінного легкозасвоєного білка доходить до 37%. У середньому 100г печива містить: білків - 37%, жирів - 14%, вуглеців - 39%, Na - 760мг, ДО - 360мг, Са - 570мг, Р - 560мг, Fe -0,5мг. Висока повноцінність печива робить доцільним його

використання як додаткове харчування під час полуденка, другого або першого сніданку по 50-100г у день із урахуванням його калорійності: 100г-450ккал.

2.   Попередники пуринових і пуримідінових нуклеотидів їхні похідні: інозин, оротат калію, 4-метілурація й інші.

3.   Окрем амінокислоти: тирозин, глютамінова, аспарагінова й кислоти (панангін) і інші, а також збалансовані суміші амінокислот.

До теперішнього часу накопичений позитивний досвід застосування більшості із зазначених вище з'єднань і продуктів у процесі спортивного тренування.

Необхідно брати до уваги, що діалектика біологічного регулювання ще не досить пізнана й тому спроби активної його корекції можуть бути сполучені й з негативними наслідками. Надмірне посилення одного з метаболічних процесів шляхом введення невиправдано високих доз біологічно активної речовини може погано корелювати з ншими обмінними реакціями й викликати порушення метаболічної гармонії про організм. Тому застосування препаратів, що регулюють обмін білків і нуклеінових кислот, а також і всіх інших препаратів, повинне бути строго регламентовано.

Кількість води в харчовому раціоні повинне становити біля 2-2,5л з обліком сподіваючись, молока, кава, супів, а також води, що втримується в різних блюдах, фруктах овочах.

При тренуванні з більшими навантаженнями й змаганнях підвищується потреба у воді. Однак випивати відразу велика кількість рідини не треба. Почуття сухості в роті, що спричиняється спрагу, пояснюється, насамперед, гальмуванням слиновиділення при виконанні інтенсивної м'язової діяльності.

Посиленню слиновиділення сприяє різні органічні кислоти (яблучна, лимонна, бурштинова) можна рекомендувати мінеральні води.

При більших фізичних навантаженнях супроводжуються рясним потовідділенням, збільшується потреба в окремих мінеральних речовинах і насамперед у калії, Na, P, Са.

Для ефективної регуляції водно-сольового обміну в ЛНЛІФК створені спеціалізован напої, зокрема мінеральній-мінеральні-вуглеводно-мінеральні напо "Вікторія", "Олімпія".

Мінеральний^-мінеральний-вуглеводно-мінеральний напій "Олімпія" може бути використаний як додаткове харчування і як засіб для відновлення солей. Потрібно пам'ятати, що 100г сухого напою - це приблизно 350ккал.

У випадку самостійного готування подібного препарату варто знати, що з наведено нижче рецептури не можна виключати який-небудь компонент, особливо сольовий.

Таблиця 3

Рецептура вуглеводно-мінерального напою "Олімпія"

Розділ 2. Ціль, завдання, методи й організація дослідження.

2.1 Ціль дослідження.

Визначити           найбільш ефективні засоби для розвитку

швидкісно-силових якостей у бігу на короткі дистанції на етапі початкової спеціалізації.

Завдання дослідження:

1.      Вивчити стан питання за даними науково-методичної
 літератури.

2.      Визначити групу засобів для розвитку швидкісно-силових якостей.

3.      Виявити залежність між спортивним результатом у бігу на 60м
 і рівнем розвитку швидкісно-силових якостей.

2.2. Методи дослідження.

1.         Аналіз науково-методичної літератури.

2.         Педагогічне спостереження.

3.         Методи тестових завдань.

4.         Педагогічн експерименти.

5.         Методи математичної статистики.

2.2.1. Аналіз науково-методичної літератури.

У результаті проведеної роботи проаналізовано 33 літературних джерела, у даній роботі використано27.

При вивченні літературних джерел розглядалися питання засобів і методів розвитку швидкісно-силових якостей на різних етапах спортивного тренування й річного циклу тренування спринтерів. Також приділялася увага висвітленню питання раціонального харчування для легкоатлетів-спринтерів.

