Рефераты

Дипломная работа: Екологічне землеробство

Литва, як і інші 9 країн вступаючих у ЄС, повинна підготувати програму охорони аграрного захисту навколишнього середовища. Реалізація цієї програми в життя, частково підтримає систему екологічного та шкодуючого господарства в регіоні. Відкривається прекрасна можливість SAPARD програма, яка використовується для розвитку аграрної охорони навколишнього середовища та землеробства.[10,стор.15].


Розділ 4. Оцінка екологічного стану ферм Європи

4.1 Охорона атмосферного повітря на екологічних фермах

На підприємстві установлена котельня з централізованим теплопостачанням, яка забезпечує економію палива й витрат роботи при виготовленні теплової енергії, і сприяє збільшенню втрат теплоти на транспортування й розподіл. При централізованому теплопостачанн спостерігається важлива нерівномірність теплопостачання, що виражається в перегріві окремих будинків, особливо в теплий період опалювального сезону, викликаний тим, що єдині теплові мережі обслуговують споживачів з різнорідним навантаженням (опалення, гаряче водопостачання, вентиляція), які вимагають різних графіків подачі теплоти. Перегрів будинку знижується шляхом зайвого провітрювання приміщень, що приводить до втрати теплової енергії з нфільтрацією повітря й відтинає можливість корисного використання даних надлишків.

Основними джерелами виділення забруднюючих речовин в атмосферу на підприємстві є котлоагрегати.

За певних умов складається локальне збільшення забруднення приземного шару атмосфери в зонах, вилучених на значн відстані в результаті наддалеких переносів викидів. У продуктах згоряння органічного палива пріоритетними забруднювачами атмосферного повітря є оксиди сірки, азоту, вуглецю, п'ятиокись ванадію, тверді частки – пил неорганічна з змістом Si2 – 20-70%.

Так викиди складають:

- оксидів азоту 27 719,3 т/рік;

- діоксида сірки 206 001 т/рік;

- пилу неорганічної зі вмістом Si2 – 20-70% 186 819,1 т/рік.

Внаслідок цього аналіз показав, що концентрація викидів забруднюючих речовин в атмосферу після котельні складає:

NOX – 200 мг/нм3;

SO2 – 200 мг/нм3;

CO – 250 мг/нм3.

Котельня даного підприємства працює на твердому паливі (буре вугілля).

Зниження концентрації викидів CO в атмосферу можливо:

- при збільшенні температури в топці, що неминуче веде до збільшення концентрації викидів NOX й SO2 з додатковим споживанням вапняку;

- за рахунок подачі додаткового повітря, що у свою чергу веде до додаткової витрати палива (збільшенню потоку золи й збільшенню концентрації СО).

Пропонуємо заміну котельні на твердому паливі за рахунок технології установки утворення біогазу, оскільки значення концентрації викидів СО в атмосферу є компромісним рішенням, тому що при цьому значення концентрації викидів NOX й SO2 є мінімальними.

На території екологічної ферми відбувається накопичення відходів деревини, соломи та інших відходів органічного походження. На сьогодні світовим лідером з використання соломи в енергетичних цілях Данія, де знаходиться в експлуатації біля 8000 фермерських установок, потужністю 0,1 — 1,0 МВТ, які споживають за рік 390 тис. т соломи і виробляють 5,6 ПДЖ енергії. Крім цього, в Данії експлуатується 62 теплових і 9 теплоелектричних станцій, які споживають 540 тис. т соломи щорічно. З метою отримання теплової енергії солому в Європі використовують Австрія , Швеція, Фінляндія, Франція, Чехія та інші країни.

Особливу увагу слід звернути на вибір технології й обладнання для переробки біомаси, які визначають величину капітальних витрат. Мінімізація цих витрат можлива при модернізації існуючих на підприємствах енергоагрегатів заміною конструкції топки і відповідних газоочисних споруд. Подібний підхід реалізований у вітчизняній практиці на котлах ДКВР.

Розвиток технологій та технічних засобів виробництва біогазу спрямований на комплексне вирішення проблем альтернативного енергозабезпечення екологічних ферм, виробництва високоякісних органічних добрив для утилізації органічних відходів при зниженні рівня емісій шкідливих речовин в оточуюче середовище. Розроблено та реалізовано концепцію технічного технологічного вирішення проблеми сумісного використання органічних добрив та рослинної біомаси в біогазових реакторах.

Нове устаткування дозволяє отримувати високоякісний біогаз з органічних добрив із використанням зеленої маси таких відновлюваних енергетичних ресурсів, як силосна кукурудза, багаторічні трави, кормові буряки та гичка цукрових буряків. На нових екологічних фермах сучасним спеціальний блок, що займається біоенергетикою. Це елемент, що дозволя використати біогаз для енергозабезпечення потреб ферми, екологічно безпечно утилізувати органічні залишки і забезпечити кормовиробництво високоефективними твердими та рідкими біодобривами тощо.

Технологічний процес розпочинається в первинній місткості, де рідкі і тверді органічні добрива перемішуються до однорідної маси і подаються в реактор за допомогою помпи. Якщо суміш достатньо рідка, то від первинної місткості можна відмовитись, подаючи сировину безпосередньо в реактор. Це стає можливим при застосуванні суміші з сінажу кормових буряків. Бродіння проходить в реакторі, в якому підтримується постійна температура 35-45°С, при якій бактерії працюють найефективніше. З реактора суміш самопливом перетікає в місткість-сховище, де завершується бродіння. Це технологічна схема біогазової установки сховище — поточного типу.

