Дипломная работа: Аналіз та дослідження стану міжнародного туризму і розробка проектних рішень

Законом України від 15.09.95 р. 324/95— ВР «Про туризм» туристичні послуги визначені як послуги суб'єктів туристичної діяльності, діяльність яких пов'язана з наданням туристичних послуг з розміщення, інформаційно-рекламного обслуговування, а також послуги закладів культури, спорту, побуту, розваг, спрямовані на задоволення потреб туристів. Комплекс цих послуг складає поняття туристичного продукту. Організація іноземного та зарубіжного туризму базуєть­ся на договорах з іноземними партнерами. Виходячи з цього суб'єкт туристичної діяльності не може самостійно надавати туристичн послуги за межами України, а може лише здійснювати організаційні заходи по забезпеченню продажу через нерезидента туристичного продукту для споживання на території України та/або через представництва на території іноземної держави. Таким чином:

1. Послуги по туризму вважаються експортованими, якщо їх продаж здійснюється за межами України безпосередньо суб'єктом туристичної діяльності через представництва в іноземній державі та /або через нерезидента, а їх надання відбувається на території України.

2. Якщо суб'єкт туристичної діяльност здійснює продаж послуг з туризму на митній території України, тобто організу зарубіжний туризм, то такі послуги слід вважати імпортованими.

3. Продаж і надання послуг з туризму на митній території України є внутрішнім туризмом.

У відповідності п. 6. 2. 2. Закону України «Про податок на додану вартість» за нульовою ставкою обкладаються податком операції з надання послуг з туризму на території України у випадку їх продажу за межами України безпосередньо або при посередництві нерезидентів з використанням безрахункових розрахунків [5]. При цьому суми ПДВ, що сплачені за послуги, вартість яких відноситься до складу валових збитків туристичного продукту, включаються до податкового кредиту, і відшкодовуються згідно чинного законодавства. Стосовно частини експортованих послуг, що відповідає критеріям використання та споживання за межами митної території України, мова може йти про відшкодування з бюджету НДС, що входить, за витратами, пов'язаними з наданням таких послуг. [42 ].

Таким чином за умови проведення безготівкової форми розрахунків з суб'єктом туристичної діяльності та тільки у разі продажу за межами України безпосередньо суб'єктом або при посередництв нерезидентів вартість послуг з туризму на території України обкладається податком за нульовою ставкою, так як такі операції є експортними. Для надання якісної послуги з туризму суб'єкти туристичної діяльності у свою чергу укладають контракти з особами, які безпосередньо надають послуги з проживання, харчування, перевезенню і т. п., розрахунки за які суб'єкт на території України здійснює з урахуванням податку на додану вартість. При цьому, враховуючи поняття нульової ставки, суми ПДВ, що сплачені за послуги, вартість яких відноситься до складу валових витрат турис­тичного продукту, включаються до податкового кредиту і повертаються у поряд­ку, передбаченому Законом.

Згідно п. 1.4 ст. 1 вказаного закону продаж послуг — будь-які операції громадянсько-правового порядку з надання послуг, надання права на користуван­ня або розпорядження товарами, у т. ч. нематеріальними мотивами, а також надання будь-яких інших об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безкоштовного надання послуг [10 ]. Це означає, що туристичне підприємство бронює послуги, що надаються за кордоном, реалізу х резиденту, але кошти у вигляді оплати транспортних послуг і туристичного обслуговування за кордоном не є власністю цього суб'єкта туристичної діяльност резидента України і споживаються за межами митної території України, вони не включаються в базу обкладання ПДВ. Базою оподаткування суб'єкта є сума компенсації (комісійної винагороди), що отримана таким суб'єктом за нформаційно-рекламне обслугову­вання та інші послуги, що надаються резиденту з бронювання комплексу послуг, що входять до складу туристичного продукту. Так послуги обкладаються подат­ком за ставкою 20 % [11].

Операції з продажу та наданню послуг з туризму на митній території України, тобто внутрішній туризм, належать оподаткуванню ПДВ за ставкою 20%. Крім того, якщо суб'єктами туристичної діяльності надаються додаткові організаційні послуги, пов'язані з забезпеченням можливост споживання турис­тичного продукту як на території України, так і за її межами (консультаційні, надання інформації, бронювання квитків та ін.), то так послуги також обклада­ються ПДВ за ставкою 20%.

