Рефераты

Дипломная работа: Методика застосування наочних засобів навчання у шкільному курсі фізичної географії

IV. Підсумки й узагальнення

З якими новими поняттями ми сьогодн познайо­мились? („Атмосферний фронт“, „циклон“, „антицик­лон“, „вісь Воєйкова“.)

Давайте пригадаємо, що означає кожне з цих по­нять і як дане явище впливає на погоду?

(Отже, крім сонячної радіац підстилаючої поверхні, на розподіл тепла і вологи впливає циркуляція атмосфе­ри, що виявляється у:

1) впливові різних типів повітряних мас;

2) утворенні атмосферних фронтів;

3) рухові циклонів і антициклонів;

4) бризовій циркуляції).

V. Домашнє завдання

1. Користуючись картами, календарями погоди, за­кінчити заповнення таблиці.

2. Порахувати співвідношення циклонів антициклонів за рік у своїй місцевості.

3. С. 49−53 підручника [9].


ВИСНОВКИ

Як і інша будь-яка наука, методика викладання географ спрямована на покращення навчального процесу: певного спрощення матеріалу та доступності, а саме в тісному поєднанні слова та наочності.

Наочність − один із основних принципів викладання навчальних предметів. Створення яскравих образів, уявлень сприяє засвоєнню знань. Зрозуміло, що процес пізнання не обмежується зоровим образом дійсност сприйняттям моделі, картини, умовної схеми. Мислення, абстрагуючись від конкретних образів, встановлює властивості, внутрішні і зовнішні зв’язки об’єкта або явища з іншими об’єктами або явищами, розкривають ті їх сторони, які безпосередньо на зір не сприймаються.

Все ж така більш висока ступінь пізнання базується на законах реального сприйняття світу. У процесі навчання  споглядання зазвичай поєднане з мисленням, активізує і конкретизує його.

Сучасний урок географії неможливий без наочного навчання. І по цій простій причині все, що вивчає географія … всі ці поняття не відокремлені, а конкретні, доступні нашому сприйняттю“. Тому під час написання дипломної роботи ми намагалися якомога детальніше розкрити поставлені завдання. Перш за все було проаналізовано літературу з проблемним застосуванням наочних засобів навчання на основі реалізації принципів природовідповідності та наочності у навчанні.

На основі аналізу літератури було розкрито суть принципу природовідповідності, а саме у його виключній ролі як основного підґрунтя усіх педагогічних явищ.

Встановлено, що природовідповідність − це категорія більш загального порядку і вона поглинає принцип особистісно-орієнтованого навчання. Принцип природовідповідності формулює людино-орієнтоване навчання, або дитино центричне навчання. Основною вимогою принципу природовідповідност виховувати природо відповідно“.

У свою чергу, принцип наочності можна обґрунтувати однією фразою: „Потрібно у навчанні справу поставити так, щоб не ми говорили учням, а сам предмети, щоб учні могли торкатися їх або їх замінників, розглядати, слухати“.

Наступним кроком було визначення дидактичних особливостей засобів навчання географії. Для цього ми виділили певну групу засобів наочності, які були проаналізовані з наступним результатом.

Так, встановлено, що картини − це завжди узагальнене відтворення реальних об’єктів, які підкреслюють головні, істотні ознаки об’єкта або явища, що дозволяє одержати достовірну інформацію про типові ознаки й особливості предмета та відокремити головне від другорядного.

Таблиці ж володіють більш високим ступенем умовності, ніж картини, призначені в першу чергу для створення зорової інтерпретації цифрового матеріалу, для показу природних і виробничих структур, їхніх зв’язків відносин.

Схема − це ілюстрація, запис міркувань у короткій формі. Схему можна побудувати на будь-якому матеріалі й в будь-якій темі, застосування на різних етапах навчального процесу, але переважно − при поясненні нового матеріалу і перевірці знань.

Профіль − це умовне зображення розміщення об’єктів або явищ у вертикальній площині. Вони слугують важливим доповненням до географічних карт, створюють наочне уявлення про вертикальний розподіл природних явищ, тобто уявлення.

Враховуючи дидактичні особливості засобів навчання географ була розроблена власна класифікація, яка дає можливість більш чітко розуміти приналежність наочності до того чи іншого виду.

