Книга: Адамівська Січ - школа козацько-лицарського виховання

ДЖЕРЕЛА ШКОЛИ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

І. Офіційні документи:

1. Про відродження історико-культурних та господарських традицій Українського козацтва. Указ Президента України від 4 січня 1995 року № 14 /1995.

2. Про день Українського козацтва. Указ Президента України від 7 серпня 1999 року 966/1999.

3. Про державну підтримку козацтва. Закон України. Проект. Освіта, № 40, 18-25 серпня 1999.

4. Про Координаційну раду з питань розвитку Українського козацтва. Указ Президента України від 6 жовтня 1999 року № 1283/1999.

5. Про Національну програму відродження та розвитку Українського козацтва на 2002-2005 роки. Указ Президента України від 15 листопада 2001 року № 1092/2001. Офіційний вісник України. № 47, 2001.

6. Методичні рекомендації педагогічним колективам закладів освіти України по відродженню історико-культурних та господарських традицій Українського козацтва. Інформаційний збірник Міністерства освіти України. № 11, червень, 1995.

ІІ. З історії козацької педагогіки:

1. Кононенко П. Українське козацтво: шляхи розвитку, традиції виховання молоді. Освіта, 41, 21-28 серпня 2003.

2. Олійників О. Козацька читанка. Радянська школа. № 4, 1989.

3. Охрімович А. Січовий рух в Галичині. Відродження козацько-лицарських традицій виховання молоді. Освіта, № 44, 15-22 серпня 2001.

4. Орієнтовний зміст виховання школярів. Рекомендації щодо організації системи виховної роботи загальноосвітньої школи. За ред.І.С. Мар’єнко. Київ. Радянська школа. 1982.

5. Руденко Ю. Історія козацької педагогіки. Програма для педагогічних вузів, факультетів. Освіта, № 44, 15-22 серпня 2001.

6. Сушинський Б. Лицарі Приморського степу. Одеса. 2000.

7. Ткачук В. Феномен козацької республіки. Рідна школа, № 6, 1995.

8. Цьось А. Бойовитість духу, порив до життя. Система фізичного і психофізичного виховання запорізьких козаків. Рідна школа, № 1, 1995.

ІІІ. Козацька педагогіка в системі сучасної освіти:

1. Александрова В. Наша цілісна система виховання. Досвід виховання учнів на ідеях козацької педагогіки СШ № 93 м. Києва. Освіта, № 41, 21-28 серпня 2002.

2. Алексюк А. Реабілітоване слово „лицар”. Освіта, № 34, 30 серпня 1995.

3. Біленька Г. Методичні матеріали до програми „Сучасне козацько-лицарське виховання дітей і юнацтва України”. Освіта, № 40, 18-25 серпня 1999.

4. Бурлака Я. Лицарська духовність. Освіта, № 50/51, 6 грудня 1995.

5. Галактіонова О. З Україною – в серці. Досвід виховання на козацько-лицарських традиціях у СШ № 21 м. Кіровограда. Освіта, № 44, 15-22 серпня 2001.

6. Губко О. Осередок однодумців. Козацькі клуби м. Києва. Освіта, № 21, 21-28 серпня 2002.

7. Губко О. Пропагувати козацькі ідеали. Освіта, № 44, 15-22 серпня 2001.

8. Денисенко О. І б’ють джерела у козацькій державі. Дитячо-юнацька асоціація в м. Ізмаїлі, Одеської області. Освіта, № 16, 2-9 квітня 2003.

9. Залізко В. Молоді – лицарську духовність. Виховання молоді на традиціях Українського козацтва. Освіта, № 44, 15-22 серпня 2001.

10. Каюков В. Животворящий дух козацького виховання. Освіта, № 23/24, 18-25 квітня 2001.

11. Кононенко П. Звернення до державних політичних діячів, працівників науки, культури, освіти, всієї громадськості України. Освіта, № 44, 15-22 серпня 2001.

12. Кононенко П. Козацька педагогіка в системі сучасної освіти. Директор школи, 34, вересень, 2000.

13. Марченко Р. Дітям – історичну пам’ять, лицарську духовність. Козацько-лицарськ традиції виховання у СТТТ № 9 м. Києва. Освіта, № 40, 18-25 серпня 1999.

14. Невгодовський А. Сучасна українська козацька педагогіка та українознавство. Директор школи, № 35, вересень, 2000.

15. Основи національного виховання. Концептуальні положення. Інститут системних досліджень освіти. За заг. ред.В.Г. Кузя, Ю.Д. Руденка, З.О. Сергійчук.К., Ін форм. – видав. Центр „Київ”, 1993.

16. Підлубний П. Від „козацької родини” – до козацької України. Козацьк організації. Освіта, № 41, 21-28 серпня 2002.

17. Подберезький М. Утвердження козацьких ідей на Слобожанщині. Освіта, № 41, 21-28 серпня 2002.

18. Попович А. Національні види бойових мистецтв. Освіта, № 41, 21-28 серпня 2002.

19. Потапов С. Наукові основи лицарського гарту. Освіта, № 41, 21-28 серпня 2001.

20. Програма Всеукраїнської дитячо-юнацької і молодіжної організації „Молода Січ”. Освіта, 19/20, 31 березня – 7 квітня 1999.

21. Руденко Ю. Виховання в учнів лицарської духовності. Рідна школа, № 7, 1996.

22. Руденко Ю. Прагнуть навчатися в козацьких колегіумах. Заклик до створення козацького колегіуму. Освіта, № 41, 21-28 серпня 2002.

23. Руденко Ю. Програма Всеукраїнської дитячо-юнацької і молодіжної організац Молода Січ”. Освіта, № 7/8, 3-10 лютого 1999; № 19/20, 31 березня – 7 квітня 1999.

24. Руденко Ю. Сучасне козацько-лицарське виховання дітей і юнацтва України. Програми для педагогічних вузів, факультетів. Освіта, № 65/66, 24 вересня – 1 жовтня 1997.

25. Руденко Ю. Українська козацька педагогіка. Відродження, пошуки, перспективи. Рідна школа, №, 1994.

26. Скрипиць М. Ростимо патріотів України. Козацька Республіка СШ № 235 м. Києва. Освіта, 40, 18-25 серпня 1999.

27. Статут дитячої, юнацької і молодіжної організації „Молода Січ”. Освіта, 41/42, 25 серпня – 1 вересня 1999.

28. Тимофєєв В. Школа козацько-лицарського виховання – берегиня духу села. Наша школа, № 5-6, 2000.

29. Тимофєєв В. Річ про Адамівську Січ. Білгород-Дністровський. т.1. 2001, т.2. 2002 т.3. 2003.

30. Тимофєєв В. Організація учнівського самоврядування в школі козацько-лицарського виховання. Наша школа, № 2, 2002.

31. Тимофєєв В. Адамівський курінь „Молодої Січі”. Школа козацько-лицарського виховання. Освіта, № 52, 6-13 листопада 2002.

32. Тимофєєв В. Адамівська громада. Білгород-Дністровський. тт.1,2. 2003.

33. Усатенко Т. Лицар – козак – монах – джентльмен. Освіта, № 44, 15-22 серпня 2001.

ДОДАТКИ

ДЕЯКІ ОФІЦІЙНІ ДОКУМЕНТИ АДАМІВСЬКОЇ СІЧІ

Доки Україна мала козацтво, доти вона була або незалежна, або автономна.

Оволодіваючи козацькою духовністю і вступаючи до лав козацтва, українці ставали славним звитяжним братством лицарів волі, чесних власників, палких патріотів повноправних господарів рідної землі. Це був не лише волелюбний військовий орден, що постійно стояв на чатах своєї материзни і дідизни, охороняв рідну мову, культуру, духовність, етнічну територію від ворожих навал. Козаки були землеробами і хліборобами, митцями і вченими, культурними і державними діячами, тим соціальним станом, який на своїх могутніх раменах зберігав і плекав українську націю, державу. Козацтво було невичерпним джерелом українсько еліти, яка виконувала історичну націо і державотворчу місію.

Видатні козацьк державотворчі, гетьмани, полковники, кошові отамани С. Наливайко, П. Сагайдачний, І. Сірко, І. Богун, Б. Хмельницький, І. Виговський, М. Кривоніс, І. Мазепа, П. Калнишевський завжди залишалися в національній свідомості як високі взірці відваги і звитяги, синівської любові, вірного служіння інтересам Матері-України.

Історична доля вибрала для українства найбільш адекватну його природі козацьку форму і сама в козацькому способі життя українській національній психології дала власний розвиток.

І результати, рятівні для нації, не забарилися. Високого рівня розвою набули козацька філософія, ідеологія, мораль, характер, світогляд, національна свідомість самосвідомість. Видатні вчені, державні діячі багатьох країн світу Г. Боплан, Й. Гердер, Вольтер, Кромвель, П. Халебський, Ж. Шерер та ін., захоплювалися героїзмом і звитягою, кмітливістю і винахідливістю, підприємливістю витривалістю, військовою доблестю і демократичними засадами життя козаків. Іноземц часто називали Україну „Козацькою республікою”, „Країною козаків”, „Козацькою землею”, а українців – „козацькою нацією. ”

Для всіх народів миру козацтво стало найбільшим символом волелюбства, незламності національного духу українців. Козацько-лицарські традиції завжди були і будуть могутньою силою, яка з’єднує весь український народ. Ідеї, цінності козацтва становлять серцевину історичної естафети наступності і спадкоємності поколінь нашого народу, є золотим фондом сучасної національної ідеології державотворення…

Увазі читача пропонуються декілька документів Адамівської Січі: модель та програму трансформації, модель самоврядування (до речі, цю неординарну модель признано однією з кращих моделей учнівського самоврядування навчальних закладів України громадсько-політичний щотижневик „Освіта” №52 6-13 листопада 2002 р), навчальний план школи козацько-лицарського виховання, положення про козацьке таборування.

