Дипломная работа: Екологічна оцінка природних умов басейну річки Рудка (Волинська область)

Перший ранг надається об’єктам, які зазнають найбільшого антропогенного впливу; другий ранг мають об’єкти, що знаходяться під помірним антропогенним впливом; третій ранг надається об’єктам моніторингових спостережень з найменшим антропогенним впливом або при його відсутності.

Таблиця 6.1 - Надання рангів об’єктам моніторингових спостережень в басейні р. Рудка

6.3 Обґрунтування складу і режиму моніторингових спостережень

Ранг об’єкта в свою чергу, визначає режим проведення моніторингових робіт, які здійснюються на постах спостережень.

Таблиця 6.2 - Об’єкти спостережень і режим моніторингових робіт в басейні р. Рудка

За обов’язковою програмою спостережень за гідрологічними і гідрохімічними показниками спостереження ведуться за гідрологічними:

- витрати води (м/с), швидкість течії (м/с) при опорних вимірах витрати на водостоках або рівень води (м) на водоймах;

За гідрохімічними:

- візуальн спостереження;

- температура (°C), кольоровість (градуси), прозорість (см), запах (бали);

- концентрація розчинених в воді газів –кисню, діоксиду вуглецю (мг/дм, мг/л);

- концентрація зважених речовин (мг/дм,мг/л);

- водневий показник pH;

-окислювально-відновний потенціал Eh (мВ);

- концентрація головних іонів – хлоридних, сульфатних, гідрокарбонатних, кальцію, магнію, натрію, калію, сума іонів (мг/дм, мг/л);

- хімічне споживання кисню (мг/дм,мг/л);

- біохімічне споживання кисню за 5 діб (мг/дм,мг/л);

- концентрація біогенних елементів –амонійних, нітритних та нітратних іонів, фосфатів, заліза загального, кремнію (мг/дм, мг/л);

- концентрація широко розповсюджених забруднюючих речовин –нафтопродуктів, синтетичних поверхнево-активних речовин, летучих фенолів, пестицидів і з’єднань заліза (мг/дм,мг/л).

За програмою скорочена №3 спостереження ведуться за такими показниками як гідрологічні:

- витрата води (м/с), швидкість течії (м/с), при опорних вимірах на водостоках або рівень води (м) на водоймах.

За гідрохімічними показниками спостереження ведуться за:

- візуальн спостереження;

- температура (°C);

- водневий показник pH;

- концентрація зважених речовин (мг/дм,мг/л);

- хімічне споживання кисню (мг/дм,мг/;

- БПК5 (мг/дм,мг/л);

- концентрація всіх забруднюючих воду в даному пункті спостережень речовин (мг/дм,мг/л).

Оцінка агрофізичного стану ґрунтового покриву ведеться за такими показниками як щільність, агрегатний стан, водопроникність та водоутримуюча здатність, теплопровідність та теплоємність. Це дозволяє виявити прояв та інтенсивність процесів фізичної деградації, зміна водно-фізичних, фізико-механічних та теплових властивостей ґрунту. [Л-9]

7. Охорона праці

Завдання і значення охорони праці нерозривно пов’язані з поняттям значення праці в житті людини. Праця – це цілеспрямована діяльність людини, в процесі якої вона впливає на природу і використовує її з метою виробництва матеріальних благ для забезпечення своїх потреб. Але праця – не лише процес взаємовідносин між людиною і природою, це і суспільний процес, в якому люди вступають між собою в виробничі відносини. В будь-якому виробничому процесі беруть участь засоби праці і предмети праці, між якими існує прямий зворотній зв’язок.

Засоби праці, в результаті управління ними впливають на предмет праці, який якісно змінюється або ж змінює своє положення в просторі. Однак, в процесі виробництва засоби праці одночасно впливають і на людину. Так при розробці ґрунту екскаватором машиніст може бути уражений електрострумом або виникає пожежа і машиніст отримує опіки, при розробці слабких ґрунтів екскаватор може перекинутись, а машиніста при цьому буде травмовано.

