Дипломная работа: Методика застосування наочних засобів навчання у шкільному курсі фізичної географії

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів

Учитель. Яку роль відіграють карти в географії?

У кожної людини поняття „географія тісно пов'я­зане з поняттям „географічна карта“. Як без карти не­має географії, так і без географії немає карти. З її до­помогою географ планує та проводить свої досліджен­ня, на неї наносять одержані результати, які, у свою чергу, стануть першим етапом підготовки до наступної праці.

Видатний географ, океанограф, картограф Юлій Михайлович Шокальський сказав, що „карти є тим дивовижним знаряддям вивчення земної кулі, яке єдине зможе дати людині дар передбачення“.

Географічні карти відкривають відразу всю нашу планету і разом з тим можуть показати детальну карти­ну окремих частин, характеризуючи природу, населен­ня, господарство та культуру.

Немає сумнівів, що вони належать до великих вит­ворів людської думки. Народжені громадською прак­тикою і їй зобов'язані своїм неперервним розвитком географічні карти є прекрасним засобом пізнання об'єк­тивного світу.

Сьогодні на уроці ми згадаємо про значення та види карт, розглянемо засоби зображення об'єктів на кар­тах, а це допоможе нам краще й успішніше читати за­шифровану на картах інформацію.

IV. Вивчення нового матеріалу

План

1. Географічні карти. їхній зміст, засоби їх складання.

2. Види карт.

3. Географічні атласи, електронні карти й атласи.

4. Поняття про картографічну генералізацію, леген­ду, номенклатуру карти.

5. Засоби зображення географічних об'єктів та явиш на картах.

1.  Ще в античні часи карти допомагали людям си­стематизувати одержані знання для побудови теорій, сприяли розвитку філософських уявлень про навко­лишнє середовище.

Існують різні способи використання карт у науко­вому пізнанні та практичній діяльності. „Закодована“ в них інформація зберігається століттями.

Створення географічних карт має велику й багату істо­рію. Ще задовго до появи писемності люди вміли складати малюнки, що відображали місцевість − річки, гори, ліси тощо. У 70-ті роки минулого століття під час археологічних розкопок на Черкащині знайдено одну з найдавніших карт, ще 15 тисяч років тому викарбував на­шими пращурами на бивні мамонта. Однією з найдавніших карт із зображенням частини України є карта узбережжя Чорного моря (від Варни до Керчі) з грецькими написами. Ця карта зображена на щиті римського воїна, який знайдено лід час розкопок у долині р. Євфрат. Зображення України збереглися на старовинних рукописних картах арабського географа Ель-Ідрісі (50-ті XII ст.), іспанського ченця Беатуса (776 р.). У ХІІІ з'явилися перші карти всієї території України, які були подані переписувачами „Географ Клавдія Птолемея.

Епоха Великих географічних відкриттів підняла карти на надзвичайну висоту, тому що вони були потрібні купцям мореплавцям, мандрівникам і вченим. Розвиток судноплавства зумовив появу досконалих для того методів використання карт. Знаменитий учений середньовіччя Герард Меркатор (1512−1594), якого називали „королем картографії“, добре розумів практичне не значення зроблених ним карт, тому доповнював їх детальними вказівками стосовно застосування.

Створення карт відіграло важливу роль у встановленні назви нашої держави − України. Так, після видання в 1650 р. французьким інженером і військовим картографом Гійомом Левассером де Бопланом книги „Опис України, кількох провінцій Королівства Польського, що тягнуться від кордонів Московії до границь Трансільванії, разом з їхніми звичаями, способом життя та ведення воєн“ ця назва (Україна) стала популярною визнаною в Західній Європі.

Перші вітчизняні друковані карти були опубліковано в 1661 році в „Патерику Києво-Печерському“ (Київ) − це карти „Зображення печери преподобного Жадосія“ (1652-1655).

Нині Україна має потужний науковий практичний картографічний потенціал. У нашій державі знаходиться відомі у світ центри екологічного, сільськогосподарського, ландшафтного, геоморфологічного картографування.

— Навіщо нам необхідні географічні карти? Як вони створюються? Де вони використовуються?