МОДЕЛЬ ТРАНСФОРМАЦІЇ АДАМІВСЬКОЇ ШКОЛИ В ШКОЛУ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ

Міністерство освіти і науки України.

Інститут українознавства.

Інститут змісту методів навчання.

Інститут удосконалення вчителів.

Головне управління освіти.

Інноваційні курси Проблеми трансформації.  Посібники, збірки

перепідготовки Кадри.  з українознавства,

вчителів за Науковий, українознавчий козацько-лицарського спеціальними  зміст. виховання,

програмами. Методи навчання і виховання. валеології:

Самоосвіта. Переосмислення мети та а) для вчителів;

завдань навчання виховання б) для учнів;

громадянина. в) для батьків.

Фінансування. Державна підтримка і сприяння життєдіяльності школи козацько-лицарського виховання.

Закони, що стимулюють меценатство,

спонсорство.

Правовий статус школи козацько-лицарського виховання.

Природо-екологічна, Експериментальний навчально-виховний план

психовалеологічна освіта.

Бази: Державний стандарт освіти.

1. Географічна Культурно-екологічний тип освіти. (геополітичне положення  Інтегрування знань.

України, клімат). Формування цілісної картини світу.

2. Біологічна, психологічна, Українознавство, валеологія, родинність -

екологічна, трудова, проблеми української національної школи

родинна криза козацько-лицарського виховання.

(в природі, духовна).

Концентри лицарства. Козацькі цінності особистості.

Абсолютні, вічні. Громадянські. Сімейного життя. Національні.

Творчі майстерн вчителів.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Підприємства. Довкілля. 

Культурні заклади,

зарубіжні школи, Школа козацько-лицарського виховання

установи, інші ста духовним, культурним, освітнім

навчальні заклади. центром мікрорайону.

Центр дитячої творчості.

Спілкування в полікультурному просторі.

Суб’єкт-об’єктн стосунки. Взаємодія. Співпраця.

Діти. Вчителі. Громадськість Батьки. Меценати, друзі, спонсори, козаки.

Науково-методичне технічне забезпечення.

Концепції, розробки, програми, навчальні машини, комп’ютери, технології, лабораторії, підручники, посібники, хрестоматії, збірки, бібліотека школи. Банк матеріалів школи козацько-лицарського виховання.

Творчі майстерн вчителів.

Від козацьких секретів тіловиховання – до олімпійських вершин.

Козацькому роду нема переводу.

Козацька наша слава не вмре, не поляже.

Плекати український храм Природи.

Всеукраїнська толока, особиста праця – тобі, державна Україно.

Науку і техніку на службу нації, Україні.

Любіть Україну, як сонце любіть.

Козацькими шляхами до висот української духовності.

В душі і серц кожного з нас – Соборна Україна.

Рідну Україну захищай по-лицарському, до загину.

2. ПРОГРАМА ТРАНСФОРМАЦІЇ АДАМІВСЬКОЇ ШКОЛИ У ШКОЛУ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ

Виконавці: колектив Адамівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Білгород-Дністровського району Одеської області.

Учасники: відділ освіти Білгород-Дністровської райдержадміністрації, Адамівська сільська рада, сільськогосподарські кооперативи: ім. Т.Г. Шевченка, „Едем”, „Фенікс”, „Промінь”.

Наукове керівництво: Одеський інститут удосконалення учителів.

Наукове консультування: Київський інститут історії козацтва.

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦІІ

Вражаючи досягнення технократичної цивілізації загрожують людству екологічним самознищенням. Однак труднощі розв’язання глобальних проблем (можливість ядерного конфлікту, забруднення біосфери тощо) зумовлені не лише рівнем технічного оснащення чи налагодження добросусідських взаємин. Основоположна проблема – спосіб світосприймання, що відображає буденні, почасти примітивн потреби, думки і дії людини технократичної цивілізації.

Маємо парадоксальне зміщення вектора основоположних проблем з техніки і технології на людину та певним чином наповнений внутрішній світ. Сучасні мислителі переважно сходяться на тому, що в третьому тисячолітті саме людина буде в епіцентрі найскладніших, найглобальніших проблем Землі. Її догматичний практицизм у контексті широких обріїв духовної досконалості, примітивність психічного життя за повноти форм способів гуманного соціального утвердження, матеріальне і духовне споживацтво у ситуації безмежних можливостей творення добра і краси продукують той напружений простір, у якому тільки і може бути розв’язана проблема людини як особливо чотириєдності – культурного універсуму, гуманної особистості, дієвого суб’єкта духовної індивідуальності.

Отже, щоб стабільно прогресувати у своєму розвитку, а не тільки вижити, людство ма зробити істотні кроки від технократичної цивілізації до гуманістичної, від культури споживання до культури творення, від владного творіння (агресія, насильство тощо) до творення гуманного, звеличного, мудрого. Первинно – це поступ національних систем освіти, спочатку в експериментальних варіантах, а з появою належних результатів – масовий. Очевидність цього факту не підляга сумніву: система освіти – це галузь найважливішого духовного виробництва будь-якого суспільства, що покликана готувати громадянина з певним рівнем національно свідомості, інтелектуальної і розумової зрілості, духовного творення довкілля.

Саме в контекст розв’язання глобальних проблем людства, освіти, людини і створюється програма трансформації Адамівської школи в школу козацько-лицарського виховання, котра науковими засобами описує освітньо-виховний процес як культурне і духовне явище, шкільне середовище – як психогенний етнонаціональний фактор духовного єднання учасників навчального процесу, а психосоціальний розвиток особистості – як неперервне зростання її фізичного, розумового, емоційного, морального і духовного потенціалу в ході чуттєво-смислового занурення у культуроємні пласти етнонаціонального досвіду і психоемоційне звільнення в духовних переживаннях, помислах, учинках.

ОСНОВНА ПРОБЛЕМА ТРАНСФОРМАЦІЇ

Сучасна система шкільної освіти в Україні готує громадянина-інтелектуала, тобто особу, котра володіє основами наук і здатна розв’язувати складні суспільні проблеми і завдання, послуговуючись науковими підходами. Із здобуттям Україною державного суверенітету та поступовим її входженням ускладнюється місія національно освіти й, зокрема, загальноосвітньої школи. Відтепер вона має готувати ще й людину висококультурну, зорієнтовану на канонізований етнонаціональний духовний досвід. Іншими словами, масова загальноосвітня школа має бути перетворена з науково-освітнього закладу на таку соціально-культурну нституцію, яка б готувала не тільки грамотну, а й культурну, ментально зорієнтовану духовно розвинену особистість.

Системоутворюючим соціально-культурним чинником соціальної зрілості особи є духовність, зокрема, лицарська духовність. Складність соціально-психологічного дослідження цього феномена (універсального явища) спричинена, з одного боку, його буттєвою всезагальністю, що повно не може бути пізнана науково, з іншого ндивідуальною унікальністю форм духовності і душевних станів, які важко розпізнати, відстежити, а тим більше спрогнозувати чи спеціально відтворити. Найкращ умови для організованого плекання лицарської духовності створюються за експериментального впровадження козацько-лицарської системи виховання та навчання, квінтесенцією якої є психолого-мистецькі технології: чуттєво-естетична, установчо-мотиваційна, змістово-наукова, контрольно-рефлекторна, адаптивно-перетворювальна, системно-узагальнююча, лицарсько-духовно-естетична.

Отже, пропонована модель загальноосвітньої школи козацько-лицарського виховання покликана перетворити навчально-виховний процес з інформаційно-пізнавального факту на соціально-культурне явище високого духовного насичення. Вона науково проектується за психодидактичними схемами розливальної міжсуб’єктної взаємод здійснюється за методами і техніками режисерського мистецтва. Тод етносоціальний і загальнолюдський досвід, зосереджуючись у ідеях, законах, категоріях, кодексах, переконаннях тощо постає в кожному учню як власна драма пошуку істини, ідеалу, гармонії.

Основна проблема Програми полягає у тому, щоб за допомогою фундаментального соціально-психологічного дійства домогтися відповідності між науковим обґрунтуванням проблеми розвитку духовної, ментально зорієнтованої освіти і наслідками його практичного втілення в життя сучасної загальноосвітньої школи. Звідси, власне, й визначення об’єкта, предмета, завдань, гіпотези і загальної методології Програми.

ПРИЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМИ ТРАСФОРМАЦІЇ

Науково спроектувати інноваційну модель національної загальноосвітньої школи (у форм школи козацько-лицарського виховання), яка б характеризувалася перевагою:

1. Духовних гуманістичних цілей та завдань над технократичними, антиприродними, примітивно практичними.

2. Соціально-культурного мистецького змісту над науково-технічним.

3. Динамічно відкритих форм козацько-лицарського виховання та навчання над статичними закритими, також і традиційними уроками.

4. Психолого-мистецьких нваріантних технологій і методів виховання та навчання над пояснювально-ілюстративними та розвивально-декларативними.