Отже, в процес трудової діяльності на людину діють різні чинники і якщо відносно організму людини вони недостатньо активні, людина пристосовується до них і може довгий час працювати без будь-яких патологічних відхилень в організмі. Але якщо в процесі виробничої діяльності чинники будуть активні і людина не зможе пристосуватись до них, нормальна життєдіяльність її буде порушена і може виникнути виробнича травма або професійне захворювання. Тому не можна допускати негативного впливу засобів праці і несприятливих чинників виробничого середовища на організм людини в процесі її трудової діяльності.

Таким чином, охорона праці є органічним елементом процесу виробництва, який має як організаційно-технічні, технологічні, так і соціальні аспекти. Призначення охорони праці полягає в захисті робітників від впливу небезпечних і шкідливих виробничих чинників.

Законодавство про охорону праці складається з Закону України “Про охорону праці”, прийнятого 14.10.92 р., Кодексу законів про працю та інших нормативних актів.

В зв’язку з тим, що деякі галузі народного господарства мають специфічні умови праці, виника потреба розробляти галузеві правила і норми охорони праці. Вони розповсюджуються лише на окрему галузь виробництва в масштабах своєї країни утримують гарантії безпеки і гігієни праці, специфічні для даної галузі.

Відповідають за дотримання вимог і виконання заходів по техніці безпеки і виробничій санітар в окремих підрозділах інституту і філіалів несуть їх керівники.

При наявност дуже небезпечних і шкідливих умов виробництва робіт, перед їх початком виконавцям видають письмовий наряд-допуск, які визначають безпечні умови роботи, визначення небезпечних зон і необхідних заходів по техніці безпеки.

Встановлю ступінь небезпеки робіт і підписує наряд-допуск головний інженер з охорони праці.

Організація робочих місць повинна забезпечувати безпеку виконання робіт. Робочі місця, при необхідності, повинні мати огородження, захисні і запобіжні пристрої. На робочому місці забороняється бути присутніми постороннім особам, які заважають виконанню робіт.

Машини, механізми, обладнання, інвентар, інструменти і пристрої до них повинн відповідати характеру виконуваних робіт і знаходитись в робочому стані. Частини цих машин і механізмів, які рухаються, в місцях можливого доступу людей повинн бути огороджені. Забороняється залишати працюючими вказані машини і механізми без нагляду.

В відділах експедиціях, зв’язаних з проведенням вишукувальних робіт, повинні бути аптечки з медикаментами і іншими засобами для надання першої допомоги потерпілому, а також набір фіксуючих шин.

Проектна організація зобов’язана забезпечити робітників спецодягом, спецвзуттям засобами індивідуального захисту необхідних розмірів в відповідності з характером виконуваних робіт і нормами.

Тимчасов працівники, зайняті на польових роботах, повинні одержувати інструктаж по техніці безпеки на робочому місці. Інструктаж проводять виконавці робіт. Проведення інструктажу з тимчасовими працівниками оформляють записами в журналі. Працівників, які не пройшли інструктаж по техніці безпеки на робочому місці, до виконання робіт не допускають. Особистий підпис в журналі реєстрац нструктажів підтверджує їх зобов’язаність на виконання заходів по охорон праці і техніці безпеки.

В процесі експлуатації гідромеліоративні системи замулюють і заростають рослинністю.

Зрошувальн та осушувальні канали очищають від наносів і рослинності механічним чи хімічним способом.

Механічна очистка каналів проводиться за допомогою землерийних і спеціальних каналоочищувальних машин різної модифікації. Канали очищають переважно весною чи восени, тобто до початку чи після закінчення вегетаційного періоду. В цей час внаслідок пере зволоження дуже знижується несуча здатність ґрунту ложа каналу, тому машини, що використовуються при цьому, повинні мати малий питомий тиск на ґрунт. Не дозволяється виконувати очисні роботи на каналах, відкоси яких деформовані (збільшення крутизни) чи розмиті водою. У зоні роботи каналоочищувачів не дозволяється перебувати людям, оскільки вони можуть отримати ушкодження робочими органами і ходовою частиною машини.

Для скошування рослинності на каналах використовують плавучі і берегові косилки різної модифікації. Знання безпечних засобів експлуатації і транспортування цих агрегатів забезпечує виконання робіт на них без травм і аварії.

