Дипломная работа: Маркетингове дослідження міжнародного ринку продукту та продуктові експортні стратегії вітчизняних товаровиробників (на прикладі конкретного продукту)

Окрім зростання загального імпорту, іншою основною тенденцією мпорту вина до України можна назвати скорочення поставок товару за останн роки з країн Європи і збільшення поставок товару з країн СНД, перш за все з Грузії і Молдови.

Основними європейськими країнами-постачальниками останні роки Франція і Італія. При цьому поставки з обох країн досить стабільні, що свідчить про стійкий попит на продукцію виробництва даних країн. Імпорт вина з країн СНД впродовж 1998-2000 рр. скорочувався, проте надалі він швидко відновився і мав тенденцію до зростання. Останні роки поставки вина з цих країн набагато перевищили рівень 1998 р. і продовжують збільшуватися. Лідерами поставок вина з країн СНД до України є Молдова, Грузія.

За оцінками "Держзовнішінформу", в 2007 р. імпорт виноградного вина до України склав 5,59 млн. дал, що на 24% більше, ніж у попередньому році.

Експорт виноградних вин з України характеризується досить нестабільним обсягом поставок, хоча в 2003-2004 рр. спостерігалася певна тенденція до збільшення поставок за кордон. Проте в 2007 р. експорт даного товару знизився. З одного боку, збільшенню поставок сприяє збільшення обсягів виробництва вина в Україні, виробництво конкурентоспроможної продукції з конкурентоспроможними цінами, а також зростання добробуту населення в основних країнах – імпортерах даного товару. З іншого боку, на основних ринках збуту української продукції, якими є країни СНД (до 80-100% експорту), за останн роки значно збільшилася конкуренція з боку продукції інших країн-виробників. Основними і постійними імпортерами українського вина виступають Росія Білорусь.

Основними факторами, що сприяють експорту продукції в дан країни, є налагоджені торгові відносини з даними країнами, конкурентоспроможн ціни на українську продукцію, високий попит населення даних країн на український товар. Водночас ці країни є найбільшими імпортерами молдавських вин, що, поза сумнівом, сприяє скороченню частки українських вин на ринках даних країн. З країн Європи більш-менш постійними покупцями є Німеччина Польща. Також українське вино поставляється до Ізраїлю.

За оцінками "Держзовнішінформу", експорт виноградних вин до України в 2007 р. склав 1,771 млн дал, що на 35,7% менше, ніж в попередньому році.

Ринок вина в Україні продовжує розвиватися і зараз. Незважаючи на негативні тенденції, що все ще існують в даній галузі, Україна на відміну від сусідньої Росії має виробничу базу, що дісталася в спадщину від СРСР, і кліматичні умови для виробництва якісної сировини для виноробно промисловості. Виходячи з наявних даних, можна вважати, що ринок досить перспективний для українських виробників, оскільки обсяг споживання динамічно зростає. Ознайомлення все більшої частини українського народу з європейським стилем життя, зміна покоління, що виросло при Радянському Союзі, поколінням, що виросло при іншому політичному, соціальному та економічному устрої, наближеному до європейського, поза сумнівом, сприятиме скороченню споживання горілки збільшенню споживання вина в найближчі декілька років.

Розвиток економічної ситуації в Україні в останні роки свідчить про те, що масовий попит буде зростати, в першу чергу, на якісну дешеву продукцію, що має елемент престижності. Поки під цю категорію підпадають ординарні вина відомих торгових марок українських і молдавських виробників.

Зростаюче споживання вина українським населенням – над українських виноробів в їх боротьбі за споживача алкогольної продукції. Однак набагато нижчі капіталовкладення в горілчану продукцію порівняно з виробництвом якісних вин, поза сумнівом, дають перевагу виробникам горілки в проведенні т же рекламної кампанії. Іншими негативними моментами в боротьбі українських виноробів за вітчизняного споживача є його низька обізнаність про класифікацію якісні параметри вин, відмінності у винах різних видів, а також все ще відносно низька платоспроможність населення.

