Реферат: Акмеологічний підхід у теорії й практиці вищої педагогічної освіти України, Росії, Білорусі (порівняльний аналіз)

Реферат: Акмеологічний підхід у теорії й практиці вищої педагогічної освіти України, Росії, Білорусі (порівняльний аналіз)

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імен ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ВАКУЛЕНКО Валентина Миколаївна

УДК 378.073 (075.8)

АКМЕОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У ТЕОРІЇ Й ПРАКТИЦІ ВИЩОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ, БІЛОРУСІ, РОСІЇ

(порівняльний аналіз)

13.00.01 загальна педагогіка та історія педагогіки

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора педагогічних наук

Луганськ – 2008

Дисертацією рукопис.

Роботу виконано в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий консультант: доктор педагогічних наук, професор, заслужений діяч науки техніки України Харченко Сергій Якович,

Луганський національний університет імені Тараса Шевченка, проректор з науково-педагогічної роботи

Офіційн опоненти: доктор педагогічних наук, професор,

дійсний член АПН України

Кузь Володимир Григорович, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, професор кафедри дошкільної педагогіки;

доктор педагогічних наук, професор Дубасенюк Олександра Антонівна,

Житомирський державний університет імені Івана Франка, проректор з наукової роботи, міжнародних та регіональних зв’язків;

доктор педагогічних наук, професор Золотухіна Світлана Трохимівна,

Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди, завідувач кафедри загальної педагогіки.

Захист відбудеться 19 червня 2008 р о 13 годині на засіданні спеціалізовано вченої ради Д 29.053.01 у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 91011, м Луганськ, вул Оборонна, 2

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (91011, м Луганськ, вул Оборонна, 2).

Автореферат розіслано 16 травня 2008 р.

Учений секретар спеціалізовано вченої ради Л.Л Бутенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження Взаємозв’язок взаємозалежність країн та народів сучасного світу, процеси глобалізації, що нтенсивно розвиваються, закономірно обумовлюють усе більший інтерес до вивчення міжнародного досвіду в різних сферах суспільного життя

Вітчизнян педагоги-теоретики й практики прагнуть отримувати якомога повнішу інформацію про роботу своїх зарубіжних колег, запозичувати їхні досягнення й учитися на хніх помилках У цей контекст вплітаються міжнародні зіставлення в галуз освіти, що є зараз однією з найактуальніших сфер людської діяльності Порівняльно-педагогічн дослідження мають не лише фундаментальне теоретичне, а й велике практичне значення, особливо в періоди інтенсивної модернізації педагогічної освіти Саме тому системне зіставлення зарубіжного й вітчизняного педагогічного досвіду може сприяти глибшому осмисленню наших власних проблем, виправленню помилок прорахунків, підвищенню ефективності навчально-виховної діяльності українських освітніх інститутів.

У нашій держав сторично склалася потужна система педагогічної освіти, яка вирішує проблеми професійної підготовки педагогів Час активної розбудови системи національної освіти України, відродження та подальший розвиток духовно-моральної культури, інтелектуального потенціалу українського народу спонукають до пошуків ефективних шляхів підготовки педагогічних працівників Результат педагогічної діяльності великою мірою визначається рівнем професіоналізму педагогів і якістю їхньої підготовки У Державній національній програмі „Освіта (Україна ХХІ століття) завважується, що педагогічні працівники мають стати основною рушійною силою відродження й створення якісно нової національно системи освіти.

В останн десятиріччя увага вітчизняних дослідників зосередилася на процесах удосконалення системи педагогічної освіти й розв’язанні багатьох проблем Зрозуміти призначення й специфіку педагогічної професії неможливо без адекватного уявлення про ті процеси, які здійснюються сьогодні у сфері загальної освіти Метаморфози, що відбуваються в педагогічній освіті, виходять далеко за рамки локальних змін у навчальному плані, у змісті окремих дисциплін, в організаційно-методичних аспектах навчального процесу Тут і компетентнісна модель навчання, відмінна від традиційної предметної, і профільна школа з безліччю освітніх маршрутів, що змінила однакове для всіх навчальне середовище, і нові цінності освіти, коли на зміну звичному культу успішності й дисципліни приходить орієнтація на особистість, полікультурність, інформаційна насиченість педагогічних систем, нові форми оцінки результатів освіти – ось далеко не всі проблеми, які належить вирішувати випускникові ВНЗ.

