Курсовая работа: Економіко-статистичний аналіз продуктивності праці в тваринництві

Курсовая работа: Економіко-статистичний аналіз продуктивності праці в тваринництві

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Економічний факультет

кафедра вищої математики і статистики

КУРСОВА РОБОТА

на тему: «Економіко-статистичний аналіз продуктивності праці в тваринництві Державного підприємства «Сільськогосподарського підприємства ім. А.В. Трофімова» Овідіопольського району Одеської області

Одеса - 2008

Зміст

ВСТУП

1.      Теоретико - методологічні основи економічного аналізу продуктивності праці

1.1 Теоретичні основи аналітичного дослідження продуктивності праці

1.2 Система статистичних показників рівня продуктивност праці у тваринництві.

2. Економіко-статистичний аналіз продуктивності праці у тваринництві

2.1 Характеристика природних та економічних умов господарства

2.2 Рівень і динаміка продуктивності праці у тваринництві

2.3 Визначення тенденції трудомісткості продукц тваринництва та її рівня на перспективу

2.4 Статистичний аналіз рівня продуктивності праці в динаміці за допомогою індексного методу

2.5 Статистичне групування господарств і застосування його при аналізі продуктивності праці в тваринництві

2.6 Застосування кореляційного методу в аналізі продуктивност праці в тваринництві

2.7 Визначення резервів продуктивності праці в тваринництві

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додатки

Статистика – це суспільна наука, яка вивчає кількісну сторону якісно виражених масових соціально-економічних явищ та процесів, їх структуру та розподіл, розміщення у просторі, рух у часі, досліджує діючі кількісні залежності, тенденції та закономірності в конкретних умовах місця та часу.

Відмінність статистики від інших суспільних наук полягає в тому, що предметом її вивчення є кількісна сторона масових суспільних явищ. При цьому статистика вивчає не кількість саму по собі, а у зв’язку з її якісним змістом та у конкретних умовах місця та часу.

Кількісну сторону масових суспільних явищ статистика виражає у вигляді об’єктивних статистичних показників (чисел).

Продуктивність праці реалізована здатність конкретної праці (праці конкретних працівників) в одиницю робочого часу виробляти певну кількість продукції, або виконувати певний обсяг роботи. З наведеного визначення випливає, що продуктивність праці в кінцевому рахунку зводиться до економії робочого часу Адже, чим менше потрібно часу для виробництва якогось виду продукції, тим більше часу буде використано для збільшення виробництва цього самого чи іншого виду продукції.

Тому актуальність теми даної роботи виражена у необхідност статистичного дослідження продуктивності праці у тваринництві, для того, щоб при проведенні докладного аналізу статистичних даних дійти висновку про те, яким чином підвищити продуктивність праці.

Метою курсової роботи є дослідження продуктивності праці на конкретно взятому підприємстві, розробка статистичного аналізу та докладне вивчення результатів проведеної роботи.

Основним завданням роботи є загальний розв’язок проблеми, що пов’язана з нерентабельністю сільського господарства в цілому та тваринництва зокрема. При підвищенні продуктивності праці зростають можливост розвитку цієї галузі народного господарства.

Для проведення роботи будуть використані такі методи статистичного дослідження, як:

·           Визначення індексів;

·           Кореляційний аналіз;

·           Аналіз динаміки;

·           Розрахунок та складання аналітичних таблиць, тощо.

Об’єктом дослідження було обране державне підприємство «Сільськогосподарське підприємство ім.. А.В. Трофімова», що досліджувалося у період з 2005 по 2007 роки.

Основні джерела інформації: економічний паспорт, фінансов (економічні) звіти за трирічний період.

1.1 Теоретичні основи аналітичного дослідження продуктивності праці

Ефективність суспільного виробництва характеризується рядом показників, найважливішим з яких є продуктивність праці. Підвищення продуктивності прац головним фактором зростання суспільного виробництва та його ефективності.

Під продуктивністю праці в сфер матеріального виробництва розуміють ефективність людської праці, здатність створювати конкретну кількість матеріальних благ за одиницю poбoчогo часу. продуктивність праці характеризується відношенням двох показників — продукц або о6сягу виконаних робіт робочого часу, затраченого на виро6ництво дано продукції або виконані роботи. Чим більше виробляється продукції за одиницю часу, тим менше часу витрачається на одиницю продукції, тим вище продуктивність праці i нижче трудомісткicть продукції i виконаних робіт.