З першим з вказаних негативів вітчизняні виробники намагаються боротися шляхом широкої реклами своєї торгової марки, щоб збільшити впізнанність і знайти постійне коло прихильників свого товару. Що стосується другого негативного моменту, то українські винороби мають надію на поліпшення економічного положення в країні і матеріального добробуту населення, що, як в нших країнах, має сприяти скороченню обсягів споживання міцних алкогольних напоїв.

За всіма характерними ознаками життєвий цикл українсько винної галузі знаходиться на етапі зростання. Продукція галузі користується попитом, відбувається гостра конкурентна боротьба виробників продукції за більшу частку на зростаючому ринку збуту [71].

 Виноградарство та виноробство в Україні завжди були важливою галуззю агропромислового комплексу. Займаючи незначну питому вагу в площі сільськогосподарських угідь (від 0,9% в Миколаївській і Херсонській областях, до 4,4% - в АР Крим), ця галузь суттєво впливає на рівень соціально-економічного розвитку регіонів.

Продукція виноградарства та виноробства має виняткове значення для підвищення якості життя населення України. До того ж, галуз виноградарства і виноробства були і є важливими бюджетоутворюючими складовими агропромислового комплексу України.

В умовах зниження платоспроможност населення споживання в розрахунку на одну людину у 2006 році (порівняно з 1990 роком): вина - зменшилося на 62,4 %, ігристих вин та коньяку збільшилось на 12,9 % і 90,5 % відповідно; порівняно з 2000 р. - споживання вина та коньяку зросло вдвічі, ігристих вин - на 12,9 % і склало (у цифровому вираженні): вина - 2,03 л/люд/рік, ігристих вин – 0,79 л/люд/рік, коньяку - 0,40 л/люд/рік. Виробництво столового винограду скоротилося до 0,9 кг, при науково-обгрунтованій нормі споживання – 8 кг/люд/рік.

Сучасний стан виноградарства та виноробства характеризується скороченням загальних площ насаджень виноградників, зменшенням їхньої урожайності. Спостерігається загальне падіння економічної ефективності виробництва винограду та виноробної продукції.

Площа виноградних насаджень у сільськогосподарських підприємствах України у 2007 р. скоротилася майже вдвіч порівняно з 1990 роком, проте, завдяки державній підтримці за рахунок 1% збору на розвиток садівництва, виноградарства та хмелярства, збільшилася на 2,1 % порівняно з 2000 роком і склала 93,3 тис.га (всі категорії господарств). З 2000 року в господарствах з товарним виробництвом винограду розкорчовано виноградників більше (43,5 тис. га), ніж посаджено (26,9 тис.га). Урожайність порівняно з потенційно можливою майже вдвічі нижча та значно коливається в окремі роки, але й у найліпші за кліматичними умовам роки не перевищує 55 ц/га. На низький рівень урожайності виноградників впливає висока зрідженість (22 % від загальної площі), недосконале розміщення та їхнє старіння. Враховуючи нормативний рівень витрат, на сьогодні виробництво винограду ефективне при урожайності не менш, ніж 50 ц/га.

Виробництво вина в Україні у 2006 р. порівняно з 1990 роком скоротилося на 37,2 %, а ігристих вин та коньяку, навпаки збільшилося – на 41,5 % і 151,6 % відповідно. Починаючи з 2000 р. спостерігається збільшення виробництва: вина на 81,5 %, ігристих вин – 51,5 %, коньяку – 76,1 %, що у кількісному вираженні складає: вина – 17097 тис. дал, гристого вина – 5177 тис. дал, коньяку – 2763 тис. дал. Виробничі потужност використовуються неповністю: лінії переробки винограду – на 42,6 %; ємкост одночасного зберігання вина – 63,7 %, а післякупажного відпочинку коньяку 93,1 %; лінії розливу вина – 60,7 %, коньяку – 50 %. Зростання цін на виноград випереджає ріст цін на винопродукцію. За період 2001-2006 рр. зростання цін на виноград становило 290,4 %, тоді як на вино лише 189,3 %, шампанське – 159,8 %, коньяк – 198,4 %.

