Дипломная работа: Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область)

Під впливом господарської діяльності у басейні р. Рудка відбувається зміна рівнів підземних вод водоносних горизонтів(f II, a III) на 0.3-0.7 м. Причиною зміни рівнів підземних вод є вплив каналів меліоративних систем на відстані до 500м. Також з несприятливих процесів, які проявляються під впливом поверхневих і підземних вод є замулення русел річок і підтоплення території.

Таблиця 2.7 - Замулення русел річок і підтоплення території

З таблиці видно, що причинами цих несприятливих явищ є не лише природні, але і антропогенн фактори. [Л-1]

2.2.2 Забруднення атмосферного повітря (клас шкідливості підприємств, основні забруднююч речовини, що викидаються підприємствами)

Основним напрямком антропогенного впливу на атмосферне повітря виступає його забруднення різноманітними шкідливими викидами (газоподібними та твердими речовинами), а також безпосередні теплові потоки, що надходять в атмосферу в наслідок господарсько діяльності. Ще більш загрозливо виглядає зростаюче забруднення атмосфери, яке здійснюється через стаціонарні джерела (різноманітні промислові підприємства) нестаціонарні (пересувні) джерела.

Волинська область, де розташований басейн р. Рудка, знаходиться серед небагатьох областей України, де питомі викиди в атмосферу традиційно не викликають великого занепокоєння науковців та громадськості.

Поряд з необхідністю встановлення нових фільтрів та очисних споруд, на підприємствах серйозною проблемою залишається якість діючих пило газоочисних установок (застарілість конструкції, необхідність ремонту). За наближеними даними головним забруднювачем атмосфери виступають не промислові підприємства, а автомобільний транспорт. Незважаючи на те, що і тут намітилися останнім часом деякі позитивні тенденції, можна говорити про явне відставання темпів повітряно охоронних робіт на автотранспорті у порівнянні з ефективністю цих робіт на стаціонарних джерелах забруднення.

Ще більш проблематичною виглядає оцінка якості (складу, концентрації окремих речовин тощо) викидів забруднюючих речовин в атмосферу.

Зауважимо, що атмосфера забруднюється і природним шляхом (космічний, вулканічний та ґрунтовий пил, дим лісових пожеж), проте основну увагу привертає антропогенне забруднення, завдяки якому у повітря потрапляє значна кількість хімічних елементів.

Великої шкоди може завдати радіоактивне забруднення атмосфери. Природна радіоактивність притаманна атмосферному повітрю, вона існує в природі постійно і не залежить від діяльності людини. Після аварії на Чорнобильській АЕС територія басейну р. Рудка відноситься до III категорії забруднення, на даний час показники радіоактивного стронцію і цезію знаходяться в межах ГДК. Також за цими показниками ведуться моніторингові спостереження.

ДП „Колки комуненергія” забезпечує теплопостачання смт. Колки. На балансі підприємства знаходиться одна котельня. Як паливо використовують мазут.

Котельня викида такі забруднюючі речовини як оксиди азоту та окиси вуглецю; існує одне організоване джерело викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (труба від котельні). Валовий викид забруднюючих речовин складає 5.6720 т/р, у тому числі: оксиди азоту – 3.520 т/р, окис вуглецю – 2.152 т/р.

Ефективне спалювання палива поряд із зниженням втрат тепла від хімічної неповноти згорання знижує ступінь забруднення повітряного басейну шкідливими речовинами. З метою забезпечення повноти згорання палива треба правильно регулювати його подачу, а також первинного і вторинного повітря.

Своєчасне та якісне проведення режимно-наладжувальних робіт дозволяє досягнути суттєвого зниження викидів забруднюючих речовин та дотримання величин технологічних нормативів. Викиди забруднюючих речовин від котельні не утворюють приземних концентрацій, які б перевищували величини гранично допустимих значень.

Викиди забруднюючих речовин від пересувних джерел є також незначними, так як через територію басейну не проходять великі автомагістралі та залізниці, а прокладен лише дороги місцевого значення. Вздовж доріг насаджені лісосмуги, які складаються з двох ярусів: деревної та чагарникової рослинності. Такі лісосмуги зменшують не тільки пилове, а й шумове забруднення навколишнього середовища.

