Дипломная работа: Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область)

Дипломная работа: Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область)

Вступ

Значення водних артерій важко переоцінити.

Річки, наприклад, забезпечують водою господарську діяльність людини, її повсякденний попит, відіграють важливу роль у функціонуванні суспільства. При цьому вони все більше переходять з чисто природної категорії в категорію природно-технічну. Життя річок та їх еволюція тісно пов’язані з життям суспільства, з соціальними перетвореннями, тому сучасні річкові системи значною мірою стають ще й категорією соціально економічною.

Басейн р. Рудка розташований у Волинській області. Стан окремих факторів природного середовища направленість діючих в ньому процесів обумовлюють, в цілому, не дуже сприятливу екологічну ситуацію в басейні річки.

Інтенсивне використання природних ресурсів призводить до значних порушень у режим природних комплексів, і появи небажаних, часто шкідливих процесів. Господарський тиск на ландшафти досить значний, цьому сприяє велика розораність земель, значна урбанізація, наявність промислових об’єктів. Ще більше цей тиск впливає на умови існування та особливості поверхневих вод, що проявляється як через непродумані зміни гідрографічної мережі та водоформуючих територій так через зростаюче забруднення водостоків промисловими, сільськогосподарськими та побутовими стоками.

Детальна характеристика окремих процесів і явищ, які впливають на екологічний стан та заходи по їх покращенню наведені в даному дипломному проекті.

Об’єктом дослідження у даному проекті є басейн р. Рудка. Предметом дослідження кількісна і якісна оцінка стану басейну річки з метою управління екологічним станом.

Питання охорони навколишнього середовища, в зв’язку з інтенсивним антропогенним навантаженням на нього, набули досить актуального значення, враховуючи, що в окремих регіонах екологічна ситуація оцінюється як катастрофічна.

Серед екологічних проблем на території р. Рудка можна виділити: велика розораність територій, забруднення поверхневих і підземних вод, мала площа екологічно стійких територій.

У даному дипломному проекті передбачається проведення низки заходів направлених на покращення саме цих показників, які знаходяться в найбільш загрозливому стані.

В проект передбачено ряд гідротехнічних, лісомеліоративних, протиерозійних, агротехнічних та водоохоронних заходів, а також проводиться оцінка екологічної, економічно та соціальної ефективності природоохоронних заходів.

1. Екологічна характеристика природних умов басейну річки

1.1      Фізико-географічна характеристика

Басейн річки Рудка розміщений в межах лісової зони. Річка Рудка належить до басейну річки Стир і являється її правою притокою першого порядку. Протікає річка по території Волинської області, а саме у Маневицькому районі, де бере свій початок за чотири кілометри від села Домашів, та у Ківерцівському районі, де впадає у річку Турія.

Ландшафти даних районів належать до двох типів: поліського, з перевагою боліт, луків. дубово–соснових дрібнолистих лісів та лісостепового, з поширенням в доісторичному минулому лучних степів та дубово–грабових лісів, а в наш час переважно – орних земель.

Хоча поверхня Волинської області є загалом рівнинною, проте вона досить виразно поділяється на декілька орфографічних частин, а саме: Волинське горбисте пасмо виявлене окремими (моренними)горбами, які простягаються від Любомля на Ковель, Маневич далі переходячи на Рівненську область. Середня висота пасма 175м, а окремих горбів подекуди перевищує 200м, зокрема за витік річки прийнята точка земно поверхні з відміткою 205м.

А також Турійська денудаційна рівнина, що лежить на південь від Волинського горбистого пасма має середню висоту 190м.

Волинській області притаманні деякі риси природи, якими вона відрізняється від інших областей України. Вона має найбільші площі боліт і заболочених лук. Велика площа припадає на перегнійно–карбонатні ґрунти, або „поліські чорноземи ”, як відзначаються великою природною родючістю. Нарешті у Волинській області багато джерел з напірними висхідними водами; деякі з них мають великій дебіт, як наприклад, джерело біля с. Оконськ Маневицького району.

