Дипломная работа: Екологічне землеробство
38. Після закінчення робочого дня
невикористані пестициди повинні здаватися на склад, про що робиться запис в
книзі прийому і видачі пестицидів з вказанням кількості.
39.Тара з-під препаратів повертається на
склад пестицидів. Непридатна тара знищується відповідно до встановленого
порядку.
40. Категорично забороняється
використовувати тару з-під пестицидів для харчових продуктів.
41.Прибирання складу проводиться в міру
необхідності, але не рідше одного разу у два тижні. Склади для цієї мети
повинні бути обладнані відповідною апаратурою для прибирання. На початку
прибирання зі стін, підлоги, стелажів і поверхонь тари за допомогою пилосмока
видаляють пил, і потім миють стіни, підлоги, вільні стелажі і полиці.
42. Під час роботи і перебування на склад
забороняється:
а) вживання їжі, пиття, куріння;
б) робота без спецодягу;
в) розважування пилових препаратів без
респіратора та газовиділяючих - без протигазів;
г) присутність сторонніх осіб, не зайнятих
безпосередньо роботою на сладі.
43. В кінці року на складі проводиться
нвентаризація пестицидів зі складанням акту зняття залишків.
44. За наявності на 1 січня
непаспортизированних пестицидів вони підлягають обов’язковому аналізу у відповідній
лабораторії. Не придатні прийшли знищуються в установленому порядку.
Засоби безпеки при застосуванні пестицидів
Загальні вимоги:
45. Усі роботи з пестицидами виконуються
тільки при наявності спеціальної апаратури, а також не допускається
застосування не за призначенням.
46.Всі роботи з пестицидами фіксуються в
спеціальних журналах; запис оформлює і підписує керівник робіт, а також
бригадир або ланковий.
47.В управліннях сільського господарствах,
на складах пестицидів і на місцях робіт повинні бути вивішені інструкції,
плакати і пам'ятки про заходи безпеки при використовуванні пестицидів
правилах надання першої допомоги при отруєннях.
48. На місцях робіт з пестицидами не
допускається зберігання продуктів харчування, води, фуража, предметів
домашнього ужитку.
49. Забороняється залишати пестициди в пол
нших місцях без охорони. Для тимчасового їх зберігання (під час проведення
робіт) виділяються спеціальні ділянки на відстані не менше 200 м від водоймищ
місць випасу худоби. Ці ділянки повинні охоронятися.
50. Особи, відповідальні за проведення
робіт з пестицидами (обприскування і обпилювання рослин, протравлення насіння,
фумігація приміщень, грунту, зерна, що зберігається).Ведуть суворий облік,
фіксуючи в спеціальних журналах види робіт, дати, вживані препарати, об'єкти
обробок, кількості, що витрачаються та ін.
51. Всі роботи з пестицидами в жарку пору
року проводяться в ранковий та вечірній час, при найбільш низькій температур
повітря, малої інсоляції і мінімальних повітряних потоках. У похмуру погоду
робота може проводитися і вдень.
52. Обпилювання і обприскування рослин за
допомогою наземної апаратури, внесення гранульованих препаратів в грунт,
протравлювання насіння на відкритому повітрі і інші види наземних робіт не
допускається при швидкості вітру більше 4 м/сек.
53. Облік застосування пестицидів ведеться
в спеціальному журналі.
Обприскування.
54. Приготування робочих розчинів
пестицидів проводиться на спеціально обладнаних майданчиках або стаціонарних
заправних пунктах, оснащених засобами механізації (насосами, мішалками,
герметичними місткостями, шлангами, помпами).
55. Приготування робочих розчинів з
концентрованих емульсій, паст і порошкоподібних препаратів повинне вироблятися
в агрегатах за допомогою механічних мішалок.
56. На заправних майданчиках дозволяється
виробляти заправку апаратури на утрамбованих земельних ділянках, які після
закінчення роботи повинні знешкоджуватися і переорюватися або перекопуватися.
57. Перед початком обприскування робітник
повинен перевірити справність всієї апаратури і відрегулювати роботу
розбризкуючих пристроїв на норму витрати робочого розчину шляхом заповнення
обприскувача водою і проведення пробних обробок.
58. Заповнення резервуарів обприскувачів
рідкими пестицидами проводиться за допомогою насосів, ежекторів, шлангів
нших пристосувань. Немеханізоване заповнення резервуарів розчинами пестицидів
забороняється.
59. Щоб уникнути закупорки розпризкуючих
форсунок, неоднорідні рідини, які можуть утворюватися з концентратів емульсій,
паст, порошків, що змочуються, і т. п., перед заповненням обприскувачів
необхідно фільтрувати.