Згідно п. 6. 2. 4. вказаного закону операції з надання транспортних послуг з перевезення пасажирів та вантажів за межами митного кордону України (здійснення міжнародних авіарейсів) обкладаються ПДВ за нульовою ставкою. У випадку, якщо надання таких транспортних послуг здійснюється у вигляді брокерських, агентських або комісійних операцій з транспортними квитками, проїзними документами, укладання договорів або рахунків на транспортування пасажирів або вантажів довіреною особою перевізника, операції з таких послуг обкладаються ПДВ за ставкою 20%. На підстав вищезгаданого у випадку, коли здійснюється продаж квитків на міжнародн авіарейси згідно агентських угод, об'єктом оподат­кування є комісійна (агентська) винагорода агента, що обкладається податком за ставкою 20% незалежно від того, кому агентські послуги надані (авіакомпанії-резиденту або нерезиденту України). Операції з продажу квитків на внутрішні рейси згідно ст. З Закону є об'єктом оподаткування ПДВ. Зокрема, у випадку, якщо продаж авіаквитків здійснюється від особи та за дорученням авіапідприємств або авіакомпаній без передачі права власності на квитки, базою оподаткування продажна вартість квитків [10].

3. Розробка проектних рішень щодо розвитку міжнародного туризму на Херсонщині

3.1. Рекомендації щодо удосконалення роботи УСМСтаТ. Розробка аналогової моделі управління міжнародним туризмом на Херсонщині

Незалежно від сфери і масштабу діяльності будь-який контролюючий суб'єкт повинен не тільки здійснювати попередній та заключний контроль кінцевих результатів, а й провадити поточний контроль і постійну координацію дій об'єктів управління. Не є винятком УСМСтаТ. Сучасний стан туристичної галузі на Херсонщині потребує системного підходу в управлінні, всебічного його аналізу та оцінки перспектив розвитку, впровадження нових методів управління, чого неможливо здійснити без постійних надходжень інформації про поточну діяльність об'єктів управління. Хоча головний спеціаліст з туризму має доступ до будь-якої інформації, що необхідна для виконання функціональних обов'язків, значна частка цих даних отримується через запити в інші підрозділи облдержадміністрації, податкову службу, туристичн підприємства, що збільшує термін і ускладнює процес прийняття рішення. Тому пропонується внести деякі зміни до системи звітності туристичних підприємств, а саме: крім обов'язкової державної звітності два рази на рік, провадити щомісячну звітність, яка повинна містити такі основні показники:

1. Кількість обслугованих туристів.

2. Рух туристичних потоків з інших країн, областей України та рух потоків за кордон (з зазначенням назв країн областей).

3. Цілі поїздок та подорожей (у відсотках).

4. Запровадження нових послуг.

5. Проблеми, що виникли за звітний період.

6. Пропозиції з питань законодавства, нормативно-правової бази туризму тощо, пропозиції щодо діяльності управління.

Запровадження цієї пропозиції надасть можливість не тільки удосконалити проведення аналізу туристичної діяльност стану туризму на Херсонщині, але й встановити більш тісний двосторонній зв'язок з об'єктами управління. Збір подібної інформації є своєрідним маркетинговим дослідженням і дозволить складати графіки сезонності, життєвого циклу окремих послуг, проводити сегментацію ринку туристичних послуг, визначити найбільш пріоритетні для області напрямки діяльності. Це надасть можливість розробляти більш конкретні рекомендації фірмам щодо підвищення ефективності їх діяльності, а також визначити коло країн для надання на державному рівні пропозицій щодо укладан­ня з ними міжнародних договорів про спрощення і візового режиму, міжнародне співробітництво тощо. При цьому слід зазначити, що дії головного спеціаліста з туризму не повинні суперечити чинному законодавству України щодо забезпечен­ня свободи підприємницької діяльності суб'єктів ЗЕД. [1]

Управління у відповідності до своїх завдань повинно більше уваги приділяти формуванню туристичної інфраструктури впродовж транспортних коридорів, що пролягають через територію області. Для цього пропонується організувати збір інформації щодо основних транспортних шляхів, що використовуються фірмами згідно маршрутів, провести низку нарад з керівниками туристичних підприємств і представниками інших підрозділів облдержадміністрації щодо виявлення пріоритетних напрямків дій, організац першочергових заходів та визначення конкретних джерел фінансування.

