Дипломная работа: Проект на побудову каналізаційної насосної станції

11.4 Будівельний генеральний план об’єкту

11.4.1 Розрахунок складів

Склади розраховуємо на основ про використання матеріалів.

Максимальна кількість матеріалу, яка зберігається на складі:

                                  (4.1.1)

Де Р – кількість матеріалу, який потрібен на розрахунковий період;

Т – час використання матеріалу в днях;

п – норма запасу матеріалу в днях;

К1 – коефіцієнт нерівності подачі матеріалу на склад ( К1=1,1);

К2 – коефіцієнт нерівності використання матеріалу (К2 = 1,3);

Загальна площа під склади:

, м2                                                                                        (4.1.2)

де, U – кількість матеріалу, яка може бути вміщена на 1 м2;

В – коефіцієнт використання складу з врахуванням проходів.

Розрахунок зводимо в відомість

Таблиця 11.4.1.

Розміри складів приймаємо на основі уніфікованих секцій: для цементу закритий контейнерний розміром 9х2,7 м; висотою 2,5 м; для щебеню відкритий пересувний розміром 9х2,7м; висотою 2,5м.

11.4.2 Розрахунок тимчасових приміщень

Площа тимчасових приміщень залежить від максимального числа робітників в зміну:

Нормативні показники площі санітарно-побутових і службових приміщень, в м (люд. згідно [14.15]).

-          контора 4

-          диспетчерська 7

-          гардероб 0,7

-          душова 0,54

-          умивальник 0,2

-          сушильне приміщення – 0,2

-          кімната для приймання їжі – 1

-          туалет 0,1.

Розрахунок зводимо в таблицю 11.4.2.

Таблиця 11.4.2.

Розрахунок тимчасових приміщень

11.4.3 Розрахунок тимчасового водопостачання

Загальну потребу у воді для будівельного майданчика (Qпотр.) визначаємо, як суму на виробничі (Qвир.)

, л/с;                                                     (4.3.1)

Витрати води на виробничі потреби, л/сек:

, л/с;                                                (4.3.2)

де      qп – питомі витрати води на виробнич потреби, л;

пк – кількість користувачів у найбільш завантажену зміну;

Кн – коефіцієнт годинної нерівномірності витрат води (приймаємо 0,15);

Кнв – коефіцієнт неврахованих витрат (приймаємо 1,2 м).

Питомі витрати води на виробничі потреби приймаємо:

-          автомашина   – 450 л/добу;

-          автокран 14 л/зм.;

-          дишельн двигуни   – 25 л/зм.;

-          приготування бетону – 300 л/зм;

Витрати води на господарсько-побутові потреби, л/добу:

                 (4.3.3)

де      qпоб – питомі витрати води на господарсько-побутові потреби (приймаємо 12л на одного робітника, який обідає в дальні);

пр – число робітників в найбільш завантажену зміну;

пg - кількість робітників, які одночасно користуються душем (приймаємо 40);

t1 - час користування душем (приймаємо 45 хв);

К2 – коефіцієнт нерівномірності витрат води (приймаємо 2).

Витрати води на гасіння пожеж приймаємо з розрахунку тригодинного терміну гасіння однієї пожежі і забезпечення розрахункової витрати води при максимальній витраті її на господарсько-побутові потреби, (крім втрат на душ, приймаємо 10 л/сек).

Діаметр труб водопроводу знаходимо за формулою:

                                                (4.3.4)

де, V – допустима швидкість руху води в трубах (приймаємо 1,5 л/сек).

Тимчасові водопровідні мережі влаштовуємо з чавунних труб.        

л/с;

л/с;

л/с;

 мм.

11.4.4 Енергопостачання будівельного майданчика

Необхідну кількість електроенергії визначаємо за потужністю силових установок, зовнішнього внутрішнього освітлення і виробничих потреб.

Розрахунок проводиться на період витрат електроенергії:

                         (4.3.5)

де      1,1 – коефіцієнт, який враховує витрати потужності на електромережі;

К1, К2, К3 – коефіцієнти одночасно витрати потужності: К1 = 0,75;

К2 =1; К3 = 0,8;

Рс – потужність силових установок, кВт; Рс = 27,3;

Рвир – потужність на виробничі потреби, кВт, Рвир = 7;

Ров – потужність внутрішнього освітлення, кВт, Ров = 1;

Роз – потужність зовнішнього освітлення, кВт, Роз = 1;

Соз – коефіцієнт потужності.

Результати розрахунків зводимо в таблицю 11.4.1.

кВт.