Показники, що дають змогу аналізувати продуктивність прац у господарстві ми отримуємо з таких форм статистичної звітності, як:

1.         Економічний паспорт – форма статистичної звітності, що заповнюється щорічно. Вона характеризує загальне становище підприємства, його річні показники, дає загальне уявлення про стан роботи підприємства.

2.         Фінансовий звіт (у його складі «Основні економічн показники роботи сільськогосподарських підприємств за рік», Форма 50-сг.) - подають юридичні особи, що ведуть сільськогосподарську діяльність, за заданим переліком – органу державної статистики за місцезнаходженням.

Використовуючи вказаний перелік статистичних форм, ми проводитимемо статистичний аналіз продуктивності праці у тваринництві.

Для характеристики продуктивності праці використовується система взаємопов’язаних статистичних показників, які класифікуються за наступними показниками:

1)       За ступенем агрегування галузей i виробництв на:

індивідуальні, що характеризують рівень продуктивності праці y виробництві окремого виду продукції (зерна, молока, картоплі тощо);

зведені, що характеризують середній рівень продуктивност праці для сукупності галузей i виробництв (продуктивність праці в цілому по рослинництву, тваринництву, господарству тощо);

2)       За формою обчислення показників на:

прямі,        показують вихід продукції за одиницю часу (наприклад, виробництво зерна за 1 людино-годину);

обернені, які показують трудомісткість одиниці продукц (наприклад, затрати праці на 1 ц зерна, людино-годин);

3)       За формою вираження продукції, що обліковується, на:

натуральні — продукція обліковується в натуральному вираз (виробництво зерна у центнерах на 1 людино-день, на 1 людино-годину, затрати праці у людино-годинах на 1 ц зерна);

умовно-натуральні — однорідна в деякому відношенні продукція обліковується в умовних одиницях, наприклад y кормових одиницях, калоріях тощо .затрати праці на 1 ц кормових одиниць та ін);

вартісні— продукція обліковується y вартісному виразі (виробництво валово продукції у гривнях на середньорічного працівника, 1 людино-день, 1 людино-годину). Натуральні показники найбільшою мірою відповідають самому поняттю продуктивності праці. Умовно-натуральні показники продуктивності прац мають обмежене застосування, оскільки їх можна розрахувати не по всіх, a лише окремих видах продукції, що мають ту або іншу спільність. Вартісні показники продуктивності праці дозволяють визначати i порівнювати продуктивність праці в цілому i по всіх видах продукції (галузях, господарствах). Вони найбільш широко застосовуються в статистичному аналізі;

4)         За ступенем повноти обліку праці, яка створює продукт, на:

продуктивність по прямих затратах живої праці (враховуються тільки прямі затрати живої праці, наприклад, прям затрати праці на 1 ц картоплі. виробництво молока на 1 людино-день, 1 людино-годину прямих затрат праці);

продуктивність по всій живій праці (враховуються всі затрати живої праці, включаючи працю управлінського і обслуговуючого персоналу, наприклад, затрати живої праці на 1 ц цукрових буряків, виробництво цукрових буряків на 1 людино-День, 1 людино-годину живої праці);

продуктивність по повних затратах живої i минулої праці (враховуються затрати живої і уречевленої в засобах виробництва минулої праці, наприклад, повні затрати праці на 1 ц соняшнику, виробництво соняшнику на 1 людино-день, 1 людино-годину повних затрат праці),

5)         За ступенем завершеності виробничого процесу на:

повні, які показують затрати праці на одиницю готової до реалізації продукції; о6числюються після завершення сільськогосподарського виробництва;

неповні (часткові), показують продуктивність праці за видами робіт, операцій до одержання готової продукції, наприклад, продуктивність праці на сівбі, культивації тощо);

непрямі — являють собою відношення деяких факторів виробництва До робочої сили або один до одного (наприклад, чисельність корів на доярку тощо).

Залежно від одиниці вимірювання робочого часу (година, день, рік) продуктивність праці може бути розрахована на 1 людино-годину, 1 людино-день, одного середньорічного робітника.

Основними джерелами даних для статистичного аналізу продуктивності праці є річні звіти господарства.