Розподіл лісово площі по території області дуже нерівномірний. Залісненість басейну р. Рудка становить 35%, що є оптимальним для даної зони. Головними лісоутворюючими породами є ялина європейська, сосна звичайна, дуб звичайний, липа європейська, граб звичайний, жимолость пухнаста, калини та інші. Типовими є мішані ліси

з дуба звичайного, граба і сосни звичайної. Ліси чергуються із заболоченими ділянками, луками. [Л-1,2,3]

1.2 Кліматичн умови

Клімат басейну р. Рудка помірно континентальний з м’якою зимою і теплими вологим літом. Пересічна температура січня від -4.40 до -5.10, липня +18.80. абсолютний мінімум температури -390, абсолютний максимум +390. період з температурою понад +100 становить 150 -160 днів. Сума активних температур 2495 – 25800. найбільше опадів випадає влітку, найменше взимку, а середня сума опадів становить 550 -640 мм. на рік.

Висота снігового покриву становить 11-13 см. Із несприятливих кліматичних явищ бувають атмосферні посухи, суховії, пилові бурі, влітку –зливи, град. Взимку низьк температури тривають до 25 днів, ожеледь –до 15 днів і більше, паморозь від 10 до 20 днів. Часто бувають відлиги, під час яких утворюється льодова кірка. Значної шкоди завдають пізні весняні і ранні осінні заморозки.

Середні місячн та річні значення основних кліматичних характеристик приведені у таблицях.

Таблиця 1.1 - Середн місячні і річні (tсер.), максимальні(tmax.) і мінімальн (tmin.) температури повітря

Як показують дан таблиці максимальна температура спостерігається у липні і становить 240С, а мінімальна –у лютому і становить -7.90С.

Таблиця 1.2 - Середн місячні і річні величин парціального тиску водяної пари (е, гПа), відносно вологості повітря (f, %), та дефіциту насичення (d, гПа)

З таблиці можна зробити висновки, що найбільша величина парціального тиску водяної пари спостерігається у літні місяці, а максимальна у липні становить 15.2 гПа. Високою вологістю повітря відзначаються зимові місяці, а найменша у травні –червні 68 і 70% відповідно. Що стосується дефіциту насичення повітря вологою, то найменше насичення у грудні –лютому, а найбільша у червні і липні.

Таблиця 1.3 - Місячна річна кількість опадів (мм) з поправкою на змочування

З таблиці видно, що найбільша кількість опадів випадає у літні місяці і максимум їх припадає на місяць –липень. Менша кількість опадів припадає на весну і осінь, а найменша кількість опадів припадає на 1 -3 місяць.

Таблиця 1.4 - Середня багаторічна повторюваність напрямку вітру(%)

Переважаючими вітрами є західні та південно –східні вітри. [Л-2]

Роза вітрів зображена на рисунку 1.

1.3 Інженерно-геологічн та грунтово-меліоративні умови басейну річки

Територія Волинської області розташована у межах Волино –Подільської окраїни Східно Європейської платформи, фундамент якої складений інтенсивно-дислокованими кристалічними породами протерозою (гранітами, гремодіоритами, граносієнітами,біотитово –амфіболітовими сланцями та ін.), розбитими системою крупних розломів на окремі блоки, що опущені або підняті в різних районах області на неоднакову висоту. Поверхня фундаменту на схилі кристалічного щита повільно(під кутом 1 -20) занурюється у західному напрямку досягаючи максимальної глибини(до 1500м) поблизу Львівського прогину.

На інтенсивно розмитій поверхні кристалічного фундаменту Волино-Подільської окраїни Русько платформи залягає потужна(до 700м) товща осадових утворень, у будові якої виділяються відклади верхнього протирозою, кембрію, родовика, силуру, девону, карбону кори, крейди і палеогену, перекриті осадками антропогену змінної потужності.