Таблиця 11.4.1

Характеристика користувачів електроенергії на будівельному майданчику

11.4.5 Техніко-економічні показники будгенплану

-          протяжність тимчасової огорожі 253 м;

-          протяжність тимчасових доріг 188 м;

-          протяжність високовольтних ліній 58,4 м;

-          протяжність освітлювальних ліній 168,6 м;

-          протяжність ліній тимчасового водопостачання 70 м;

-          площа складів (відкритих) 19,8 м2;

-          площа складів (закритих) 40 м2;

-          вартість тимчасових споруд 970 крб.

11.4.6 Техніка безпеки на будівельному майданчику

Використовуючи даємо короткий перелік основних заходів з техніки безпеки по одному з технологічних будівельних процесів.

12. Охорона праці

12.1 Організація охорони праці при будівництві НС

В дипломному проекті розробляється проект на побудову каналізаційно насосної станції розміром в плані 9х12 м глибиною 18 м.

Будівництво насосної станції ведеться в літній період з червня місяця.

Будівництво ведеться в тісних умовах, так як з однієї сторони ведеться добудова аеротенків, а з іншої (з боку) розміщені вторинні радіальн відстійники діаметром.

Ґрунти майданчика будівництва вторинних відстійників представлен суглинками напівтвердої консистенції з виключенням карбонатів і уламкового гравійного матеріалу. Ґрунтові води першого водоносного горизонту знаходяться на глибині 6,5 – 7 м, що не впливає на розробку ґрунту котловану, так як котлован розробляється екскаватором із зворотною лопатою на глибину 2,1 м.

Всі будівельні роботи є типовими для будівельного процесу.

Будівельний майданчик займає 1940 м2.

Розрахунок складів для зберігання будівельних матеріалів наведені в розділі.

12.2 Аналіз шкідливих та небезпечних факторів

Перерахунок видів робіт і їх небезпечних і шкідливих факторів при будівництві каналізаційної насосної станції зводяться в таблиці 12.2.1.

Таблиця 12.2.1.

12.3 Розробка заходів з охорони праці при будівництві

Будівельний майданчик для спорудження каналізаційної насосної станц огороджується згідно з ГОСТ 23407-78 панелями огородження висотою 1,2 м.

До початку робіт на будівельному майданчику повинні бути влаштован під’їздні шляхи і внутрішньомайданчикові дороги, що забезпечують вільний безпечний доступ транспортних засобів до всіх об’єктів і складських приміщень у відповідності [28 п.5; 29 р.3]. Швидкість руху транспортних засобів поблизу місць проведення робіт не повинна перевищувати на прямих ділянках – 10, на поворотах – 5 км/год.

При виконанні будівельних і монтажних робіт працівники мають бути забезпечені спецодягом:

- костюм захисний (С-369-82);

- чоботи гумові (ГОСТ 5375-79)

- каска будівельна (ГОСТ 12.4.087-84)

При виконанні торкрету вальних робіт в комплект засобів індивідуального захисту повинні ще входити:

- захисні окуляри ( ЗП8-80);

- респіратор (ЩБ-1)

- рукавиці гумові (ГОСТ 20010-74 за [28,29].

Робітники повинні проходити підготовку згідно ГОСТ 12.0.004-79. Машиністи кранів, страхувальники, електрозварювальними повинні проходити навчання по спеціальній програмі за [28, пр.7].

Працівники, які поступають на будівельний майданчик повинні проходити нструктаж по техніці безпеки з обов’язковим фіксуванням в журналі по техніці безпеки по ГОСТ 12.0.004-79, за [28, пр.17].

Робоче місце електрозварювальника повинно бути добре обладнане, тобто встановлені міцні підмостки і риштування, забезпечена подача електродів. При роботі на висоті 3 м., особливу увагу потрібно звернути на те, щоб підмостки не перевантажувались допоміжними матеріалами і мали соціальний настил з бічними дошками, виключаючи можливість падіння вниз інструментів і електродів. При виконанні зварювальних робіт необхідно дотримуватись вимог ГОСТ 12.3.003-86 та ГОСТ 12.1.013-78, [28, п. 6]. Зварювальник повинен мати спецодяг і рукавиці. Зварювальний кабель повинен бути ізольований і відповідати вимогам ГОСТ 12.1.030-81. В проекті живлення подається від протекторної мачти до розподільника по кабелю довжиною 70м., з площею поперечного перерізу 50мм2 силою струму 300 А.

В кабіні автокрану і гусеничних кранів повинні знаходитись вогнегасники типу ОГ. Заходи по техніці пожежної безпеки повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.004-85 [29]; групу вогнестійких будівельних матеріалів визначаємо у відповідності із СТ СЭВ 2437-80 і СТ СЭВ 382-76.

