- порушення громадянином, який має дозвіл органів внутрішніх справ на збереження і носіння зброї, правил збереження, носіння чи пересилання зброї і бойових припасів;

- порушення працівником підприємства, установи, організації, відповідальним за схоронність зброї, правил чи збереження транспортування зброї і бойових припасів.

Зазначимо, що в більшості вивчених нами документів бажає кращого юридична техніка написання юрисдикційних актів. У значній їх кількості відсутнє чітке групування складів з безпосереднього об’єкта, недостатньо чітко визначені кваліфікуюч ознаки дій, що посилюють відповідальність, надто розпливчасто виписані ознаки об’єктивної сторони правопорушень.

Особливого аналізу потребують питання інформаційного забезпечення адміністративного нагляду органів внутрішніх справ. Інформаційне забезпечення полягає в наданн виконавцям усієї відповідної інформації. Зміст цієї інформації визначається в залежності від пріоритету завдань, вибору способів їх розв’язання та інших елементів функції організації нагляду. Цей елемент має особливе значення для успішної реалізації, оскільки здійснення поставлених завдань мусить здійснюватися на підставі повної і достовірної інформації. Тому питання нформаційного забезпечення (зміна потоків інформації як у змісті напрямку їх руху, так і в змісті кількості інформації, що надається, а також визначення адресатів) повинні враховуватися в повному обсязі з одночасним визначенням пріоритетних завдань і вибором способу досягнення поставленої мети.

З урахуванням усього сказаного вище, можна сформулювати деякі пропозиції, які, на наш погляд, мають актуальне значення, а саме:

- з метою удосконалення засобів забезпечення охорони громадського порядку пропонуємо створити нформаційну систему обліку осіб, які займаються бродяжництвом і жебрацтвом;

- з метою якісного забезпечення безпеки дорожнього руху пропонуємо створити інформаційну систему виявлення дорожньо-транспортних пригод; розробити і впровадити різні системи розшуку викраденого автотранспорту. Інформація мусить доходити до будь-якого співробітника ДАІ, аж до постового включно; здійснити подальше удосконалення систем автоматичної реєстрації порушень правил дорожнього руху його учасниками з використанням відео систем;

- у сфері забезпечення пожежного нагляду пропонуємо завершити створення інформаційних банків з пожеж, організувати взаємний обмін інформацією Державної пожежної охорони з відповідними системами Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

- удосконалити нформаційне забезпечення в напрямку нагляду за обігом зброї. Створити впровадити єдину автоматизовану інформаційно-пошукову систему обліку та обігу службової і особистої зброї з моменту його виготовлення аж до моменту знищення;

- в галуз матеріально-технічного забезпечення нагляду укомплектувати підрозділи сканерами, ксероксами, телефонами з визначником номера, диктофонами, засобами нструментального контролю за технічним станом транспорту;

- внести зміни до ст. 203 “Порушення ноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україн транзитного проїзду через територію України” КУпАП у зв’язку з прийняттям Указу Президента України від 15 червня 2001 року “Про додаткові заходи щодо реалізації права людини на свободу пересування і вільний вибір місця проживання”.

В умовах сьогодення гострими залишаються питання використання часових ресурсів. Під часовим ресурсом ми розуміємо наявність часу для розв’язання поставлених завдань. Як елемент функції організації, він полягає в перерозподілі часу, що відводиться для вирішення конкретного завдання, у відповідності з його значимістю і кількістю та якістю залучених для цього сил і засобів, а також залежно від ступеня досконалості порядку їх використання. Тобто, йдеться про вишукування резервів часу, що у сучасних умовах може забезпечити лише нтенсифікація. У невиробничій сфері інтенсифікація полягає у раціональному використанні кожної хвилини робочого часу за рахунок впровадження передового досвіду, новітньої техніки, удосконалення методів роботи тощо.

Зазначимо, що розглянуті вище питання можуть бути вирішені вже в процесі реалізац функції планування, якщо йдеться про організацію виконання планових заходів. Потреба в додатковому вирішенні цього питання виникає тоді, коли планове ресурсне забезпечення виявляється недостатнім в силу тих чи інших причин (незадовільна якість плану, зміна ситуації).

У здійсненні адміністративного нагляду органами внутрішніх справ велике значення відіграє організація взаємодії між його виконавцями.

Сьогодні відсутня єдність думок з питання визначення змісту поняття “взаємодія”.

Аналіз наукової літератури [148, С. 27] дозволяє зробити такі висновки. Як правило, взаємодія розглядається у співвідношенні з координацією. Це співвідношення визначається по-різному: або вважається, що взаємодія є предметом координації, або вони визнаються тотожними, або координація розглядається як форма взаємодії.

На нашу думку, взаємодія мусить мати місце там, де в процесі повсякденної діяльност досягнення тієї чи іншої мети можливе лише спільними зусиллями різних суб’єктів (наприклад, служб та підрозділів органів внутрішніх справ), що перебувають в диній організаційній системі.

Отже, координація − це погоджена за цілями, місцем і часом діяльність таких суб’єктів, які не перебувають у рамках одн тієї ж організаційної системи; а взаємодія − це погоджена за цілями, місцем і часом діяльність різних суб’єктів, що мають спільний центр управління.