Оскільки базова основа наочних засобів досить різноманітна, нею не можливо користуватися без урахування методичного апарату застосування, адже при невмілому використанні наочних засобів можна тільки нашкодити. Тому ми намагалися якомога детальніше охарактеризувати методику застосування засобів навчання на уроках географії, таких як моделюючий малюнок, картографічні засоби навчання, підручник з географії та електронний атлас.

На основі аналізу класифікації функцій та методики застосування наочних засобів навчання географії нами були розроблені плани конспектів-уроків для 6, 7 та 8 класів із безпосереднім використанням, які б могли покращити рівень навчального процесу та успішності учнів.

При цьому були враховані:

¾          обсяг матеріалу для засвоєння;

¾          принцип вікової відповідності;

¾          особистий досвід учнів;

¾          усвідомлення учнями прикладного характеру результатів роботи.

Ці ж уроки нами були використані під час проходження практики в школі, і їх апробація дала якісний результат, що і являється ще одним підтвердженням ефективності застосування наочних засобів навчання.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.         Аналитический каталог учебного оборудования по географии. Сост. Ю.Г. Барышева, М.Н. Вестицкий и др. − М., Просвещение, 1985. − С.178−190.

2.         Богданова Н.М. Значение кабинета географии в процессе обучения // География в школе. − 1999. − №9. − С.21–23.

3.         Баранов С.П. Принципы обучения. − М.: Просвещение, 1975. − 305 с.

4.         Варакута О. Система роботи з географічними картами / О. Варакута, Б.Заболоцький // Краєзнавство. Географія. Туризм. − 2006. − 16. − С.4–6.

5.         Винокур М.С., Скуратович О.Я. Листы опорных сигналов и структурно-логические схемы на уроках географии: Пособие для уч. − К.: ад. шк., 1990. − 48 с.

6.         Гаврилик-Титар Н.М. Географія материків та океанів. Опорні схеми для учнів 7-х класів. Навчально-методичний посібник. − Тернопіль: Астон, 2002 р. − 105 с.

7.         Гаврилик-Титар Н.М. Фізична географія України. Опорні схеми для учнів 8-х класів. Навчально-методичний посібник. − Тернопіль: Астон, 2002 р. − 84 с.

8.         Герасимова Т.П., Кранова О.В. Методическое пособие по физической географии (ил.: методические особенности учебника, С.11-12). − М.: Просвещение, 1991. − 67 с.

9.         Герасимчук В.М., Замковий В.Г. Методика викладання географії України: Посібник для вчителя. − К.: Рад. школа. − 1989. − 102 с.

10.      Голов В.П., Прозоров Л.Д. Картины и таблицы в преподавании географии. − М.: Просвещение, 1977. − С.154–160.

11.      Грошов П.А. Рисунок в обучении физической географии: (Из опыта работы). − 2-е изд., шк. и доп. − М.: Просвещение, 1979. − 128 с., ил.

12.      Демкович В. Методи і прийоми роботи з географічними картами // Географія та основи економіки в школі. − 2006. − №5. − С.23–26.

13.      Душина И.В., Панурова Г.А. Как учить школьников в географии: Пособие для начинающих учителей и студентов педагогических институтов и университетов по географическим специальностям. − М.: Московский лицей. − 1996. − 192 с.

14.      Евдокимов В.И. К вопросам об использовании наглядности в школе // Современная педагогика. − 1982. − №3. − С.30–31.

15.      Емузова Л.З. Роль климатической карты в обучении географии // География в школе. − 1998. − №2. − С.24–27.

16.      Заездный Р.А. Графическая наглядность в преподавании географии. − М.: Прсвещение, 1986. − 235 с.

17.      Заика Е.В. Упражнения с географическими картами для развития образных представлений ребенка // Практична психологія та соціальна робота. − 2005. − №4. − С.48–52.

18.      Змушко Л.К,Использование таблиц на уроках географии // География в школе. − 1999. − №4. − С.9–13.

19.      Использование средств обучений в преподавании географии / Ю.Г. Барышева, М.Б. Вестицкий, В.Г. Григорьева и др.; Под ред. Ю.Г. Барышевой. − М.: Просвещение, 1989. − 159 с., ил.

20.      Кабинет географии / Ю.Г. Барышева, Г.П. Беляева, М.Б. Вестицкий, В.П. Голов, Ю.Г. Широких; Под ред. Ю.Г. Барышевой. − М.: Просвещение, 1983. − 176 с., ил.