У Маневицькому та Ківерецькому районах, де розташований басейн р. Рудка поширення палеозойських верхньопротирозойських відкладів під верхньою крейдою: валдайська серія, кембрій, силур і родовик.

Валдайська серія у нижній частині розрізу осадового чохла Волинської області утворена аркозовими пісковиками з підпорядкованими про верстками гравелітів та конгломератів, у верхній –пісковиками з тонкими прошарками алевролітів і аргілітів. Потужність Валдайської серії 200-375м.

Кембрійськ відклади у межах Волинської області поширені всюди. Нижній їх відділ складений морськими піщано–глинистими утвореннями балтійської серії(товщина 300м), як покриваються світло–сірими, майже білими, пісковиками, алевролітами та глинами бережнівської світи, товщиною 400м.

Ордовицьк відклади представлені головним чином гладкомітовими пісковиками, потужністю до 50м.

Силур залягає на розмитій поверхні кембрію і ордовіка і має потужність до 1000м і більше. У нижньому силурі утворилась товща головним чином карбонатних порід неглибокого моря, які поступово на південний захід змінюються осадовими більш глибоководними. У верхньому силурі переважають глинисто–карбонатні породи, а також глини з поодинокими прошарками вапняків.

Четвертинний покрив Волинської області має винятково неоднорідну будову і мінлив потужності. В будові антропогенного покриву басейну р. Рудка можна виділити такі смуги з переважанням:

·                  власне льодовикових(моренних) відкладів;

·                  елювіальних утворень на верхній крейді, місцями перекритих водно –льодовиковими пісками;

Що до корисних копалин то Волинська область є порівняно небагатою. У межах басейну р. Рудка виявлені запаси торфу, пов’язані переважно із заплавами та першими над заплавними терасами Прип’яті, Стоходу, Турії, Стиру та їх приток.

Цементна сировина та сировина для випалювання вапна спостерігаються у вигляді крейдяно–мергельних порід верхньої крейди.

Розміщення рунтового покриву Волинської області чітко підпорядкована певним географічним закономірностям. Так у поліській частині області, де зокрема і розміщений басейн р. Рудка, переважають азональні та гігроморфні ґрунти, пов’язані з низинним рельєфом і поширенням піщаних і супіщаних відкладів легкого механічного складу, які представлені дерново –підзолистими, дерновими, лучними і болотними ґрунтами та торфовищами.

Найбільшого поширення на території мають лучно –глеєві і лучно –болотні супіщан легкосуглинкові ґрунти, вони становлять 23.4% території. Глибина ґрунтового горизонту 20-50см, вміст гумусу 1.3-9.3%. Колір його ясно –сірий, за складом пухкий, розсипчастий, безструктурний.

Другим за поширенням є дерново–підзолисті, глеєві–піщані і глинисто-піщані ґрунти, вони займають 22.3% території. Глибина ґрунтового горизонту сягає 18-25см, вміст гумусу 1.9-7.4%. реакція ґрунтового розчину середньо кисла, pH становить 4.7-5.4.

Також значну частину території, 15% займають торфовища. Глибина гумусового шару становить 0.5-1.5см. розташовані вони на заплавах річок, прохідних долинах та замкнутих луговинах.

Однакову по площ величину займають дерново–підзолисті піщані і дерново–підзолисті глеюват супіщані і легко суглинисті, а саме 9.7% території. Глибина ґрунтового горизонту і вміст гумусу становить 15-18см і 0.6-1.8% та 20-28см і 0.6-3.6% відповідно.

Лучні –супіщан легкосуглинкові ґрунти становлять 6.9% території. Глибина гумусового горизонту 50-60см, вміст гумусу -1.9-7.4%. профіль лучних ґрунтів має чорноземний габітус. Реакція ґрунтового розчину нейтральна, рідко слабо кисла або слабо лужна. Ці ґрунти багаті на поживні елементи, а структурність гумусового горизонту створює сприятливий водно–повітряний режим.

