Дипломная работа: Економічна модель оптимізації закупівель та поставок кондитерських виробів на прикладі товариства з обмеженою відповідальністю "Гермес-Груп"

Вологість повітря істотно впливає на віддачу тепла випарам. Через високу вологість випар погіршується і віддача тепла зменшується. Зниження вологості поліпшує процес тепловіддачі випаром. Але дуже низька вологість викликає висихання слизових оболонок, їхнє пересихання і розтріскування, забруднення хвороботворними мікробами.

Рух повітря визначає рівень тепловіддачі з поверхні шкіри конвекцією і випаром. Різкі коливання температури в приміщенні, що продувається холодним повітрям (протягом), значно порушують терморегуляцію організму і можуть викликати простудні захворювання.

Т. о., для нормального теплового самопочуття людини важливо забезпечити співвідношення температури, відносній вологості і швидкості руху повітря, тобто визначені мікрокліматичні умови.

Під оптимальними мікрокліматичними умовами розуміють таке співвідношення параметрів, при якому в умовах тривалої і систематичної дії на людину створюються комфортні теплові відчуття і відбувається збереження нормального теплового стану організму без напруги механізмів терморегуляції. Існують також припустимі мікрокліматичні умови.

Згідно ДСНиП 3.3.2-007-98 в виробничих приміщеннях і робочих місцях із ВДТ і ПЕВМ повинні забезпечувати оптимальні параметри мікроклімату (таблиця 1)

Таблиця 1 – Нормовані параметри мікроклімату для приміщень із ВДТ і ПЕВМ

4.1.2 Виробничий шум і вібрація

Відомо, що шум негативно діє на слуховий аналізатор і інші органи і системи організму людини. Важливе значення має інтенсивність шуму, його частотний склад, тривалість щоденного впливу, індивідуальні особливості людини, а також специфіка виробничої діяльності. Тобто види діяльності, в яких поєднується напружена розумова праця й інтенсивне використання комп'ютера, характеризуються стотним впливом навіть незначних рівнів шуму. Цей вплив виражається в зниженн розумової працездатності, швидкій стомлюваності, зниженні уваги, появ головного болю і т.д.

Рівн звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку й еквівалентні рівн звуку на робочих місцях, обладнаних ВДТ і ПК, визначені ДСНиП 3.3.2-007-98.

Основними засобами боротьби із шумом є:

- зниження рівнів шуму в джерелі його утворення;

- використання звуковбирних і звукоізолюючих засобів;

- раціональне планування виробничих приміщень і робочих місць.

На комп'ютеризованих робочих місцях основними джерелами шуму вентилятори системного блоку, нагромаджувачі принтери ударної дії. Для зниження рівнів шуму на робочих місцях рекомендується розмістити друкований пристрій ударної дії в іншому приміщенні чи відгородити їхніми звукоізолюючими екранами.

          Звуковбирне облицювання стін необхідно робити матеріалами, що мають максимальний коефіцієнт звукопоглинання в межах частот 31,5-8000 Гц і дозволені для устаткування приміщень органами державного санітарно-епідЕМВологічного нагляду.

          Тому що зовнішні шуми (вулиця, суміжні приміщення) теж можуть негативно впливати на функціональний стан операторів ВДТ, то стіни приміщень бажано облицьовувати звуковбирними матеріалами.

          Під час роботи з ВДТ і ПК у виробничих приміщеннях значення характеристик вібрації на робочих місцях не повинні перевищувати припустимих значень, визначених СН 3044-84 і ДСТ 12.1.012-90.

          Для зниження вібрації устаткування і прилади необхідно встановлювати на спеціальні прокладки, що амортизують, передбаченими нормативними документами.

4.1.3 Електромагнітне випромінювання

          Дисплеї на основи ЕЛТ є потенційним джерелом випромінювання декількох діапазонів електромагнітного спектра: рентгенівського, оптичного, радіочастотного (табл. 2). Кожен вид випромінювання відрізняється своїми визначеними характеристиками впливу на організм людини. Реальна нтенсивність кожного діапазону, частота й інші параметри залежать від технічної конструкції конкретного термінала, екранування й інших факторів.

          Розглянемо особливості появи електромагнітних полів (ЕМП) різних діапазонів.

          Діапазон 1. Рентгенівське випромінювання виникає усередині колби ЕЛТ, коли розігнані електрони швидко сповільнюються матеріалом екрана.

          Діапазон 2. Оптичні види випромінювання виникають завдяки взаємодії електронів із шаром люмінофора на екрані. До видимого спектра примикає випромінювання, близьке до ультрафіолетового й нфрачервоного діапазону.

          Діапазон 3. Високочастотні ЕМП виникають під вплив електронного променя і зв'язані з частотою формування елемента зображення, а також з інтенсивністю лучачи (яскравість крапок на екрані) і ін.

          Діапазон 4. Низькочастотні ЕМП виникають у систЕМВ горизонтального розгорнення (перетворювач горизонтального розгорнення, сполучні проводи й екран).

          Діапазон 5. Поля СНЧ пов'язані з частотою регенерації (частота вертикального розгорнення) і безпосередньо залежать від системи вертикального розгорнення й інших факторів.

          Діапазон 6. Електростатичні поля часто виникають у зв'язку з потенціалом розгону електронів у ЕЛТ і провідністю поверхні екрана.

