Рефераты

Реферат: Аналіз фінансового стану підприємства

Реферат: Аналіз фінансового стану підприємства

ЗМІСТ

ВВЕДЕННЯ .................................................................................................... 3

РОЗДІЛ 1 СУТНІСТЬ І ПРИЗНАЧЕННЯ АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА........................................................................................... 5

1.1      Поняття, значення й задачі аналізу фінансового стану підприємства.         5

1.1.1 Фінансовий аналіз і аналіз фінансового стану...................................... 5

1.1.2 Внутрішній і зовнішній аналіз............................................................... 7

1.1.3 Основні задачі аналізу........................................................................... 8

1.2 Прийоми аналізу...................................................................................... 9

1.2.1 Прийом порівняння................................................................................ 9

1.2.2 Прийом зведення й угруповання......................................................... 10

1.2.3 Прийом ланцюгових підстановок........................................................ 10

1.2.4 Прийом разниц..................................................................................... 11

1.3 Інформаційна база для аналізу фінансового стану підприємства. 11

1.4 Роль аналізу фінансового стану в розробці фінансової політики підприємства......................................................................................................................... 14

1.4.1 Задачі фінансової політики підприємства й заходь проведені в ході реформи     14

1.4.2 Методи фінансово-економічного аналізу............................................ 16

1.4.3 Система показників, використовуваних для аналітичної роботи...... 17

1.5 Прогнозування й розробка моделей фінансового стану об'єкта господарювання......................................................................................................................... 23

1.5.1 Методи прогнозування фінансової стійкості...................................... 24

РОЗДІЛ 2  МЕТОДИКА АНАЛІЗУ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ВАТ “ЗАВОД МЕТАЛОКОНСТРУКЦІЙ”.......................................................................... 27

3.1 Загальна характеристика ВАТ “Завод металоконструкцій”........... 27

3.2 Зміст аналізу.......................................................................................... 28

3.2.1 Структура аналізу фінансового стану................................................ 33

3.3 Загальна оцінка структури й динаміки бухгалтерського балансу. 35

  3.3.1 Актив балансу.................................................................................... 35

3.3.2 Пасив балансу...................................................................................... 37

3.3.3 Оцінка динаміки складу й структури активу балансу........................ 39

3.3.4 Оцінка динаміки  складу й структури пасиву балансу....................... 43

3.4 Аналіз фінансово стійкості підприємства........................................ 45

3.4.1 Абсолютні показники фінансової стійкості......................................... 47

3.4.2 Відносні показники фінансової стійкості............................................. 51

3.5  Аналіз ліквідності й платоспроможності підприємства.................. 56

3.5.1        Оцінка ліквідності балансу........................................................... 58

3.5.2 Оцінка відносних показників ліквідності й платоспроможності........ 63

3.5.3 Аналіз рухові грошових коштів.......................................................... 67

РОЗДІЛ 3 ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 73

3.1      Оцінка ділово активності підприємства....................................... 73

3.2      Оцінка рентабельності підприємства............................................. 83

3.3 Рекомендації із впливу на фінансовий стан ВАТ “Завод металоконструкцій”  88

ВИСНОВОК.................................................................................................. 92

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ............................................................................... 94


Введення

Економічна реформа в Росії (процеси роздержавлення, демонополізації, приватизації) привела до нових відносин у сфері господарської діяльності підприємств. Але зусилля органів державної влади в ході реформи були спрямовані в основному на проведення ринкової макроекономічної політики, що не переломило негативних тенденцій спаду виробництва й не створило реальних передумов для подолання промислової кризи. Основною перешкодою на шляху налагодження ефективного функціонування ринкового механізму став - повільний процес перетворень на рівн окремих підприємств.

Одна з головних задач реформи - перехід до керування ресурсами підприємства на основі аналізу його фінансово-економічної діяльності (стану).

Аналіз фінансового стану окремо взятого господарюючого суб'єкта, що дозволяє виявити недоліки організації фінансів, допомагає відповісти на питання про стабілізацію фінансово-економічного положення країни в цілому.

Економічне становище будівельного підприємства в суспільстві визначається його значимістю стосовно інших економічних систем (найчастіше більшим, чим саме будівельне підприємство) - замовникам, економіці міста, регіону, галузі, держави.

Особливе положення будівельного комплексу серед інших проявляється в тім, що саме будівельні підприємства здійснюють формування капіталу (основних виробничих фондів). Однак ця ж особливість формує основні проблеми будівельних підприємств - в умовах економічного спаду для здійснення капітальних вкладень недостатньо або взагалі немає фінансових ресурсів у суб'єктів економіки ( наслідком цього неплатоспроможний попит на будівельну продукцію).

