Рефераты

Дипломная работа: Проблема розвитку дитячих творчих здібностей

За завдання №1 Денис отримав 1 бал.

Під час виконання другого завдання хлопчик розповів про свій задум лаконічно, не використовуючи засоби художньої виразності, в його розповіді було відсутнє фантазування, оригінальність, незавершеність думки.

( Наприклад : Я хочу намалювати машину. Вона буде зеленого кольору, щоб маскуватись в кущах. Машина їхатиме по дорозі.»

За виконання даного завдання хлопчик отримав один бал.

Аналізуючи виконання третього завдання ми можемо простежити, що всі частини виконання завдання майже однакові, відмічається слабка жанрова виразність, відсутня оригінальність, зміст розповіді примітивний.

( Наприклад: « .........Їжачок побачив хлопчика і сховався під кущем. (мал. 2). Потім хлопчик пішов далі. Їжачок пішов в гості до своїх друзів інших їжачків.(мал.3).

За виконання завдання №3 хлопчик теж отримує 1 бал.

Обчислення результатів здійснювалось за формулою:

де n- бали отримані за завдання , 1 кількість завдань.

 Група № 1                                                        Група 2

16% дітей мають високий рівень            13% дітей мають високий рівень

57% дітей мають середній рівень            47% дітей мають середній рівень

27% дітей мають низький рівень            40% дітей мають низький рівень


Рис. 2.1.                                                                      Рис. 2.2.

На підставі цього група №2 була визначена експериментальною, а група №1

– контрольною.

 Результати констатуючого експерименту свідчать про доцільність організації спеціально роботи розвитку мовленнєвих творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку. Ми виконали поставлену мету, вимірявши показники первинного рівня сформованого об’єкту дослідження в експериментальній і контрольних групах. Провели якісний аналіз отриманих результатів. Це обумовило доцільність проведення формуючого експерименту в експериментальній групі.

У ход констатуючого експерименту виявлено, що діти добре володіють набутими навичками та вміннями, але не впроваджують в своїй роботі новий матеріал. Беручи до уваги аналіз даних, ми позначили групу № 1 - за експериментальну, а групу № 2 - за контрольну.

Ми виконали поставлену мету, виміривши показники первинного рівня сформованого об’єкту дослідження в експериментальній і контрольних групах. Провели якісний аналіз отриманих результатів. Це обумовило доцільність проведення формуючого експерименту в експериментальній групі.

2.2. Методика розвитку мовленнєвих творчих здібностей у старших дошкільників засобами ігор-фантазувань

Головна мета формуючого експерименту – через спеціально підібрані ігри-фантазування сприяти розвитку мовленнєвих творчих здібностей як компонента креативності особистост та здібності вільно і творчо використовувати мову і мовлення в різних ситуаціях спілкування.

Реалізація визначеної мети відбувається за такими напрямками:

Розвиток зв’язного мовлення, виховання культури мовлення дитини, який передбача особливу організацію мовленнєвої роботи, націлену на збагачення словника, граматично упорядкованості, зв’язності висловлювань у процесі роботи над текстом, а також розвиток поетичної чутливості до краси та точності художнього слова, прагнення говорити правильно і виразно рідною мовою, адже чим вищий рівень мовленнєвого розвитку дитини, тим більш вільно вона виявляє себе у створенні казок та оповідань.

Розвиток художньо-естетичного сприймання літературних творів і активного творчого ставлення дітей до літературно-мовного матеріалу, який передбачає трансформацію одержаних творів у самостійне творче висловлювання, яке небуває у кожної дитини своєї колоритності, своїх особливостей.

Розвиток творчо уяви, фантазування, дивергентного мислення та інших психічних процесів, а також пізнавальної активності дітей, яке відбувається у зв’язку з розвитком психічних процесів, а також пізнавальної активності насамперед з розвитком творчої уяви, фантазування, дивергентного мислення, що передбачає наявність суттєвої новизни й невизначеності ситуації, яка пізнається, а також безмежного розмаїття можливих засобів її вирішення.

Збагачення емоційно-чуттєвого та когнітивного досвіду дитини, яке зумовлюється творчою мовленнєвою діяльністю, яка в свою чергу сприяє розвитку особистісної активності та нестереотипності сприймання, здібності утворювати гнучкі, варіативні образи, встановлювати зворотній зв’язок в середині творчогосинтезу старого й нового.

При побудов роботи з дітьми ми спирались на дидактичні принципи : принцип урахування вікових та індивідуальних особливостей, принцип виховання в діяльност спілкуванні, принцип стимулювання дитини до саморозвитку.

Спираючись на аналіз наукової літератури, були виділені й створені такі умови, а саме фізичн умови, які визначаються у наданні матеріалів для самостійної творчості, фантазування й можливості кожну хвилину діяти разом з ним; соціально-емоційні умови, які включали в себе створення внутрішньої безпеки, відчуття розкутості й можливості діяти довільно; інтелектуальні умови, які включали розвиток уміння розв’язувати творчі завдання, розвиток інтуїції, як суміші знань, інстинктів, емоцій, морал та ціннісних суджень; розширення кругозору; надання дітям можливості діяти за нтересами; можливість ставити перед собою завдання .

Робота будувалася з поетапним ускладненням матеріалу.

Для реалізац поставленої мети навчально-виховний процес будувався за трьома етапами:

·     Пропедевтичним.

·     Відтворюючим.

·     Моделюючим.

На першому етапі роботи - пропедевтичному пріоритетною лінією визначено розвиток зв’язного мовлення.

Метою першого етапу було створення умов опосередкованого впливу на розвиток мовленнєво творчої діяльності дітей передусім через формування необхідного для використання мовленнєвих творчих завдань рівня мовленнєвої компетентності.