Решта видів ґрунтів займають невеликі території. Дерново–підзолисті і дерново–глеєві супіщан легкосуглинкові становлять 2.7-8.6%.

Дерново–підзолист глеюваті і глинисто–піщані займають 3.8% території. Глибина гумусового горизонту 18-25см, вміст гумусу 0.7-2.2%

Найменшу площу, а саме 2.0% займають дернові і лучні карбонатні супіщані і легко суглинисті ґрунти. Глибина гумусового горизонту становить 20-50см, а вміст гумусу 1.4-3.9%.

У даних районах розвинена вітрова і водна ерозія. Ступінь прояву ерозії: водна –середня, вітрова –середня. [Л-1,3]

1.4 Умови формування поверхневого стоку

Волинська область багата на поверхневі води: ріки, озера, ставки. Ріки області переважно належать до басейну р. Прип’ять. найбільшими річками області є р. Прип’ять з притоками Турція, Стохід і Стир.

У межах Волинської області до басейну р. Прип’ять належить 59 рік довжиною від 10 до 50км, чотири – від 50 до 100км, і чотири понад 100км –Прип’ять, Турія, Стохід, Стир. Річка Рудка відноситься до малих річок, її довжина 25.5км, площа водозбору 187.0км2. річка Рудка має 14 приток довжиною 10км і менше. Довжина річкової мережі разом з протоками становить 104.5км/км2.

Річки Волинсько області за своїм режимом належать до рівнинного типу, переважно снігового живлення. В середньому за рік талі снігові води в річному стоці займають близько 60-70%, решта стоку має дощове і підземне походження, причому підземне живлення становить 12-32% річного стоку. Характер живлення річок област обумовлює їх рівневий режим і режим стоку.

Річному ходу рівнів річок області властива яскраво вражена висока весняна повінь і низька межень, яку порушують літні і зимові паводки.

Весняна повінь починається в першій половині березня(часом з кінця лютого), закінчується – у другій половині квітня або на початку травня. Весняна повінь триває півтора–два місяці і залежить від довжини ріки і заліснення басейну. Високі рівні як правило, пов’язані з весняною повінню і спостерігаються в кінці березня –на початку квітня.

 Під час повен нколи наявні два або три піки. Під час весняної повені заливаються водою заплави, частково надзаплавні тераси.

Під час літньо межені бувають невеликі дощові паводки.

Середня річна амплітуда коливання рівнів води на малих річках досягає 0.7-2.6м. Найменша амплітуда коливання рівня води на малих ріках становить 0.1-1.3м.

Літні паводки утворюються зливовими дощами. Високі паводки, які формуються на малих річках, під час злив, приносять велику шкоду господарству, тому що змивається грунт, руйнуються гідротехнічні споруди, замулюються стави.

У зимовий, а також у літній бездощовий період ріки живляться підземними водами.

Тривалість меженного періоду на річках області в теплий період становить 120-140днів, а найбільш маловодного 20-30днів. Початок літнього меженного періоду припадає на початок травня і закінчується в третій декаді листопада –першій декаді грудня.

Середня тривалість зимової межені становить 60-80днів, а найбільша -100-120днів. Вона починається в третій декаді листопада –першій декаді грудня, а закінчується в березні.

Твердий стік річок характеризує ерозійну діяльність поверхневих вод, наноси утворюються на окремих ерозійних ділянках водозборів рік. У басейні р. Рудка водна ерозія незначна і стік мінеральних наносів невеликий.

