Реферат: Аналіз фінансового стану підприємства

Прогнозний баланс може складатися на підставі системи планових розрахунків всіх показників виробничо-фінансової діяльності, а також на підставі динаміки окремих статей балансу і їхніх співвідношень. Більшу допомогу при розробці прогнозно фінансової звітності й моделей фінансового стану підприємства можуть зробити комп'ютерні програми по фінансовому моделюванню.

Зіставлення прогнозних значень статей балансу з фактичними на кінець звітного періоду дозволить установити, які зміни відбудуться у фінансовому стані підприємства, що дасть можливість внести корективи в його виробничу й фінансову стратегію.

Розділ 2  Методика аналізу фінансового стану ВАТ “Завод металоконструкцій ”.

3.1 Загальна характеристика ВАТ “Завод металоконструкцій ”

Організаційно правова форма підприємства - відкрите акціонерне товариство.

Ліцензія на здійснення будівельних робіт, видана на підставі рішення федерального ліцензійного центра 02 грудня 1997р. Надає підприємству право на здійснення наступних видів робіт:

I.          Виконання проектних робіт для будинків і споруджень другого рівня відповідальності.

q   Будівельне проектування й конструювання:

·          Будівельн конструкції, вузли й деталі;

·          Фундаменти.

II.        Виконання будівельно-монтажних робіт для будинків і споруджень другого рівня відповідальності.

q   Піднесення несучих і конструкцій, що обгороджують, будинків і споруджень:

·          Монтаж металоконструкцій і установка арматури.

III.      Виробництво окремих видів будівельних матеріалів, конструкцій і виробів.

q   Виробництво несучих металевих будівельних конструкцій і виробів першої й другої групи - виготовлення металоконструкцій і виробів для мостів, шляхопроводів, тунелів, морських і річкових причальних споруджень.

IV.      Інжинірингов послуги.

q   Розробка тендерної документації для підрядних торгів:

·          Проведення попередніх досліджень;

·          Сприяння в проведенні торгів;

·          Розробка умов предквалификационного відбору здобувачів;

·          Експертиза оферт;

·          Видача рекомендацій з визначення переможця торгів;

·          Консультац за умовами контракту.

Слід зазначити, що за останні 3 роки “Завод металоконструкцій одержав велику кількість замовлень від вітчизняних і закордонних компаній (див. Табл.4).Найвідоміші з них:

·          Виготовлення металоконструкцій каркаса виробничого корпуса пивоварного заводу “Відень”. Генпідрядник ЗАТ “Унисто”.Об'єм поставки 289 тонн 1998 рік.

·       Пивоварний завод “Балтика”. Металоконструкції транспортно-пішохідної галереї. Генпідрядник: ВАТ “Стальконструкция”. Об'єм поставки 90 тонн, 1999 рік.

·       Саме велике будівництво в Європі в 1998 році тютюнова фабрика “Пилип Моррис”. Генпідрядник - фінська компанія “Skanska Oy”. Замовлення на виготовлення й монтаж металоконструкцій був отриманий у результаті твердого відбору серед декількох претендентів - вітчизняних і закордонних компаній. Початок будівництва 1998 рік, закінчення - 1999 рік. За час будівництва ВАТ “Завод металоконструкцій” виготовив і змонтував 2150 тонн металоконструкцій. При цьому від замовника не отримано ні однієї рекламації.

3.2 Зміст аналізу

Існу різноманітна економічна інформація про діяльність підприємства й множина способів аналізу цієї діяльності.

Аналіз фінансово-економічного стану підприємства по даним зовнішньої фінансов звітності є класичним способом аналізу. Його проведення включає наступні етапи:

Збір інформації й оцінка її вірогідності, відбір даних з форм бухгалтерської звітності за необхідний період часу.

Перетворення типових форм бухгалтерської звітності в аналітичну форму.

Характеристика структури звіту (вертикальний аналіз) і зміни Розрахунки й угруповання показників по основних напрямках аналізу.

