Дипломная работа: Товарознавча характеристика вітчизняного шампанського та його конкурентоспроможність

4-   у інших випадках, які передбачено законодавством.   

У випадку розірвання договору у односторонньому порядку одна сторона повинна попередити іншу не пізніше, ніж за один місяць.

В самому договорі можна умовно виділити 3 частини: вступну, основну і заключну.

Вступна частина. Кожний договір повинен мати назву документа: по якій групі товарів; місто, де укладається договір поставки і де він оформлюється; дата укладання; реєстраційний номер; повна назва постачальника, покупця; посада, прізвище осіб, що уповноважені підписувати договір.

Основна частина  може бути оформлена безперервним текстом або мати підрозділи. В цій частин зазначається: обсяг закупки на весь період дії договору; асортимент у розгорнутому вигляді; кількість по товарам; кількість по окремим періодам товарів, що підлягають поставці. Зазначаються інші умови поставки: спосіб завозу, спосіб поставки, строки і порядок передачі заказу на черговий завіз товарів; строки і порядок надання відвантажувальних рознарядок постачальникам; проведення спільних рекламних заходів; вивчення попиту та інші умови поставки. Зазначаються вимоги до якості і комплектності товарів, їх маркування; вимоги до тари і упаковки, строки і порядок повертання тари; порядок розрахунків за товар (на сьогоднішній день майже за всю продукцію в НТЦ «Радунь» розрахунок відбувається після її реалізації); матеріальна відповідальність сторін за виконання умов договору. Все це складає предмет договору. Асортимент, кількість обсяг поставки у визначені періоди року може бути оформлений і у додатку до договору- специфікації.

Заключна частина вміщу юридичну адресу сторін, поштові реквізити, відвантажувальні реквізити, підписи печатки.

Третій етап- це етап функціонування. На цьому етапі відбувається виконання учасниками взятих на себе у відповідності з укладеним договором, взаємних обов'язків по поставкам товарів.

Основними операціями цього етапу є:

n погодження номенклатури товарів, обсягів, строків та нших умов на майбутній період;

n забезпечення надходження товарів;

n відправка товарів постачальником транзитом;

n приймання одержувачем;

n розрахунки за одержані товари;

n проведення контролю за виконанням договірних зобов'язань.

НТЦ «Радунь» вступає як в прямі, так і в непрямі господарські зв'язки.

Прямі зв'язки- зв'язки двох учасників- НТЦ «Радунь» із підприємством-виробником, наприклад ЗАТ «КЗШВ».

Переваги прямих зв'язків полягають у тому, що:

1-   скорочується термін оформлення і установлення господарських зв'язків;

2-   скорочується термін доставки товарів  у НТЦ «Радунь»;

3-   скорочуються товарні витрати і терміни перевезення вантажів;

4-   оперативно вирішуються питання уточнення і коректування умов поставки.

Непрямі зв'язки - договірні відносини встановлюються між НТЦ «Радунь» підприємствами-виробниками за допомогою посередника- оптового підприємства.

Непрямі господарськ зв'язки мають деякі переваги, а саме:

1-   розширюється асортимент;

2-   згладжуються сезонні коливання у виробництві і споживанні;

3-   забезпечується значна економія матеріальних, трудових, фінансових ресурсів за рахунок скорочення витрат на зберігання товарів у НТЦ «Радунь».

Між КЗШВ і НТЦ «Радунь» діють довготривалі договірні відносини. Це дає можливість краще пізнати один одного, можливості по виробництву і реалізації, з’являється можливість планування діяльності, підвищується відповідальність сторін за виконання умов договору-поставки.

Основні постачальники шампанського в НТЦ «Радунь» були розглянуті в п.2.2. і представлені в таблиц 8.

Проведений розрахунок ефективності комерційної угоди  на поставку шампанських вин від КЗШВ в НТЦ «Радунь» показав, що отримано товару на 10 тис. грн..

Визначили суму можливого доходу із закупленої партії товару. Розрахунок цього показника провели за формулою:

         Утн х Зу

Дд =   ---------  = 32 000 грн.,

             100

де Дд - сума можливого доходу по закупленій партії товару;

Утн - середній рівень торгової надбавки (по даній групі товару 32%);

Зу -загальна сума закупки партії.

Визначили суму податку на добавлену вартість, для сплати по закупівельній партії товару :

                (Зу +  Ду)

ПДВу  = -------------  х Снд = 2640 грн.;

                    100

де ПДВу - сума податку на добавлену вартість;

Ду - сума можливого доходу по закупівельній партії;

Зу - загальна сума закупівельної партії;

Снд - ставка податку на добавлену вартість (20 %).