60. Особи, що працюють з обприскувачами,
обладнаними манометрами повинні стежити за підтримкою в системі відповідного
тиску, передбаченого технічним паспортом.
61. При обприскуванні рослин слід стежити
за тим, щоб факел роспилювання не прямував струмом повітря на працюючих. Для
цього враховують сприятливий напрям руху повітря і припиняють роботи при його
зміні.
61. При обробці рослин за допомогою
ранцевих обприскувачів працюючі повинні розташовуватися один від одного на
відстані не менше 5-6 м по діагоналі ділянки, йти з підвітряної сторони по
необробленій пестицидами площі.
62. Роботи з пестицидами повинн
проводитись з дотриманням заходів особистої безпеки: не допускати проливання
пестицидів на одяг, взуття і відкриті частини тіла робітника, а також на землю.
Застосування в теплицях
63. Використання пестицидів в теплицях
допускається при наявності спеціально виділеного приміщення для короткочасного
зберігання пестицидів.
Проведення робіт в теплицях після
застосування пестицидів дозволяється по закінченню термінів, встановлених для
відповідних отрут.
Протравлення насіння, їх перевезення.
64.Подача фунгіцидів і інших компонентів
робочої суспензії до протравлювальних машин повинна бути механізованою.
65. Залишки не використаних за зміну
пестицидів передаються наступній зміні, про що робиться запис в книзі обліку
протравлення насіння, яка зберігається у змінного робітника по протраві. При
припиненні на довгий час робіт по протравленню агрегат знешкоджується, а
залишки фунгіцидом здаються на склад, про що також робиться запис в журнал
обліку.
66. Використовування приміщень, в яких
проводиться протравлення насіння, для виконання інших робіт (маркіровка
мешкотари, лабораторний контроль за якістю протравлення), не допускається.
67. Протравлене централізованим способом
насіння потрібно розфасувати тільки в мішки разового користування На мішках
повинен бути напис «Протравлено» або «Отруйно».
68. Завантаження протравленого насіння в
мішки повинно бути механізоване. Зашивання мішків з насінням повинно
виконуватися спеціальними машинами.
69. На робочих місцях зашивщиків мішків з
протравленим насінням повинні бути губки для змочування пальців(для заправки
нитки в голку).
70.Протравлення насіння, їх вивантаження
(вибойка) і упаковка у мішки повинні вироблятися при включеній аспірационій
системі.
71.Протравлення насіння в
сільськогосподарських підприємствах необхідно проводити за узгодженням з
органами санепідемслужби.
72. Протравлення повинне проводитися на критих
бетонованих майданчиках. Місця протравлення насіння не менше 2 разів на місяць
повинні знешкоджуватися кашкою хлорного вапна (1 кг на 4 л води).
73.Технологічний процес децентралізованого
протравлення насіння (приготування і дозування пестицидів, завантаження машини,
протравлення, розвантаження насіння) повинен бути повністю механізований.
Забороняється застосовувати для протравлення несправні апарати або пристосоване
устаткування.
74. Протравлення насіння шляхом
перелопачування і шляхом перемішування у бочках категорично забороняється.
75. Протравлювати слід ту кількість
насіння, яка необхідна для сівби.
76. Вивантаження протравленого насіння з
апаратів здійснюється в добре підігнаних до вихідного отвору цілі мішки із
щільної тканини. При роботі протравлювачів з продуктивністю 10 т/год і більше
протравлене насіння слід розвантажувати в сівалки, які повинні герметично
закриватися кришками.
Забороняється вивантаження протравленого
насіння на підлогу, в ящики, відра і т.п.
77. Відпуск протравленого насіння для
посіву проводиться тільки по письмовому розпорядженню керівника або його
заступників з точною вказівкою необхідної кількості протравленого насіння.
Невикористане для сівби насіння повертається на склад, про що складається акт.
Воно може бути передане іншим господарствам і використане тільки для сівби. При
неможливості реалізації насіння за призначенням в суміжних господарствах його
необхідно зберігати в ізольованому приміщенні до наступного року. з I людепієм
всіх праві і в запобіжних засобів, встановлених для пестицидів.
Здача потравленного насіння на склад,
передача їх іншим господарствам оформлюються актом, який зберігається у особи,
відповідальної за відправлення.
78. При необхідності короткочасного
(протягом одного року і менше) зберігання протравлене насіння повинн
знаходитись мішках з щільної тканини у окремих складах для посівного матеріалу
під замком. Відповідповідальною особою за їх зберігання є комірник, який веде
облік зберігаючого зерна, що відпускається.
79. Категорично забороняється змішувати
протравлене насіння з непротравленим і здавати їх па хлібоприймальні пункти.
80. До місця протравлення насіння не
допускаються особи, що не беруть участь в роботах і в здійсненні контролю за
якістю протравлення.