В силу цього, суб’єкту, що реалізує функцію організації, доводиться вирішувати питання об’єднання зусиль як підлеглих йому структурних підрозділів (співробітників), так і “зовнішніх” структур. Якщо погодитися з таким поділом понять взаємодії і координації, то для повсякденного здійснення функції організації переважне значення має взаємодія. Тому на характеристиці зупинимося дещо детальніше.

З огляду на висловлені в літературі теоретичн положення і результати аналізу існуючої практики, можна зробити висновок, що ступінь спільності зусиль взаємодіючих сторін може бути різною, отже, різними будуть і форми їх взаємодії.

Тому, визнавши критерієм ступінь спільності зусиль суб’єктів взаємодії, формами взаємодії вважатимемо:

- спільну діяльність у вузькому розумінні слова, що визначається як діяльність кількох співробітників у той же час і в тому ж місці;

- спільну діяльність багатьох співробітників, які планомірно працюють у взаємодії в різних, але пов’язаних між собою процесах;

- самостійне функціонування взаємодіючих елементів.

Для всіх трьох форм характерне те, що кожний суб’єкт взаємодії переслідує спільну для всіх мету.

Стосовно адміністративного нагляду, здійснюваного органами внутрішніх справ, взаємодія у першій формі виявлятиметься, наприклад, при охороні громадського порядку в місцях масового перебування людей. Характеризуватиме її те, що перед усіма співробітниками органів внутрішніх справ стоїть спільне для всіх безпосередн завдання − охорона громадського порядку і громадської безпеки шляхом реагування на можливі порушення громадського порядку та шляхом створення умов, що перешкоджають їх здійсненню. Причому всі такі дії реалізуються одночасно і в одному місці.

За другою формою взаємодії завдання також є спільне, але способи його розв’язання неоднакові для різних суб’єктів взаємодії. Наприклад, безпека дорожнього руху забезпечується наглядом за станом автомототранспортних засобів, шляхів дорожніх споруд, належною організацією дорожнього руху і підготовки його учасників. Зрозуміло, що ступінь спільних зусиль усіх суб’єктів забезпечення безпеки дорожнього руху прямо пропорційний рівню аварійності на шляхах.

Третя форма взаємодії має місце тоді, коли конкретні завдання в суб’єктів нагляду будуть різними. Проте лише в результат вирішення всіх їх може бути досягнута поставлена мета.

Таким чином, третя і найскладніша в організаційному відношенні форма взаємодії характеризується такими елементами:

- єдина мета, досягнення якої можливе лише в результаті вирішення ряду взаємозалежних завдань;

- різні суб’єкти взаємодії при розв’язанн завдань, які стоять безпосередньо перед ними, реалізують свої специфічн функціональні обов’язки;

- способи вирішення завдань різні, хоча в кінцевому підсумку визначаються спільною метою;

- дії різних суб’єктів взаємодії можуть здійснюватися як послідовно, так і паралельно;

- результати, досягнуті при розв’язані одного з завдань, впливають на способи вирішення інших.

Наприклад, така функція органів внутрішніх справ, як охорона власності, реалізується в результаті діяльності різних підрозділів служб органів внутрішніх справ. Державна служба охорони при МВС України здійснює нагляд за станом технічної оснащеності об’єктів збереження товарно-матеріальних цінностей, повнотою, якістю їх устаткування працездатністю засобів охоронно-пожежної сигналізації, державний пожежний нагляд веде роботу з профілактики пожеж, оперативні служби органів внутрішніх справ попереджають розкрадання різних видів власності тощо. Кінцева мета − збереження власності шляхом її захисту від різних посягань і загроз буде досягнута лише у випадку виконання своїх завдань усіма без винятку службами підрозділами органів внутрішніх справ.

Підкреслимо, що елементом функції організації є не сама по собі взаємодія, а саме організація взаємодії, що складається, на нашу думку, з таких елементів:

- вибору способу взаємодії;

- встановлення цілей взаємодії;

- визначення кола суб’єктів взаємодії;

- визначення тимчасових меж взаємодії;

- вибору сторони, відповідальної за взаємодію;

- усунення факторів, що викликають протиріччя між основними функціональними обов’язками суб’єкта взаємодії і його діяльністю в процесі взаємодії.

Організацію взаємодії можна розглядати і як один із засобів, і як один із додатків при виборі способу досягнення мети.

Внутрішньовідомчий контроль за проведенням адміністративного нагляду є заключним елементом його організації.

Виконання суб’єктами організації адміністративного нагляду цієї функції здійснюється різними методами. До їх числа відносяться проведення гласних і негласних перевірок, щоденне підбиття підсумків роботи за минулу добу, вибірков перевірки керівниками виконання своїх функціональних обов’язків інспекторським складом, різні прийоми фіксації місця перебування підлеглих з використанням різних технічних пристроїв, засобів телефонного та радіозв’язку, використання з цією метою сил і засобів власних підрозділів.

