1). Документи, як супроводжують транспортні засоби. Свідчать про укладення договору на перевезення вантажів. Залежно від обраного виду транспорту, яким переміщуються вантажі, у якості товаротранспортного документа може використовуватись: міжнародна автомобільна накладна (CMR) - вноситься в графу 44 ВМД за кодом 2730; авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); залізнична накладна; коносамент (Bill of Lading); інші встановлені документи.

Документи, що підтверджують витрати на доставку товарів застосовуються в комерційній практиц для оформлення відповідних угод та використовуються декларантами для визначення митної вартості товарів. В якості таких документів можуть використовуватися:

документ, що визначає відносини сторін в угоді по наданню послуг по доставці товарів від місця відправлення до місця призначення;

рахунок-фактура від виконавця угоди доставки, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, а також предмет платежу;

банківськ платіжні документи, що підтверджують факт сплати послуг по доставці у відповідності до виставленого рахунку-фактури.

2). Комерційн документи:

Рахунок-фактура (invoice, rechnung) - документ, який супроводжує переміщувані через митний кордон України товари й інші предмети, вказує їх вартість та дозволяє їх дентифікувати. Вноситься в графу 44 ВМД за кодом 3380.

Використовуються для здійснення взаєморозрахунків сторін - контрагентів угоди. Є основним документом, на підставі якого декларант визначає митну вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України.

3). Зовнішньоекономічний договір (контракт) - матеріально оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, якщо інше не встановлено законом або міжнародним договором України, та спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності. Договір вноситься в графу 44 ВМД за кодом 4010, а доповнення до нього - 4040.

Для здійснення зовнішньоекономічної діяльності складається у письмовій формі. [8]

6. Дозволи й сертифікати вповноважених державних органів (у встановлених законодавством випадках) та інші документи, зазначені в графі 44 ВМД. Це такі документи:

1) Довідка про проведення декларування валютних цінностей підтверджує відсутність незаконного знаходження валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України знаходяться за її межами. У разі відсутності таких цінностей, надається довідка про відсутність валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходять за межами України. Щоквартально поновлюється у Державній Податковій Адміністрації України та Національному Банку України до 15 числа місяця наступного кварталу (для спільних підприємств до 20 числа). Завжди вимагається при здійсненні декларування товарів (предметів) митним органам. Вноситься в графу 44 ВМД за кодом 6001.

2) Сертифікат відповідності - документ, що видається Державним Комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики України або уповноваженим (акредитованим) ним органом та підтверджує відповідність продукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території України, обов'язковим вимогам норм стандартів, що діють в Україні. Цей дозвіл державного органу регулю сертифікацію сільгосппродукції.

3) Свідоцтво про визнання - документ, що видається Державним Комітетом України з питань технічного регулювання та споживчої політики або уповноваженим (акредитованим) ним органом на підставі іноземного сертифіката та підтверджує відповідність продукції (товару), яка ввозиться і реалізується на території України, обов'язковим вимогам норм і стандартів, що діють в Україні.

4) Фітосанітарний сертифікат - документ, який повинен бути при транспортних документах, що супроводжують підкарантинний вантаж. Видається державними органами з карантину й захисту рослин країни-експортера. Вимагається при ввезенні та митному оформленні підконтрольних товарів. Заноситься в графу 44 ВМД за кодом 6841. [9]

Висновок санітарно-епідеміологічної експертизи є необхідним документом для ввезення санітарно-гігієнічних виробів. Цей документ заноситься у графу 44 ВМД під кодом 6852.

5) Сертифікат про походження товарів форми СТ-1 - документ встановленої форми, який застосовується для підтвердження країни походження товару. Видається уповноваженими органами (як правило, це Торгово-промислові палати країни-виробника товару). Сертифікат надається митним органам України в надрукованому вигляді, без підчисток та виправлень, російською мовою. У графу 44 ВМД цей документ заноситься за кодом 6866.

Строк д сертифіката форми СТ-1 не може перевищувати 12 місяців від дати його видачі. У разі втрати сертифіката про походження допускається подання митному органу офіційно завіреного дубліката сертифіката.