Під час бродіння в реакторі до бродильно суміші постійно додається свіжа суміш, яка і витісняє перероблену в іншу місткість. За допомогою механічних змішувачів процес бродіння в реактор розподіляється рівномірно за об’ємом. Бродильна суміш залишається в реактор стільки часу, скільки це біологічно необхідно для розкладання органічних речовин бактеріями. При оптимальних умовах органічні речовини розкладаються на 90...95% за 35-45 діб. Особливу увагу необхідно звертати на однорідність бродильної суміші. В реакторі бактерії повинні бути постійно забезпечен органічними речовинами, що потребує постійної подачі однорідної органічно суміші в реактор.

У сховищі перероблена суміш зберігається до весни як високоцінне біодобриво.

Біогаз має в своєму складі незначну кількість сірки, яка впливає на довговічність агрегатів установки. Для виділення сірки з біогазу на поверхню бродильної суміші в реакторі за допомогою невеликого компресору задувається свіже повітря. Це призводить до того, що спеціальні мікроорганізми перетворюють газоподібну сірку в твердий стан, після чого вона стає цінною складовою органічних добрив. Біогаз зберігається в гумовому сховищі з об’ємом добового виробітку. В силовій установці (двигун внутрішнього згорання + генератор) газ перетворюється в електричний струм тепло. З енергії біогазу утворюється 30...35% електричного струму і 70...65% теплової енергії з загальним ККД 85...90%.

Використання альтернативних джерел енерг в сільській місцевості дозволяє істотно здешевіти процес агропромислового виробництва. Дане проектування доцільно поєднати із запропонованою технологією утилізації відходів при застосуванні вермикомпосту в землеробстві.

4.2 Утилізація відходів сільськогосподарського виробництва

На даному підприємстві існує така проблема, як накопичення твердих та органічних відходів. Інтенсифікація вирощування різко підсилила відходність сільського господарства .Тому виділяємо три види відходів на даному підприємстві такі як:

залишкова кількість твердих відходів;

залишкова кількість пестицидів;

гній та стічні води;

З урожаєм з фермерських угідь вивозиться щорічно біогенні елементи. Загальне їх винесення з агро екосистеми приблизно становить 108 тонн мінеральних речовин або 400-600 кг/га зольних речовин азоту. Необхідно внести корективи і пропозиції, щодо екологічного землеробства на даному об’єкті, оскільки традиційне сільське господарство має прост пріоритети: максимальний врожай за найменших витрат праці й повного ігнорування можливої деградації природного середовища.

Для утилізації твердих відходів на території підприємства розміщений полігон. Це є природоохоронна споруда, яка призначена для централізованого збору, накопичення, знезараження, захоронення токсичних і побутових відходів. Кількість і потужність полігону визначається з техніко-економічного розрахунку і інших питань, пов’язаних з особливостями регіонів, підприємств, населених пунктів тощо. Планування розміщення даного полігону враховує всі місцеві умови; будівництво спостережувальних свердловин, наявність спеціального транспорту для перевезення; заключення договорів на переробку особливо небезпечних відходів; завод зі знешкодження відходів; комплексу інженерного забезпечення діяльності полігону (дороги, будівлі, санітарні зони навколо полігону, зелені насадження; враховані правила та умови при розміщенні полігону). Опис розташування полігону:

на ділянці, що виключає забруднення НПС;

з підвітряного боку;

на землях не сільськогосподарського призначення;

нижче місць водозабору питної води;

Відбувається захоронення відходів, яке здійснюється у відповідності з їх класом небезпеки (в контейнерах, спеціальних котлованах) з врахуванням їх можливої взаємодії, якщо вони розміщені в одній карті. Передбачається ізоляція карт глинистим грунтом як знизу, так і при необхідності між картами. На підприємстві утворюються такі види твердих відходів: відходи деревини, відходи смоли, яка містить формальдегід та інші.

Відходи накопичуються у приміщенні на території підприємства, і розміщуються на спеціально обладнаному полігоні.

Даний полігон запроектований на 20 років, після чого складування відходів буде припинено, а ділянка що була відведена під полігон засіяна багаторічними травами. Ділянка складається з промислово допоміжної зони, відстань між будівлями цих зон не менше 25м.

Умовні позначення:

1. підїздна дорога

2. господарська зона

3. нагірний канал

4. забор

5. зелена зона

6. грунт для ізоляціі

7. площадка складування відходів

8. спостережувальні свердловини

9. 1, 2, 3 черги експлуатаціі

Рис 12. Схема горизонтального планування полігону


Умовні позначення:

1. лісозахистна смуга

2. ізолюючий шар

3. відходи

4. покривний шар

5. глина

Рис 13. Схематичний розріз полігону для захоронення побутових відходів

Щодо відходів рослинного походження, на даній території екологічне землеробство розвинуте, то виникає необхідність відновлення родючості цих грунтів, підтримувати умови живлення цих рослин, підтримувати стабільність врожаю у кількісному та якісному складі поживними речовинами.