2.2.3 Джерела забруднення ґрунтового покриву(забруднення важкими металами та радіонуклідами, якість сільськогосподарської продукції)

Одним з головних забруднювачів ґрунтового покриву в басейні р. Рудка є поля фільтрац комунально-побутових та промислових стоків. Основними забруднюючими речовинами тут є завислі речовини, аміак, БПК. Поля фільтрації є забруднюють не тільки грунт, але і підземні води.

Останнім часом зріс інтерес до забруднення ґрунтів важкими металами. Такі елементи як залізо, марганець, цинк, мідь, молібден є мікроелементами і необхідні рослинам лише в малих кількостях. Всі ці елементи можуть здійснювати негативний вплив на рослини, якщо концентрація їх доступних форм перевищує гранично допустим рівні. Одним з найбільших джерел надходження важких металів є:

-              підприємства енергетики (котельні);

-              транспорт (автомобільний, залізничний);

-              внесення фосфорних і органічних добрив;

-              застосування пестицидів;

-              вивіз в поле мулу очисних споруд;

-              відходи.

Важкі метали можуть бути забруднювачами рослин і водойм. Взаємодія важких металів з ґрунтом носить синергічний і антагоністичний характер. Тому досить важко встановити критерії токсичності різних елементів для кожної сільськогосподарської культури. В даний час не розроблені чіткі критерії токсичності важких металів для рослин. В басейні р. Рудка забруднення важкими металами не спостерігається, а по узбіччях транспортних шляхів в межах норми, оскільки поблизу немає великих автомагістралей і залізничних колій.

Ще одним важливим джерелом забруднення ґрунтів є опромінення. Збільшення радіоактивного забруднення ґрунтів спостерігалось в перші роки після вибуху на Чорнобильській АЕС. Басейн р. Рудка відноситься до третьої категорії забруднення. В районах спостерігалось незначне перевищення вмісту радіонуклідів в продуктах рослинництва, особливо чорниць та грибів. На даний час перевищення норм забруднення не спостерігається. [Л-1,16]

2.3 Відходи та проблеми їх утилізації в басейні річки

В межах басейну р. Рудка розміщене сміттєзвалище. Сюди звозять сміття побутових і промислових відходів від смт. Колки і сільських населених пунктів. Відходи поділяються на тверді і рідкі. Типовий склад твердих відходів слідуючий: папір і картон -41%, сміття -17.9%, гума, шкіра та деревина -8,1%, харчові відходи -7.5%, метали-8.7%, скло-8.2% та інші -1.6%.

Проблема відходів має високу гостроту через низьку швидкість їх розкладання. Папір руйнується через 2-10 років, консервні банки за 100 років, поліетиленові матеріали за 200 років, пластмаса за 500 років, а для повного розкладу скла потрібно 1000 років.

Особливу категорію міських відходів становлять стічні води. У складі комунальних стоків фекальні води, які особливо небезпечні для здоров’я людини, адже у їхньому складі є яйця гельмінтів, а також мікроби та віруси, що спричиняють виникнення багатьох хвороб. Хімічний склад міських стічних вод показаний у таблиці №2.8.

Таблиця 2.8 - Хімічний склад поверхневих стоків, що відводяться з території смт. Колки

Очисні споруди, що розміщені в басейні річки Рудка на даний час потребують реконструкції та ремонту, а очистка стічних вод проводиться на полях фільтрації так як очисні споруди не працюють.

Дане сміттєзвалище несанкціонованим так як воно не має паспорта і не ведеться моніторинг за забрудненням ґрунтів, підземних вод, атмосферного повітря. Сміттєзвалище стихійним і являє собою загрозу для навколишнього середовища. [Л-1]

3. Інтегральна оцінка рівня використання та екологічного стану водних ресурсів в басейні річки

3.1 Показники використання водних ресурсів(надходження стічних вод, безповоротного водоспоживання, фактичного використання)

В природних річкових екосистемах відбувається саморегулювання процесів очищення і розвитку живої матерії за рахунок лімітування таких компонентів середовища, як органічний вуглець, мінеральні азот та фосфор, то в порушених екосистемах цього не відбувається.