У встановлених законодавством випадках надання сертифікату про походження товару обов'язковим, а саме у випадках ввезення продуктів для продажу населенню. Надання сертифіката походження регламентується Законом України ВР "Про державне регулювання імпорту сільськогосподарської продукції" від 17.07.97 468/97-ВР. [7]

7. Документи, зазначені в графі 40 ВМД: (номер вантажної митної декларації на ввезення давальницької сировини, відомості про ВМД, на підставі якої товари, що реекспортуються, при ввезенні на митну територію України були розміщені в певний митний режим, або зазначаються відомості про ВМД, за якою товари, що реімпортуються, були оформлені в митний режим експорту. Якщо після ввезення на митну територію України товари були розміщені в інший митний режим, ніж митний режим реімпорту, то додатково зазначаються відомості про ВМД, згідно з якою здійснювалося таке розміщення)

8. Реєстр документів, завірений підписом і печаткою декларанта

9. Листок проведення митного контролю й митного оформлення товарів та інших предметів за ВМД.

Митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів [1].

1.3 Особливості митного оформлення при здійсненні імпорту квітів

Зовнішньоекономічна діяльність і насамперед зовнішня торгівля пов'язані з переміщенням через митний кордон країни як юридичними, так і фізичними особами товарів і транспортних засобів. При цьому товари і транспортні засоби підлягають митному контролю митному оформленню - держава заінтересована, щоб ЗЕД здійснювалася відповідно до встановленого порядку, який мають знати і якого повинні додержуватися учасники ЗЕД. Передусім це стосується правильного митного оформлення товарів транспортних засобів, що стають предметом митного контролю. До цих правил належать: одержання дозволу на здійснення ЗЕД шляхом реєстрації у відповідних органах держави як господарюючих суб'єктів; правила укладання договорів, у т. ч. міжнародних контрактів, на виробництво, купівлю, продаж товарів, на товарообмінні (бартерні) операції, на транспортування, навантажувально-розвантажувальні, страхові та інші операції, пов'язані з збереженням, експертизою товарів і т.п.; одержання відповідних ліцензій на мпорт або експорт визначених видів товарів, дозволів на вивіз або ввезення встановлених обсягів товарів або на визначену суму (кількісних або вартісних квот), тобто вжиття заходів економічної політики; оформлення відповідних товаросупровідних, транспортних та інших документів, що відображають ус необхідні питання стосовно найменування, якості, кількості, класифікац товарів відповідно до ТН ЗЕД, їх вартості, її складових елементів, умов постачання, страхування, транспортування і т.п.; сплата відповідних податків, мит і зборів або надання гарантій такої сплати; доставка товарів і документів в узгоджені місце і час; декларування товарів митним органам для здійснення митного контролю і митного оформлення; розміщення товарів і транспортних засобів на склади тимчасового зберігання або в інші місця в зоні митного контролю [21, с.175].

Проте практика свідчить, що поряд з переважною більшістю учасників ЗЕД, що намагаються сумлінно виконувати вимоги, встановлені державою стосовно порядку здійснення ЗЕД, є певна частина учасників цієї діяльності, які з наміром або через незнання припускаються помилок або не виконують окремі норми і правила. Це призводить до великих втрат державних прибутків, дезорганізації роботи митних органів та інших відомств тощо.

Для отримання або відправлення вантажів за кордон суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності повинен пройти на митниці процедуру акредитації [13, с.145]. З цією метою на митницю, що обслуговує район реєстрації підприємства, подаються такі документи:

облікова картка суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності;

свідоцтво про державну реєстрацію;

свідоцтво облстатуправління Мінстатистики про надання підприємству статистичних кодів;

статут підприємства та його нотаріально завірену копію;

довідка обслуговуючого банку про відкриття рахунків;

довідка про декларування валютних цінностей (форма №2), завірена печатками податково нспекції та уповноваженого відділення Національного банку.

Митне оформлення товарів розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Прийняття товарів та документів на них до митного контролю та митного оформлення митний орган засвідчує шляхом проставлення на митній декларації та товаросупровідних документах відповідних відміток - як правило, штампа "Під митним контролем".

Документи, необхідн для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України при здійсненн зовнішньоекономічних операцій, подаються митному органу:

українською мовою;

офіційною мовою митних союзів, членом яких є Україна;

іншою іноземною мовою, поширеною у світі.