Оцінюючий рівень використання земельних ресурсів визначаємо екологічно безпечні норми та види внесення добрив. Існує на даному підприємстві проблема великих фінансових затрат, щодо використання органічних добрив, тому в даному питанні пропонується біопереробка органічних добрив у вермикомпості, що дає можливість ефективного застосування не тільки для підвищення родючості грунтів і врожайності сільськогосподарських культур, але й для отримання високоякісної продукції рослинництва.

В процесі вирощування полуниц накопичуються в більшості такі відходи як гній та солома. Альтернативою снуючим технологіям утилізації і переробки цих органічних відходів є їх біоконверсія за допомогою вермикультур. Це дозволить значно скоротити нагромадження різних органічних відходів сільського господарства, переробної промисловості.

Вермикомпост отриманий на основі ц технології, позитивно впливає не тільки на фізико-хімічні, біологічн властивості грунту, але й значно підвищує врожайність сільськогосподарських культур з відповідними якісними показниками.

У вермикомпості містяться гумінов фульвокислоти. Крім того характеризується такими показниками, як вологоємність, гідрофільність. В цьому екологічно безпечному добриві не міститься патогенно мікрофлори та гельмінтів. Вермикомпост містить в 2-3 рази більше органічно речовини, на відміну гною ВРХ. А кількість азоту, фосфору та калію в мас перегною менше по відношенню до вермикомпосту у 5,8,7,разів відповідно. Таким чином вермикомпост достатньо ефективне органічне добриво.

Одним із головних критеріїв оцінки ефективності застосування вермикомпосту є показники якост сільськогосподарської продукції. Виробництво безпечних продуктів харчування пріоритетним напрямком в сільському господарстві.

Доцільно впровадити отримання нетрадиційне органічне добриво, яке одержують за допомогою трансформації органічної речовини червоним каліфорнійським дощовим черв’яком (ЧКДЧ) – біогумус. ЦЕ добриво відрізняється від інших органічних добрив, що його агрохімічні властивост можна контролювати і прогнозувати.

Джерел надходження органічної речовини для виготовлення субстрату є багато.

Трансформація органічної речовини може здійснюватися у двох режимах :

а) вермикомпостування;

б) вермикультурування.

При вермикомпостуванні на базіи біогумусу за певних умов можна одержувати різні органічні добрива, що використовуються у різних галузях сільського господарства. Вдаючись до вермикультурування, одержують біомасу- ЧКДЧ. Крім розведення, за певними технологіями з ЧКДЧ одержують харчові та кормові домішки, у тому числі білок, який використовують у тваринництві, медицині, харчовій промисловості та ін.

Основним якісним показником біогумусу наявність в ньому мікрофлори та мікрофауни, що дає змогу підвищити мікробіологічні процеси в грунтах, які зазнали негативного впливу мінеральних добрив, зокрема аміачної силітри.

Згідно з агрохімічним аналізом досліджень вермикомпосту, у ньому міститься близько 11% гумусу, тип гумусу гуматний. Це дає змогу позитивно впливати на фізико-хімічні процеси у грунті. Наявність великої кількості гумінової кислоти та малої-фульвокислот створює можливість регулювати рівень родючості грунту. Інтенсивність мікробіологічної активност встановлюється залежно від ступеня розкладу льняної тканини.

Для визначення економічної ефективност застосування біогумусу, потрібно враховувати такі показники:

підвищення врожайності;

окупність 1 тонни добрив;

вартість приросту;

витрати на його одержання;

чистий доход від застосування добрив.

Вартість 1тонни біогумусу становить 132,02 грн.

На основі наведених пропозицій можна зробити висновок, що застосування вермикомпосту в зе6млеробстві дозволя отримувати гарантовані врожаї сільськогосподарських культур з високими якісними показниками, також вирішити проблему утилізації відходів, яка стоїть у всіх країнах світу та зменшити фінансові витрати на удобрення грунтів. Застосування біогумусу дає змогу регулювати властивості агроценозів.

4.3 Використання водних ресурсів

Промисловість є одним з найважливіших учасників водогосподарського комплексу (ВГК). Використання води в промисловост по відношенню до джерел водопостачання характеризується наступними показниками:

споживання свіжої води або повне водоспоживання (водозабір)- це та кількість води, яка забирається з водного об’єкту для забезпечення технологічних потреб учасників ВГК;

одноразове беззворотнє водоспоживання- кількість води, яка йде на заповнення водосховищ, початкового наповнення систем водопостачання, пожежних резервуарів та інше. Це той об’єм води, який одноразово вилучається з водного об’єкту і назавжди буде втрачений для даного водного об’єкту;

без зворотні втрати води- це втрати води, які входять до складу повного забору води і формуються під час добування та транспортування води до учасника ВГК. Входять до складу продукції, що виробляються,а також за рахунок невиробничих втрат. Сюди ж входять води на фільтрацію і випаровування;

водовідведення- це води, які повертаються до водного об’єкту після використання в технологічному процесі. Як правило, ц води вимагають попереднього вилучення забруднюючих речовин за допомогою спеціальних видів очистки: фізичної, хімічної, механічної або охолодження.