Таблиця 2 – Характеристики електромагнітного спектра

4.1.4 Рентгенівське випромінювання

В результаті проведення детальних і всебічних вимірів дослідники вважають, що відеотермінал не несе небезпеки для користувача з погляду рентгенівського випромінювання, тому що інтенсивність цього випромінювання значно нижче гранично припустимих норм.

Необхідно відзначити, що відповідно до Норм радіаційно безпеки України (НРБУ-97) гранично припустима потужність експозиційної дози рентгенівського випромінювання на відстані 5 см від екрана ВДТ за будь-яких положеннь регулюючих приладів складає 7,74 *10-12 А/кг, що відповідає еквівалентній дозі 0,1 мБер/рік (100 мкР/рік).

Однак необхідно приймати наступні запобіжні заходи: обмежити тривалість діяльності перед екраном, не розміщати ВДТ концентроване в робочій зоні, виключати ВДТ, якщо на ньому не працюють, але знаходяться недалеко від нього.

4.1.5 Оптичне випромінювання

Діапазон оптичного випромінювання включає ультрафіолетове (УФ), видиме й інфрачервоне (ІЧ) випромінювання.

Діапазон довжин хвиль від 100 до 400 нм, що відповіда УФ-випромінювання, поділяється на три діапазони:

- УФ-А (довгохвильове), довжина хвилі 400-320 нм;

- УФ-В (середньохвильове), довжина хвилі 320-280 нм;

- УФ-С (короткохвильове), довжина хвилі 280-100 нм.

Більшість біологічних ефектів, пов'язаних з УФ-випромінюванням, викликані актинічною областю УФ (довжина хвиль 200-315 нм). Це випромінювання впливає на шкіру й очі людини. Такий вплив на шкір виявляється дуже швидко, а для очей характерним є схована дія. Велика частина актинічного УФ-випромінювання поглинається роговицею ока, і лише незначна частина надходить у хрусталик.

Рівень УФ-випромінювання значно залежить від виду використовуваного у ВДТ люмінофора. Так УФ-випромінювання частіше зв'язане з зелено-блакитними видами люмінофора, а не з жовто-жовтогарячими.

У 85 % проведених вимірів УФ-випромінювання не було виявлено. У тих випадках, коли його удалося виявити, рівень випромінювання складав у середньому 0,001 Ут/м2 (УФ-В) при припустимій межі 0,01 Ут/м2.

Видиме випромінювання охоплює вузький діапазон частот 400-760 нм. Основним органом, на який впливає видиме випромінювання, є газ. Ці хвил проходять з невеликим поглинанням через середовище газу і досягають сітківки. Медики вважають, що цей вид оптичного випромінювання не може заподіяти шкоду зоровому аналізатору. Вплив яскравих джерел світла може викликати стомлення очей, запалення райдужної оболонки і спазм вік. Однак ці симптоми швидко проходять і не викликають патологічних змін.

Проведені дослідження показали, що інтенсивність випромінювання видимого світла від ВДТ знаходиться в межах 0,1-2,5 Вт/м2 залежить від відстані, тоді як припустима інтенсивність дорівнює 10 Вт/м2 для далекого випромінювання. Таким чином, проведені дослідження показали, що нтенсивності випромінювання в оптичному діапазоні значно нижче припустимих значень.

4.1.6 Випромінювання радіочастотного діапазону

Діапазон частот розділяється на мікрохвильовий піддіапазон, піддіапазон високих радіочастот (ВЧ, УВЧ), низьких радіочастот (СЧ, НЧ, ОНЧ) вкрай низьких частот (КНЧ).

Незважаючи на значну кількість досліджень питання про механізм впливу випромінювання цього діапазону на біологічні системи залишається відкритим. Точно встановлене тільки теплова дія, а механізм і особливості впливу нетеплових форм біологічної дії ще не з'ясовані. Такий нетепловий вплив може бути викликано специфічним впливом випромінювання на деякі біофізичні явища:

біоелектричну активність, вібрацію субмікроскопічних структур, енергетичне порушення на молекулярному рівні. У деяких дослідженнях був виявлений вплив випромінювання на деякі хімічні та ферментні реакції, як порушують їх течію.

Деякі публікації вказують на те, що радіочастотне випромінювання, впливаючи на центральну нервову систему, є вагомим стрес-фактором.

Проведені виміри радіочастотного діапазону навколо ВДТ у діапазоні 300МГц-18ГТц показали, що в більшості випадків їхнього значення були нижче 1 Вт/м2.

Отже, проведені експериментальні характеру й інтенсивност електромагнітного випромінювання ВДТ показали, що рівні його нижче припустимих значень, установлених відповідними нормами. Однак, однозначної думки про відсутність шкідливої дії електромагнітного випромінювання на користувача немає. Тільки після проведення ретельних і всеосяжних досліджень по комплексному вивченню впливу цих випромінювань на організм, можна остаточно визначитися в цьому питанні.

З метою профілактики шкідливого впливу на користувача необхідно:

       установлювати відеотермінали, що відповідають сучасним вимогам захисту від випромінювань;

       установити на ВДТ старій конструкції (випуску до 1995р.) заземлений приекранний фільтр;

 не концентрувати в робочій зоні велике число радіоелектронних приладів;

 обмежити тривалість роботи перед екраном;

 виключати ВДТ, якщо на ньому не працюють, але знаходяться поблизу від нього.