Відповідальність безпеку робіт несе машиніст агрегату. Особи, що беруть участь у роботі по очистці каналів, повинні виконувати всі його розпорядження.

Косилки, як правило, працюють без захисних кожухів, тому при обриві частини косилки можуть відлітати на значну відстань. Це потрібно брати до уваги, коли встановлюють межі небезпечних зон. Перед початком роботи машиніст повинен перевірити механічний стан косилки. Запуск двигуна проводиться тільки тоді, коли ричав управління перебуває у нейтральному положенні. Під час запуску на деталях трансмісії не повинно бути сторонніх предметів.

Під час скошування рослинності на відкосах каналу відстань від бровки відкосу до берегової косилки повинна становити не менш як 0,4 м. Швидкість руху агрегату під час роботи не повинна перевищувати 8 км/год. Поперечний уклін може прийматися не більше 7º, поздовжній не більше 15º. Розвороти повороти агрегату на косогорах не дозволяються. В процесі роботи агрегат необхідно через 1-2 год. зупиняти, щоб перевірити надійність кріплення ножів.

Пересування агрегату на інше місце можу здійснюватись на трейлері чи своїм ходом.

Хімічн заходи очистки каналів від рослинності полягають у використанні гербіцидів. Гербіциди належать до отруйних речовин, тому при роботі з ними, зберігання транспортування слід дотримуватись правил особистої гігієни. Для очистки каналів використовують обприскувачі, які мають трубчастий робочий орган, навішений на трактор, чи ручний ранцевий обприскувач.

Робоч розчини отрутохімікатів треба виготовляти на спеціально обладнаних заправ очних пунктах, де наявна апаратура для виготовлення розчинів, а для заповнення резервуарів оприскувачів – насоси і шланги.

При обприскуванні треба стежити, що факел розпилу не спрямовувався потоком повітря на працівника. Хімічні заходи очистки каналів є екологічно небезпечними, тому слід обмежувати їх використання.

До початку проведення польових робіт необхідно через місцеві органи і відповідні установи встановити схеми розміщення і глибини залягання мереж інженерних комунікацій. Це необхідно для того, щоб вибрати місця, де можна безпечно закладати в грунт центри геодезичних знаків, репера, відновлювати втрачені межові знаки, забивати штирі для закріплення точок теодолітних ходів. Також необхідно вияснити схему повітряної високовольтної мережі.

Робочі в міських умовах повинні знати і дотримуватись правил дорожнього руху. При роботі з обладнанням і інструментами на проїзній частині вулиць і доріг повинні бути виставлені огороджувальні знаки. Робочі повинні бути в одязі оранжевого кольору. Закладку центрів, марок, реперів на територіях міст, заводів, складів проводять з дозволу осіб, які завідують цими територіями. Земляні роботи проводять з додержанням правил їх безпечного ведення.

При роботі на полотні залізничної дороги і на проїзній частині автомобільних доріг виділяють двох сигнальників, які попереджують про появу транспорту. На залізничних дорогах сигнальники повинні займати положення, яке дозволяє побачити потяг на відстані не ближче 1 км, і повинен завчасно подати умовний знак. На автомобільних дорогах виставляють робочих-регулювальників за 50-100 м з обох сторін від місця роботи.

Риття котлованів для закладки центрів пунктів тріангуляції і полігонометрії, ґрунтових реперів, риття канав для маркування знаків виконують переважно механічним способом. Керівники робіт повинні використовувати всі наявні для цього засоби і тільки в крайніх випадках проводити роботи вручну.

Підтримання безпечних умов праці на камеральних роботах, як показує практика, складається з систематичної перевірки стану безпеки праці на всіх робочих місцях перед початком робіт, усуненню виробничих небезпек, постійному контролі зі сторони керівника.

Виконання вимог про охороні праці є обов’язком кожного працівника виробництва. Крім адміністративно-технічного персоналу підприємства, контроль за виконанням правил і норм по охороні праці виконується громадськими інспекторами по охорон праці і комісіями охорони праці профспілкових комітетів.