Особливо важливим у зв'язку із цим є фінансовий аналіз. Тому що саме у фінансових відносинах і ,відповідно, у фінансовому стані підприємств проявляються вс особливості взаємин між суб'єктами економіки.

Метою даного дипломного проекту є розробка рекомендацій з поліпшення фінансового стану ВАТ “Завод металоконструкцій”. Для здійснення цієї мети необхідно зробити ретельний аналіз фінансового стану даного підприємства. Для цього необхідно вирішити наступні задачі:

·          Зробити аналіз стану й структури балансу;

·          Зробити аналіз фінансової стійкості;

·          Оцінити платоспроможність підприємства;

·          Зробити аналіз і оцінку фінансових результатів діяльності підприємства.


Розділ 1 Сутність і призначення аналізу фінансового стану підприємства.

Поняття, значення й задачі аналізу фінансового стану підприємства.

Господарюючий суб'єкт здійснює свою виробничу діяльність на ринку самостійно, але в умовах конкуренції. Конкуренція являє собою змагальність господарюючих суб'єктів, коли хні самостійні дії ефективно обмежують можливість кожного з них впливати на загальні умови обігу товарів на даному ринку й стимулюють виробництво тих товарів, які потрібні споживачеві. Ринкові регулятори, з'єднуючись із конкуренцією, утворять єдиний механізм господарювання, що змушує виробника враховувати інтереси й запити споживача. Господарюючі суб'єкти вступають між собою в конкурентні відносини в боротьбі за споживача. Господарюючий суб'єкт, що програв у боротьбі, звичайно стає банкрутом.

Під банкрутством господарюючого суб'єкта розуміється нездатність його задовольнити вимоги кредиторів по оплаті товарів (послуг), забезпечити обов'язкові платежі в бюджет позабюджетні фонди у зв'язку з перевищенням зобов'язань боржника над його майном. Щоб не стати банкрутом, що хазяює суб'єкт повинен постійно стежити за господарською ситуацією на ринку й забезпечувати собі високу стійкість. Однією з необхідних умов для забезпечення конкурентоспроможності є аналіз комерційно діяльності, у тому числі аналіз фінансового стану, тому що він дозволяє виявити найбільш складні проблеми керування підприємства в цілому і його фінансових ресурсах зокрема.


1.1.1 Фінансовий аналіз і аналіз фінансового стану.

Аналіз фінансового стану являє собою глибоке, науково обґрунтоване дослідження фінансових відносин і руху фінансових ресурсів у єдиному виробничо-торговельному процесі. Варто розрізняти поняття “фінансовий аналіз аналіз фінансового стану підприємства ”. Фінансовий аналіз - більше широке поняття, тому що він включає поряд з аналізом фінансового стану ще й аналіз формування й розподіли прибутку, собівартості продукції, реалізації й інш питання. Аналіз фінансового стану - це частина фінансового аналізу. Фінансовий стан підприємства характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідної для нормального виробничого, комерційного й іншого видів діяльност підприємства, доцільністю й ефективністю їхнього розміщення й використання, фінансовими взаєминами з іншими суб'єктами господарювання платоспроможністю й фінансовою стійкістю. Здатність підприємства вчасно робити платежі свідчить про його гарне фінансове становище.

Фінансовий стан підприємства (ФСП)- це економічна категорія, що відбиває стан капіталу в процесі його кругообігу й здатність суб'єкта господарювання до саморозвитку на фіксований момент часу.

У процес постачальницької, виробничої, збутової й фінансової діяльності відбувається безперервний процес кругообігу капіталу, змінюються структура засобів і джерел хнього формування, наявність і потреба у фінансових ресурсах і як наслідок фінансовий стан підприємства, зовнішнім проявом якого виступа платоспроможність.

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким (передкризовим) і кризовим. Здатність підприємства вчасно робити платежі, фінансувати свою діяльність на розширеній основі, переносити непередбачені потрясіння й підтримувати свою платоспроможність у несприятливих обставинах свідчить про його стійкий фінансовий стан, і навпаки.