 На основ збагачення лексичного багажу, засвоєння граматичних уявлень діти оволодівають вміннями складати різні типи зв’язного висловлювання. Навчання відбувається в ході ігор-фантазувань, де діти вправляються в складанні різних висловлювань за допомогою структурно-логічної схеми, виконанням лексико-граматичних вправ з творчими завданнями.

Завданнями першого етапу виступили:

Здійснювати взаємозв’язок лексичних, граматичних вправ в процесі переказу літературних творів і складання дітьми монологічних висловлювань сюжетного характеру.

Розвивати активне творче ставлення до літературно-мовного матеріалу через використання гор-фантазувань, вправ, завдань.

На данному етап проводились такі заняття, які включали в себе ігри-фантазування.


Фрагмент 1

Тема: «Складання колективної казки про пригоди ведмедика і жовтого зайчика»

Мета: вчити дітей складати сюжетну розповідь за допомогою струк­турно-логічної схеми, дотримуватися основної сюжетної лінії, характе­ризувати головних героїв. Розвивати уяву, фантазування, підвести дітей до пошуку різноманітних способів розгортання сюжету.

Вид творчості: колективний

Матеріал: грашкові ведмедик та зайчик, кольорові олівці, аркуші паперу.

Хід заняття (Див. дод. №1)

Вихователь демонстрував дітям дві іграшки - ведмедика та жовтого зайчика, пропонував уважно їх розглянути, розповісти про них: хто з них старший, який в кожного вигляд, що їм найбільше подобається робити, чому в зайчика такий не звичайний колір. Можливо, з ним трапилася над­звичайна пригода, друг ведмедик вирішив допомогти зайчикові стати знову таким, як завжди.

У процес переказу, складання самостійних висловлювань дітей тре­нували у вживанн простих і складних синтаксичних конструкцій, різно­манітних типів. Використовували такі прийоми, як складання дітьми плану переказу і переказ за планом, який спочатку оформлювався в малюнках, потім діти називали кожну смислову части­ну розповіді та перекюували її за словесним планом. Ускладненим варіа­нтом був вибірковий переказ, причому робили вибірку цілого тексту. Ми заохочували дітей до виконання творчих завдань, що спрямовували дитину на вільний переказ.

У роботі з жанром казки особлива увага приділялася діалогу дійових осіб, їхнім рухам, міміці. Адже більшість казок для маленьких дітей вио­кремлює велика кількість діалогів, саме вони допомагають дитині само­стійно зробити висновок про характер, наміри, зовнішність тих чи інших дійових осіб, зрозуміти та оцінити їхні вчинки тощо. Через спілкування героїв казки відбиваються основні події твору. Крім того більшість каз­кових діалогів легко відтворюються у процесі виконавчо діяльності, пе­реказу. Дітей учили драматизувати казки, передавати характер персонажів, вживати образну лексику, засоби виразності. Важливе значення мала робота над змістовою стороною слова. На матеріалі спеціально підібраних, невеликих за об'ємом, але виразних поезій, оповідань, загадок із дітьми проводилися лексичні вправи, спря­мовані на добір епітетів, означень до заданого слова, синонімів, антоні­мів; граматичні вправи на словоутворення, словозміну. На заняттях діти активно використовувалися також вправи, спрямован на формування певного лексичного поля. Вміння добирати слова, як "дружать", тобто слова-синоніми з даним словом, найбільш точно відображають зміст думки, є дуже важливим для побудови самостійного висловлювання.

Фрагмент 2

Тема: «Ґудзик. Складання колективної казки «Про чарівний ґудзик»».

Мета: вправляти дітей у доборі різних груп слів до заданого слова, вчити. усвідомлювати пряме та переносне значення слів. Уточнити уяв­лення дошкільнят про жанрові та композиційні особливості казкового жанру. Вміти складати казку з опорою на літературознавчі уявлення. Роз­вивати творчу уяву, дивергентне мислення дітей.

Вид творчості: колективна

Хід заняття (Див. дод. №2)

 Логіка побудови заняття була така, що голов­ному творчому завершенню скласти казку - передували численні цікаві лексичні, граматичні вправи, які допомагали актуалізувати необхідний для творення словник, активізуючи, збуджували мислення, уяву, емоційний стан дітей. Все це дозволяло разігріти їх, викликати сильне бажання придумувати, створити атмосферу радісної фантазуючої гри.

Зазначимо, що на нших заняттях ми теж використовували прийоми малювання ілюстрацій до епізодів казки. Потім вихователь, зазвичай, про­понував дітям назвати свій епізод ключовим словом, реченням і визна­чити по черзі розповідали казку ще раз.

Наведемо приклад гри-фантазування.

Фрагмент 3

Тема. Розповідання української народної казки «3ачарована дівчина»

Мета: вчити дітей сприймати образний зміст твору, закріплювати знання дітей про жанрові особливості, композиційну структуру, мовні засоби української народно казки: своєрідність початку, закінчення. Продовжувати розвивати поетичний слух дітей: вміння виділяти в тексті засоби виразності: дівчина-красуня, сіренький зайчик, порівнян­ня, епітети. Розвивати мовленнєві творчі здібності, уміння скла­дати невеликі твори за заданою темою, придумувати нові епізоди до сюжету казки.

Матеріал: люстрації до казки, картки-завдання.

Методичний коментар: протягам заняття вихователь звертав увагу дітей на особливост української народної казки в порівнянні з російсь­кими.

Хід (Див дод. №3)

 Вихователь читав дітям казку. Після розповідання казки вихователь звернув увагу дітей на те, що в казках завжди щаслива кінцівка, які б пригоди не траплялися з героями, попросила пригадати, як трагічно починаються та закінчуються україн­ські та російські казки та якими словами. Бесіда за змістом казки включала не тільки запитання, але й творчі завдання, вправи. Вихователь стимулював творчі прояви дітей, допомагав Їм висловити свої припущен­ня у зв'язному висловлюванні.

Також йшла активна робота над ознайомленням дітей малими фольклорними формами.