Отже, в якості підсумку, зазначимо, що організація адміністративного нагляду органами внутрішніх справ являє собою здійснення ними комплексу управлінських функцій, які забезпечують ефективну, погоджену і цілеспрямовану наглядову діяльність своїх співробітників.

ВИСНОВКИ

Однією з найважливіших умов побудови правово держави є постійне удосконалення управління у всіх сферах її діяльності. У зв'язку з цим підвищується і роль науки адміністративного права, що приділя підвищену увагу державному управлінню і поліпшенню його ефективності.

У представленому дисертаційному дослідженн зроблена спроба дослідити організаційно-правову основу адміністративного нагляду органів внутрішніх справ здійснюваного у сфері забезпечення громадського порядку і громадської безпеки, пов’язаного із забезпеченням законності в державному управлінні взагалі, та в управлінні органами внутрішніх справ, зокрема.

Дослідження організаційно-правових питань адміністративного нагляду здійснено у двох напрямах: теоретичному практичному. Теоретичний аспект полягає в обґрунтуванні теоретичних положень адміністративного нагляду органів внутрішніх справ у сфері забезпечення громадського порядку і громадської безпеки як одного із способів забезпечення законності в державному управлінні та визначенні місця адміністративного нагляду в структурі функцій міліції.

Практичний аспект пов’язаний з безпосередньою реалізацією організаційно-правових питань адміністративного нагляду в рамках правоохоронної діяльності органів внутрішніх справ. Тут досліджуються правове становище суб’єктів нагляду в системі міліції, наглядові повноваження всіх суб’єктів нагляду, які володіють такими повноваженнями, а також аналізуються форми і методи адміністративного нагляду міліції в сфері забезпечення громадського порядку і громадської безпеки.

На підставі дисертаційного дослідження сформулюємо основні висновки і пропозиції.

1) Адміністративний нагляд − це особливий вид державної управлінської діяльності, здійснювано спеціальними органами виконавчої влади стосовно організаційно не підпорядкованих підприємств, установ, організацій, посадових осіб і громадян у зв’язку з виконанням ними спеціальних міжгалузевих норм, правил, вимог, з використанням комплексу адміністративних засобів впливу для попередження, виявлення і припинення правопорушень, відновлення встановлених правовідносин притягнення винних до відповідальності.

2) Адміністративний нагляд міліції − це систематичне спостереження підрозділів міліції та окремих співробітників, які володіють наглядовими повноваженнями, за дотриманням громадянами і посадовими особами підприємств, установ, організацій (незалежно від форм власності), а також іноземцями та особами без громадянства законів та нших нормативних актів, що регулюють відносини у сфері охорони громадського порядку та різних форм власності, забезпечення безпеки дорожнього руху та екологічної безпеки, організації роботи паспортно-реєстраційної та міграційно служби, дозвільної системи з метою попередження і припинення вчинення порушень та притягнення винних до відповідальності.

3) Позитивного результату можна очікувати від уникнення великого обсягу відомчих та “місцевих нормативних актів, які або встановлюють, або забороняють відповідні норми. Нормативн акти, що встановлюють правовий режим піднаглядних об'єктів мусять бути предметом передусім загальнодержавної уваги, тому такі поняття як “громадський порядок”, “громадська безпека”, “безпека дорожнього руху” вимагають законодавчого закріплення.

4) Як об’єкти, безпека яких забезпечується за допомогою адміністративного нагляду органів внутрішніх справ (міліції), можна назвати суспільні відносини в галузях: охорони громадського порядку; охорони власності; безпеки дорожнього руху; пожежно безпеки; екологічної безпеки; видачі дозволів на вчинення певних дій та ліцензійної діяльності; забезпечення прав громадян на свободу пересування вибору місця проживання тощо.

5) Форми адміністративно-наглядової діяльності можна викласти так: участь у розробці загальних правовстановлюючих актів управління; розробка нормативних актів галузевого управління; видання нормативних актів у порядку нагляду; видання індивідуальних актів адміністративного нагляду; проведення безпосередніх організаційних організаційно-політичних заходів.

6) Як і будь-яка інша діяльність, адміністративний нагляд у сфері охорони громадського порядку складається з кількох етапів:

– підготовчий (організаційний), де сама служба є об’єктом управління, здійснюваний підрозділами органів внутрішніх справ (міліції);

– систематичне спостереження за станом громадського порядку з метою припинення протиправних посягань на нього;

– застосування до порушників санкцій та інших примусових заходів.

7) У процесі здійснення адміністративного нагляду органами внутрішніх справ у сфер охорони громадського порядку і громадської безпеки застосовуються головним чином методи, що складають групу організаційних і адміністративних способів управління. Щодо економічних методів, то вони застосовуються більшою мірою щодо самих органів адміністративного нагляду як управлінської системи.

8) Пропонується доповнити Закон України від 1 червня 2000 року “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” таким видом стягнення, як призупинення дії ліцензії.

9) Сформульован пропозиції, спрямовані на удосконалення системи суб'єктів, які здійснюють адміністративний нагляд, розглянуті наглядові повноваження міліцейських суб'єктів нагляду та подані пропозиції стосовно їх оптимізації.