Виявлення й зміна груп показників за досліджуваний період.

Установлення взаємозв'язків між основними досліджуваними показниками й нтерпретація результатів.

Підготовка висновку про фінансово-економічний стан підприємства.

Виявлення “вузьких місць” і пошук резервів.

Розробка рекомендацій з поліпшення фінансово-економічного стану підприємства.

3.2.1 Структура аналізу фінансового стану

Структура аналізу фінансово-економічного стану підприємства складається з оцінки п'яти основних блок-параметрів (рис. 3)

Ці блоки, будучи взаємозалежними, являють собою структуру аналізу, на підставі якої виробляються розрахунки й угруповання показників, що дають найбільш точну й об'єктивну картину поточного економічного стану підприємства.

Аналіз фінансово-економічного стану підприємства не представляє складності при наявності всіх необхідних даних і припускає невеликі витрати часу для дослідження тактичних аспектів діяльності підприємства.

Рис.3 Структура аналізу фінансового стану підприємства

3.3 Загальна оцінка структури й динаміки бухгалтерського балансу

Аналіз фінансового стану підприємства починається з вивчення бухгалтерського балансу, його структури, складу й динаміки. Для цього необхідно розглянути наступн питання:

·       Основн концепції балансу;

·       Значення й функції балансу;

·       Будова бухгалтерського балансу.

Бухгалтерський баланс – це нформація про фінансове становище господарюючої одиниці на певний момент часу, що відбиває вартість майна підприємства й вартість джерел фінансування.

Бухгалтерський баланс - спосіб відбиття в грошовій формі стану, розміщення, використання засобів підприємства по їхньому відношенню до джерел фінансування.

У ринковій економіці бухгалтерський баланс - основне джерело інформації, за допомогою якого широке коло користувачів може :

·       Ознайомитися з майновим станом підприємства;

·       Визначити заможність підприємства: чи зуміє організація виконати свої зобов'язання перед третіми особами - акціонерами, інвесторами, кредиторами, покупцями й ін.;

·       Визначити кінцевий фінансовий результат роботи підприємства й ін.

3.3.1 Актив балансу

Під активами звичайно розуміють майно (ресурси підприємства), у яке інвестован гроші. Статті активу розташовуються залежно від ступеня ліквідност (рухливості) майна, тобто від того, наскільки швидко даний вид активу може придбати грошову форму. Розділи активу балансу також будуються в порядку зростання ліквідності

Необоротн активи (іммобілізовані засоби):

·          Нематеріальн активи (патенти, авторські права, ліцензії, торговельні марки й інші коштовні, але не упредметнені активи, контрольовані підприємством);

·          Основн засоби (майно, будинки, устаткування, земля, тобто матеріальні активи з відносно довгим терміном корисної служби);

·          Капіталовкладення (незавершене будівництво, довгострокові фінансові вкладення й ін.).

Оборотні активи (мобільні засоби):

·       Запаси товарно-матеріальних цінностей і витрати (сукупність статей, які характеризують майно:

a)            Хранящееся для реалізації;

b)           виробництва, Що Перебувають у процесі, для реалізації;

c)            Постійно витрачаються на виробництво продукції);      

·     Дебіторська заборгованість;

·     Короткостроков фінансові вкладення (капіталовкладення в цінні папери, інвестиції й ін.);

·     Кошти.

Оборотн активи більше ликвидны, чим внеоборотные. Це обумовлено тим, що внеоборотные активи представляють ту частину майна підприємства, що не призначена для продажу, а постійно використовується для виробництва, зберігання й транспортування продукції. Оборотні активи беруть участь у постійному цикл перетворення їх у кошти. У свою чергу, їх також можна розділити по ступен ліквідності: найбільш ліквідні оборотні активи - кошти, цінні папери, далі по ступені убутної ліквідності треба дебіторська заборгованість, запаси й витрати.