Виникло протиріччя між потребою виноробного виробництва в сировині і можливостями сировинної бази, що проявляється:

o     у дефіциті сировини, який поповнюється за рахунок імпорту виноматеріалів, наливом вин;

o     у відносно високій ціні на вітчизняну сировину порівняно з цінами на імпортну;

o     у невідповідному сортовому складі виноградних насаджень: недостатньо сортів шампанського напряму (Шардоне, групи Піно), червоних та аборигенних сортів.

Сьогоднішній стан виноградарства не сприяє розвитку вітчизняного виноробства [72].

За підсумками десяти місяців 2007 року загальний обсяг виробленого в Україні шампанського становив 39 млн 564 тис. літрів. Торік це було 33 млн 246 тис. літрів. У Києві від січня до жовтня 2007-го виготовлено 7 млн 407 тис. літрів, а 2006-го - 7 млн 38 тис. літрів шампанського.

Не відстають від КЗШВ інші заводи. ЗАТ "Одеський завод шампанських вин" (ОЗШВ) збільшило виробництво (порівняно з 2006-м) на 16 %, тобто до 12,5 млн пляшок. На підприємстві повідомили, що сировиною матеріалами вони забезпечені, згідно з угодами постачання, на 100 %. До слова, Одеський завод шампанських вин продукує 33 види продукції ТМ "Одеса" L'Odessika. ОЗШВ входить до складу створеного в 1994-му концерну "Оверлайн". Частка компанії на внутрішньому ринку алкогольних напоїв становить майже 8 % в натуральному вираженні й 9,5 % - у вартісному. Продукцію концерну експортують у 20 держав світу.

Ще один вітчизняний виробник популярного напою - Артемівський завод шампанських вин (АЗШВ) - одне з найбільших підприємств Європи, що виготовляє ігристі за класичною французькою технологією. Понад 30 млн пляшок як мінімум три роки зберігаються в печерах загальною площею 26 га на глибині понад 72 м і чекають свого часу. За понад піввікову історію існування в Артемівську виготовили понад 300 млн пляшок шампанського. На підприємстві повідомили, що виноматеріали з елітних сортів винограду отримують з Криму, Херсонської, Миколаївської і Одеської областей. На заводі вважають, що фінансова ситуація стотно поліпшилася після об'єднання АЗШВ з торговими марками Krimsekt, "Артемівське" і "Крим" під єдиним трендом "Artyomovsk Winery". Завдяки цьому значно зріз попит на продукцію на ринках Німеччини, Австрії, Бельгії, Швейцарії, США, Чехії, Ізраїлю [73].

2.2 Загальна характеристика ЗАТ КЗШВ "Столичний"

Юридична адреса (місце знаходження підприємства): 04073, м. Київ, вул. Сирецька, 27, iдентифiкaцiйний код: 30373419.

Згідно статуту ЗАТ "Київський завод шампанських вин "Столичний" (додається), зареєстрованого Подільською районною державною адмiнiстрацiею від 14.05.2003 №02096, та довідки про включення до диного державного реєстру підприємств i організацій за № 4534 від 02.04.2001, яка видана Київським міським управлінням статистики Державного комiтeтy статистики зазначена діяльність підприємства виробництво вин (в Т.ч. ігристих вин), слабоалкогольної та безалкогольної продукції, виробництво лікеро-горілчаних виробів, виробництво та розлив мінеральної води, здійснення вcix видів торгівлі (в т.ч. роздрібної, оптової, фермової).

Cвiдoцтвo про державну реєстрацію суб'єкта підприємницько дiяльноcтi юридичної особи видане Подільською районною державною адмiнiстрaцiею у м. Києві (нaтaрiально завірена копія додається) за. № 02096 вiд 14.04.1999 року.