2.2.2. Педагогічні спостереження.

Перевірено 20 вибіркових спостережень за тренувальними заняттями спортсменів. Деякі з них проходили із прийомом контрольних нормативів.

2.2.3. Методи тестових завдань.

Для визначення рівня швидкісно-силових якостей використовувалися наступні тестов завдання.

а)      біг на 30м і 60м з низького старту - виміру вироблялися за допомогою електронного секундоміра з точністю до 0,01 с;

б)      метання м'яча (2кг) двома руками з низу - виміру вироблялися за допомогою рулетки;

в)      стрибок у довжину й у висоту з місця, поштовхом двох ніг - показники вимірялися сантиметровою рулеткою з точністю до 0,001м;

г)       станова сила - вимірялася механічним динамометром з точністю до 0,5кг;

2.2.4. Педагогічний експеримент.

Проводився з січня по травень 2002р. РЗ ході експерименту визначалася ефективність запропонованої нами групи засобів для розвитку швидкісно-силових якостей спринтерів.

Були визначені контрольна й експериментальна групи по 12 чоловік.

Наприкінц експерименту ми провели порівняння отриманих даних у цих групах.

2.2.5. Метод математичної статистики.

Результати отримані в ході й по закінченню педагогічного експерименту оброблялися за допомогою методів математичної статистики.

Нами були розраховані:

середн арифметичне значення

коефіцієнт кореляції Браве-Пірсона

2.3. Організація дослідження.

Аналіз науково-методичної літератури проводився із січня по травень 2001р.

Педагогічний експеримент проводився на базі СДЮШОР № 3 м.Дніпропетровська. В експерименті взяло участь 24 чоловік спеціалізуючих в бігу на короткі дистанції.

Загальн відомості про випробувані представлені в табл. 2.1. Обробка отриманих даних оформлення курсової роботи проводилося з вересня по грудень 2002р.

Таблиця 2.1

Загальн відомості про учасників експерименту

Розділ 3. Результати власних досліджень і їх обговорення

За допомогою проведення педагогічного експерименту ми почали спробу визначити ефективність використання запропонованої нами групи тренувальних вправ:

Для здійснення цієї мети ми відібрали дві групи випробуваних. В експериментальну групу ввійшли 12 хлопчиків 13-14 років, що займаються в групі початково підготовки 1-го року навчання. Контрольну групу склали 12 хлопчиків 13-14 років не займаються легкою атлетикою.

Група запропонованих нами тренувальних засобів була спрямована на підвищення рівня розвитку швидкісно-силових якостей і являла собою комплекс вправ з набивними м'ячами, куди входили наступні вправи:

1.      Кидки набивного м'яча з напівприсіда:

а) особою вперед - на дальність і у верх; б)спиною вперед - на дальність;

2.         Стрибки на двох на місці з передачами м'яча від грудей.

3.         Кидки набивного м'яча з напівприсіда на дальність із виконанням прискорення, відразу після випускання м'яча з рук.

4.         Кидки м'яча по черзі правим і лівим стегном під час виконання неглибоких випадів.

5.         Кидки м'яча по черзі правою й лівою ногою, піддягаючи м'яч носком знизу.

Тренувальн заняття будувалися в такий спосіб: понеділок і п'ятниця - виконання вправ з набивними м'ячами в різних сполученнях, у середовище - рухливі й спортивні ігри. Крім цього, приділялася увага виконанню перегони на коротких відрізках (до 8% тренувального часу); загальній фізичній підготовці (близько 15 % тренувального часу).

Групи випробуваних були підібрані з урахуванням вікових критеріїв і фізичного розвитку.

Для визначення вихідного рівня розвитку швидкісно-силових якостей на початку педагогічного експерименту ми протестували обидві групи. Дані про результати тестування представлені в таблиці 3.1.

Виміри проводилися в 3 дні. У перший день вимірялися результати в бігу на 30м і 60м з низького старту, у другий день - стрибки в довжину й нагору з місця й у третій день - метання набивного м'яча (2кг) з місця на дальність і станову силу.