Учитель. Термін «карта» походить від грецького − аркуш із папіруса для письма.

Карта − це зменшене, побудоване в картографічній проекції, узагальнене й виконане в певній системі умовних позначень зображення поверхні Землі, іншого небесного тіла чи позаземного простору з розмішеними на них об’єктами реальної дійсності.

Щоб дати наочне уявлення учням про карти, сучасні методи їх складання на екран телевізора проектується вигляд Землі з космосу з дистанц 400 км з поступовим наближенням до поверхні Земл (Європейська частина, Україна, Харківська область). При цьому навігатор електронного атласу синхронно в міру наближення показує віддаль до поверхн Землі.

Перехід відеокамери на вигляд України з космосу (Економічний атлас Харківської області) показує, як виглядає Україна.

Після цього демонструється вигляд земної поверхні, одержаний за допомогою аерофотозйомки, геофізичного методу картографування (Дитяча енциклопедія, розділ „Географія“ на CD). Це допомога учням зрозуміти, як виконується сучасна космічна зйомка.

Бесіда:

− У яких випадках використовуються показані види картографування?

− Які види карт ви знаєте з попередніх курсів?

Із попередніх курсів вам відомо багато видів карт. Давайте пригадаємо наші знання із сучасною картографією карт.

Серед існуючих у картограф географічних карт найбільш широко вживаними є класифікації за:

а)    територіальним охопленням − карти світу і півкуль;    суші і Світового океану; материків і океанів; окремих    країн, їх частин; морів, проток і заток;

б)    за змістом − загальногеографічні й тематичні;

в)    за масштабом − великомасштабні (1:10000 − 1:200000), середньомасштабні (1:200000 − 1: 1000000), дрібномасштабні (1:1000000 − і дрібніших масштабів);

г)    за призначенням − для національного господарства, освіти, науки, військової справи тощо.

д)    За рівнем синтезу змісту − аналітичні, комплексні і синтетичні.

Учитель: Виходячи з цього, різні групи карт розподіляють за такою ознакою:

1.            Охоплення території: карти світу (зображена вся земна куля), півкуль, материків та їх частин, карти незалежних територій.

(Звертається увага учнів на приклади цих видів карт, які знаходяться на стендах географічного кабінету).

2.            Зміст: загальногеографічн або тематичні (присвячені одній або двом темам). Так, фізична карта відтворю рельєф і воду, політична − державні кордони адміністративно-територіальний устрій, карта промисловості України й економічної ситуації (ці види карт демонструються учнями як приклади).

3. Масштаб: дрібномасштабні (до 1:1000000). середньомасштабні (від 1: 1000000 до 1:200 000), великомасштабн (від 1:200 000).

Задача. Визначити, яка карта має менший масш­таб: 1:250 000 чи 1:25 000.

Масштаб карти тісно пов'язаний з охопленням те­риторії: великі частини території (океани, материки та ін.) як правило зображені у дрібному масштабі, менші − в середньому або великому.

Задача. Визначити, яка з представлених карт належить до дрібномасштабних, середньомасштабних, великомасштабних?

Учитель. Тематичні карти повніше передають один або декілька елементів, які складають тему карти. Серед тематичних карт виділяють дві основні групи: карти природних явищ (геологічні, рельєфу земної поверхні та дна океанів, ґрунтові, охорони природи, рослинності, тваринного світу) та карти суспільних явищ (населення. економічні, соціальні, .політичні та інші) і карти міжпредметної тематики (наприклад, екологічні, при­родоохоронні).

Як приклад на екран телевізора демонструються з CD атлас світу  різні види  тематичних карт з аудіосупроводом.

Учитель. Навіщо карти класифікують? Класифікація карт допомагає вибрати саме ту карту, яка потрібна для виконання завдання, тобто сприяє генералізації − одній із головних географічних проблем. Генералізація (від фр. − узагальнювальний, головний) − процес відбору головного без зайвих деталей та його цілеспрямоване уза­гальнення (визначення К. Салішева).

Тому групи карт мають залежно від сво генералі­зації конкретну особливість − неоднаковий ступінь де­тальност зображення земної кулі.