Фінансовий стан підприємства, його стійкість і стабільність залежать від результатів його виробничої комерційної й фінансової діяльності. Якщо виробничий і фінансовий плани успішно виконуються, то це позитивно впливає на фінансове становище підприємства. І навпаки, у результаті недовиконання плану по виробництву й реалізації продукції відбувається підвищення її собівартості, зменшення виторгу й суми прибутку і як наслідок погіршення фінансового стану підприємства і його платоспроможності. Отже, стійкий фінансовий стан не є щасливою випадковістю, а підсумком  грамотного, умілого керування всім комплексом факторів, що визначають результати господарської діяльності підприємства.

Стійке фінансове становище у свою чергу впливає на виконання виробничих планів і забезпечення потреб виробництва необхідними ресурсами. Тому фінансова діяльність як складова частина господарської діяльності повинна бути спрямована на забезпечення планомірного надходження й витрати грошових ресурсів, виконання розрахунково дисципліни, досягнення раціональних пропорцій власного й позикового капіталу й найбільш ефективне його використання.

1.1.2 Внутрішній і зовнішній аналіз

Істотна роль у досягненні стабільного фінансового становища належить аналізу. Розрізняють внутрішній і зовнішній аналіз фінансового становища.

Внутрішній аналіз здійснюється для потреб керування підприємством. Його ціль - забезпечити планомірне надходження коштів розмістити власні й позикові засоби таким чином, щоб створити умови для нормального функціонування підприємства, одержання максимуму прибутку й виключення ризику банкрутства.

Зовнішній  аналіз здійснюється інвесторами, постачальниками матеріальних і фінансових ресурсів, що контролюють органами на основі публікацій звітності. Його ціль - установити можливість вигідно вкласти засобу, щоб забезпечити максимум прибутку й виключити ризик втрати.

1.1.3 Основні задачі аналізу

Основними задачами як внутрішнього, так і зовнішнього аналізу є:

1.   Загальна оцінка фінансового становища й факторів його  зміни;

2.   Вивчення відповідності між засобами й джерелами, раціональності їхнього розміщення й ефективност використання;

3.   Дотримання фінансової, розрахункової й кредитної дисципліни;

4.   Визначення ліквідності й фінансової стійкості підприємства;

5.   Довгострокове й короткострокове прогнозування стійкості фінансового становища.

Для рішення цих задач вивчаються:

-    Наявність, склад і структура засобів підприємства; причини й наслідки їхньої зміни; наявність, склад і структура джерел засобів підприємства; причини й наслідки хньої зміни;

-    Стан, структура й зміна довгострокових активів;

-    Наявність, структура поточних активів у сферах виробництва й обігу, причини й наслідки хньої зміни;

-    Ліквідність якість дебіторської заборгованості;

-    Наявність, склад і структура джерел засобів, причини й наслідки їхньої зміни;

-    Платоспроможність фінансова гнучкість.

Аналіз ФСП рунтується головним чином на відносних показниках, тому що абсолютні показники балансу в умовах інфляції дуже важко привести в порівнянний вид.

Відносн показники аналізованого підприємства можна порівнювати:

-    c загальноприйнятими “нормами” для оцінки ступеня ризику й прогнозиравания можливості банкрутства;

-    c аналогічними даними інших підприємств, що дозволяє виявити сильні й слабк сторони підприємства і його можливості;

-    с аналогічними даними за попередні роки для вивчення поліпшення або погіршення ФСП.

1.2 Прийоми аналізу.

Аналіз фінансового стану проводиться за допомогою наступних основних прийомів: порівняння, зведення й угруповання, ланцюгові підстановки, прийом разниц. В окремих випадках можуть використовуватися методи журливого моделювання (регресивний аналіз, кореляційний -аналіз).

1.2.1 Прийом порівняння

Прийом порівняння полягає в зіставленні фінансових показників звітного періоду з їхніми плановими значеннями( норматив, норма, ліміт) і з показниками попереднього періоду. Для того щоб результати порівняння забезпечили правильні висновки аналізу, необхідно встановити порівнянність порівнюваних показників, тобто їхня однорідність і однокачественность. Порівнянність аналітичних показників зв'язана з порівнянністю календарних строків, методів оцінки, умов роботи, нфляційних процесів і т.д.

1.2.2 Прийом зведення й угруповання

Прийом зведення й угруповання полягає в об'єднанні інформаційних матеріалів в аналітичні таблиці, що дає можливість зробити необхідні зіставлення й висновки. Аналітичн угруповання дозволяють у процесі аналізу виявити взаємозв'язок різних економічних явищ і показників, визначити вплив найбільш істотних факторів виявити ті або інші закономірності й тенденції в розвитку фінансових процесів.