В цілях покращення охорони праці на підприємствах як основи забезпечення безпеки, збереження здоров’я і працездатності працівників передбачено в діючі програми занять по підвищенню кваліфікації робітників включають:

- вивчення правил норм техніки безпеки, виробничої санітарії і гігієни праці;

- проведення нструктажів і навчання по питанням техніки безпеки, безпечним методом прац ншими вимогами охорони праці зі всіма поступаючими на робочі місця;

- вимоги не допускають переводу робітників на інші роботи без проведення з ними відповідного інструктажу.

Важливе значення мають вимоги відповідності виробничих приміщень по розміру і освітленості, концентрації в них шкідливих і небезпечних речовин санітарними нормами. Ці ж вимоги відносяться і до температурного режиму повітря, вмісту в ньому відносно вологості. Рівень шуму і вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати максимально допустимі норми.

В цілях подальшого створення в геодезичному камеральному виробництві сприятливих умов для високопродуктивної і творчої роботи, збереження здоров’я і працездатност робітників на підприємствах рекомендується:

- розробити запровадити комплексну систему управління охороною праці;

- змінити програми навчання робітників, службовців, інженерно-технічного персоналу з врахуванням вимог стандартів безпеки праці;

- постійно вести роботу по створенню і впровадженню нової техніки, які відповідають вимогам, гігієни і фізіології праці;

- впроваджувати дотримуватись вимог системи стандартів безпеки праці;

- прийняти міри по покращенню пропаганди і поширеного передового досвіду по охороні праці.

 Важливу роль тут відіграє планування робочих місць. Практика показує, що планування робочих місць при даних процесах повинна передбачати раціональне використання виробничих площ, задовольняти потреби зручності в обслуговуванні приладів суворого дотримання правил техніки безпеки і виробничої санітарії. Робочі місця необхідно обладнати з врахуванням антропометричних даних людського тіла. Рухи працівника необхідно сконцентрувати так, щоб м’язи його тіла були навантажені рівномірно і зайві невиробничі рухи виключені. Особливе значення має раціональне розміщення на приладах пультового управління, які по своєму розміщенню повинні забезпечити мінімальні затрати м’язової і нервової енерг працівників, відповідати естетичним потребам. Крім того, при виконанні вказаних робіт потрібно враховувати виробниче середовище, яке являється предметним оточенням працівників. Воно повинно об’єднувати раціональне архітектурно-планувальне рішення всередині робочого приміщення, оптимальн санітарно-гігієнічні умови (освітлення, мікроклімат і т.д.), а також науково обґрунтоване створення високохудожніх інтер’єрів. Загальні площі виробничих приміщень повинні в першу чергу, відповідати кількості працюючих в них і раціональному розміщенні технічних засобів. Діючими санітарними нормами встановлено, що для забезпечення працюючим нормальних умов праці об’єм виробничого приміщення на одного працюючого повинен бути не менше 15 м3, а площа приміщення, відгородженого стінами або глухими перегородками, не менше 4,5 м2 без врахування площі, яка зайнята технічними засобами, проходами і т.д.

Велике значення зараз у виробничому процесі має ЕОМ, а тому необхідно приділити увагу вимогам безпеки щодо розміщення і обслуговування ЕОМ. Навколишнє середовище в робочих приміщеннях обчислювальних центрів ставить підвищення вимоги до знання працівниками (операторами) правил електробезпеки. Згідно правил техніки безпеки при експлуатації ЕОМ, до роботи на них допускаються працівники, які мають спеціальну практичну і теоретичну підготовку.

Виробнича площа для розміщення ЕОМ повинна суворо відповідати санітарно-гігієнічним і технічним вимогам, а її розмір відповідати паспортним даним заводу-виробника. При виникненні в процесі роботи різних збоїв, які не можна усунути звичними методами, передбаченими вимогами, положеннями, потрібно запрошувати спеціаліста-наладчика. Включення або виключення загального електроживлення ЕОМ та іншого електрообладнання повинно виконуватись тільки обслуговуючим персоналом ЕОМ.

Пожежна безпека це стан об’єкту, при якому виключається можливість пожежі, а у випадку виникнення, виключається дія на людей небезпечних факторів пожеж забезпечується захист матеріальних цінностей.