81. Після видачі протравленого насіння звільнене
приміщення, підлягає ретельному очищенню, вологому прибиранню і знешкодженню.
Розсипане протравлене насіння ретельно змітається і спалюється або після
знешкодження закопується в землю в спеціально відведених місцях. Про це
складається відповідний акт.
82. Перевозити протравлене насіння до місця
сівби дозволяється тільки мішках з щільної тканини або в автонавантажувачах
сівалок. Перевозка людей одночасно не дозволяється.
83. Для сівби протравленого насіння слід
користування тільки справними сіялками. Кришка насінневого ящика повинна бути
під час сівби щільно закрита. Не допускається вирівнювати руками рівень
протравленого насіння в сівалці.
84. Після закінчення робіт протравлювальн
машини, завантаження сівалок, сівалки і тара підлягають знешкодженню.
85. Протравлене насіння категорично
забороняється використовувати для харчових цілей, а також на корм худоб
птиці.
86. Якщо для протравлення зерна
застосовується ртутний протравлювач, останній повинен бути з фарбником, що
додає протравленому зерну сигнальне забарвлення.
87. При сівбі, завантаженн
транспортуванні протравленого насіння і зберіганні їх на насінневих,
кукурузокалібровальних заводах необхідно дотримувати такі ж міри безпеки, як
при роботі з протравлюючими.
5.2 Охорона харчових продуктів
88. Обробка пестицидами продовольчих,
технічних, фуражних культур, лісових насаджень (де проходить збір лікарських
рослин, ягід, грибів, відстріл дичини), сільськогосподарських тварин і птиці, а
також продовольчих складів, елеваторів, млинів, тваринницьких і птахівничих
приміщень проводиться відповідно до інструкцій державних вимог сільського
господарства або інших відомств, узгоджених у обов'язковому порядку з головним
санепідуправлінням, в суворій відповідності зі списком пестицидів, допущених до
застосування на поточний рік.
89. При застосуванні пестицидів повинн
суворо дотримуватися встановлені терміни обробки, норми витрати, кратність
обробок, агрегатний стан препаратів і концентрація робочих складів.
Забороняється перенесення рекомендацій по застосуванню пестицидів, передбачених
для певного об'єкту (вид рослин і т. п.), на інші, а також використовування
препаратів, що не значаться в списку пестицидів, рекомендованих на поточний
рік.
90. У сільськогосподарських підприємствах
ведеться облік обробок з вказівкою відомостей: назва пестициду, його форма,
витрата, спосіб обробки, дата, прізвище особи, відповідальної за обробку.
91. У кожному господарстві, лісництв
повинно бути виділено і оформлено наказом керівника особу, яка несе
відповідальність за порядок використання пестицидів для обробки продовольчих,
технічних і фуражних культур. Ця особа здійснює суворий облік використання
пестицидів для обробки рослин, який відображає наступні відомості, найменування
продовольчих (з вказівкою -плодоносить, не плодоносить), технічних і фуражних
культур, назву використаних пестицидів (їх форма, спосіб і дата обробки,
витрата препарату), дата збору урожаю, прізвище особи, відповідальної за
обробку.
92. Керівники господарств, що застосовують
пестициди, несуть повну відповідальність за безпеку вироблюваної ними харчово
фуражної продукції.
93. У випадку порушення порядку
використання пестициду виробник харчових продуктів не має права їх реалізувати
до отримання на це дозволу органів санепідслужби.
94. Сільськогосподарська продукція,
отримана з дослідних ділянок при випробуванні нових пестицидів, не допущених ще
до широкого застосування, не підлягає реалізації без дозволу органів
санепідслужби.
95. Керівники при відправці харчових
продуктів на продаж, переробку або зберігання зобов'язані вказати в
сертіфікатах або накладних назву препарату, дату і способи обробки пестицидами
сільськогосподарських культур.
96. Забороняється обробка стійкими
високоакумулятивними пестицидами, що виділяються з молоком ( поліхлорпінен,
поліхлоркамфен і ін.)відгодівельної худоби, птиці, згодовування
сільськогосподарським тваринам і птиці кормів, забруднених вищезгаданими
пестицидами.
97. Керівники підприємств приймають міри по
запобіганню забруднення пестицидами продукції, що випускається ними, яка може
бути використана вI якості кормів для сільськогосподарських тварин і птиці,
несуть відповідальність за випадки забруднення такої продукції.
98. Не допускається використання тари з-під
пестицидів для збереження харчових продуктів, води, фуражу.
99. Органи державного санітарного нагляду
повинні вести плановий контроль за вмістом залишків пестицидів в продуктах
харчування рослинного та тваринного походження, а також здійснювати вибірковий
контроль за вмістом пестицидів в кормі для тварин.