Таблиця 3.1

Вихідний рівень розвитку швидкісно-силових якостей

У таблиці 3.1. можна бачити, що в експериментальній групі лише 3 чоловік перевищують за всіма показниками учасників контрольної групи, але в теж час потрібно відзначити, що якщо взяти середні величини, те контрольна група показала результати вище, ніж експериментальна, особливо в становій силі, де перевага контрольної групи склало близько 6 кг. В інших тестах середні результати виглядають так:

у бігу на 30м: контрольна група - 4,87± 0,28; експериментальна - 4,83± 0,38; різниця склала - 0.04 с

у бігу на 60м: контрольна група - 8,7± 0,31; експериментальна - 8,47± 0,53; Це диний показник, де експериментальна група виглядала краще й різниця рівнялася - 0.23 с.

У стрибках у довжину з місця: контрольна група - 223,92±15,14;

експериментальна група-228,83±18,25.

У метанні набивного м'яча: контрольна група - 9,67±0,43;

. експериментальна група - 9,20±0,74

Після п'яти місяців тренувань по запропонованій нами методиці, було проведено повторне тестування, що і повинне було вказати на сильні й слабкі сторони висунутої нами гіпотези.

Дан відображають рівень розвитку швидкісно-силових якостей по закінченню педагогічного експерименту представлені в табл. 3.2. Виміри проводилися за такою схемою як і в першому випадку. Отримані в результаті останнього тестування дані, дозволили зробити ряд висновків. Експериментальна група досить сильно додала у швидкісно-силовій підготовці й перевершувала контрольну групу у всіх показниках, крім станової сили. Середні величини приросту показників склали:

у бігу на 30м: контрольна група - 0.05з;

експериментальна трупа ---і 0.32з;

у бігу на 60м: контрольна група - 0.04з;

експериментальна група - 0.22з;

у стрибках у довжину з місця: контрольна група - 4.5див;

експериментальна група - 9.80див;

у стрибках нагору з місця: контрольна група - 0.23див;

експериментальна група - 5.44див;

у становій силі: контрольна група - 2 кг;

експериментальна група - 12.66 кг.

у метанні набивного м'яча: контрольна група - 0.2м;

експериментальна група - 1.9м;

Таблиця 3.2 Рівень розвитку швидкісно-силових якостей по закінченню

педагогічного експерименту.

Шість чоловік в експериментальній групі мають результат у бігу на 60м вище, ніж у контрольній. Приріст результатів у спортсменів

експериментально групи значно перевищує ці показники в контрольній групі.

Вищевикладене може свідчити про правильність і ефективність нашій методиці в тренуванн спринтерів.

За допомогою математичної обробки статистичних даних нами був установлений ступінь взаємозв'язку спортивного результату з рівнем розвитку швидкісно-силових якостей, шляхом визначення коефіцієнта кореляції Браве-Пірсона (рис. З.1., 3.2.)

Рис. 3.1. Взаємозв'язок спортивного результату з рівнем розвитку швидкісно-силових якостей в експериментальній групі.

Рис. 3.2. Взаємозв'язок спортивного результату з рівнем розвитку швидкісно-силових якостей у контрольній групі.

Висновки

1.         На підставі вивчення даних науково-методичної літератури виявлено, що в 14-літньому віці починається підготовка юних бігунів на короткі дистанції. Основним завданням тренувального процесу є досягнення різнобічної фізично підготовленості й сприяння розвитку спеціальних фізичних якостей. На цьому етапі рівень фізичної підготовленості бігунів на короткі дистанції можна оцінювати за результатами: біг 30 м, 60 м, стрибки з місця в довжину й нагору поштовхом двох, становий динамометрії.

2.         Визначена досить оригінальна група засобів для розвитку швидкісно-силових якостей апробована на юних спортсменах.