Все електрообладнання на майданчику повинно бути заземлене і занулене згідно з [29] по ГОСТ 12.1.030-81.

Після заливки бетонної суміші в опалубку виконуються заходи по ущільненн бетону, тобто вібраційні роботи. Вібрація викликає в організмі робочого реакцію, яка є причиною функціональних розладів різних органів. Під дією вібрації відбуваються зміни в центральній нервовій системі, серцево-судинній системі, опорно-руховому апараті, по ГОСТ 12.1.034-81. Тому при вібраційних роботах глибинним вібратором робітник, який безпосередньо тримає вібробулаву, повинен користуватися рукавицями.

Гранично допустимі норми вібрації лімітуються ГОСТ 12.01.034-81. Згідно з СН 243-71 допустима величина параметрів вібрації при ущільнені бетонно суміші, на протязі робочої зміни 8 год. середньогеометрична частота 5,6 Гц, гранична 11,2 Гц, амплітуда перетікання при граничних коливаннях 0,056 мм, середнє квадратичне значення коливальної швидкості 2 мм/с, або 92 дБ відносно 5·10-5мм/с.

При вібророботах також виникає шум від віброобладнання, який лімітується за ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ. Згідно п.13.8, при середньогеометричній частоті 63 Гц, рівень звукового тиску на території майданчика 103 дБ, а рівень звуку 30 дБ.

При роботі з віброустаткуванням згідно ГОСТ 12.1.012-78 ССБТ, робочий повинен мати такі предмети індивідуального захисту: каску ГОСТ 12.4.087-84, захисний костюм С-369-82, гумові чоботи, окуляри.

При подачі ємності з цементом в зону цементування використовується автокран Кс-3562А, висота підйому крюка якого становить 18 м, виліт стріли 20 м. Канатні стропи згідно ГОСТ 25573-82 приймаються чотирьохгілкові НСК. Розривне зусилля канату 6х36х1 за ГОСТ 7668-80 з кількістю дротів 216 шт., тип ЛК-РО при маркірованій групі дроту 1764 становить 175,5 кН. Діаметр канату 18 мм, площа поперічного перерізу 125, 78 мм2, вага 1000 м. канату 1245 кг.

Встановлення і демонтаж будівельних підмосток регламентується згідно [28, пр.12]. Ділянку, на якій встановлюється риштування, обмежують огорожею висотою 0,8м. і знаками безпеки згідно ГОСТ 12.4.026-76. В процесі зведення відстійників проводиться електрозварювальні роботи при зварюванні стінових панелей між собою. Відстань між підмостками і місцем зварювання повинна бути не менша 0,5 м [28, п. 6].

При роботі на будівельному майданчику в другу зміну приймається освітлення майданчика прожектором типу ПСМ-50-1, в якому встановлюється лампа ПЖ-220-1000 з максимальною силою світла 640 кд і нормативною освітленістю 40 лк.

12.4 Розрахунок занулення трансформатора живлення

Розраховуємо систему захисного занулення при потужності живильного трансформатора 100 кВА, схема з’єднання обмоток трансформатора – зірка, електродвигун асинхронний серія 4А; U = 380 В,

п = 3000 хв-1 тип 4А112 – 2.

Перевіряємо умову забезпечення відключаючої здатності занулення.

, вст;                                                                          (12.4.1)

;

де ф – фазова напруга, В;

Zm – опір трансформатора, Ом, за [29, таб VI. 1], Zm = 0,799;

Zп – опір петлі фаза-нуль, який визначається за формулою:

;                                        (12.4.2)

де, Rн, Rф – активний опір фазового і пулевого провідників, Ом;

Хн, Хф – внутрішній індуктивний опір фазового, нулевого провідників, якими можна знехтувати, так як для кольорових провідників ці значення дуже малі;

Хп - зовнішньо індуктивний опір теплі фаза-нуль, Ом.

Для розрахунку активних опорів Rф і Rн задаємося перерізом, довжиною і матеріалом нулевого та фазового провідників. Опір провідників із кольорових матеріалів визначається по формулі:

,                                           (12.4.3)

Де  - питомий опір провідника, для міді  = 0,018 Ом·мм2/м;

l – довжина провідника

- нульового lн = 150 м;

- фазового lф = 200 м;

S – переріз провідника, мм2

- нульового Sн = 50,28 (d =8 мм);

- фазового Sф = 28,27 ( d =6 мм);

-          нулевого Ом;

-          фазового Ом.