21.      Карпенко А.В. Соотношение наглядности и моделирование в обучении // Начальная школа: Плюс до и после. − 2004. − №4. − С.32–36.

22.      Картель Л.М. Використання малюнка в навчанні географії: Посібник для вчителя. − К.: Рад. школа, 1990. − 96 с., іл.

23.      Климанов В.В., Климанова О.А. География в таблицах // География в школе. − 1998. − №1–2. − С.2.

24.      Колмичков М. використання електронних атласів на уроках географії // Краєзнавство. Географія. Туризм. − 2006. − №10−11. − С.3–7.

25.      Книга вчителя географії: Довідково-методичне використання / Упоряд. Н.В. Бикова, В.М. Проценко. − Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. − 288 с.

26.      Коринская В.А., Душина И.В., Щенев В.А. Методическое пособие по географии материков и океанов. − М., 1990. − С.28–43.

27.      Корнєєв В.П. Технологія у навчанні географії. − Харків: Основа, 2004. − 112 с.

28.      Крушніцький М.С. Ефективність методів навчання географії // Географія та основи економіки в школі. − 2003. − №4. − С.38–40.

29.      Копылец Е.В. Контурные карты: споры о методике // География: Прилож. к газ. „Первое сент.“. − 2005. − №2. − С.27–30.

30.      Кучер Т.В. Рекомендации по использовании раздаточного материала по географии материков. − М.: Просвещение, 1984. − С.78–90.

31.      Левада О. Про складові картографічної грамотності у шкільному курсі географії / О. Левада, О. Левада // Рідна школа. − 2006. − 1. − С.51–52.

32.      Малафіїк І.В. Дидактика: Навчальний посібник. − К.: Кондор, 2005. − 398 с.

33.      Максаковский В.П. Преподавание географии в зарубежной школе. − М.: Гуманист изд. центр ВЛАДОС, 2001. − 368 с., ил.

34.      Максимов Н.А. Раздаточный иллюстративный материал по начальному курсу физической географии. − М.: Просвещение, 1984. − 295 с.

35.      Маслов А.М. Аксиома наглядного обучения // Школьные технологии. − 2003. − №2. − С.221–227.

36.      Методика личностно-ориентированного обучения. Как обучать всех по-разному?: Пособие для учителя / А.В. Хуторской: Изд. ВЛАДОС−ПРЕСЕ, 2005. − 383 с.

37.      Методика навчання географії у загальноосвітніх навчальних закладах: (Навчально-методичний посібник) / Кобернік С.Г., Коваленко Р.Р., Скуратович О.Я.; За ред. С.Г. Коберніка. − Навч. книга. − 2005. − 319 с.

38.      Методика обучения географии: Учеб. пособие / Г.Г. Обух. − М.: Университетское, 2001. − 184 с.

39.      Методика обучения географии в средней школе: Пособие для учителя / Под ред. И.С. Матрусова. − М.: Просвещение, 1985. − 256 с.

40.      Методика обучения географии в средней школе: Учеб пособие для студентов пед. институтов по географической специальности  / Под ред. Л.М. Панчешниковой. − М.: Просвещение, 1983. − 320 с., ил.

41.      Миллер А.Л. Таблицы как форма контроля знаний // География в школе. − №4. − С.17–19.

42.      Мойсеєва С.Г. Методика інтенсивного навчання в роботі з текстом підручника // Географія та основи економіки в школі. − 2003. − №6. − С.14.

43.      Наглядные методы обучения / Бабанский Ю.К. Методы обучения в современной общеобразовательной школе. − М.: Просвещение, 1985. Гл. 6. − С.100–117.

44.      Наглядный словарь. Земля. − Лондон − Нью-Йорк − Штутгарт − Москва: Дорлинг Киндерсли, 1996. − 64 с.

45.      Нагорнюк К.Н. Географічні карти і робота з ними // Краєзнавство. Географія. Туризм. − 2005. − №4. − С.16–19.

46.      Новикова В.І. Шість вимог до картографічних вимог учнів // Географія та основи економіки в школі. − 2000. − №3. − С.19–20.

47.      Онищук В. Структура наочних методів навчання // Педагогіка. Респ. наук: − Метод. зб.  Вип. 18. − К., 1979. − С.13–18.