3.3.2 Пасив балансу

Пасив бухгалтерського балансу відбиває джерела фінансування засобів підприємства, згруповані на певну дату по їхній приналежності й призначенню. Іншими словами пасив показує:

·     Величину засобів (капіталу), вкладених у господарську діяльність підприємства;

·     Ступінь участі в створенні майна підприємства.

У закордонній практиці існує трохи інше тлумачення сутності пасиву балансу - це зобов'язання за отримані цінності або вимоги на отримані підприємством ресурси (активи).

Дан визначення не суперечать один одному, але в сучасній концепції бухгалтерського обліку останнє більш переважно.

Для аналітичних досліджень і оцінки структури пасиву всі зобов'язання групують по наступних ознаках:

1. Юридичн приналежності:

·          Зобов'язання перед власниками підприємства (власний капітал);

·          Зобов'язання перед третіми особами - кредиторами, банками й т.п. (позиковий капітал);

2. Терміновост повернення зобов'язань:

·          Засоби тривалого користування;

·          Засоби короткострокового користування.

Слід зазначити, що зобов'язання перед власниками становлять практично постійну частину пасиву балансу, не підлягаючому погашенню під час діяльності організації. Зобов'язання перед третіми особами мають різні строки повернення :менш одного року - короткострокові, більше одного року - довгострокові.

При проведенн аналізу балансу необхідно враховувати наступне:

·       Фінансова нформація, закладена в бухгалтерський баланс ,носить історичний характер, тобто показує положення підприємства на момент складання звітності;

·       В умовах нфляції відбувається необ'єктивне відбиття в тимчасовому інтервалі результатів господарської діяльності;

·       Фінансова звітність несе інформацію тільки на початок і кінець звітного періоду, і тому неможливо вірогідно оцінити зміни, що відбуваються протягом цього періоду.

Ще один важливий аспект аналізу структури балансу - це визначення взаємозв'язків між активом пасивом балансу (мал.4), тому що в процесі виробничої діяльності йде постійна трансформація окремих елементів активу й пасиву балансу. Кожна група пасиву функціонально пов'язана з певною частиною активу балансу.

Рис. 4 Взаємозв'язку між активом пасивом

Наприклад, короткострокові кредити призначені для поповнення оборотних коштів. Деяка частина довгострокових зобов'язань фінансує як оборотні, так і необоротн активи. Уважається, що в нормально функціонуючого підприємства оборотні активи повинні перевищувати короткострокові пасиви, тобто частина поточних активів погашає короткострокові пасиви, інша частина погашає довгостроков зобов'язання, що залишилося йде на поповнення власного капіталу (стає власністю власника підприємства).

Для аналітичних досліджень і якісної оцінки динаміки фінансово-економічного стану підприємства рекомендується об'єднати статті балансу в окремі специфічн групи(табл. 5). Ціль - створення агрегированного балансу, що використовується для визначення важливих характеристик фінансового стану підприємства й розрахунку ряду основних фінансових коефіцієнтів.

Таблиця 5

Баланс підприємства в агрегированном виді

3.3.3 Оцінка динаміки складу й структури активу балансу

За допомогою горизонтального (тимчасового ) і вертикального (структурного) аналізу можна одержати найбільш повне подання об якісних змінах, що мали місце, у структур активу, а також динаміки їхніх змін.

На основі даних аналітичної таблиці (табл.6 ) можна зробити наступні висновки:

·        Вартість активів 98р. у порівнянні з 97р. збільшилася на 11.1%). Це говорить про стабілізацію діяльності підприємства. Для полегшення аналізу фінансового стану будемо порівнювати дані 98р. з даними 97 р.