Якщо оригінали таких документів складено іншою мовою, декларант має забезпечити їх переклад на українську мову.

Відповідно до Закону України “Про митний тариф України" квіткові рослини з пуп'янками чи ті, що квітнуть, зрізані квіти та пуп'янки, що придатні для складання букету чи декоративних цілей, а також листя, гілки та інші частини рослин без квітів, трава, мох, лишайники для букетів чи обрамлення, класифікуються за кодами обкладаються ввізним митом за специфічними ставками, що встановлені відносно кількості цієї продукції. В представлених до митного оформлення інвойсах обов'язково повинні бути вказані номери коробок з продукцією і повний перелік продукції. До того ж товар повинен відповідати вказаним у документах торговим показникам: кількості, ціні за одиницю та загальній сумі. Додатково треба вказувати якісні характеристики квітів - довжина, колір, кількість бутонів на гілці [2]. Обов'язковим є сертифікат про походження товару, фітосанітарний сертифікат експортера та сертифікат якості. Перерахунок поштучної продукц передбачає кратність упаковки пакетів всередині коробки, що встановлюється в країнах-експортерах. Так, в одному пакеті зазвичай вміщується троянд не менше 20 шт., хризантем - не менше 5 шт., гвоздик и лілей - не менше 10 шт., ірисів, тюльпанів і гербер - не менше 50 шт.

Всі українськ мпортери зобов'язані сплачувати митні збори при ввезенні квітів в Україну. Щоб увезти в країну в сезон цвітіння, тобто з 1 червня по 31 жовтня, одну троянду, мпортеру доведеться заплатити eur1. Ввезення однієї гвоздики обійдеться в eur0,6, орхідеї - eur2, гладіолуса - eur1. З 1 листопада по 31 травня ставки зменшуються, окрім плати за ввезення гладіолуса.

Незважаючи на прийняті державою заходи щодо захисту внутрішнього квіткового ринку потік мпорту не тільки не поменшав, а навпаки, збільшився. Фахівці впевнені, що повністю перекрити імпорт квітів в Україну не можна, бо це спровокує на ринку великий дефіцит. Згодом квітковий імпорт може відпасти сам по собі, за умови якщо почнеться серйозний розвиток вітчизняного квіткового виробництва.

Митниця наказом скасувала спеціальну звітність митних органів у випадку, якщо задекларована вартість оформлюваних квітів нижче контрольного рівня, а це, як очікується, прискорить час проходження митних процедур при імпорті квітів.

Також Митниця ніціює істотне зниження ставок мита на імпорт квітів і заміну одиниц вимірювання цього товару під час контролю на кордоні зі штук на кілограми, що буде сприяти прискоренню митного оформлення квітів, оскільки скасу необхідність їхнього поштучного перерахунку.

Для остаточного спрощення митних процедур під час ввезення до України товарів, які швидко псуються, зокрема квітів, необхідно делегувати Держмитслужбі функції здійснення перевірки всіх передбачених законодавством дозволів на ввіз товарів, що сьогодні в пунктах пропуску на кордоні здійснюють 8 контрольних служб, крім Митниці.

Закон України "Про карантин рослин" визначає правові, організаційні та фінансово-економічні основи карантину рослин, повноваження органів державно влади, їх посадових осіб, права і обов'язки юридичних та фізичних осіб, спрямовані на запобігання занесенню та поширенню відсутніх на території України регульованих шкідливих організмів, і становить частину законодавства України щодо захисту життя та здоров'я рослин.

Проведення фумігації (знезараження) об'єктів регулювання, які переміщуються через державний кордон України та карантинні зони, підлягає ліцензуванню відповідно до закону. Державна служба з карантину рослин України для виконання своїх повноважень взаємодіє із центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та місцевими державними адміністраціями.

Фітосанітарна експертиза об'єктів регулювання проводиться з метою виявлення та/або дентифікації регульованих шкідливих організмів. Фітосанітарну експертизу проводять карантинні лабораторії Державної служби з карантину рослин України, акредитовані згідно із законом та уповноважені Головною державною інспекцією з карантину рослин України проводити необхідний аналіз відповідно до міжнародних стандартів, інструкцій та рекомендацій. Центральна науково-дослідна карантинна лабораторія організовує проведення науково-дослідних робіт у сфері карантину рослин, аналізу ризику, надає карантинним лабораторіям, зазначеним у частин першій цієї статті, методичну допомогу з питань карантинної лабораторно діагностики. Центральна науково-дослідна карантинна лабораторія проводить повторну фітосанітарну (арбітражну) експертизу на запит особи. Результати повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи вважаються остаточними. Порядок проведення повторної фітосанітарної (арбітражної) експертизи затверджується центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики.