10) Пропонується прийняти новий Закон України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі”, який би повною мірою відповідав вимогам Конституції України та правовим стандартам країн Європейської Співдружності.

11) З метою реалізації завдань передбачених в Указі Президента України від 22 червня 1998 року “Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні” постала нагальна потреба прийняття спеціального Закону України “Про контрольно-наглядову діяльність”. Цей Закон повинен бути узгоджений з іншими законами в галузі управління, яким також близькі контрольно-наглядові функції.

12) З метою забезпечення дотримання правил дозвільної системи, а також забезпечення громадського порядку та особистої безпеки суб'єктів правовідносин пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення низкою нових статей, що встановлюють відповідальність за проступки у цій сфері.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аверьянов В.Б. Функции и организационная структура органа государственного управления. – К.: Наук. думка, 1979. – 150 с.

2. Авер’янов В.Б. Адміністративне право України: доктринальн аспекти реформування. // Право України. – 1998. – № 8.

3. Административная деятельность органов внутренних дел. Часть общая: Учебник для образоват. учреждений вышего проф. образования МВД России / С.Н. Бочаров, Г.П. Герт, И.А. Еремичев и др.; А.П. Коренев (ред.): Московский юрид. ин-т. – М., 1996. 335 с.

4. Административная деятельность органов внутренних дел. Часть общая.: Учебник. / Под ред. докт. юрид наук, проф. А.П. Коренева – М.: МЮИ МВД России, Изд-во Щит – М, 1999. – 308 с.

5. Административная деятельность органов внутренних дел. Часть особенная.: Учебник. / Под ред. докт. юрид наук, проф. А.П. Коренева – М.: МЮИ МВД России, Изд-во Щит – М, 1999. – 455 с.

6. Административное право / Под. ред. Козлова Ю.М. − М.: Юрид. лит., 1968. – 575 с.

7. Административное право: [Общая и Особенная части]. Учебник для сред. учеб. заведений. Под. ред. М.И. Еропкина. – М.: Юрид. лит., 1971. 415 с.

8. Административное право / Под ред. Ю.М. Козлова – М., 1973. – 276 с.

9. Административное право / Под ред. А.П. Клюшниченко М., 1975. – 347 с.

10. Административное право и административная деятельность органов внутренних дел. / Под ред. Л.Л. Попова. – М., 1990. – 637 с.

11. Административное право и административная деятельность органов внутренних дел : [Учебник / Г. А. Туманов, Л. М. Розин, П. М. Самохин и др.]; Под ред. Л. Л. Попова; Акад. МВД СССР. – М. : Акад. МВД СССР, 1990. – 222 c.

12. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: Підручник для слухачів та курсантів вузів МВС України / Українська академія внутрішніх справ; Міжнародний освітній фонд ім. Ярослава Мудрого / І.П. Голосніченко (ред.), Я.Ю. Кондратьєва (ред.). – К.: КМУЦА, 1999. – 178с.

13. Адміністративне право України. (Підручник для юрид. вузів фак. / Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В.М. Гаращук та ін.); За ред. Ю.П. Битяка. − Х.: Право, 2000. – 520 с.

14. Актуальные проблемы совершенствования общественного порядка и общественной безопасности. / Под. ред. проф. Г.А. Туманова. – М., Академия МВД СССР, 1987. – 316 с.

15. Афанасьев В.Г. Человек в управлении обществом. – М.: Политиздат, 1977. – 382 с.

16. Бандурка О.М. Діяльність органів внутрішніх справ при ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих та інших надзвичайних ситуацій // Проблеми пожежної безпеки: Зб. наук. праць. – К., 1993.

17. Бахрах Д.Н. Управленческий цикл. // Правоведение. – 1976. 2. – С. 46-53.

18. Бахрах Д.Н. Важные вопросы науки административного права. // Государство и право. – 1993. – № 2. – С. 40.

19. Бахрах Д.Н. Административное право: Учебник. Общая часть. – М., 1993. – 724 с.

20. Бахрах Д.Н. Административное право: Учеб. для вузов. – М.: Бек, 1996. – 355 с.

21. Безденежных В.М. Социалистический общественный порядок: Сущность, структура и социальное значение. – М., 1983. – 273 с.

22. Березовская С.Г. Прокурорский надзор в СССР. [Учебник для юрид. ин-тов и фак.] Изд. 3-е, испр. и доп. – М.: Юрид. лит., 1973. – 358 с.

23. Битяк Ю.П. Государственная служба в СССР и развитие ее демократических основ: [Учеб. пособие для студентов спец. “Правоведение”] / Ю.П. Битяк; М-во высш. и сред. спец. образования УССР, Учеб.-метод. каб. по высш. образованию, Харьк. юрид. ин-т им. Ф. Э. Дзержинского. – Киев.: УМКВО, 1990. – 66 с.

24. Битяк Ю.П. Административное право Украины (Общая часть): Учебное пособие. – Х.: Одиссея, 1999. – 547 с.

25. Большая советская энциклопедия [В 30-ти т.] Гл. ред. А.М. Прохоров. Изд. 3-е. Т. 13. – М.: Сов. энциклопедия, 1973. – 608 с.