Одним з основних недоліків в організац раціонального використання водних ресурсів є порушення системи обліку споживання води на підприємстві. Через відсутність водовимірювальних приладів на водозаборах не завжди дотримуються установлених норм водокористування. Так як джерелом водопостачання на даному підприємстві є комунальна мережа, тому під час роботи необхідно дотримуватись проектного режиму його експлуатації та запланувати діючу систему проти аварійних заходів, мати в наявності і чітко дотримуватися інструкції по попередженню аварійних ситуацій та ліквідац наслідків. Для ведення обліку водопостачання потрібно обладнати існуюч водозабори вимірювальною апаратурою і проводити звітність в журналах обліку. Водопостачання підприємства здійснюється на виробничі потреби і для питних потреб і складає 50 м3/добу.

Вода забирається із водоносних пластів за допомогою свердловин і подаєть ся у водонапірну башту. Як тільки бак башти наповнюється, насос у свердловині автоматично відключається, і вода в башту не надходить. Вода в мережу надходить із башти, яка забезпечує необхідні тиск витрати. Коли рівень води у баку башти досягає мінімальної позначки, насос у свердловині знову включається, і вода наповнює бак. Свердловина і башта, звичайно, розміщена біля мережі.

Вода з підземних водоносних пластів забирається за допомогою свердловин і подається в резервуари чистої води (РЧВ). Станцію очищення води між свердловинами і резервуарами передбачають тільки тоді, коли якість води не задовольняє споживачів. Найчастіше використовуються станції знезалізнення та знезараження води, але можуть бути і станц зм’якшення води, знефторення, опріснення тощо. Резервуари чистої води акумулюють великі об’єми води, потрібні для регулювання нерівномірност подавання води в них та рівномірності відбору або навпаки, для забирання з них на гасіння пожеж та власні потреби водопроводу. З резервуарів вода забирається за допомогою насосної станції підняття і подається під необхідним тиском на водоводи. Водоводи транспортують воду (іноді на велику відстань) у водопровідну мережу, яка безпосередньо розподіляє її між споживачами.

Каналізаційні споруди даного об’єкту поділяються на дві основні групи:

обладнання та споруди для приймання транспортування стічних вод (внутрішні каналізаційні пристрої, зовнішн каналізаційні мережі, насосна станція та напірні каналізаційні водоводи);

очисні станції для очищення, знешкодження, знезараження стічних вод і для обробки осаду, випуск стічних вод у водойми.

При розробці даної схеми каналізац враховується:

- показники стічних вод з урахуванням розвитку каналізування даного району;

- можливість зменшення кількості стоків зменшення концентрації забруднення в них, а також можливість часткового або повного водообороту чи повторного використання очищених стічних вод;

- доцільність уловлювання та використання цінних домішок стічних вод, сумісного водовідведення та очищення виробничих та побутових стічних вод;

- прогноз якості води з урахуванням антропогенної дії на якість джерел водокористування.

В досліджуваному районі спостерігається дефіцит води, тому забір та скидання стічних вод складають труднощі, і за санітарними умовами не допускається скидання стічних вод без дорогого глибокого очищення. В даній роботі проектуємо замкнену схему водного господарства без скидання стічних вод у водойму та встановлюємо установку глибокого біологічного очищення малих кількостей стічних вод BIOTAL-50.

4.4 Способи очистки стічних вод на екологічних фермах

Розрізняють, як відомо, два способи обробки стічних вод - континуальний, коли стічні води обробляються, пересуваючись із однієї зони очисних споруджень в іншу, і дисконтинуальный (реактор SBR), коли стічні води проходять всі цикли очищення в одному просторі спорудження шляхом чергування умов у ньому - аерація, перемішування, відстоювання, відкачка очищених стічних вод і надлишкового активного мулу. Для даного підприємства пропонується використовувати таку очистку стічних вод, щоб очищені стічні води по своїх властивостях були наближені до природного.

В основу технології BIOTAL закладена концепція, відмінна від класичної, а саме: очищення стічних вод й утилізація продуктів очищення до стану продуктів споживання - технічної води й органомінерального добрива. Добре очищені стічні води частково вирішують проблему водопостачання, тому що їх можна використати в технічних цілях, погано очищені стічні води вимагають рішення питання водовідведення й, в остаточному підсумку, забруднюють навколишнє середовище. Вилучений із системи стабілізований і збезводнений надлишковий активний мул є гарним органомінеральним добривом. Це особливо важливо для даного об'єку. Використання на полив питну воду, вартість якої постійно росте, знов-таки, через забруднення джерел водопостачання неочищеними стічними водами дорого.

З огляду на особливу специфіку очищення малих кількостей стічних вод в умовах високої нерівномірності гідравлічних й органічних навантажень, змін сполуки й властивостей вступників стічних вод, нженерні рішення при розробці установки BIOTAL спрямовані, насамперед, на забезпечення високої якості очищеної води, усталеної роботи при невеликих капіталовкладеннях й енерговитратах. В установці BIOTAL реалізований ряд новими, охоронюваними патентами технічних рішень, що дозволяє комплексно вирішити традиційні проблеми малих очисних установок.