Якою б не була генералізація, кожній карті влас­тива велика інформативність, наочність та оглядовість. Завдяки цьому карта є головним засобом наукового пізнання не тільки в географії та інших науках про Землю, а й у суспільних, точних та гума­нітарних науках.

Географічна карта є невід'ємним складником при вирішенні господарських завдань, оскільки відіграє рать прекрасного „наочного посібника“, хоч і „розмовляє“ за допомогою умовних знаків. Ні текст, ні живе слово не зможуть повністю замінити карту, узяти на себе всі її функції.

Часто карти об'єднують у географічн атласи.

Атлас − це систематизоване, цілісне зібрання карт, як створюються за єдиною програмою. Такими є, на­приклад, комплексні науково-довідков атласи. Атлас природних умов та природних ресурсів України, навчально-краєзнавчі атласи, у т. ч. Полтавської області та інш (демонструються різні види атласів, що є в кабінеті).

Останнім часом відбулися кардинальн зміни, які дозволили доповнити поліграфічні або мальовані кар­ти комп'ютерними версіями. З'явився навіть особ­ливий термін „геоінформаційні системи“ (ГІС), які оз­начають особливі електронні географічні карти − ба­гатошаров зображення з текстовим та звуковим суп­роводом. Електронні атласи й карти, як містять значний обсяг різної інформації і дозволяють наочно порівняти її, − це карти майбутнього, які вже сьо­годні допомагають перебудувати географічну науку. Нині вже створена електронна версія атласу „Погляд на Україну“ (Інститут передових технологій), елект­ронна серія карт „Людський розвиток в Україні“ (Інститут географії НАН України), є також комп'ю­терна версія посібника з фізично географії України для середньої школи (Дніпропетровський державний університет).

Це також СD-атласи з географ для 6, 7, 8−9, 10−11 класів, довідковий атлас „Україна та регіони“, розроблені Інститутом передових технологій для се­редньої школи.

(Як приклад демонструються на екран фрагмент з атласу „Географія материків та океанів ІПТ для 7 класу“).

Учитель. Електронні карти й атласи − це суттєвий крок уперед географічної науки. Ми називаємо їх СD-атласами, тому що вони є електронними версіями поліграфічно-видавничих шкільних та інших атласів. записаних на компакт-дисках (СD).

Робота над їхнім удосконаленням триває. І надалі ми будемо користуватися ними якомога частіше.

ІІІ. Закріплення нових знань та вмінь

¾        Що таке карта?

¾        Навіщо класифікують карти?

¾        Що таке загальногеографічн карти? Тематичні?

¾        Що таке генералізація?

¾        Яку роль відіграють карти в нашому житті?

¾        Чи існує різниця між стінною навчальною картою,  картою в атласі та електронною картою, атласом? Яка?

VІ. Підбиття підсумків уроку

Карта є однією з моделей дійсності.

Карти розподіляються на групи за охопленням території, змістом, призначенням, масштабом.

Особливості кожної групи карт зумовлюють ступінь генералізації − детальність зображення.

Значення карт зумовлене їхньою нформативністю, наочністю.

Електронні версії карт і атласів − це розширення їх функцій, головна передумова для підготовки учнів, які здатн працювати в інформаційному просторі сучасного суспільства.

VІІ. Домашнє завдання

 Вивчити конспект уроку.

Запропонований урок демонстру ефективність застосування електронних атласів при вивченні географії. Використання електронних атласів підвищує ефективність вивчення географ рідного краю.

Розділ 3

ЗАСТОСУВАННЯ НАОЧНИХ ЗАСОБІВ У ШКІЛЬНІЙ ПРАКТИЦІ НАВЧАННЯ ГЕОГРАФІЇ

3.1. Загальна географія. 6-й клас

Наочні засоби навчання є невід’ємною частиною у формуванн знань, вмінь та навичок учнів. Вони є невід’ємною частиною матеріалу, що викладається. Адже завдяки їм в учнів формується комплексне уявлення про те чи нше явище. Так, у 6 кл. використовуються різноманітні види наочності, а саме карти, атласи, колекції, гербарії, моделі та ін.

