Курсовая работа: Економіко-статистичний аналіз продуктивності праці в тваринництві

Визначимо розмір інтервалу і побудуємо ряд розподілу (таблиця 2.18.):

 ,

де:  - максимальне та мінімальне значення групувальної ознаки;

n – кількість груп.

У нашому дослідженні і = 3,27.

Таблиця 2.15 Інтервальний ряд розподілу господарств за затратами праці.

Побудуємо групову таблицю (таблицю 2.16.), підведемо підсумки групування.

Таблиця 2.16 Вплив затрат праці на собівартість 1 ц молока.

Виходячи з даних таблиці, можна дійти висновку, що досліджуване господарство відноситься до першої групи, куди входять господарства з найменшими затратами праці на 1ц. молока. У другій та третій групі знаходяться господарства із вищими затратами праці на продукцію, а отже продуктивність праці, а як наслідок – і ефективність роботи цих господарств буде нижчою від першої групи.

 Отож, можна дійти до висновку, що досліджуване підприємство Державного підприємства «Сільськогосподарського підприємства ім.А.В. Трофімова» займає одне з провідних місць по ефективності роботи господарства, оскільки при відносно незначних затратах праці ми отримуємо зниження собівартості, а отже продуктивність прац у господарстві є надзвичайно високою.

2.6 Застосування кореляційного методу в аналізі продуктивності праці в тваринництві

Кореляційний метод – метод, завдяки якому вивчаються та встановлюються зв’язки між явищами процесами.

Факторною ознакою ми обрали затрати праці на 1ц молока, результативною - собівартість 1ц молока.

Таблиця 2.17. Вхiднi данi для проведення кореляційного аналізу

Вихідні дані –Додаток Г

Загальний вигляд рівняння залежності:

У = а0 + а1 Х.

Параметри рівняння знайдемо в рядках Y – пересечения і переменная Х1.

Параметр а0 =16,095 , параметр а1 = 6,711. Рівняння залежності має вигляд: У =16,095 + 6,711* Х.

Параметр рівняння а1 (коефіцієнт регресії) свідчить, що між факторною ознакою і результативною ознакою існу обернений зв’язок, так як значення параметра додатне. Це означає, що з підвищенням підвищення затрат праці веде до зниження собівартості продукції.

Коефіцієнт парної кореляції r =0,744398 свідчить про тісний зв’язок між ознаками. Коефіцієнт детермінації r2 = 0,554128говорить про те. що на 20,34% коливання собівартості продукції залежить від затрат прац на виробництво.

Вірогідність регресійної моделі перевіряється за порівнянням фактичного значення F–критерію з критичним, яке знайдемо за таблицею розподілу критерію Фішера. Критичне значення знайдемо для рівня значимості 0,05, що відповідатиме 95% рівню ймовірності і для ступенів вільності k1=1 і k2=18 (парної моделі).

Критичне значення, знайдене за таблицею, становить F0,05; 1; 18 = 4,45, що є меншим за розрахункове значення (22,37), тому одержане рівняння не є надійним.

Графік залежності собівартості від затрат праці виглядатиме наступним чином (Додаток Д)

Для підвищення продуктивності праці у господарств необхідно визначити можливі резерви.

Для цього знайдемо прогнозоване значення собівартост для затрат праці (люд-год).

У = 16,095 + 6,711*3,06 = 36,631 грн.

Таким чином, проаналізувавши отримані дані, можна стверджувати, що Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство ім. А.В. Трофімова" працює досить ефективно, але за оцінкою резервів продуктивності праці можна стверджувати, що можливе її зростання. Згідно табличних даних на даний момент собівартість продукції складає 39,25 грн, а значить собівартість продукції у перспективі можна зменшити ще на 2,621 грн.

Досягти підвищення рівня продуктивності праці можна підвищенням загального рівня автоматизації, введення новітніх технологій організації виробництва а також шляхом нормалізації робочого часу та більш ефективного його використання.