При розробці технології BIOTAL були враховані вищезгадані достоїнства й недоліки. Ця технологія має переваги зазначених систем, але не має їхніх недоліків. Продуктивність установок BIOTAL - від 1,5 до 200 м3/сут. Установки більшої продуктивності складаються з типових модулів на 100 або 200 м3/сут або розробляється індивідуальний проект. Установка повністю автоматизована, управляється контролером MITSUBISHI (Японія), не вимагає постійного обслуговуючого персоналу. Установлюється під землею (з розташуванням рівня води в ній нижче глибини промерзання ґрунту), напівзаглиблене (пристроєм легкої утепленої конструкції над нею) або в окремо вартому будинку. Установка BIOTAL являє собою три послідовно з'єднаних SBR-реактори. Технологія установки влаштована таким чином, що оброблюван стічні води, перетікаючи від першого до третього SBR-реактора, проходять у кожному з них повний цикл біологічного очищення. При цьому поворотний активний мул, що постійно циркулює між реакторами, розділений на чотири потоки: стабілізований мул віддаляється із системи, старий активний мул направляється в перший по ходу руху SBR-реактор обробки стічних вод, більше молодий активний мул направляється в другий SBR-реактор, а мул, що осів у третинному відстійнику - у прийомну камеру. Цим досягається поетапна адаптація мікроорганізмів активного мулу з поетапним розведенням оброблюваних стічних вод поворотним активним мулом по ходу їхнього руху від першого до третього SBR-реактора. Завдяки цьому установка витримує скидання стічних вод з підвищеними концентраціями токсичних для активного мулу забруднень (СПАВШИ, хлор, марганець т.п.). Це дозволяє застосовувати її для комплексного біологічного очищення стічних вод (господарсько-побутової, дощових і мийки автомобілів) від автозаправних станцій. При відсутності надходження стічних вод на установку BIOTAL, вона автоматично переходить у перший (через 1 годину), другий (через 24 години) і в третій (через 168 годин) економічні режими. Це дозволяє значно скоротити витрату електроенергії й продовжити термін служби встаткування. Поряд з економічними режимами, установка автоматично переходить у форсований режим роботи при залповому надходженні стічних вод у кількості, що перевищує проектну величину. Це забезпечується автоматикою, що миттєво переводить роботу останнього SBR-реактора в режим відстоювання з наступною відкачкою прояснених стічних вод у третинний відстійник. При цьому останній SBR-реактор почина працювати в режимі відстійника, а перший і другий SBR-реактори - у режим аеротенків з переривчастою аерацією. У цей період знову вступники стічні води збираються в об'єми, що акумулюють, утворені керованими ерлифтами (запатентовано) перших двох реакторів SBR. Це перешкоджає влученню недостатньо очищених стічних вод у третинний відстійник. об'єми, Що Акумулюють, дозволяють установці впоратися із залповим скиданням стічних вод(до 25 % добової витрати). Установка BIOTAL укомплектована блоком контролю концентрації мулу фірми "TELCO" (Данія), що наприкінці циклу відстоювання автоматично перевіряє рівень активного мулу в системі й при перевищенні заданого рівня да автоматиці установки команду на корекцію часу видалення надлишкового активного мулу. Мулова вода направляється в прийомну камеру установки.

1 – Приймальна камера. 2–біореактор SBR І-го ступеня, 3– біореактор SBR ІІ-го ступеня, 4 – біореактор SBR ІІІ-го ступеня, 5–третинний відстійник, 6–аеробний стабілізатор надлишкового мулу, 7–ємкість надлишкового активного мулу, 8–модуль ультрафіолетового знезараження води, 9–компресор, 10–аератори, 11–ерліфт мулової суміші, 12–ерліфт поверненого активного мулу, 13-ерліфт надлишкового активного мулу, 14-ерліфт очищених стічних вод, 15–ерліфт видалення мулу з третинного відстійника, 16–надходження стічних вод, 17-піна, 18 – відтік очищених стічн6их вод. Рис 17. Параметри технологічної схеми Біотал-50 та її ефективність


Таблиця 9

Ефективність очищення стічних вод

Показник Од. виміру Значення на установц BIOTAL
Вхід Вихід
БПК5 мгО2/л 390 5-7
ХПК мгО2/л 480 50
NH4 - N мг/л 20 1
Зважені. речовини мг/л 220 5-8
Коли - індекс - >100000 1000

Таблиця 10

Основна характеристика установки BIOTAL-50

Тип установки Розрахунок кільк.обслуг. жителів Приплив (м3/доб) Затр. потуж. (Вт.) 1 реж. (Вт.) 2 реж. (Вт.) 3 реж. (Вт.) Ціна установки (євро) із ПДВ
КОНТЕЙНЕРНА УСТАНОВКА
BIOTAL-50 250 50.0 3425 2184 1638 1092 39800

Установка BIOTAL:

Установка BIOTAL призначена для очищення господарсько-побутових стічних вод житлових і суспільних будинків, стічних вод, що очищає біологічно промислових, даного виробництва (комплексно - господарсько-побутових, дощових і стічних вод). BIOTAL — реалізація ряду новими, охоронюваними патентами, технічних рішень, що дозволили комплексно вирішити традиційні проблеми малих очисних споруджень. Продуктивність установок BIOTAL від 1,5 до 200 м3/сут. Установки BIOTAL продуктивністю до 200 м3/сут виготовляються серійно з ударостійкого й довговічного пластику фірми Simona (Німеччина). Установки більшої продуктивності складаються з типових модулів на 100 або 200 м3/сут. BIOTAL установлено під землею, напівзаглиблено або в окремо вартому будинку.