Розглянемо використання різних видів наочності на приклад конкретного уроку.

Тема „Способи зображення Земл досить складною для учнів 6 кла­су. Під час її вивчення учні повинн ознайомитися зі способами зображення Землі на глобусі, плані і кар­ті, вивчити умовні знаки, навчи­тися визначати напрямки й вимірювати відстані на план карті й т. ін. Матеріал передбачає почат­кове знайомство учнів із математичною основою карт через введен­ня поняття „масштаб“, що створює додаткові труднощ для усвідомлен­ня та засвоєння навчального мате­ріалу.

З точки зору навчання учнів проце­суальних компетенцій, під час ви­вчення цієї теми є можливість роз­почати формування в учнів уміння простого опису (визначення) і прос­того порівняння (протиставлення зіставлення), а також створення в них первинних уявлень про ха­рактеристику повне порівняння (на основі рис протиставлення).

З точки зору дидактики та мето­дики необхідно звернути увагу на кілька моментів.

1. Визначаючи обсяг матеріалу для засвоєння, слід урахувати експери­ментальні дані, наведені І.П. Під­ласим, відповідно до яких за 45 хви­лин навчання учень 6 класу може засвоїти від 9 до 13 інформаційно-смислових одиниць інформації.

2. Принцип вікової відповідност передбачає під час організації на­вчально-пізнавальної діяльності учнів урахувати провідні мотиви віку та провідний мотив діяльності. Для учнів 6 класу вони є такими:

• основне новоутворення віку − почуття психосексуальної адап­тації (за Л. Виготським);

• основний мотив діяльності − по­треба у визнанні іншими людь­ми (через належність до групи, протиставлення себе дорослим, схильність до парадоксів і проти­річ);

• засобами адаптації виступа­ють фантазування, рольові ігри, об'єднання в групи;

• основний тип мислення − кон­кретно-образний, а абстрактний і узагальнюючий матеріал інте­ресу для учнів не становить.

3. Щоб активізувати особистий до­свід учнів і залучити їх до обгово­рення, використовується прийом „від знайомого (побутового) до наукового“. Суть прийому полягає в тому, що спочатку наукове понят­тя формується на основі знайомого уявлення з побуту і лише після усвідомлення його суті підноситься на рівень наукового поняття шляхом введення географічних знань.

4. Важливою психологічною вимо­гою до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів є усвідом­лення ними прикладного характе­ру результатів роботи, навіть якщо їх „відкриття“ носять суб'єктивний характер, тобто вже відомі.

Зі сказаного вище випливає, що основною формою роботи має бути робота в групі з акцентом на емпатію (вживання) рефлексію; аб­страктні поняття мають бути мак­симально конкретизовані та візуалізовані; нтерес до матеріалу підтримується за допомогою про­тиріччя (або парадоксу), можливістю брати участь у роботі групи, здійснювати дії з базовим матеріа­лом (дія запам'ятовується краще, ніж абстрактні знання).

Основне питання теми:

• Які способи зображення Землі існують у географії?

Щоб відповісти на нього, необхідно знати відповіді на такі підпитання:

• Що таке глобус? Що таке масштаб?

• Що таке план місцевості та з до­помогою чого на ньому пере­дається зображення земної по­верхні?

• Що таке карта і як на ній пере­дається зображення земної по­верхні?

• Як на площині зображуються не­рівност земної поверхні?

Організовуючи навчальні занят­тя з теми, важливо дотримуватися певних приписів, а саме:

• очікувані результати уроку мають бути записані на дошці або вели­кому аркуші паперу ще до почат­ку заняття; з них ма починати­ся і ними завершуватися кожний урок;

• мотиваційно-організаційні та контрольно-коригувальні ета­пи уроку необхідно проводити фронтально, переважно метода­ми „брейнстормінг“, „асоціації на дошці“ тощо, що дозволяє задіяти особистий досвід більшос­ті учнів класу;