·       Збільшення вартості майна на 77361 р супроводжується внутрішніми змінами в активі: при зменшенні вартості необоротних активів на -2 065 964 (зниження на 2.2%) відбулося збільшення оборотних коштів на 13 781 849  Їхню питому вагу на кінець року склав 18,5% (приріст на 9,8 пунктів);

·       Зменшення вартості необоротних активів у цілому відбулося внаслідок зменшення нематеріальних активів на 21% і зниження вартост основних засобів на 4%. Збільшення вартості незавершеного будівництва  на 0,1 %не вплинуло на загальну тенденцію зниження, незважаючи на те, що питома вага незавершеного будівництва дуже високе (близько 41% від всіх активів, приблизно стільки ж, скільки й основні фонди);

·       Основне фінансування було спрямовано на поповнення оборотних коштів. Із всіх груп оборотних активів спостерігається зниження тільки незавершеного виробництва (на 67 %) і короткострокові вкладення були припинені (82402). Поряд зі збільшенням повільно реалізованих активів(запаси й витрати на 7 784 140 ( темп росту-284,9%) у тому числі матеріали на 4 593 380 (темп зростання - 360,6%) готова продукція на 2 444 100 (темп росту -  217,6%), виросли також швидко реалізованих активи (дебіторська заборгованість <12 місяців на 4 456 423) і найбільш ліквідні активи – кошти на  2 061 286 (темп зростання - 3349,4%).При цьому основними причинами росту залишків готової продукції можуть бути: неритмічний випуск, невідповідність графіка поставок готової продукції плану перевезень, затримка оформлення транспортних документів і ін.

На основ загальної оцінки активу балансу виявлене збільшення загального потенціалу підприємства за звітний період. З огляду на різке зниження активів за попередній рік: загальна вартість майна знизилася в 98 р. на 37% у порівнянні з 96 р. ,хоча це не свідчить про спад господарської діяльності підприємства. Тому що зниження вартості майна відбулося внаслідок продажу частини  невиробничих основних фондів(див. додаток до бухгалтерського балансу 3 “Амортизируемо майно”),що, у сукупності з поповненням оборотних коштів, дозволило збільшити частку оборотних коштів у загальній сумі активів підприємства, що в 96 р. була катастрофічно низкою(4,4%) Це розцінюється як позитивна тенденція: можливість збільшення оборотності активів є передумовою до поліпшення фінансово діяльності. На (рис 5, стор. 41) показані відносні зміни об'ємів оборотних внеоборотных засобів підприємства за звітний період.

3.3.4 Оцінка динаміки складу й структури пасиву балансу

Для оцінки майнового потенціалу підприємства проводиться аналіз динаміки складу й структури зобов'язань (пасиву) балансу.

Дані аналітично таблиці 7 показують:

·       Ріст пасиву балансу в 98р. у порівнянні з 97р. іде тільки за рахунок збільшення позикових засобів на 11 927 703  більш ніж в 2 рази ( темп росту - 239%) .При цьому величина власного капіталу залишилася незмінною. Але в цьому випадку таке інтенсивне зростання позикового капіталу не повинен лякати, тому що власних засобів підприємства однаково значно більше чим позикових.

·       Найбільшо уваги в пасивах заслуговує частка короткострокових зобов'язань, у першу чергу кредиторської заборгованості. Фактично вона означає безкоштовне користування засобами кредиторів. Отже ріст пасивів тільки за рахунок росту кредиторсько заборгованості на 12 407 365   (темп росту- 254%),а зокрема збільшення авансів отриманих на  11 649 207 (темп росту- 547%) можна оцінювати тільки позитивно. Питома вага кредиторської заборгованості в структур зобов'язань підприємства зріс на 12,4 пункти (з 4,9% в96 р. до 17,3% в 98 р.) Обертає на себе увага той факт, що в склад короткострокових пасивів практично відсутній короткострокові кредити банків.

·       Порівнюючи дані 98г з даними 96р. значне скорочення пасивів (з 176 582 371  до 118 588 991) відбувається в результаті продажу будинків, машин встаткування. Отже власні засоби підприємства зменшилися з 167 786 745  до 98 059 310.Зокрема значно скоротився додатковий капітал на 37 % і фонд соціальної сфери скоротився практично на 100 %.