У цій роботі було досліджено Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство ім. А.В. Трофімова", що ма зерно-молочну направленість у виробництві.

Виходячи з природно-економічної оцінки підприємства, можна стверджувати, що незважаючи на сприятливі природні умови господарство збитковим, виходячи з того, вартість валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь (в порівняних цінах 2005р.) у 2007 порівняно з 2005 роком збільшилась на 9,50%. При цьому зріс і дохід від реалізації валової продукц господарства на 2,80%, що, на жаль, не покриває видатків на виробництво дано продукції.

При цьому при, дослідивши рівень та динаміку продуктивност праці, можна сказати, що вона знижується на 1,16%, що в свою чергу супроводжуватиметься підвищенням собівартості продукції, оскільки між затратами праці та собівартістю існує обернена залежність.

При цьому, при проведенні групування, досліджуване підприємство увійшло у першу групу, де знаходяться підприємства з найменшими затратами праці, але при цьому і з найменшою собівартістю продукції. Можливо, висока собівартість на продукцію з більшими затратами праці у інших групах спричинена невірною технологією виробництва або ж різними кліматичними умовами (оскільки господарства знаходяться у різних районах).

Загалом досліджуване господарство має можливість підвищити продуктивність праці до скорочення собівартості продукції на 2,621 грн

Таким чином, можна стверджувати, шо Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство ім. А.В. Трофімова" перспективним у плані розвитку і при введенні більш ефективної системи виробництва може перейти у статус прибуткового.

1. Азізов С.П., Конінський П.К. Організація аграрного виробництва і бізнесу: Підручник. – К.: "Фенікс", 2006. – 790с.

2. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. – К.: ІЗМН, 1996. – 512 с.

3. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. – К.: "Каравела", 2002. – 624с.

4. Бойчик І.М., Харів П.С., Піча Ю.В. Економіка підприємства: Навч. посіб. для студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів. К.: “Каравела”, 2001. – 298с.

5. Вашів П.Г., Пастер П.Г., Старожук В.П., Ткач Є.І. Теорія статистики: Навчальний посібник. – К.: Либідь, 2001. – 230с.

6. Горкавий В.К. Статистика: Навч. посіб. – К. : Вища школа, 1994. –304 с.

7. Горкавий В.К. Статистика: Підручник . – К.: Вища школа., 1995.– 415 с.

8. Долгушевский Ф.Г. и Христич А.Г. Сельськохозяйственная статистика с основами экономической статистики. – М., Статистика, 1976. – 406 с.

9. Економічний аналіз: Навч. посіб. / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбатюк: За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. – К.: КНЕУ, 2001. – 540с.

10. Экономическая статистика: Учебник / Под ред. Ю.Н.Иванова. – М.: ИНФА – М., 1999 480 с.

11. Козаченко І.В. Статистика. – К.: Вища шк. Головне видавництво, 1982.

12. Мармоза А.Т. Теорія статистики. К.: Ельга, Ніка–Центр, 2003. – 392 с.

13. Мармоза А.Т. Практикум з теор статистики. – К.: Кондор, 2005. – 512с.

14. Мармоза А.Т. Практикум із сільськогосподарської статистики. – К.: "Кондор", 2005. – 450с.

15, Мацибора В.І. Економіка сільського господарства: Підручник. – К.: Вища шк., 1994. – 415 с.

16. Опря А.Т. Статистика. – К.: Урожай. – 448 с.

17. Статистика. Підручник / С.С.Герасименко та ін.– К.: КНЕУ, 2001. – 467с.

18. Статистический анализ в экономике / Под ред. Г.Л. Громыко. – М.: Изд во МГУ, 1992.

Додаток А

Табл..2.10. Линейная регрессия

Додаток Б

Таблиця 2.11 – "Параболическая регрессия"

Додаток В

Додаток Г

Таблиця 2.18. Вихідні дані кореляційного аналізу

Додаток Д