В таких екосистемах спостерігається постійне накопичення енергії внаслідок явища нтенсивного розвитку одного виду водоростей, найбільш пристосованих до нових умов середовища – „цвітіння”, утворених нових сукцесій них угрупувань найпростіших організмів аж до виключення із трофічного ланцюга вищої ланки річкової іхтіофауни – або її збідніння. Вирішальним фактором тут є дефіцит розчиненого кисню, порушення умов нересту і нагулу її молоді, збідніння кормової бази.

Визначальний вплив на якісний стан річкових екосистем тут обумовлюють штучні біоценози, що виникли внаслідок господарської діяльності або створені руками людини, - агроценози, ценози урбанізованих територій, системи очистки стічних вод, штучн системи – осушувальні, зрошувальні, польдерні.

У забезпеченн рівноваги водних екосистем з порушеними ландшафтами беруть участь три блоки природні біоценози, які обумовлюють буферну ємність і водність річок, штучн біоценози – агро екосистеми, екосистеми урбанізованих територій, ценози по очищенню стічних вод, а також компенсаційні ценози, які створюються для відновлення рівноваги водних екосистем, - систем зворотного водопостачання, глибокого очищення стічних вод, заповідні території.

У використанн водних ресурсів в останні роки спостерігається тенденція до зменшення безповоротнього використання в промисловості і комунально-побутовому господарстві, про що свідчить таблиця №14.

Головними водокористувачами в басейні р. Рудка є підприємство „Журавичторф” Ківецівського району, хлібокомбінат смт. Колки Маневицького району та ксп „Волинь с.Старосілля Маневицького району. Основні відомості про використання водних ресурсів в басейні річки наведені в таблиці №3.1. [Л-1]

Відомості про використання водних ресурсів в басейні річки

3.2 Екологічна оцінка якості води

3.2.1 Оцінка якості води за КНД „Екологічна оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України”

Керівний нормативний документ “Екологічна оцінка якост поверхневих вод суші та естуаріїв України” розроблений на виконання Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” з метою забезпечення дотримання природоохоронних вимог і установлення екологічних пріоритетів стосовно прісних вод суші та естуаріїв України, а також у відповідності з положенням КНД 211.0.0.001-94.

Екологічна характеристика якості поверхневих вод суші та естуаріїв України дається за екосистемним принципом. Необхідна об’єктивність оцінки досягається достатньо широким набором показників, які характеризують абіотичну і біотичну складов водних екосистем.

Якість води продуктом функціонування водних екосистем, оскільки формується внаслідок взаємодії їх абіотичних і біотичних компонентів. Тому екологічна оцінка якост води несе інформацію про стан водних об’єктів. Зміни якості води відображають зміни екологічного стану водних об’єктів під дією природних та антропогенних чинників.

Комплекс показників для екологічної оцінки якості води включає загальні і специфічн показники. Загальні показники, до яких належать показники сольового складу і трофо-сапробност (еколого-санітарні), характеризують звичайні властивості водним екосистемам інгредієнти, величина яких може змінюватись під впливом господарської діяльності. Специфічн показники характеризують вміст у воді забруднюючих речовин токсично радіаційної дії.

Система екологічної оцінки якості поверхневих вод суші та естуаріїв України включає три блоки:

- показники сольового складу;

- трофо-сапробіологічн (еколого-санітарні) показники;

- специфічн показники токсичної і радіаційної дії.

Оцінка сольового складу поверхневих вод суші та естуаріїв України передбачає:

- визначення галинності;

- визначення класу, групи і типу вод за співвідношенням основних іонів;

- оцінку якост прісних вод за вмістом компонентів сольового складу що відбиває ступінь їх антропогенного забруднення хлоридами, сульфатами та іншими іонами.