·       У цілому спостерігається висока автономія підприємства (висока питома вага власного капіталу - 95,0% в 96 р. і 82,7%в 98 р.) і низький ступінь використання позикових засобів. На малюнку 6 показан зміни об'ємів короткострокових зобов'язань і власного капіталу підприємства за звітний період.

3.4 Аналіз фінансової стійкості підприємства

Однієї з основних задач аналізу фінансово-економічного стану є дослідження показників, що характеризують фінансову стійкість підприємства. Фінансова стійкість підприємства є певним ступенем забезпечення запасів і витрат власними й позиковими джерелами їхнього формування, співвідношенням об'ємів власних позикових засобів і характеризується системою абсолютних і відносних показників.

3.4.1 Абсолютні показники фінансової стійкості

У ході виробничо діяльності на підприємстві йде постійне формування (поповнення) запасів товарно-матеріальних цінностей. Для цього використовуються як власні оборотн кошти, так і позикові (довгострокові й короткострокові кредити й позики). Аналізуючи відповідності або невідповідність (надлишок або недолік) засобів для формування запасів і витрат, визначають абсолютні показники фінансово стійкості.

1.      Наявність власних оборотних коштів.

Визначається як різниця величини джерел власних засобів і величини основних засобів і вкладень (внеоборотных активів):

Еc = Иc - F,

Де Еc – наявність власних оборотних коштів;

Иc – джерела власних засобів (підсумок роздягнуло “Капітал і   резерви”)

F – основні засоби й вкладення ( підсумок роздягнула “Внеоборотные активи”.)

2.      Наявність власних оборотних коштів і довгострокових позикових джерел для формування запасів і витрат.

Визначається як сума власних оборотних коштів і довгострокових кредитів і позик:

Ет = Ес + Кт = (Ис + Кт) - F,

Де Ет- наявність власних оборотних коштів і довгострокових позикових джерел для формування запасів і витрат;

Кт- довгострокові кредити й позикові засоби (підсумок разд. “Довгострокові пасиви”).

3.      Загальна величина основних джерел засобів для формування запасів і витрат.

Розраховується як сума власних оборотних коштів, довгострокових і короткострокових кредитів позик:

Еå = Ет + Кt = (Ис + Кт + Кt) – F.

Де Еå- загальна величина основних джерел засобів для формування запасів і витрат ;

Кt- короткострокові кредити й позики (підсумок разд. Балансу “Довгострокові пасиви”).

На підставі цих трьох показників, що характеризують наявність джерел, які формують запаси й витрати для виробничої діяльності, расчитываются величини, що дають оцінку розміру (достатності) джерел для покриття запасів і витрат:

1.      Надлишок (+) або недолік (-) власних оборотних коштів:

± Ес = Ес – Z,

2.      Надлишок (+) або недолік (-) власних оборотних і довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат:

±Ет = Ет – Z = ( Ес + Кт ) -Z

3.      Надлишок (+) або недолік (-) загальної величини основних джерел для формування запасів витрат:

±Е∑ = Е∑ - Z = ( Еc + Кт + Кt ) - Z .

Показники забезпеченості запасів і витрат джерелами їхнього формування (±Ес; ±Ет ;±Е∑ ) є базою для класифікації фінансового становища підприємства по ступені стійкості.

При визначенні типу фінансової стійкості використовується тривимірний (трикомпонентний) показник:

Виділяються чотири основних типи фінансової стійкості підприємства (табл. 8 )

Таблиця 8

Типи фінансово стійкості підприємства

.

Аналізуючи й оцінюючи фінансову стійкість підприємства (табл. 9), можна сказати, що воно перебуває в нестійкому фінансовому стані, причому це положення фіксується як на початок, так і на кінець періоду. Такий висновок зроблений на підставі наступних висновків:

·       Запаси й витрати повністю покриваються тільки за допомогою суми власних оборотних коштів довгострокових і короткострокових позик, причому ця сума росте дуже інтенсивно (темп росту 215%).Це в який те мері говорить про можливість стабілізац ситуації.