4.1.7. Електростатичні поля

ВДТ на основі ЭЛТ є джерелом електростатичних зарядів. Тривале перебування в електричному полі, що створюється цими зарядами, може призвести до бронхо-легеневих захворювань, порушенню серцево-судинної системи, поразкам шкіри й ін.

Негативний вплив електростатичного поля виявляється в тім, що воно здатно притягати пил, бруд і інші частки, присутні у повітрі навколо ВДТ. Вивчався вплив електростатичного поля на інтенсивність осідання ізотопів радону на обличчя оператора. Установлено, що при концентрації радону в повітрі 100 Бк/м доза радіації за рік виросла приблизно на 50-60%.

Електростатичний заряд концентрується на екрані ВДТ. Індуктивним і контактним шляхом заряди накопичуються на користувачі, підвищуючи тим самим його електричний потенціал.

Як показали дослідження, напруженість електростатичного поля миттєво зростає до максимуму в момент включення ВДТ і поступово зменшується до стабільного рівня.

Відповідно до ДНАОП 0.00-1.31-99 поверхневий електричний потенціал ВДТ не повинний перевищувати 500В.

Напруженість електростатичного поля на робочих місцях, у тому числі і з ВДТ, не повинна перевищувати 20кв/м.

Для попередження створення значної напруженості полючи захисту від статичної електрики необхідно:

·     установити нейтралізатори статичної електрики;

·     підтримувати в приміщенні з ВДТ відносну вологість не

·      нижче 45-50%;

·     застелити підлогу в приміщеннях із ВДТ антистатичним лінолеумом проводити щоденне вологе збирання;

·     протирати екран і робоче місце спеціальною антистатичною

·      чи серветкою вологою тканиною;

·     користувачам бажано носити одяг, особливо нижнього шару,

·      з натуральних матеріалів;

- для "зняття" статичного заряду бажано кілька разів у день мити руки й обличчя водою чи час від часу торкатися металевих поверхонь.

4.1.8. Іонний склад повітря

Дослідження показали, що в процесі роботи ВДТ протягом зміни концентрація іонів у повітрі робочої зони значно змінюється. У 1 см3 чистого повітря міститься близько 1000 негативних і 1200 позитивних іонів. Оптимальним рівнем аероіонізації в зоні подиху користувача вважається зміст легень аероіонів обох знаків від 150 до 5000 у 1 см2 повітря. Однак уже через 5 хвилин роботи концентрація легких негативних іонів знижується в 5-10 разів (фонове значення їхньої концентрації складає 350-620 іонів/см3). Через 3 години роботи ця концентрація наближається до нуля. Істотно знижується концентрація середніх і важких негативних часток. У теж час концентрація позитивно заряджених іонів зростає і через 3 години роботи монітора в повітр переважають позитивно заряджені частки всіх розмірів.

Збільшення числа позитивних іонів (особливо важких) може призвести до змін серцево-судинної (підвищення тиску, тахікардія, болі в області серця), бронхо-легенової (покахикування, підвищена чутливість до вірусних інфекцій), кровотворної (збільшення числа лейкоцитів, зниження рівня гемоглобіну, зменшення числа еритроцитів), вегетативної нервовий (дратівливість, безсоння, стомлюваність головний біль і ін.) системах.

ДНАОП 0.03-3.06-80 «Санітарно-гігієнічні норми припустимих рівнів іонізації повітря виробничих приміщень» регламентує рівні іонізац повітря приміщень при роботі з ВДТ і ПК. (таблиця 3).

Таблиця 3 – Рівн онізації повітря

Необхідні концентрації позитивних і негативних іонів у повітрі робочої зони можна забезпечити використанням:

·генераторів негативних онів;

·установок локального зволоження;

·кондиціонерів;

·примусової вентиляц (провітрювання, системи загальобмінної приточно-витяжної вентиляції, пристосування місцевої вентиляції);

·захисних заземлених екранів.

4.1.9 Забруднення повітря на робочих місцях із ВДТ

Джерела аерозольних забруднень численні. Зовнішні джерела залежать від природних і антропогенних факторів наявність поблизу водойм із солоною водою, інтенсивності метеорологічних процесів. У багатьох районах у повітрі присутні продукти окислювання вуглеводнів, метали, нітрати й ін. Одним з основних внутрішніх забруднювачів є тютюновий дим. У приміщеннях, де не курили, концентрація шкідливих часток склала 12-40 мкг/см3, де курили 150-450 мкг/см3

Більшість досліджень показали, що речовинами, концентрація яких перевищує припустиму на робочих місцях із ВДТ, є: озон, оксиди азоту, пил. Особливо шкідливий — озон, що є дратівним і канцерогенною речовиною. При великих концентраціях озону з'являється сухість і роздратування слизових оболонок, головні болі.

Основним джерелом озону є ЕЛТ і лазерні принтери. Для зменшення концентрації озону необхідно:

-    виключати монітор, якщо він не використовується;

·     лазерні принтери розташовувати якнайдалі від робочого

·      місця;

·     застосовувати приточно-витяжну вентиляцію.