48.      Панурова Г.А. Проблемный подход в обучении географии в средней школе. − М.: Просвещение, 1991. − 118 с.

49.      Практикум по дидактике и методике обучения / А.В. Хуторской.: Питер, 2004. − 541 с.

50.      Практикум по методике обучения географии: Учебник пособ. для студентов пед. ин-тов по геогр. спец. / Под ред. Р.П. Мышинской. − М.: Просвещение, 1986. − 128 с.

51.      Рогачев С.В. Уроки понимания карты // География: Прилож. к газ. Первое сент.“. − 2005. − №23. − С.37–43.

52.      Ссоса Р.И. Картографічне забезпечення вивчення географії в школі // Географія та основи економіки в школі. − 1998. − 2. − С.35–38.

53.      Федорова В.А. Поверка знаний с помощью карты // География в школе. − 2002. − №4. − С.7–9.

54.      Фідря Н.М. Методика формування картографічних компетенцій учнів // Географія: науково-методичний журнал. − 2005. − 23. − С.9–15.

55.      Фідря Н.М. Способи зображення Землі. 6-й клас // Географія: науково-методичний журнал. − 2006. − №9–10. − С.25–27.

56.      Шипівдич В. Геог. кабінет: учора, сьогодні, завтра // Все для вчителя. − 2006. − №9−10. − С.25–27.

57.      Шипович В.О. Методика викладання географії: Навч. посіб. для студ. геогр. спец.: Вища шк., 1981. − 174 с.



ДОДАТКИ

Додаток Г

Табл. Г.1.

Зв’язок рельєфу з будовою літосфери [авторський варіант]

Тектонічні структури

Корисні копалини

Великі форми рельєфу

1 2 3

 

Східноєвропейська рівнина

Український щит

Волинська і Подільська височини, ..

Причорноморська низовина

Дніпровсько-Донецька западина

Середньоросійська височина

Донецький кряж

Західноєвропейська платформа

Височина Розточчя, ...

Гори, прогини, улоговини морів

Центральна частина

дна Чорного моря

Північно-Кримська рівнина

Кримські гори

Карпатська складчаcто-покривна споруда

Передкарпатський прогин

Закарпатська низовина


Табл. Г.2.

Рельєф [авторський варіант]

Типи  рельєфу

Рельєфоутворююч процеси і фактори

Форми  рельєфу

Райони  найбільшого  поширення

Ерозійно- аккумулятивний

а) Площина ерозія  і  акумуляція

б) Лінійна  ерозія  та акумуляція  тимчасових водотоків.

в) Ерозія й акумуляція  постійних  водотоків.

а) Змиті  верхні  частини схилів; делювіальні шлейфи нижньої частини схилів

б) Ерозійні  борозни, лощини, яри, балки

в) Долини  річок (корінні  схили,  заплави, тераси).

Денудаційний Неотектонічн підняття; різні  види  денудації Горби -“останці”
Льодовиковий (змінений ерозією) Давня льодовикова денудація  і акумуляція Горби  напірної  морени, гляціодислокації, гляціовідторженці ; кари (у горах)
Водно - льодовиковий Ерозія акумуляція  талих льодовикових  вод Піщан (зандрові) рівнини, ози, ками, прохідні долини
Гравітаційний Круті  схили, виклинювання  підземних  вод Зсуви, шишаки”; обвально-осипні  шлейфи на схилах
Карстовий Розчинні у вод тріщинуваті гірські  породи  (вапняки ,  гіпс, солі, крейда); циркулююча вода

Відкритий  карст (карри, лійки, долини, провали); покритий карст (печери, шахти,

каверни)

Еоловий Вітрова  ерозія , сипучі  гірські  породи Дюни , кучугури, котловини видування
Суфозійний Просадки лесових порід на  плоских  вододілах “Степові  блюдця”, поди
Береговий Дія хвиль (абразія, акумуляція) коси, берегові  бари, пляжі, морські  тераси
Техногенний діяльність  людини , техніка . кар’єри , відвали , дамби , насипи , кургани , будівлі  тощо

Додаток Д

Карти

1.             Зоряного неба.

2.             Плани місцевості.

3.             Топографічна карта.

4.             Кліматичні пояси і області.

5.             Кліматична карта світу.

6.             Зоогеографічна.

7.             Фізична карта світу.

