Дипломная работа: Підвищення ефективності інноваційної діяльності в умовах ВАТ "Дніпропетровський лакофарбовий завод"

Ct – витрати на проект на рік t;

i – ставка дисконту;

n – тривалість проекту.

Основна перевага ЧТВ полягає в тому, що всі розрахунки проводяться на основі грошових потоків, а не чистих доходів. Окрім того, ефективність інноваційного проекту можна оцінити шляхом підсумування ЧТВ, його окремих підпроектів. Це, дуже важлива властивість, яка дає змогу використовувати ЧТВ як основний показник при аналізі проекту. Основний недолік ЧТВ полягає в тому, що її розрахунок вимагає детального розгляду майбутніх грошових потоків період реалізації проекту. Часто робиться припущення про постійність ставки дисконту.

Інший показник ефективності – внутрішня ставка рентабельності (ВСР) – дорівнює ставц дисконту, при який сумарні дисконтовані вигоди дорівнюють сумарним дисконтовим витратам, тобто ВСР є ставкою дисконту, при якій ЧТВ проекту дорівнює нулю. ВСР дорівнює максимальному проценту за позиками, який можна платити за використанн необхідних ресурсів, залишаючись при цьому на беззбитковому рівні. Розрахунок ВСР проводиться методом послідовних наближень величини ЧТВ до нуля при різних ставках дисконту:

 (2.4)

На практиц визначення ВСР найчастіше проводиться за допомогою формули:

 (2.5)

де А – величина ставки дисконту, при якій ЧТВ позитивна;

В – величина ставки дисконту, при якій ЧТВ негативна;

а – величина позитивної ЧТВ, при величині ставки дисконту А;

в – величина негативної ЧТВ, при величині ставки дисконту В.

Якщо значення ВСР проекту для підприємств є більшим за існуючу ставку дисконту, і більшим за ВСР альтернативних проектів з урахуванням ризику, то проект може бути прийнятим підприємством для впровадження.

Найголовнішими труднощами, які виникають при застосуванні ВСР, є такі:

-        не можливо дати однозначну оцінку ВСР проектів, у яких зміна знаку ЧТВ відбувається більше одного разу;

-        застосування ВСР неможливе для вибору альтернативних проектів відмінного масштабу, різно тривалості та необнакових часових відрізків.

Критерій ВСР може бути використаний для демонстрації того, наскільки можливе збільшення витрат без перетворення проекту на економічно непривабливий. ВСР є відношенням дисконтованих вигід до дисконтованих витрат.

Критерій вибору проектів полягає в тому, щоб вибрати всі незалежні проекти з коефіцієнтами ВСР, більшими або рівними одиницями. При застосуванні цього критерію слід враховувати, що коефіцієнт ВСР має такі недоліки:

-        може давати неправильне ранжування за перевагою незалежних проектів;

-        не показу фактичної величини чистих доходів.

Основна перевага цього критерію полягає в можливості швидкого з’ясування його значень для оцінки впливу на результати проекту рівнів ризику та непевностей.

Ще один показник ефективності інновації – індекс прибутковості (ІП) – є відношенням суми ефекту (різниця доходу і поточних витрат) до величини інвестицій:

 (2.6)

ІП тісно пов’язаний з ЧТВ. Якщо ЧТВ позитивна, то й ІП > 1, і навпаки: якщо ІП > 1, проект ефективний, якщо ІП < 1 – неефективний.

Строк окупност проекту вказує на кількість років, потрібних для відшкодування капітальних витрат проекту з чистих сумарних доходів від його реалізації. Коли порівнюються два чи більше проектів, перевага звичайно надається проектам з найкоротшим періодом окупності. Підприємству проект доцільно прийняти, якщо початков нвестиції у проект окупаються менше, ніж за період окупності.