Трофо-сапробіологічна (еколого-санітарна) оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України дається за такими групами показників:

- гідрофізичн завислі речовини, прозорість;

- гідрохімічн концентрація водневих іонів, азот амонійний, азот нітритний, азот нітратний, фосфор, фосфати, розчинний кисень, перманганатна та біхроматна окислюваність, БСК;

- гідробіологічн біомаса фітопланктону, індекс самоочищення самозабруднення;

- бактеріологічн чисельність бактеріопланктону та сапрофітних бактерій;

- біоіндекація сапробності – індекси сапробності за системами Пантле-Бука і Гуднайта-Уітлея.

Екологічна оцінка якості води поверхневих вод суші та естуаріїв України за специфічними показниками токсичності дається на підставі наявності й вмісту у воді таких інгредієнтів: ртуть, кадмій, мідь, цинк, свинець, хром, нафтопродукти, пестициди, залізо, фториди, ціаніди. Оцінка по важких металах дається за їх загальним вмістом у воді.

Система екологічної оцінки якості поверхневих вод суші та естуаріїв України має вісім категорій якості води, які базуються на узагальнюючих ознаках: І – відмінна, ІІ добра, ІІІ – досить добра, IV – задовільна, V – посередня, VІ – погана, VІІ дуже погана, VІІІ – занадто погана.

Категорії якост води відбивають природний стан, а також ступінь антропогенного забруднення поверхневих вод суші та естуаріїв України. За ступенем забруднення категор якості води характеризуються, як І – дуже чисту, ІІ – чисту, ІІІ – досить чисту, IV – слабко забруднену, V – помірно забруднену, VІ – сильно забруднену, VІІ – брудну, VІІІ – дуже брудну.

Екологічна оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України може виконуватись за двома варіантами.

а) за спрощеним, з кінцевим результатом у вигляді екологічного індексу;

б) за розгорнутим з відображеним всіх аспектів стану якості води.

Спрощена екологічна оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України здійснюється шляхом обчислення екологічного індексу.

Розгорнута оцінка дозволяє помітити тенденції змін якості поверхневих вод суші та естуаріїв України, які спричиняються природними процесами і внаслідок прямої чи опосередкованої антропогенної дії. Вона дається при здійсненні екологічного моніторингу для оцінки стану водних об’єктів, при опрацюванні ОВОС, при оцінц ефективності природоохоронних і водоохоронних заходів, при виробленн природоохоронної політики.

Формалізація економічної оцінки якості поверхневих вод суші та естуаріїв України.

Екологічний ндекс для спрощеної екологічної оцінки якості поверхневих вод суші та естуаріїв України визначається згідно формули

І = mах (І1, І2, І3)

де, І1 ндекс вмісту компонентів сольового складу в прісних водах;

І2 ндекс трофо-сапробіологічних (еколого-санітарних) показників;

І3 ндекс специфічних показників токсичної і радіаційної дії.

Значення індексів (І1) обчислюється на основі відносних значень окремих показників згідно виразу

Іj = max Yjk

1< = K <= Nj

де Yjk – відносне значення К-го показника з j – ої групи показників (блоку);

Nj – загальна кількість показників з j-го блоку, які враховуються при обчисленні. Відносна оцінка окремого показника є числовою безрозмірною величиною, значення яко знаходиться в інтервалі від 1 до 8 і є значенням відповідної категорії якост води.

Відносні значення показників розраховуються на основі їх абсолютних значень (концентрацій) за допомогою системи спеціальних перевідних функцій.

Такі перевідн функції є монотонними і кусково-лінійними неперервними функціями з точками зламу, що відповідають значенням ординат, які розмежовують сусідні категор якості води (являються верхніми металами відповідних інтервалів значень показників).

У загальному випадку перевідні функції мають вигляд:

1 х<=x1

у = {кіх кіхі + уі xi < x <= xi+1

8 x > xn+1

де: {хі} (і = 1,...., n) – множина абсолютних значень показників, які розмежовують окремі категорії якості води;

уі значення категорії води для відповідного інтервалу абсолютних значень показників.