Переваги технології BIOTAL:

Головні відмінності технології BIOTAL від наявних на ринку систем біологічного очищення:

Не потрібна асенізаційна машина для вивозу продуктів очищення. Установка робить у результаті процесу очищення два кінцевих продукти, придатних для безпосереднього використання:

— технічна воду, придатна для використання у вторинному водовикористанні; — органомінеральні добрива у форм стабілізованого надлишкового активного мулу.

Установка повністю автоматизована, не вимагає постійного обслуговуючого персоналу. Керування процесом очищення проводиться програмним модулем Mitsubishi (Японія), це дозволяє оптимізувати процеси, які відбуваються, з погляду енерговитрат і ресурсу техніки, зокрема, забезпечує послідовне автоматичне перемикання установки в перший, у другий, а потім - у третій режим економії, при відсутності припливу стічних вод відповідно 1, 24 й 168 годин, і у форсований режим - при надходженні стічних вод у кількості, що перевищує норму. За допомогою інфрачервоного блоку контролю TELCO (Данія) підтримується постійна концентрація активного мулу. На диспле контролера відображається актуальний стан роботи установки, - яку фазу очищення стічних вод здійснює установка в цей момент часу, які агрегати працюють і до якому режимі функціонує установка (нормальному, економічному або форсованому).

Забезпечується аварійна сигналізація при: відключенні електроенергії; — виході з ладу будь-якого агрегату; — заповненн прийомної камери грубими нечистотами.

При відключенні електроенергії, в установках продуктивністю до 5 м3/сут, витісняється зі свого обсягу раніше очищена вода. Надалі установка працює як багатоступінчастий відстійник, забезпечуючи очищення стічних вод від жирів і поверхневих нечистот - головних "ворогів" дренажних систем. З появою електроживлення установка переходить у нормальний режим роботи.

Керованими ерлифтами установки створюється обсяг, що акумулює та забезпечує прийом залпового скидання стічних вод дозволяє уникнути виносу неочищеної води. Це забезпечує дотримання самих твердих вимог, пропонованих до малогабаритних водоочистним установкам.

За рахунок особливостей технологічного процесу установка витримує скидання стоків з підвищеними концентраціями хімічних речовин (марганець, хлор і т.п.), застосовуваних для промивання систем очищення питної води, що дозволяє використати установку у високотехнологічних системах водопостачання й каналізації.

Установка виготовлена з поліпропілену, що хімічно не активний, не підданий корозії, не пропускає вологу, установка ма невеликі габарити й малу вагу, це дозволяє уникнути значних витрат на будівельно-монтажні роботи.

Всі елементи установки, які згодом можуть зажадати ремонту, знімні, так що при ремонті немає припинення роботи установки або відкачування із неї воду.

Завдяки новим технічним рішенням, високій надійності й довговічності компонентів установка BIOTAL працює довгочасно й стабільно з малими енерговитратами, забезпечуючи якісне очищення стічних вод.

Для даної екологічної ферми встановлюємо очисну установку BIOTAL-50, оскільки добовий приплив на добу складає 50м3/добу з усієї території.

-Вартість шеф-монтажних пусконалагоджувальних робіт становить 9-15% від вартості встаткування. -Чим вище продуктивність установки, тим нижче відсоток вартості шеф-монтажних пусконалагоджувальних робіт. -У вартість установки не включені проектні, будівельні й транспортні витрати. -Гарантійний строк на установки щорічно роботи - 3 роки.


Розділ 5. Охорона праці в сільськогосподарському виробництві

5.1 Санітарні правила по зберіганню, транспортуванню і застосуванню пестицидів (отрутохімікатів) у сільському господарстві

Затверджений Міністерством охорони здоров'я 20 вересня 1997 р. № 1123—73

Загальні положення

1. Справжні санітарні правила регламентують умови застосування пестицидів в сільському господарстві з метою попередження отруєнь серед осіб, працюють з ними в процесі роботи (перевезення, зберігання, обробка рослин, тварин, птахів, приміщень, догляд за обробленими посівами н.), запобігання забрудненню ними продуктів харчування, атмосферного повітря населених пунктів, водоймищ і грунтів.

2. Правила обов’язкові для фермерських угідь та інших сільськогосподарських об’єктів, які займаються використанням пестицидів.

3. Об’єднання створюють спеціалізован механізовані ланки для проведення робіт по транспортуванню та застосуванню пестицидів в сільському господарстві. Аналогічні ланки створюються в інших відомствах.

4.Фахівці, які безпосередньо організовують виконання робіт по хімічному захисту рослин і тварин і беруть в них участь (техніка, бригадири, ланкові), повинні мати досвід в цій роботі, спеціальну освіту або курсову підготовку. Вони проходять навчання на курсах або семінарах, організовуваних республіканськими, обласними, районними управліннями сільського господарства, станціями захисту рослин.

Щорічно ці фахівці підвищують свою кваліфікацію на відомчих курсах, спеціальних семінарах і т.д.

5. Робочий персонал (трактористи, механізатори, шлангувальники, допоміжні працівники і ін.) виділяється господарством і є постійним, закріпленим за певним видом робіт з пестицидами на весь сезон.

Виробниче навчання робочого персоналу, зайнятого на роботах по застосуванню пестицидів, проводиться на місцях фахівцями із захисту рослин.