Визначили загальну суму можливої реалізації закупленої партії товарів:

Ру = Зд + Дд + ПДВу = 15840 грн.,

де Ру - загальна сума можливої реалізації закупленої партії товару;

Зд - загальна сума закупки партії товару;

Дд - сума можливого доходу по закупленій партії шампанських вин;

ПДВу - сума податку на добавлену вартість.

За даними  НТЦ «Радунь» виявилось, що середній рівень витратності становить 15 %, виключаючи витрати на перевозку товару, які згідно договору бере на себе покупець. Але, як правило, витрати на поставку товару, постачальник включає в договірну ціну.

     РВО = 15 %,

де РВО - рівень витрат обігу, %.

Визначили суму витрат обертання за угодою:

               РВО х Ру

Воу =  -------------- =  2376 грн.,

                  100

де Воу - сума наступних витрат обігу за угодою;

РВОу - рівень витрат обігу, %;

Ру - загальна сума можливої реалізації закупленої партії товару.

Далі визначали суму можливого балансового прибутку за угодою:

БПу = Ру - Зу - ВОу - ПДВу = 824 грн.,

де Бпу - сума можливого балансового прибутку за угодою;

Зу - загальна сума реалізації закупленої партії продуктії;

Ру - загальна сума можливої реалізації закупленої партії продукції;

ВОу - сума наступних витрат за обігу за угодою;

ПДВу - сума податку на добавлену вартість.

Визначили суму можливого чистого прибутку за угодою:

            Бпу х ( 100 - Спп)

Чпу = ------------------------- = 3760 грн.,

                      100

де Чпу - сума можливого чистого прибутку за угодою;

Бпу - сума можливого балансового прибутку;

Спп - ставка податку на прибуток (30%).

Визначили рівень чистого прибутку за угодою до загальної суми закупки товарів:

               Чп х 100

 РЧПз = -------------  = 3,7 %,

                   Зу

де РЧПз - рівень чистого прибутку за угодою до загальної суми закупки товару, %;

Чпу - сума можливого чистого прибутку за угодою;

Зу - загальна сума закупленої партії товару.

Визначали рівень чистого прибутку за угодою до можливої суми реалізації закупленого товару:

                      Чпу х 100

     РЧПр = ----------------- = 2,64 %,

                            Ру

де РЧПр - рівень чистого прибутку за угодою до можливої суми реалізації закупленого товару, %.

Чпу - сума можливого чистого прибутку за угодою;

Ру - загальна сума можливої реалізації закупленої партії товарів.

Визначали рівень чистого прибутку за угодою до очікуваних витрат обігу:

                  Чпу х 100

 РЧПво = --------------- = 16 %,

                       ВОу

де РЧПво - рівень чистого прибутку за угодою до суми очікуваних витрат за угодою, %;

Чпу - сума можливого чистого прибутку;

ВОу - сума очікуваних витрат обігу за угодою.

Для оцінки ефективност комерційної угоди  ми визначали суму чистого прибутку за угодою, що характеризує загальний ефект від конкретної комерційної операції і її користі в загальну суму прибутку, що залишається в розпорядженні торговельного підприємства.

Сума чистого прибутку становить 3 тис. 760 грн., що говорить про ефективність угоди з ЗАТ «Столичний» КЗШВ.

Рівень чистого прибутку за угодою до загальної суми закупки товару , являється одним з головних відносних показників ефективності комерційної угоди і характеризує ступінь ефективності у порівнянні з другими альтернативними варіантами, тобто угоди з ншими постачальниками товару. Він становить 3,7 % за нашою угодою.

Отже, за договором  з ЗАТ  «Столичний» КЗШВ рівень ефективності становить 3%.

Розрахований нами рівень чистого прибутку до суми реалізації закупленого товару , дозволяє співставити ефективність комерційної угоди з рентабельністю.

4.3.Оцінка споживачами торговельного обслуговування в НТЦ «Радунь»

З метою вивчення думки споживачів про якість торговельного обслуговування в НТЦ «Радунь» нами була складена анкета та проведено опитування серед постійних відвідувачів торговельного комплексу.

Анкета склададалась з 16 питань.

В кінці анкети кожен опитуваний при бажанні міг дати свої зауваження чи свої пропозиції щодо покращення культури обслуговування. Зразок анкети представлений в додатку    .

Анкета була надрукована на одному стандартному аркуші паперу з обох сторін в кількості 100 екземплярів.

Опитування покупців проводилось на протязі всього робочого дня магазину 26 листопаду 1999 року, з метою охопити всі категорії споживачі (працюючих і не працюючих, пенсіонерів, домохозяйок та дітей).

Опитуванню було піддано 100 відвідувачів НТЦ «Радунь».

Анкети пропонувались вибірково, кожному бажаючому, щоб охопити опитуванням всі перелічені верти населення.