• учні повинні знати, що перевірка їх знань, умінь і навичок протягом вивчення теми проводиться з метою виявлення та виправлен­ня помилок, а не з метою вистав­лення оцінки, що проміжне оці­нювання в бали не переводить­ся і на кінцеву оцінку за тему не впливає; організовуючи роботу в малих і середніх групах, їх фор­мування бажано здійснити або за випадковою ознакою, або за бажанням учнів;

• вкрай важливою вимогою під час вивчення цієї теми є вико­ристання наочності. При цьому слід враховувати таке. По-пер­ше, на мотиваційно-організацій­ному етапі навчального заняття, коли відбувається усвідомлен­ня завдань для роботи груп, ро­зуміння поставлено проблеми, необхідно використовувати на­стінну наочність, тобто таку, яку одночасно бачать усі учні класу. Це можуть бути кодоплівки для графопроектора, картини, фото­графії, малюнки, фрагменти карт і планів місцевості великих роз­мірів. По-друге, під час роботи з планом місцевості або топогра­фічною картою бажано використовувати одну й ту саму карту або один і той же план місцевості. Як свідчить практика, це позбав­ляє учнів необхідності витрача­ти час на загальне ознайомлення з новим джерелом географічної інформації на кожному на­ступному навчальному занятті і дозволяє зосередитися на зміс­ті нового матеріалу. По-третє, для перевірки засвоєних знань, умінь і навичок під час тематич­но атестації, навпаки, фрагмент карти або плану має бути зміне­ний. По-четверте, слід прагну­ти до співвіднесеності умовно-графічного зображення геогра­фічного об'єкту з його картиною або фотографією, що дозволить учням розвивати «картографіч­не мислення і бачення» (бачити реальний образ за його умовним зображенням), що буде надзви­чайно корисним під час перехо­ду до вміння аналізувати карти, внесе елемент естетики й буде виховувати в учнів любов до рід­ної природи.

Зміст теми містить можливості для реалізації стратегічної мети осві­ти, а саме − створення сприятли­вих умов для розвитку особистості учня, тобто може бути використа­ний учителем для формування і по­глиблення в учнів компетенцій або їх елементів. З цією метою проведе­ний дещо відмінний від загальноприйнятого розподіл навчального матеріалу за темами уроків і ви­значені компетенції та їх елементи, що формуються на кожному з них.

Розглянемо все це на приклад конкретного уроку, який нами був проведений під час практики у спеціалізованій школі №29. Зріз знань, проведений після уроку, показав його ефективність [Додаток Ж].

3.2. Географія материків і океанів. 7-й клас

Наочність є невід’ємною частиною навчального процесу, вона використовується як при засвоєнні нових знань, так і при контролі і корекції, або ж у поєднанні. Дану ситуацію можна розглянути на прикладі уроку в 7 клас на тему „Фізико-географічне положення південних материків“.

Під час проведення уроку потрібно враховувати:

¾          вікові та психологічні особливості учнів;

¾          рівень знань;

¾          усвідомленнями учнями необхідності у досягненн певних результатів.

Тема: Фізико-географічне положення південних материків.

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про фізико-географічне положення південних мате­риків; розвивати навички порівнювати, шукати подібні і відмінні риси; використовувати знання, уміння та навички роботи з картою при визначенні ФГП; пере­вірити знання учнів з елементів номенклатури ФГП; розвивати вміння порівнювати відомі факти, знаходи­ти причинно-наслідкові зв'язки, робити узагальнення і висновки; прищеплювати учням культуру розумової праці, збуджувати інтерес до вивчення предмета.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: фізична карта світу; малюнки і фото органічного світу; слайди тектонічної будови Африки та органічного світу Південної Америки; корали і морсь­ка зірка; атласи за сьомий клас.

На дошці напис:

Чотири „А“, чотири брати,

Нехай жіночі мають імена,

Ось: два трикутники та рване коло із квадратом,

Всі прагнуть уперед,

Бо там південна сторона.

Хід уроку

I. Організаційний момент, повідомлення теми, мети й завдань.

II. Актуалізація знань. Цікавий етап.

Визначити основні елементи ФГП та основні риси природи материків.

1-й конкурс

Топонімічне значення слів Африка, Австралія, Ан­тарктида, Південна Америка.