5. Об’єктно-психологічних критеріально-змістовних систем оцінювання над суб’єктно-емпіричними, догматично-вироковими.

Пропонована Програма трансформації покликана комплексно спроектувати ментально зорієнтовану, гуманістичну школу козацько-лицарського виховання, яка б повно реалізувала національні інтереси в галузі освіти, системи державотворення та готувала духовно розвинену особистість.

ОСВІТНЬО-ВИХОВНИЙ ІДЕАЛ ШКОЛИ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАНЯ

Особистість лицаря мета школи козацько-лицарського виховання. Плекати мудрого і волелюбного громадянина незалежної України з національною самосвідомістю, гуманними цінностями, культурою мислення і перспективами духовного самовдосконалення.

ЗАВДАННЯ ШКОЛИ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ

Центруються на особистості вчителя і учня, якій повною мірою притаманні:

1. Національна самосвідомість як родовідна причетність особи до ментальної непересічност етносу.

2. Гуманістична спрямованість і позитивне сприймання природи людини, її психосоціального розвитку та життєвідчування.

3. Культура поведінки як моральний імператив (кодекс) вчинку, еталонне нормотворення та морально-етична діяльність.

4. Духовне життя як прогресуючий внутрішній розвиток, усезростаюча віра, добродійна любов життєдіяльне самотворення.

5. Ментальна мудрість як буттєве синергійне поєднання особистістю кращого національного досвіду, розуміннєвих здібностей, моральної виваженості і духовно-естетично досконалості.

ОБ’ЄКТ ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Експериментальне моделювання духовно збагаченого, ментально зорієнтованого соціально-культурного простору школи козацько-лицарського виховання як саморозвивальної освітньо-виховно нституції.

ПРЕДМЕТ ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Психомистецьк технології і методи духовно-лицарського єднання вчителя та учня як активних носіїв соціально-культурного досвіду, що внутрішньо осягається кожним у ход оволодіння навчальними курсами для школи козацько-лицарського виховання та навчання.

ЗАВДАННЯ ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ

1. Загальнонауковий (міждисциплінарний) аспект: створити та соціально адаптувати концепцію відродження національної школи козацько-лицарського виховання.

2. Філософський аспект: дослідити історичні типи освітянства та обґрунтувати методологічну модель наукового проектування соціальнокультурного простору школи.

3. Соціологічний аспект: обґрунтувати та експериментально дослідити теорію лицарсько зорієнтованої освітньої діяльності особистості-професіонала – вчителя, учня, психолога, соціолога тощо.

4. Психологічний аспект: виявити, обґрунтувати й експериментально впровадити систему психомистецьких технік духовного єднання вчителів і учнів школи.

НОВИЗНА ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Уперше науково (концептуально і методологічно) проектується нова освітньо-виховна система життєдіяльності загальноосвітньої школи козацько-лицарського виховання, що професійно зорганізовує духовно збагачений, ментально зорієнтований соціально-культурний простір школи, стрижнем якого є психомистецькі технолог методи козацького духовного єднання.

ТЕОРЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМИ ТРАСФОРМАЦІЇ

Засобами теоретичного аналізу і міжнаукової рефлексії обґрунтовуються:

1. Концепція відродження національної школи козацько-лицарського виховання.

2. Теорія життєстверджуючої освітньої духовної діяльності.

3. Інноваційн козацько-лицарські технології шкільної освіти.

4. Система психомистецьких технік козацького духовного єднання особистостей.

ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Адамівська школа козацько-лицарського виховання як саморозвивальний духовно збагачений освітньо-виховний заклад інноваційного типу має стати наочним зразком ново національної школи, що вказуватиме один з вірогідних шляхів входження України до європейського соціально-культурного простору.

СТРОКИ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Початок – 1998 рік, закінчення – 2009 рік.

ЕТАПИ:

І. Підготовчий 1998 - 1999 роки.

1. Розробка затвердження програми трансформації Адамівської школи у школу козацько-лицарського виховання.

2. Розробка посібника „Філософія козацько-лицарського виховання в школі. Концептуальн засади. ”

3. Розробка модел трансформації Адамівської школи в школу козацько-лицарського виховання.

4. Навчальн тренінги, групове та індивідуальне консультування адміністрації та вчителів школи з проблем теорії і практики козацько-лицарської системи навчання в школ цього типу.

ІІ. Концептуально-проектно-діагностичний 2000 – 2001 роки.

1. Комплексна діагностика розумового та особистісного розвитку вчителів і учнів школи.

2. Написання Концепції школи нової генерації – української національної школи козацько-лицарського виховання.

3. Розробка Положення про школу козацько-лицарського виховання.

4. Розробка Статуту школи козацько-лицарського виховання.

5. Розробка Навчального плану школи козацько-лицарського виховання.

6. Розробка орієнтовного переліку курсів (студій) школи козацько-лицарського виховання.

7. Розробка навчальних програм за напрямками школи козацько-лицарського виховання.

8. Розробка Положення про класний козацький загін.

9. Розробка Положення про Козацьку республіку – Конституцію Козацької республіки (самоврядування).

10. Розробка Статуту Адамівського куріня дитячо-юнацької організації Українського козацтва Молода Січ”.

11. Розробка структури та посадових обов’язків осіб керівного складу „Молодої Січі”, Козацької республіки, класного козацького загону.

12. Розробка Програми розвитку козачати, Моделі випускника школи.

ІІІ. Організаційно-прогнозуючий 2002 – 2003 роки.

1. Цілісне впровадження системної диференціації та індивідуалізації навчання. Підготовка посібника „Форми, методи, прийоми козацько-лицарського виховання”.

2. Впровадження нноваційної козацько-лицарської організації навчально-виховного процесу в школі козацько-лицарського виховання (розклад навчальних занять, граф-схеми навчальних курсів тощо).

3. Підготовка учителями школи авторських варіантів граф-схем навчальних курсів та наукових проектів змістовного модуля.

4. Відбір та апробація системи психодіагностичних методик, за якими визначається моральний потенціал особистості вчителя і учнів школи.

5. Експериментальне впровадження козацько-лицарської системи виховання та навчання.

6. Реалізація програми дистанційної підготовки педагога як психолога і дослідника на баз Адамівської школи.

7. Створення авторських варіантів дидактичних модулів з основних навчальних предметів для школи козацько-лицарського виховання.

8. Написання психолого-мистецько моделі школи козацько-лицарського виховання.

9. Написання методологічної моделі школи козацько-лицарського виховання.

10. Розробка та апробація вчителями школи варіантів проблемно-модульних програм з основних предметів школи козацько-лицарського виховання.

11. Розробка Моделі життєдіяльності школи козацько-лицарського виховання.

12. Розробка експериментального навчального плану школи козацько-лицарського виховання.

13. Комплексне психолого-педагогічне вивчення особистості вчителя й учня.

14. Практичне оволодіння вчителями психолого-мистецькими технологіями духовного єднання вчителів і учнів, щонайперше на духовно-естетичному рівні.

15. Підготовка та апробація учителями школи пробних варіантів сценаріїв занять з курсів козацько-лицарського виховання та навчання. .

16. Впровадження спецкурсу „Психологія лицарського розвитку” з 1-го по 9-й класи.

ІУ. Розвивально-формувальний 2004 – 2007 роки.

1. Цілісне впровадження козацько-лицарської системи виховання як послідовності духовно зорієнтованих, психомистецьких технологій і методик.

2. Моніторинг рівня духовного розвитку учнів різних вікових категорій.

3. Розробка та реалізація програми поглиблення лицарської духовності педагога.

4. Організація змістовної роботи мережі студії національно-культурного центру „Оберіг”.

5. Повноцінний розвиток духовного потенціалу школярів через ментально спроектований, естетично насичений соціально-культурний простір школи.

6. Наукова практична експертиза вдосконалення граф-схем і наукових проектів навчальних курсів для школи козацько-лицарського виховання.

7. Підготовка та апробація навчальних сценаріїв як докладного опису психомистецьких технологій.

8. Розробка та експериментальне вдосконалення учителями школи розвивальних міні-підручників.

9. Підготовка та апробація пробних програм самореалізації особистості учня на основі навчальних курсів.

10. Кадрове, матеріально-технічне, організаційно-технологічне і психолого-дидактичне забезпечення фундаментальної соціально-психологічної Програми трансформац Адамівської школи в школу козацько-лицарського виховання.

11. Систематичне відстеження ефективності психомистецьких технологій за критеріями духовно вартості (значення, цінність, рівень тощо).

12. Мобілізація соціально-культурних та психологічних чинників оптимізації духовного взаємозбагачення учасників навчального процесу.

У. Результативно-узагальнюючий 2008 – 2009 роки.

1. Науково-фактуальний, статистичний і якісний аналіз результатів фундаментального соціально-психологічного експерименту – школа козацько-лицарського виховання.

2. Порівняльна характеристика версії системи козацько-лицарського виховання та навчання з версіями традиційного та експериментального навчання і виховання.

3. Науково-практична акредитація ментально перевіреної, духовно збагаченої системи освітньо-виховно роботи Адамівської школи козацько-лицарського виховання та вироблення рекомендацій щодо її масового впровадження у шкільну практику.

4. Теоретично-методологічний аналіз результатів виконання Програми трансформації Адамівської школи у школу козацько-лицарського виховання, системна оцінка її наукового і практичного значення та оформлення здобутих результатів у вигляді наукових звітів методичних рекомендацій (посібники, підручники, програми, статті, доповіді, тези).