Для зручності опитуючих, в торговому залі був встановлений стіл з стільцями, на якому були в достатній кількості олівці. Кожен бажаючий міг сісти,  заповнити анкету і на столі в спеціально відведеному місці її лишити.

Всіляку допомогу в анкетуванні покупців надавала адміністрація НТЦ «Радунь».

Аналізуючи результати анкетування, хотілося відмітити, що майже всі опитувані відносились до цього заходу скептично, з недовірою. Багатьом доводилось пояснювати по декілька разів, з якою метою це проводиться і що все безкоштовно.

Аналізуючи результати опитування, слід відмітити, що на  питання: ’’Чи подобається Вам культура обслуговування продавцями в НТЦ «Радунь»?’’, -83 % споживачів відповіли, що так; 17 % - ні.

На питання:’’Як швидко продавець-касир Вас обслуговує?’’ відповіли: до 1 хв.- 97 % і від 1 до 3 хв.-3 %.

На питання: ’’Чи є у Вас можливість вибору між двома однаковими по ціні та кількості продуктами ? ’’- 82 % відповіли ’’ні’’ і лише 18 -’’так’’.

На питання: ’’Чи влаштовує Вас асортимент вказаних відділів НТЦ «Радунь»? ’’-94 % опитуючих відповіли ’’так’’ і 6 % ’’ні’’.

На питання: ’’Який спеціальний одяг Ви хотіли бачити на продавцях? Якого кольору він має бути?’’ - майже порівну розподілились голоси між фартухом, халатом та костюмом.

На питання: ’’Чи хотіли б Ви,  щоб НТЦ «Радунь» здійснювались святкові знижки? ’’ Та ’’Чи прийняли б Ви участь в розіграші призів по касовим чекам? ’’ - майже 100 % відповіли ’’так’’.        

На питання: -Оцініть, будь ласка, за 5-ти бальною шкалою дизайн магазину, - оцінки розподілились майже порівну від ’’3’’ до ’’5’’. На ’’2’’ відповіді не було.

На питання:’’Чи влаштову Вас режим роботи магазину? Якщо не влаштовує, то чому? ’’, - режим роботи магазину 68 % респондентів невлаштовував, а влаштовував лише 32 %.

На питання:’’Який режим роботи магазину Вас влаштовує?’’ Відповіли ствердно: з 7-00 до19-00   -25 %;  з 8-00 до 20-00 -  35 %; з 8-00 до 21-00 - 40%.

Хотілось би відмітити, за статтю та за віком були опитані всі вікові категорії. Опитуємі відзначали малий рівень власних доходів і висловлювали на постійно підвищуючі ціни. В графі, щодо пропозицій, майже всі писали прохання про зниження цін.

Розподіл респондентів різної статі щодо їх вибору виробника продукції показав (табл. 18), що люди, незалежно від статі віддають перевагу вітчизняному виробнику.

Таблиця 18 

Розподіл респондентів різної статі щодо їх вибору виробника продукції

Розподіл респондентів різного віку щодо їх думки про наявність додаткових послуг представлений в таблиці  19.

Таблиця 19

 Розподіл респондентів різного віку щодо їх думки про наявність додат кових послуг

Аналіз думки респондентів різного віку про наявність додаткових послуг показав, що люди віком до 20 років найбільше надають перевагу наявності в магазині фотолабораторії, кафетерію та прокату відеокасет.

Найбільшу кількість респондентів віддала перевагу наявності кафетерію-30 %, аптеці -28 %, та кіоску для преси - 20 %.

Найменше - фотолабораторія - 14 %, та прокату відеокасет- 8 %.

 Розподіл респондентів різного віку щодо думки про одяг продавців в НТЦ «Радунь» (табл.20 ) показав, що респонденти різного віку віддають перевагу костюму (55 %). Халату віддали перевагу - 35 % і найменше - фартуху -10 %.

Таблиця  20

Розподіл респондентів різного віку щодо думки про одяг продавців в НТЦ «Радунь»

Проведена споживча оцінка торговельних відділів в НТЦ «Радунь» (табл.21), показала, що відвідувачів найбільше не задовольняє асортимент рибного та м’ясного відділів.    

Таблиця 21  

Споживча оцінка торговельних відділів в НТЦ «Радунь»

Найбільш влаштову асортимент хлібо-булочного та горілчаного відділів.

Таким чином, анкетування показало, що культурою обслуговування споживачі задоволені, що стосується невдоволення цін,  то ціну на свою продукцію диктує виробник. Торговельна надбавка магазину складає в залежності від групи товару від 15 до 25%, що незначною.

Результати опитування були доведені до адміністрації НТЦ «Радунь».