6. Особи, що не мають медичної книжки або відповідної в ній відмітки, не допускаються до робіт з пестицидами.

7. В даний час Державно науково-дослідним нститутом гігієни і токсикології пестицидів, полімерних і пластичних мас запропонована наступна гігієнічна класифікація вживаних пестицидів (по основних критеріях токсичності і небезпеки).

За шкірно-резорбтивній токсичності

1. Різко виражена – ЛД-50 менше 300 мг на 1 кг шкірно-оральний коефіцієнт менше 1.

2. Виражена -ЛД-50 300 -1000 міліграм на 1 кг, шкірно-оральний коефіцієнт 1 -3.

3. Слабо виражена – ЛД-50 більше 300 мг на 1 кг, шкірно-оральний коефіцієнт більше 3.

За ступенем летючості.

1. Дуже небезпечна речовина – насичена концентрація більше або рівна

токсичної.

2. Небезпечне - насичена концентрація більше гранична.

3. Малонебезпечне - насичена концентрація не надає дії граничної.

По акумуляції

1. Зверхакумуляція - коефіцієнт акумуляц менше 1.

2. Виражена - коефіцієнт акумуляції 1-3.

3. Помірна -коефіцієнт акумуляції 3 -5.

4. Слабо виражена -коефіцієнт акумуляц більше 5.

По стійкості (у грунті)

1.Дуже стійкі - час розкладання на нетоксичні компоненти - понад 2 роки. Примітка. Такі препарати не повинн застосовуватися в сільському господарстві.

2. Стійкі - час розкладання на нетоксичн компоненти - 0,5-2 роки.

3. Помірно стійкі-час розкладу на нетоксичні компоненти – 1-6 міс.

4.Малостійкі-час розкладу на нетоксичн компоненти протягом 1 міс.

Застереження до роботи з пестицидами.

8. До роботи з пестицидами не допускаються підлітки до 18 років, вагітні жінки.

9. Не допускаються до роботи з пестицидами люди у віці: чоловіки старші 50 років, жінки з 50 років.

10. Не допускаються до роботи люди, як перенесли інфекційні захворювання або хірургічні операції.

11. Не допускаються до роботи з пестицидами люди, у яких виявлено такі захворювання:

а) виражені функціональні і органічн захворювання ЦНС;

б) психічні захворювання, в тому числ епілепсія;

в) виражені захворювання периферично нервової системи;

г) захворювання ендокринних залоз;

д) всі форми туберкульозу;

е) всі хронічні запалення захворювання органів дихання;

ж) виражені захворювання верхніх дихальних шляхів з субатрофічними і атрофічними змінами в слизовій оболонці; захворювання придаточних порожнин носу з частими захворюванням; захворювання порожнин носа з стійким порушенням дихання;

Засоби безпеки при транспортуванн пестицидів.

12. Перевіз пестицидів зі складів проводиться спеціальним транспортом, котрі здійснюють централізовану доставку х до місця роботи по захисту рослин в період проведення цих робіт. Препарати, які перевозяться мають бути запаковані в заводську або спеціально призначену для цієї мети надійну, герметичну тару.

13. Перевіз пестицидів проводиться тільки на спеціально обладнаному транспорті, передбаченому для цієї мети. Транспорт повинен мати сигнальні знаки (прапорці, покраса кузова), бортовий напис Отрутохімікати”, легко піддаватися очистці і знезараженню.

14. Категорично забороняється перевозити разом з пестицидами харчові продукти та інші товари. Транспорт, призначений для перевозки харчових продуктів і пасажирів, не може використовуватися для транспортування пестицидів.

15. При погруз очних та розгрузочних роботах не допускаються пошкодження тари, удари, кидання, виливання та розсипання хімікатів.

16. Люди, які супроводжують транспорт із пестицидами, забов’язані весь час спостерігати за станом тари. У випадку пошкодження машина або підвода повинні бути негайно зупинені, тара полагоджена. Для полагодження пошкодженої тари люди, які супроводжують повинні мати необхідні інструменти та матеріали. У випадку розливу або розсипання отрутохімікатів на землю або забруднення ними транспорту потрібно прийняти термінові міри по їх знешкодженню.

17. Після закінчення перевози пестицидів автомобілі та інші транспортні засоби повинні бути ретельно помиті, почищені, знезаражені. Тільки після цього допускається подальша експлуатація транспорту.

18. Перевезення вогненебезпечних пестицидів (діхлоретану, метілброміду, хлор суміші та ін.) виробляється в автомашинах з металевим кузовом із кріпленнями. Автомашини для перевезення пестицидів повинн забезпечуватися вуглекислотними-брометиловими вогнегасниками.

19. Балони з фумігантами при перевезенн складаються в горизонтальному положенні ковпаками в одну сторону і надійно закріплюються. Супроводжуючі оособи повинні вживати заходи по оберіганню балонів від поштовхів, падінь і ударів.

20. При навантаженні і розвантаженн балонів слід застосовувати трапи або „мостики”, які повинні бути міцно закріплені.

При установці балонів у вертикальному положенні потрібно користуватися спеціальними підставками.

Категорично забороняється спускати балони з перевізних засобів ковпаками вниз.

Забороняється переносити балони, тримаючи х за вентиль.