5. Розробка нової, науково і практично досконалої Програми продовження трансформації Адамівсько школи в школу козацько-лицарського виховання, що започаткує наступний етап фундаментального соціально-психологічного розвитку особистості козачати.

КРИТЕРІЇ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ

1. Духовна особистість козачати як універсум, суб’єкт та індивідуальність з чітко сформованими гуманістичними орієнтаціями, національною самосвідомістю, культурою мислення і ментальною мудрістю.

2. Духовне єднання учасників освітнього процесу в ході неперервної розвивальної взаємодії, яка організується за принципом наступності під час проходження учнями навчальних курсів.

3. Соціальна ефективність і духовна ємність психолого-мистецьких технологій і методик, як організуються за психомистецькими технологіями цілісного козацько-лицарського виховного процесу.

4. Самореалізація особистістю фізичного, розумового, емоційного, морального і духовного потенціалу в ході неперервної розвивальної взаємодії із соціально-культурним довкіллям школи.

5. Ідеї, принципи та умови ефективного впровадження козацько-лицарської виховної системи.

6. Зміст, структури і характеристика духовно зорієнтованого, високорозвивального соціально-культурного простору школи козацько-лицарського виховання.

7. Рівн психологічні засоби духовного розвитку особистості, перспективи її духовного самовдосконалення і самоактуалізації.

ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

1. Висока національна свідомість і самосвідомість, патріотизм і відданість ідеалам українського державотворення, демократичного суспільства, етнонаціональна злагода.

2. Ефективність моделі школи козацько-лицарського виховання щодо розумового, соціального духовного зростання учнів та реалізація їхнього емоційного, нормотворчого ціннісно-естетичного потенціалу.

3. Висока результативність науково спроектованого соціально-культурного простору школи щодо духовного розвитку і етнонаціонального збагачення ментального досвіду вчителів та учнів.

4. Очевидний конструктивний вплив системи козацько-лицарського виховання на психосоціальний духовний розвиток особистості, її національну самосвідомість, культурне зростання та навчальну успішність.

5. Ефективна реалізація духовно-ментального потенціалу експериментального освітнього процесу в благодатному емоційно-психологічному полі їхнього культурного життя.

6. Позитивне сприйняття соціально-культурним оточенням інноваційних, психолого-дидактичних та організаційних змін у школі козацько-лицарського виховання.

7. Неперехідне значення у духовному розвитку школярів системи творчих студій шкільного національно-культурного центру „Оберіг”.

8. Інтенсифікація процесів духовного єднання учасників освітнього процесу, що виявляється у повазі, довірі, взаємодопомозі, щирих взаєминах між педагогами і школярами.

9. Віра, національна самосвідомість, благодатна любов, соціальна творчість і ментальна мудрість – основні риси духовно розвиненої особистості – випускника Адамівсько школи козацько-лицарського виховання.

МОЖЛИВИЙ НЕГАТИВНИЙ ПРОГНОЗ

1. Незначний загальнокультурний духовний розвиток учителів і учнів школи козацько-лицарського виховання наприкінці трансформації порівняно з вихідними даними її констатуючої частини або з результатами діяльності масових загальноосвітніх шкіл.

2. Істотне розходження між теоретико-прикладними здобутками фундаментально соціально-психологічної практики і соціально-культурним та професійно-пошуковим досвідом роботи педагогічного колективу школи козацько-лицарського виховання.

3. Не відстежен важливі експериментальні умови (щонайперше соціально-психологічні та організаційно-технологічні), що робить неможливим досягнення високих результатів експериментальної роботи.

4. Не створен об’єктивні (валідні, надійні тощо) методи соціальної і психологічно діагностики змін у духовній сфері особистості, не відстежена динамічна картина психосоціального і духовного зростання особистості вчителів і учнів школи.

5. Пересічний рівень методологічної або психологічної культури основних виконавців Програми трансформації.

6. Нестача сприятливих управлінських, фінансових, психологічних умов для виконання Програми трансформації у повному обсязі.

МОДЕЛЬ САМОВРЯДУВАННЯ АДАМІВСЬКОЇ ШКОЛИ

КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ

За допомогою тільки школи неможливо побудувати світ,

Але побудувати світ без допомоги школи теж неможливо...

Учнівське самоврядування – це здійснюване самими школярами управління справами своїх колективів. У школі воно охоплює всі первинні, проміжні та загальношкільн учнівські колективи, товариства, клуби, інші об’єднання учнів.

Самоврядування учнів – це форма демократичної побудови життя учнівського колективу, яка передбачає:

широку участь учнівських самодіяльних організацій та їхніх виборних органів в управлінн найважливішими питаннями своєї життєдіяльності з урахуванням інтересів учнів різних вікових груп;

формування високих моральних якостей, інтелектуальних та організаторських здібностей;

удосконалення практичних умінь та навичок у процесі колективного визначення важливих цілей із подальшою їх реалізацією.

Самоврядування дієвий спосіб поєднання теорії та практики у вихованні громадянина демократичного суспільства, своєрідна практична частина громадянської освіти та виховання. Учні на практиці засвоюють свої права та обов’язки.

В Адамівській школі козацько-лицарського виховання Білгород-Дністровського району Одесько області вже декілька років функціонує модель учнівського самоврядування, яка базується на традиціях лицарської верстви українського народу (козацтва).

Спостерігаючи розвиток сучасного українського суспільства (зокрема, нашої Адамівсько територіальної громади – я 6 років проробив сільським головою), бачу, що відбувається „звужування” держави – громада все більше перебирає на себе функції; громадяни все частіше спільно вирішують проблеми, не звертаючись по допомогу до державних органів. Це пов’язано із загальною тенденцією до автономізації регіонів – переходу від державного до державно-громадського управління.

Ефективність ново схеми державно-громадського управління буде визначатись рівнем громадянсько культури всіх членів суспільства і тому (у теперішніх складних умовах державотворення) школа повинна йти попереду політиків, керуючись принципом пріоритету прав особистості над інтересами суспільства і держави, гуманізму, свободи, демократії, громадянського миру, національної злагоди, надаючи дитині, підлітку, юнаку (юнці) ще в школі навичок громадського самоврядування, виховуючи лідера ХХІ століття, людину, яка б змогла приймати, виконувати доленосні рішення в житті громади, регіону, держави і відповідати за них.

Проблема визначення універсального типу самоврядування, який забезпечував би позитивний результат, хвилює педагогів давно – в педагогіці спостерігалось немало спроб зробити самоврядування схожим на якісно працюючий механізм (ми пам’ятаємо учнівські комітети часів радянського періоду), але історія розвитку педагогіки учнівського самоврядування доводить, що і зараз ми не наблизились до цього деалу, не змогли створити ідеальний механізм під назвою „учнівське самоврядування”. Це свідчить не про безсилля науки в дослідженні природи людини або не про недостатність пошуків у педагогів-практиків: в різних країнах було зараз є десятки тисяч ентузіастів в організації учнівського самоврядування. І все ж психолого-педагогічна наука і передова новаторська практика не змогли зробити учнівський орган самоврядування школи певним „штучним інструментом”.

Що ж заважа знаходженню ідеального механізму? Розмаїтість, багатоваріантність, неоднозначність. Розмаїття цілей та завдань самоврядування, елементу змісту та видів форм моделей. Багатоваріантність умов і засобів управління. Неоднозначність прояву закономірностей самоврядування в залежності від індивідуальних особливостей дітей і багатьох інших факторів.

Презентація моделей самоврядування на обласному методичному зборі педагогів та учнівських лідерів „Лідер ХХІ століття”(Одеса, 2002) за підсумками обласного етапу Всеукраїнського конкурсу на кращу модель учнівського самоврядування показала, як по-різному організовують та проводять роботу з учнівського самоврядування кращі школи Одещини: у кожній свій стиль роботи, темп і ритм, власні методи й прийоми, певні психолого-педагогічні здобутки.

Роблю висновок, що в практиці виховання лідера немає єдиного ідеального підходу, а є велике розмаїття ідей щодо організації цієї роботи. А головна ідея – ідея багатоваріантності моделей учнівського самоврядування (і взагалі організац навчально-виховного процесу!) отримує все більше визнання у школах області.

Згідно із Конституцією України. Законами України „Про освіту”, „Про загальну середню освіту”, „Про позашкільну освіту”, Положенням „Про загальноосвітній навчальний заклад”, „Про педагогічну раду середнього загальноосвітнього навчально-виховного закладу”, „Про раду школи”, „Про піклувальну раду школи”, Статутом Адамівської школи козацько-лицарського виховання, - у нас функціону модель державно-громадського управління школою, яка базується на дотриманн прав та обов’язків всіх суб’єктів навчально-виховного процесу: учнів, учителів, батьків, громадськості. Однією із складових частин його є учнівське самоврядування у формі Козацької отаманської республіки.

Вищим органом учнівського самоврядування Адамівської школи козацько-лицарського виховання Коло Джур та Дан (загальні збори учнів 5-9 класів), яке збирається не рідше 2-х разів на навчальний рік: у травні та у вересні.

На Колі Джур та Дан заслуховується звіт про роботу Ради Джур та Дан, обирається новий склад Ради Джур та Дан (травень) та затверджується план роботи Ради Джур та Дан (вересень). Новий склад Ради Джур та Дан оновлюється не менш як на третину членів і обирається терміном на один навчальний рік.