4.4. Шляхи удосконалення організації торгівлі НТЦ «Радунь»   

Організація роздрібного продажу товарів має дуже важливе значення, практичне для кожного торгівельного підприємства. Процес організації торгівлі необхідно постійно удосконалювати та підвищувати, оскільки з кожним роком вимоги споживачів до асортименту та якост товарів, а також до форми їх продажу та додаткових послуг все більше збільшується.

Стан організації торгівл в торговельному підприємстві характеризується рівнем задоволення попиту споживачів, асортиментом  пропонуємих продуктів, різновидом запропонованих додаткових послуг та витратами часу на покупку товарів.

Обов’язковим елементом організації торгівлі є-реклама та стимулювання збуту. 

Реклама- цілеспрямований нформативний вплив опосередкованого характеру на споживача для просування товарів і послуг на ринку збуту. Серед завдань, що вирішує реклама, - поширення знань про фірму; одержання запитів про новішу інформацію щодо товару; вплив на процес прийняття рішення про покупку; підтримка добрих емоцій у покупців товарів; поширення відомостей про сервіс; формування позитивного ставлення до фірми з боку суспільства.

Інформація може поширюватись різними каналами. У НТЦ «Радунь»  можна застсосовувати наступн канали розповсюдження реклами: друкована реклама, сувеніри, зовнішня реклама, реклама в місці продажу.

Зовнішня реклама приваблює своєю гнучкістю, високою частотою повторних контактів, помірною вартістю, порівняно невеликою конкуренцією, хоча тут відсутня вибіркова аудиторія, обмеженою є можливість творчої різноманітності. Зовнішня реклама- плакати, пано, використання аудіо засобів.

В якості друковано реклами в магазині можна використовувати поліграфічні плакати, листівки, в яких надавати інформацію про споживчі властивості товарів, рецептури приготування та кращого зберігання.

Рекламні плакати вивішують у магазинах, листівки можна викласти у торговому залі або вручати покупцю разом з покупкою.

Потрібно використовувати такі засоби друкованої реклами, як проспекти, каталоги.

Проспект- це розгорнутий опис окремого товару, процесу його виготовлення, рецептів виготовлення різних блюд з нього, умов зберігання. Проспекти також ілюструють малюнками фотографіями.

Каталог являє собою перелік товарів з їх коротким описом, з малюнками і фотографіями.

Ми пропонуємо використовувати проспекти і каталоги  шампанських вин в якості друковано реклами у НТЦ «Радунь».

До реклами в місцях продажу відносять вітринно-виставкову рекламу. До цього виду рекламних засобів відносять вітрини і товарні експозиції у магазинах.

Основним завданням вітрини є ознайомлення покупця з асортиментом товарів, що є у продажу. Найбільш оптимальні розміри вітрини в НТЦ «Радунь», на нашу думку,(м) : ширина- 3-4; висота- 2-2,5; глибина- 1-1,5. Ефект вітринної експозиції у великій мірі  залежить від освітлення. Освітлення має буті організоване за рахунок ламп денного світла в достатній кількості. Саме денне світло не змінює першозданного кольору товару.

Стимулювання збуту в НТЦ «Радунь» має бути доповнене іншими відомими методами просування товару, використовуючи різноманітні засоби активізованого впливу, які здатні прискорити чи посилити відповідну реакцію попиту населення.

Серед основних засобів стимулювання є зразки, знижки (святкові, сезонні), купони, премії, святкова упаковка.

У торговому центрі можна застосовувати купони- це сертифікати, які дають право на зазначену знижку при купівлі товару.

Можна використовувати премії- винагороду товаром за низькою, доступною ціною, а в деяких випадках- безкоштовно як заохочення за купівлю іншого товару ( наприклад корка цукерок до пляшки дорогого колекційного вина ).

Святкова упаковка та передсвяткові знижки (безкоштовно або за пільговими цінами)- це пропозиція визначеної для споживача економії порівняно із звичайною ціною товару.

Використовують стимулювання збуту по відношенню до власного торгівельного персоналу.

 Саме комплекс цих заходів ми пропонуємо застосовувати у НТЦ «Радунь».

Метою  стимулювання збуту по відношенню до власного персоналу є- збільшення обсягів збуту на підприємстві, його підрозділах, заохочення найбільш ефективно працюючих, додаткове мотивування їх праці, сприяння обміну досвідом між продавцями. Це премії кращим торгівельним працівникам, надавати кращим продавцям додаткові дн відпустки, конкурси продавців з нагородженням переможців, моральне заохочення.

Крім вище наведених заходів стимулювання збуту та реклами товарів, для удосконалення організац торгівлі в НТЦ «Радунь» необхідно розширити надання  ряду додаткових послуг, які найбільш ширше задовольнять запити споживачів.

За результатами анкетування найбільш привабливими послугами для споживачів є наявність аптеки, кафетерію, кіоску для преси, фотолабораторії.