1.2.3 Прийом ланцюгових підстановок

Прийом ланцюгових підстановок застосовується для розрахунків величини впливу окремих факторів у загальному комплексі їхнього впливу на рівень сукупного фінансового показника. Цей прийом використовується в тих випадках, коли зв'язок між показниками можна виразити математично у формі функціональної залежності. Сутність прийому ланцюгових підстановок полягає в тому, що, послідовно заміняючи кожний звітний показник базисним, всі інші показники розглядаються при цьому як незмінні. Така заміна дозволяє визначити ступінь впливу кожного фактору на сукупний фінансовий показник. Число ланцюгових підстановок залежить від кількості факторів, що впливають на сукупний фінансовий показник. Розрахунки починаються з вихідно бази, коли всі фактори дорівнюють базисному показнику. Ступінь впливу кожного фактору встановлюється шляхом послідовного вирахування: із другого розрахунку віднімається перший; із третього-другої й т.буд. Застосування методу ланцюгових підстановок вимагає строгої послідовності визначення впливу  окремих факторів. Ця послідовність полягає в тім, що в першу чергу звертається увага на ступінь впливу кількісних показників, що характеризують абсолютний об'єм діяльності, об'єм  фінансових ресурсів, об'єм доходів і витрат, у другу чергу - якісних показників, що характеризують рівень доходів і витрат, ступінь ефективност використання фінансових ресурсів.

1.2.4 Прийом разниць

Прийом разниць полягає в тому, що попередньо визначається абсолютна або відносна різниця (відхилення від базисного показника) по досліджуваному  факторі й сукупному  фінансовому показнику. Потім це відхилення (різниця) по кожному фактор множиться на абсолютне значення інших взаємозалежних факторів. При вивченн впливу на сукупний показник двох факторів (кількісного і якісного) прийняте відхилення по кількісному факторі множити на базисний якісний фактор, а відхилення по якісному факторі - на звітний кількісний фактор.

Прийом ланцюгових підстановок і прийом разниц є різновидом прийому, що одержало назву елимінировання”. Елимінировання - логічний прийом, використовуваний при вивченні функціонального зв'язку, при якому послідовно виділяється вплив одного фактору й виключається вплив всіх інших. Використання прийомів аналізу для конкретних цілей вивчення стану аналізованого господарюючого суб'єкта складається в сукупності методику аналізу.

 

1.3 Інформаційна база для аналізу фінансового стану підприємства.

Інформаційною базою для проведення аналізу фінансово-економічного стану підприємства служить бухгалтерська звітність. Звітність організації (господарюючого суб'єкта ) - це система показників, що характеризує результати й відбиває умови її роботи за минулий період.

У звітність включені всі види поточного обліку: бухгалтерський, статистичний оперативно-технічний. Завдяки цьому забезпечується можливість відбиття у звітності всього різноманіття підприємницької діяльності підприємства.

По характер відомостей, що втримуються у звітах, розрізняють управлінську (внутрішню) фінансову (зовнішню) звітності (мал. 1).

До фінансово звітності пред'являється ряд вимог. Основні з них:

-доречність вірогідність інформації;

-значимість даної  звітності.

Аналіз фінансово-економічного стану підприємства в основному базується на фінансовій (зовнішньої) бухгалтерської звітності підприємства.

Фінансова бухгалтерська звітність складається з декількох утворююче єдине ціле звітних документів:

·       бухгалтерського балансу, форма № 1;

·       звіту про прибутки й збитки, форма № 2;

·       звіту про рух капіталу, форма № 3;

·       звіту про рух грошових коштів, форма № 4;

·       додаток до бухгалтерського балансу, форма № 5


Рис. 7.  Види звітності організац хня коротка характеристика

Оскільки фінансова звітність - це документи, що показують результати діяльност організації за певний період у минулому, те часто в зовнішніх аналітиків нема ншого виходу, крім як оцінювати нинішній стан, ґрунтуючись на застарілих даних. Через того що аналитики зацікавлено насамперед в одержанні інформац про те, що відбувається зараз і найімовірніше відбудеться в майбутньому, а не про те, що трапилося в минулому, то вони не повинні екстраполювати історичну нформацію на нинішні умови й тим більше робити на її основі прогнози відносно майбутнього.


1.4 Роль аналізу фінансового стану в розробці фінансової політики підприємства.