·       Але, з ншого боку, темп росту загальної величини основних джерел формування запасів витрат відстає від темпів росту величини запасів і витрат (215,2< 284,9).

·       Головною причиною нестійкого фінансового стану є недолік власних оборотних коштів. Це пояснюється занадто великою часткою внеоборотных активів у загальній сум активів підприємства. Отже, незважаючи на дуже високий зміст власних засобів у сумі пасиву (91,9% в 97 р. И 82,7% в 78 р.), ці засоби майже повністю йдуть на формування внеоборотных активів. Тобто причина недоліку власних засобів для формування запасів і витрат криється в активі балансу.(актив на 78% складається із внеоборотных засобів)

·       Позитивно можна оцінювати як ріст власних оборотних коштів на 58,2%(за рахунок зменшення внеоборотных активів, у результаті продажу частини невиробничих фондів), так збільшення короткострокових позик і кредитів в основному за рахунок авансів отриманих. У такий спосіб підприємство намагається компенсувати недолік власних оборотних коштів за рахунок збільшення кредиторської заборгованості.

·       Ще одним негативним моментом є занадто сильний ріст величини запасів і витрат: темп росту  284,9% необґрунтований збільшенням виробництва (виторг від реалізац продукції виросла тільки на 40%) Відволікання засобів у зайві запаси - одна з основних причин нестійкого фінансового становища. Причини їхнього утворення вивчаються при внутрішньому аналізі виробничих запасів, виробничих витрат готової продукції. Основні причини зайвих виробничих запасів можна об'єднати в три основні групи: нереальність планових розрахунків; відхилення фактичного надходження від розрахункового; відхилення фактичної витрати від розрахункового. На мал.7 показані зміни відносних об'ємів власних оборотних коштів, запасів і витрат підприємства за звітний період.

3.4.2 Відносні показники фінансової стійкості

Фінансова стійкість підприємства характеризується станом власних і позикових засобів аналізується за допомогою системи фінансових коефіцієнтів. Інформаційною базою для розрахунку таких коефіцієнтів є абсолютні показники активу й пасиву балансу , а також показники, розглянуті в розділі 3.4.1

Оцінка фінансової стійкості підприємства проводиться за допомогою досить велико кількості відносних фінансових показників (табл. 10).

Таблиця 10.

Фінансов коефіцієнти, застосовувані для оцінки фінансової стійкості підприємства

Розрахунок аналіз відносних коефіцієнтів істотно доповнює оцінку абсолютних показників фінансової стійкості.

·          На підставі дані таблиці 11. можна зробити висновок, що фінансова незалежність підприємства висока. Це підтверджується високими значеннями коефіцієнта автономії (Ка=0,83) і співвідношення позикових і власних засобів (Кз/з=0,21). Незначне зменшення показника автономії (на 10%) і ріст Кз/з на 139% практично не впливають на стан фінансової стійкості з - за занадто високого відношення власних засобів до позикового.  Але це показники не відбивають повністю стан фінансової стійкості підприємства, тому що в нашім випадку власні засоби підприємства іммобилизировані у необоротне активи.

·          З огляду на, що на стійкість фінансового становища впливає в основному показник забезпеченості власними засобами (До) він указує на можливість підприємства проводити незалежну фінансову політику. Деяке зниження цього коефіцієнта відбувається не через зменшення власних оборотних коштів підприємства а за рахунок різкого росту оборотних активів(а саме - запасів і витрат), але коефіцієнт не виходить за межі припустимого.

·          Спостерігається ріст коефіцієнта маневреності на 58%, що дає надію на здатність підприємства надалі збільшити власний оборотний капітал, тому що зараз воно не може покривати оборотні кошти за рахунок власних джерел. Це пов'язане з тим, що більша частина засобів вкладенні у внеоборотные активи, що підтверджується низьким значенням коефіцієнта співвідношення мобільних і іммобілізованих засобів (Км/і=0,24 темп росту - 275%)

·          Коефіцієнт майна виробничого призначення занадто високий >> 0,5, тому, у цьому випадку, його незначне зниження можна розцінювати позитивно.