Пожежна безпека забезпечується завдяки створенню системи заходів пожежної профілактики активного пожежного захисту.

Пожежна профілактика – комплекс організаційних заходів і технічних засобів, що спрямовані на запобігання можливого виникнення пожежі чи зменшення наслідків.

Система активного пожежного захисту – це комплекс організаційних заходів і технічних засобів по боротьбі з пожежами і запобіганню дії на людей небезпечних чинників пожежі, а також обмеження матеріальних збитків від неї.

До організаційних заходів пожежної безпеки належить правильний вибір технологій, недопущення засмічення приміщень, навчання робітників правилам пожежної безпеки, спеціальне розміщення матеріалів на складах та техніки в гаражах і ремонтних майстернях. До технічних заходів належить правильний добір і монтаж електрообладнання, систем блискавкозахисту, влаштування заземлення тощо.

Заходи режимного характеру – заборона куріння, запалювання вогню, постійний контроль за збереженням матеріалів, що можуть самозагорятись і т.д. профілактичні заходи передбачають швидку дію пожежних команд, забезпечення об’єктів первинними засобами пожежегасіння, а також підтримування постійно в робочому стан водопровідної системи.

Основний напрямок діяльності пожежної охорони полягає в профілактиці пожеж, їх розмірів. Пожеж на підприємствах завдають великих матеріальних збитків і часто супроводжуються нещасними випадками з людьми.

Пожежна безпека тісно пов’язана з технікою безпеки, оскільки на пожежах гинуть люди. Тому, проектуючи, будуючи і експлуатуючи виробничі приміщення, споруди, а також технологічні процеси, слід враховувати вимоги пожежної безпеки нарівні з вимогами охорони праці.

Визначаємо допустиму крутизну 1:m:

Визначити максимальну віддаль падіння кусків мерзлого піщаного ґрунту при розбитт клин-молотом вагою Р=2500 кг, падаючого з висоти Н=5 м під кутом до горизонту =60. Вологість грунту 18%, t=-4,2.

По графіку визначаємо v=21 м/с.

Відомо, що sin1=2sin1*cos1; 1=200-2.1*60=60 28’,sin21=2*0.89*0.45=0.8

Підставляємо отримані значення в формулу

м

З розрахунку видно, що максимальна відстань падіння кусків мерзлого ґрунту становить 36 метрів.

8. Економічна, екологічна та соціальна ефективність природоохоронних заходів

Загальні умови снування людини в рамках навколишнього середовища значною мірою визначається економічними чинниками. Природні умови і наявність тих чи інших природних ресурсів безпосередньо впливають на характер і особливості господарювання. На певній території і в той же час процеси антропогенезу зумовлюють трансформацію природного середовища –винищуються ліси, розорюються степи, вичерпуються корисні копалини, забруднюються води, повітря та інше.

Критичну ситуацію у системі „людина–природа” створюють дві негативні тенденції:

-              по–перше, споживання ресурсів планети на стільки перевищено темпи природного відновлення, що виснаження природних багатств стало помітно впливти на їх використання, на світову і національну економіку і зумовили незворотне збіднення літосфери біосфери;

-              по–друге, відходи і побічні продукти виробництва та побуту забруднюють біосферу, викликають деформації екологічних систем, руйнують глобальний кругообіг речовин створюють загрозу для здоров’я людини.

Практично повністю базуючись на природних ресурсах, економіка прагне все більше їх витратити: видобувати, переробляти, виробляти товари та одержувати прибутки. Екологія навпаки, спрямована на їх збереження і відновлення, на укріплення безпечних квот їх використання, а тим самим немов би диктує норму прибутку.

Найважливішим напрямком еколого–економічної діяльності є запобігання негативних наслідків, що неодмінно виникають у процесі реалізації взаємин у системі „людина–природа”, причому найбільш активним і мобільним фактором в цій системі виступає саме господарська діяльність людини. В усіх випадках зменшення, а в ідеал запобігання, небажаних наслідків взаємодії людини з природою пов’язане з більш чи менш значними матеріальними та фінансовими витратами (плата за використання природних ресурсів, кошти на покращення завданих збитків, пов’язаних із забрудненням середовища, витрати на різноманітні заходи по запобіганню, охорон та відновленню природних ресурсів, тобто всі витрати на проведення природоохоронних заходів).