Рада Джур та Дан обирається у кількості 15 осіб (Головного Отамана Ради Джур та Дан, Головно Берегині Ради Джур та Дан, Писаря Ради Джур та Дан та 12 отаманів-берегинь паланок-секторів роботи). Рада Джур та Дан працює за 4 циклами напрямків роботи (всього напрямків роботи – 10).

У школ козацько-лицарського виховання – козацьке учнівське самоврядування, але з гарантуванням дотримання всіх прав берегині. Тому у школі є Узгоджувальна Рада Джур та Дан (у випадку розбіжностей у поглядах на якусь проблему між Джурами та Данами), яка складається з Ради Отаманів загонів та Ради Дан-Берегинь загонів. Отаманів та Берегинь обирають на класних зборах Джур та Дан терміном на один навчальний рік.

До Узгоджувально Ради Джур та Дан на правах співголів Ради входять Головний Отаман Ради Джур та Дан та Головна Берегиня Ради Джур та Дан.

Узгоджувальна Рада Джур та Дан разом із Писарем Ради Джур та Дан складає Координаційну Раду цікавих справ.

З числа молодих козаків 9 класу обирається Суд козацької честі терміном на один навчальний рік у складі: Судді, Радника, Писаря. Лелі, Дани, Берегині не підсудні Суду козацької честі.

Крім Отаманів та Берегинь класні збори Джур та Дан обирають терміном на один рік (із обов’язковим піврічним звітом про роботу і можливістю переобрання) писаря, хорунжого, бунчужного, товмача, скарбничого та інших посадових осіб керівного складу класного козацького загону.

Ця модель учнівського самоврядування працює у школі козацько-лицарського виховання з 1998 року і на практиці довела спроможність виховання національної самосвідомості, громадянської активності, формування освіченої творчої особистості козачати, становлення його фізичного і морального здоров’я.

Нещодавно в школ відбулося традиційне козацьке таборування. Фіналісти таборування продемонстрували чудеса сили та спритності, інтелекту та дотепності.

Спостерігаю за розпалом свята і сягаю думками наперед: треба мати, розвивати й зміцнювати дитячу організацію в школі – вона підмурок колективної виховної роботи, бо наш педагогічний корабель накренило у бік індивідуалізації навчання та виховання цей крен призвів до того, що багато школярів відмовляються від шкільно ндивідуально спільності” на користь неформальних, а іноді й злочинних угруповань та об’єднань, які не надають особистості всі можливості для самовираження і психологічного комфорту, але здебільшого підлітки не покидають х, а, навпаки, цінують досить високо.

Відмовившись від виховання в колективі та через колектив, ми практично відмовились від виховання взагалі: це показує досвід наших пострадянських шкіл – виникнення спотворених стосунків, злочинність, сексуальна розбещеність, самотність особистості – і як результат – введення у школах варти з охорони порядку (молодики в уніформі), яка здебільшого цей порядок не може навести, бо причини безпорядку не зовнішні, а внутрішні – губляться традиції організації життя дітей у колектив самоврядування, гласність, свідомий порядок, дисципліна, самообслуговування. Відомо: не може бути успішним виховання громадянина-господаря своєї країни, якщо дитина, підліток не набуватиме у ці роки досвіду відповідальності за виконання певних функцій в організації життя класу, школи, сільської громади.

Нашу школу почали звинувачувати у мілітаризації системи виховання. Так, у нас є однострой, прапор, марширування, салютування, загони, командири-отамани. Але це має вигляд гри, що спирається на вікові особливості підлітків, прагнення до романтики. Це форма нашої організації, яка ґрунтується на історичному досвіді українського народу, а зміст – виховання патріота, громадянина.

Наша виховна система (козацька педагогіка) спирається на владу спільності як джерело впливу на особистість; взаємодопомога, відчуття іншого, підкорення спільно обраним законам, вимогам – все це зумовлює великий позитивний вплив на особистість у процесі формування нашої Адамівської Січі – братства козачат. Що антигуманного в таких принципах життя нашого колективу: ніхто не має права образити іншого, бо дістане відсіч від усього дитячого гурту; ніхто не може порушити закони життя класу, школи, йому цього не дозволять; стриманість, ввічливість, повага до старших; міра в одязі, відповідальність за виконання своїх обов’язків?!

Нещодавно чув я розмову двох офіцерів-відставників: у нашому Білгород-Дністровському гарнізон відновлюються офіцерське зібрання, офіцерський суд честі; фундаментальне поняття честі вводиться в практику виховання офіцерського корпусу арм України, - мене, офіцера запасу, це дуже радує!

Тому і ми, педагоги, не повинні відмовлятися при вихованні школярів від понять „учнівська честь”, „гідність”, „совість”.

Дивлячись на перебіг таборування, на злагоджені колективні дії команди фіналістів, я розумію ми на вірному шляху!

Один з принципів, за якими будується школа козацько-лицарського виховання – принцип ідеалізац виховання козачат на позитивних прикладах, формування в молоді ідеалів – одних з найважливіших компонентів духовності як кожної особистості, так і всього народу.

Цей принцип, я вважаю, має непересічний характер, бо у п’ятому числі 2001 року газети „Завуч нформація для роздуму „Моральні орієнтири молодих”, де автори спробували з’ясувати домінуючи інтереси українських школярів. З багатьох було поставлено традиційне запитання учням, щоб виявити їхні ціннісні орієнтації: хто твій улюблений герой? Є над чим замислитись, читаючи відповіді на це запитання: два-три героя” з іноземних серіалів і „не знаю”.

Так, нема деальних людей і не можна з будь-кого робити ідеала для молоді, але можна говорити про орієнтацію на моральні принципи: відданість ідеї Івана Мазепи, любов до Батьківщини Тараса Шевченка, відвага і честь Івана Сірка.

Ми за основу принципу ідеалізації вибрали ідеал лицаря – високошляхетної, духовно багатої, морально чистої, мужньої людини. Такими лицарями української культури, науки духовності були Я. Мудрий, В. Мономах, Т. Шевченко, М. Драгоманов, Б. Грінченко, С. Русова, В. Вернадський, М. Грушевський.

В школі оформлено стенди з історії козацтва, життя куріню Адамівської школи, козацькі загонов куточки. Ведеться фотолітопис козацький, невеликим накладом друкується шкільна газета „Річ про Адамівську Січ”.

Не зайве буде додати, що ми користуємось у цій справі цілковитою підтримкою батьків та громадськості: на території Адамівської громади мешкає більше 80-ти козаків Українського козацтва.

Велику підтримку у справі козацько-лицарського виховання ми відчуваємо з боку керівників сільгосппідприємств – М.І. Бурлая, В.М. Вронського, Г.Ф. Даниленко, В.О. Козубенко (кооперативи „Промінь”,”Едем”, ім. . Т.Г. Шевченка, „Фенікс”), Адамівського сільського голови А.М. Коноваленка, депутатів сільради Н.В. Старченко, Н.І. Харченко, депутата райради С.С. Тимофєєвої.

У нас прекрасний педагогічний колектив: завуч Лавриненко П.М., класні керівники Вронська В.М., Катющева Т.В., Піштіган О.А., Граждан К.М., Галицька Н.П., учителі Солов’єнко О.Л., Буравицька Р.М., Тимофєєва С.В., Малькова М.С., педагог-організатор Грищенко В.Н., учител молодших класів Лавриненко Л.М., Корженко І.І., Лавриненко І.П., Золотовська Т.М., Подолько А.М., Воронова Д.М., Козубенко Т.І., Скригулець Н.Г. – вони багато зробили, щоб за такий короткий термін так багато було зроблено в школі з питань козацько-лицарського виховання.

Екіпувати козачат одностроєм нам допоміг паланковий отаман полковник Українського козацтва Городецький Л.Г.

Оздобила курінний та загонові прапори майстриня Худа М.Т.

Не цураються роботи з козачатами курінний Маринеску М.К., сотник Редько А.І., хорунж Козаченко О.А., Білоус В.І.

У 1998 році, поспілкувавшись з нашими джурами та данами на Великій Раді Українського козацтва, Генеральний писар Тарас Чухліб сказав нам:

Ваші діти ще зовсім „сирі... ”

„Сирі” були не тільки діти, „сирі” були й ми – педагоги. Ці роки ми росли разом з „Молодою Січчю”.

Не завжди працю педагога цінують сьогодні: як правило, позитивні наслідки її проявляються через багато років, але скажемо словами Поета:

„Ми не лукавили з тобою.