Найбільш ретельного теоретико-методологічного аналізу потребують вітчизняна й зарубіжна системи підготовки педагогічних працівників (у нашому дослідженні слов’янських народів – України, Росії й Білорусі), оскільки саме їх порівняння й зіставлення забезпечить осмислення реальних досягнень і виявлення деструктивних тенденцій Пошук шляхів удосконалення системи підготовки педагогів ведуть багато вчених з різних позицій, але акмеологічний підхід, який орієнтує педагога на досягнення вершин творчого саморозвитку, високого рівня продуктивності й професійної зрілості, у теорії й практиці вітчизняної вищої педагогічної освіти вивчено недостатньо.

Між тим актуальною є наукова проблема, яка полягає в необхідності визначити умови й чинники впровадження акмеологічного підходу в теорію й практику вищо педагогічної освіти в Україні, виходячи з реалій сьогодення й орієнтуючись на перспективні завдання, визначені в провідних нормативних державних документах щодо розвитку освіти (Закон України „Про освіту”, Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті, Концепція національного виховання, Закони України „Про професійно-технічну освіту”, „Про загальну середню освіту”, „Про вищу освіту”, Державна програма „Вчитель”) Вирішення цієї проблеми потребу глибокого вивчення в порівняльному плані досягнень країн близького зарубіжжя, зокрема Росії й Білорусі, у яких накопичено цікавий і ефективний досвід удосконалення професійної підготовки вчителів на засадах акмеологічного підходу.

Суттєвим джерелом визначення сучасної стратегії в галузі педагогічної освіти в Україн аналіз світового досвіду підготовки педагогів у різних освітніх системах Українськ вчені досліджували підготовку вчителів переважно у високорозвинених країнах, таких як США, Німеччина, Велика Британія До ґрунтовних робіт, які було виконано на матеріалах кількох країн, належать дослідження: проблем становлення й розвитку міжнародного вчительського руху (О Сухомлинська); професійно підготовки вчителів у країнах Західної Європи й Великій Британії (Н Абашкіна, Г Алексевич, Ю Алферов, Г Андрєєва, Ф Бухбергер, Н Воскресенська, М Кларін, Н Лавриненко, В Лапчинська, Л Латун, Є Лисова, О Локшина, З Малькова, Б Мельниченко, Ю Пассов, Л Пуховська, В Сафонова, І Тараненко, Л Торжник, Л Хведченя та ін.).

Предметом уваги українських компаративістів протягом останніх років стали проблеми європейсько нтеграції в освітній сфері, включення України в Болонський процес, розвиток педагогічної та професійної освіти в різних країнах, міжнародний досвід стандартизації освіти, проблеми гуманізації освіти тощо.

З кожним роком посилюється увага українських, російських, білоруських дослідників до проблем філософії педагогічної освіти (В Андрущенко, С Гессен, І Зязюн, В Кремень, В Лутай та ін.), професійної підготовки й становлення майбутнього педагога (Л Ахмедзянова, В Бондар, О Дубасенюк, А Капська, О Киричук, В Кузь, Н Кузьміна, О Мороз, Л Нечепоренко, Д Ніколенко, Н Ничкало, О Савченко, В Сагада, В Сластьонін, О Тхоржевський, М Шкіль, А Щербаков, М Ярмаченко та ін), синергетичного та акмеологічного підходів (В Бранський, Т Григор’єва, Г Данилова, Л Зоріна, О Князєва, С Курдюмов, М Ноулз, Л Орбан-Лембрик, С Пальчевський, С Пожарський, І Пригожин та ін.).

Ефективність педагогічної діяльності з позицій системного, комплексного, суб’єктного, гуманістичного підходів аналізували А Алексюк, Б Ананьєв, В Безпалько, І Бех, Н Гузій, С Єлканов, М Звєрєв, Г Кирилова, О Кочетов, Н Кузьміна, І Лернер, М Махмутов, В Семиченко, М Скаткін, Т Шамова, О Штурмак та ін

Теоретико-методологічн та історико-педагогічні аспекти розвитку педагогічної освіти в Україн рунтовно розглянуто в роботах А Алексюка, Л Вовк, О Глузмана, Н Дем’яненко, М Євтуха, І Зайченка, С Золотухіної, В Курила, В Лугового, В Майбороди, Є Мединського, С Сірополка, О Сухомлинської, М Ярмаченка та ін