26. Большая советская энциклопедия [В 30-ти т.] Гл. ред. А.М. Прохоров. Изд. 3-е. Т. 18. – М.: Сов. энциклопедия, 1974. – 632 с.

27. Братель О.Г. На шляху створення Концепції діяльності органів внутрішніх справ при надзвичайних ситуаціях // Основні напрямки удосконалення управління органами внутрішніх справ при ускладненні оперативної обстановки: Матеріали наук.-практ. конф. 19 лют. 2000 р. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2000. – С. 56-62.

28. Веремеенко И.И. Механизм административно-правового регулирования в сфере охраны общественного порядка. Ч. 1 – М., ВНИИ МВД СССР, 1981. – 398 с.

29. Веремеенко И.И. Механизм административно-правового регулирования в сфере охраны общественного порядка. Ч.2. – М., ВНИИ МВД СССР, 1982. – 387 с.

30. Глазырин В.В., Никитинский В.И. Цели правовых норм и критериев оценки их эффективности. / Эффективность правовых норм. – М., 1980.

31. Голосніченко І.П. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ: Загальна частина. – К, 1995. – 268 с.

32. Громадський порядок та оперативна обстановка /О.М. Бандурка, О.В. Горбачов // Проблеми охорони громадського порядку і вдосконалення законодавства: Матер. наук.-практ. конф., 30 листопада – 1 грудня 1993 р. – Х., 1994. – С. 32-33.

33. Дейнеко О.А. Методологические проблемы науки управления производством. / Отв. ред. Ю.М. Шейлин. – М.: Наука, 1970. – 296 с.

34. Денисов Р.И. Административный надзор в сфере дорожного движения. – М., ВНИИБД МВД СССР, 1981. – 194 с.

35. Денисов Р.И. Административный надзор: сущность и соотношение с контролем. // Сб. науч. тр. – Проблемы теории и практики административной ответственности. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1983. – № 68.

36. Денисов Р.И. Правовые и организационные проблемы административного надзора в области внутренних дел: Автореф дис. ... докт. юрид. наук. – М., 1983. – 34 с.

37. Довідник міліціонера / Національна академія внутрішніх справ України / М.І. Ануфрієв (відп.ред.). – К. : Генеза, 1998. – 137с.

38. Дюрягин И.Я. Право и управление. – М.: Юрид. лит., 1981. 168 с.

39. Емельянов Б.М. Организация МВД, УВД охраны общественного порядка и безопасности при проведении массовых мероприятий. – М., 1990. – 102 с.

40. Еропкин М.И. Управление в области охраны общественного порядка. – М.: Юрид. лит., 1965. – 215 с.

41. Еропкин М.И., Попов Л.Л. Административно-правовая охрана общественного порядка. – Л.: Лениздат, 1973. – 328 с.

42. Еропкин М.И., Клюшниченко А.П. Советское административное право. Учебник для средних юридических учебных заведений. – М.: Юрид. лит., 1979. – 374 с.

43. Закон України від 20 грудня 1990 року “Про міліцію”. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20.

44. Закон України від 12 травня 1991 року “Про захист прав споживачів” // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 30. Ст. 379.

45. Закону України від 18 лютого 1992 року “Про оперативно-розшукову діяльність” // Відомості Верховної Ради України. 1992. – № 22. – Ст. 303.

46. Закон України від 17 грудня 1993 року “Про пожежну безпеку”. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 5. – Ст. 21.

47. Закон України від 24 лютого 1994 року “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” // Відомості Верховної Ради України. − 1994. − № 27. − Ст. 218.

48. Закон України від 1 грудня 1994 року “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” // Відомості Верховної Ради України − 1994. − 52. − Ст. 455.

49. Закон України від 11 лютого 1998 року “Про метрологію та метрологічну діяльність” // Відомості Верховної Ради. – 1998. – № 30-31. Ст. 194.

50. Закон України від 16 березня 2000 року “Про правовий режим надзвичайного стану” // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 23. Ст. 176.

51. Закон України від 1 червня 2000 року “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” // Відомості Верховної Ради. – 2000. 36. – Ст. 299.

52. Закон України від 22 червня 2000 року “Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону” // Відомост Верховної Ради України. – 2000. – № 40. – Ст. 338.

53. Закон України від 5 квітня 2001 року “Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо відповідальності за порушення правил дорожнього руху” // Відомості Верховної Ради. – 2001. 22. – Ст. 107.

54. Закон України від 7 червня 2001 року “Про імміграцію // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 41. – Ст. 197.

55. Закон України від 21 червня 2001 року “Про біженців // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 47. – Ст. 250.

56. Закон України від 15 листопада 2001 року “Про попередження насильства в сім’ї” // Відомост Верховної Ради України. – 2002. – № 10. – Ст. 70.

57. Закон України від 10 січня 2002 року “Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України // Відомості Верховної Ради. – 2002. – № 16. – Ст. 54.

58. Захаров В.Ф. Актуальные вопросы административной ответственности за нарушение общественного порядка в современных условиях. Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Х., 1972. – 22 с.