Дітей вчили розуміти значення образних висловів, стимулювали до фантзуваня створенням спеціальних умов до само­стійного складання загадок; промовлялок, лічилок, складання невеличких історій за змістом прислів'їв та приказок, скоромовок. Занят­тя передбачали численні лексико-граматичні вправи, інтелектуално­творч завдання, а також елементи художньої творчості.

Наведемо приклад такого заняття з включенням гри-фантазування.

Фрагмент 4

Тема: «Ознайомлення з малими фольклорними формами».

Мета: продовжувати вчити дітей відгадуванню загадок, усвідомлен­ню Їх образного змісту, знайомити з жанровими особливостями прислі­в'Їв та приказок, вчити складати невеличкі розповіді за змістом прислів’їв.

Матеріал: чарівна торбинка з набором іграшок, предметні картинки, олівці, папір.

Методичний коментар: заняття складалося з чотирьох частин, кож­на 3 яких була присвячена одному з фольклорних жанрів.

Хід заняття (Див. дод.№4)

На початку занятгя вихователь демонстрував дітям чарівний мішечок з іграшками і пропонував відгадати, що в ньому знаходиться, якими способами можна про це дізнатися (пощупати, вгадати, дістати з мішечка). Вихователь доповнював - ще можна відга­дати загадку про те, що в мішечку, спитати про те. Далі дітям пропонува­лися загадки (про білку, півника, лисичку, грибок, капусту), після кожної з яких проводився детальний художній аналіз тексту, аналіз образних висловлювань.

Наступна частина заняття була присвячена промовлянню за6авля­нок, невеличких пісень, віршованих жартів.

Потім вихователь провів бесіду про подіі в їхньому власному житті, яка підготувала дітей до усвідомлення значення прислів'я "Добре роби, добре і буде", за змістом якого педагог запропонувала дітям скласти невеличку розповідь і намалювати до неї ілюстрацію.

 Отже, наша основна ідея активізувати мовленеву творчу діяльність, розвиваючи мовленнєв творчі здібності. Ми помітили, що мовлення дітей стало багатшим у лексичному граматичному плані, якісно поліпшився переказ художніх творів складання самостійних розповідів, казок і оповідань. Але переважна більшість дітей у процес складання власних висловлювань мала требу в допомозі з боку вихователя, тож такі прийоми підтримки, стимулювання, корекції твор­чого розпавідання, як підказка слова, повторення останнього слова, фрази, натяк, навідні запитання, су

місне мовлення тощо, активно вживалися не тільки на першому, а й на наступних етапах для тих дітей, хто відчував певні труднощі.

Другий етап - відтворюючий.

Мета другого етапу: створення умов цілеспрямованого розвитку інтелектуальних та творчих мовленнєвих здібностей.

 Пріоритетною лінією навчання був інтелектуально-творчий напрямок, завдяки якому відбувається розвиток творчої уяви дивергентного мислення, розвиток творчих можливостей дітей, що збагачує їхні можливості у самостійному пошуку способів розв’язання мовленнєвих творчих завдань паралельно проводиться робота з формування зв’язності та цілісності висловлювання, складеної дітьми розповіді.

 Змістовною лінією була мовленнєва робота, яка підпорядковувалась завданням розвитку творчого характеру, мислення й фантазування.

Функціональна лінія була пов’язана з розвитком зв’язності, цілісності складених текстів. Було визначено такі завдання другого етапу роботи:

Розвивати швидкість, гнучкість, мислення, творчу уяву через використання ігор-фантазувань

Ознайомити дітей з засобами вираження художнього образу в різних видах діяльності.

Формувати знання про засоби творчих дій в різних видах діяльності.

Основою для здійснення такої роботи являється створення розвивального середовища, що постійно містить у собі ознаку новизни та проблемності.

Одним із найважливіших принципів такого виду роботи був принцип багатоваріантност рішень, який сприяв розвитку гнучкості, швидкості мислення.

Фрагмент 5

Тема: Перетвори вірш у казку.

Складання творчо розповіді за віршем Григорія Чубая «Хмарка йшла на іменини»

Мета: вчити дітей складати самостійну розповідь з темою вірша, відтворюючи жанрові особливост казки, використовуючи засоби мовної виразності. Сприяти розвитку мовотворчих здібностей людей.

Матеріал: великий аркуш паперу, фарби, олівці, аркуші паперу для кожного.

Хід заняття (Див.дод. № 5)

Вихователь разом з дітьми пригадує яке небо, коли йде дощ, який настрій у дітей і чому. Потім пропонує на великому папері намалювати фарбами дощові хмари і дощ. Керуючи роботою вихователь, пропонує намалювати великі сірі важчезні хмари і маленьки хмарки. Вихователь розповідає вірш Григорія Чубая.

Хмарка йшла на менини

До сестрички, до хмаринки

В подарунок дощ несла

Й ненароком розлила.

Потім пропону дітям скласти казку за віршем, за структурно–логічною схемою. В процес складання казки діти можуть малювати свої казкові історії. Після закінчення роботи, діти розповідають, яка історія вийшла.

Фрагмент 6

Тема: «Складання творчої розповіді за віршем Петра Ребра «Соняхи».

Мета: вчити дітей складати самостійно розповіді за темою вірша, передаючи веселий настрій віршованого тексту, жанрові особливості казки. Розвивати об

разність мовлення дітей.

Матеріал: якщо немає можливості спостерігати природній сонях, вихователь використову зображення соняхів а також кольоровий папір для аплікації.

Хід заняття (Див. дод. №6)

Вихователь пропонує відгадати загадку про соняхи, потім проводить ознайомлюючу бесіду, пропонує зробити аплікацію соняха та пропонує скласти казку.

Фрагмент 7

Тема: складання ліричної казки за віршем Г. Химча «Вербові котики».