21. При транспортуванні влітку балони бочки з фумигантами необхідно оберігати від нагрівання сонячним промінням або ншими джерелами тепла (закривати їх змоченим брезентом).

22. Перевозка пестицидів по залізниц проводиться в критих вагонах, спеціально виділених Міністерством шляхів сполучення для оренди заводам-постачальникам. Вагони повинні мати, спеціальне забарвлення і маркировку. За безпеку роботи при розвантаженні пестицидів з вагонів відповідає отримувач вантажу.

Після розвантаження вагони повинні бути повернені заводам-постачальникам Вагони, які використовуються для перевезення пестицидів і тари з-під них, для інших цілей не застосовуються.

Запобіжні засоби при транспортуванн пестицидів по залізниці регламентуються інструкціями, затвердженими Міністерством шляхів сполучення.

Заходи безпеки при зберіганні і відпустц пестицидів

23. Пестициди повинні зберігатися в спеціально призначених для цього складах.

24.Відпуск отрутохімікатів з базисних складів у господарства здійснюється при підтвердженні (довідкою) управлінням сільського господарства. Вказану довідку видають тільки за наявності в господарствах: підготовленого і пройденого медичного огляду персоналу, складів для зберігання отрутохімікатів і протравленого зерна, що відповідає санітарним вимогам, спецодяг і засобів індивідуального захисту, спеціальних машин для транспортування і використання отрутохімікатів, інструкцій і вказівок по застосуванню і заходах застереження при роботі з отрутохімікатами.

25. Видача пестицидів з сладів проводиться у відповідності до письмового розпорядження керівника підприємства, відповідальному за проведення робіт по захисту рослин.

26. Відпуск пестицидів проводиться тільки по вазі або по кількості тарних одиниць з вказівкою маси нетто. Випадково розсипаний препарат повинен терміново прибиратися назад в тару, а рештки - знешкоджуються. п

27. Зберігання пестицидів в складах дозволяється після того, як приміщення буде оглянуто органами санітарної служби на нього складено паспорт.

28.Кількість препаратів, що зберігаються, не повинна перевищувати тоннаж, передбачений проектом складу.

29. Категорично забороняється зберігання препаратів безпосередньо на підлозі. Препарати, затаренні в паперові і джутов мішки, дерев'яні ящики, металеві барабани, повинні зберігатися на піддонах в штабелях.

30. Висота штабелів і стелажів повинна відповідати прийнятій технології зберігання препаратів. Препарати з іншими видами упаковки (скляні пляшки, металеві каністри, картонні короби) зберігаються на стелажах і полках.

31. На складах повинні бути пристосування механізованого розвантаження і навантаження пестицидів, а також механізми для перевезення пестицидів в середині складу.

32. На складах повинні бути ваги, важок, совки, інструменти для відкривання і закривання тари. У протипожежних цілях склади для зберігання пестицидів забезпечуються вогнегасниками, ящиками з піском, протипожежними щитами з необхідним інвентарем (багор, лопата, відро, сокира і т. д.).

33. Пестициди повинні випускатися хімічними підприємствами в спеціальній тарі заводського виготовлення. Вони зберігаються на складах, перевозяться і відпускаються господарствам в міцній, добре закритій тарі, яка відповідає технічним умовам на виготовлення.

На всіх видах тари з пестицидами повинн бути етикетки, написані незмиваючою фарбою. У етикетках вказується:

а) товарний знак або найменування підприємства-постачальника;

б) назва продукту і номінальний відсоток діючої речовини в ньому;

в) група пестициду, до якої відноситься продукт;

г) вага брутто і .нетто;

д) номер партії;

е) дата виготовлення;

ж) номер стандарту або технічні умови;

з)позначення «Вогненебезпечно» або «Вибухонебезпечно» (за наявності в препараті небезпечних і вибухонебезпечних властивостей);

и) ціна (для упаковок, призначених для роздрібного продажу).

Колір попереджувальних смуг для груп пестицидів слідуючий:

Гербіциди - червоний;

Дефоліанти -білий;

Інсектициди (нематоциди, акаріциди)-чорний;

Фунгіциди – зелений;

Протравлювачі-синій;

Зооциди -жовтий.

34. До кожної товарної одиниці міцно (суцільним шаром клею)| приклеюється інструкція по застосуванню і умовах зберігання препарату, надрукована типографським способом.

35. Відповідальність за зберігання і видачу пестицидів несе комірник, котрий повинен знати їх призначення і правила поводження з ними. До робіт на складі можуть залучатися особи, які пройшли медогляд і що мають при собі рішення на право роботи з пестицидами. Перебування комірника і його помічників на складі допускаються тільки на час прийому видачі препаратів, а також для виконання робіт, пов'язаних з необхідністю перебування на складі.

36. В обов'язки комірника входить ;

- прийом і видача пестицидів;

- паспортизація їх;

-спостереження за цілісністю тари;

-взяття і відправка проб пестицидів на аналіз;

-організація робіт по знезараженню нвентарю;

37.Обіг пестицидів на складі записується відповідальною особою у спеціальний журнал, який пронумерований та прошнурований. Журнал зберігається у комірника на складі в столі або шафі під замком. Відпускаються пестициди із розрахунку на 1 день роботи, а в окремих випадках - на декілька днів.

Страницы: 1, 2, 3, 4


© 2010 Собрание рефератов