59. Захаров В.Ф. Взаємодія органів внутрішніх справ з органами виконавчої влади, громадськими формуваннями по охороні громадського порядку в умовах ускладненої оперативної обстановки // Основні напрямки удосконалення управління органами внутрішніх справ при ускладненні оперативної обстановки: Матеріали наук.-практ. конф. 19 лют. 2000 р. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2000. – С. 27.

60. Захаров В.Ф. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ по профілактиці рецидивно злочинності. – К.: Преса України, 2000. – 132 с.

61. Захаров В.Ф. Взаємодія органів внутрішніх справ з органами виконавчої влади, громадськими формуваннями по охороні громадського порядку при ускладненні оперативної обстановки. – К.: Преса України, 2000. – 36 с.

62. Зубарьков В.Г., Лагойский В.П. К вопросу нормативного определения общественного порядка. // Вестник Белорусского государственного университета. Серия №3. – Минск., 1991. С. 58-60.

63. Кисин В.Р. Меры административно-процессуального принуждения, применяемые милицией: Учебное пособие. – М., 1987. – 144 с.

64. Клюшниченко А.П. Советское административное право : Учеб. для сред. юрид. учеб. заведений / [А.П. Клюшниченко, Л.М. Колодкин, А.П. Коренев]; Под ред. А. П. Коренева. - М.: Юрид. лит., 1986. – 398 с.

65. Коваль Л.В. Адміністративне право України: Курс лекцій. 3-є вид. – К.: Вентурі, 1998. – 208 с.

66. Кодекс України про адміністративні правопорушення. // Нормативні акти України. Комп‘ютерна правова система. За станом на вересень 2002 р.

67. Козлов Ю.М. Управление народным хозяйством в СССР, Ч.1. − М., Изд. МГУ, 1969. – 271 с.

68. Колонтаевский Ф.Е. Понятие и содержание организации охраны общественного порядка. / Сб. Теория и практика совершенствования охраны общественного порядка: Труды Академии МВД СССР. – М.: Акад. МВД СССР, 1985. С. 25-31.

69. Колонтаевский Ф.Е. Трансформация системы управления органами внутренних дел в сфере охраны общественного порядка // Актуальные проблемы управления и правового регулирования деятельности органов внутренних дел: Труды Академии МВД России. – М.: Акад. МВД СССР, 1994. – С. 18-19.

70. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.

71. Конин Н.М. Методы государственного хозяйственного управления // Правоведение. – 1975. – № 5.

72. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховно Ради України 28 червня 1996 року. – К., 1997. – 80 с.

73. Коренев А.П. Нормы административного права и их применение. – М.: Юрид. лит., 1978. – 142 с.

74. Коренев А.П. Административное право России. – М.: Щит-М, 1996. – Ч.1. – 542 с.

75. Корнієнко М.В. Напрямки розвитку системи управління органами внутрішніх справ в сучасних умовах // Основні напрямки удосконалення управління органами внутрішніх справ при ускладненні оперативної обстановки: Матеріали наук.-практ. конф. 19 лют. 2000 р. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2000. – С. 4-15.

76. Корнієнко М.В. Роль органів внутрішніх справ України в охороні громадського порядку при ускладненні оперативної обстановки: Монографія. – Дніпропетровськ: Україна, 2001. – 430 с.

77. Котюргин С.И. Функции советской милиции. – О., 1975. – 145 с.

78. Краткий толковый словарь русского языка под ред. В.В. Розановой. – М., Русский язык, 1989. – 227 с.

79. Крепкий М.И. Управление в области охраны общественного порядка. – М., Юрид. лит., 1965. – 233 с.

80. Кримінальний кодекс України. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. 25-26. – Ст.131.

81. Кримінальний кодекс УРСР // Нормативні акти України. Комп’ютерна правова система. За станом на вересень 2002 р.

82. Курагин Г.Г. Механизм ведомственного правового регулирования деятельности органов внутренних дел. – М.: Юрид. лит., 1976. 355 с.

83. Курашвили Б. П. Принципы советского государственного управления. // Советское гос. и право. – 1980. – № 11. – С. 51-60.

84. Лазарев Б.М. Компетенция органов управления. − М., Юрид. лит., 1973. – 280 с.

85. Лазарев Б.М. Государственное управление на этапе перестройки. – М., Юрид. лит., 1988. – 320 с.

86. Лазарев В.В., Попов Л.Л., Розин Л.М. Правовые основы обеспечения общественного порядка. – М.: Юрид. лит., 1967. – 122 с.

87. Лазарев В.В., Попов Л.Л. Роль права в деятельности органов внутренних дел по обеспечению общественного порядка. – М.: Юрид. лит., 1985. – 277 с.

88. Лазарев В.В. Правовые основы обеспечения общественного порядка: Учеб. пособие / В.В. Лазарев, Л.Л. Попов, Л.М. Розин; Акад. МВД СССР. – М.: Акад. МВД СССР, 1987. 73 с.

89. Лунев А.Е. Обеспечение законности в советском государственном управлении. – М.: Госюриздат, 1963. 205 с.