Однієї із задач реформи підприємства є перехід до керування фінансами на основ фінансово-економічного стану з урахуванням постановки стратегічних цілей діяльності підприємства, адекватних ринковим умовам, і пошуку шляхів їхнього досягнення. Результати діяльності будь-якого підприємства цікавлять як зовнішніх ринкових агентів (у першу чергу інвесторів, кредиторів, акціонерів, споживачів і виробників) , так і внутрішніх (керівників підприємства, працівників адміністративно-управлінських структурних підрозділів, працівників виробничих підрозділів).

1.4.1 Задачі фінансової політики підприємства й заходи проведені в ході реформи

При проведенн реформи підприємства стратегічними задачами розробки фінансової політики підприємства є:

·       максимізація прибутку підприємства;

·       оптимізація структури капіталу підприємства й забезпечення його фінансової стійкості;

·       досягнення прозорості фінансово-економічного стану підприємств для власників (учасників, засновників), інвесторів, кредиторів;

·       забезпечення нвестиційної привабливості підприємства;

·       створення ефективного механізму керування підприємством;

·       використання підприємством ринкових механізмів залучення фінансових засобів.

У рамках цих задач рекомендується виконати наступні заходи щодо ряду напрямків в област керування фінансами:

·       проведення ринкової оцінки активів;

·       проведення реструктуризації заборгованості по платежах у бюджет;

·       розробка програми мер по ліквідації заборгованості по виплаті заробітної плати;

·       розробка мер по зниженню не грошових форм розрахунків;

·       проведення аналізу положення підприємства на ринку й вироблення стратегії розвитку підприємства;

·       проведення нвентаризації майна й здійснення реструктуризації майнового комплексу підприємства.

Слід зазначити той факт, що при розробці ефективної системи керування фінансами постійно виникає основна проблема сполучення інтересів розвитку підприємства, наявності достатнього рівня коштів для проведення зазначеного розвитку й збереження високої платоспроможності підприємства.

Значення аналізу фінансово-економічного стану складно переоцінити, оскільки саме він є тією базою, на якій будується розробка фінансової політики підприємства. Аналіз опирається на показники квартальної й річної  бухгалтерської звітності. Попередній аналіз здійснюється перед складанням бухгалтерської й фінансово звітності, коли ще є можливість змінити ряд статей балансу, а також для складання пояснювальної записки до річного звіту. На основі даних підсумкового фінансово-економічного стану здійснюється вироблення майже всіх напрямків фінансової політики підприємства, і від того, наскільки якісно він проведений, залежить ефективність прийнятих управлінських рішень. Якість самого фінансового аналізу залежить від застосовуваної методики, вірогідності даних бухгалтерсько звітності, а також від компетентності особи, що приймає управлінське рішення в області фінансової політики.

1.4.2 Методи фінансово-економічного аналізу

Основними компонентами фінансово-економічного аналізу діяльності підприємства є:

·       аналіз бухгалтерської звітності;

·       горизонтальний аналіз;

·       вертикальний аналіз;

·       трендовый аналіз;

·       розрахунок фінансових коефіцієнтів.

1.4.2.1 Аналіз бухгалтерської звітності являє собою вивчення абсолютних показників, представлених у бухгалтерській звітності.

У процесі аналізу бухгалтерської звітності визначаються склад майна підприємства, його фінансов вкладення, джерела формування власного капіталу, оцінюються зв'язки з постачальниками й покупцями, визначається розмір і джерела позикових засобів, оцінюються розмір виручки від реалізації й розмір прибутку,

При цьому варто порівнювати фактичні показники звітності із плановими (кошторисними) встановити причини їхньої невідповідності.

1.4.2.2 Горизонтальний аналіз складається в порівнянні показників бухгалтерсько звітності з показниками попередніх періодів.

Найпоширенішими методами горизонтального аналізу є:

·       просте порівняння статей звітності й аналіз їхніх різких змін;

·       аналіз змін статей звітності в порівнянні зі змінами інших статей.

При цьому особлива увага варто приділяти випадкам, коли зміна одного показника по економічній природі не відповідає зміні іншого показника.

1.4.2.3 Вертикальний аналіз проводиться з метою виявлення питомої ваги окремих статей звітності в загальному підсумковому показнику й наступному порівнянні результату з даними попереднього періоду.

1.4.2.4 Трендовый аналіз заснований на розрахунку відносних відхилень показників звітності за ряд років від рівня базисного року.