Головна перевага цього показника – його простота. Не треба забагато зусиль, щоб визначити, за скільки років окуповуються початкові витрати. Для відбору взаємно виключних проектів застосовіється ЧТВ. Наявність високого ступеня непевності робить доцільним використання показника строку окупності. Якщо треба швидко оцінити ризик, використовують період окупності, щоб побачити, чи окупиться інвестований капітал за прийнятий період часу. Проекти з коротшим періодом окупності є менш резикованими. Головний недолік показника періоду окупності полягає в тому, що він зовсім не враховує грошові потоки після того, як початкові інвестиції вже окупились. Через це використання періоду окупності не можна вважати досконалим підходом для оцінки доцільності інвестицій в інновації.

3.2 Розрахунок інвестиційних проектів

3.2.1 Характеристика інноваційних проектів

Проект 1. Технологічне переоснащення виробництва.

Основну задачу лакофарбових підприємств з урахуванням сучасних концепцій логістики можна сформулювати в такий спосіб: виробництво повинне забезпечувати випуск ЛФМ для покрить з високими експлуатаційними властивостями заданого відтінку кольору при оптимальних умовах (швидкість виконання замовлення, відтворюваність відтінку кольору) у необхідному місці за оптимальною ціною для конкретного покупця в потрібний час. В останні роки все більша увага приділяється колірним характеристикам ЛФМ.

Існуючі способи промислової організації виробництва пігментованих ЛФМ (емалей, фарб) можна розділити на одержання ЛФМ на основі:

- многопігментних емалей, фарб (I спосіб);

- базових пігментних паст (II спосіб).

Розглянемо коротко кожний з цих способів. При першому способі всі необхідні для одержання необхідного кольору готового ЛФМ пігменти завантажують у відповідне устаткування відповідно до рецептури, змішують з розчином лаку і диспергирують. По завершенні процесу диспергіровання пігментів у ЛФМ отриманого кольору вводять необхідні добавки. Потім ЛФМ фільтрують і фасують у тару. Ця технологія виробництва ЛФМ рентабельна в тому випадку, якщо на підприємстві випускаються великі обсяги ЛФМ обмеженої кількості відтінків (не більш десяти) і до кольору готового ЛФМ, а також до його відтворюваності при виробництві наступної парт не пред'являються високі вимоги.

У сучасних умовах гама квітів лакофарбових покрить з урахуванням споживчого попиту перевищує 100 тис. відтінків, і виробники ЛФМ постійно суперничають між собою, безупинно розробляючи і пропонуючи всі нові кольори, щоб залучити потенційних клієнтів.

Останнім часом в Україні успішно застосовується інша технологія одержання готових пігментованих ЛФМ - з використанням базових пігментних паст (II спосіб). При даному способ організації виробництва випускається обмежена кількість пігментних паст (як правило, не більш тридцяти), причому кожна з них має свій визначений колір, відтворюваність якого від партії до партії строго контролюється. При цьому готовий ЛФМ необхідної якості виходять змішанням однієї або декількох базових пігментних паст відповідно до розробленого для даного виду ЛФМ рецептурною базою, що містить інформацію про пропорції змішання пігментних паст для одержання ЛФМ необхідного кольору. Доповненням до рецептурної бази служить картотека колірних зразків, що ілюструють колір готового ЛФМ, якому можна одержати при використанні визначених пропорцій змішування базових пігментних паст. Виробництво пігментованих ЛФМ на основі базових пігментних паст дозволя автоматизувати процес підбора кольору готового ЛФМ і забезпечити випуск багатобарвних ЛФМ у будь-якому обсязі: від 100 м до десятків тонн. Ще одна перевага даного способу - одержання ЛФМ визначеного кольору відповідно до розроблено рецептури може бути згодом багаторазово відтворене з високою точністю.

Необхідно відзначити, що спосіб виробництва ЛФМ із застосуванням базових пігментних паст має наступні економічні і технологічні переваги:

- зменшення витрат виробництва при виготовленні невеликих партій ЛФМ (до 500-700л);

- зниження потреби в технологічному устаткуванні більш ніж у 2 рази;

- прискорення обороту запасів сировини, матеріалів і готової продукції на складі;

- скорочення часу використання замовлень;

- зменшення числа рекламацій від споживачів при випуску ЛФМ нестандартних квітів.