Аналіз динаміки бактеріальної обсемененності повітря в приміщеннях із ВДТ показав, що кількість мікроорганізмів збільшується при відсутності вентиляції і залежить від тривалості роботи з ВДТ (за 3-4 години роботи їхня кількість збільшується до 2100-2500 мікробних тіл у 1м). У випадках, коли робота користувача зв'язана з прийомом відвідувачів, зміст мікроорганізмів у повітрі значно зростає і досягає 7000 мікробних тіл у 1м. Тому при такому режимі роботи вживають наступних заходів:

·     вентиляція;

·     обмеження числа і тривалості перебування відвідувачів;

·     конструкція загороджувальних стін з віконцями для спілкування з відвідувачами.

Відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.1.005-88 повітря, що надходить у робочі приміщення, повинне бути очищене від забруднень. Зміст озону не повинний перевищувати 0,1мг/м", оксидів азоту — 5мг/м, пилу - 4мг/м, загальна кількість колоній у 1м повітря не повинне перевищувати 1000 і цілком виключається наявність патогенної мікрофлори.

4.1.10 Природна вентиляція робочих приміщень з ВДТ

Однією з умов високопродуктивної праці і збереження здоров'я користувача ВДТ є забезпечення оптимальних параметрів мікроклімату і зниження надходження шкідливих речовин у повітря виробничих приміщень.

До числа найбільш ефективних засобів, що дозволяють забезпечити нормальні санітарно-гігієнічні параметри повітря робочої зони у виробничих приміщеннях, належить вентиляція.

Вентиляція — система засобів і приладів, призначених для забезпечення на постійних робочих місцях, у робочій і зонах приміщень, що обслуговується, метеорологічних умов і частоти повітря, що відповідають гігієнічним і технічним умовам.

Розрізняють вентиляцію природну і механічну.

Природна вентиляція буває організованою і неорганізованою. Організована природна вентиляція (аерація) здійснюється за рахунок різниц гравітаційного тиску зовнішнього і внутрішнього повітря і дії вітру. При неорганізованій вентиляції повітря в приміщення надходить і виходить через щілини, вікна, двері т.д.

Якщо перЕМВщення повітря у вентиляційних системах здійснюється вентилятором, вентиляцію називають механічною.

4.1.11 Освітлення на робочому місці користувача

При проектуванні систем освітлення необхідно враховувати наступні вимоги у відповідності зі СНіП-І І-4-79: рівень освітленості робочих місць повинний відповідати характеру виконуваної зорової роботи, що визначається в залежності від мінімального розміру об'єкта розрізнення, характеристики фону характеристики контрасту. У залежності від мінімального розміру об'єкта розрізнення всі зорові роботи поділені на 8 розрядів здорових робіт.

Робота оператора ЕОМ відноситься до III розряду високої точності (об'єкт розрізнення 0,3-0,5 мм). Тому для III розряду рівень освітленості комбінованого освітлення повинний складати від 700 до 1500 лк, а загального від 450 до 650 лк.

Для створення сприятливих умов зорової роботи, що виключали б швидку стомлюваність очей, виникнення професійних захворювань і сприяли підвищенню продуктивності праці, виробниче приміщення повинне відповідати вимогам:

створювати на робочій поверхні освітлення, що відповіда характеру зорової роботи і знаходиться в межах установлених норм;

не створювати сліпучого ефекту, як від предметів у поле зору користувача, так і за ним.

створити достатню рівномірність і постійність рівня освітленості, щоб уникнути частої переадаптації здорового аналізатора;

не створювати на робочому місці різких і глибоких тіней;

обмежити до мінімуму пульсацію світлового потоку;

не зменшувати необхідний контраст фону й об'єктів, зображених на екрані ВДТ.

4.2 Захист від ЕОМ

4.2.1 Захисні фільтри

Якщо монітори з маркіруванням Low Radiation мають високий ступінь захисту і не вимагають спеціального дооснащення, то монітори старих моделей, як правило, випромінюють електромагнітні поля, що представляють відому небезпеку для користувача. Щоб відгородити себе від шкідливих впливів, самим правильним було б змінити морально застарілу по екологічним і ергономічним міркам техніку на сучасну, що володіє зниженим рівнем побічних випромінювань. Але змінити весь парк обчислювальної техніки доступно не багатьом. Найпростішим способом використання вже готових конструктивних вузлів, що поставляються фірмами-виготовлювачами, - захисних фільтрів (ЗФ), призначених для встановлення на екран монітора.

ЗФ являють собою оптично прозору панель, що жорстко закріплюється на корпусі ПК за допомогою кронштейна поверх екрана дисплея. На панель нанесений тонкий провідний шар. Передбачається, що заземлення цього провідного шару дозволяє придушити електромагнітні випромінювання, що виходять від екрана дисплея в осьовому напрямку. Крім того, спеціальним вибором матеріалу підкладки і провідного шару можна в значній мірі послабити (а в ряді випадків цілком придушити) оптичні випромінювання в ультрафіолетовій і інфрачервоній частинах спектру.

ЗФ, які випускаються мають стандартні розміри: 14', 15', 17', 2Г и т.д.'

Захисні фільтри:

·придушують відблиски, що з'являються на скляних елементах відеомонітора

·від освітлювальних приладів чи сонячних променів, що при тривалому

·впливі можуть уражати зір оператора;

·зменшують загальну яскравість екрана дисплея, у той же час деталі

·зображення з малою яскравістю прекрасно видимі, оскільки загальна

·контрастність збільшується. Фарби зображення стають більш

·соковитими, тому що захисний екран поглинає фоновий сірий колір;

·здійснюють захист від електростатичного й електромагнітного

·впливів.