1.4.3 Система показників, використовуваних для аналітичної роботи

При проведенн аналізу варто враховувати різні фактори, такі як ефективність застосовуваних методів планування, вірогідність бухгалтерської звітності, використання різних методів обліку (облікової політики), рівень диверсифікованості діяльності інших підприємств, статичність використовуваних коефіцієнтів.

Деякі показники, що рекомендуються для аналітичної роботи (для розробки фінансової політики особливе значення має вибір системи показників, оскільки вони є основою для оцінки діяльності підприємства зовнішніми користувачами звітності, такими як нвестори, акціонери, кредитори), представлені в табл.1.

Таблиця 1

Деякі показники, що рекомендуються для аналітичної роботи

Найменування показника Що показує Як розраховується Коментарі

 

1 2 3 4

 

Показники ліквідності

 

Загальний коефіцієнт покриття Достатність оборотних коштів у підприємства,які можуть бути використані їм для погашення своїх короткострокових зобов'язань Відношення поточних активів(оборотних коштів) до поточних пасивів (короткостроковим зобов'язанням) Нижня границя обумовлена тим, що оборотних коштів повинне бути досить, щоб покрити сво короткострокові зобов'язання. Перевищення оборотних активів над короткостроковими зобов'язаннями більш ніж в 2 рази вважається також небажаним, оскільки свідчить про нераціональний вкладенням підприємством своїх засобів і неефективному їхньому використанні

 

Коефіцієнт термінової ліквідності Прогнозован платіжні можливості підприємства за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами Відношення коштів і короткострокових цінних паперів плюс суми мобілізованих засобів у розрахунках з дебіторами до короткострокових зобов'язань 1 і вище. Низькі значення вказують на необхідність постійної роботи з дебіторами, щоб забезпечити можливість обігу найбільш ліквідної частини оборотних коштів у грошову форму для розрахунків зі своїми постачальниками

 

Коефіцієнт ліквідності при мобілізації засобів Ступінь залежності платоспроможності компанії від матеріально виробничих запасів витрат з погляду необхідності мобілізації коштів для погашення своїх короткострокових зобов'язань Відношення матеріально-виробничих запасів і витрат до суми короткострокових зобов'язань 0,5-0,7

 

Показники фінансової стійкості

 

Співвідношення позикових і власних засобів Скільки позикових засобів залучило підприємство на 1 руб. вкладених в активи власних засобів Відношення всіх зобов'язань підприємства(кредити, позики й кредиторська заборгованість) до власних засобів Значення співвідношення повинне бути менше 0,7. Перевищення зазначеної границі означа залежність підприємства від зовнішніх джерел засобів, втрат фінансово стійкості(автономності)

 

Коефіцієнт забезпеченості власними засобами Наявність власних оборотних коштів підприємства, необхідних його фінансової стійкості Відношення власних оборотних коштів до загальної величини оборотних коштів підприємства Нижня границя-0,1. Чим вище показник(близько 0,5), тим краще фінансовий стан підприємства, тим більше в нього можливостей у проведенні незалежно фінансової політики

 

Коефіцієнт маневреності власних  оборотних коштів Здатність підприємства підтримувати рівень власного оборотного капіталу й поповнювати оборотні кошти якщо буде потреба за рахунок власних джерел Відношення власних оборотних коштів до загальної величини власних засобів(власного капіталу) підприємства 0,2-0,5. Чим ближче значення показника до верхній рекомендувати^ся границе, щоМ, тим більше можливостей фінансового маневру в підприємства

 

Інтенсивність використання ресурсів

 

Рентабельність чистих активів по чистому прибутку Ефективність використання засобів, що належать власникам підприємства. Служить основним критерієм при оцінці рівня котирування акцій на біржі Відношення чистого прибутку до середнього за період величині чистих активів Рентабельність чистих активів по чистому прибутку повинна забезпечувати окупність вкладених у підприємство засобів акціонерів

 

Рентабельність реалізованої продукції Ефективність витрат, зроблених підприємством на виробництво й реалізацію продукції Відношення прибутку від реалізованої продукції до об'єму витрат на виробництво реалізованої продукції Динаміка коефіцієнта може свідчити про необхідність перегляду цін або посилення контролю за собівартістю реалізованої продукції

 

Інші показники рентабельності фондо-, энерго-, материало-ємності

І т.п.