В умовах переходу до ринкових відносин повинна підлягати суттєвим змінам санаторно-курортна система, потрібно впроваджувати нові методи управління. На державному та регіональному рівн потрібно переходити до програмно-цільового (проектного) управління фінансування санаторно-курорт­ної сфери. При цьому виділення коштів повинно здійснюватися для досягнення кінцевого результату (забезпечення лікування або відпочинку громадян), а не для забезпечення діяльності закладу як такого [27]. Тому пропонується впровадити бізнес-планування та інвестиційне планування. Бізнес-планування повинно пе­редбачати створення регіональних проектів і програм в лікувально-курортній сфері на основі бізнес-планів санаторно-курортних закладів, що отримали право участі в програмі. Подібні програми повинн складатися і постійно контролюватися як крупномасштабний і довгостроковий проект. Це дійсно кардинальні зміни, що потребують значної підготовчої роботи.

Але вирішальне значення матимуть зміни в управлінні на рівні санаторно-курортного закладу, і саме управління з питань молоді, спорту та туризму повинно бути ініціатором подібних змін. Справа в тому, що сучасний санаторно-курортний заклад є черезмірно комбінованим, враховуючи наявність допоміжних, інфраструктурних служб і підрозділів: харчування, транспорту, бібліотеки, кіно, фізкультури і спорту, інженерного забезпечення, охорони, догляду за територією та ін. Більш доцільним було б здійснення цих функцій спеціалізованими фірмами на договірній основі. Альтернативою цьому є перетворення існуючого комбінування послуг і виробничих функцій санаторно-курортних закладів в іншу організаційно-управлінську правову форми. Найбільш доцільним є запровад­ження акціонерної форми власності. Також пропонується об'єднання в корпорацію декількох сусідніх закладів з відповідним об'єднанням їх інфраструктури. Санаторно-курортним закладам пропонується запроваджувати діяльність щодо розробки довгострокової стратег та поточної тактики, програм маркетингу, кадрової політики по забезпеченню кваліфікованими менеджерами. Для забезпечення цих перетворень управлінню у справах молоді, спорту та туризму рекомендується провести роботу та надати пропозиції державній туристичній адміністрації та облдержадміністрації щодо створення сприятливих організаційно-правових та економічних умов.

З метою прискорити адаптацію працівників туристично-рекреаційної сфери до міжнародних вимог доцільно здійснювати стажування їх за кордоном, а також запрошувати закордонних фахівців для навчання місцевого персоналу. Тому головному спеціалісту з туризму пропонується у ході переговорів з іноземними партнерами винести на їх розгляд питання професійного обміну досвідом.

Також пропонується взаємодія з управлінням освіти облдержадміністрації щодо удосконалення системи навчання за обміном впровадження туристсько-краєзнавчого виховання дітей та молоді. Управління повинно надати туристич­ним підприємствам пропозицію щодо організац дитячих міжнародних турів, сприяти розвитку дитячого та молодіжного туризму.

Значна кількість напрямків діяльност головного спеціаліста з питань роз­витку туризму та ліцензування та збільшення в результаті запровадження запропонованих рекомендацій призведе до необхідності розширення кадрового складу фахівців з питань туризму в УСМСтаТ. Пропонується аналогова модель управління міжнародним туризмом в Херсонській області (додаток 6).

Головного спеціаліста з питань розвитку туризму і ліцензування рекомен­дується офіційно підпорядкувати голов управління і створити окремий підрозділ з туризму. Головний спеціаліст з питань розвитку туризму та ліцензування повинен виконувати наступні функціональн обов'язки:

1. Здійснення загального керівництва роботи підрозділу.

2. Керування розробкою проектів, обласних програм щодо розвитку туризму на Херсонщині.

3. Обґрунтування доцільності проектів програм та організація їх реалізації.

4. Фінансове забезпечення реалізац проектів і програм.

5. Надання пропозицій щодо укладання міжнародних угод з питань туризму.