1.5 Гідрологічний режим річки

Для побудови графіка наростання площі водозбору в залежності від збільшення довжини річки, крім площ водозбору приток і міжприточних ділянок окремо для правого і лівого берегів головної річки, повинна бути виміряна відстань від витоку до впадіння приток. На основі даних вимірів відстаней і власних площ водозбору будується графік, на якому по горизонтальній осі відкладається довжина головної річки, а по вертикальній-площі водозборів міжприточних ділянок і площі водозбору приток в місцях впадіння їх в головну ріку. Кінці відрізків з’єднуються прямими лініями, які, маючи деякий похил до горизонтальної лінії на міжприточних ділянках, в пунктах впадіння приток створюють уступи, відповідні різкому збільшенню площі водозбору за рахунок площі опадаючих в цьому місці приток. Графіки наростання площі водозбору будуються окремо для правого і лівого берегів. На рис. 2 приведений графік наростання площі водозбору р. Рудка. [Л-4]

Таблиця 1.5 - Основн гідрографічні характеристики р. Рудка

1.6 Рослинність, тваринний світ, природно–заповідні зони

Територія Волинської області входить до складу Східно –Європейської провінц широколистих лісів Європейської широколистяної зони.

Залісненість басейну р. Рудка становить 65.45 км2, або 35.0% від загальної площі. Головною лісоутворюючою породою є дуб, ясен, липа, які становлять 37.2% від загальної площі. Хвойні ліси, що складаються із ялини та піхти становлять 0.5%, а сосни звичайної -29.4% від загальної площі. Значні площі займають вільха чорна та береза бородавчата 16.5 та 13.2% відповідно. Такі породи, як тополя, вільха сіра займають 2.6% і зовсім незначну площу займають букові, грабов вербові ліси, вони становлять 0.6% від загальної площі.

Що стосується лучної рослинності, то вона займає площу 45.18 км2 або 24.2% від загальної площі. Більша частина луків на сьогодні розорана. Тому луки не утворюють суцільних масивів, а збереглися невеликими ділянками серед орних площ, по лісових галявинах, на підвищених окраїнах боліт, по узліссях. Особливо поширені різнотравно –злакові угрупування з переважанням костриці червоної, митниц тонкої, тонконога лучного, гребінника звичайного, пахучої трави звичайної, тонконога болотного, суничника наземного, митниці білої та інші.

Площа боліт басейну становить 10.85км2 або 5.3% від загальної площі. Типовими низинні трав’яні і трав’яно –мохові болота, місцями в поєднанні з лісовими болотами і луками. Трав’яні болота відзначаються добре розвиненими, переважно суцільним покривом з гіпсових або сфагнових мохів. Трав’яно–мохові займають переважно стічні і безстічні улоговини на межиріччях і терасах річок. Єдифікаторами осоки пухнастоплода, здута, двотичинкова, багнова.

Лісово–болотна рослинність об’єднує такі болотні формації: чорно вільхову, березову та соснову.

За географічними параметрами Волинська область належить до бор сально–лісової зоогеографічно зони, поліської зоогеографічної округи, західно–волинського зоогеографічного району.

На її територ налічується 301 вид хребетних, зокрема 64 ссавці, 183 гніздових та зимуючих птахів, 8 плазунів, 12 земноводних, 34 види риб.

Своєрідними представниками хребетних являються ропуха очеретяна, рябчик, лелека чорний, вовчок садовий, щуроголова полівка або полівка –економка, ондатра, лось. До суто лісових тварин належать: глухар, вальдшнеп, білка звичайна, припутень, полівка підземна, борсук, олень звичайний, лось, ластівка сільська, заєць русак, лисиця, козуля.

У басейні р. Рудка знаходиться ботанічна пам’ятка природи „ Ясен звичайний „ розташована у с. Журавичі, площею 0.01км2. тут охороняється одиноке дерево віком понад 320р.

Заповідне урочище Лопатень” –це сосново –листяні насадження віком 50-60 років. В ліс побудований меморіальний комплекс партизанської слави.

Басейн р. Рудка багатий на види рослин які занесені до Червоної та Зеленої книги України.

У Зелену книгу занесені високобонітетні насадження дуба звичайного, високобонітетні насадження сосни, та високобонітетні сосново –дубові насадження.