Мета: вчити дітей складати самостійно розповідь за темою вірша, передаючи його характер, настрій, жанрові особливості казки. Розвивати образність мовлення дітей.

Матеріал: гілочки верби з мохнатими котиками, олівці. Папір, муз. Запис твору П. Чайковського «лютий».

Хід заняття (Див. дод. №7)

Вихователь пропонує дітям уважно роздивитись ілюстрації котиків, і обговорює її разом з дітьми. Потім пропонує скласти ліричну казку під зимову музику.

Потім ми переходимо до наступного етапу.

На третьому-моделюючому етапі відбувається колективне та індивідуальне моделювання різних типів зв’язних висловлювань.

Мета третього етапу полягає у створенні умов для збагачення різних видів діяльності на основ розвитку мовленнєвих творчих здібностей у дітей.

Функціональною лінія виступала у зосередженні уваги на важливій характеристиці зв’язного висловлювання – образної виразності.

Завдання третього етапу:

1.Навчання дітей адекватного використання образних засобів увідповідних ситуаціях та власних творах.

2. Підведення дітей до усвідомленого переносу сформованих уявлень про жанрові особливості в самостійну творчість.

На третьому етап формується образна виразність складених дітьми творів, розвиток естетично функції мовлення.

Наводимо приклади гор-фантазувань, які проводилися на даному етапі.

Фрагмент 8

Тема: «Вечірній лист собі».

Мета: Вчити дітей виділяти головне в події, самостійно складати описові розповіді, вживати образні слова та вирази для точнішої передачі думки.

Матеріал: аркуш паперу, який імітує лист, паличка.

Вид творчості: колективний, індивідуальний.

Хід заняття (Див. дод. №8)

Діти розташовуються в колі. Вихователь демонструє великий аркуш паперу майбутній лист, на якому діти будуть писати чарівною паличкою Лист передають по черзі і кожна дитина повинна проговорити речення чи висловлювання про головні для неї под дня, тобто найсуттєвішу інформацію.

Фрагмент 9

Тема: Гpa-фантазування "У рими".

Педагог може провести цю гру після заняття і слухан­ня, сприймання віршів. Він пропону дітям самим стати поетами, складати вірші. Для початку треба знайти рими для слів, потім спробувати зак­інчити коротенький віршик.

"Швидко слово називай, йому риму підбирай":

лисичка - .. ; copкa - ... , вовчик - .... , сонце - ... , гриб - ,

Їжачок - ... , сніжок - ... , морозець - ''', свистулька - .

"Склади віршик"

На дворі йде сніжок

3айчику, зайчику, де бував?

Подивись, до нас у віконце

Сіла на гілку сорока –

Маленький жачок –

Фрагмент 10

Тема: "Слухаю, уявляю, малюю".

Мета: вчити дітей складати казку за змістом вірша, відтворювати казкові образи у власних малюнках. Розвивати художньо-естетичне сприймання твору в єдност змісту та художньої форми, чутливість до образних засобів мовлення.

Матеріал: колективна робота дітей за текстом вірша "Надзвичайна клумба", створена напередодні, олівці, папір.

Попередня робота: напередодні вихователь разом із дітьми викону­вали колективно.

Хід завдання (Див. дод. №10)

На початку заняття педагог пропонував декіль­ком дітям розглянути малюнок клумби, назвати квіти, милувався кольо­рами, квітами, пропонував дітям уявити, хто міг би завітати до клумби, для чого (мурашки, метелики, жучки, люди , сонечко). Далі вихователь виразно читав вірш. Діти розповідали, що вони уявили та намалювали свій задум.

У ході роботи ми помітили, що в дітей підвищився інтерес до поезії, також до художнього слова взагалі, це виявлялося не тільки у ставленню дітей до занять зі сприймання поетичних творів, діти вміли та хотіли складати віршики, коротенькі римовки, прислухатися до вдалих висловів своїх товаришів.

Проведена робота дозволила підвищити результативність спрямованої роботи над розвитком мовленнєвих творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку.

2.3 Аналіз результатів експериментальної роботи

Після проведення формуючого експериментубуло проведено повторне вимірюваннярівня сформованост мовленнєвих творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку. Контрольний етап здійснювався за тією ж методикоюз використанням наступних завдань: завдання №1 «Розповідь за власним малюнком»; завдання №2 «Обговорення задуму»; завдання №3 «Розповідь на тему «Їжачок пішов у гості».»

 Аналіз результати показав, що в експериментальній групі значно підвищився рівень сформованості мовленнєвих творчих здібностей , а в контрольній групі фактично залишився на тому ж рівні.

 В експериментальній групі             В контрольній групі:

 18% дітей мають високий рівень;   26% дітей мають високий рівень;

 62% дітей мають середній рівень;   64% дітей мають середній рівень;

 20% дітей мають низький рівень;    10% дітей мають низький рівень;

 Рис.2.3.                                                                               Рис.2.4.

Таблиця 2.5

Вимірювання рівня сформованості мовленнєвих творчих здібностей у дітей контрольної групи

Прізвище та ім'я дитини Завдання Сума балів
Гра 1 Гра 2 Гра 3
1 Асадова Аліна 3 2 3 2,6
2 Бордик Анастасія 1 2 2 1,7
3 Багрянов Артем 2 3 2 2,3
4 Гордієнко Вероніка 2 3 3 2,6
5 Дабогян Інна 3 2 2 2,3
6 Дунаєва Аліна 2 2 2 2,0
7 Калишев Валерій 2 1 2 1,7
8 Кривальцева Анастасія 1 2 2 1,7
9 Макаров Данил 1 2 1 1,3
10 Прошко Діна 3 3 3 3,0
11 Родацька Анна 3 3 3 3,0
12 Самолова Єва 1 2 2 1,7
13 Селезньов Данил 2 1 2 1,7
14 Соболева Ольга 2 2 3 2,3
15 Токарев Денис 3 3 2 2,6