Довідка про взяття на облік платника податків вiд 22.04.1999 р. за № 773/183/172, видана у Спецiалiзованiй ДПI у м. Києві по роботі з великими платниками податків (копія додається).

Форма власності - колективна.

Сировинна база підприємства – закупка виноматеріалів вiд первинних виноробних підприємств Одеської, Херсонської, Миколаївсько областей та АР Крим.

Виробничі потужності підприємства на момент перевірки складають: по місткостям одночасного зберігання - 850 тис.дал, по шампанському - 25000 млн. пляшок на рік, 62% виробничих потужностей належать підприємству, 38% - орендовані потужності.

Історична довідка ЗАТ "КЗШВ "Столичний"

Історія Київського заводу шампанських вин починається з другої половини дев'ятнадцятого сторіччя, коли у 1860 році колоніст Волинської губернії Вільгельм Якович Рихерт побудував на власній території, в передмісті Києва – Куренівці пивоварний завод, який вважався одним з найпотужніших на той час.

Після Великої Вітчизняної Війни, радянський уряд виступив з ініціативою відродження виноробства на теренах СРСР, запропонувавши на підпис Й.Сталіну Постанову Ради Міністрів СРСР "Про прискорення будівництва заводів шампанських вин виноробств для первинної переробки винограду". Пропозиція була схвалена як результат, у грудні 1949 року Виконавчий Комітет Київської міської ради депутатів трудящих прийняв рішення закріпити за Комбінатом шампанських вин України земельну ділянку площею близько 8,5 гектарів і всі будинки, по вулиці Сирецькій 19, (на місті заводу Вільгельма Рихерта), для будівництва Київського заводу шампанських вин.

Київський завод шампанських вин розпочав свою господарчу діяльність 1 квітня 1950 року. Було заплановано зберігання коньячного спирту в кількості 60 тисяч декалітрів та виноматеріалів 4940 декалітрів; почали комплектувати персонал та робочі кадри підприємства.

Одночасно, у 1953 році, радянськими вченими-шампаністами було винайдено новий спосіб шампанізації вина у безперервному потоці. Суть методу полягала у тому, що процес вторинного бродіння відбувається вже не у закритому резервуарі, а у потоці – системі з 7-8 послідовно з’єднаних резервуарів-акратофорів – з однією заданою швидкістю та при постійному тиску. Цей метод було впроваджено у виробництво у 1954 році. Одним з перших підприємств, що застосував метод "безперервного потоку" став Київський завод шампанських вин.

Під кінець 1955 року завод мав так підрозділи: цех шампанських виноматеріалів, цех виноградних вин, цех шампанізації, посуд отарний цех, цех оформлення і пакування, цех готово продукції та експедиції, транспортний відділ, відділ головного механіка, механічну майстерню, будівельну групу, паросилове господарство, електрогосподарство, матеріальний склад. Проведено роботи з телефонізац заводу.

В перші роки своєї діяльності, підприємство активно нарощувало темпи виробництва удосконалювало технологію. Так, перша черга заводу склала 1,5 млн. пляшок, а вже через рік ця цифра зросла у двічі. Такі темпи розвитку за короткий проміжок часу забезпечили підприємству провідне місце у виноробній галузі Радянського Союзу, а в подальшому позицію безсумнівного лідера на ринку ігристих вин України.

Але такий успіх був би неможливий без проведення політики модернізацій та нововведень. Зміни відбувалися майже кожен рік. У 1957 році з метою розширення асортименту та впровадження нових типів високоякісних ігристих вин, завод освоїв випуск нового типу ігристого вина "Советское шампанское мускатное" - оригінального ігристого світло-золотого вина, що відрізнялося від звичайного гристого особливо ніжним ароматом і приємним смаком, властивому свіжому мускатному винограду, що входив до складу напою. Напій мав великий попит у споживачів усього колишнього Радянського Союзу. Висока якість цього вина була відзначена срібною й золотою медалями на міжнародних конкурсах вин в Угорщин та Югославії.