У Червону книгу України занесені рідкісні види булатка червона, черевички зозулині справжні, зозулинець саленовий, зозулинець шоломоносний, плаун колючий, корячка болотена, корячка морозниковидна, шпажник черепитчастий, лілія лісова, любка дволиста.

Рідкісні трави що записані в Червону книгу України розповсюджені рівномірно по всій заплаві р. Рудка високобонітетні насадження дуба звичайного і сосни розповсюджені в Лопатинському лісництві Уманського лісгоспу. [Л-2].

2. Аналіз техногенного навантаження в басейні річки

2.1 Урбанізація (наявність великих населених пунктів, щільність населення, соціальн та медичні аспекти)

Освоєння басейну річки є досить високе. В його межах розміщено 11 населених пунктів. Із великих населених пунктів в басейні розміщено лише смт. Колки Маневицького району. А з великих сіл такі як Калинівка, Мар’янівка, Макаровичі, Журавичі, Домашов, Миково, Клубочин.

На територ басейну проживає 8.4 тис. чол. Населення смт. Колки складає 5000 чол. У смт. Колки розташовані дві загально освітні школи, та одне професійно–технічне училище №24, здобувають тут професії водіїв, трактористів, швей, повари та оператори ЕОМ.

У селищ розміщена Маневицька районна поліклініка №2 та Маневицька районна лікарня №2, працює два стоматологічні кабінети, 3 аптеки, 1 ветеринарна аптека, дитячий садок. В смт. Колки працює 7 магазинів, де можна придбати товари не лише повсякденного вжитку, але і меблі, будівельні матеріали, ювелірні вироби, продуктовий ринок, який працює щоденно, 3 бари, заправка.

СМТ.Колки асфальтованим, функціонує тут і автовокзал. Селище є частково каналізованим, але очисні споруди потребують невідкладної реконструкції та ремонту. У найближчі роки селище має перспективу бути газифікованим, бо на даний час деяк житлові будинки і організації опалюються електроенергією.

Урбанізованість басейну становить 6.7% і є дуже незначною. Переважно ведеться будівництво приватних будинків. У 2004 р. Відкрилась приватна меблева фабрика, функціону дві пилорами, лісгосп, де проводиться заготівля грибів, ягід, заготовляється березовий сік.

В межах басейну розташоване джерело лікувальної мінеральної води та санаторій у с. Журавичі.

Всі навколишн села мають медичні пункти, школи, клуби, магазини. Не всі села асфальтованими. У всіх сільських поселеннях повністю відсутнє газопостачання. Каналізація, у деяких немає телефону. Оскільки опалення проводиться вугіллям та дровами, то у атмосферне повітря надходить велика кількість забруднюючих речовин. Будівництво у сільській місцевості практично не ведеться, не лише через віддаленість сільських пунктів від міста, але і через соціальні аспекти, відсутність перспективи у селі для молодих людей, відсутність робочих місць. [Л-20,19]

2.2 Основн джерела забруднення в басейні річки

Оскільки в басейні р. Рудка немає розміщених великих промислових об’єктів, то основними джерелами забруднень ґрунтів та поверхневих і підземних вод будуть виступати тваринницькі ферми та літні табори тварин, відстійники промислових та комунально–побутових підприємств, склади міндобрив та ядохімікатів, сміттєзвалища, склади паливно–мастильних матеріалів.

Основними забруднюючими речовинами тваринницьких ферм є різні сполуки азоту, які присутн у випарах, до того ж вони мають високу концентрацію і токсичність. Літні табори це спеціальні випаси на яких перебуває худоба, їх розміщують на луках, а періодичні дощі змивають забруднення із пасовищ і все це потрапляє у річку або у підземні води.

Значний вплив на навколишнє середовище здійснює сільське господарство. Розораність в басейн становить 30.7%, і це в основному землі, які належать колективним господарствам або паї. Так як у даному басейні розташовані тваринницькі ферми, то забруднення буде не лише від мінеральних добрив, пестицидів, засобів захисту рослин але буде відбуватися органічне забруднення, бо городи і сільськогосподарські угіддя доходять аж до урізу води. З талими снігами або дощовими водами проходить змив з території і забруднюючі речовини потрапляють у поверхневі води.