Таблиця 2.6

Вимірювання рівня сформованості мовленнєвих творчих здібностей у дітей експериментально групи

Прізвище та ім'я дитини Завдання Сума балів
Гра 1 Гра 2 Гра 3
1 Домнич Аліна 1 1 2 1,3
2 Днмирський Олександр 2 2 2 2,0
3 Євтешнко Анастасія 2 3 2 2,3
4 Ковтурев Дмитро 1 2 2 1,6
5 Костикова Анастасія 3 3 3 3,0
6 Котов Денис 2 1 2 1,6
7 Коновалова Софія 1 1 2 1,3
8 Орлов Михайло 2 2 3 2,3
9 Павловський Олександр 2 1 2 1,6
10 Петренко Микола 1 1 1 1,0
11 Поддубко Павло 2 3 3 2,6
12 Порода Семен 2 2 2 2,0
13 Садовська Леся 2 3 3 2,6
14 Сергеєва Ольга 1 1 2 1,3
15 Устамніна Катерина 1 1 1 1,0

Рис. 2.5. Порівняльна діаграма відсоткового розподілу за рівнем сформованості мовленнєвих творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку у контрольній та експериментальній групах після проведення формуючого експерименту

Рис. 2.6. Порівняльна характеристика показників на констатуючому і контрольному етапі експерименту в експериментальній групі

Динаміка показників рівня розвитку мовленнєвих творчих здібностей в експериментальній контрольних групах.

 Аналіз кількісних даних дозволяє відзначити покращення результатів виділених показників у експериментальній групі, побачити динаміку їх розвитку потягом експерименту . Аналіз контрольного експерименту засвідчив, що зменшилась кількість дітей, що належать до низького рівня розвитку творчості, - їх стало 13%, віднесених до середнього рівня -47%, віднесених до високого рівня – 40%(в експериментальній групі).

Результати підсумкового експерименту свідчать, що у контрольній групі показники майже не змінились.. Вважаємо це наслідком традиційної методики навчання дітей.

Аналізуючи результати експерименту, необхідно підкреслити, що значно зросла ініціативність дітей, їх активність фантазування у складанні власних творів. Порівняно з попередніми даними, діти експериментальної групи вільно вільно висувають мету своєї роботи, майже всі намагаються планувати роботу і виконувати її за своїм планом. Діти раціонально добирають спеціальні дії для досягнення бажаної мети, але Дмитро , Олена, ще не досить досить добре вміють узгоджувати свої дії із поставленою метою.

Діти стали більш незалежними, самостійними, наполегливими, лише Аліна та Катерина не можуть позбутися звички звертатися за допомогою. Леся виконує своє завдання з порадами подруги Дарини. Діти із цікавістю приймали участь у складанні власних творів, намагалися діяти оригінально.

Цікаво, що діти не копіювали зразків вихователя, а виготовляли знайомі предмети з пам’яті. Кількість дітей, що виконало роботу з пам’яті в експериментальній групі становить 38% від загальної кількості, а 62% створили фантастичні, незвичайні роботи загальний рівень розвитку мовленнєвих творчих здібностей дітей експериментальної групи значно підвищився.

Таким чином, аналіз контрольного експерименту продемонстрував ефективність використання ігор фантазувань у розвитку мовленнєвих, творчих здібностях, що підтвердило висунуту нами гіпотезу. Дані дослідження свідчать, що використання ігор – фантазувань сприяє розвитку активності ініціативності та творчості.


Висновки

В результат проведеної теоретико-експериментальної роботи з теми дослідження нами були зроблені наступні висновки:

1. Входячи з аналізу наукової літератури, було визначено, що творчість – це діяльність людини, в якій вона створює нові об’єкти та знання; це вища форма активності та самодіяльності людини; це потреба в самоактуалізації, повній і вільній реалізац своїх здібностей та життєвих можливостей .

Творчість пов’язана з розвитком певних здібностей , які характеризують людину з боку психічних явищ, які в свою чергу зумовлюють успішність діяльності людини. Здібност це ті психічні явища, які є підґрунтям для набуття знань, умінь та навичок, тобто вони визначають результативний бік діяльності людини.

Здібност поділяють на загальні та спеціальні. До загальних відносяться здібності до навчання і праці, а спеціальні - це лише появи, різні сторони загальних здібностей до засвоєння досягнень людської культури.

Творчі здібност відносять до спеціальних здібностей. Творчі здібності – це інтегральна якість особистості, яка об’єднує когнітивну та особистісну сфери і виявляється при дозріванні багатьох психічних структур.

До творчих здібностей відносять музичні, художні, мовленнєві здібності.

Мовленнєві творчі здібності дітей дошкільного віку — це такий рівень прояву психологічних особливостей дитини (сприймання, мовлення, мислення, творчої уяви), який забезпечує їй стійкий інтерес та успіх у мовленнєвотворчій діяльност (складанні на основі комбінування уявлень власних творів, у зв'язному, змістовому образному висловлюванні своїх самостійних думок, вражень і переживань). Ми визнаємо існування різного рівня прояву цього виду спеціальних творчих здібностей у дошкільників. Компонентами структури здібності до мовленнєвотворчої діяльності дошкільників являються:

1) художньо-естетичне сприймання, що передбачає емоційну чутли­вість літературного тексту та відчуття засобів художньої виразно­сті;

 2) чуття мови, що характеризується адекватним сприйманням, засвоєнням, виробництвом відтворенням мовних засобів;

3) літературно-мовленнєва координація, яка представля здібність усвідомлено відбирати необхідний літературно-мовний матеріал відповідно до задуму і жанру самостійного мовленнєвого висловлювання;

4) творча уява, що проявляється у створенні дітьми літературно-мо­вних образів на основ комбінування уявлень.

2. На основ аналізу наукових підходів були визначені шляхи, методи та умови розвитку мовленнєвих творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку.