100. Харчові продукти для проведення
аналізу на вміст пестицидів відбираються в державних огранізаціях, а також
окремих осіб в кількостях необхідних для проведення лабораторних досліджень.
Органолептичні досліди для визначення смаку проводять лише в тому випадку, коли
достовірно відомо, що вживання продукції не принесе шкоди дегустатору.
101. Для визначення залишку пестицидів в
продуктах харчування, фуражі, грунті, воді та повітрі користуються методами,
затвердженими Міністерством охорони здоров’я.
102. Продукти, які містять пестициди, що
володіють вираженими акумулюючими властивостями можуть бути використані в
харчуванні лише короткочасово (8-10 днів), якщог їх залишки перевищують
допустиму концентрацію не більше, ніж у 2 рази.
103. Продукти, в яких залишкова кількість
пестицидів, що володіють помірною та слабо вираженою акумуляцією перевищують
допустиму концентрацію найбільше, ніж у 2 рази, як виключення, можуть бути
використані у харчуванні.
В тих випадках, коли залишки цих пестицидів
перевищують допустиму концентрацію в 3-4 рази і більше, продукт підляга
технічній обробці, яка дозволяє зменшити величину залишків в них до кількості,
перевищеної концентрації не більше, ніж у 2 рази.
104. Продукти, в яких залишкова кількість
пестицидів не може бути зменшена до допустимої концентрації шляхом
технологічної обробки, не повинні використовуватися для харчування.
5.3 Охорона атмосферного повітря
105. Рівень забруднення пестицидами
атмосферного повітря залежить від фізико-хімічних властивостей вживаних
препаратів.
106. Застосування пестицидів не повинне
супроводжуватись надходженням їх в атмосферне повітря населених пунктів в
концентраціях, що перевищують гранично допустимі.
107. При складанні в господарствах планів
сівозміни, необхідно |передбачити заходи по охороні повітря населених пунктів.
108. Забороняється авіахімічна обробка
ділянок, розташованих близько 1 км від населеного пункту. Такі ділянки можуть
оброблятися тільки за допомогою наземної апаратури (за винятком аерозольних
генераторів) з використанням середньо- і малотоксичних препаратів.
109. При вмісті в атмосферному повітр
населеного пункту пестицидів в кількості, що перевищує його середньодобову
гранично допустиму концентрацію, подальше застосування даного препарату поблизу
населеного пункту (у радіусі 1 км) забороняється до тих пір, поки концентрація
в повітрі не стане удвічі нижче гранично допустимою. Якщо високий рівень
забруднення пестицидами атмосферного повітря населеного пункту обумовлений
великою інтенсивністю роботи сільськогосподарської авіації, слід тимчасово
перейти на використовування наземної апаратури (крім аерозольних генераторів)
110. Не допускається обробка парків
зелених насаджень в населених пунктах в радіусі 1 км навколо них стійкими
високотоксичними пестицидами, а також володіючими неприємним запахом (арсенат
кальцію, октаметіл, пентахлорфенолят натрію, фосфамід і т. п.).
111. Хімічну обробку зелених насаджень в
населених пунктах слід проводити вночі або удосвіта, до сходу сонця. У один
прийом не рекомендується обробляти ділянки більше 5 га. На території лікарень,
шкіл, дитячих садків, спортивних майданчиків проведення обробок будь-якими
пестицидами забороняється.
112. Перед проведенням обробок посівів,
лісів, садів, парків і інших насаджень, розташованих поблизу населених пунктів,
необхідно сповіщати жителів про майбутні терміни обробки, протягом яких
забороняється перебування людей на оброблених площах.
5.4 Охорона джерел водопостачання
113. При обробці пестицидами різних
об'єктів повинні передбачуватися заходи по охороні джерел водопостачання.
114. Застосування пестицидів в сільському
господарстві, обробка лісів, садів, парків і т.д. допускається тільки при
нагоді дотримання санітарно-захисної зони не менше 300 м між оброблюваними
об'єктами і водоймами. В залежності від місцевих умов (ступінь ухилу полів,
характер та інтенсивність трав'янистого і деревовиднокустарникового покриву)
цей розрив по вимозі органів санітарного нагляду може бути збільшений в 2
більше раза. При необхідності проведення обробітку в санітарно- захисній зон
(при появі шкідників і т.п.) дозволяється застосування тільки мало-і середньо
токсичних, нестійких пестицидів (III і IV групи гігієнічної класифікації по
показниках стійкості і токсичності) за допомогою наземної апаратури (крім
аерозольних генераторів).
115. Обробка водоймищ пестицидами (в якост
ларвіцидів, гербіцидів і ін.) дозволяється тільки при використанні малостійких
у воді речовин, рекомендованих відповідними інструкціями, узгодженими з
Міністерством охорони здоров’я. Забороняється застосування стійких хлорорганічних
препаратів.