8.             Металургія світу.

9.             Природні зони України.

10.           Ландшафти України.

11.           Ландшафти та тваринний світ України.

12.           Населення України.

13.           ПЕК України.

14.           рунти України.

15.           Клімат України.

16.           Транспорт України.

17.           Легка промисловість України.

18.           Машинобудування і металообробка.

19.           Металургійний комплекс України.

20.           Геологічна будова та корисні копалини.

21.           Промисловість України.

22.           Фізична карта України.

23.           Україна. Адміністративно-територіальний поділ.

24.           Україна. Адміністративно-територіальні та сторико-етнографічні землі.

25.           Політична карта світу.

26.           Фізична карта Австралії.

27.           Фізична карта Північної Америки.

28.           Фізична карта Південної Америки.

29.           Фізична карта Євразії.

30.           Клімат Південної Америки.

31.           Східноєвропейська рівнина.

32.           Фізична карта Африки.

33.           Тваринництво світу.

34.           Фізична карта Угорщини.

35.           Економічна карта Угорщини.

36.           Південно-Західна Азія.

37.           Південно-Східна Азія.

38.           Політична карта Африки.

39.           Економічна карта Африки.

40.           Політична карта Південної Америки.

41.           Економічна карта Латинської Америки.

42.           Казахстан і Середня Азія.

43.           Економічна ситуація.

44.           Охорона природи.

45.           Господарство України.

46.           Хімічна промисловість України.

47.           Лісопромисловий комплекс України.

48.           Політична карта Європи.

49.           Сільське господарство та переробна промисловість.

50.           Економічна карта Північної Америки.


Додаток Ж

Тема: Глобус - об'ємна модель землі. Масштаб, його види.

Практична робота. Розв'язування задач з переведення числового масштабу в іменований.

Мета уроку: провести мотивацію та орієнтацію учнів у матеріал теми; ознайомити їх зі способами зобра­ження земної поверхні, допомог­ти усвідомити переваги та недоліки зображення Землі на глобусі, сут­ність поняття «масштаб», навчи­ти розрізняти види масштабів і ви­мірювати відстані на глобус з його допомогою; розпочати підготовчий етап роботи з формування процесу­ально компетенції згорнутого опи­су (визначення); формувати вміння усно висловлювати свою думку, ді­литися своїми думками з іншими, брати участь в обговоренн питань.

Основне питання уроку:

Що таке глобус і що таке масштаб?

Очікувані результати уроку

Після уроку учні зможуть:

• давати визначення понять „гло­бус масштаб“;

• називати види масштабів, основн ознаки глобусу як об'ємної моде­лі Землі;

• пояснювати різницю між чис­ловим, менованим і лінійним масштабами;

• демонструвати вміння розрізня­ти види масштабів, визначати відстані на глобусі з допомогою масштабу, переводити числовий масштаб у іменований.

План уроку

1. Способи зображення Землі

2. Глобус − об'ємна модель Землі

3. Масштаб та його види

Основні поняття уроку: глобус, масштаб.

Основні ідеї уроку

У географії використовується кілька способів зображення Зем­лі: глобус, план, карта, малюнок, аерофотознімок. Найбільш пра­вильне уявлення про форму Землі передає тільки глобус. Усі види зо­браження Землі можуть бути пере­дані тільки з допомогою масштабу.

Обладнання уроку: настінна фізична карта, збільшені зображення пла­ну місцевості, аерофотознімка, кар­тини або малюнка, таблиця «Очі­куван результати», папір формату А4 (АЗ) і звичайний конверт, під­ручники, глобуси різномасштабні, атласи для 6 класу «Наша планета», гнучкі лінійки або нитки.

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь і навичок з елементами дослідницької моделі,


Табл. 3.1.1. Очікувані результати

Комунікативн компетенції та вміння відповідальної участі

Дослідницьк компетенції

Процесуальн компетенції

Предметн (географічні) компетенції

Урок 1. Глобус − об'ємна модель Землі Усно висловлювати свою думку; ділитися своїми дум­ками з іншими; брати участь в обговоренні питання Застосовувати елементарні дослідниць­кі вміння здобуття та опрацювання інфор­мації Підготовчий етап до введення процедури «простий опис (ви­значення)»
Урок 2. Зображен­ня земної поверх­ні на площині − план місцевості Долучатися до класного об­говорення питання, поясню­вати свою точку зору