Визначаємо номінальний струм електродвигуна за формулою:

                                              (12.4.4)

де      Р – номінальна потужність двигуна, кВт;

Р = 7,5 кВт

 Н – номінальна напруга, В;

cos - коефіцієнт потужності, cos = 0,88

А.

Розраховуємо пусковий струм двигуна виходячи із умови :

А.

 Визначаємо номінальний струм плавної вставки за формулою

                                                (12.4.5)

де       – коефіцієнт режиму роботи,

А

Визначаємо очикуване значення струму короткого замикання:

 А

Задаємося стандартним перерізом нулевого проводу Sн = 50,28 для

 = 8 мм і розраховуємо густину струму :

А /мм2

Зовнішній індуктивний опір петлі фаза – нуль хп = 0,6 Ом/км.

Загальна довжина петлі фаза нуль.

150+200 = 350 Ом ;

Ом = 0,35 км, тоді Ом.

Використовуючи отримані значення, визначаємо Zп ; визначаємо струм короткого замикання:

 Ом

А.

Перевіряємо умови надійного зпрацювання захисту:

А.

Струм  більше ніж в чотири рази перевищує номінальний струм вставки, тому при замиканні на корпус плавна вставка перегорить за 4-6 ск і відімкне пошкоджену фазу. По номінальному струму приймаємо плавну вставку серії ПН2-100 з номінальним струмом 60А при напрузі мережі 380 В.

Рис.12.4.1. Принципова схема занулення

1 – плавкі вставки;

2 – електродвигун.

12.5 Розрахунок заземлення

Необхідно розраховувати заземлюючий пристрій для заземлення електродвигуна серії НА напругою U = 380 В в трьохфазній мережі із зольованого нейтралю при слідуючих вихідних даних:

- грунт – суглинок з питомим електричним опором

ρ =  

- в якості заземлювачів прийняті сталеві труби діаметром d = м і довжиною l=м, що розміщуються вертикально з’єднані на вставки за формулою:

                                                                  (12.5.1)

де      L – коефіцієнт режиму роботи, L = 1,7;

А.

Рис.12.5.1. Принципова схема захисного заземлення

1 – плавкі вставки;

2 – електродвигун;

3 – графік розподілення потенціалів на поверхні земля;

ПП – пробивний запобіжник;

Rо – заземлення нульової точки трансформатора;

R3 - заземляючий пристрій;

Rіз – опір ізоляції;

Идот – напруга дотику;

І3 – струм, що замикається на землю;

Ілюд – струм, протікаючий через людину;

l, d – довжина і діаметр стержневого заземлювача, м.

Розрахунковий питомий опір ґрунту визначаються за формулою:

                                       (12.5.2)

Визначаємо очікуване значення струму короткого замикання:

,А

Задаємся стандартним перерізом нулевого проводу Sн = 50,28 для d = 8мм і розраховуємо густину струму :

А / мм2

Зовнішній індуктивний опір петлі фаза нуль Хл = 0,6 Ом/км.

Загальна довжина петлі фаза нуль

150+200 = 350 Ом = 0,35 км, тоді Хп = 0,6 · 0,35 = 0,21 Ом

Використовуючи отримані значення, визначаємо Zп і визначаємо струм короткого замкнення:

,Ом

А

Перевіряємо умову надійного спрацювання захисту:

А

Струм Ікз більше ніж в чотири рази перевищує номінальний струм вставки, тому при замиканні на корпус плавка вставка перегорить за 4-6 сек відімкне пошкоджену фазу. По номінальному струму приймаємо плавку вставку серії. ПН2-100 з номінальними струмом 60А при напрузі мережі 380В, зварці сталевою полосою 40 х 4 мм.

- потужність електродвигуна серії 4А112 М2

U = 7,5 кВт, п = 3000 хв-1;

- потужність трансформатора прийнята 100 кВА, необхідне по нормам допустимий опір заземлюючого пристрою zз < 40 м.

Визначаємо опір одиночного вертикального заземлення по формулі:

 (12.5.3)

де      t – відстань від середини заземлювача до поверхні ґрунту, м;

де  - коефіцієнт сезонності, що враховує можливість підвищення опору ґрунту за період 1 рік,  = 1,7

Ом ·м

Визначаємо опір сталевої полоси, що з’єднує стержні заземлення:

;                          (12.5.4)

де l' – довжина полоси, м;

t' – відстань від полоси до поверхні землі, м;

d' – 0,5в, в – ширина полоски рівна 0,05 м

Визначаємо розрахунковий питомий опір ґрунту 'розр при використанні з’єднувально полоски у вигляді горизонтального електроду довжиною 50 м. При довжині полоски 50 м  ' = 5,9. Тоді

ρ'розр =

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11