Актуальною на даний час є проблема утилізації сміття. У басейні р. Рудка знаходиться сміттєзвалище, основними забруднюючими речовинами тут є аміак та завислі речовини, як впливають на грунтові води і річку.

Так як у даному басейні немає жодного великого міста, а є лише одне селище міського типу та села, то винос забруднюючих речовин з території населених пунктів буде слідуючим.

Таблиця 2.1 - Винос забруднюючих речовин з території населених пунктів

З даної таблиц видно, що найбільше виноситься завислих речовин. Оскільки сільська місцевість не каналізованою, а хатні вигріби, які збираються у септиках, транспортуються на поле фільтрації.

Що стосується сільськогосподарських угідь, то винос забруднюючих речовин з їх території представлений у таблиці №2.2.

Таблиця 2.2 - Винос забруднюючих речовин з території сільгоспугідь

Як показують дан таблиці, то винесення таких компонентів, як азот, фосфор, пестициди більший на меліорованих ніж на богарних землях. Це в свою чергу свідчить про неправильне та нераціональне використання мінеральних добрив.

Проаналізувавши дані вище вказаних таблиць по винесенню забруднюючих речовин, зведемо загальн характеристики винесення у таблицю №2.3.

Таблиця 2.3 - Зведен характеристики винесення забруднюючих речовин

З цієї таблиц видно, що винесення деяких речовин перевищує допустиме винесення взагалі. Так винесення завислих речовин у 7.0 разів перевищує норми допустимого винесення, нафтопродукти і пестициди перевищують цю норму у 0.02 і 0.0008 г/сек. відповідно. Саме ці перевищення, яких взагалі не повинно було б бути присутніх у створах створюють збитки для господарств.

Також до джерел забруднення в басейні слід віднести підприємство „Журавичторф”, що у с. Журавичі Ківерецького району, хлібокомбінат та консервний завод, що у смт. Колки Маневицького району, які в загальному скидають 54.2 тис.м3/добу нормативно чистих вод, без очистки.

У стічних водах органічна речовина складає 58%, мінеральні речовини 42%. Мінеральні речовини це пісок, глинисті частинки, які потрапляють у воду після миття овочів. Органічні речовини поділяються на рослинні та тваринні. Рослинні органічн забруднення –це залишки рослин, плодів, овочів та злаків, олії, тощо. Забруднення тваринного походження –клейкові речовини, залишки тканин тварин, фекалії. Воду забруднюють синтетичні поверхнево активні речовини, особливо у складі миючих засобів. [Л-1]

2.2.1 Забруднення поверхневих та підземних вод

Забруднення поверхневих та підземних вод відбувається внаслідок скидання неочищених або не доочищених стічних вод, а також під час повеней або паводків коли річка виходить з берегів, змиву із поверхневим стоком.

Забруднення поверхневих вод відбувається через змив з території. Річний об’єм поверхневого стоку становить 819 тис.м3. основними забруднюючими речовинами тут завислі речовини, БПК5, нафтопродукти, аміак, фосфор, пестициди.

Таблиця 2.4 - Хімічний склад поверхневих стоків, що відводяться з території смт. Колки

Існуючими та потенційними джерелами забруднення підземних вод є поля фільтрації комунально –побутових та промислових стоків, тваринні ферми та літні табори, склади паливно мастильних матеріалів, склади міндобрив та отрутохімікатів, сміттєзвалища. Основні забруднюючі речовини та природні об’єкти у які здійснюється скид представлені у таблиці №2.5.

Таблиця 2.5 - Існуюч та потенціальні джерела забруднення підземних вод

Якість підземних вод та їх динаміка показано у таблиці №2.6.

Таблиця 2.6 - Якість підземних вод та їх динаміка

Страницы: 1, 2, 3, 4