Передбачуваний комплекс цих заходів повинен забезпечувати досягнення головної мети: по–перше, дотримання нормативних вимог до якості навколишнього середовища, як відповідають інтересам охорони здоров’я людей та охорони довкілля з урахуванням перспективних змін, зумовлених розвитком виробництва; по–друге, забезпечення максимального народногосподарського економічного ефекту від поліпшення стану навколишнього середовища, збереження і більш повного використання природних ресурсів. Ступінь досягнення поставленої мети визначається за допомогою показників загально економічного та загальних соціально-економічних результатів природоохоронних заходів.

В основу економічного обґрунтування систем природоохоронних заходів повинен закладатися народногосподарський підхід: найповніше охоплення всіх позитивних та негативних соціально-економічних наслідків реалізації різних варіантів природоохоронних заходів у різних сферах народного господарства; найповніший аналіз витрат, пов’язаних з реалізацією різних варіантів природоохоронних робіт; врахування фактору часу при оцінках витрат і результатів природоохоронних заходів.

Економічне обґрунтування природоохоронних заходів здійснюється шляхом співставлення їх економічних наслідків з обсягами необхідних для їх реалізації витрат за допомогою показників загальної і порівняльної ефективності природоохоронних витрат та чистого економічного ефекту природоохоронних заходів.

Оскільки ми проектуємо водоохоронну зону, то необхідно визначити економічну ефективність затрат на проведення водоохоронних заходів.

Загальна ефективність природоохоронних заходів визначається для виявлення економічно результативності природоохоронних заходів шляхом порівняння економічних результатів з витратами, які необхідні для їх здійснень.

Оскільки визначення економічної ефективності затрат природоохоронного призначення пов’язано із розмірами ефекту, то необхідно визначити величину ефекту внаслідок проведення водоохоронних заходів.

Повний економічний ефект впровадження цих заходів включає:

- ефект від збільшення обсягів продукції рибного господарства;

- ефект від зменшення захворюваності населення, яка виникла як наслідок споживання забрудненої води;

- ефект від скорочення затрат на додаткову очистку забрудненої води споживачами.

Економічний ефект від зниження захворюваності населення, яка виникла як наслідок споживання забрудненої води визначається як сума ефектів від:

- скорочення додаткових затрат за лікування населення від хвороб, викликаних забрудненням води;

- зменшення суми виплат із фонду соціального страхування;

- відвертання втрат чистої продукції за час хвороби працівників, зайнятих в матеріальному виробництві.

Виплати з фонду соціального страхування до впровадження заходів визначають виходячи з суми на додаткову оплату листів непрацездатності та розраховують за залежністю:

де, Пл. –площа регіону, км ,Пл.=187 км

Щ –щільність населення, чол./км, Щ=22 чол/км;

ЗП –середньоденна заробітна плата одного працюючого, грн. ЗП=12грн/день;

Д –кількість днів невиходу на роботу по хворобі за звичайних умов, дні; Д=7 днів.

Рз –ріст захворюваності із-за забруднення води, раз; Рз=2 рази.

Розрахунки ефекту від зникнення захворюваності населення проводимо в таблиці №8.1

Таблиця 8.1 - Розрахунок ефекту від зникнення захворюваності населення

Після проведення заходів річні витрати на попередження втрат чистої продукції зменшились на 56,5 %.

Ефект від відтворення рибних популяцій і росту виловів риби до рівня, який передував забрудненню річки, визначається за формулою

Ер = В2*(Ц - С2)-В1(Ц - С1)

Де В1,В2 середні щорічні вилови риби до і після проведення заходів.

В1 = 2270 ц В2 = 272,4 ц

Після проведення заходів обсяг щорічного вилову риби зріс на 12%

Ц – основна ціна одиниці продукції

Ц = 8 грн ціннісні коефіцієнти рибної продукції наступні:

Лящ, щука – 1,50; окунь, карась – 1,33; плотва – 0,90.