2-й конкурс. Гра „Географічний бій“

 3-й конкурс Вікторина

За слайдами

− Поясніть розміщення гір на сході материка й рівнин на заході.

− Кого ми називаємо другим Колумбом і чому?

− Чому в Африці немає довгих та високих гір, а на сході лежать глибокі озера?

За предметами та фотографіями

− Що це таке? Який зв'язок цього предмета з літо­сферою землі?

(Вугілля добувають в осадових породах літосфери).

− Де живуть найбільші тварини світу? Чому вони мешкають лише на одному материку?

(Фото слонів та жирафів. У саван багато корму та великі простори).

− Де мешкають ці організми? Що їх об'єднує? (Корали, молюски, морські зорі, водяться у тропічних морях).

− Чому на всіх південних материках добувають ко­рисні копалини, які схожі за походженням та віком?

(Металічні руди та вугілля мають єдине походження в епоху стародавнього горотворення).

− Що зображено на малюнку? Де це можна зустріти? Чим воно цікаве?

(Риба піранья, водиться в Амазонці).

−Що це за комаха? Як вона називається? Відкіля походить назва?

(Павук „чорна вдова“. Дуже отруйний. Самка знищує самця після парування).

Контроль знань

Завдання 1. Чому вивчення материка починається з географічного положення?

(Географічне положення форму клімат, ґрунт, рос­линність, природу материка, господарську діяльність).

Завдання 2. Що необхідно знати, щоб визначити географічне положення? (Висновки відповіді подати у вигляді схеми).

1. Положення материка щодо:

• екватора;

• початкового меридіана;

• тропіків;

• полярних кіл;

• інших материків.

2. Координати крайніх точок та їхн назви.

3. Протяжність материка з півночі на південь та із заходу на схід.

4. Океани та моря, що омивають материк.

5. Положення материка стосовно інших материків.

Завдання 3. Використовуючи схему (завдання 2), дайте характеристику географічного положення мате­рика:

1 варіант − Африка [Додаток З; Рис. З.1].

2 варіант − Австралія [Додаток З; Рис. З.2].

3 варіант − Південна Америка [Додаток З; Рис. З.3].

1. Африку майже посередині перетинає... значить, материк розташований у... півкулях.

2. Велика частина материка розташована у... тепло­вому поясі.

3. Початковий меридіан перетинає Африку на... частині, тому вона розташована у... півкулях, однак більша частина материка знаходиться у... півкулі.

4. Крайні точки материка та їхн координати:

а) північна...

б) південна...

в) західна...

г) східна...

5. Довжина материка:

а) з півночі на південь...

б) із заходу на схід...

6. Африка найближче розташована до материка... Вони розділені... Від інших материків її відділяють... і ...океани.

7....береги Африки омиває... океан, а... на... − ...океан.

8.              На півночі Африку омиває... море, а на... − ...море. Аналогічне завдання розробляється для інших ва­ріантів.

Завдання 4. Назвіть об'єкти, позначені цифрами, які нанесені на контурну карту:

1 варіант − Австралія.

2 варіант − Південна Америка.

3 варіант − Африка.

Контроль знань: тест, робота з картою, перевірка по контурній карті, завдання 5, 6, 7.

Завдання 5. Використовуючи карту атласу, дайте порівняльну характеристику географічного положення:

1 варіант − Африка та Австралія.

2 варіант − Африка та Південна Америка.

3 варіант − Австралія та Південна Америка.

Заповніть таблицю та визначте риси подібності та відмінності.

Риси подібності:______________________

Риси відмінності:_____________________

Завдання 6. Знайдіть правильні відповіді.

Завдання 7. Програмне опитування.

1. У цей день була відкрита Антарктида.

2. Західна точка Африки.

3. Найменший за площею материк.

4. Протока, яка відокремлює Південну Америку від Антарктиди.

5. У цей день була відкрита Південна Америка.

6. Море біля берегів Австралії.

7. Острів на півдні Південної Америки.

8. Канал, який з'єднує два океани.

9. Найхолодніший материк.

10. Кому з мандрівників належать слова: Бороти­ся, шукати, знайти і не здаватися“.