6. Організація переговорів з іноземними партнерами.

7. Облік суб'єктів туристично діяльності та ліцензування туристичних підприємств.

8. Вжиття заходів щодо розширення міжнародного туризму в області.

9. Організація підвищення кваліфікац фахівців туристичних підприємств усіх форм власності.

Спеціаліст з реклами повинен виконувати наступні функції:

1. Підготовка до участі у міжнародних та всеукраїнських туристичних виставках-ярмарках, рекламних заходах обласного масштабу.

2. Розробка макетів друкованої рекламно продукції.

3. Організація виготовлення рекламно продукції.

4. Облік та обробка щомісячної звітност туристичних підприємств.

5. Надання пропозицій іншим працівникам підрозділу щодо розвитку їх сфери діяльності.

6. Складання листів-запитів до закордонних державних органів управління туризмом та іноземних суб'єктів туристичної діяльності.

7. Забезпечення реклами за кордоном екологічного та пізнавального туризму, рекреаційної сфери Херсонщини.

У функціональні обов'язки спеціаліста з екологічного туризму повинно входити:

1. Розробка проектів з екологічного туризму, організація їх реалізації.

2. Контроль за виконанням проектів.

3. Взаємодія з іноземними партнерами щодо залучення іноземних туристів на Херсонщину.

4. Надання пропозицій щодо підвищення ефективності заходів з екологічного туризму.

5. Контроль за здійсненням природоохоронних заходів.

6. Сприяння екологічному вихованню туристів.

Спеціаліст з рекреаційної сфери туризму повинен виконувати наступні функції:

1. Розробка проектів і програм розвитку рекреаційної сфери туризму.

2. Контроль за виконанням проектів програм.

3. Прийняття на розгляд бізнес-планів санаторно-курортних закладів.

4. Бізнес-планування.

5. Обґрунтування доцільності інвестицій у рекреаційну сферу, в тому числі іноземних.

6. Надання рекомендацій щодо підвищення ефективності діяльності сана­торно-курортних закладів.

7. Підготовка пропозицій щодо визнання місцевості як курорту. Спеціаліст з пізнавального туризму повинен виконувати наступні функції:

1. Контроль стану екскурсійно діяльності підприємств.

2. Взаємодія з культурно-освітніми закладами щодо збору інформації про історико-культурні пам'ятки Херсонсько області.

3. Забезпечення відновлення сторико-культурного середовища Херсон­щини.

4. Надання пропозицій туристичним підприємствам щодо розроблення нових маршрутів.

5. Взаємодія з туристичними фірмами області по залученню іноземних і українських туристів до ознайомлення з сторико-культурною спадщиною Хер­сонщини.

6. Сприяння туристсько-краєзнавчому вихованню дітей та молоді.

7. Надання пропозицій щодо облаштування мережі транспортних коридорів об'єктами туристичної інфраструктури.

Робота підрозділу повинна базуватися на постійній взаємодії працівників.

3.2. Пропозиції щодо удосконалення рекламно-інформаційної діяльності

Завоювання країною місця на світовому туристичному ринку залежить від її позитивного іміджу. Це так само стосується окремих регіонів та областей. Для розвитку міжнародного туризму на Херсонщин необхідна дійова іміджева реклама, яку повинно здійснювати саме управління з питань молоді, спорту і туризму, а не окремі туристичні фірми. Аналіз діяльності управління свідчить про значну роботу в галузі реклами, але можливості для її удосконалення. Управлінню пропонується встановлювати зв'язки з іншими країнами шляхом запитів в органи управління туризмом цих країн. Запити повинні супроводжува­тись ілюстрованою рекламною продукцією, інформаційними матеріалами. Особ­ливу увагу треба приділити відновленню зв'язків з країнами близького зарубіжжя.

Підсилити рекламну діяльність потрібно на рівні туристичних підприємств. Проблему нестачі коштів для виготовлення люстрованої реклам­ної продукції пропонується вирішити шляхом кооперування управління і туристичних підприємств щодо фінансування виготовлення ц продукції. Це дасть можливість фірмам придбати необхідну кількість рекламно продукції по нижчій ціні.

Для забезпечення більш дійової іміджево та інформативної реклами УСМСтаТ і туристичним фірмам пропонується використати можливості Інтернет.