Митне оформлення вважається завершеним після виконання митним органом митних процедур, визначених ним на підставі Митного кодексу відповідно до заявленого митного режиму.

З метою прискорення митного оформлення Держмитслужба організовує функціонування вантажних митних комплексів, автопортів, автотерміналів, де, як правило, розміщуються відповідні підрозділи митних органів і проводиться митне оформлення товарів і транспортних засобів. На їх території можуть розміщуватись також інші служби державного контролю.

Як правило, у пунктах пропуску через митний кордон України митне оформлення здійснюється цілодобово. Такий порядок їх функціонування встановлюється відповідно до міжнародних договорів, укладених в установленому законом порядку.

Розділ 2. Оцінка ефективності здійснення митного оформлення на ТОВ "КОМПАНІЯ НАСІННЄВОЇ ТОРГІВЛІ"

2.1 Характеристика підприємства ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія насіннєвої торгівлі" (код ЕДРПОУ 34585332), яка знаходиться за адресою: м. Київ, вул.Л. Толстого, б.63, к.414. Свідоцтво про державну реєстрацію: 10721020000018286 видане Святошинською районною у м. Києві державною адміністрацією від 13.09.2006р.

Сфера діяльності:

Оптова торгівля насіння овочевих культур, газонних трав (виробництва Нідерландів)

торфових субстратів (виробництва Германії)

насіння квітів (виробництва Японії).

Компанія також ексклюзивним дистриб’ютором в Україні таких компаній-виробників як:

"ДЕ РОЙТЕР СІДЗ" - виробника насіння овочевих культур для закритого грунта;

"БАРЕНБРЮГ" - світового лідера у виробництві насіння газонних і кормових трав;

"КЛАСМАНН" - лідера у виробництві торф’яних субстратів;

"САКАТА", виробника насіння квітів.

Основний акцент в розвитку надається роботі з професіональними замовниками, з якими проводяться локальні випробування перспективних сортів і гібридів, підтримуючи необхідною агротехнічною інформацією в рамках асортименту продукції, яка продається.

ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" активно бере участь в спеціалізованих виставках, організовує семінари в різних областях України для ознайомлення виробників з базовим асортиментом и перспективними новинками.

Далі проведемо дослідження структури органів управління ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі", яка наведена нижче (рис.2.1).

Рис.2.1 Організаційна структура управління управління ТОВ "Компанія насіннєво торгівлі"

Отже можна зробити висновок, що ця лінійно-функціональна структура управління підходить для управління даним підприємством. Принцип розподілення повноважень відповідальності за функціями та прийнятті рішень по вертикалі значно підвищу ефективність прийняття рішень. Лінійно-функціональна структура дозволя організувати управління за лінійною схемою, а функціональні підрозділи допомагають лінійним керівникам у вирішенні відповідних управлінських функцій. Також, із схеми організаційної структури випливає, що функціональні керівники мають право безпосередньо впливати на виконавців.

При цьому аби усунути можливість отримання виконавцями суперечливих вказівок:

1) або вводиться пріоритет вказівок лінійного керівника;

2) або функціональному керівнику передається лише певна частина повноважень;

3) або функціональному керівнику передається тільки право рекомендацій.

Розглянемо фактичний розподіл функцій між органами управління компанії. (табл.2.1).