Важливу роль у розробці основ теорії педагогічної майстерності відіграли праці психологів педагогів: Ю Азарова, Л Виготського, Ф Гоноболіна, І Зязюна, О Костюка, О Леонтьєва, Б Мітюрова, О Мороза, В Моляко, С Рубінштейна, Л Рувінського, О Рудницької, В Теплова та ін Проблемам формування творчої особистості присвячено роботи В Арєєва, І Беха, Д Богоявленської, С Моляко, С Сисоєвої, Я Пономарьова, М Поташніка та ін.

Зауважимо, що аналіз української, російської, білоруської психолого-педагогічної літератури свідчить про спільні проблеми й завдання вищої педагогічної освіти, аналогічність у методологічних підходах і виявлення інтересу та активізацію пошуків науковців щодо дослідження професіоналізму, творчої педагогічно діяльності, виявлення рівнів продуктивності педагогічної діяльності, шляхів удосконалення професійної підготовки, її якості тощо У Росії з кінця 80-х – на початку 90-х років XX століття, а потім і в Білорусі з’являються дослідження з акмеології – науки, яка вивчає закономірності й феномени розвитку людини на ступені її зрілості й особливо при досягненні найбільш високого рівня в цьому розвитку Монографічні роботи з різних проблем акмеології опублікували О Анісімов, Є Богданов, О Бодальов, Н Вишнякова, А Гусєв, А Деркач, В Зазикін, А Кириченко, Н Кує, Н Конюхов, Н Корнієнко, Н Кузьміна, М Кухарєв, Л Лаптєв, А Маркова, В Михайловський, А Огнєв, С Пальчевський, В Петрусинський, А Реан, І Семенов, В Решетько, М Сікач, А Ситніков, С Степанов, Ю Синягін і багато інших.

Пріоритет у теоретичній розробці та практичному впровадженні акмеологічних ідей за загальним визнанням належить Росії У різних ВНЗ Російської Федерації було організовано кафедри й лабораторії акмеології Через аспірантуру й докторантуру розпочато підготовку кадрів вищої кваліфікації за спеціальністю 19.00.13 психологія розвитку, акмеологія У вищих навчальних закладах Москви, Санкт-Петербурга, Тули, Калуги, Нижнього Новгорода й інших міст було організовано дисертаційні ради з цієї спеціальності У 1991 р створено й офіційно зареєстровано Міжнародну академію акмеологічних наук (МААН) із штаб-квартирою в Санкт-Петербурзі й відділеннями в Москві, великих регіонах Росії й за рубежем З 1994 р видається теоретичний журнал „Акмеологія”, а з 1997 р – журнал „Питання акмеології” Регулярно проводяться науков конференції й симпозіуми з акмеології У Москві створено Міжнародний акмеологічний інститут – перший навчальний заклад для підготовки спеціалістів-акмеологів вищої кваліфікації.

У Білорус також помітно посилюється увага до акмеологічної науки: створено кафедри акмеології в Гродненському державному університеті, Гродненському обласному нституті післядипломної освіти, Мінському Республіканському інституті вищо школи Академія управління при Президенті Республіки Білорусь і академія післядипломної освіти оголосили з 2000 р прийом в аспірантуру й докторантуру за цією спеціальністю.

Вітчизняна система вищої педагогічної освіти у своєму динамічному розвитку зробила суттєвий крок щодо перетворення студента з об’єкта в суб’єкт, установлення суб’єкт-суб’єктних відносин у навчально-виховному процесі Разом з тим, на жаль, студент залишається суб’єктом учіння, а не суб’єктом майбутньої професійно діяльності Це означає, що сучасна система вищої педагогічної освіти стала більш демократичною, але не виводить студента на рівень професійної зрілості.

З акмеологічного погляду професійна зрілість – масштабна категорія, яка передбачає розвиток морально-етичних якостей, гуманістичної спрямованості особистості, нормативності поведінки й відносин Зріла особистість вирізняється високою відповідальністю, турботою про інших людей, соціальною активністю, характеризується гуманістичною спрямованістю, а не лише високими професійними досягненнями й ефективною самореалізацією Саме тому в акмеологічному розумінн ступінь зрілості, а