2.1 Характеристика природних та економічних умов господарства

Досліджуване підприємство, а саме «Сільськогосподарське підприємство ім. А.В. Трофімова» знаходиться у Овідіопольському районі.

Овідіопольський район запосідає землі в центрі Одесько області між лівим берегом Дністровського лиману та Чорним морем. Площа – 815,85 кв.км.

Господарство розташоване на рівнині, відносно слабо розчленована земна поверхня з нахилом на південь. Геологічна її будова характеризується суцільним поширенням понтійних вапняків.

Територія господарства знаходиться в південному теплому агрокліматичному районі степу, що характеризується відносно великою кількістю тепла та світла, сприятливому для вирощування різних видів культурних рослин та розвитку тваринництва. Тривалість безморозного періоду становить 138–232 дні. Середньорічна температура повітря +5–7,8º С.

Загалом температурні умови є досить сприятливими для ведення сільського господарство, а переважання сонячних днів, високі теплов ресурси та загальні природні умови дають змогу збирати високі врожаї.

Головним недоліком господарства є досить посушливий клімат, тому загибелі урожаю запобігають шляхом зрошення.

Загалом природні умови району є досить сприятливими для ведення сільського господарства вцілому.

Економічні умови є не менш важливими у розвитку господарства.

Для загальної економічної оцінки та визначення виробничої направленост ДП "СП ім. А.В. Трофімова" скористаємося табличними даними.

Для загальної характеристики напрямку спеціалізац господарства, скористаємося даними вартості та структури реалізованої продукц в середньому за три роки, наведеними у таблиці 2.1

Таблиця 2.1 – Доход від реалізації продукції та його структура в Державному підприємстві "Сільськогосподарське підприємство ім. А.В. Трофімова" Овідіопольського району Одеської області

Розглядаючи дані таблиці 2.1, яка характеризує дохід підприємства, ми можемо зробити висновок, що основним напрямком спеціалізац даного господарства є зерно-молочне виробництво. що пояснюється найбільшою питомою вагою цієї продукції у структурі доходу від реалізації. Так зерно складає 32,12%, а молока – 16,55% від доходу з усієї реалізованої господарством продукції. Загалом, у 2007р. у порівнянні з 2005р. вартість реалізовано продукції рослинництва зменшилась на 175 тис. грн., а її питома вага в структурі сільськогосподарської продукції зросла на 3,21% пункти; вартість товарної продукції тваринництва зменшилася на 3,22% пункти, що у грошовому виразі складає 330 тис. грн.. Як наслідок, загальний дохід від реалізації ус продукції сільського господарства у 2007 році порівняно з 2005 роком зменшився на 505 тис. грн..

Забезпеченість досліджуваного господарства ресурсами розглянемо за допомогою показників, наведених у таблиці 2.2

Таблиця 2.2 – Забезпеченість ДП "СП ім. А.В. Трофімова" виробничими ресурсами

Провівши аналіз таблиці, можна спостерігати збільшення навантаження сільськогосподарських угідь та ріллі на 1 працюючого в сільському господарстві відповідно на 15,55% та 18,77%, причиною чого, вірогідно, стало зменшення площі сільськогосподарських угідь на 13,25% та ріллі на 10,84% чисельності працюючих у сільському господарстві на 24,92%. Крім того, згідно даних таблиці, фондозабезпеченість господарства зменшилась на 11,67%, а фондоозброєність збільшилась на 2,06%, причиною чого стало зменшення в господарств середньорічної вартості основних виробничих засобів сільськогосподарського призначення на 23,38%. Енергозабезпеченість господарства в звітному період порівняно зменшилась на 33,72%, а енергоозброєність – на 23,42%. Це обумовлюється зниженням сумарних енергетичних потужностей на 42,50%, а також сільськогосподарських угідь та чисельністю працівників, задіяних у сільськогосподарській діяльності підприємства.

Охарактеризуємо ефективність використання виробничих ресурсів шляхом дослідження обсягів виробництва і реалізації основних видів продукції та показників виробничих витрат господарства за допомогою таблиці 2.3

Таблиця 2.3 – Обсяги виробництва і реалізації основних видів продукції та показники виробничих витрат в ДП "СП ім. А.В. Трофімова"

Виходячи з поданих вище даних, можна дійти висновку, що валова продукція сільського господарства (подана у порівняних цінах 2005р.) в ДП "СП ім. А.В. Трофімова" зменшилася у звітному році у порівнянні з базисним на 5,01%. Дохід від реалізації продукції сільського господарства знизився на 10,82%, а собівартість продукції зросла на 11,65% . Це привело до збитковост господарства протягом останніх трьох років, тобто періода, що розглядається у даній роботі.