 

Показники ділової активності
Коефіцієнт оборотності оборотного капіталу Швидкість обороту матеріальних і грошових ресурсів підприємства за аналізований період або скільки рублів обороту(виторгу) знімає з кожного рубля даного виду активів Відношення чистого виторгу від реалізації до середнього за період величині вартост матеріальних оборотних коштів, коштів і короткострокових цінних паперів Нормативного значення ні, однак зусилля керівництва підприємства у всіх випадках повинн бути спрямовані на прискорення оборотності. Якщо підприємство постійно прибігає до додаткового використання позикових засобів (кредити, позики, кредиторська заборгованість), значить сформована швидкість обороту генеру недостатню кількість коштів для покриття витрат і розширення діяльності

 

Коефіцієнт оборотності власного капіталу Швидкість обороту вкладеного власного капіталу або активність коштів, якими ризикують акціонери Відношення чистого виторгу від реалізації до середнього за період об'єму власного капіталу Якщо показник рентабельності власного капіталу не забезпечує його окупність, то даний коефіцієнт оборотності означає бездіяльність частини власних засобів, тобто свідчить про нераціональність їхньої структури. При зниженні рентабельност власного капіталу необхідно адекватне збільшення оборотності

 

Для попередньо оцінки фінансово-економічного стану підприємства вищенаведені показники варто розділити на перший і другий класи, що мають між собою якісні розходження (мал. 2).



Рис. 2. Класифікація відносних показників

У перший клас входять показники, для яких визначені нормативні значення. До їхнього числа ставляться показники ліквідності й фінансової стійкості. При цьому як зниження  значень показників нижче нормативних, так і їхнє перевищення, а також їхній рух в одному з названих напрямків варто трактувати як погіршення характеристик аналізованого підприємства. У такий спосіб варто виділити кілька станів показників першого класу, які представлені в табл.2.

Таблиця 2

Стан показників першого класу

Наведен в табл. 2 можливі стани можуть характеризуватися в такий спосіб:

стан 1.1- значення показників перебуває в межах діапазону нормативних значень, що рекомендується,(далі йменується “коридор ”), але в його границь. Аналіз динаміки зміни показників показує, що він рухається убік найбільш прийнятних значень (рух від границь до центра “коридору ”). Якщо група показників даного класу перебуває в стані 1.1, то відповідному аспекту фінансово-економічного положення можна дати оцінку “відмінно ”;

стан 1.2- значення показників перебувають у рекомендуються границях, що М, а аналіз показників показує їхня стійкість. У цьому випадку по даній групі показників фінансово-економічний стан підприємства можна визначити як “відмінне (значення стійко перебувають у середині “коридору ”), “гарне ” (значення в однієї із границь “коридору ”);

стан 1.3- значення показників перебувають у рекомендуються границах, щоМ, але аналіз динаміки вказує на їхнє погіршення (рух від середини “коридору ” до його границь). Оцінка аспекту фінансово-економічного стану - “добре ”;

стан 2.1- значення показників перебувають за межами що рекомендуються, але спостерігається тенденція до поліпшення, У цьому випадку залежно від відхилення від норми й темпів руху до неї фінансово-економічний стан може бути охарактеризоване як “гарне ” або “задовільне ”;

стан 2.2- значення показників стійко перебувають поза “коридором, що рекомендується,”. Оцінка - “задовільно ” або “незадовільно ”. Вибір оцінки визначається величиною відхилення від норми й оцінками інших аспектів фінансово-економічного стану;

стан 2.3 - значення показників за межами норми й увесь час погіршуються. Оцінка - “незадовільно .

У другий клас показників входять ненормовані показники, значення яких не можуть служити для оцінки ефективності функціонування підприємства і його фінансово-економічного стану без порівняння зі значеннями цих показників на підприємствах, що випускають продукцію, аналогічну продукції підприємства, і виробнич потужності, що мають, порівнянні з потужностями підприємства, або аналізу тенденції зміни цих показників. У цю групу входять показники рентабельності, характеристики структури майна, джерел і стану оборотних коштів.

По даній груп показників доцільно опиратися на аналіз тенденцій зміни показників і виявляти погіршення або поліпшення. Таким чином, друга група може бути охарактеризована лише наступними станами:

“поліпшення ” - 1;

“стабільність ” - 2;

“погіршення ” - 3.

Для виряджаючи показників можуть бути визначені “коридори ” оптимальних значень залежно від хньої приналежності до різних видів діяльності й інших особливостей функціонування підприємств.

Поділ груп показників на два класи значною мірою умовно і є поступкою недостатньо розвиненості розглянутого аналітичного інструмента. З метою одержання більше об'єктивної оцінки фінансово-економічного стану підприємства доцільно зіставити стану показників першого й другого класу. Таке зіставлення представлене в табл.3.