Варто звернути увагу на те, що цей спосіб заснований на строгому многоетапному контролі якост пігментних паст: стабільності відтінку кольору і його насиченості для кожно пігментної пасти від партії до партії, сталості складу і властивостей. Гарантією стабільної якості пігментних паст, безсумнівно, є висока культура виробництва, повна автоматизація виробничого процесу а також вибір надійних постачальників сировини і матеріалів, що забезпечують сталість властивостей пігментних паст. Це дозволило більшості підприємств, що випускають пігментован ЛФМ на основі базових пігментних паст, успішно пройти сертифікацію відповідно до міжнародного стандарту якості.

Для оптимізац економічної ефективності необхідно широко використовувати сучасні системи планування потреб підприємства в сировині і матеріалах, планування завантаження виробничих потужностей. Слід зазначити, що одним з найбільш важливих факторів даних систем, що забезпечують функціонування, є прогноз попиту споживачів на продукцію, що випускається: чим точніше він буде, тим менше будуть надлишки готової продукції на складі і витрати на її збереження або навпаки, тим менше буде дефіцит продукції і відповідно, утрати прибутку через відсутність необхідної продукції в потрібному місці в необхідний час. При цьому варто точно з'ясувати рівень попиту на необхідний товар визначеної марки й у визначеному упакуванні, що значно ускладнює прогнозування і, як наслідок, знижує його економічну ефективність.

Технологічний процес одержання готового ЛФМ цим способом включає двох стадій:

1. виробництво базових пігментних паст;

2. одержання готового ЛФМ відповідно до вимог замовника шляхом змішування паст відповідно до рецептурної бази безпосередньо на заводському складі, у пунктах оптового роздрібного продажів.

Виходячи із середньостатистичної витрати кожної з пігментних паст, можна скласти план хнього випуску на визначений період. Крім того, очевидна перевага розглянутого способу - зниження витрат на збереження великої кількості запасів як на заводському складі, так і в пункті продажів: відпадає необхідність збереження готових ЛФМ величезної кількості відтінків, досить мати запас базових пігментних паст. Збільшується оборотність коштів, вкладених у ці за паси, за рахунок скорочення часу на їхнє використання: для одержання ЛФМ необхідного кольору з базових пігментних паст необхідно затратити в середньому не більш 1години.

Споживачі ЛФМ пред'являють постачальникам дуже тверді вимоги: по основних властивостях (колірний тон, ступінь блиску, структура поверхні покриття) лакофарбовий матеріал повинний максимально відповідати запитам споживачів і не відрізнятися від партії до партії. Крім того, необхідно враховувати, що, як правило, споживачеві потрібн матеріали не тільки різних квітів, але й у різних кількостях і з мінімальними термінами постачань.

Для швидкого рішення сукупності проблем на ВАТ «ДЛФЗ» планується створення гнучко технологічної лінії для виробництва емалей на полімер смолах, із упровадженням прогресивного диспергирующего устаткування «Миллениум» Іспанської фірми «Оливер». Завдяки забезпеченню оптимального використання сировини, зниженню потреби в енергії, високій надійності диспергируючих систем і систем мокрого помелу машини успішно використовуються для виготовлення паст різних квітів застосовуваних лакофарбової промисловості.

Заплановано впровадження у виробництво нової технологічної лінії, що дозволить знизити матеріалоємність і енергоємність виробництва, значити дістати додатковий прибуток при реалізації нової продукції.

Технічне переозброєння цеху емалей на конд-смолах дозволить вирішити ряд питань:

- випуск багатобарвних ЛФМ високої якості;

- зменшення витрат виробництва при виготовленні емалей;

- прискорення обороту запасів сировини, матеріалів і готової продукції.