3.         Виявлено залежність між рівнем розвитку швидкісно-силових якостей і спортивним результатом у бігу на 60 м. Так, коефіцієнт кореляції з бігцем на 30 м з низького старту склав 0.93, негативна, але високий ступінь взаємозв'язку виявлений зі стрибком у довжину з місця - 0.70 ; стрибком нагору з місця - 0.75 становий силон ---0.64;метанням набивного м'яча двома руками з низу - г = - 0.86.

4.         Враховуючи результати дослідження, можна затверджувати про ефективність запропоновано нами методики й рекомендувати її застосування при тренуванні юних спринтерів.

Список літератури

1.         Алабин В.Г., Зверник В. И. "Спринт" - Минск: Беларусь, 1977 г.

2.         Алабин В. Г., Юшкевич Г. П., Масловский Е. А. "Учись бегать, прыгать, плавать"-Минск : Беларусь, 1974 г.

3.         Алабин В. Г., Крупенко В. П. "Специальные упражнения для юных легкоатлетов"-Минск (1970 г.)

4.         Аракелян Е. Е., Левченко А. В., Вовк С. И. "Физическая подготовка спринтеров", Учебное пособие для студентов ГЦОЛИФКа- 1991 г.

5.         Вайце'ховский С. М. "Книга тренера"-Минск : Физкультура и спорт, 1971 г.

6.         Валик Б. В. "Тренерам юных легкоатлетов"-Минск : Физкультура и спорт, 1974 г.

7.         Верхошанский Ю. В. "Основы специальной физической подготовки спортсменов"-Минск : Физкультура и спорт, 1984 г.

8.         Залесский М. В. "Питание легкоатлетов"-Минск : Физкультура и спорт, 1978 г.

9.         Зациорский В. М. "Физические качества спортсмена"-Минск : Физкультура и спорт, 1970 г.

10.      Калинский М. И., Рогозкин В. А. "Биохимия мышечной деятельности"-Киев : Здоровье, 1989 г.

11.      Коробков В. Г. "Книга легкоатлета"-Минск : Физкультура и спорт, 19/1 г.

12.      Лутковский Е. М., Филипов А. А. "Легкая атлетика"-Минск : Физкультура и спорт, 1970 г.

13.      Максименко Г. Н., Табачник Б. И. "Тренировка бегунов на короткие дистанции"-Минск : Физкультура и спорт, 1978 г.

14.      Максименко Г. Н. "Управление тренировочным процессом юных бегунов"-Киев : Здоровье, 1978 г.

15.      Матвеев Л. П. "Основы спортивной тренировки"-Минск : Физкультура и спорт, 1977 г.

16.       Озолин Н. Г., Марков Д. П. "Легкая атлетика"-Минск : Физкультура и спорт, 1972 г.

17.       Петровский В. В. "Бег на короткие дистанции"-Минск : Физкультура и спорт, 1978 г.

18.       Петровский В. В. "Организация спортивной тренировки"-Киев : Здоровье, 1978 г.

19.       Рыжков Б. В. "Подготовка бегунов на 400 м"-Учебное пособие-Челябинск, 1989 г.

20.       Садовский В. А. "Библиотечка легкоатлета"-Минск : Физкультура и спорт, 1973 г.

21.       Синицкий 3. П., Озолин Н. Г., Юшко Б. Н. "Легкая атлетика"-Киев : Здоровье, 1978 г.

22.       Суслов Ф. П., Максименко Г. Н., Никитушкин В. Г., Брейзер В. Г., Тихонов С. А. "Подготовка сильнейших бегунов мира"-Киев: Здоровье, 1990г.

23.       Филин В. П. "Бег на короткие дистанции"-Минск : Физкультура и спорт, 1964 г.

24.       Филин В. П. "Скоростно-силовая подготовка юных спортсменов"-Минск : Физкультура и спорт, 1968 г.

25.       Карре Д. "Учение о тренировке"-Минск : Физкультура и спорт, 1971 г.

26.       Юшко Н. Г. "Легкая атлетика"-Киев : Здоровье, 1978 г.

27. Лаптев А. П., Полиевский С. А. "Гигиена"-Минск : Физкультура и спорт, 1990 г.