11. Острів біля берегів Африки.

12. Море біля берегів Антарктиди.

13. Крайня північна точка Південно Америки.

14. Хто відкрив Південний полюс?

15. Канал, який з'єднує два моря [8; 26; 30].

3.3. Фізична географія України. 8-й клас

У старших класах наочність відіграє більшу роль, оскільки учні можуть самі, без допомоги учителя працювати з нею. Але разом з цим відбувається ускладнення матеріалу, який учні мають засвоїти, тому наочність стає невід’ємною частиною навчального процесу. Застосування засобів наочності у 8 класі можна розглянути на прикладі уроку з теми „Типи повітряних мас атмосферна циркуляція на території України“.

Тема: Типи повітряних мас атмосферна циркуляція на території України

Мета: ознайомити учнів з атмосферною циркуля­цією на територ України, поглибити поняття „по­вітряні маси“, „типи повітряних мас“, „циклон“, „ан­тициклон“, атмосферний фронт“, розвивати спосте­режливість, дослідницькі навички, уміння знаходити причинно-наслідкові зв'язки.

Тип: урок засвоєння нових знань.

Основні терміни і поняття: повітряна маса, циркуля­ція атмосфери, вітер, типи повітряних мас, циклон, ан­тициклон, атмосферний фронт, теплий атмосферний фронт, холодний атмосферний фронт, бризи, вісь Воєйкова.

Обладнання: фізична та кліматична карти; атласи України; схеми Клімат України“ [Додаток Е; Рис. Е.1] та „Кліматичні умови та ресурси [Додаток Е; Рис. Е.2], календарі погоди, комп'ютерні схеми циклона, схема утворення атмосферних фронтів.

ХІД УРОКУ

I. Організація класу

II. Перевірка домашнього завдання

1. У яких кліматичних поясах лежить Україна? (По­мірний, субтропічний).

2. Випромінювання Сонцем тепла світла, що по­трапляє на Землю, називається... (сонячною радіацією).

3. Кліматотвірними чинниками є... (сонячна радіа­ція, циркуляція атмосфери, підстилаюча поверхня).

4.Різниця між сумарною сонячною радіацією та відбитою і випромінюванням земної поверхні дорів­нює... (радіаційному балансу).

5. Сумарна радіація складається з... (прямо розсія­ної сонячної радіації).

6. Сумарна сонячна радіація поділяється на... (відби­ту і розсіяну).

7. У яких одиницях вимірюється сонячна радіація? (ккал/см2, МДж/м2.)

8. Від яких чинників залежить величина сумарної сонячної радіації? (Кут падіння сонячних променів, про­зорість, вологість, хмарність).

9. Кут падіння сонячних променів залежить від... (географічної широти).

10. Які середні показники радіаційного балансу в нашій країні? (1730 МДж/м2).

III. Вивчення нового матеріалу

Кліматичні умови будь-якої територ характери­зуються закономірним поєднанням тепла і вологи протягом року. Якби теплові умови клімату залежали тільки від географічної широти і сонячної раді­ації, то зрозуміти цю закономірність було б неважко. Але на розподіл тепла і вологи на земній поверхні впливають також складні процеси, що відбуваються в атмосфері. Через кулястість нашої планети і різнорідність її поверхні атмосфера Землі в різних місцях має неоднакову температуру, вологість, тиск. Усе це спричинює неперервне переміщення повітря у приземних шарах, а отже − перерозподіл тепла й вологи на земній поверхні. Система повітряних течій над земною поверхнею дістала назву загальної циркуляції атмосфери. Вона виявляється повсюди, а отже, і над територією України.

На минулому уроці ми розглядали, звідки надхо­дять повітряні маси на територію України. Хто прига­дає? (З Атлантики, Арктики і Центральної Євразії). Давайте згадаємо, що називається повітряною масою.

Повітряна маса − це великий об'єм повітря тропо­сфери з певними властивостями, що залежать від району формування.

Які ж типи повітряних мас і як саме впливають на клімат України.

Давайте в процесі роботи заповнимо таблицю (див. табл.).