90. Лунев А.Е. Теоретические проблемы государственного управления. – М.: Наука, 1974. – 247 с.

91. Маркс К., Энгельс Ф., Сочинения, Т.18. – М., 1973, – 602 с.

92. Механизм управления в развитом социалистическом обществе. / Ю.А. Тихомиров: АН СССР, Ин-т государства и права; Отв. ред. Б.М. Лазарев − М.: Наука, 1978. – 336 с.

93. Мураметс О.Ф. Основные функции советской милиции. / Сб. Проблемы совершенствования административной деятельности органов внутренних дел. – М., ВНИИ МВД СССР. 1982. – №61.

94. Наказ МВС України від 18 серпня 1992 року № 485 “Про заходи з подальшого вдосконалення діяльност чергової служби органів внутрішніх справ”. – К.: МВС України, 1992.

95. Наказ МВС України від 1 квітня 1994 року № 188 “Про порядок контролю за прибуттям до вибраного місця проживання осіб, які звільнені з місць позбавлення волі”. – К.: МВС України, 1994.

96. Наказ МВС України від 28 липня 1994 року № 404 “Про затвердження Статуту патрульно-постової служби міліції України”. – К.: МВС України, 1994.

97. Наказ МВС України від 11 січня 1995 року № 17 “Про заходи щодо виконання Закону України від 1 грудня 1994 року “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі”. – К.: МВС України, 1995.

98. Наказ МВС України від 29 квітня 1995 року № 264 “Про заходи щодо посилення контролю за особами, як звільнились з місць позбавлення волі”. – К.: МВС України, 1995.

99. Наказ МВС України від 11 серпня 1995 року № 513 “Про заходи щодо вдосконалення охорони громадського порядку на вулицях та в інших громадських місцях” – К.: МВС України, 1995.

100. Наказ МВС України від 9 вересня 1995 року № 616 “Про затвердження Інструкції про порядок встановлення та здійснення адміністративного нагляду за особами, звільненими з місць позбавлення волі” – К.: МВС України, 1995.

101. Наказ МВС України від 24 червня 1997 року № 400 “Про затвердження типових штатів та Типового положення про підрозділи органів внутрішніх справ по роботі з населенням та громадськими формуваннями”. – К.: МВС України, 1997.

102. Наказ МВС України від 13 липня 1998 року № 507 “Про затвердження Положення про Головне управління Державної служби охорони при Міністерстві внутрішніх справ України, Типового положення про управління (відділ) Державної служби охорони при ГУМВС, УМВС України та Типового положення про відділ (відділення) Державної служби охорони при міськ(рай)органах внутрішніх справ та на окремих об’єктах”. – К.: МВС України, 1998.

103. Наказ МВС України від 21 серпня 1998 року № 622 “Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів” – К.: МВС України, 1998.

104. Наказ МВС України від 15 червня 1999 року № 495 “Про затвердження Настанови з організац роботи органу внутрішніх справ” – К.: МВС України, 1999.

105. Наказ МВС України від 14 жовтня 1999 року № 802 “Про затвердження Інструкції з організації роботи дільничного інспектора міліції” – К.: МВС України, 1999.

106. Наказ МВС України від 6 лютого 2001 року № 83 “Про невідкладні заходи щодо удосконалення нагляду за дорожнім рухом працівниками Державтоінспекції МВС України” – К.: МВС України, 2001.

107. Науково-практичний коментар до Закону України "Про міліцію" / Я.Ю Кондратьєв, І.П. Голосніченко (відп. ред.): Українська академія внутрішніх справ. – К., 1996. – 144 с.

108. Новий тлумачний словник української мови / Уклад.: В.В. Яременко, О.М Сліпушко. – К.: Аконіт, 1999. – 489 с.

109. Нормативні акти України щодо охорони правопорядку /В.А. Зубчук та ін. (уклад.). – Луганськ: РВВ ЛІВС МВС України, 2000. – 334 с.

110. Околович Л.Я. Организация и тактика охраны общественного порядка на транспорте. – М., 1984. – 249 с.

111. Пискотин М.И. Методы организации и деятельности аппаратов управления // Сов. гос. и право. – 1970. – № 9.

112. Попов Л.Л. Административное право и административная деятельность органов внутренних дел. – М., 1990. – 476 с.

113. Постанова Кабінету міністрів України від 26 лютого 1993 року “Про затвердження Правил проведення державного технічного огляду автомобілів, автобусів, мототранспорту та причепів”. // Нормативні акти України. Комп’ютерна правова система. За станом на вересень 2002 року.

114. Постанова Кабінету міністрів України від 8 травня 1993 року “Про затвердження Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами”. // Нормативні акти України. Комп’ютерна правова система. За станом на вересень 2002 року.

115. Постанова Кабінету міністрів України від 14 квітня 1997 року “Про Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ” // Нормативні акти України. Комп’ютерна правова система. За станом на вересень 2002 року.

116. Постанова Кабінету міністрів України від 15 серпня 2001 року “Про Положення про Державну службу охорони при МВС України” // Нормативні акти України. Комп’ютерна правова система. За станом на вересень 2002 року.