116. При обробці пестицидами індивідуальних
ділянок повинні бути вкриті джерела водопостачання (питні колодязі).
117. Організація, яка проводить обробку
водойм пестицидами, здійснює контроль за їх вмістом у воді. Проби води в донних
відкладах для дослідження відбирається перед першою обробкою, після неї та
після закінчення робіт із пестицидами. Для контролю за чистотою відкритих
водойм відбір проб проводиться як на місці стоку поверхневих вод, так і на
різних ділянках на відстані 50 і 100 метрів від берега. Результати лабораторних
досліджень відправляються в головні санепідстанції.
118. Органи санітарного контролю проводять
вибірковий контроль за вмістом пестицидів у водоймах, які використовуються у
господарсько-питних та культурно-побутових водопостачань населення.
119. При виявленні у воді пестицидів в
кількостях, що перевищують гранично-допустимі концентрації, органи державного
санітарного нагляду ухвалюють рішення про можливість подальшого використання
водного джерела.
5.5 Охорона грунту
120. При використанні пестицидів в
сільському господарстві необхідно вживати заходи, направлені на попередження
накопичення в грунті стійких препаратів з метою охорони харчових продуктів,
атмосферного повітря, водоймищ.
121. При проведенні фумігації грунту
забороняється вносити стійкі пестициди (I і II групи гігієнічної класифікац
по показнику стійкості). При необхідності обробки грунту вказаними вище
пестицидами (боротьба з карантинними шкідниками і т. п.) не допускається
вирощування коренеплодів, кормових трав.
Перераховані культури можуть висаджуватися
в грунт, якщо концентрація в ній ДДТ, ГХЦГ, гамма-ізомеру ГХЦГ не
перевищуватиме 1 міліграм/кг, поліхлорпінена і поліхлоркамфена - 0,5
міліграм/кг, севіна - 0,05 міліграм/кг не допускається наземна обробка
вказаними пестицидами сільськогосподарських культур, які ростуть на цьому
грунті.
122. За наявності в орному шарі грунту у
весняний період ДДТ, ГХЦГ | гамма-ізомеру ГХЦГ в концентрації вище 1 мг/кг, а
поліхлорпінена і поліхлоркамфена -вище 0,5 міліграм/кг, севіна - 0,05
міліграм/кг не допускається наземна обробка вказаними пестицидами
сільськогосподарських культур, що виростають на цьому грунті.
123. На ділянках, в грунті яких містяться
пестициди в концентраціях, що перевищують допустимі, дозволяється вирощування
тільки зернові і технічні культури.
124. У разі вирощування клубне-
коренеплодів на оброблених стійкими пестицидами ділянках, в грунті яких
містяться препарати в кількостях, що перевищують допустимі (а також за
наявності в грунті інших стійких речовин, для яких гігієнічні нормативи ще не
встановлені), не допускається використання таких продуктів для харчування людей
на корм худобі без санкції органів ветеринарного санітарного нагляду.
125. Поховання пестицидів в грунт
здійснюється у відповідності за встановленим порядком.
126. Контроль за вмістом пестицидів в
грунті здійснюється у весняний період перед початком польових робіт
агрохімічними лабораторіями, вибірково -органами санепідслужби.
Розділ 6 Спонсорство екологічних ферм
6.1 Спонсорство ферм екологічного
вирощування
Екологічним землеробством в країнах
Європейського Союзу почали займатися с 1991 року, навіть великі ферми, але т
які були зацікавлені у якості продукції та збереженні земельних ресурсів. Вже
тоді їм була потрібна фінансова допомога, щоб утворити маленькі ферми
використовувати досконалу техніку, насіння та інструменти для
землеробства.[22.стор.6,7]
Саму велику матеріальну допомогу отримували
ферми, на яких працювали люди із університету ґрунтознавства. Невелику допомогу
екологічним фермам до 1997 року давали тільки (на гробових) районах за
державними агро програмами , щоб зберегти підземні води та розширення
екологічно чистого землеробства в інтенсивній (гробовій) зоні. До 1996 року
поки ферм з екологічним вирощуванням не було дуже багато, служба сертифікац
«Екоагрос» надавала свої послуги безкоштовно. Оскільки дуже швидко почали
розповсюджуватись екологічні ферми, то сертифікація стала дорожчою. Ферми із
задоволенням би сплатили за сертифікацію, якби держава допомагала. Від 1997
року у зв’язку зі стрімким поширенням екологічного землеробства в Європі було
запропоновано підтвердити спеціальну програму. Її назви змінюватись перші 3
роки : «Програма екологічного землеробства, порядок фінансування », «Точне
екологічне землеробство» - 2000році, «Вимоги до спеціального сільського
екологічного землеробства та порядку фінансування» - 30.03.2001року
підтверджено Міністерством Литовської республіки, стаття №88. Порядок
фінансування 1997 року не змінювався, але склали добру інфраструктуру, вимоги
для закордонного ринку збуту екологічно якісної продукції, вирощування.