Важливо, щоб різні моделі ЗФ використовувалися грамотно, у залежності

від бажаного ефекту захисту.

У залежності від конструкції ЗФ можна розділити на три основні групи:

1.   Сітчасті, виготовляються з капронових чи дротяних сіток.

2.    ЗФ на основ капронових сіток з покриттям чи без (як наприклад, вироби

3.    тайваньской фірми Меgastаг) послабляють відблиски від зовнішнього освітлення і поліпшують контрастність зображення, що при інтенсивній роботі за

4.    комп'ютером дуже важливим чинником. ЗФ на основі дротяних

5.    сіток (використовуються мідний чорнений дріт з покриттям матового

6.    кольору) компенсують відбиті компоненти оптичного випромінювання й

7.    екранують ЭМ поля. Занадто щільна сітка, що служить кращим

8.    екраном, погіршує візуальне сприйняття. Тому, щоб компенсувати

9.    утрати світлового потоку, треба збільшувати яскравість зображення на дисплеї, що, у принципі, при використанні ЗФ такого типу може

10. приводити до скорочення терміну служби ЕЛТ. Практично всі моделі дають

11. несприятливий муаровий ефект.

12.Плівкові. Можуть бути виконан на основі тонкої прозорої

13. підкладки— скляно чи із синтетичного матеріалу (наприклад,

14. акрилу). Плівков ЗФ забезпечують більш оптимальні оптичні

15. властивості (підвищений контраст, придушення відблисків), значно

16. підвищують контрастність зображення, практично цілком поглинають

17. ультрафіолетове випромінювання і знижують рівень рентгенівського випромінювання,

18. але слабко захищають від статичної електрики.

3.       Поляризаційні ЗФ. Вітчизняному користувачу відомі подібні фільтри фірми Роlагоid фірми СР-50. Структура поліефірної плівки ЗФ — багатошарова, з використанням покрить, що просвітлюють.

 Антиблікові характеристики цих фільтрів досить високі. Для гасіння відблисків використовується інтерференція падаючого і відбитого променів світла. Промінь від освітлювального приладу проходить через лінійний поляризатор світла спеціальне покриття, яке працює як чвертьвольтова пластина. Проходячи через це покриття, лінійно поляризоване світло набуває кругової поляризації. Світло з поляризацією потрапляє на екран ЕЛТ та відображається. При цьому напрямок обертання вектора поляризації змінюється на протилежний. Після проходження покриття та лінійного поляризатора лінійна поляризація світла поновлюється, а площина поляризації світла повертається на 90 градусів відносно початкового стану. Падаючий та відображаючий потоки інтерферирують. В результаті чого досягаються достатньо сильні гашення бліку. Але фільтри цього типу мають деяк суттєві недоліки. Вони мають дуже низьку механічну міцність і погану теплопроводимість за рахунок того, що в них використовується поліефірна плівка, що при експлуатації призводить до деформації ЗФ. Деякі користувачі помітили значну деградацію з часом антиблікових властивостей СР-50, очевидно, за причиною нестійкості чвертьхвильового покриття.

4.2.2 Розрахунок інтенсивності випромінювання монітора

Для визначення впливу ПК на організм людини розрахуємо нтенсивність електромагнітного випромінювання на відстані від монітора = 70 см.

f = 650 МГц,

r = 0.7 м

Визначимо довжину хвилі випромінювання:

Визначимо зону випромінювання:

Ближня зона:

Дальня зона:

Розрахуємо інтенсивність випромінювання в дальній зоні:

де:

Рср — середня потужність випромінювання, Вт;

Рімр — потужність випромінювання в імпульсі, Вт;

r — тривалість імпульсу, c;

Т — період проходження імпульсу, c;

 σ— коефіцієнт підсилення антени.

Відповідно до ДСТ ССБТ 12.1.006-84 установлені ПДУ ППE в розмірі 10 Bт/м2 для приміщень з температурою 28°С і без джерел невикористаного рентгенівського випромінювання. Такі ж рівні випромінювання встановлені відповідно до документа «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин» (1998) «Правила охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин». Таким чином, інтенсивність випромінювання не перевищує норми.

4.3 Електро- та пожаробезпека

4.3.1 Електробезпека

Вимоги електробезпеки у приміщеннях, де встановлені електронно-обчислювальні машини персональні комп'ютери (далі — ЕОМ) відображені у ДНАОП 0.00-1.31-99. Відповідно до цього нормативного документу під час проектування систем електропостачання, монтажу основного електрообладнання та електричного освітлення будівель та приміщень для ЕОМ необхідно дотримуватись вимог Правил влаштування електроустановок (ПВЕ), ГОСТ 12.1.006-84, ГОСТ 12.1.019-79, ГОСТ 12.1.030-81, ГОСТ 12.1.045-84, ПТЕ, ПБЕ, ВСН 59-88 "Электрооборудование жилых и общественных зданий. Нормы проектирования", СН 357-77 "Инструкция по проектированию силового осветительного оборудования промышленных предприятий", Правил пожежної безпеки в Україні та інших нормативних документів, що стосуються штучного освітлення і електротехнічних пристроїв, а також вимог нормативно-технічної експлуатаційної документац заводу-виробника. ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ, інше устаткування (апарати управління, контрольно-вимірювальні прилади, світильники тощо), електропроводи та кабелі за виконанням та ступенем захисту мають відповідати класу зони за ПВЕ, мати апаратуру захисту від струму короткого замикання та інших аварійних режимів.