Ми просто йшли. У нас нема

Зерна неправди за собою... ”

Спостерігаючи позитивні результати роботи з козацько-лицарського виховання:

зростання національної свідомості, патріотизму, відданості ідеалам українського державотворення, демократичного суспільства, етнонаціональної злагоди всіх учасників виховного процесу (а це – учні, учителі, батьки, громадськість; в селі мешкають представники 9 національностей: українці, росіяни, болгари, молдовани, румуни, гагаузи, калмики, черкесяни, кеябейці – і конфліктів на національному грунті не спостерігається;

інтенсифікацію процесів духовного єднання учасників виховного процесу, що виявляється у повазі, довірі, взаємодопомозі, щирих взаєминах між педагогами і школярами, педагогами і батьками, мешканцями громади (у школі і на території громади вже декілька років нема правопорушень – а це духовний вплив школи на село; у школ покращала успішність – її якісний показник складає – у 1998 році – 55%, у 1999 році – 53%, у 2000 році – 56%, у 2001 році – 55% - найвищий у районі серед загальноосвітніх закладів І-ІІ ступенів;

зростання рол колективу учасників навчально-виховного процесу як саморегулюючої системи (як директору школи мені доволі часто не дають можливості проявити свій управлінський талант” – задумаєш якусь адміністративну ініціативу, прийдеш до школи – дивишся, а проблема вже вирішена, і вирішив її або рядовий учитель, або хтось із учнівського активу, або хтось із батьків; вимагаєш пояснення від ніціаторів, а вони кажуть: „Та навіщо вас турбувати. Ми це можемо і сам вирішити... ”;

позитивне сприйняття соціально-культурним оточенням інноваційних психолого-дидактичних та організаційних змін у школі козацько-лицарського виховання – я роблю висновок, що Адамівська школа козацько-лицарського виховання є центром духовного життя, берегинею козацького духу села, і для цього у неї є усі необхідні складові: вона національна, має національно налаштовані кадри, лицарів духовності у самій школі, оригінальну систему учнівського самоврядування, яка базується на традиціях лицарської верстви рідного народу, а в підґрунті – сформовану громадську думку та козацькі звичаї і традиції села.

Функції керівного складу та паланок Ради Джур та Дан Адамівської школи козацько-лицарського виховання

1. Головний Отаман Ради Джур та Дан – головує на засіданнях Ради Джур та Дан, головує на засіданнях Ради Отаманів загонів, співголовує з Головною Берегинею Ради Джур та Дан на засіданнях Узгоджувальної Ради, в проміжках між засіданнями Ради Джур та Дан керує діяльністю по самоврядуванню учнів.

2. Головна Берегиня Ради Джур та Дан – заступниця Головного Отамана Ради Джур та Дан головує на засіданнях Ради Дан (Берегинь) загонів, співголовує з Головним Отаманом Ради Джур та Дан на засіданнях Узгоджувальної Ради.

3. Писар Ради Джур та Дан – веде документацію Ради Джур та Дан та відповідає за накопичення Скарбу Ідей.

4. Паланка здоров’я та спорту (профільні загони ЮІР, ДЮП, футбольна та баскетбольна секції, туристський гурток, гурток народних ігор та забав, факультатив Козацьке тіло виховання”). Плекає у кожного козака міцне здоров’я, загартову тіло і дух, формує уміння досягати перемог на спортивних іграх. Формує культуру поведінки, норм моралі, контролює навчання в профільних загонах, розучу рухливі ігри та проводить з них змагання, дні козацьких забав, змагань та оглядів.

5. Паланка героїко-патріотичного виховання (гурток „Пам’ять”, гурток козацьких бойових мистецтв, факультатив „Козацька військова справа”). Формує уміння захищати рідну мову, культуру, землю, досліджує і практично відроджу військово-спортивне мистецтво козаків: верхової їзди, стрільби з лука, володіння списом, шаблею, подолання природних перешкод, кермування човном під веслами та вітрилами, різних видів боротьби та протиборств, козацького багатоборства.

6. Паланка національного відродження (клуб „Берегиня”: фольклорно-етнографічна секція, секція декоративно-прикладного мистецтва, літературно-фольклорна секція, факультатив „Козацька культура”). Продовжуючи патріотичні традиції, звича пращурів-козаків, навчає кожного молодого козака та козачку палко і ніжно, самовіддано любити свою калинову, вишневу країну, по-синівському служити їй корисними справами. Виховує в юних козаків родинні цінності, повагу до свого роду, бажання примножити його славу Добром, Правдою, Красою. Збирає і запису унікальні народні обряди, відроджує їх, популяризує пісенну народну творчість, виховує інтерес до народних ремесел, розвиває трудові і художні навички, знайоме з технікою виготовлення предметів українського побуту. Вивчає фольклор рідного села, краю, формує високу мовну культуру. Організовує дослідження кожним юних та молодим козаком, класними загонами славної історії українського козацтва, вивчення героїчного життя, подвижницької діяльності гетьманів, отаманів, керівників повстань. Допомагає виконати козачатам конкретну програму вивчення козацького визвольного руху, козацького краєзнавства, туризму та екскурсій козацькими шляхами, пошук козацьких могил та цвинтарів, їх упорядкування, встановлення пам’ятних знаків, вивчення молоддю козацьких родовідів під гаслом „Шукай, козак, свій родовід! ”

7. Паланка організації дозвіль (драматичний гурток, дискоклуб). Організовує змістовне дозвілля через колективні творчі справи, відзначає народні традиційні свята, знайоме та пропагує драматичну та літературну творчість. На культурно-історичних традиціях козацтва формує високу мораль, силу волі і духу підлітків і юнаків, допомагає їм оволодіти основами української козацько філософії, ідеології, психології, національного характеру і світогляду. Допомага відроджувати козацькі мистецькі традиції: гуртового співу, танцю, дотепного влучного слова, художньої вишивки. Допомагає вивчати і застосувати на практиц козацькі знання: народної медицини, астрономії, агрономії, метеорології, кулінарії. Проводить роботу, спрямовану на те, щоб кожен учень – член козацького осередка займався самопізнанням і саморегулюванням, самовдосконаленням, розвивав свої інтелектуальні здібності і можливості, пізнавав сутність й особливості козацької ідеології (філософії, світогляду, моралі, етики, естетики, характеру, правосвідомості).

8. Паланка зарубіжних зв’язків (гурток знавців іноземної мови). Налагоджує зв’язки із зарубіжними школярами. Проводить роботу з вивчення культури та життя держав ближнього та далекого зарубіжжя.

9. Паланка роботи з молодшими школярами (гуртки „Умілі руки”, „Юний художник”, клуб „Чомучок”). Організову позаурочну діяльність молодших школярів, надає шефську допомогу, залуча молодших школярів до спільної роботи з впровадження козацько-лицарського виховання.

10. Паланка трудової діяльності та охорони середовища (гурток екологів, ремонтна бригада, навчально-виробнича бригада, тимчасові трудові об’єднання). Проводить активну діяльність з охорони довкілля, збереженню шкільного майна, проведення трудових операцій. Формує в козачат любов до рідної природи, готовність і уміння берегти примножувати її багатства, красу. Вивчає екологічне становище в регіоні. Засобами козацької педагогіки формує якості господаря рідної землі, державну позицію та нтереси українського власника, який чесною і самовідданою працею нарощуватиме матеріальні блага, духовні цінності рідного народу, гармонійно поєднуватиме особисті і загальнонаціональні інтереси. Допомагає пізнати і дослідити, а також відродити традиції козаків як мудрих хліборобів, уміли орачів, господарів землі; прилучає козачат до організації і ведення госпрозрахункових трудових об’єднань, малих підприємств, асоціацій. Допомагає відроджувати ремесла і промисли: бондарство, гончарство, бджільництво, ковальство.

11. Паланка навчально-пізнавальної діяльності (МАН, предметні гуртки, групи консультантів з предметів, пости взаємодопомоги). Організує взаємодопомогу в навчанні, консультаційну допомогу з предметів, контролює відвідування уроків, проводить предметні тижні, місячники, олімпіади, конкурси. Роботу спрямовує на пізнання козачатами законів розвитку науки, формує любов до науково-пізнавальних процесів, допомагає вивчати сучасні види техніки і технології, організувати особисту і спільну творчу діяльність (радіозв’язок, телерадіоконструювання, телерадіомоделізм, авіамоделізм, автомобільна та тракторна справа, радіомоделювання).

12. Паланка нформації (шкільна газета, фотогазета, газета-календар, шкільний часопис, прес-бюлетень, рекламний вісник). Інформує учнів, батьків, вчителів, громадськість про всі події, що відбуваються в школі.

13. Паланка дисципліни та порядку (пости чистоти та бережливості, штаб „Живи, книго! ”). Форму навички здорового способу життя, контролює дотримання санітарно-гігієнічних норм, виховує бережливе ставлення до хліба, збереження книг.

14. Паланка соціального захисту (загони милосердя). Піклується про ветеранів війни, одиноких, пристарілих, шефствує над могилами полеглих воїнів, допомагає дітям з малозабезпечених сімей.

15. Історико-краєзнавча паланка (рада „Шевченківської світлиці”, рада музею „Рідне село”, сторико-краєзнавчий гурток, факультатив „Історія козацтва”). Допомагає глибоко пізнавати історію українського козацтва, досягнуті ним національні пріоритети дейні, політичні, наукові, культурні і державотворчі. Поширює знання серед козачат про козацький національний визвольний рух, про заслуги козаків у боротьбі з чужоземними загарбниками, допомагає вивчати історичні документи, сторичні праці про героїку козаччини, художні твори.

15. Суд Козацько Честі. Розробляє законодавчі документи (статут, закони, конституцію тощо). Слідку за їх виконанням. Розглядає порушення прийнятих законодавчих актів, різн конфлікти.

17. Координаційна Рада Цікавих Справ. Організує проведення колективних творчих справ.

18. У паланках працюють отаман (берегиня), творчі групи, особи – організатори та інструктори.

СТРУКТУРА УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ АДАМІВСЬКОЇ ШКОЛИ

КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ

ЗАГАЛЬНА СТРУКТУРА ДЕРЖАВНО-ГРОМАДСЬКОГО УПРАВЛІННЯ АДАМІВСЬКОЮ ШКОЛОЮ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯҐ

Функціональн обов’язки керівного складу класних козацьких загонів Адамівської школи козацько-лицарського виховання

1. Отаман здійснює загальне керівництво загоном.