Робити простий вибір

методом класифіка­ції або групування ін­формації

Основний етап вве­дення процедури «простий опис (ви­значення)»: введення

пам'ятки

Визначати напрямки та відстані на плані та карті;
Урок 3. Зображен­ня земної поверх­ні на площині − карта

Долучатися до групового об­говорення питання, налаго­джувати відносини з іншими

членами групи, висловлюва­ти та обґрунтовувати власну точку зору; розуміти, що д кожного впливають на дії ін­ших і результат спільної роботи

Обдумувати процес участі в реалізації за­ходів. Використовува­ти власний досвід як одне з джерел знань. Використовувати еле­ментарні дослідниць­кі операції під час ро­боти з інформацією «Бачити» за умов­ними знаками певну місцевість
Урок 4. Зображен­ня нерівностей земної поверхні Тренувальний етап введення процедури «простий опис (ви­значення)» Складати простий план місцевості
Урок 5. Урок те­матичного оціню­вання

ХІД УРОКУ

І. Мотиваційно-організаційний етап (7 хв.)

1. Кожна людина живе в часі і про­сторі. Всі події відбуваються з нами колись (час) і десь (простір). Часом, як ви вже, напевно, знаєте, займається історія, а про­стором − географія. Хоча ми над цим і не замислюємося, значення простору і пов'язаних з ним умінь і навичок відіграє у нашо­му житті дуже важливу роль.

• Як ви вважаєте, скільки разів на день ми свідомо або несвідомо виконуємо дію, яку географи на­зивають „орієнтування“? (Вчи­тель заслуховує кілька відповідей учнів). Ми виконуємо її щоразу, коли зрушуємо з місця! З дому − до школи, з класу − у клас, з ко­ридору − до їдальні, з-за пар­ти − до дошки. Ці шляхи ми про­ходили вже не одну сотню разів і тому робимо це не замислюючись. Але одна справа − орієнту­ватися в школі або своєму місті, які нам чудово знайомі, і зовсім інша − у незнайомому місті або незнайомій місцевості!

• Як ви вважаєте, звідки люди мо­жуть дізнатися про інші краї, про їхні дороги, річки, місцерозташування міст і сіл? (Учитель стиму­лює учнів до відповіді, ставлячи в разі необхідності додатков за­питання. В результаті бажано ви­вести учнів на такі відповіді: роз­повід мандрівників, плани, кар­ти тощо).

• А як ви вважаєте, усна розповідь мандрівника чи план і карта допо­можуть вам краще орієнтуватися на незнайомій місцевості? (Вчи­тель може замінити бесіду грою. Він повідомляє, що в клас захо­вана цукерка і вона буде належа­ти тому, хто її знайде. Він викли­кає до дошки двох учнів: одного, який згадав про план або карту, і дає йому план із зображенням місця, де захована цукерка; і дру­гого, який назвав розповідь ман­дрівника, починає розповідати йому, де захована цукерка. Зро­зуміло, що перший учень раніше знайде цукерку).

Після цього вчитель ставить запи­тання:

Чому ж план кращий, ніж розпо­відь?

Учитель заслуховує кілька відпо­відей учнів і робить короткий ви­сновок:                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                          

• Отже, зображення земної по­верхні на плані або карті більш точне і повне, ніж розповідь про неї. Люди давно це зрозуміли. Ще в кам'яному віці вони малю­вали грубі й неточні плани міс­цевості, на якій вони прожива­ли. З часом, коли люди розсели­лися по нових землях, коли між ними налагодились торговель­ні та культурні зв'язки, виник­ла потреба в нших, більш точ­них способах зображення земної поверхні. Які ж способи зобра­ження земної поверхні придума­ли люди? Наскільки вони точні? Яку користь їх знання може дати кожному з нас у повсякденному житті? Де можуть знадобитися? Відповід на ці й багато інших за­питань ми з вами дізнаємося, ви­вчивши нову тему.

2. Учитель повідомляє учням назву ново теми, її основне питання, очікувані результати і час, від­ведений на вивчення. З метою кращої орієнтації учнів у робо­ті протягом вивчення ново теми пропонується переглянути від­повідні сторінки підручника та „робоч картки“ (до 1 хв.). Після цього вчитель повідомляє: щоб відповісти на основне питання теми, спочатку необхідно буде відповісти на чотири підпитання (Що таке глобус і що таке масштаб? Що таке план і карта? Що таке умовні знаки? Як на площині зображуються нерівно­сті земної поверхні?). На першо­му уроці буде знайдено відповідь на перше з них.