Під час монтажу та експлуатації ліній електромережі необхідно повністю унеможливити виникнення електричного джерела загорання внаслідок короткого замикання та перевантаження проводів, обмежувати застосування проводів з легкозаймистою золяцією і, за можливості, перейти на негорючу ізоляцію.

Лінія електромережі для живлення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ виконується як окрема групова трипровідна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провідників. Нульовий захисний провідник використовується для заземлення (занулення) електроприймачів і прокладається від стійки групового розподільчого щита, розподільчого пункту до розеток живлення.

Використання нульового робочого провідника як нульового захисного провідника забороняється, а також не допускається підключення цих провідників на щиті до одного контактного затискача.

Площа перерізу нульового робочого та нульового захисного провідника в груповій трипровідній мережі повинна бути на менше площі перерізу фазового провідника. Усі провідники повинні відповідати номінальним параметрам мережі та навантаження, умовам навколишнього середовища, умовам розподілу провідників, температурному режиму та типам апаратури захисту, вимогам ПВЕ.

У приміщенні, де одночасно експлуатується або бслуговується більше п'яти персональних ЕОМ, на помітному та доступному місці встановлюється аварійний резервний вимикач, який може повністю вимкнути електричне живлення приміщення, крім освітлення.

ЕОМ, периферійні пристрої ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ повинні підключатися до електромережі тільки за допомогою справних штепсельних з'єднань і електророзеток заводського виготовлення.

Штепсельн з'єднання та електророзетки крім контактів фазового та нульового робочого провідників повинні мати спеціальні контакти для підключення нульового захисного провідника. Конструкція їх має бути такою, щоб приєднання нульового захисного провідника відбувалося раніше -ніж приєднання фазового та нульового робочого провідників. Порядок роз'єднання при відключенні має бути зворотним. Необхідно унеможливити з'єднання контактів фазових провідників з контактами нульового захисного провідника.

Неприпустимим підключення ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ до звичайної двопровідно електромережі, в тому числі — з використанням перехідних пристроїв.

Електромереж штепсельних з'єднань та електророзеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ слід виконувати за магістральною схемою, по 3—6 з'єднань або електророзеток в одному колі.

Штепсельн з'єднання та електророзетки для напруги 12 В та 36 В за своєю конструкцією повинні відрізнятися від штепсельних з"єднань для напруги 127 В та 220 В. Окрім того вони мають бути пофарбовані в колір, який візуально значно відрізняється від кольору штепсельних з'єднань, розрахованих на напругу 127 В та 220 В.

Індивідуальн та групові штепсельні з'єднання та електророзетки необхідно монтувати на негорючих або важкогорючих пластинах з урахуванням вимог ПВЕ та Правил пожежно безпеки в Україні.

Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ при розташуванн х уздовж стін приміщення прокладають по підлозі поряд зі стінами приміщення, як правило, в металевих трубах і гнучких металевих рукавах з відводами відповідно до затвердженого плану розміщення обладнання та технічних характеристик обладнання.

При розташуванні в приміщенні за його периметром до 5 персональних ЕОМ, використанні трипровідникового захищеного проводу або кабелю в оболонці з негорючого або важкогорючого матеріалу дозволяється прокладання їх без металевих труб та гнучких металевих рукавів.

Електромережу штепсельних розеток для живлення персональних ЕОМ, периферійних пристроїв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагодження ЕОМ при розташуванні їх у центрі приміщення, прокладають у каналах або під знімною підлогою в металевих трубах або в гнучких металевих рукавах. При цьому не дозволяється застосовувати провід і кабель в ізоляції з вулканізованої гуми та нші матеріали, що містять сірку. Відкрита прокладка кабелів під підлогою забороняється.

Металев труби та гнучкі металеві рукави повинні бути заземлені. Заземлення повинно відповідати вимогам ДНАОП 0.00-1.21-98 "Правила безпечної експлуатац електроустановок споживачів". Заземлені конструкції, що знаходяться у приміщеннях (батереї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном тощо), мають бути надійно захищені діелектричними щитками або сітками від випадкового дотику.

Конструкція знімної підлоги повинна бути такою, щоб забезпечувались:

—вільний доступ до кабельних комунікацій під час обслуговування;

—стійкість до горизонтальних зусиль при частково знятих плитах;

—      вирівнювання поверхні підлоги за допомогою регулювальних

опорних елементів;

взаємозамінюваність плит.

Отвори в плитах для прокладання кабелів електроживлення виконуються безпосередньо в місцях встановлення устаткування відповідно до затвердженого технологічного плану розміщення устаткування та його технічних характеристик.

Для підключення переносної електроапаратури застосовують гнучкі проводи в надійній золяції. Тимчасова електропроводка від переносних приладів до джерел живлення виконується найкоротшим шляхом без заплутування проводів у конструкціях машин, приладів та меблях. Доточувати проводи можна тільки шляхом паяння з наступним старанним ізолюванням місць з'єднання.