У 1959 році завод випустив експериментальну партію ігристого вина "Мускат Ігристий" у кількості 10 тисяч пляшок. На відміну від мускатного шампанського, "Мускат Ігристий" готувався винятково з мускатних виноматеріалів. Це ігристе відрізнялося більш вираженими тонами, і більш повним гармонічним смаком.

За розпорядженням Ради Міністрів УРСР від 22 червня 1967 року було розпочато роботи з реконструкції Київського заводу шампанських вин. У 1968 році розробили техніко-економічне обґрунтування реконструкції, в якому передбачалось збільшення потужності заводу з 4,8млн пляшок за рік до 6,6. за період з 1968 по 1972 роки потужність заводу зросла за рахунок проведення низки організаційно-технічних заходів і досягла 6млн пляшок за рік.

В 1971 році близько 12млн пляшок шампанського було вивезено за межі України, в основному в віддалені област СРСР, де його не виробляли, та на експорт. Близько 70% шампанського, яке виробляв КЗШВ, реалізували у межах України, в тому числі 25% у м. Києві. В Білорусію відвантажили 2,7% продукції, в Литву – 14,5%, Росію – 8,9%, Крайню Північ – 2,1%.на експорт відвантажили 1,1% випущеної продукції.

З серпня 1976 року було створено Київське виробниче об’єднання виноробної промисловості. До його складу ввійшли Київський вин завод та Київський завод шампанських вин.

Наприкінці 1992 року, беручи до уваги те, що наша держава прийняла нове законодавство, яке дало нові можливості щодо ведення господарської діяльності, колектив заводу одним із перших розпочав пошук нових шляхів розвитку підприємства.

15 жовтня 1992 року було проведено загальні збори трудового колективу Київського заводу шампанських вин, на яких було створено організацію орендарів орендного підприємства "Київський завод шампанських вин". У результаті проведеної організаційної роботи підприємство дістало змогу самостійно визначати структуру джерел фінансових коштів і вирішувати питання їх розподілу та використання, керуючись Статутом підприємства та чинним законодавством.

Перебуваючи на оренді, вкладали кошти в розширення виробництва та в оновлення основних виробничих фондів. Значним досягненням стало придбання найсучаснішої розливної машини "Рола Тронік" фірми КХС, в якій були сконцентровані найновіші технології в галузі наливу шампанського вина в пляшки. Після розливної придбали у цієї ж фірми мюзельний та етикетувальний автомати. Крім того, придбали в італійських фірм етикетувальні автомати для наклеювання акцизної марки, автомат для нанесення капсул на шийку пляшок та машину для споліскування внутрішньої поверхні пляшок.

Протягом років винороби Київського заводу шампанських вин, створювали нові види гристого вина, що відразу ж завойовували прихильність вітчизняного споживача та перетворювалися на традицію. На початок 1993 року асортимент продукції, складався із ігристого таких кондицій: брют, сухе, напівсухе, напівсолодке, солодке, а також "Мускат Ігристий", "Південне Ігристе біле", "Київське Ігристе рожеве". З роками асортимент продукції поповнився торговельними марками ігристого спеціальних найменувань: "Гетьманське", "Ювілейне" і "Золоте".

За час, що минув з початку оренди, змінилося законодавство. Закон України "Про господарські товариства" передбачив різні види товариств, однак такої форми, як організація орендарів, у цьому законі не було. 19 лютого 1999 року відбулись загальні збори організац орендарів орендного підприємства "Київський завод шампанських вин", на якому прийняли рішення про створення Закритого акціонерного товариства "Київський завод шампанських вин "Столичний". 14 квітня 1999 року Подільською державною районною адміністрацією міста Києва зареєстровано ЗАТ "КЗШВ "Столичний" та видано Свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницько діяльності.