Від 1999 року формулювання змінилося,
оскільки країни почали готуватися до вступу у Європейський Союз, так що увага
збільшилася до екологічного вирощування. А тепер цей документ має таку назву
«Формування та дотримання загальних правил Європейського Союзу усіх країн».
З 1997 року з фонду грошей, які були в
сільському бюджеті стали збільшуватись, оскільки вираховувалися з людей. Сума
для одного об’єкту ферми не більше 4000 тис. дол. за рік для вирощування одно
культури на сезон. Кошти перераховує держава. Для того, щоб отримати необхідну
для ферми суму потрібно пред’явити такі документи:
- заява, форма, що підтверджує право на
отримання грошей, які виплачує держава;
- сертифікат, який доводить екологічний
статус виробництва;
- документи бухгалтерії, грошовий баланс,
звіт, якщо це не підприємство, а ферма має сплатити податок, а якщо ні, то
необхідно показати форму за якою він отримує гроші;
- журнал робіт;
- посвідчення реєстрації ферми або
підприємства;
- документи угоди на землю, довідки про
ренту.
Ці документи мають бути в копіях
затверджено нотаріально, потім реєструють в земельному районному відділі. В
межах одного місяця створюється комісія, яка вирішує позитивно, тоді районна
комісія підтримує угоду з фермером, а якщо негативна відповідь, тоді вони
пояснюють обставину за якою вони не можуть провести фінансування. Для вирішення
цього питання вони дають термін не більше 25.09, за який мають бути виправлен
всі недоліки. Саме останнє рішення приймає комісія району до 1.12 того року,
тоді гроші нараховуються на рахунки фермерів до 30.12. [49 стор.25].
Причини не виплати грошей :
Не представлений повний пакет документів;
Не вірні дані написані в документах;
Якщо документи не вчасно подані;
Якщо після зауваження комісії не були
виправлені документи;
Дані, документи за якими видаються гроші,
змінюються і тому фермер не має змогу отримати гроші і він втрачає право.
Угода була зроблена не законно.
Головний представник комісії, який вида
гроші фермеру, повинен наголосити на його обов’язки та досконале виконання їх.
І він повинен інформувати головного представника комісії. Якщо комісія пізніше
знаходить недоліки в роботі, то вони мають право надрукувати в організацію, в якій
була заключна угода про її анулювання. Після того, як угода зупиняється, фермер
не має право цього року отримувати гроші і ту суму, яка була витрачена в тому
році повинен повернути.
За роботу сертифікації від міністра
підтверджені ціни 75% сплачено і засвідчено спеціальною програмою сільсько
ради, а 25% сплачує суб’єкт. Підприємство сертифікації села екологічного
землеробства повинно показати звіт-рахунок про ці роки зроблених робіт. За
зроблені сертифікаційні роботи у сфері землеробства гроші переводять в районн
дільниці, а решту переводять підприємствам сертифікації. Для суб’єктів
землеробства, які підписали угоду, що отримали гроші, це підтримання правил
1998-2000 рр. Ці гроші виплачували, за порядком підписання договору.
Для захисту підземних вод і розширення
екологічно-чистих вод «у гробовій зоні» точною програмою підтвердженою
17.09.96р. п.719 «Порядок фінансування»і вказано, що програму веде підприємство
м.АТХЛОС, а Міністерство земельних ресурсів ці гроші виділяє для спеціальних
програм, щоб зробити їх в перекладі з підтвердженою програмою.
Таблиця 11. Фінансування державного
екологічного землеробства.
Рік |
Виплачені суми,євро |
Виплачені гроші на
екологічне землеробство фермерам |
1997 |
66000 |
1998 |
160000 |
1999 |
84000 |
2000 |
180000 |
Підсумок: З 1997 року держави виплачували
гроші фермерам. З 2000 року – за прямі виплати, за сертифікацію кожного га. Це
збільшило кількість вирощення екологічної продукції. Але сплачення поступово
зменшилось і тільки 50 – 60% фермерів займаються вирощуванням, отримуючи гроші.
Якщо 1997 року виплачено 66000 євро, то у 2000 році – більше у 2,5 рази. Зараз
дуже добрі перспективи для розвитку екологічного вирощування, тому що держави
виявляють свою зацікавленість. Англія має сертифікацію Екоагрос і з’явилося
більше якісної продукції на ринку.