- збільшити обсяг емалей, що користуються на даний момент попитом.

Оцінна вартість устаткування складає 1,4 млн. грн. Фінансування покупки лінії здійснюється на 55% за рахунок позикових засобів. Кредит надається на 3 років під 20% річних на рівні розраховані ставки комерційного банку. Ставка податку (щорічна): податок на прибуток 25%, ПДВ - 20%, виплати в пенсійний фонд - 32%, виплати на соціальні споживання - 5,5%, виплати в інноваційний фонд - 1% Упровадження технологічної лінії дозволить збільшити випуск ТП (табл. 3.1)

Таблиця 3.1 - Прогноз виробництва товарної продукції, т

Як видно, обсяг виробництва по деяких видах ЛФМ збільшився особливо на полімерах-смолах на 66,7%.

Проект 2. Впровадження автоматичної лінії по виробництву металевої тари.

На даний момент ВАТ “ДЛФЗ” займається виготовленням і розфасовкою своїх лакофарбових виробів. Але введена ще в часи СРСР банкова лінія, уже не досить досконала технічно і малоприбуткова.

Таким чином, необхідно з метою підвищення конкурентноздатності продукц впровадити сучасну лінію по виробництву тари. Виходячи з потреб заводу, устаткування повинне бути призначене для виробництва металевих банок ємністю 3 літри і включати:

1)   листорезные машини моделей САД, САД-1;

2)   преси моделей №63;

3)   машину для виготовлення корпуса моделі “Bady Maker”;

4)   кромкозагибочную машину моделі “Tapir”;

5)   машини для закачування кільцевої частини моделі А-4С-120;

6)   машини для закачування донної частини модел А-4С-120.

У таблиці 3.2 3.3 представлені калькуляція і матеріальні витрати на виготовлення банок до після впровадження нової фасувальної лінії.

Таблиця 3.2 - Калькуляція на виготовлення 1000 штук металевих банок №10

Таблиця 3.3 - Матеріальні витрати на виготовлення 1 банки №10

З таблиць 3.2 3.3 видно, що введення нової банкової лінії є доцільним, тому що значно знижуються заводська собівартість і матеріальні витрати. Результати зведені в таблицю 3.4.

Таблиця 3.4 - Підсумкові розрахункові дані по впровадженню нової банкової лінії

Упровадження даного заходу дозволить:

1)   збільшити обсяг виробництва банок на 21,3%;

2)   знизити видаткову норму жерст на виробництво банок на 9,5%;

3)   знизити частку загальвиробничих витрат у собівартості банок за рахунок збільшення обсягів виробництва.

У якості вихідних даних для виконання інвестиційного проекту №1 використовуються розрахован показники представлені в таблиці 3.5:

Таблиця 3.5 Показники для розрахунку інноваційного проекту №1

Для всіх проектів передбачений термін освоєння капітальних вкладень - один рік. Це означає, що протягом першого року з моменту початку фінансування проекту будуть проведені необхідні роботи (будівництво чи реконструкція будинків і споруджень, закупівля й установка необхідного устаткування, придбання необхідних оборотних коштів, тощо).

Весь нвестиційний аналіз варто розділити на три послідовних блоки.

1.   Встановлення інвестиційних потреб проекту.

2.   Вибір і пошук джерел фінансування і визначення вартості залученого капіталу.

3.   Прогноз фінансової віддач від проекту у виді грошових потоків і оцінка ефективності інвестиційного проекту шляхом зіставлення прогнозированих грошових потоків з вихідним обсягом нвестицій [20].