У результаті аналізу фінансової стійкості підприємства на основі абсолютних відносних показників можна зробити висновок:

Підприємство перебуває на грані нормального й нестійкого стану (при розгляді абсолютних показників).  Але все-таки фінансова незалежність підприємства висока (коефіцієнт автономії й Кз/с) причому спостерігається ріст фінансової стійкост підприємства(при розгляді динаміки відносних показників фінансової стійкості).

3.5 Аналіз ліквідності й платоспроможності підприємства

В умовах масово неплатоспроможності й застосування до багатьом підприємствам процедур банкрутства (визнання неспроможності) об'єктивна й точна оцінка фінансово-економічного стану здобуває першорядне значення. Головним критерієм такої оцінки є показники платоспроможності й ступінь ліквідності підприємства.

Платоспроможність підприємства визначається його можливістю й здатністю вчасно й повністю виконувати платіжні зобов'язання, що випливають із торговельних, кредитних і інших операцій грошового характеру. Платоспроможність впливає на форми й умови комерційних справ, у тому числі на можливість одержання кредиту.

Ліквідність підприємства визначається наявністю в нього ліквідних засобів, до яких ставляться готівка, кошти на рахунках у банках і легкореалізовані елементи оборотних ресурсів. Ліквідність відбиває здатність підприємства в будь-який момент робити необхідні витрати.

Ліквідність платоспроможність як економічні категорії не тотожні, але на практиці вони тісно зв'язані між собою.

Ліквідність підприємства відбиває платоспроможність по боргових зобов'язаннях. Нездатність підприємства погасити свої боргові зобов'язання перед кредиторами й бюджетом приводить його до банкрутства. Підставами для визнання підприємства банкрутом не тільки невиконання їм протягом декількох місяців своїх зобов'язань перед бюджетом, але й невиконання вимог юридичних і фізичних осіб, що мають до нього фінансові або майнові претензії.

Поліпшення платоспроможності підприємства нерозривно пов'язане з політикою керування оборотним капіталом, що націлена на мінімізацію фінансових зобов'язань. Іншими словами, прибуток - довгострокова мета, але в короткостроковому плані навіть прибуткове підприємство може збанкрутувати через відсутність коштів.

Для оцінки платоспроможності й ліквідності можуть бути використані наступні прийоми (мал. 7):

Рис.7 Прийоми проведення оцінки платоспроможності й ліквідності підприємства

Оцінка ліквідності балансу.

Головна задача оцінки ліквідності балансу - визначити величину покриття зобов'язань підприємства по його активах, строк перетворення яких у грошову форму (ліквідність) відповідає строку погашення зобов'язань (терміновост повернення).

Для проведення аналізу актив і пасив балансу групуються(мал. 8 ) по наступних ознаках:

·       По ступені убування ліквідності (актив);

·       По ступені терміновості оплати (погашення) (пасив).

Рис.8 Угруповання статей активу й пасиву для аналізу ліквідності балансу

Активи залежно від швидкості перетворення в кошти розділяються на наступні групи:

А1 – найбільш ліквідні активи. До них ставляться кошти підприємств і короткострокові фінансові вкладення (стор. 260 + стор.250 ).

А2 – швидко реализуєм активи. Дебіторська заборгованість та інші активи  (стор. 240 + стор. 270 ).

А3 – повільно реализуєм активи. До них ставляться статті з разд. “Оборотні активи ”  (стор. 210 + стор. 220 - стор. 217 ) і стаття “Довгострокові фінансові вкладення ” з разд. “необоротне активи (стор. 140 ).

А4 – трудно реализуем активи. Це статті разд “необоротне активи ” (стор.110 + стор. 120 - стор.140).

Угруповання пасивів відбувається по ступені терміновості їхнього повернення:

П1 – найбільш короткострокові зобов'язання. До них ставляться статті “Кредиторська заборгованість Інші короткострокові пасиви ” (стор. 620 + стор. 670 ).