Висновки та рекомендації.
Вивчивши науково-популярні статті, оцінивши
досвід Європейських країн, зробивши аналіз ферм, а також розібравши проблеми
поширення екологічних сільських господарств, можна зробити такі висновки:
В Європі поширюються «Правила екологічного
сільського господарства – виробництво, переробка, реалізація, маркеровка»,
описує екологічне сільське господарство (органічне, біологічне, біоорганічне)
як господарство, в якому не використовуються синтетичні, хімічні препарати
(добрива, пестициди, ліки, стимулятори росту та ін.), їх замінюють натуральними
органічними препаратами.
В Європі за останні десятиліття замічена
тенденція різкого збільшення екологічних господарств, які обумовлюють два
основних фактори:
ріст ринку;
сільськогосподарська політика.
Почали фінансово підтримувати господарства,
в Європі їх площі за останні 15 років збільшилися в 35 раз і в 2003 році склали
майже 4 млн. га.
Поряд з цим на екологічних фермах
Європейського Союзу в процесі сільськогосподарського виробництва виникає ряд
проблем, серед яких найбільш актуальними є :
охорона атмосферного повітря;
утилізація органічних відходів;
раціональне використання водних ресурсів.
Пропонується для охорони атмосферного
повітря на екологічних фермах перехід котелень з використанням твердого палива
(буре вугілля) на отримання біогазу.
Утилізацію органічних решток екологічних
ферм Європейського Союзу пропонуємо здійснювати поєднанням отримання біогазу та
технологією отримання біогумусу Червоним Каліфорнійським Дощовим Черв’яком
(ЧКДЧ). Частину відходів направляємо на метанове бродіння, а решту на отримання
біогумусу.
Охорону раціонального використання водних
ресурсів на фермах здійснюємо впровадженням більш сучасної очисної установки
Біотал-50, яка призначена для очищення господарсько-побутових стічних вод
житлових і суспільних будинків, стічних вод даного виробництва. Тоді очищен
стічні води за своїми властивостями будуть наближені до природних.
Рекомендації:
Розповсюджувати ідеї екологічного
землеробства і розширювати освіту суспільства в Литві, тобто-видавати більше
періодичної літератури, готувати телевізійні передачі та інше, так як багато
людей, а також і традиційних господарств, не знають основних принципів
екологічного господарювання і тому не зважуються господарювати екологічно.
Фермерам з’єднуватись у кооперативи, які б
закуповували їх продукцію, реалізували її на внутрішньому та зовнішньому
ринках, почали б продаж в торгівельних центрах, так як мала кількість
виробленої продукції гальмує (як згадувалося вище), як реалізацію вироблено
продукції, так переробку і експорт.
Удосконалювати сертифікаційну систему, щоб
для фермерів, які вирішили займатися екологічним господарюванням, вона була
простішою, однак відповідала б міжнародним стандартам, так як існуюча система
сертифікації достатньо важка, і де - хто відмовляється господарювати екологічно
лише по цій причині.
Список літератури
1. Александравичюс А. Роль экоземледелия в увеличении роли страны в
конкурентноспособности либерализации, в условиях международных торговых
отклонений// Конкурентноспособность с/х и его важность в экономике страны.
Вильнюс. Институт Литовской аграрной экономики, 2001. – 201-213 с.
2. Бразаускене Д. Экохозяйствование на пути в ЕС. «Ukininko
patarias-2000» август 3 н.8.
3. Бразаускене Д. Мтивация экохозяйствования « Мано укис». – 2001 – №2,
п.8
4. Бразаускене Д. Глубина глубин – традиция «Зелёный мир», 1995.
сентябрь, п.37.
5. Бразаускене Д., Свиркис А. В самом деле ли наше с/х становится эко?
«С/х» - 1995, №8, 14-15 с.
6. Начальное обучение экоземледелию – Вильнюс, «Зелёный мир», 1994.
41 с.
7. Правила эко с/х: производство, переработка, реализация, маркировка.
Каунас ЛР с/х продукция, 1997. – 40 с.
8. Гуткаускас «Татулос программа» ведёт Литву в 21 век «С/х», 1998. -
1. – 19-20 с.
9. Гужите В. Экохозяйствование сегодня «С/х», 1997. - №6. – 15 с.
10. Фонд поддержк села. Дкументы, регламентирующие, формирование фонда
и порядок использования. – Вмлнюс. Литература рубрики с/х министерство,
1997-1999 гг.
11. Кривицкипе В. Мир вибирает экохозяйствование «Моё хозяйство», 2001.
- №6. – 32 с.
12. Лазарайтекс Б. Животноводческое экохозяйствование. «Моё хозяйство»,
2000. - №5. – 14-25 с.