3.3. Рекомендації щодо застосування нових інформаційних технологій в менеджменті міжнародного туризму

Актуальність цього питання полягає у тому, що в ході перебудови суспільства під впливом НТР суттєво змінюється процес управління туризмом, поглиблюєть­ся спеціалізація, збільшуються права та відповідальність посадових осіб, що займаються туристичною діяльністю. При цьому суттєво зростає та усклад­нюється кількість інформаційних зв'язків між ними, збільшуються об'єми інформації з туризму, що створюється та переробляється. В цих умовах неможли­во здійснювати дійове керівництво процесами старими методами і без викорис­тання засобів електронно-обчислювальної техніки. Сучасні ЕОМ дозволяють суттєво прискорити підвищити якість процесу прийняття управлінських рішень. Це можливо здійснити за допомогою математичних моделей, на основі яких швидкодіючі ЕОМ зможуть розраховувати, планувати та будувати алгоритм діяльності посадових осіб. Також необхідна розробка автоматизованої, інформаційної системи забезпечення туризму (АІСЗ туризму) [22].

Подібні розробки взагалі здійснюються науково-дослідними інститутами в галузі туризму, яких на Херсонщині немає. Але Херсонські державні університети, зокрема, технічний та педагогічний, також мають можливості для проведення подібних досліджень і розробок на базі кафедр нформаційних технологій, і деякі кроки до цього вже зроблені. Тому управлінню у справах туризму рекомендується встановити зв'язки з цими закладами, особливо з ХДТУ, який має більшу спеціалізацію в інформаційній сфері, і надати пропозиції щодо розробки математичних моделей та АІСЗ туризму. При цьому необхідно вирішити наступні завдання:

1. Визначити основні напрями розвитку процесу управління туризмом.

2. Проаналізувати вплив забезпеченост нформацією з туризму на якість управлінської діяльності керівників для вирішення завдань туризму.

3. Визначити фактори управлінсько діяльності керівників, що впливають на ефективність процесу туристично діяльності.

4. Визначити ступінь згортання (міру узагальнення — Куз) інформації з туризму для конкретного керівника.

5. Визначити основні інформаційні потоки в управлінні туризму.

6. Вивчити засоби і канали отримання передачі інформації.

7. Розробити комплекс функціональних моделей управління туризмом з урахуванням його специфіки.

8. Розробити алгоритм діяльност керівників для рішення завдань туризму.

9. Визначити критерії якості рішення задач.

10. Розробити технологічні карти нформаційної діяльності керівників.

11. Оцінка особливостей програмування для створення АІСЗ туризму.

12. Розробити практичні рекомендації, які дозволять керівникові швидко адаптуватися до роботи з АІСЗ туризму.

Крім того, управлінню у справах молоді, спорту та туризму запропоновано створити базу даних туристичної інформації за допомогою програми Access, та здійснювати комп'ютерну обробку та розповсюдження цієї інформації.

Запровадження наданих пропозицій дозволять перевести на більш якісний рівень систему управління туризмом.

3.4. Пропозиції щодо нвестиційної політики та сертифікації готельних послуг

Реалізація структурної перебудови ндустрії туризму вимагає суттєвого збільшення обсягів інвестицій у розвиток матеріально-технічної бази готельного господарства для забезпечення комфортабельного розміщення і обслуговування гостей. Відсутність сертифікованих трьох-, чотирьох- та п'ятизіркових готелів негативно впливає на рух туристичного потоку на Херсонщину. Особливо це стосується іноземних гостей, як вже звикли до комфорту і сервісу в процесі здійснення організованого туру чи мандрівки за індивідуальною програмою. Обов'язкова сертифікація готельних послуг має суттєве значення для розвитку готельного бізнесу в цілому на Херсонщині, окремих підприємств, а також для клієнтів, які користуються їхніми послугами та вимагають належного рівня обслуговування. Отриманий сертифікат гарантом того, що готельних продукт, послуга відповідає вимогам стандартів, да можливість підвищити статус, авто­ритет підприємства на внутрішніх та зовнішніх ринках гостинності. А це означає розширення клієнтури і партнерських зв'язків. Тому УСМСтаТ пропонується надати рекомендацію окремим готелям Херсонщини щодо планування їх діяльності, а саме: керівництво цих готелів повинно поставити за мету досягнен­ня належного рівня обслуговування для подальшої сертифікац [26]. Стан матеріально-технічної бази закладів розміщення в Херсонській області, історично-культурних пам'яток, відсутність потужної реклами потребують стратегічних заходів джерелами фінансування яких мають стати:

1. Кошти туристичних підприємств.