2. Писар – веде канцелярію і разом з отаманом здійснює заходи щодо діяльності загону. Це - головний розпорядник, адміністратор і координатор діяльності загону.

3. Обозний – віда господарством та природозахисною діяльністю загону.

4. Скарбник відає фінансами загону.

5. Осавул стежить за поведінкою джур козацьких та молодих козаків, за виконанням заходів військово-патріотичного виховання та вишколу козачат, джур козацьких і молодих козаків з питань традиційних козацьких військових умінь та єдиноборств.

6. Хорунжий головний прапороносець, відає козацькими стягами й хоругвами, крім того відповідає за фізичне виховання козачат, джур козацьких та молодих козаків.

7. Бунчужний завідує козацькими клейнодами – бунчуками, пірначами тощо. Відповідає за культурно-мистецьку діяльність та виховну роботу в загоні.

8. Суддя – очолю суд козацької честі. Цей суд розбирає спірні питання, проступки джур козацьких, молодих козаків, неправильні дії загону та окремих його представників. Суд керується лише принципами лицарського кодексу козаків та Статутом.

9. Довбуш завідує загоновими літаврами, якими скликає товариство на Ради, Круг.

10. Товмач перекладач, знає іноземні мови.

11. Шафар – під час походів заготовляє провіант. Він ключник, економ, домоправитель.

НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН АДАМІВСЬКОЇ ШКОЛИ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ

Навчальний план школи козацько-лицарського виховання розроблено з урахуванням вимог Закону про освіту та основних положень Державної національної програми „Освіта”. Він перехідним для поступового трансформування загальноосвітньої школи у школу козацько-лицарського виховання, поступового приведення змісту навчально-виховного процесу у відповідність із сучасними суспільними особистими потребами.

Навчальний план створює передумови для здобуття повноцінної освіти всіма козачатами з урахуванням державних вимог, регіонально-національних особливостей, місцевих запитів та потреб особистостей. Цьому сприяє виділення у змісті освіти двох компонентів: державного і шкільного.

Державний компонент має забезпечити соціально необхідний для кожного козачати обсяг рівень знань, умінь і навичок (державний стандарт загальної середньої освіти) відповідає змісту державного компонента загальноосвітньої школи, на базі яко функціонує школа козацько-лицарського виховання.

Шкільний компонент складається з курсів за вибором і факультативів, додаткових занять консультацій (індивідуальних та групових) та гурткових занять, перелік яких затверджує Велика рада школи. Шкільний компонент знаходиться в повному розпорядженні і реалізується для задоволення потреб дітей в організац компенсуючих і розвиваючих занять, посиленні окремих предметів (зокрема, козацько-лицарського направлення), введення нових курсів, поглибленого вивчення предметів, занять учнів за індивідуальними програмами тощо.

При потребі, за наявності вільних годин, замість одного виду занять шкільного компонента (наприклад, курси за вибором) можна проводити інші (консультації тощо).

Мінімальна наповнюваність груп для факультативних занять і курсів за вибором – 5 учнів. При потребі можуть створюватись міжкласні та міжшкільні факультативі і курси за вибором учнів.

За рішенням місцевих рад депутатів факультативи і групи для вивчення курсів за вибором можуть комплектуватися незалежно від наявної кількості учнів.

Додаткові заняття консультації в межах виділених годин проводяться з групою учнів з будь-якою наповнюваністю або з окремими учнями.

Перелік курсів (студій) школи козацько-лицарського виховання.

І. Культура тіловиховання.

1. Історія спорту. 2. Основи медичних знань. 3. Аутотренінг. 4. Гімнастика. 5. Ритміка. 6. Валеологія. 7. Загартування. 8. Козацьке військове мистецтво. 9. Початкова військова підготовка. 10. Фізична культура. 11. Туризм. 12. Основи козацького тіловиховання.

ІІ. Духовна культура.

1. Історія української козацької культури. 2. Українознавство. 3. Християнська етика моральне здоров’я. 4. Мистецтвознавство. 5. Культура та побут населення України. 6. Музика. 7. Дизайн і архітектура. 8. Хореографія. 9. Мистецтво театру і кіно. 10. Риторика і ораторське мистецтво. 11. Історія мистецтва. 12. Поетика. 13. Основи художньої культури. 14. Вітчизняна і світова культура. 15. Музика і хореографія. 16. Художнє читання. 17. Етнографія і фольклор України. 18. Етика і естетика. 19. Художні промисли. 20. Історія античної культури. 21. Зарубіжна література. 22. Народознавство. 23. Археологія. 24. Історія релігій. 25. Вступ до філософії. 26. Основи філософії. 27. Краєзнавство (Мій рідний край). 28. Хата моя, біла хата (Побут). 29. Рідна мати моя, ти ночей не доспала (Пісні моєї мами). 30. Ой у лузі червона калина (Озеленення української садиби). 31. І на тим рушничков (Жіноча майстерність). 32. До глибин народної медицини. 33. Старослов’янська мова. 34. Латинська мова. 35. Старогрецька мова. 36. Санскрит. 37. Іноземн мови (німецька, англійська, французька, іспанська, італійська, румунська). 38. Слов’янськ мови (польська, чеська, словацька, російська, білоруська, болгарська, сербська, македонська).

ІІІ. Культура предметної діяльності.

1. Історія математики, фізики, техніки, біології, хімії, астрономії. 2. Прикладна математика. 3. Логіка. 4. Основи екології. 5. Біотехнологія. 6. Генетика. 7. Технічне креслення. 8. Нові інформаційні технології. 9. Математичне моделювання. 10. Астрономія. 11. Фізика та космонавтика. 12. Астрофізика. 13. Топологія. 14. Електротехніка радіоелектроніка. 15. Статистика. 16. Програмування. 17. Аудіо і відеотехніка. 18. Людинознавство. 19. Життя рослин. 20. Біосфера і людина. 21. Основи екологічних знань. 22. Населення світу і демографічні проблеми. 23. Науково-технічна творчість. 24. Мікропроцесорна техніка. 25. Електротехніка. 26. Ергономіка. 27. Соціальна психологія. 28. Менеджмент. 29. Основи сучасного виробництва. 30. Інформатика й управління. 31. Основи раціоналізаторства, винахідництва та патентознавства. 32. Основи творчої діяльності. 33. Основи техніки. 34. Обчислювальна техніка. 35. Трудове навчання. 36. Фотосправа. 37. Початки підприємництва. 38. Основи сучасного фермерського господарства. 39. Тваринництво і основи підприємництва. 40. Рослинництво основи підприємництва. 41. Основи підприємницької діяльності. 42. Бджолярство. 43. Раціональне природокористування. 44. Флористика та фітодизайн. 45. Декоративне квітникарство.

ІУ. Соціальна культура.

1. Культура мовлення. 2. Стилістика рідної мови. 3. Машинопис і стенографія. 4. Електронне редагування. 5. Культура суспільних відносин. 6. Психологія спілкування. 7. Правознавство. 8. Основи психології та педагогіки. 9. Проблеми сучасності. 10. Історія сучасність. 11. Основи етики і моралі. 12. Людина і суспільство. 13. Політологія. 14. Психологія. 15. Основи соціології. 16. Історія українського козацтва.

Навчальний план школи козацько-лицарського виховання. Варіативна частина. Цикли і напрямки.

Навчальний план школи козацько-лицарського виховання. Варіативна частина. Шкільний компонент та гуртки.

ПОЛОЖЕННЯ ПРО КОЗАЦЬКЕ ТАБОРУВАННЯ

(Розробила Н.П. Галицька)

Козацьке таборування проводиться як підсумок чергового етапу фізкультурно-спортивно роботи в школі з метою плекання у кожних юних козака та козачки міцного здоров’я, загартування тіла й духу, формування уміння перемагати на спортивних змаганнях.

Козацьке таборування проводиться чотири рази на рік: осіннє – до 14 жовтня, зимове – до 1 березня, весняне – до районного туристського зльоту – до 25 травня, літнє – у липні-серпні – до 15 серпня.

Проводиться таборування за такою програмою:

І. Осіннє:

1. Конкурс емблем та девізів, конкурс козацької пісні.

2. Спортивна частина:

естафета Пластуни” (виконується у нитковому коридорі висотою 70 сантиметрів із дзвониками);

конкурс „Сильна рука” (змагання з армреслінгу);

конкурс Перетягування канату” (змагаються команди почергово);

підтягування у висі та у висі лежачи (перемогу одержує команда з найбільшою сумарною кількістю підтягувань);

заключна „Велика естафета” (біг 5: 60 метрів, заключний етап біжать отамани команд).

3. Конкурс Козацький куліш” (враховується правильне обладнання вогнища, запалювання багаття на швидкість, оцінка за козацький обід).

4. Через 2-3 дн після таборування – конкурс козацьких листків.

ІІ. Зимове:

1. На початку грудня – спортивно-інтелектуальний конкурс „А ну-мо, хлопці-козаки! ” Гурти готують назви, девізи, емблеми. Змагання включає завдання історичного характеру вікторина, козацькі кросворди, знання козацької лексики. Музикальний конкурс перевіряє знання та вміння виконувати козацькі пісні. Спортивні змагання: амреслінг, підтягування у висі, згинання та розгинання рук в упорі на підлозі, присідання з молодшими козачатами на плечах, стрибки зі скакалкою.