П2 короткострокові пасиви. Статті “Позикові засоби ” і інші статті роздягнула короткострокові пасиви ” (стор. 610 + стор. 630 + стор. 640 + стор. 650 + стор. 660).

П3 довгострокові пасиви. Довгострокові кредити й позикові засоби (стор. 510 + стор. 520 ).

П4 – постійн пасиви. Статт разд. “Капітал і резерви ” (стор. 490 - стор. 217).

При визначенні ліквідності балансу групи активу й пасиву зіставляються між собою (мал. 8)

Умови абсолютної ліквідності балансу:

А1? П1; А2? П2; А3 ?П3; А4 ?П4.

Необхідною умовою абсолютної ліквідності балансу є виконання перших нерівностей. Четверта нерівність носить так званий балансуючий характер: його виконання свідчить про наявність у підприємства власних оборотних коштів (Ес = Ис - F).

Теоретично недолік засобів по одній групі активів компенсується надлишком по інший, але на практиці менш ліквідні засоби не можуть замінити більше ліквідні.

Зіставлення А1 - П1 і А2 - П2 дозволяє виявити поточну ліквідність підприємства, що свідчить про платоспроможність найближчим часом. Порівняння А3 - П3 відбива перспективну ліквідність, на її основі прогнозується довгострокова орієнтовна платоспроможність.

Аналіз ліквідності балансу проводиться за допомогою аналітичної табл.12 , за даними  який можна зробити  висновок що баланс підприємства не відповідає всім критеріям абсолютної ліквідності.

·          Тому що А1<<П1,то підприємство не може відповідати за своїми обов'язками найближчим часом. Незважаючи на дуже високий ріст коштів (темп росту 3349%),як наприкінці року є єдиним джерелом найбільш ліквідних активів, кредиторська заборгованість також росте на 153%, що не дозволяє говорити про поліпшення стану текушей ліквідності підприємства.

·          Аналізуючи довгострокову орієнтовну платоспроможність, можна сказати, що підприємство повністю відповідає умовам ліквідності (А2> П2 і А3 >П3)

·          При вивченні балансу варто звернути увагу на один дуже важливий показник - чистий оборотний капітал, або чисті оборотні кошти. Це абсолютний показник за допомогою якого також можна оцінити ліквідність підприємства. Чистий оборотний капітал дорівнює різниці між підсумками роздягнула “Оборотні активи роздягнула “Короткострокові пасиви ”. Зміна рівня ліквідності визначається по зміні показника чистого оборотного капіталу. Він становить величину, оставшуюся після погашення всіх короткострокових зобов'язань. Отже, ріст цього показника -  підвищення рівня ліквідності підприємства (табл.13).

Таблиця 13

Обчислення чистого оборотного капіталу

У цьому випадку ріст чистого оборотного капіталу говорить про ріст ліквідност будівельного підприємства.

3.5.2 Оцінка відносних показників ліквідності й платоспроможності

Для якісної оцінки платоспроможності й ліквідності підприємства крім аналізу ліквідності балансу необхідний розрахунок коефіцієнтів ліквідності (табл. 14)

Ціль розрахунку - оцінити співвідношення наявних активів, як призначених для безпосередньої реалізації, так і задіяних у технічному процесі, з метою їхньо наступної реалізації й відшкодування вкладених коштів і існуючих зобов'язань, які повинні бути погашені підприємством у майбутньому періоді.

Розрахунок рунтується на тім, що види оборотних коштів мають різний ступінь ліквідності. Тому для оцінки платоспроможності й ліквідності підприємства застосовуються показники, які різняться залежно від порядку включення їх у розрахунок ліквідних засобів, розглянутих як покриття короткострокових зобов'язань.

Таблиця 14

Фінансов коефіцієнти, застосовувані для оцінки ліквідності

Підприємства

Страницы: 1, 2, 3