Такий вид послуг, як прокат відеокасет в в НТЦ «Радунь» має найменше значення для споживачів, оскільки лише 8 % респондентів влаштовує споживачів цього виду послуг.

Отже, на нашу думку, доцільніше булоб замінити прокат відеокасет іншим більш значним видом послуг, наприклад, відділом замовлень, в якому моглиб прийматись продукти, які відсутн в магазині, доставка додому, святкове оформлення і т. д..

Важливим напрямком організації торгівлі в в НТЦ «Радунь» встановлення раціонального режиму роботи магазину, про що висловили споживачі в анкетуванні.

За результатами опитування найбільш доцільним режимом роботи для споживачів є режим роботи з 8-00 до 21-00 годин, оскільки такий час роботи буде найбільш зручний для споживачів. Можна також впровадити продовження режиму роботи магазину в святкові дні, а також режиму роботи без обідньої перерви.

Наступним шляхом удосконалення організації торгівлі в НТЦ «Радунь»

є розширення асортименту товарів, особливо по таким товарним відділам, як: рибний, лікеро-горілчаний та м’ясний., оскільки ці відділи в результаті опитування отримали найменшу бальну споживчу оцінку. До асортименту можна включити принципово нові товари, які весь час з’являються на ринку і приваблюють найбільшу увагу споживачів.

Крім цього, іншим шляхом удосконалення організації торгівлі може бути підвищення культури обслуговування споживачі.

Одним з напрямків підвищення культури обслуговування        в НТЦ «Радунь» є впровадження спеціального фірмового одягу для продавців. На думку споживачів, найкращим спеціальним одягом є  костюм блакитного кольору.

Таким чином, якщо застосувати вище перелічені заходи, на нашу думку, можна буде суттєво покращити рівень організації торгівлі в  НТЦ «Радунь» та збільшити товарообіг.                                

Висновки та пропозиції

Дослідивши огляд літературних джерел та провівши власні експериментальні дослідження асортименту, постачальників та умов реалізації шампанських вин в НТЦ «Радунь», можна зробити слідуючі висновки та пропозиції:

1. Виробництво шампанських вин нараховує більш ніж трьохвікову історію і з’явилось уперше у Франції в середині XVII сторіччя і на його початку розвитку зазнавало багато невдач. І тільки у другій половині XIX століття, з розвитком науки про вино, коли була розкрита суть бродіння і з’явилась можливість управляти цим процесом, коли винороби навчились вносити в тиражну суміш науково обгрунтоване дозування цукру, і тим самим регулювати тиск вуглекислого газу в пляшках шампанського - почався підйом шампанської промисловості.

2. Завдяки своїм винятковим достоїнствам шампанське завойовувало світову славу і попит на нього безперервно збільшувався.

3. Виробництво шампанських вин посідає важливе місце в загальному виробництві винопродукц України. Значення його з часом зростає: якщо в 1984 році виготовляли (в перерахунку на абсолютний алкоголь) 4,8%, то в 1998-му вже-24%. Це значною мірою пояснюється тим, що в умовах ринку виробництво  даних вин є найрентабельнішим: у 1998 році рівень його рентабельності становив 67,4%, що в 1,7 рази перевищує рентабельність виробництва виноградного вина взагалі.

Отже, виробництво шампанських вин - одне з найбільш перспективних вино-виробництв України.

4. Виготовляють шампанське на Україні  трьома способами: резервуарним безперервним, періодичним та пляшковим.Частка першого з них у 1997 році становила 72,3%, другого- 7,2%, третього-20,4% загального обсягу виробництва шампанських вин. Обсяги його виробництва усіма способами зросли порівняно з 1996 роком, найбільш  - резервуарним безперервним. У загальному прирості частка його досягла 79,8%. Це пов’язано з найвищою оборотністю вина, виготовленого цим способом.

5. Середньорічн потужності для виробництва шампанських вин 1996 році виросли порівняно з 1995-м на 18,2%,зокрема по резервуарному  переривчастому- на 48,2, а по пляшковому зменшились на 11,5%. Коефіцієнт використання виробничих потужностей по випуску шампанських вин (99,5) найвищий у виноробній галузі.

За досліджений період вивіз цих вин зросло на 50,7% і досягло в 1996 році 2063,6 тис.дал., або 42,7% всіх обсягів виробництва. Зокрема в Росію поставлено 56,5% загального обсягу вивозу, в Молдову-28,1; в Німеччину-11,1%.

Для реалізації на внутрішньому ринку України надійшло 57,5%  виробленої продукції. Обсяги реалізації шампанських вин у 1996 році збільшилися порівняно з 1997р.  - на 11,1% і становлять 1314,9 тис.дал., або 0,255 л на одну людину на рік. Це значною мірою, на нашу думку,  пов’язано з випереджаючими темпами росту доходів населення за відповідний період (394,1%) порівняно з ростом цін на шампанських вина (238%).