Є неприпустимими:

—експлуатація.кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що

—втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією; залишення під

—напругою кабелів та проводів з неізольованими провідниками;

—застосування саморобних продовжувачів, які не відповідають

—вимогам ПВЕ до переносних електропроводок;    і

—застосування для опалення приміщення нестандартного (саморобного)

—електронагрівального обладнання або ламп розжарювання;

—користування пошкодженими розетками, розгалужувальними та

—з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами,

—а також лампами, скло яких має сліди затемнення або випинання;

—підвішування світильників безпосередньо на струмопровідних проводах,

—обгортання електроламп і світильників папером, тканиною та іншими

—горючими матеріалами, експлуатація їх зі знятими ковпаками (розсіювачами);

—      використання електроапаратури та приладів в умовах, що не

відповідають вказівкам (рекомендаціям) підприємств-виготовлювачів.

На закінчення необхідно зазначити, що дотримання вищезазначених вимог значно підвищує електробезпеку, однак не може стовідсотково гарантувати неможливість ураження користувача електричним струмом. З огляду на це, необхідно знати вміти правильно надавати першу допомогу при ураженні людини електричним струмом.

4.3.2 Пожежна безпека

Залежно від особливостей виробничого процесу, крім загальних вимог пожежної безпеки, здійснюються спеціальні протипожежні заходи для окремих видів виробництв, технологічних процесів та промислових об'єктів. Для споруд та приміщень, в яких експлуатуються відеотермінали та ЕОМ такі заходи визначені Правилами пожежно безпеки в Україні, ДНАОП 0.00-1.31-99 та іншими нормативними документами.

Будівл ті їх частини, в яких розташовуються ЕОМ, повинні бути не нижче II ступеня вогнестійкості. Над та під приміщеннями, де розташовуються ЕОМ, а також у суміжних з ними приміщеннях не дозволяється розташування приміщень категорій А Б за вибухопожежною небезпекою. Приміщення категорії В слід відділяти від приміщень з ЕОМ протипожежними стінами.

Для всіх споруд і приміщень, в яких експлуатуються відеотермінали та ЕОМ, повинна бути визначена категорія з вибухопожежної і пожежної небезпеки відповідно до ОНТП 24-86 "Определения категорий помещений и зданий по взрьтопожарной и пожарной опасности", та клас зони згідно з Правилами влаштування електроустановок. Відповідні позначення повинні бути нанесені на вхідні двер приміщення.

Сховища нформації, приміщення для зберігання перфокарт, магнітних стрічок, пакетів магнітних дисків слід розміщати у відокремлених приміщеннях, обладнаних негорючими стелажами і шафами. Зберігати такі носії інформації на стелажах необхідно в металевих касетах. В приміщеннях ЕОМ слід зберігати лише ті носії інформації, які необхідні для поточної роботи.

Фальшпідлога у приміщеннях ЕОМ повинна бути виготовлена з негорючих матеріалів (або важкогорючих з межею вогнестійкості не менше 0,5 год.). Простір під знімною підлогою розділяють негорючими діафрагмами на відсіки площею не більше 250 м2. Межа вогнестійкості ліафрагми повинна бути не меншою за 0,75 год. Комунікац прокладають крізь діафрагми в спеціальних обоймах із застосуванням негорючих ущільнювачів для запобігання проникненню вогню з одного відсіку в інший, а також з міжпідлогового простору в приміщення. Міжпідлоговий простір під знімною підлогою має бути оснащений системою автоматичної пожежної сигналізації та засобами пожежогасіння відповідно до вимог Переліку однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації, СНиП 2.04.09-84, з використанням димових пожежних сповіщувачів.

Звукопоглинальне облицювання стін та стель у приміщеннях ЕОМ слід виготовляти з негорючих або важкогорючих матеріалів.

Для промивання деталей неодхідно застосовувати негорючі миючі препарати. Промивання чарунок та інших знімних пристроїв горючими рідинами дозволяється лише у спеціальних приміщеннях, обладнаних припливно-витяжною вентиляцією. У випадку необхідності проведення дрібного ремонту або технічного обслуговування ЕОМ безпосереньо в машинному залі та неможливості застосування негорючих миючих речовин дозволяється мати не більше 0,5 л легкозаймистої рідини у тарі, що не б'ється та щільно закривається.

Приміщення, в яких розташовуються персональні ЕОМ та дисплейні зали, повинні бути оснащен системою автоматичної пожежної сигналізації з димовими пожежними сповіщувачами та переносними вуглекислотними вогнегасниками з розрахунку 2 шт. на кожні 20 м2 площі приміщення з урахуванням гранично допустимих концентрацій вогнегасно речовини.

Не рідше одного разу на квартал необхідно очищати від пилу агрегати та вузли, кабельні канали та простір між підлогами.

ВИСНОВКИ

В дипломному проекті був проведений фінансовий аналіз роботи підприємства ТОВ "Гермес-Груп", аналіз підприємства як об’єкта керування, створена економіко-математична модель оптимізації об’ємів закупівель по підприємству, отримано максимальний прибуток, який підприємство може отримати при застосуванні нової економіко-математичної модел, розроблена інформаційна система підтримки прийняття рішень.