Розвиток мовленнєвих творчих здібностей відбувався за трьома основними напрямками: збудження інтересу (поширення кругозору дитини, надання можливостей діяти за інтересами, можливості визначати самостійно власн нтелектуальні завдання, проблеми та самостійно їх вирішувати), розвиток здібностей до мислення і сприймання, розвиток різних видів творчої продуктивно діяльності дітей4; врахування творчої актив­ності дитини важливий чинник розвитку її творчого потенціалу до­зволяє організувати навчання, в якому дитина виконує активно-пошукову та перетворюючу роль

Педагогічний вплив на розви­ток творчих здібностей дитини є обов'язковою умовою розвитку мовленнєвих творчих здібностей, він допомагає спрямувати творчу ініціативу дитини у правильне русло, розвивати та стимулювати дитячі творчі здібності вже з 4-5 років.

Визначено, що розвиток мовленнєвих творчих здібностей  вимагає побудування навчального процесу з урахування дидактичних принци­пів які визначають зміст, методи і організацію навчання і виявляються надійним керівництвом до дії: загалнометодичні — що складають основу на­вчання мовлення; часковометодичні — правильні для окремих видів навчальної роботи, а також вузькі принципи, які працюють лише при вивченні окремих тематичних розділів.

Розвиток мовленнєвих творчих здібностей відбувається за загальновизначеними дидактичними принципами: прин­ципів розробки навчального проекту, спрямованого на розвиток дитячих здібностей, принцип природовідповідності; всебічного роз­витку особистості; взаємозв'язку навчання та розвитку; співробітницт­ва; індивідуального підходу. Останній принцип вважається вченими і практиками одним з найважливіших.

Спираючись на аналіз наукової літератури, були виділені такі умови: фізичні умови, як визначаються у наданні матеріалів для самостійної творчості, фантазування й можливості кожну хвилину діяти разом з ним; соціально-емоційні умови, які включали в себе створення внутрішньої безпеки, відчуття розкутості й можливості діяти довільно; інтелектуальні умови, які включали розвиток уміння розв’язувати творчі завдання, розвиток інтуіції, як суміші знань, інстинктів, емоцій, морал та ціннісних суджень; розширення кругозору; надання дітям можливості діяти за нтересами; можливість ставити перед собою завдання .

3. Шляхом аналізу сучасних досліджень й науково-методичних розробок було визначено, що найефективнішим засобом у процесі розвитку мовленнєвих творчих здібностей являються ігри-фантазування .

Ігри-фантазування являються найбільш ефективним засобом в розвитку творчості дитини. В даних грах дошкільник має змогу грати зі словами, промовляючи низку звуків рідно мови, створює незвичайні слова, загадки, віршики, казки, оповідання. У грі-фантазуванні дитина може поексперимен-тувати, багаторазово виконати будь-яку дію, від якої вона отримує задоволення і наявний продукт діяльності.

Ігри-фантазування передбачають не тільки розвиток мовленнєвих творчих здібностей, а й насамперед розвиток мовлення, виховання культури мови дитини, що передбачає особливу організацію мовної роботи, націлену на збагачення словника, граматичної упорядкованості, зв'язності висловлюваності у процесі творчої роботи, розвиток поетично чутливості до краси і точності художнього слова, який сприяє прояву естетично функції дитячого мовлення. Мовленнєві творчості здібності у грі-фантазуванн виявляються у вмінні дітей самостійно, образно, зв'язно та виразно будувати власні твори.

Вони сприяють розвитку зв’язного мовлення у дітей, відіграють велику роль у досягненні дітьми високого рівня мовленнєвої культури, що характеризується багатством, точністю виразністю, формують у дітей граматичну компетентність, розвивають всі психічн процеси, головне спонукають дитину до творчості, до самостійної творчої діяльності.

4. З метою експериментальної перевірки методики розвитку мовленнєвих творчих здібностей у старших дошкільників засобами ігор-фантазувань  був проведений педагогічний експеримент на базі ДНЗ №290 м. Харкова. На основі аналізу наукової літератури були визначені наступні критерії та показники мовленнєвих творчих здібностей: літературна обізнаність, мовленнєва компетентність, креативність. Аналіз результатів констатуючого етапу експерименту дозволив підтвердити наявність 3 рівнів сформованості показників у дітей: високий 13%, середній 40%, низький 47%.

 За результатами констатуючого експерименту  була побудована відповідна методика роботи, яка складалась з комплексу ігор-фантазувань включених в заняття з розвитку мовлення. Організація роботи передбачала дотримання педагогічних принципів: принцип урахування вікових та індивідуальних особливостей, принцип виховання в діяльності і спілкуванні, принцип стимулювання дитини до саморозвитку, створення психологічного клімату, що включав себе дотримання певних умов: фізичних, соціально-емоційних, інтелектуальних. Робота з дітьми проводилася в три етапи. На першому етапі – пропедевтичному, було створення умов опосередкованого впливу на розвиток мовленнєвої творчої діяльності дітей передусім через формування необхідного для використання мовленнєвих творчих завдань рівня мовленнєвої компетентності. На другому етапі – відтворюючому, передбачалось створення умов цілеспрямованого розвитку інтелектуальних та творчих мовленнєвих здібностей. На третьому етапі – моделюючому передбачалось створення умов для збагачення різних видів діяльності на основі розвитку мовленнєвих творчих здібностей у дітей. На всіх трьох етапах використовувалися ігри-фантазування, вправи, завдання.

 Контрольний етап експерименту показав, що рівень розвитку мовленнєвих творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку в експериментальній групі підвищився високий рівень на 27%, середній – на 7%, а низький рівень зменшився на 25%, а в контрольній групі залишився майже незмінним високий рівень збільшився на 5%, середній – на 10%, а низький зменшився на 5%.