2. Грудень лютий, як випаде достатній сніг – випускний клас будує і захищає снігове містечко, а вся школа – штурмує його. За снаряди слугують сніжки.

3. Через 2-3 дн після таборування – конкурс козацьких листків. \

4. Козацький КВК.

ІІІ. Весняне:

1. Конкурс емблем девізів, конкурс козацької пісні.

2. Спортивна частина:

естафета Пластуни”;

конкурс „Сильна рука”;

підтягування у висі та у висі лежачи;

біг 60 метрів;

розкладання та складання спортивного намету;

знання рослин свого краю;

медицина (перша допомога);

розпалювання багаття на швидкість;

складання рюкзака;

„Велика естафета”.

3. „Козацький куліш”

4. Через 2-3 дн після таборування – конкурс козацьких листків.

ІУ. Літнє:

1. Таборування проходить як багатоденний велопохід. Група туристів проходить веломаршрутом на Курортне (містечко на березі Чорного моря в Білгород-Дністровському район Одеської області) і там розбиває наметове містечко. Тут козачата живуть 3-4 доби: навчаються плавати, пірнати, вправляються в основних туристських навичках, вчаться варити їжу та ін.

2. Кожен день проводяться конкурси:

змагання з плавання та пірнання;

змагання на знання козацької лексики та козацьких пісень і танців;

змагання на знання козацьких оповідок, гуморесок та ін.;

спортивні змагання: амреслінг, підтягування у висі, згинання та розгинання рук в упорі та ін.

3. Через 2-3 дн після таборування – конкурс козацьких листків.

У. У серпні-вересні підводяться підсумки таборування за рік і нагородження кращих козачат за цими підсумками.

ПРЕСА ПРО АДАМІВСЬКУ ШКОЛУ КОЗАЦЬКО-ЛИЦАРСЬКОГО ВИХОВАННЯ.

В царині виховання молоді важливо інформувати вчителів, вихователів про здобутки педагогічних колективів. Цьому сприяють статті як у педагогічний, так громадсько-політичній пресі, зокрема, статті, що висвітлюють досвід педагогічного колективу Адамівської загальноосвітньої школи в царин козацько-лицарського виховання.

Запропонована підбірка статей дасть змогу уважному читачеві зануритися у вір подій в Адамівській школі на початку ХХІ століття.

Про Адамівську школу козацько-лицарського виховання писали:

газета „Советское Приднестровье” (Білгород-Дністровський):

№12 15.02. 2000, 24 28.03. 2000, №34 05.05. 2000, №40 23.05. 2000, №42 02.06. 2000, №50 29.06. 2000, №59 31.07. 2000, №63 14.08. 2000, №67 28.08. 2000, №68 31.08. 2000, №72 14.09. 2000, №84 26.10. 2000, №89 13.11 2000, №94 30.11. 2000, №06 22.01. 2001, №09 01.02. 2001, №17 01.03. 2001, №21 15.03. 2001, №24 26.03. 2001, №44 11.06. 2001, №49 28.06. 2001, №56 26.07. 2001, №57 30.07. 2001, №75 04.10 2001, №84 05.11. 2001, №08 31.01. 2002, №12 14.02. 2002, №36 16.05. 2002, №38 23.05. 2002, №42 06.06. 2002, №54 18.07. 2002, №77 07.10. 2002, №101 13.08. 2003, №103 15.08. 2003, №104 16.08. 2003, №106 20.08. 2003, №115 02.09. 2003, №165 11.11. 2003.

газета Будьте с нами (Білгород-Дністровський):

№35 23.08. 2001, №36 30.08. 2001.

газета „Одеськ вісті” (Одеса):

№93 23.05. 2000, №95 27.05. 2000.

газета Чорноморські новини” (Одеса):

№44 08.07. 2000, 52 23.08. 2000, №03 11.01. 2001, №35 24.05. 2001, №55 16.08. 2001, №74 09.10. 2003, №78 23.10. 2003.

газета „Сільська школа” (Київ):

№05 20.09. 2000.

журнал „Наша школа” (Одеса):

№4 – 2000, №5-6 2000, №1 – 2002, №2 – 2002, №2 – 2003.

громадсько-політичний щотижневик „Освіта” (Київ):

№52 6-13.11 2002, №1 1-8.01. 2003.

ШКІЛЬНА ГАЗЕТА ПРО АДАМІВСЬКУ СІЧ

Козача, Леля, Джура, Дана, Джура та Дана, Берегиня, Козак, Річ про Адамівську Січ.

Загальновідомо, що поглиблення і примноження козацько-лицарських традицій в сучасних умовах сприятиме нарощенню зусиль державотворчого спрямування, піднесенню духовност як кожної особистості зокрема, так і всього народу, суспільства в цілому.

Ми, вчител України, покликані вести широку просвітницьку роботу серед населення з проблем сторії, культури, мистецтва, військової справи, державницької діяльност козацтва, прагнути по-козацькому, по-лицарському виховувати підростаюче покоління. На це нас орієнтують Укази Президента України, нормативні документи Міністерства освіти і науки.

В пониззі Дністра (зокрема, це – територія нашої громади) значна маса козаків з’явилася в 1709-1710 рр., під час відступу мазепинської еміграційної хвилі. Це були т козаки, що відступили з-під Полтави і дійшли разом з Мазепою до Бендер, а згодом почали розселятися по землях між Дністром і Дунаєм. Ця „мазепинська хвиля накотилася на колонізаційну хвилю, викликану зруйнуванням у 1709 р. російськими військами Чортомлицької Січі.

Ще одна хвиля докотилася до Придністров’я вже після руйнації в 1775 р., за наказом Катерини ІІ, Нової Січі.

Чимало січовиків, селян-утікачів та прихильників Мазепи добувалися до буджацьких степів окремими групами. Особливо посилився цей процес з 1778 р. по тому, як уряд Османсько мперії ухвалив досить мудре, толерантне щодо свого одвічного ворога українського козацтва, рішення: дозволити йому заснувати Січ у пониззі Дністра, в районі Кучургана, а паланки – між Акерманом і Бендерами. У 1828-1869 рр. козаки Акерманської паланки входили до складу Дунайського (з 1856 р. Новоросійського) війська. Згодом більшість війська було переселено на Кубань, але частина козаків залишилась (у нас це родини Гречків, Козаченків, Могили, Громовенко).

На початку 90-х рр. групою ентузіастів з козацьких родів було відтворено Білгород-Дністровську (Акерманську) козацьку паланку, яка сьогодні складається з 7 курінів; один з курінів – наш – Адамівський. Проживаючи у громаді, яка має давні козацьк традиції, ми не могли ці традиції не залучити до виховного процесу...

Процес становлення та розвитку Адамівської школи козацько-лицарського виховання (з квітня 1998 року і по т. ч) зафіксовано у шкільній газеті.

У 1998-2001 рр. газета випускалася у вигляді бліц-інформації „Леля”, „Козача”, „Джура”, „Дана”, „Джура та Дана”, „Берегиня”, „Козак”. Всього вийшло 45 номерів.

На сторінках газети друкувався теоретичний матеріал – зокрема, спроба концепції, положення про школу такого типу, статут школи козацько-лицарського виховання.

Велася хроніка школи та Адамівського куріня Українського козацтва – описувалися под шкільного життя, Адамівської „Молодої Січі”, Адамівського куріня Українського козацтва, Білгород-Дністровської паланки Українського козацтва (міжрайонового товариства козаків Буджаку).

З квітня 2001 року почала виходити газета „Річ про Адамівську Січ”. Ідею про випуск шкільно газети висказали учитель історії нашої школи Буравицька Раїса Миколаївна учениця 9 класу Верховецька Олеся.

Було об’явлено конкурс на кращу назву шкільної газети. Його виграв учень 9 класу Скригулець Дмитро. Він запропонував назвати газету „Річ про Адамівську Січ”.

Поступово газета становиться друкованим органом всієї Адамівської громади: тут друкуються матеріали з життя громади, з життя людей, які тут мешкають...

Адамівська школа козацько-лицарського виховання Білгород-Дністровського району Одеської област - громадський (на базі загальноосвітньої школи) навчально-виховний заклад нового типу, покликаний дати учням додаткову козацько-лицарську освіту, забезпечити їх надійний духовний зв’язок з предками, розвинути стосунки з сучасниками зорієнтувати козачат на інтереси нащадків, бо творче відродження в житті ідей засобів козацької педагогіки має забезпечити виховання фізично здорових, морально чистих і по-лицарськи мужніх та сильних духом громадян незалежно України.

The school of Cossack-Knight education of Adamivka village of Bilgorod-Dnistrovsky district of Odessa region is a public educational establishments of a new type (on the basis of the general education school), that is called to give children additional Cossack-Knight education, to provide a reliable spiritual contact with ancestors, to develop the relations with the contemporaries and to orient the little Cossacks to the interests of the heirs because a spiritual revival in our life of the ideas and methods of Cossacks education is to provide the education of physically strong, morally pure and knightly courageous and spiritually strong citizens of the independent Ukraine.

В.Я. Тимофєєв. Адамівська Січ - школа козацько-лицарського виховання (Адамівська школа козацько-лицарського виховання - гуманістична основа становлення особистості, берегиня духу села. Сучасне козацько-лицарське виховання. З досвіду роботи педагогічного колективу Адамівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів Білгород-Дністровського району Одеської області).