3.2.2 Розрахунок таблиці інвестиційних потреб і джерел фінансування

На даному кроц необхідно змоделювати ситуацію на підставі вихідних даних і розрахувати таблицю нвестиційних потреб:

Таблиця 3.6 Інвестиційні потреби

У загальному випадку джерелами фінансування інвестиційного проекту можуть служити:

– власні фінансові засоби (прибуток, нагромадження, амортизаційні відрахування; суми, виплачувані страховими органами у виді відшкодування за збиток і т.п.), а також інші види активів (основні фонди, земельні ділянки, промислова власність т.п.) і притягнуті засоби (засобу від продажу акцій, благодійні й інш внески, засоби, виділювані вищестоящими холдинговими й акціонерними компаніями, промислово-фінансовими групами на безоплатній основі);

– асигнування з державного, регіонального і (чи) місцевих бюджетів, фондів підтримки підприємництва;

– іноземн нвестиції, надані у формі фінансової чи іншої участі в статутному капітал спільних підприємств, а також у формі прямих вкладень (у грошовій формі) міжнародних організацій і фінансових інститутів, державних підприємств організацій різних форм власності і приватних осіб;

– різні форми позикових засобів, у т.ч. кредити, надані державою на поворотній основі, кредити іноземних інвесторів, облігаційні позики, кредити банків і інших нституціональних інвесторів; інвестиційних фондів і компаній, страхових суспільств, пенсійних фондів, а також векселя й інших засобів

Перші три групи джерел інвестицій утворять власний капітал реципієнта. Суми, притягнуті їм по цих джерелах ззовні, не підлягають повернення; Суб'єкти, що надали по цих каналах засобу, як правило, беруть участь у доходах від реалізації інвестицій на правах часткової власності .

Четверта група джерел утворить позиковий капітал реципієнта. Ці засоби необхідно повернути на визначених заздалегідь умовах (терміни, відсоток). Суб'єкти, що надали засоби реципієнту по цих каналах, у доходах від реалізації проекту не приймають участ [21].

У даному випадку використовується варіант, коли підприємство фінансує проект частково за рахунок власних коштів і частково за рахунок банківського кредиту, у відповідності з структурою, зазначеної у вихідних даних. Для приведених вище даних розрахована таблиця джерел фінансування.

Таблиця 3.7 Джерелла фінансування

3.2.3 Розрахунок графіка обслуговування боргу

В цих нноваційних проектах кредит обслуговується за амортизаційною схемою при річній виплаті. Це означає, що підприємство щороку зобов'язане виплачувати ту саму суму грошей, що складається зі сплати відсотків і погашення основної частини боргу.

Для складання графіка обслуговування боргу насамперед необхідно обчислити величини річно виплати. При розрахунку цієї суми використовується прийом дисконтування. Стосовно до даної задачі він полягає в тому, що приведена до дійсного моменту сума всіх платежів повинна дорівнювати сумі кредиту.

Якщо PMT - невідома величина річної виплати, а S - величина кредиту, то при процентній ставці кредиту і і кількості періодичних платежів n величина PMT може бути обчислена за допомогою рівняння:

(3.1)

Рішити це рівняння можна за допомогою електронного процесора EXCEL. Сума річного платежу дорівнює 0,42 млн. грн.

Таблиця 3.8 - Обслуговування боргу

Відсотки нараховуються виходячи з величини початкового на поточний рік балансу боргу на підставі процентної ставки (вартості кредиту).

3.2.4 Прогноз прибутку

Тут використовується метод власного капіталу, що припускає оцінку ефективност тільки власних вкладень підприємства. Облік кредитного компонента інвестицій здійснюється прямим способом, тобто процентні платежі враховуються у склад валових витрат при прогнозуванні прибутку, а погашення основної частини боргу враховується при прогнозуванні грошових потоків. У результаті прогноз прибутку наведений у таблиці 3.9.

Таблиця 3.9 - Прогноз прибутку

3.2.5 Прогноз балансу інвестиційного проекту

Баланс підприємства прогнозується по роках реалізації інвестиційного проекту і рішення цієї задачі є необхідним атрибутом будь-якого бізнес-плану інвестиційного проекту. Для прогнозування балансу вибирається наступна укрупнена схема його представлення.