Аналіз споживчого ринку, проведений органами статистики на  основі вибіркового обстеження магазинів різних форм власності регіональних центрів, Києва і Севастополя, показав, що асортимент вітчизняних виробників склада 81%, із-за кордону поставки шампанських вин становили 19%.

6. Вивчення каналів збуту шампанських вин у роздрібній торговельній мережі показало, що структура  каналів збуту шампанських вин не рівномірна: 41% надходить у магазини від підприємств-виробників, 51-від малих підприємств-посередників; 8%-через інш канали збуту. Практично відсутня фірмова торгівля. Висока частка поставок у торгівлю через посередників свідчить про необгрунтоване завищення торгових надбавок, що тягне за собою ріст роздрібних цін, а це в свою чергу, ускладнює  реалізацію.

7. Основними виробниками шампанських вин на Україні є: КЗШВ, ОЗШВ, ТМ«Шустов», НПП «Нива», СП’’Італьяно на Україні’’, ПО  ООО «Фонтан»,  АЗШВ,  НСЗШВ,  СЗШВ, ХЗШВ та ЗШВ ’’ЗБ’’.

8. Дослідження асортименту шампанських вин вітчизняного виробництва, реалізуємих НТЦ «Радунь» показало, що перелік шампанських вин широкий і, на нашу думку,  може задовольняти попит споживачів. Найбільшу частку складають "Шампанське України" та "Советское шампанское". Саме ці види вин є найбільш виробляємими на Україні. Фірмовим асортиментом представлені вина: "Золотой Дюк" та "Великий Князь Владимир" (ОЗШВ), "Артёмовское"(АЗШВ), "Золоте"(КЗШВ) та "Новий Світ"(НСЗШВ).

9. Найбільшу питому вагу у поставках  в НТЦ «Радунь» займає КЗШВ та Артемівський завод шампанських вин. Значні обсяги складають також Харківський завод шампанських вин, Одеський завод шампанських вин, Завод шампанських вин "Новий Світ" та Завод шампанських вин «Золота Балка».  

10. НТЦ «Радунь» співпрацює, як правило, із заводами-виробниками шампанських вин, оскільки це робить найбільш ефективними комерційні угоди, що обумовлюється, перш за все, нижчою закупівельною ціною.

Незначну частку в постачанні шампанських вин складають і фірми-посередники, такі як ООО ’’Украинское сырье’’ та фірма Гоптранс’’.

На нашу думку, НТЦ «Радунь» необхідно розширювати довготривалі договірні зв’язки між заводами-виробниками, що дасть можливість краще пізнати один одного, можливост по виробництву і реалізації, з’явиться можливість планування діяльності, підвищиться відповідальність сторін за виконання умов договору-поставки.

11. В результаті проведених комплексних досліджень органолептичних та фізико-хімічних показників якост відібраних зразків шампанського різних виробників встановлено, що всі досліджуємі зразки повністю відповідають вимогам ДСТУ, що дає можливість твердити про високу якість шампанських вин, виробляємих на Україні.

За результатами проведеної дегустації найбільшу кількість балів (9,5) набрало «Советское шампанское» виробництва КЗШВ та «Шампанське України» виробництва ОЗШВ (9,0), що було підтверджено і в результаті розрахунку інтегрального показника якості.

12. Підготовка до продажу та продаж шампанських вин в НТЦ «Радунь» організовано на належному рівні, в спеціальному відділі за методом індивідуального обслуговування. Але не завжди продавець може надати вичерпну інформацію про товарознавчі особливост шампанського різних видів, різних виробників. З цією метою було б доцільно, на нашу думку,  проводити періодичні навчання, семінари продавців безпосередньо в НТЦ «Радунь».

13. З метою вивчення думки споживачів про якість торговельного обслуговування в НТЦ «Радунь» була складена анкета та проведено опитування серед відвідувачів торговельного комплексу.

Анкетування показало, що культурою обслуговування споживачі задоволені, що стосується невдоволення цін,  то ціну на свою продукцію диктує виробник.