2. Банківські кредити.

3. Іноземні інвестиції.

4. Державні асигнування на розвиток рекреаційних зон загальнодержавного значення та відновлення історико-культурних пам'яток.

5. Власні кошти громадян тощо.

Несприятлива загальноекономічна ситуація, посилення конкуренції на рин­ку послуг, недостатність коштів із державного фінансування змушують готелі брати на себе вирішення питань, пов'язаних з інвестиційною діяльністю, хоча ця проблема не проста, вимага розв'язання на макрорівні, потребує системно-координаційного підходу, узгодженості з місцевими органами влади та управління, інформаційно-рекламного забезпечення, а головне — фінансової підтримки в рамках загальнодержавних регіональних програм [39]. Тому необхідно запровадити механізм стимулювання довгострокового кредитування об'єктів гостинності комерційними банками. [34]

Потужним засобом фінансування є іноземн нвестиції. Тому важливим на сьогоднішній день є формування сприятливого нвестиційного клімату, стимулю­вання припливу капітальних вкладень у реконструкції готелів відповідно до міжнародних вимог та стандартів. Необхідно відпрацювати чітку систему надання гарантій щодо захисту капіталовкладень.

Вирішення цих питань не під силу УСМСтаТ не входить до його компетенції, але управління може зробити певний внесок у розвиток нвестиційної діяльності в галузі туризму. УСМСтаТ пропонується:

1. Здійснювати збір інформації щодо необхідності інвестицій, складати обґрунтування їх доцільності.

2. Оголосити конкурс інвестиційних проектів в галузі туризму і залучити спеціалізовані підприємства та інш підрозділи облдержадміністрації до економічного обґрунтування доцільності цих проектів.

3. Надати пропозиції управлінню зовнішньоекономічних зв'язків облдержадміністрації щодо залучення іноземних нвестицій у найліпші інвестиційні проекти туристичної галузі.

Практику проведення на конкурсних засадах відбору інвестиційних проектів можна запровадити і при державному фінансуванні, але тут визначними критеріями відбору будуть:

а) проект має бути загальнодержавного значення; б) готельні та супроводжуючі послуги відповідатимуть міжнародним стандартам; в) інвестиції сприятимуть створенню нових робочих місць, особливо в регіонах туристично-рекреаційного спрямування чи з напруженим ринком праці.

3. 5. Пропозиції щодо розвитку нових видів міжнародного туризму

Особливо конкурентоспроможним напрямком для Херсонщини може стати розвиток сучасного найактуальнішого виду світового туризму — екологічного. Екологічний вид туризму передбачає використання в туристичних цілях буфер­них зон заказників, заповідників, пам'яток природи та культури. Цей вид розповсюджується у світі у зв'язку з потребою цивілізованого людства в турис­тичних послугах у заповідних, незабруднених цивілізацією територіях. Екологічний туризм не потребує великих інвестицій для розвитку. При цьому дає значні прибутки від іноземного туризму. Значними ресурсами для екологічного туризму володіє приморська територія Херсонщини, а також природн національні парки, що об'єднують природоохоронну і рекреаційну функції.

Взагалі національні парки Херсонщини мало забезпечені базами відпочинку. Але цю проблему можна вирішити шляхом застосування альтернативного варіанту подібним засобам розміщення — наметов містечка. УСМСтаТ пропо­нується організувати роботу щодо створення мереж наметових містечок у природних національних парках, а саме:

1. Визначити територію наметових містечок.

2. Облаштувати її необхідною нфраструктурою (медичні пункти, склади туристичного і спортивного знаряддя тощо).

3. Розробити систему постачання харчових запасів.

4. Визначити склад і провести підготовку обслуговуючого персоналу (інструктори, медики, гіди тощо).

5. Розробити програму міні-походів, спортивних змагань, культурно-масо­вих заходів.