3. Після цього вчитель повідомляє учням тему уроку, його план, основне питання уроку та очікувані результати.

II. Виконавчий етап діяльності учнів на уроці (33 хв)

1. Способи зображення Землі

(Фронтальна, евристична бесіда, 6 хв.)

Учитель. Отже, життєві потреби людей змусили їх шукати способи зображення земної поверхні. Спо­чатку це були плани місцевості, потім карти, ще пізніше − глобуси і, врешті-решт, коли з'явилися літаки, космічні кораблі та фотографування,− аерофотознімки (тобто знімки земної поверхні, зроблені з висоти, з повітря (від лат. аерос −  повітря“). (Демонструє названі способи зображення Землі.)       

З усіх названих способів зображення Землі сьогодні ми будемо говорити лише про глобус. Давайте спочатку знайдемо відповідь на два запитання:                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                              

• Що повинні були, зобразити люди?

• Які вимоги ми повинні висувати до будь-якого зображення (тобто яким має бути зображення)?

Ви вже вивчили тему „Земля в космічному просторі“ і зможете відпо­вісти мені на такі запитання. (Всі відповіді фіксу стовпчиком на дошці).

1) Земля об'ємна чи пласка? (Об'ємна)

2) Яку форму має Земля? (Геоїд)

3) Який діаметр Землі? (12 750км)

4) Яка довжина екватора? (40 тис. км)

Отже, нам необхідно зобрази­ти предмет, який має об'єм, фор­му геоїда, діаметр якої 12750 км, а протяжність у районі екватора −  40 тис. км.

Скажіть, будь ласка, які вимоги ми висуваємо до будь-якого зображення? Яким воно має бути? Поясніть чому (Заслуховує кілька відповідей учнів). Отже, зображення має бути якомога більш точним, подібним до того, що ми зображуємо.

2. Глобус − об'ємна модель Землі

(Фронтальна, евристична бесіда, 10 хв.)

Учитель демонструє учням глобус шляхом бесіди з ними визначає основні ознаки зображення Зем­лі на глобусі, записує їх на дош­ці в стовпчик. (Зображення Зем­лі, об'ємна модель, подана у масш­табі (зменшена в декілька разів), в цілому правильно передає фор­му Землі).

Спираючись на з'ясовані ознаки, вчитель дає визначення глобуса, а учні записують його в зошити.

(Цей момент важливий, тому що, згідно з ним, на наступному уро­ці в учнів формуватиметься вміння давати визначення.)

3. Масштаб та його види.

(Фронтальна, групова, індивідуаль­на робота; евристична бесіда, ро­бота з підручником, картометричні вимірювання на глобусі, 15 хв.).

Учитель. Отже, ми з вами дійшли висновку, що зменшене, об'ємне, максимально точне зображення Землі називається глобусом.

• Як ви вважаєте, зменшення роз­мірів Землі для її зображення у вигляді глобуса робиться до­вільно чи має якісь правила? Які? Для чого?

• Як називається число, що пока­зує, у скільки разів розміри зо­браження на плані, карті або гло­бусі менші за розміри на місце­вості?

Альтернатива. Прийомом „від зна­йомого (побутового) до незнайомо­го (наукового)“. Прийом може ви­користовуватися або як основний замість фронтальної бесіди, або як коригувальний у разі, якщо учн не зрозуміли суті поняття „масш­таб“. Учитель показує учням аркуш формату А4 (АЗ) і звичайний кон­верт. Він каже, що написав лис­та товаришу, але лист більший за конверт, і просить учнів дати йому пораду, що потрібно зробити, щоб лист вмістився в конверті. Викону­ючи поради учнів, учитель щоразу склада аркуш лише навпіл і нама­гається покласти його до конверта, і так доти, поки лист не помістить­ся в конверті. Вчитель дякує учням за поради й організову коротку бе­сіду за питаннями:

•  Що ми зробили, щоб лист поміс­тився в конверті? (Склали = змен­шили).

•  У скільки разів зменшили? (У чо­тири рази).