Категорії якост води за величиною екологічного індексу визначаються таким чином:

І категорія: Іе = 1,0, ІІ категорія: 1,0 < Іе<=2,0,

ІІІ категорія: 2,0 < Іе<=3,0, ІV категорія: 3,0 < Іе<=4,0,

V категорія: 4,0 < Іе<=5,0, VI категорія: 5,0 < Іе<=6,0,

VIІ категорія: 6,0 < Іе<=7,0, VIІІ категорія: Іе > 7,0

Показники якост прісних вод р. Рудка за вмістом компонентів сольового складу: х1 –перший створ, х2 –другий створ.

Приклад розрахунку:

Сума іонів, мг/л

1x < 300

х/200-0,5300<=x<=500

х/250 500<=x<=750

х/150-2 750<=x<=900

 у = { х/350+10/7900<=x<=1250

х/500+2,5 1250<=x<=1750

х/250-1 1750<=x<=2000

х/150-19/3 2000<=x<=2150

x> 2150

Сума іонів

х1 = 563,4

у1 = 563,4/250 = 2,25

х2 = 442,19

у2 = 442,19/200-0,5=1,71

хлориди: х1 = 19,86

у1,2 = х < 21 = 1

х2 = 34,04

у2 = 34,04/25=1,36

сульфати мг/л: х1 = 80,0

х2 = 35,2

у1 = 80/25=3,2

у2 = 35,2/25=1,41

Трофо-сапробіологічн (еколого-санітарні) показники:

рH х1 = 6,6 х2 = 6,6

у1,2 = 35,5-5 х 6,6 = 1,5

Амонійний азот, мгN/ л

х1 = 1,86

х2 = 1,78

у1 = (2 х 1,86 + 13)/3 = 5,57

у2 = (2 х 1,78 + 13)/13 = 5,52

Нітрати, мгN/л

х1 = 0,9

х2 = 0,85

у1 = (10 х 0,9 +5)/3=4,67

у2 = (10 х 0,85 + 5)/3=4,5

х1,2 = 3,28

у = (10 х 3,28+55)/19=4,62

Біомаса фітопланктону, мг/л

х1 = 6,0

х2 = 7,0

у1 = 6,0/5+3=4,2

у2 = 7,0/5+3=4,4

Індекс Гуднайта-Уітлея

х1 = 40

х2 = 40

у = (40-17)/9=2,56

Індекс Пантле-Букка

х1 = 1,8

х2 = 1,9

у1 = 2 х 1,8 – 1 = 2,6

у2 = 2 х 1,9 – 1 = 2,8

Специфічн показники токсичної та радіаційної дії:

Мідь, мкг/л

х=0,002

у= 0,002+1=1,002

Цинк мкг/л

х=0,008

у= 0,008/10+1=1,0008

Хром, мкг/л

х=0,002

у= 0,5 х 0,002+1=1,001

Цезій – 137, Кі/л 10-11

х=2,5 х 10-12

у=(2 х 2,5 + 115) / 29

Стронцій – 90, Кі/л х 10-12

х=1,9 х 10-11

у= (100 х 1,9 +504) / 201 = 3,45

СПАР, мкг/л

х=0,01

у=0,01/20+2 = 2,005

Для створу І

І1 max = { 2,25; 1; 3,2}

І2 max = { 1,5; 5,57; 6,25; 4,67; 4,62}

І3 max = { 2,56; 2,6; 1,002; 1,0008; 1,001; 2,005}

Для створу ІІ

ІІІ max = { 1,71; 1,36; 1,41}

І2 max = { 1,5; 5,52; 8; 4,5; 4,62}

І3 max = { 2,56; 2,8; 1,002; 1,0008; 1,001; 2,005}

ІеІ = 2,25; 5,57; 2,6= 5,57

ІеІІ = 1,71; 5,52; 2,8= 5,52

За КНД - ІеІствор = 5,57 – VІ категорія забруднена, погана

ІеІІствор = 5,52 – VІ категорія забруднена, погана

Отже загальна якість води річки Рудка оцінюється категорією YI –„сильно забруднена”, погана”.

Провівши розрахунок та згідно нормативів, якість води визначається за найгіршим показником.

Вода YI категор навіть після підготовки не придатна для питного водопостачання, риборозведення, рекреаційних цілей, а для використання у виробництві потребує більш складно підготовки.