Таким чином мета завдання були реалізовані, гіпотеза підтверджена. Подальше дослідження дано проблеми можливе за рахунок розкриття, різних аспектів розвитку мовленнєвих творчих здібностей у процесі творчих ігор тощо.


Список використаних джерел

1.   Алексеева М.М., Яшина В.И. Методика развития речи и обучения родному языку дошкольников: Учеб. пособие для студ. — М.: Изд. центр Академия. 1997. — 400 с.

2.   Аматьєва О.П. Діагностика та розвиток творчих здібностей дошкільників у театрально-ігровій діяльності //Наука і освіта. - 1999. - 5-6.-С. 77-80.

3.   Андреев В.Н. Диалектика воспитания и самовоспитания творческой личности. Основы педагогики творчества. — Казань: Изд-во Казан. ун-та. 1988. -237 с.

4.   Балов ил компонент дошкільної освіти в Україні// Дошкільне вихо­вання. - 1999. - № 1. — С. 6—9.

5.   Барташнікова І.А., Барташніков О.О. Розвиток уяви творчих здіб­ностей у дітей 5—7 років. — Тернопіль: Богдан, 1998. — 85 с

6.   Бахтин ММ. Эстетика словесного творчества. — М.: Искусство 1986. - 445 с.

7.   Бєлкіна Е.В. Естетичне виховання дітей шестирічного віку засоба­ми образотворчого мистецтва (на матеріалі живопису).- К.: Вища школа, 1996. - 190с.

8.   Бібік Н.М. Формування пізнавальних інтересів молодших школя­рів. - К.: ІЗМН, 1997. - 92 с

9.   Богоявленськая Д.Б. Интеллектуальная активность как проблема творчества. Ростов: изд-во Рост. 1983. — 173 с.

10.            Богуш А.М. Дошкільна лінгводидактика. Навч. пос. — Запоріжжя: ЛШС. ЛТД, 2000. - 256 с.

11.            Богуш А.М. Концепція розвитку дитячого мовлення за Ж. Піаже // Педагогіка психологія. - 2000. — № 3. - С 22-29.

12.            Богуш А.М. Мовленнєвий розвиток дітей: сутність та шляхи реалі­зації // Дошкільне виховання, 1999. — № 6. — С 3—5.

13.             Богуш А.М., Орланова Н.П., Зеленко Н.І., Лихолетова В.К. Методи­ка розвитку рідної мови і ознайомлення з навколишнім у дошкіль­ному закладі. 1С Вища школа, 1992. - 414 с

14.             Богуш А.М.Теоретичні засади художньо-мовленнєво діяльності дітей до­шкільного віку// Педагогіка і психологія. —1998. -№ 3. — С 112—121. Божович Л.И.

15.            Болтівець С. Психологія творення мови // Дивослово. 1997. — №4.-С 31-35.

16.            Бургін М. Розвиток інтелекту: єдність теорії і практики // Шлях освіти. - 1998. - № 1. - С. 6-10.

17.            Венгер Л.А. Педагогика способностей. — М.: Педагогика, 1973. — 239 с.

18.            Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку: Програма та методичні рекомендації / Укл. А.М. Богуш. — К.: ІЗМН, 1997. - 112 с

19.            Волков И.Ф. Литература как вид художественного творчества: Кни­га для учителя. М: Просвещение, 1985. — 192 с.

20.            Волощук І.С. Науково-педагогічні основи формування творчої осо­бистості. К.: Пед. думка. 1998. — 156 с

21.            Волощук І.С. Методи розвитку творчих здібностей учнів молодшо­го шкільного віку. Метод, посібник // Рідна школа. - 1998. — № 3. — С 29-52.

22.            Выготский Л .С. Воображение и творчество в детском возрасте: Пси­холог. Очерк: Книга для учителя. — М.: Просвещение. 1991. — 94 с

23.            Гаврик Н. Розвиток мовленнєвої творчості в дошкільному віці: -Донецьк: ТОВ «Либідь», 2001.-216 с.

24.            Н. Гавриш , І. Котик Методика розвитку мовленнєвої діяльності: - К: Вища школа, 1996.

25.            Гончаренко Н.В. Гений в искусстве и науке. – М.: Искусство, 1991. – 432 с.

26.            Гришин Е.О., Юсім Ю Д. Короткий психологічний довідник — Тернопіль: ТЕІПО. 1995. - 78 с.

27.            Грязева В.Г, Петровский ВЛ. Одаренные дети // Экология творчества / Пол ред. В.А. Петровского. - М.: ИПИ РАО ЧГШЕК, 1993 -С. 65-88.

28.            Давыдов В.В. Новый подход к пониманию структуры и содержания деятельности //Психологический журнал. — 1998. - Т. 19 — № 6 - С. 20-27.

29.            Дитина в дошкільні роки / Наук, керівник КЛ. Крутій. — Запоріж­жя: ЛШС. Лтд, 2000, - 268 с

30.            Доман Г, Доман Д. Дошкольное обучение ребенка. — М.: Аквариум, 1995. - 398 с.

31.            Дружинин В.Н. Психология общих способностей. — СПб: Питер. Ком, 1999. - 368 с

32.            Дьяченко О.М. Развитие воображения в дошкольном детстве. - М.: Просвещение, 1990. - 431 с.

33.            Дьяченко О.М. Развитие воображение дошкольника. — М.:Просвещение, 1996. — 197 с.

34.            Дьяченко О.М. Проблема развития способностей: до и после Л.С. Выготского // Вопросы психологии. 1996. -№3.-С. 92—95.

35.  Закон України «Про шкільну освіту».Проект //Дошкільне виховання .- 1998 . - №1-2.- С. 3-7

36.  Запорожец АЛ. Психология восприятия ребенком-дошкольником литературного произведения // Избр. психологические труды.Педагогика, 1986. - Т. 1 - С. 68-76.