6. Розробити систему безпеки туристів, природоохоронних заходів. Тривалість подібного туру може бути від 5 до 10 днів. Перспективним для Херсонщини є водний туризм як різновид екологічного.

Він полягає у здійсненні подорожей на байдарках малими річками Низов’я Дніпра. Подібний вид туризму потребує зовсім незначних витрат на організацію. Потрібно здійснити наступні підготовчі заходи:

1. Розробити маршрути.

2. Облаштувати стаціонарні стоянки (місце для багаття, площу для наметів, місце причалювання човна, стіл та колоди-стільці).

3. Орендувати байдарки.

Походи можуть бути різного ступеню складності: від походів вихідного дня без ночівлі і з ночівлею до 2-3-денних і більше, в залежності від підготовки туристів.

Крім того пропонується:

— сприяти створенню підводного туризму на базі археологічних об'єктів

водних акваторій Північного Причорномор'я;

— проводити організацію міжнародних турів для вчених-орнітологів, ботаніків на території Чорноморського біосферного заповідника;

— організувати окремі тури на мисливство та рибальство.

3. 6. Рекомендації щодо розвитку дитячого туризму на Херсонщині

Дитячий туризм є важливим сектором туристичної галузі, діяльність якого направлена на оздоровлення дітей, підвищення їхнього культурного рівня, на формування та розвиток у дітей почуття національної самосвідомості. Якщо головним завданням туризму взагалі є гарний, комфортний відпочинок та нові враження, то шкільний туризм має значно ширше поле діяльності і більше навантажено. Це передусім, науково-пізнавальне, естетично-виховне значення походів і туристичних поїздок, виховання патріотизму уміння працювати в команді, екологічне виховання, фізичне загартування. Ні на Херсонщині, ні в Україні взагалі немає дієвої централізованої туристично організації, яка б займалася також і освітніми програмами. Потрібен чіткий перелік маршрутів, які включали б обов'язкові, за бажанням, спеціалізовані, тематичні, комплексні маршрути. Стосовно обов'язковості, то після аналізу шкільної програми зрозуміло, що принаймні три предмети — географія, біологія та сторія не можуть обійтися без «виходу у світ». Та програмні екскурс найчастіше обмежуються шкільними ділянками, подвір'ям або найближчим сквером, інод відвідуванням місцевого краєзнавчого музею. Але ніякий музей не замінить безпосереднього контакту з природою. Пропонується розробити декілька тема­тичних походів, прив'язаних до програми з географії:

1. Найпростіші вимірювання на місцевост (вимірювання кроками, рулеткою, мірною стрічкою, землемірним циркулем; визначення відстані «на око»; вимірювання відстані «за часом»; далекомір; висота об'єктів».

2. З компасом і картою по маршруту (компас; азимут; магнітне схилення; орієнтування за зорями, природними об'єктами; складання карти-маршруту; топографія).

3. Кам'яний літопис природи (корисні копалини, вивчення рельєфу).

4. Блакитними шляхами (вивчення елементів річкової долини; вивчення рівня води, напрямку течії, хімічного складу; рослинність і тваринний світ).

5. Зелене багатство краю (рослинн угрупування, збір гербарію).

6. Поселення людини (динаміка поселень; демографія).

Херсонщина має великий потенціал для розвитку шкільного туризму. Є туристичні гуртки в школах, але походи, що ними організовуються, найчастіше не несуть повного навантаження. Загалом туристсько-краєзнавча робота знаходить­ся у стані занепаду, що неприпустимо при можливостях краю. При такому стані шкільного туризму особливо цінною є робота окремих учителів-ентузіастів. Для налагодження шкільної туристсько-краєзнавчо роботи можна запропонувати кілька шляхів. Це передусім гуртки та секції, діяльність яких пристосована до програмних та факультативних тем, створення секцій, загонів, дитячих та підліткових відділів при обласних державних установах цього напрямку. Вони повинні мати чітко розділені напрями народознавство, географія, біологія, історія та керуватися спеціалістами-предметниками.