За 59 років свого існування завод став одним з найсучасніших підприємств в Україні. На сьогоднішній день, підприємство є лідером серед українських виробників гристих вин. Асортимент заводу складається з близько 30 видів ігристого восьми різних кондицій. Основні торгівельні марки досить відомі не тільки українському споживачу, це: ТМ "Українське" - 5 видів, ТМ "Советское шампанское", ТМ "Советское Преміум" - 5 видів ТМ "Золоте" - 4 види та інші. Регулярно лінійки ігристого від КЗШВ поповнюються новими позиціями. Смакові властивості кожного напою розробляються провідними технологами заводу, виходячи з досліджень, які проводяться експертами з вивчення алкогольного ринку та попиту споживачів. На підприємстві також виробляється питна вода "Криничка Рихерта" і безалкогольне дитяче гристе "Шампусик". Продукція КЗШВ є популярною не тільки в Україні, але й за кордоном. Поставки ігристого, протягом багатьох років ведуться в так країни як Німеччина, Англія, Іспанія, Швейцарія, Естонія та інші. Сировинною базою для виробництва ігристого є кримський, молдавський та український виноматеріал. Завод має свої виноробні господарства, що знаходяться в Одеській та Миколаївській областях.

Київський завод шампанських вин постійно приймає участь у міжнародних виставках та дегустаційних конкурсах, де здобув більш ніж 50 медалей, серед яких більше половини золотих. Крім того, чотири роки поспіль, ігристе виробництва КЗШВ перемагало на міжнародному фестивалі-конкурсі "Choice of the year" ("Вибір року"). Окрім вище зазначеного, у 2007 році на VII Міжнародному конкурс виноградних вин, коньяків, ігристого та плодово-ягідних вин "Ялта. Золотий грифон-2007", позиція "Українське" брют червоний взяла гран-пр у категорії ігристі вина. За результатами щорічного рейтингу "Гвардія 500", Київський завод шампанських вин визнаний однією з найдорожчих компаній алкогольного ринку України. Крім того керівництво заводу вважає за необхідно підтримувати й соціальну сферу життя, сприяючи розвитку науки й мистецтва, вкладаючи кошти у благодійність спрямовану на підтримку малозахищенних верств населення.

2007 рік став вирішальним в історії заводу. 17 жовтня Київський завод шампанських вин "Столичний" увійшов до групи європейських виробників ігристих вин - компанії "Henkell&Sohnlein Sektkellereien KG".

Корпорація "Henkell&Sohnlein Sektkellereien KG" є одним з провідних гравцім вропейського ринку та володіє підприємствами з виробництва ігристих вин у таких країнах як Німеччина, Франція, Австрія, Чехія, Словакія, Угорщина, Румунія та Італія. За результатами 2006 року корпорацією було реалізовано 204, 8 млн. пляшок. Річний грошовий обіг компанії складає 513 млн. євро. Це єдина в світ корпорація нерезидент, що має виробництво в провінції Шампань. Входження до групи компаній "Henkell&Sohnlein Sektkellereien KG" для Київського заводу шампанських вин означає, перш за все, укріплення позиц підприємства та його торгівельних марок на ринку, а також отримання інвестування у виробництво та маркетинг.

Технологічна схема і опис технологічного процесу.

1.         Приймання, обробка шампанських виноматеріалів, їх купажування і підготовка до шампанізації, приготування розводок чистої культури дріжджів, приготування резервуарного та експедиційного лікерів, шампанізація періодичним способом, обробка холодом здійснюється згідно з чинним "Технологическими инструкциями по производству и конролю качества Совецкого шампанського" , затвердженими МХП СРСР 21.06.82

2.         Бродильна суміш готується з розливостійкого купажу, резервуарного лікеру і чисто культури дріжджів. Складовою частиною купажу для виготовлення шампанського виноматеріали із сортів винограду Рислінг, Фетяска, Совіньон.

             Бродильна суміш готується з вмістом цукрів 2,2 г\100см3.

             Виброджування проводиться за температури не вище 15 С. В процесі бродіння, що триває не менше 20 діб, має бути зброджено не менше 1,8г\100см3 цукрів. Досягнутий тиск в акратафорі повинен бути не менше 480 кПа при температурі не вище 20 С.