37.  Каган М.С. Искусство как феномен культуры // Искусство в систе­ме культуры- — М.: Искусство, 1987. С. 17—24.

38.  Как развивать и воспитывать способности у детей / Под ред. Е.А. Шумилина. - М.: Изд-во АПН РСФСР, 1962. - 118 с.

39.  Кліменко В. Механізм творчості: чи можна його розвивати? — К.: Шкільний світ. - 2001. - 95 с

40.  Комарова Т.С. Дошкольный возраст: проблемы развития художественно-творческих способностей//Дошкольное воспитание. 1998. 10. - С. 65-68.

41.  Кондратьева Н., Сопкова О. Как использовать модель для развития речевого творчества//Дошкольное воспитание. — 1991. — № 10. — С. 52-56.

42.  Концепція дошкільного виховання в Україні. - К.: Освіта, 1993 —16 с.

43.  Концепція мовної освіти в Україні.

44.  Костюк Г.С. Здібності і їх розвиток у дітей. — К: Знання, 1963. 80 с.

45.  Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток осо­бистості. - К.: Освіта, 1986. - 609 с.

46.  Кудина Г.Н., Мелик-Пашаев А.А., Новлянская З.Н. Как развивать художественное восприятие у школьников. — М: Знание, 1988. — 80 с.

47.  Кучерявий О.Г. Педагогіка психологія дитячої творчості (Аспект самоформування вмінь організувати творчість дітей): Навч. посібн. —К: ІЗМН, 1998.- 156 с.

48.  ЛейтесН.С. Способности и одаренность в детские годы. — М.,1984. — 76 с.

49.  Леонтьев А.А. Язык, речь, речевая деятельность. — М.: Просвещение. 1969.-214 с.

50.  Леонтьев А.Н. Проблемы развития психики. — М., 1972. — 540 с.

51.  Лук А.Н. Мышление и творчество. - М.: Политиздат, 1976. — 144 с.

52.  Люблинская А.А. Очерки психического развития ребенка. Изл-е 2-е  перераб. – М.: Просвещение, 1965-357 с.

53.  Макарова Е.Г. В начале было детство: записки педагога. — М . Педа­гогика, 1990. - 256 с.

54.  Матюшкин А.М. Концепция творческой одаренности // Вопросы психологии. - 1989. —№ 6. — С. 74—81.

55.  Мелик-Пашаев Л.А. Об источнике способности человека к художе­ственному творчеству // Вопросы психологи». - 1998 № 1 -С. 76-82.

56.  Моляко В.А. Психология творческой деятельности. — К.: Знание, 1978.-47 с.

57.  Ніколенко Д.Ф. Формування естетичних почуттів у дітей дошкіль­ного віку. — К. Рад. школа, 1967. — 95 с

58.  Песталоцци И.Г. Избранные педагогические сочинения. — М.: Педа­гогика. 1963. - С. 337-350.

59.  Петровский А.В. Популярные беседы о психологии. — М.: Педаго­гика, 1977. — 317 с

60.  Постоян Т.Г. Розвиток зв'язного мовлення дітей старшого дошкіль­ного віку в процесі продуктивно-творчої діяльності.- Одеса, 1998. - 195 с.

61.  Родари Д. Грамматика фантазии или введение в искусство приду­мывания историй. - М.: Прогресс, 1990. — 206 с.

62.  Стрелкова Л.П. Уроки сказки. - М Педагогика, 1990. - 178 с.

63.  Сдтсомлинский В.О. Серце віддаю дітям / Вибрані твори: у э т. —К.: Рад. школа, 1977. - Т. 3. - С. 105-301.

64.  Танина Л .В. Развитие словесного творчества в художественной дея­тельности дошкольников.-М.: Просвещение, 1999.-23 с.

65.  Теплов Б.М. Избранные труды. Т. 1. - М., 1985. - С. 214-248.

66.  ТихееваЕ.И. Родная речь и пути к ее развитию. – М.: Просвещение., 1976. —С. 33.

67.  Торшнна КА. Современные исследования проблемы креативности в зарубежной психологии // Вопросы психологии. - 1998. — № 4 -С. 123-132.

68.  Ушакова О.С. Речевое воспитание в дошкольном детстве. Развитие связной речи. – М.Просвещение 1996. -460 с.

69.  Ушакова О.С, Танина Л.В. Развитие словесного творчества в раз­ных видах художественной деятельности. Метол пособие. -Толь­ятти: Изд-во СГПУ, 2000. - 104 с.

70.  Ушакова Т.Н. Текст как объект психологического анализа // Психологический журнал. - 1989. - Т. 10. - № 1. - С. 107-115.

71.  Ушинсысий К.Д. Рідне слово //Твори: У 6 т. — К.: Рад, школа, 1955. — Т. 1. - С. 269-278.

72.  Фесенко Л.І. Українська народна капка як засіб розвитку зв'язного монологічного мовлення у дітей старшого дошкільного віку.- Одеса, 1994. - 176 с.

73.  Философский словарь / Под ред. И.Т. Фролова. Изл-е 5-е. — М.: Изд-во полит. литературы. 1986. — 514 с.

74.  Хрестоматія з істор вітчизняної педагогіки/ За ред. С.А. Лит­винова. — К.: Рад. школа, 1961. — 645 с

75.  Художественное творчество и ребенок /Под ред. Н.А. Ветлугиной. — М.: Педагогика, 1972. - 286 с.

76.  Чуковский КИ. От двух до пяти: книга для родителей. — М: Педа­гогика. 1990. - 354 с.

77.  Шумилин А.Т. Талант и творчество // Формирование творческих способностей: сущность, условия, эффективность. Сб. трудов. — Свердловск: СГПИ, 1990. - С. 40-53.

78.  Якубинский Л.П. Избранные работы. Язык и его функционирова­ние. - М.: Наука, 1986. -   207 с.


Страницы: 1, 2, 3


© 2010 Собрание рефератов