За умов сучасного економічного стану в Україні збільшення кількості закладів відпочинку для дітей ускладнюється необхідністю значних капіталовкладень у формування відповідної базової та культурно-розважальної інфраструктури дитячих профільних таборів. Зважаючи на той факт, що протягом останніх років державне фінансування дитячого відпочинку постійно скорочува­лося, залучення можливостей сільських садиб у якості базово нфраструктури і культурно-освітніх закладів та об'єктів сфери розваг сільських поселень та малих міст вбачається вирішенням даної проблеми. Тому УСМСтаТ у співпраці з місцевим осередком Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму пропонується розробити проект «Програми організації відпочинку на сел для дітей та підлітків». Ця програма повинна передбачати ознайомлення дітей з національною культурою та звичаями, екологією та навколишнім середовищем. В реалізації програми повинні бути задіяні досвідчені педагоги, працівники культури, народні майстри Херсонщини, виходячи з положень Державної національно програми «Освіта», що визначають стратегію розвитку навчання підростаючого покоління, забезпечення можливостей постійного духовного са­мовдосконалення особистості дитини та формування її інтелектуального та культурного потенціалу, запропоновані програми повинні розроблятися з ураху­ванням можливості їх включення до навчальних планів і планів виховної роботи як загальноосвітніх шкіл, так і освітніх закладів нового типу (гімназії, ліцеї, навчально-виховних центрів тощо). Головна ідея цієї програми полягає у забезпеченні активного пізнання дітьми навколишнього середовища, що забезпе­чуватиметься поєднанням екскурсійних програм з формуванням практичних навичок. Наприклад, ознайомлення дітей молодшого шкільного віку з народними традиціями та ремеслами може починатися з екскурсії до народних майстрів, на виставки виробів з глини, лози, бісеру, вишивки тощо. Отримані знання та враження сприятимуть підготовці дітей до самостійної практичної діяльності. «Ліпимо з глини», «Плетемо з лози», «Вишиваємо та плетемо з бісеру» — можлива тематика наступних днів перебування дітей в таборі [ 22].

Використання туристсько-рекреаційного потенціалу сільських місцевостей, як об'єктивної основи розвитку дитячого відпочинку, сприятиме оздоровленню та духовному розвитку дітей та відновленню багатовікових традицій українсько­го села, що в цілому сприятиме національному та культурному відродженню України.

3.7. Проведення туристського районування території Херсонської області

Херсонщина за своїм природно-рекреаційним та історико-культурним потенціалом має всі можливост прилучатися до загальноукраїнського туристич­ного процесу. Херсонська область за розвитком інфраструктури, інтенсивністю туристичних потоків і поєднанням природно-рекреаційних та соціально-історичних умов і ресурсів відноситься до районів високого рівня розвитку туризму. Слід зазначити, що інтенсивність туризму часто пов'язана не стільки з наявністю та якістю відповідних ресурсів, скільки з наявністю відповідної інфраструктури. У дипломній робот проаналізовано туристичну інфраструктуру та природно-історичний потенціал Херсонщини, а також виконано районування території як показник її диференціац з точки зору можливого туристичного навантаження. Районування територ провадиться також для систематизації майбутніх витрат, визначення найбільш перспективних та вигідних напрямків інвестування.

Туристичні ресурси (об'єкти туризму) розподілені на три групи: перша — об'єкти природно-заповідного фонду (ПЗФ), рекреаційні об'єкти та мисливські угіддя; друга — археологічні та архітектурн пам'ятки; третя — культурно-освітні об'єкти, пам'ятники і місця воєнно-історичних подій та пов'язані з іменами видатних людей. Розподіл об'єктів інфраструктури та туристичних об'єктів по адміністративних районах Херсонської області наведено в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.

Туристичні ресурси Херсонщини

Туристичне районування територ Херсонщини, як і районування взагалі, є основним методом виявлення і вивчення неоднорідності територій. З цієї точки зору важливим є правильний вибір одиниць районування, значимість якого пов'язана з об'єктивним існуванням диференційованих територіальних структур, у межах яких концентруються потоки природно-ресурсних та соціально-економічних систем. У даному випадку такими одиницями районування будуть низовий адміністративний район та міста Херсон та Нова Каховка. Виходячи з показника кількості туристичних ресурсів та рівня розвитку туристичної індустрії пропонується такий варіант групування НАР Херсонської області (додаток 7).

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11