117. Постанова Кабінету міністрів України від 10 жовтня 2001 року “Про Правила дорожнього руху” // Нормативні акти України. Комп’ютерна правова система. За станом на вересень 2002 року.

118. Постанова Кабінету міністрів України від 14 червня 2002 року “Про утворення Державного департаменту з питань громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб”. // Нормативні акти України. Комп’ютерна правова система. За станом на вересень 2002 року.

119. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 1986 року № 3 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про порушення правил адміністративного нагляду” (зміни на 26 жовтня 1995 р.) // Нормативні акти України. Комп’ютерна правова система. За станом на вересень 2002 року.

120. Правовые основы деятельности МВД России. Том 1. – М., 1996. – 480 с.

121. Пронина В.С. Конституционный статус органов межотраслевого управления. – М., Юрид. лит., 1981. – 288 с.

122. Разаренов Ф.С. О сущности и значении административного надзора в советском государственном управлении. // Вопросы административного права на современном этапе. – М.: Госюриздат, 1963. – С. 69-78.

123. Резолюция 217 “А Генеральной Ассамблеи ООН “Всеобщая декларация прав человека” от 4 декабря 1948 года // Сб. международных договоров. Т. I. (Часть первая). Организация объединенных наций. Нью-Йорк и Женева, 1994. – С. 1-57.

124. Салищева Н.Г. Гражданин и административная юрисдикция в СССР. – М.: Наука, 1970. – 164 с.

125. Словник ншомовних слів / За ред. акад. АН УРСР О.С. Мельничука. – 2-е вид. випр. допов. – К.: Укр. Рад. енцикл., 1985. – 966 с.

126. Словник юридичних термінів. – К.: Юрінком, 1994. – 320 с.

127. Советский общественный порядок и административно-правовые средства его укрепления: Учебное пособие / А.В. Серегин. Акад. МВД СССР. – М.: Акад. МВД СССР, 1975. – 194 с.

128. Советское административное право. / С.С. Студеникин, В.А. Власов, И.И. Евтихиев. Всесоюз ин-т юрид. наук. – М.: Госюриздат, 1950. – 439 с.

129. Социальные и государственно-правовые аспекты управления в СССР. / В.Б. Аверьянов, В.Ф. Кузнецова, Е.Ф. Мельник и др. Под. общ. ред В.В. Цветкова. – К.: Наук. думка, 1978. – 427 с.

130. Старосьцяк Е. Правовые формы административной деятельности. [Пер. с польского] − М.: Госюриздат, 1960. – 330 с.

131. Старосьцяк Е. Элементы науки управления. . [Пер. с польского] − М.: Прогресс, 1965. – 423 с.

132. Студеникина М.С. Государственный контроль в сфере управления. (Проблемы надведомственного контроля) – М., Юрид. лит. 1974. – 159 с.

133. Теория и практика совершенствования охраны общественного порядка. Труды // Академия МВД СССР. – М., 1984.

134. Теорія управління органами внутрішніх справ: Підручник / За ред. канд. юрид. наук Ю.Ф. Кравченка. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 1999. – 978 с.

135. Тихомиров Ю.А. Теория закона – М., 1982. – 257 с.

136. Указ Президента України від 22 липня 1998 року “Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні”. // Офіційний Вісник України. – 1999. – № 21.

137. Указ Президента України від 17 жовтня 2000 року “Про Положення про Міністерство внутрішніх справ України” // Офіційний Вісник України. – 2000. – № 42.

138. Указ Президента України від 18 лютого 2002 року Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян” // Офіційний Вісник України. 2002. – № 8.

139. Управление. Гражданин. Ответственность. (Сущность, применение и эффективность административных взысканий) / Л.Л. Попов, А.П. Шергин.: АН СССР. Л., Наука, Ленингр. отд-ние, 1975. – 251 с.

140. Фролов О.С. Підстави застосування сили працівниками ОВС // Вісник Запорізького юридичного нституту. – 1999.– №2. – С. 91-102.

141. Цвігун Д.П. Пріоритет закону у правовому регулюванні діяльності міліц // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2001. 3. – С. 192-195.

142. Цвігун Д.П. Прокурорський нагляд в Україні: Навч. посіб. – К.: Міжрегіональна акадеиія управління персоналом, 2001. – 185 с.

143. Цвігун Д.П. Адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення вол // Науковий вісник Чернівецького університету. – 2002.– № 131. – С. 107-110.

144. Цвігун Д.П. Співвідношення контрольної та адміністративно-наглядової діяльност // Бюлетень з обміну досвідом роботи. Науково-практичне видання. – 2002. 140. – С. 37-39.

145. Шахриманьян И.К. Деятельность органов внутренних дел по пропаганде безопасности дорожного движения. – М., 1979. – 211 с.

146. Шорина Е.В. Контроль за деятельностью органов государственного управления в СССР. М.: Наука. 1981. – 301 с.

147. Юсупов В.А. Теория административного права. – М.: Юрид. лит., 1985. – 160 с.

148. Ямпольская Ц. А. О взаимодействии государственных органов общественных организаций в современном советском обществе. // Сов. гос. и право. – 1978. – № 8.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7