Для загальної характеристики економічної ефективності виробництва дослідимо дан таблиці 2.4.

Таблиця 2.4 – Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва в ДП "СП м. А.В. Трофімова"

Виходячи з даних поданої таблиці видно, що вартість валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь (в порівняних цінах 2005р.) у 2007 порівняно з 2005 роком збільшилась на 9,50%. При цьому зріс і дохід від реалізації валової продукції господарства на 2,80%, що, на жаль, не покриває видатків на виробництво даної продукції, а отже господарство є збитковим. Зменшилося виробництво продукції на 100 га ріллі (зерно – на 8,74%, соняшник – на 49,88%) При цьому спостерігається збільшення живої маси свиней (на 7,87%), але у той самий час знижується вирощування в живій масі ВРХ (на 10,86%.).

Окрім цього підвищується кількість виробленої валово продукції з розрахунку на одного робітника, зайнятого в сільському господарств на 26,13%. Але при цьому спостерігається від’ємний показник рівня рентабельності сільськогосподарської продукції, що спричинено збитковістю господарства.

Отож, аналіз наведених вище таблиць оказав, що ДП "СП ім. А.В. Трофімова" на момент дослідження є збитковим господарством.

Динамікою називають процес розвитку явищ у часі, а статистичні величини, які характеризують стан і зміну явищ у часі, – рядами динаміки. За допомогою побудови і аналізу рядів динаміки можна виявити закономірності розвитку явищ і виразити їх у цифрах. Динамічний ряд є основою аналізу і прогнозування соціально–економічного розвитку.

Для аналізу рядів динаміки у статистиці використовують наступні показники:

Абсолютний приріст (∆) – визначається як різниця між поточним (уі) попереднім (уі-1) або початковим (уо) рівнями ряду динаміки:

∆л= уі – уі-1 ланцюговий,

∆0= уі – у0 базисний,

де уі – поточний рівень ряду динаміки, крім першого;

у0 – початковий рівень ряду динаміки.

Темп зростання (Тзр) – відношення поточного рівня ряду динаміки (уі) до попереднього (уі-1) або початкового рівня (Р0):

               уі

Тзр.л. =  *100%

             уі-1

               уі

Тзр.0 =  *100%

               у0

Темп приросту (Тпр) або відносний приріст – відношення абсолютного приросту (∆і) до попереднього (у-1) або початкового рівня (у0):

             ∆л

Тпр.л =  *100%

             уі-1

             ∆0

Тпр.0 =  *100%

               у0

Темп приросту (зниження) можна визначити, віднімаючи 100% від темпу зростання, вираженого в процентах:

Тпр = Тзр – 100%

Для дослідження рівня і динаміки продуктивності прац виконаємо наступні дії:

1. Побудуємо ряд динаміки затрат праці на 1 ц приросту ВРХ (люд-год).

Ряд утворюють 2 елементи: ознака часу (інтервал в 1 рік) та рівень ряду (затрати праці на одиницю приросту ВРХ).

Таблиця 2.5. Ряд динаміки затрат праці на 1 ц приросту живої маси ВРХ (люд-год) в ДП "СП ім. А.В. Трофімова"

Як кожен рівень ряду динаміки можна зіставляти із тим самим рівнем, взятим за базу порівняння, так і кожен рівень вихідного ряду динаміки можуть порівнювати з попереднім рівнем. Відповідно до цих двох варіантів порівняння отримують дві системи показників ряду динаміки. У раз порівняння кожного рівня з тим самим рівнем одержують базисні показники, при порівнянні кожного рівня з попереднім одержують ланцюгові показники. Обидва показники є взаємопов’язані між собою.

2. Визначимо базисні й ланцюгов показники ряду динаміки для затрат праці на 1 ц приросту ВРХ (люд-год) та наведемо їх у табл.. 2,6.

Табл..2.6 Базисні й ланцюгов показники ряду динаміки затрат праці на 1 ц приросту ВРХ (люд-год) в ДП "СП ім. А.В. Трофімова»

Страницы: 1, 2, 3