В залежності від різних класифікаційних ознак на роздрібному торговельному підприємстві НТЦ «Радунь» склались слідуючі види попиту на шампанські вина:

-           за міграційною ознакою попит головним чином являється базовим (тобто основними покупцями населення поблизу розташованих житлових районів) і частково мобільним ендогенним;

-           за ступенем нтенсивності попит являється стабільним, тобто його об’єм в натуральних показниках з року в рік залишається практично постійним і має тенденцію до підвищення незначним темпом;

-           за ступенем зрілості попит являється таким, що склався (на традиційний асортимент) частково таким, що знаходиться на стадії формування (на нові найменування шампанських вин);

-           за ступенем задоволення попит являється дійсним, в структурі якого головний обсяг являється  задоволеним (реалізованим) і частково переключеним за рахунок цінових факторів;

-           в залежності від твердості намірів покупців попит в переважній більшості має альтернативний характер, частиною є твердосформульованим і лише незначною мірою проявляється мпульсивно;

-           в залежності від частоти пред’явлення шампанські вина являються товаром періодичного попиту.

14. Всі види попиту мають той чи інший вплив на активізацію продажу шампанських вин (наприклад, мпульсивний попит сприяє прискоренню реалізації, а явний незадоволений уповільнює її). Тому, врахування всіх видів попиту та всіх впливаючих на його формування факторів є не тільки необхідною умовою для планування роботи НТЦ «Радунь», але і запорукою отримання високих результатів від її проведення.

15. Для активізац продажу шампанських вин в НТЦ «Радунь» використовуються слідуючі організаційн форми та заходи:

-           проведення сезонних базарів;

-           ярмарочна торгівля;

-           проведення виставок-продажів;

-           активізація реклами.

16. В недостатній мір ведеться робота комерційної служби НТЦ «Радунь» на участь у виставках міжнародних виробників шампанських вин з Болгарії, Угорщини і т. д., з подальшим заключенням  договорів на поставки високоякісних  вин на Україну.

17. На жаль, в НТЦ «Радунь» не використовується одна з найвпливовіших форм активізації продажу товарів, в тому числі шампанських вин  - стимулювання збуту та реклама. В недостатньому об’ємі в НТЦ «Радунь» представлений комплекс внутрішньо-магазинних засобів реклами та інформації для споживачів: вітринно-виставочної реклами, радіореклами (внутрішньо-магазинне радіо), плакатно-графічної реклами, викладка товарів, демонстраційна реклама (дегустації), інформація про заводи-виробники вин, історію їх розвитку, щоб значно покращило, на нашу думку, об’єми реалізації шампанських вин.

Список використаної літератури

1.  Авакянц С. П. Биохимические основы технологии шампанского.-М.: Экономика, 1981, с. 267.

2.  Авакянц С.П. Игристые вина. -М.: Лёгкая и пищевая промышленность, 1985. -272с.

3.  Азгальдов Г. Г. Основы системы управления торговлей.- Экономика строительства, 1976, № 5, с. 50—53. Азгальдов Г. Г. Потребительная стоимость и ее измерение. — М.: Экономика, 1971, с. 167.

4.  Азгальдов Г.Г., Вартазаров И. С..Хвастунов Р. М. Расчет численности экспертов в зависимости от имею­щихся сведений о распределении экспертных оценок. Рукопись депонирована в институте «Информэлектро», регистр. № Д-815.

5.  Азгальдов Г.Г., Янпольскии А. Р. Об одном из спо­собов повышения точности экспертного метода в задачах квали­метрии и планирования эксперимента. — Экономика и математиче­ские методы. 1977, т. 13, 4, с. 775—778.

6.  Алмаши К. К., Дрбоглав Е. С. Дегустация вин.-М.: Пищевая промыш­ленность, 1979.- 152 с.

7.  Аношин И. М., Мержаниан А. А. Физические процессы виноделия.—М.:

8.  Безвредность пищевых продуктов/Под ред. Г. Д. Робертса. М., 1986.

9.  Бешелев С. Д., Г у р в и ч Ф. Г. Экспертные оценки в приня­тии плановых решений. — М.: Экономика, 1976, с. 79.

10.Бузник И. М. Энергетический обмен и питание. М„ 1978.

11.Бурьян Н. И., Тюрина Л. В. Микробиология виноделия.-М.: Пищевая промышленность, 1979.-272 с.

12.Валуико Г. Г. Виноградные вина.-М.: Пищевая промышленность, 1978.- 356с.

13.Валуйко Г.Г. Виноградные вина. М.: Пищевая промышленность, 1981. -385с.

14.Валуйко Г.Г. Склянка виноградного вина. -«Харчова i переробна промисловість», 1991, №9, с.26-27, №10, с.29.

15.Вечер А. С., Юрченко Л. А. Сидры и яблочные игристые вина.-М.: Пи­щевая промышленность, 1976.- 136 с.

16.Вино и технология его производствами. Ф. Саенко, Г. И. Козуб, Б. Я. Авербух, И. М. Шур].- Кишинев: Картя молдовеняска, 1975.- 160 с.

17.Все є отрута і все є ліки- важлива лише міра: гігієнічні, поживні, лікувальні властивості вина. - «Виноград. Вино.»; 1997, с.28-29.