Таблиця 3

Зіставлення станів показників першого й другого класу

Стан показників першого класу Стан показників другого класу Оцінка
1.1 1 Відмінно
1.2 Відмінно, добре
1.3 2 Добре
2.1 Добре, задовільно
2.2 3 Задовільно, незадовільно
2.3 Незадовільно

Використовуючи таке зіставлення, можна одержати й середню інтегральну оцінку, і зіставлення експрес-оцінки фінансово-економічного стану підприємства по окремих групах показників. Разом з тим дані оцінки, будучи індикаторами економічно експрес-діагностики фінансового стану підприємства, не вказують керівництву підприємства напрямків удосконалювання організації керування їм.

 

1.5 Прогнозування й розробка моделей фінансового стану об'єкта господарювання.

Розробка прогнозних моделей фінансового стану підприємства необхідна для вироблення генерально фінансової стратегії по забезпеченню підприємства фінансовими ресурсами, оцінки його можливостей у перспективі. Вона повинна будуватися на основі вивчення реальних фінансових можливостей підприємства, внутрішніх і зовнішніх факторів охоплювати такі питання , як оптимізація основних і оборотних коштів, власного й позикового капіталу, розподіл прибутку, інвестиційну й цінову політику. Основна увага  при цьому приділяється виявленню й мобілізації внутрішніх резервів збільшення грошових доходів, максимальному зниженню собівартост продукції й послуг, виробленню правильної політики розподілу прибутку, ефективному використанню капіталу підприємства на всіх стадіях його кругообігу.

1.5.1 Методи прогнозування фінансової стійкості

Звичайно виділяють чотири методи прогнозування фінансової стійкості суб'єкта господарювання:

·          экстрополяцию;

·          метод строків оборотності;

·          метод бюджетування;

·          метод попередніх (прогнозних) балансів.


1.5.1.1 Екстрополяція

При використанн першого методу виходять із припущення про існування прямої залежності між оборотним капіталом і об'ємом продажів, що може бути виражена за допомогою простого коефіцієнта (відношення чистого оборотного капіталу до об'єму продажів). Або за допомогою рівняння зв'язку:

Y=a+bx ,

Де  a- постійна величина чистого оборотного капіталу;

b- коефіцієнт регресії, що відбиває ступінь залежності оборотного капіталу від об'єму продажів.

Знаючи величину цих коефіцієнтів і прогнозований об'ємів продажів, можна визначити потреба в чистому оборотному капіталі (фінансово-експлуатаційну потребу в оборотних коштах).

Однак цей метод досить спрощений, тому що враховує єдиний фактор - об'єм продажів, тоді як рівень потреби в короткостроковому фінансуванні багато в чому залежить від строку оборотності запасів, дебіторської й кредиторської заборгованості й т.д.

1.5.1.2 Метод строків оборотності

Другий метод визначення чистого оборотного капіталу заснований на вивченні тривалост виробничо-комерційного циклу: період оборотності запасів плюс період оборотності дебіторської заборгованості мінус період оборотності кредиторсько заборгованості, помножений на одноденний оборот по реалізації.

Однак цей метод має свої недоліки, тому що строки оборотності не є нормативними, а змінюються під впливом різних факторів і тому у свою чергу вимагають прогнозування й уточненні.

1.5.1.3 Метод бюджетування заснований на плануванні надходження й витрати коштів, у тому числі від основної, інвестиційної й фінансової  діяльності, докладно описаний О.Ф.Єфімовій "Фінансовий аналіз". Розрахунок відхилень між надходженням і виплатами показує планована зміна коштів і створює основу для прийняття відповідних управлінських рішень. Прогнозування грошових потоків дозволяє визначити розміри надлишку й недоліку готівки в обороті підприємства. Реальність прогнозів надходження й витрати коштів залежить від ступеня їхньо невизначеності.

1.5.1.4 Метод попередніх прогнозних балансів

Одним з методів фінансового прогнозування є складання прогнозного звіту про прибутки й збитки й прогнозний баланс, найбільше повно освітленого Д.А Панковым "Бухгалтерський облік і аналіз у закордонних країнах." Прогнозна звітність може складатися на кінець кожного місяця, кварталу, року. Вона дозволить установити й оцінити зміни, які відбудуться в активах підприємства й джерелах їхнього формування в результаті господарських операцій на планований період часу.

Страницы: 1, 2, 3


© 2010 Собрание рефератов