Таблиця 2.1

Розподіл функцій між вищими органами управління управління ТОВ "Компанія насіннєво торгівлі"

Органи управління підприємством	Функції за статутом	Примітки
Збори засновників	- визначення основних напрямків діяльност підприємства і затвердження його планів та звітів про їх виконання; внесення та затвердження будь-яких змін до Статуту; прийняття рішення про будь-які зміни розміру Статутного Фонду; призначення та звільнення генерального директора до закінчення строку їхніх повноважень; визначення форм контролю за діяльністю Дирекції, створення та визначення повноважень Ревізійної комісій, а також призначення та звільнення членів Ревізійної комісій до закінчення строку їх повноважень; затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, вирішення будь-яких питань, пов’язаних із розподілом прибутку підприємства та покриттям збитків Приватного підприємства; прийняття рішення про придбання підприємством частки Учасника; прийняття рішення про виключення учасника із Приватного підприємства; визначення політики щодо виду, якості та обсягу позик або кредитів, що їх отримує Приватне підприємство; прийняття рішення про ліквідацію приватного підприємства, призначення ліквідаційної комісії та затвердження ліквідаційних балансів підприємства; визначення порядку створення, розміру та способу здійснення грошових відрахувань до фондів приватного підприємства; визначення валюти таких фондів; створення, придбання, передача або припинення діяльності дочірніх підприємств, філій та представництв Приватного підприємства в Україні та за кордоном, включаючи зміни їхніх статутних фондів та організаційних структур; затвердження внутрішніх правил та процедур. А також визначення організаційної структури Приватного підприємства; визначення умов оплати праці посадових осіб підприємства, його дочірніх підприємств, філій та представництв; притягнення до матеріальної відповідальност Директора (-ів) Приватного підприємства у разі, якщо він/вона/вони перевищують свої повноваження або права; вирішення інших питань щодо діяльност підприємства, які віднесено до компетенції Загальних Зборів учасників чинним законодавством.	Загальні збори засновників здійснюють повний контроль над діяльністю компанії, визначають її пріоритети та здійснюють розподіл прибутків.
Генеральний директор	Виконавчим органом Приватного підприємства Дирекція Приватного підприємства. Дирекцію очолює Генеральний Директор Приватного підприємства. До компетенції Генерального Директора відноситься: розробляти стратегії та процедури для виконання цілей Приватного підприємства та рішень Зборів Учасників розгляд результатів господарської діяльност Приватного підприємства за звітний період (місяць, квартал, рік); розгляд результатів роботи окремих підрозділів Приватного підприємства та їх керівництва з прийняттям відповідних рішень за результатами; забезпечувати виконання політики та вказівок Зборів Учасників; здійснювати управління, передачу та розпорядження активами Приватного підприємства; встановлювати відповідні ціни на продаж та купівлю товарів та послуг, визначати обсяги купівлі та продажу товарів; вчасно надавати Зборам Учасників такі управлінськ та фінансові звіти, які Збори Учасників можуть час від часу вимагати; наймати та звільняти працівників підприємства, здійснювати нагляд над ними, зокрема визначати розміри винагороди та умови працевлаштування, а також розробляти посадові інструкції. підписання договорів на суму, що не перевищує 1 млн. дол. США
Фінансовий директор	- фінансовий директор здійснює загальне керівництво фінансовим відділом. фінансовий директор здійснює керування підлеглими, розподіляє їх функціональні обов’язки, організовує роботу відділу. фінансовий директор здійснює та визначає завдання на поточний день, а також стратегічне планування роботи відділу. в разі відсутності генерального директора ма повноваження підписувати важливі документи та підписувати рахунки на суму, що не перевищує 100000 грн.	Паралельно фінансовий директор являється заступником генерального директора і в разі відсутності генерального директора має всі права щодо управління компанією. Обмеження фінансового директора - не має права впливати на торгову діяльність підприємства.
Директор відділу продажу	- директор відділу закупівель здійснює контроль над відділом. визначає задачі та розподіляє обов’язки підлеглих. має повноваження щодо підписання договорів на суму, що не перевищує 400000 грн. здійснює контроль над продажами товарів.	Разом з відділом маркетингу визначає оптимальн ціни на товари. Вибирають акційні товари. Директор відділу продажу ма повноваження власноруч без згоди генерального директора змінювати ціни під час акцій та визначати кількість товарів

Отже, можна зробити висновок, що основні повноваження щодо затвердження стратегічних рішень належать Загальними зборам засновників Приватного підприємства. При цьому розробкою, організацією та реалізацією цих рішень займаються керівники вищого рівня. Генеральний директор визначає, здійснює та координує всі види діяльност підприємства під наглядом Загальних зборів засновників Приватного підприємства. Також, генеральний директор керує всіма структурними підрозділами підприємства, організовує їх роботу, здійснює контроль за своєчасним та якісним виконанням посадових обов’язків працівників. Крім того, саме генеральний директор здійсню кадрову політику та контроль за наймом співробітників, забезпечує їх навчання. Генеральний директор виконує роль представника компанії перед державними органами, орендодавцями та постачальниками. Основна задача генерального директора - забезпечити безперебійну роботу підприємства таким чином, щоб діяльність підприємства приносила прибутки. Керівники функціональних відділів здійснюють керівництво відповідними відділами, організовують їх роботу, контролюють виконання завдань своїми підлеглими.