С1,С2 собівартість одиниці продукції до і після проведення заходів,6,5грн..

Розрахунок зводиться в таблицю №8.2.

Таблиця 8.2 - Розрахунок ефекту від відтворення рибних популяцій і росту виловів риби

Величина ефекту від зменшення затрат на додаткову очистку забрудненої води виконується так.

ЕВ = (С1 С2)*Ор;

Де С1, С2 середня собівартість річної очистки води різними споживачами до і після проведення природоохоронних заходів, грн./м³

Приймаємо відповідно С1 = 0,9 С2 = 0,3

Розрахунки проводяться в таблиці №8.3.

Таблиця 8.3 - Розрахунок ефекту від скорочення затрат на водопідготовку

Загальна економічна ефективність затрати на водоохоронні визначаються

Де Сп – поточн експлуатаційні витрати на водоохоронні заходи;

Сп =244268 грн.

Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень;

Ен – 0,08

Кв – капітальн вкладення на водоохоронні заходи;

Кв – 4202050 грн.

Дв-х – приріст річного заходу підприємства за рахунок покращення результатів діяльност підприємства в наслідок впровадження водоохоронних заходів.

Приймаємо у розмірі 10% від величини сумарного ефекту водоохоронних заходів

Дв-х = 4304020 грн.

Загальна економічна ефективність капіталовкладень у водоохоронні заходи виконується:

Чистий ефект від проведення водоохоронних заходів розраховується:

;

Термін окупност капітальних вкладень у водоохоронні заходи:

Кінцев результати зводимо в таблицю №8.4.

Таблиця 8.4 - Загальна економічна ефективність здійснення водоохоронних заходів

Отже строк окупності капітальних вкладень у водоохоронні заходи в басейні річки Рудка як показують розрахунки 5 років. [Л-15,16]

Висновки

На основі аналізу вихідних даних в даному дипломному проекті розроблено ряд заходів по покращенню стану басейну р. Рудка Волинської області.

Техногенне навантаження в басейні річки незначне. На території басейну розташоване одне селище міського типу та сім сільських населених пунктів. Чисельність населення басейну становить 8,5 тис. чоловік, а густота населення 22чол/км2.

Так як в басейн немає великих промислових підприємств, то основними забруднювачами тут виступа сільське господарство, комунально-побутове господарство, хлібокомбінат, консервний завод, тваринницькі комплекси, склади міндобрив та отрутохімікатів. Найбільшого забруднення в басейні зазнає річка, оскільки в неї скидають комунально-господарські води, відбувається стік з с/г територій. Під впливом органічного забруднення відбуваються зміни гідрохімічного режиму річки та умови життєдіяльності водних організмів, погіршується якість води, що робить непридатною для водогосподарських потреб. Ще одним джерелом забруднення поверхневих і підземних вод, а разом з тим і ґрунтового покриву є склади міндобрив та отрутохімікатів, склади паливно-мастильних матеріалів, поля фільтрації.

З несприятливих процесів, що відбуваються в басейні є підтоплення (25-22+5, 15-0 км), карст та суфозія (25+5-0 км), заболочування (25-22+5, 15-0км).

Дана територія зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на ЧАЕС і відноситься до третьої категорії забруднення.

Провівши нтегральну оцінку використання водних ресурсів можна зробити висновок, що сумарна потреба у воді становить приблизно 202,1 тис м3 за рік, а безповоротне використання становить 128,6 тис.м3 за рік.

Екологічний стан басейну р. Рудка в цілому оцінюється як задовільний. Згідно оцінки якості води за КНД „екологічна оцінка якості поверхневих вод суші та естуаріїв України категорія якості води YI (сильно забруднена, погана). За комплексним індексом Іе вода оцінюється IY класом якості. За індексом фітоіндикації вода відноситься до IY класу якості (погана), стан використання водних ресурсів задовільний.

Сільськогосподарське освоєння басейну становить 55,1%. Сільськогосподарські угіддя басейну становлять 10,3 тис. га або 55,1% від його загальної площі. Орні землі займають 5,74 тис. га або 30,7% від всіх с/г угідь, лісистість басейну становить 35%.