18.Герасимов М. А. Технология вина.- М.: Пищевая промышленность, 1964-640с.

19.Губергриц А. Я., Линевский Ю. В. О вине. Киев, 1985.

20.Дрбоглав Е.С., Вейшторд И.П. Производство советского шампанского. -М.: Агропромиздат, 1987. -248с.

21.Зайчик Ц.Р. Оборудование предприятий винодельческой промышленно­сти.-М.: Пищевая промышленность, 1977.-400 с.

22.Калмыков П. Е, Логаткчн М. Н. Современные представления о роли  составных частей пищи. Л„ 1974.

23.Кишковский 3. Н., Скурихин И. М. Химия вина.-М.: Пищевая про­мышленность, 1976.-312 с.

24.Климовский З.Н., Скурихин И.М. Химия вина. -М.: Пищевая промышленность, 1978. -311с.

25.Конышев В. А. Питание и регулирующие системы организма. М., 1985.

26.Корбкина З.В. Товароведение вкусовых товаров. Москва, Экономика, 1986.

27.Котов А. И., Корзун В. Н. Пищевые продукты в лечебном питании. Киев, 1985.Легкая и пищевая промышленность, 1982.- 56 с.

28.Леонов П. П., Фертман Г. И. Ароматизированные вина.-М.: Пищевая промышленность, 1978-—264 с.

29.Малтабар В. М.,  Фертман Г. И. Технология производства вин.-М.: Пищевая промышленность, 1971.-44с.

30.Мальцев П.М. Технология бродильных производств. -2-е изд., перераб. И доп. -М.: Пищевая промышленност, 1980. -560с.

31.Матчина И.Г. Развитие производства вин в Украине. -«Бизнес-информ», 1997, №12, с.33-34.

32.Матчіна І.Г. Хай повняться келихи вином: стан і перспективи розвитку виробництва шампанських вин в Україні. -«Виноград. Вино.»; 1997, №2, с. 8-9.

33.Мержаниан А. А. Физико-химия игристых вин.-М.: Пищевая промыш­ленность, 1979.- 272 с.

34.Моисеенко Д. А., Ломакин В. Ф. Производство вин на поточных автома­тизированных линиях.-М.: Пищевая промышленность, 1981.-274 с.

35.Напиток для светлых мгновений (о шампанском) -«Споживач», 1997, №1,с.14-15.

36.Плюс шампанизация всей стрвны. Напитки плюс, апрель, 1999.с.31-39.

37.Припутина Л. С; Белецкая В. Б. Пищевые продукты в питании че­ловека. Киев, 1984.

38.Про поживні та лікувальні властивост вина. - «Виноград. Вино.»; 1998, с.21-23.

39.Производство советского шампанского непрерывным способом / [С.А. Брусиловский, А.И. Мельников, А.А. Мержаниан, И.Г. Саришвили ]. -М.: Пищевая промышленность, 1979. -327с.

40.Производство советского шампанского непрерывным способом. [С. А. Брусиловский, А. И. Мельников, А. А. Мержаниан, Н. Г. Саришвили].- М.: Пи­щевая промышленность, 1977.-232 с.

41.Разуваев Н. И. Комплексная переработка вторичных продуктов виноде­лия.-М.: Пищевая промышленность, 1975.- 168 с.

42.Родопуло А. К. Основы биохимии виноделия.- М.: Легкая и пищевая промышленность, 1983.-240 с.

43.Скурихин И. М; Шатерников В. А. Как правильно питаться. М., 1985.

44.Смолянский Б. Л., Шибаева Л. С. Питание в жизни человека. Киев, 1982.

45.Теория и практика виноделия / [Ж. Риберо-Гайон, Э. Пейно, П. Риберо-Гайон, П. Сюдро].-М.: Пищевая промышленность, 1979, т. 2-352 с., 1980, т. 3-480с., 1981, т. 4-414с.

46.Технологическое оборудование винодельческих предприятий / [П. М. Яков­лев, Н. Ф. Харитонов, М. К. Алексеенко, Г. Е. Кантур].-М.: Пищевая про­мышленность, 1975.-336 с.

47.Химический состав пищевых продуктов//Справочные таблицы со­держания основных пищевых веществ и энергетической ценности про­дуктов/Под ред. А. А. Покровского. М., 1977.

48.Химический состав пищевых продуктов//Справочные таблицы содер­жания аминокислот, жирных кислот, витаминов, макро- и микроэле­ментов, органических кислот и углеводов/Под ред. М. Ф. Нестерина и И. М. Скурихина. М., 1979.

49.Шампанское или шипучий напиток. -«Продукты питания», 1996, №9, с.8.

50.Шейн А. Е. Дистилляционные установки винного производства.-М.: Пищевая про­мышленность, 1986.-110 с.