Тому для покращення якості води у річці необхідно провести низку водоохоронних заходів. [Л-11,10]

3.2.2 Оцінка якості води за комплексним індексом Іе

Комплексний екологічний індекс стану річкових екосистем, запропонований у 1991 роц Й.В.Грибом, визначається у залежності від чисельності визначених параметрів (гідрохімічних) (Іа), трофо-сапробіологічних (Ів) й токсикологічних (Іс)):

де Сі факт фактична концентрація і-го гідрохімічного або трофо-сапробіологічного фактору;

Сі опт оптимальна (або ГДК) концентрація і-го гідрохімічного або гідробіологічного фактору;

n – кількість показників.

Приклад розрахунку

Гідрохімічн показники

І1 (насиченість киснем) = 85/114=0,75

І2 (БСК) = 0,99/1,5=0,66

І3 NH +4 = 1.86/0.5=3.72 І3 NH +4 = 1.78/0.5=3.56

І4 NО -2 = 0,15/0.75=0,2І4 NО -2 = 0,86/0.75=1,15

І5 NО 3 = 0,9/0.022=40,9І5 NО 3 = 0,85/0.022=38,64

І6 (мінералізація) = 563,4/500=1,13І6 = 442,19/500=0,88

І2х = 240,9І2х1 = 38,64

Гідробіологічн показники

І1 (біомаса фітопланктону)= 6,0/1,3=2І11 = 7,0/3=2,33

І2 (фіто-планктону)= 1,8/1,2=1,5І21 = 1,9/1,2=1,58

І3 (Гуднайта-Уітлея) = 50/15=3.33 І31 = 40/15=3,33

І4 (загальне мікробне число) = 6,4/2,7=2,37 І41 = 6,4/2,7=2,37

І2б = 2,67 І2б = 2,67

Токсикологічн показники

І1(мідь)= 0,002/0,001=2

І2 цинк= 0,008/0,001=0,8

І3 хром = 0,002/0,001=2

Ітх=2

 (IY клас)

 (IY клас)

За комплексним екологічним індексом стан води характеризується 4 класом якості. [Л-10,7]

3.2.3 Оцінка якост води за гідробіологічними показниками (розрахунок індексу сапробност Пантле–Букка за фітопланктоном, розрахунок індексу фітоіндикації)

В гідробіологічних дослідженнях використовується метод індикаторних організмів Пантле і Букка в модифікації Сладеченка.

Метод включа визначення відносної частоти зустрічуваності гідро біонтів (h) і їх ндикаторної значимості (S). Визначення (h) проводять за оковимірювальною шкалою: 9.0 – в полі зору багато організмів; 7.0 – часто зустрічаються в кожному полі зору; 5.0 –нерідко; 3.0 –дуже рідко; 1.0 –поодиноко. Індикаторну значимість (S) і зону сапробності визначають за списками сапробних організмів.

Індекс сапробності по фітопланктону в модифікації Пантле і Бука розраховують за формулою:

f=

Для статичної достовірност необхідно, щоб у пробі було не менше 12 індикаторних видів із загальною сумою зустрічуваності h=30.

В тому випадку, коли в пробах, відібраних на одному місці, вивчаються декілька різних груп біоценозу, то розрахунок ведуть за формулою:

де: fm середній індекс;

S1, S2, Si –індекс сапробності окремих співтовариств (макрофлора, макрофауна обростання) або декілька проб одного співтовариства;

h1, h2, hi –суми значень частоти зустрічуваності окремих співтовариств або декількох проб одного співтовариства.

Величину ндикаторної значимості (S) визначають за такими даними:

Таблиця 3.2

Розрахувати ндекс сапробності по фітопланктону в модифікації Пантле і Букка.

Таблиця 3.3

ƒm=116/55=1,9.

Як висновок: зона сапробності –β –мезосапробна.