Властивості повітряної маси залежать від району формування, а від них залежить погода.

За календарями погоди простежте, як вітри пере­важали протягом року (Західного напряму).

Які повітряні маси приходили в цей час на терито­рію України? (мПП, мТП).

Які зміни погоди спостерігалися при цьому влітку і взимку? (Заповнюють таблицю).

Чи спостерігалось у весняну пору зниження темпе­ратури аж до заморозків? Звідки дув вітер? Які повітряні маси зумовили ці зміни? (Так, північний, мАП).

Аналогічно вдома закінчити заповнення таблиці.

На клімат України повітряні маси впливають кож­на окремо (що ми вже розглянули) і разом, у взаємодії з іншими.

Клімат України формується під впливом повітря­них мас з різними властивостями, але між ними збе­рігаються різкі межі − перехідні зони завширшки до кількох десятків кілометрів. Ці перехідні зони назива­ються атмосферними фронтами. Фронти бувають теплі і холодні.

Характеристика повітряних мас

Для холодного фронту властив поривчастий вітер, грозові хмари, зливи, а для теплого − суцільна хмарність і стійкий вітер, затяжні дощі.

Проходження атмосферних фронтів спричиняє часті зміни погоди, особливо різкі взимку. На територію України приходять арктичні і полярні фронти. У смузі обох фронтів утворюються циклони антициклони.

Що означають ці поняття?

Виступ учня. Циклон − це область зниженого тиску, що виникає у фронтальній зоні. Тут створюються вих­рові рухи повітря, спрямовані проти годинникової стрілки (у північній півкулі) в напрямі до центра циклону, де найнижчий тиск. Для циклону характерні висхідні пото­ки повітря, що сприяє його охолодженню у верхніх ша­рах атмосфери і конденсації водяної пари − утворенню опадів. Погода в циклоні нестійка, вітряна, з мінливим напрямом вітру, опадами. У фронтальній зоні циклони, як правило, розвиваються серіями: період розвитку цик­лону триває близько тижня. У середньому за рік в Україн буває 37 % днів з циклонами і 63 % з антициклонами.

(Домашнє завдання. Порахуйте, яким є це співвідно­шення у нас на Полтавщині, використавши свої спос­тереження).

Виступ учня. Антициклон − це область з підвищеним тиском у центрі; для антициклону характерні низхідні потоки повітря, що спричиняє його нагрівання і не сприяє "конденсації водяної пари, не створює умов для випадан­ня опадів. Погода в антициклоні безвітряна або зі слаб­ким вітром, ясна. Узимку зумовлюються різкі похолодання, а влітку жарка посушлива погода.

Антициклони приходять в Україну з центральних районів Азії.

Користуючись календарями погоди, наведіть при­клади антициклональних проявів.

Бризова циркуляція

На клімат прибережних районів вплива бризова циркуляція.

Пригадаймо, що таке бриз і як він утворюється.

(Виступ учня, комп'ютерна схема).

У результаті нерівномірного нагрівання суходолу і водної поверхні вдень над суходолом тепліше і тиск нижчий, а над водною поверхнею прохолодніше і тиск вищий − виникає денний бриз, що дме з моря на су­ходіл. І навпаки − вночі над водою тепліше, тиск ниж­чий, а над суходолом прохолодніше, тиск вищий, і ви­никає нічний бриз, що дме з суходолу на море.

Завдяки бризовій циркуляції влітку на відстані 40−50 км від моря більше безхмарних днів, а отже − су­марно сонячної радіації. У холодну пору року моря, річки, великі озера, водосховища, болота дещо послаб­люють морози на прилеглих територіях.

Протягом року в Україні змінюється напрям і швидкість вітру, тобто його режим. Це залежить від по­ложення території щодо центрів атмосферного тисків. Через Україну проходить смуга високого атмосферного тиску, так звана вісь Воєйкова. Вона простежується на Україні з північного сходу на південний захід по лінії Луганськ − Дніпропетровськ − Балта і є своєрідним кліматорозділом. На північ від не переважають вітри за­хідного напряму, а на південь − східного, що позначається як на кількості опадів, так і на температурному режимі.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5