Фінансовий аналіз роботи показав, що підприємство в 2008 році перебуває в не найкращому стані. Підприємство є неплатоспроможним. Про це свідчить зменшення коеффіцієнтів грошової платоспроможності в порівнянні на початок і на кінець періоду. підприємство є неплатоспроможним. Про це свідчить зменшення коеффіцієнтів грошової платоспроможності в порівнянні на початок і на кінець періоду. Підприємство за перший та четвертий квартал може повністю погасити свої короткострокові зобов'язання, в другому кварталі воно не може погасити 0,15 тис. грн., в третьому - 0,03 тис. грн. Загалом підприємство має достатньо грошових коштів для повної ліквідації своїх довгострокових зобов'язань. Активи підприємства ООО "Гермес-Груп" є ліквідними - загрози попасти в тяжкий фінансовий стан не має. В першиму кварталі власні фінансові ресурси зменшилися на 4.5 тис. грн., в другому кварталі не змінилися, в третьму збільшилися на 3.7 тис. грн., а в четвертому кварталі ресурси не змінювалися. Значне збільшення залишку по статтям запасів та витрат не завжди свідчить про розширення виробництва. Це може бути визвано уповільненням обороту даних активів. В першому кварталі запаси оберталися 3.62 разів, через 9 місяців запаси обернулися 19 разів, а за рік - 32.5 раза. З коефіцієнта обертань дебіторської заборгованості видно, що гроші за відвантажений товар перераховуються не вчасно, тому підприємство не може правильно скоригувати свою діяльність, свої об'єми закупівель. Розрахунок коефіцієнта обертання активів за перший період на кожну гривню, вкладену в активи приходиться 1.65 гривень реалізації, за 9 місяців - 6.27 гривень, а за рік 7.79 гривень. Кожна гривня обєму реалізації приносить 0% прибутку за перший квартал, 5.5 % за 9 місяців діяльності підприємства, 3.5 % за рік в цілому.

Нова розроблена та розрахована економіко-математична модель.

З таблиці розрахунку задачі оптимізації видно, що максимальний прибуток підприємства за місяць буде встановлювати 5264,47 гривень. Тоді за рік прибуток буде дорівнювати 5264,47*12 = 63173,6 гривень.

          Фінансовий результат попереднього 2008 року складав – 97000 гривень. Після проведення застосування методу оптимізації фінансовий результат 2009 року став складати 63173 гривень.

Дослідження відсотку втрат в закупівельній ціні може бути застосовано для підприємств оптової торгівлі. Закупівельні ціни можна використовувати як індикатор втрат, розуміючи під Сз закупівельні ціни плюс втрати.

Оптимальний об’єм закупівлі, який отримано шляхом вирішення задачі оптимізації дорівню продажам. Тобто при закупівлі обсягу продукції, який наведено в таблиці 2.5.4, підприємство одразу ж і продасть його. Це забезпечить підприємству ТОВ "Гермес-Груп" мінімальні втрати та максимальний прибуток.

Список використаних літературних джерел

1.    Бандурка, Коробов, Орлов, Петрова – Фінансова діяльність підприємства – 2-е видання, перероб. І доп. – К.: Либідь, 2003. – 384 с.

2.    Барановская Г. Г., И. Н. Любченко. Микрокалькуляторы в курсе высшей математики: Практикум/– К.: Вища шк. Головное издательство, 1987. – 288 с.

3.    Бланк И. А. Финансовый менеджмент: Учебный курс.-К.: Ника-центр, Эльга, 2001.-528 с.

4.    Бойко В. В. Економіка підприємств України: навчальний посібник.-2-е вид., переробл. І доп. – Дніпропетровськ: Національна гірнича академі України, 2002. – 535 с.

5.    Бронштейн И. Н., Семендяев К. А. Справочник по математике для инженеров и учащихся вузов. – М.: Наука Главная редакция физико-математической литературі, 1981.

6.    Бусленко Н.П. Моделирование сложных систем, Главная редакция физико-математической литературы изд-ва «Наука», М., 1988Ю 356 с.

7.    Грачева Р. Е. О бухгалтерии по человечески. Издание третье, переработанное и дополненное. – К.: Галицькі контракти. – 2002.-256 с.

8.    Под ред Дика В.В. Информационные системы в экономике: Учебник /М.: Финансы и статистика, 1996 – 272 с.

9.    Кремер Н. Ш., Б.А. Путко, И.М. Тришин, М. Н. Фридман. Исследование операцій.- Под ред. проф. Кремера. – М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997.-407 с.

10. Курицкий Б. Я. Оптимизация вокруг нас. – Л.: Машиностроение. Ленингр. Отд-ние, 1989 год. – 144 с.: ил.

11. Смірнов В.В /Методичні вказівки до виконання курсових робіт з дисципліни „Інформаційний менеджмент” для студентів денної та заочної форми навчання зі спеціальност 7.050102 Економічна кібернетика/..- Дніпропетровськ: НГУ,2003. – 50с.

12. Ситник В.Ф., Т.А.Писаревська, Н.В. Єрьоміна, О.С.Краєва; За ред. В.Ф.Ситника. Основи нформаційних систем: Навч.посібник вид. 2-ге перероб. і доп. /– К.:КНЕУ, 2001. 420 с.

13. Соляник Л. Г. Економічний аналіз: Навчальний посібник.- Дніпропетровськ: Національний гірничий університет, 2003.-199 с.

14. Под ред. Г.А.Титаренко. Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник /– М.:ЮНИТИ, 2000. – 400с.

15. Турчак Л. И. Основы целочисленных методов: Учеб. пособие. – М.: Наука. 1987.-320 с.