Стан сільськогосподарського ландшафту за коефіцієнтом екологічної стійкост ландшафту оцінюється як нестабільний.

Загальний екологічний стан басейну за комплексним показником антропогенного навантаження оцінюється як задовільний. У найбільш загрозливому стані знаходиться розораність, екологічно стійкі території, клас якості води. Тому саме для цих показників ми проводимо природоохоронні заходи, і, як результат після їх проведення стан басейну за комплексним показником антропогенного навантаження став добрим. Щодо водоохоронних заходів, то для створення сприятливого режиму водних об’єктів, попередження їх забруднення і засмічення, ми запроектували водоохоронну зону, ширина якої становить 50м, провели лісо-чагарникове насадження. Заплановано протиерозійні насадження, проведення лісонасаджень на незручних землях. З гідротехнічних заходів заплановано розчистку русла, створення зимувальних ям та штучних нерестилищ.

Організація системи моніторингу включає в себе спостереження за якістю води, атмосферного повітря, ґрунтового покриву та радіоактивним забрудненням цезієм і стронцієм.

Провівши еколого-економічні розрахунки встановили, що капітальні вкладення на проведення водоохоронних заходів в басейні р. Рудка становить 4,2 млн. грн., загальна економічна ефективність затрат на водоохоронні заходи становить 1,72; загальна економічна ефективність капіталовкладень у водоохоронні заходи - 0,21; чистий ефект від проведення водоохоронних заходів 3,2 млн. грн. Термін окупност капіталовкладень п’ять років.

Література

1.      Паспорт річки Рудка „Волиньводопроект”. – Луцьк, 1992.

2.      Геринчук М.П. Географія Волинської області. – Луцьк, 1988.

3.      Природа Украинской ССР. Ландшафты и физико-географическое раенирование. А.М. Марыныч, В.М.Пащенко. К.:Наук. думка, 1985.

4.      Клибашев Г.Н., Горошков К.Ф. Гидрологические расчеты.

5.      Ярошевська В.М., Дубінський П.М., Прокопчук Н.М. Охорона праці. –Київ, 1993.

6.      Гриб Й.В., Клименко М.О, Сондак В.В., Волкова Л.А. Відновна гідроекологія порушених річкових та озерних систем. Том ІІ. – Рівне, 1999.

7.      Гриб Й.В., Клименко М.О., Сондак В.В. Відновна гідро екологія порушених річкових та озерних систем. Том І. – Рівне,1999.

8.      Клименко М.О., Трушева С.С., Гроховська Ю.Р. Відновна гідроекологія порушених річкових та озерних систем. Том ІІІ. – Рівне, 2004.

9.      Клименко М.О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М. Моніторинг довкілля. – Рівне, 2004.

10.    Яцик А.В., Шмаров В.М. Гідро екологія. – К.: Урожай, 1992.

11.    Грищенко Ю.Н., Волкова Л.А. Комплексное использование водных ресурсов и охрана окружающей среды. – К.: 1989.

12.    Сочава В.Б. Введение в учение о геосистемах. – Новосибирск, 1978. -320 с.

13.    Исаченко А.Г. Оптимизация природной среды. –М.: Мисль, 1980. - 263 с.

14.    Яцик А.В. Екологические основы раціонального природопользования. –К.: Генеза,1997. – 640 с.

15.    Гродзинський М.Д., Шишченко П.Г. Ландшафтно-екологічний аналіз у меліоративному природокористуванні. – К.: Либідь, 1993. 224 с.

16.    Методичне керівництво по розрахунку антропогенного навантаження і класифікації екологічного стану малих річок України „НТД 33 -4759129”. –К,: В.Ш., 1992. - 39с.

17.    Гордійчук А.С., Стахов О.А. Методика економічної ефективності водогосподарських заходів. – Рівне, 2000.

18.    Клименко М.О., Мєлєхова Т.Л. Екологічний менеджмент. – Рівне, 2002.

19.    Стольберг А.И. Екология города. – Киев, 1997.

20.    Кучерявий С.П. Урбоекологія. Київ, 1999.