Організаційну структуру та менеджмент управління ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" оцінимо за наступною таблицею (табл.2.2).

Таблиця 2.2

Оцінка організаційної структури та менеджменту управління ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі"

№ з/п	Показник	Вага показника	Еталон	Підприємство значення / рейтинг
1	2	3	4	5	6
1	Ділові якості менеджерів, балів	0,2	10	7	0,14
2	Ефективність організаційної структури управління, балів	0,1	10	8	0,08
3	Віковий стан персоналу,% до 45 років	0,05	50	80	0,08
4	Рівень освіти,% з вищою освітою	0,05	90	90	0,05
5	Продуктивність праці, грн.	0,2	87,6	111,47	0,25
6	Середньомісячна оплата праці, грн.	0,2	958,0	1200,0	0,25
7	Виробіток, грн.	0,05	0,1	0,1	0,05
8	Рівень делегованості повноважень,%	0,05	50,0	30,0	0,03
9	Єдність напрямків інтересів,% до кількості осіб з спільними інтересами	0,05	80,0	70,0	0,04
10	Рівень захворюваності,% до кількості працівників	0,05	30,0	12,0	0,02
Сума місць		1	х	х	1,03

Оцінку ефективності організаційної структури управління ТОВ "Компанія насіннєво торгівлі" представимо у табл.2.3

Таблиця 2.3

Оцінка ефективності організаційної структури управління ТОВ "Компанія насіннєво торгівлі"

№ з/п	Показник	Позитивна якість (1)	Негативна якість (0)
1	2	3	4
1	Цілеспрямованість підприємства:
1.1	наявність конкретних цілей	1
1.2	реалізація цілей	1
1.3	контроль за цілями	1
2.	Гнучкість структури підприємства
2.1	швидкість реагування на останні зміни	1
2.2	швидкість прийняття рішення	1
3	Чи добре проглядається організаційна структура
3.1	для всіх співробітників	1
3.2	для споживачів		0
3.3	наявність схеми структури організації, описання функцій та процедур	1
4	Делегованість повноважень
4.1	достатність ступеня свободи різних рівнів управління		0
5	Що служить опорою організації
5.1	залежність організації від декількох клієнтів	1
5.2	залежність добробуту організації від передових досягнень у технології		0
5.3	наявність незамінних співробітників	1
6	Робота підприємства з економічної точки зору
6.1	достатність інформації про фінансовий стан	1
6.2	достатність коштів на утримання менеджменту та нших обслуговуючих підрозділів	1
6.3	дотримання економії витрат працівниками	1
6.4	залежність оплати праці персоналу від виробничих досягнень	1
7	Достатність часу для обговорення стратегічних завдань
7.1	ефективність розподілу функцій менеджерів для їх зосередження на стратегічних завданнях	1
7.2	частота винесення стратегічних питань на обговорення менеджерів		0
8	Дух співробітництва на підприємстві
8.1	сила психології "моя хата з краю"	1
8.2	частота виникнення розбіжностей з питань внутрішньої компетенції	1
8.3	використання системи "менеджмент проектом"		0
9	Достатність інформації для менеджерів
9.1	швидкість повідомлення менеджерів про останні події	1
9.2	завантаженість менеджерів великою кількістю цифр, які ні про що не свідчать по суті	1
9.3	можливість прийняття відповідальних рішень на основі наявної інформації	1

Як ми бачимо з наведених у табл.2.2 та 2.3 даних організаційну структуру управління управління ТОВ "Компанія насіннєвої торгівлі" можна вважати позитивною, але вона має декілька недоліків, що негативно сказується на стратегічному управлінн підприємством:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12