• Як у математиці називається по­казник, що показує, у скільки разів зображення менше, ніж реальні (справжні) розміри пред­мета? (Масштаб).

„Отже, якщо нам необхідно зобра­зити великий предмет, ми змен­шуємо його зображення в декіль­ка разів, − робить учитель висно­вок.− Число, що показує, у скільки разів зображення менше за справ­жній предмет, називається масш­табом“. Учитель записує на дошці: Масштаб − це число, яке показує, у скільки разів зображення на кар­ті, плані чи глобусі менше, ніж зо­браження на місцевості.

Учитель зазначає, що масштаб зав­жди вказується на карті, плані чи глобусі, інакше ми не зможемо встановити реальн розміри об'єк­тів, що зображені. До речі, зауважує він, запишіть ще одну особливість зображення Землі на глобусі: масш­таб у всіх точках глобуса однаковий. Далі учням пропонується самостій­но прочитати другий і третій абзаци на с. 33, перший абзац на с. 34 і роз­дивитися рис. 9 на с. 44 і рис. 10 на с. 34 підручника. Попередньо вчи­тель називає запитання, на які учні повинн знайти відповіді:

• Які види масштабів існують?

•  Що означає перша цифра в масш­табі?

• Що означає друга цифра в масш­табі?

• Чому в числовому та іменовано­му масштабах перша цифра зав­жди 1?

• Для чого в лінійному масшта­бі перший відрізок поділений на менші відрізки, які через один заштриховані?

• Як і з допомогою чого відбува­ється робота з лінійним масшта­бом?

Після самостійної роботи учнів з підручником учитель проводить бесіду за цими запитаннями.

Учитель пропонує учням роздиви­тися глобуси, що стоять на їх пар­тах, і визначити, в якому вигляді на них подано масштаб і що він озна­чає. Далі він повідомляє, що учні будуть тренуватися у визначенні ре­альних відстаней, які зображені на глобусі.

• Чи можна для цього використати циркуль-вимірювач? Чому?

• Який вихід ви запропонуєте з ц скрутної ситуації? (Навіщо на кожній парті лежить гнучка лі­нійка і нитка? Як х можна вико­ристати?)

Учитель показує учням дії та їх по­слідовність з вимірювання відста­ней на глобусі та їх переведення в реальні відстані на місцевості. Розрахунки він проводить на дош­ці. Учні повторюють дії вчителя на своїх глобусах, а розрахунки − в зо­шитах.

Учні виконують тренувальні впра­ви. Бажано, щоб кожен учень вико­нав кожну вправу самостійно. Піс­ля кожної вправи вчитель шляхом бесіди проводить рефлексію за та­кими запитаннями:

• Який результат ви отримали?

• Що ви зробили, щоб отримати його? (У разі виявлення помил­ки додаються запитання: Яка по­милка допущена? Чому ми при­пустилися помилки? Як її можна виправити?)

Завдання 1. Визначте відстань від Києва до Північного полюса.

Завдання 2. Визначте найменшу від­стань від Києва до екватора.

Завдання З*. У вас різні за розмі­рами глобуси, але довжина еква­тора одна й та сама − 40 тис. км. Поміряйте, скільки сантиметрів за­йма екватор на вашому глобусі, та визначте його масштаб. Знайдіть масштаб на глобусі та порівняйте його зі своїм результатом. Про що це свідчить?

Практична робота 2. Розв'язування задач з переведення числового масштабу в іменований

(Практична робота проводиться в практичному зошиті для 6 кла­су (автор О.Г. Стадник, ТОВ „Ви­давництво "Ранок"“, 2005, с. 5-7). Як зразок виконуються по одному прикладу з трьох завдань.

III. Контрольно-коригувальний етап уроку (5 хв.)

Учитель нагадує дітям основне пи­тання уроку і називає по черзі його очікувані результати. Після кожно­го очікуваного результату учні від­повідають, чи досягли вони його.

Учитель підбиває підсумок уроку, виставляє і стисло коментує оцін­ки, задає домашнє завдання.

IV. Домашнє завдання

Прочитати підручник (с. 32-34), висновки 1, 5 (с. 39), самостійно дати відповіді на очікувані резуль­тати уроку (усно), закінчити прак­тичну роботу [34; 55].


Страницы: 1, 2, 3, 4, 5


© 2010 Собрание рефератов