13. Лазаскас И. Хозяйствовать можно и не на плодородной земле. «С/х»,
2000. - №10. – 6-7 с.
14. Лазаускас П. Начало экохозяйствованого движения в Литве.
«Экохозяйство», 1999. - №1. – 5-6 с.
15. Лазаускас П. Экопродукции рынок гарантирован.. «Моё хозяйство»,
2001. - №1. – 34 с.
16. Лазаускас П. Эко с/х – 10 лет! «Экохозяйство - 2000». - №4. – 1-2
с.
17. Лазаускас П. Расширение экохозяйства и его ерспективы в Литве// С
экопродуктами в Европу; материалы доклада медунардного семинара «Эко с/х
теория и практика».
18. Лазаускас П. Экологическое земледелие может открыть путь Литве на
Европейский рынок «Сельское хозяйство»-1996 №6 стр.6-7.
19. Лазаускас П., Рутповеке В. Для Литовской еко с/х продукции открылся
путь на Европейский и мировой рынки «Экологическое хозяйство»-2000 №2 стр.2-3.
20. Литовское сельское хозяйство 1999г. Смысл и перспективы- Вильнюс.
Литовский институт аграрной экономики-2000стр.155.
21. Лиивааук П. Рынок и реализация экологических продуктов
«Экологическое хозяйство»-1999 стр.10.
22. Помощь по специальной программе (SAPARD) в расширении с/х и села.
Вильнюс. Национальная платежная агентура при Министерстве с/х-2001.стр.71.
23. Пауликас В. Кризис промышленного с/х и теория Мальтуса. «Мое
хозяйство»-2001 №6 стр.36-38.
24. Росенов С., Солтысяк У., Версчур Г. Экоземледелие в практике
щадящего внедрения в с/х- Каунас.1997-18стр.
25. Рутковене В. Экологическое с/х в Литве «Экологическое
хозяйство»-1999,№1 стр.7-8.
26. Рутковене В. Литва на карте международного экологического
хозяйства, «Сельское хозяйство»-1999 №10,стр.232.
27. Рутковене В. Экологическое с/х в Литве «Экологическое
хозяйство»-2000 №4стр.100.
28. Рутковене В. Мир выращивает экологически «Моё хозяйство»-2000 №11
стр.32.
29. Рутковене В., Рутковайте И. Литовское еко. хозяйство сегодня.
Новости экологического хозяйства-2000 №3 (№9). Стр.112.
30. Рутковене В., Земеулис Э. Перспективы производства экологически
хозяйственных продуктов в Литве и их экспортирование в ЕС контексте.
Конкуренто-способное с/х и его важность для экономики страны. Вильнюс: Институт
аграрной экономики Литвы. 2001, стр.192-200.
31.Статистические данные о экологическом сельском хозяйстве.- Каунас.
Общественная организация «Экоагрос». 2001,стр.22.
32. Шведас А. Проблемы использования экологически чувствительной земли.
«Сельское хозяйство».-1997 №11,стр.15.
33. Вайчунайте Р. Средство ЕС для расширения экологического земледелия
«Моё хозяйство»-2001 №5,стр.29.
34. Экономика сельского хозяйства. Научные работы – LAEI. 1996
1,стр.192.
35. Жилис Г. Торговля экологической продукцией за рубежом
«Экологическое хозяйство»-2000 №2,стр3.
36. Правила охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами.
37. Клименко М.О., Прищепа А.М., Вознюк Н.М. «Моніторинг довкілля».
Підручник.-К.: Видавничий центр «Академія», 2006.-360стор.
38. «Охрана труда в сельском хозяйстве»,-1980.-Москва, 356стр.
39. Ярошевська В.М. Проектування та розрахунки засобів захисту з
технічної і пожежної безпеки в дипломних проектах : Навч. Посібник Рівне,
2005р.
40. Агрохімічний вісник №1,2006р.
41. www.biotal.ua.
42. www.plantsman-compuserve.co.uk.
Надання сертифікату господарству
|
|
Перевірка
якості сертифікаційної продукції, стабільності сертифіката та використання
сертифікаційного знаку
|
|
Включення господарства в каталог
сертифікацій-них господа-рств підприємств
|
|
Подача
документів (заява, анкета, акт про власність на землю, план господарювання,
копії державної здачі в оренду та інших договорів цього року до 1 травня
|
|
Рішення
експертів сертифікаційного комітету про надання статусу екологічного
господарства
|
|
Перша
перевірка господарства сертифікаційним закладом
|
|
Оплата
сертифікаційного внеску
|
|
Підпис
договору щодо сертифікації робіт
|
|
Додаток 1.
Організація і підтримка екологічного та шкодуючого землеробства
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Письмове
повідомлення з причин не сертифікації
|
|
|