Таблиця 3.10 - Прогноз балансу інвестиційного проекту

3.2.6 Прогноз грошових потоків

Відповідно до схеми власного капіталу розрахунок показників ефективності інвестиційного проекту виробляється при наступних допущеннях:

·     як показник дисконту при оцінці NPV проекту використовується вартість власного капіталу проекту, причому як розрахунковий обсяг інвестицій приймаються тільки власні інвестиції,

·     у процес ухвалення рішення на основі IRR-методу значення внутрішньої норми прибутковост проекту порівнюється з вартістю власного капіталу,

·     при прогнозі грошових потоків враховуються процентні платежі і погашення основно частини кредитної інвестиції.

При цьому величина чистого прибутку визначається на четвертому кроці даної процедури [22].

Таблиця 3.11 - Прогноз грошових потоків

Аналогічні розрахунки були зроблені для інноваційного проекту №2 результати наведені в додатку Б.

3.3 Оцінка ефективності інноваційних проектів

Критерії, використовувані в аналізі інвестиційної діяльності, можна розділити на двох груп у залежності від того, чи враховується ні часовий параметр:

1. Засновані на дисконтированих оцінках ("динамічні" методи):

1.1.        Чиста приведена вартість - NPV (Net Present Value);

1.2.        Індекс рентабельності інвестицій - PI (Profitability Index);

1.3.        Внутрішня норма прибутку - IRR (Internal Rate of Return);

1.4.        Модифікована внутрішня норма прибутку- MIRR (Modified Internal Rate of Return);

1.5.        Дисконтирований строк окупності інвестицій - DPP (Discounted Payback Period).

2. Засновані на облікових оцінках ("статистичні" методи):

2.1.        Строк окупності інвестицій - PP (Payback Period);

2.2.        Коефіцієнт ефективності інвестицій - ARR (Accounted Rate of Return).

До самого останнього часу розрахунок ефективності капіталовкладень вироблявся переважно з "виробничої" точки зору і мало відповідав вимогам, пропонованим фінансовими інвесторами:

ü   по-перше, використовувалися статичні методи розрахунку ефективності вкладень, не враховуючий фактор часу, що має принципове значення для фінансового інвестора;

ü   по-друге, що використовувалися показники були орієнтовані на виявлення виробничого ефекту інвестицій, тобто підвищення продуктивності праці, зниження собівартості в результаті інвестицій, фінансова ефективність яких відходила при цьому на другий план.

Тому для оцінки фінансової ефективності проекту доцільно застосовувати т.зв. "динамічні" методи, засновані переважно на дисконтуванні, що утворяться в ході реалізації проекту грошових потоків. Застосування дисконтування дозволяє відбити основний принцип "завтрашні гроші дешевше сьогоднішніх" і врахувати тим самим можливість альтернативних вкладень по ставці дисконту. Загальна схема всіх динамічних методів оцінки ефективності в принципі однакова і ґрунтується на прогнозуванні позитивних і негативних грошових потоків (грубо говорячи, витрат і доходів, зв'язаних з реалізацією проекту) на плановий період і зіставленні отриманого сальдо грошових потоків, дисконтованого по відповідній ставці, з інвестиційними витратами [23].

Таблиця 3.12 - Показники ефективності інвестиційного проектові

3.3.1 Чиста приведена вартість (NPV)

Цей метод заснований на зіставленні величини вихідної інвестиції (IC) із загальною сумою дисконтованих чистих грошових надходжень, генеруючих нею протягом прогнозованого терміну. Оскільки приплив коштів розподілений у часі, він дисконтується за допомогою коефіцієнта r, встановлюваного аналітиком (інвестором) самостійно виходячи з щорічного відсотка повернення, що він хоче або може мати на інвестуємий їм капітал [24].

Допустимо, робиться прогноз, що інвестиція (IC) буде генерувати протягом n років, річн доходи в розмірі P1, P2, ..., Рn. Загальна накопичена величина дисконтованих доходів (PV) і чистий приведений ефект (NPV) відповідно розраховуються по формулах:

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6