Ця зона відмічається у водоймах майже звільнених від нестійких органічних речовин, розпад яких дійшов до утворення окислених продуктів (повна мінералізація). Концентрація кисню і вугільної кислоти сильно коливається на протязі доби, в денний час вміст кисню у воді доходить до перенасичення і вугільна кислота може повністю зникати. В нічні години спостерігається дефіцит кисню у воді. В мулах багато органічного детриту, інтенсивно протікають окислювальні процеси, мул жовтого кольору. В цій зоні велике різноманіття тваринних і рослинних організмів. В масі розвиваються рослинні організми з автотрофним живленням, спостерігається цвітіння води багатьма представниками фітопланктону. В обростаннях –звичайн зелені нитчасті та епіфітні діатомеї: в мулах –черв’яки, личинки хірономід, молюски.

Для оцінки екологічного стану поверхневих вод використовується кількісний показник ндекс фітоіндикації екологічного стану водного середовища за вищими водними рослинами (Іf). Величина індексу фітоіндикації залежить від видово різноманітності ценозів, наявності чутливих видів, прозорості води, а ефективність фітоіндикації або межі застосування залежать від вибраних для характеристики ділянок. Зростання значення індексу вказує на погіршення стану поверхневих вод. Для можливості порівняння видового складу введений коефіцієнт сприятливості для розвитку ВВР (Кспр), і, залежно від чутливості виду до забруднень, коефіцієнт значущості індикатора (Zi)

Індекс фітоіндикац може бути розрахований за формулою:

де: N – загальна кількість видів на 10 майданчиках по 50 м2 (пробні майданчики мають охоплювати усі пояси рослинності від берега углиб водойми, крім явищ монотипізації рослинності), N>=10;

n – кількість занурених видів + число індикаторів (чутливих видів), n>0;

Кспр – коефіцієнт сприятливості для розвитку угрупувань ВВР, введений для можливості порівняння видового складу водних об’єктів або їх ділянок, що різняться за гідрологічними та гідрофізичними характеристиками; Кспр = 0,8;

Zi – коефіцієнт значущості індикатора вазначений залежно від чутливості виду до забруднень.

Таблиця 3.4 - Екологічн групи макрофітів

За індексом фітоіндикації клас якості води 4, а стан водного середовища - поганий. [Л-16,7,8]

3.4 Оцінка використання водних ресурсів за ПВВР (показник використання водних ресурсів).

Стан водних ресурсів можливо визначити за величиною показника використання водних ресурсів (ПВВР), який визначається за формулою:

Стан водних ресурсів оцінюється за допомогою таблиці, в якій наведені значення вагових коефіцієнтів, індекси та межі значень показника використання водних ресурсів. Рівень використання водних ресурсів в басейні річки може коливатись від покращеного” до „катастрофічного”.

Таблиця 3.5 - Таблиця для визначення рівня використання водних ресурсів

Отже, показник використання водних ресурсів в басейні річки Рудка оцінюється як задовільний. [Л-8,9]

4. Використання земельних ресурсів в басейні річки

4.1 Характер використання поверхні водозбору

Сільськогосподарське освоєння басейну складає 55,1%. Сільськогосподарські угіддя басейну р. Рудка складають 10,3 тис. га або 55,1% від його загальної площі. Орні землі займають 5,74 тис. га або 30,7% від його загальної площі.

На територ басейну розміщено 5 сільськогосподарських підприємств, в тому числі 5 колективних господарств. Лісгоспи, ліспромгоспи, лісгоспзаги та інші лісн організації займають 6,545 тис. га або 35,0% від загальної площі басейну. Державний земельний фонд міста та інші селища міського типу, промислові, транспортні та нші сільськогосподарські організації, підприємства і установи займають 1,858 тис. га або 9,9% від загальної площі басейну. Експлікацію земель басейну показано у таблиці №4.1.

Таблиця 4.1 - Експлікація земель басейну

При використанн земельних ресурсів в останні роки спостерігається зменшення ріллі в зв’язку з впровадженням контурно-меліоративної організації території, відведенням земель під сади-городи, землі запасу і організацію фермерських господарств. Динаміка використання земельних ресурсів в басейні р. Рудка показано у таблиці №4.2. [Л-1]

Страницы: 1, 2, 3, 4