3.         Розводка чистої культури дріжджів готується згідно з чинними технологічними інструкціями у дріжджанці, обладнаній перемішуючим та керуючим пристроями. Розводка дріжджів в бродильну суміш вводиться з розрахунку 2-3 млн\см3 дріжджових клітин.

4.         Одержане шампанізоване вино витримується на дріжджах протягом двох місяців.

5.         Шампанізоване вино охолоджується до мінус 3 оС- мінус 4 оС , після чого витримується при цій температурі не менше 48 годин.

6.         Після обробки холодом шампанізоване вино фільтрується в акратофори– приймальники. В процесі фільтрації насосом – дозатором задається експедиційний лікер з розрахунку до відповідної масової концентрації цукрів в готовому шампанському.

7.         В приймальниках шампанське вино витримується перед розливом не менше 8 годин.

8.         Розлив, закупорювання та оформлення пляшок, зберігання, пакування та транспортування вина здійснюється згідно з вимогами ГОСТ 13918.

Приймання, обробка шампанських виноматеріалів і виготовлення шампанського вина здійснюється з використанням обладнання і тари, виготовлених з корозійностійких матеріалів, чи із спеціальним покриттям, дозволеними Міністерством охорони здоров’я України для виноробної промисловості.

Вибір проб здійснюється згідно ГОСТ 14137, перевірка якості готової продукції у відповідності з вимогами ГОСТ 13918 цієї продукції.

Виробництво шампанського та ігристих вин – це дуже складний і кропіткий процес, пов’язаний з необхідністю застосування складного, а іноді й унікального обладнання. Основне технологічне обладнання ліній фасування шампанського вітчизняна машинобудівна галузь не випускає. Це пояснюється тим, що загальна кількість заводів шампанських вин була залишається невеликою. Було кілька спроб розробити та виготовити таке обладнання в нашій країні, однак позитивного результату досягти не вдалося, майже всі спроби були марними. Замовляти і купувати обладнання доводилось за кордоном.

Одними з перших одиниць такого обладнання були емальовані стальні цистерни для зберігання виноматеріалів. Їх отримали з НДР. В 1968-1969 роках завод отримав автоматичну лінію фасування шампанського західнонімецької фірми "Антон Олерт", продуктивність 6 тисяч пляшок за годину. З того часу розпочався новий етап у розвитку міжнародних стосунків з закордонними країнами. Застосування високопродуктивного і новітнього обладнання позитивно вплинуло на якість продукції. В 1980 році було закуплено обладнання в ФРН, серед якого – розливно-закупорювальний моноблок фірми "Зейтц", та етикетувальний автомати фірми "Ягенберг", мюзельний автомат фірми "Дратомат", пластинчаті фільтри фірми "Оріон". В 1985 році було закуплено автоматичну лінію фасування шампанського французької фірми "Баль Ганглоф". Все це обладнання постачалось централізовано через зовнішньоекономічн структури СРСР.

Після розпаду СРСР колектив був змушений самотужки шукати шляхи постачання обладнання з-за кордону. На початку 90-х років лідерство у виробництві обладнання для фасування шампанського і напоїв, насичених вуглекислим газом, мала німецька фірма КХС, з представниками яко були налагоджені тісні стосунки та розроблено довгострокову програму постачання нового обладнання.

 У липні 1995 року група спеціалістів заводу перебувала з візитом на фірмі КХС, де пройшла навчання і стажування з питань експлуатації нового обладнання, що виготовляла фірма. Відвідали заводи, де встановлено та успішно функціонує обладнання, виготовлене на КХС. Тут наші спеціалісти переконалися, що акціонерне товариство КХС займає високе місце серед фірм виробників обладнання для фасування шампанського і напоїв, насичених вуглекислим газом, де провідна роль у технології є динамічним елементом, що веде відділи нових розробок до нових досягнень. Піком досягнень фірми традиційно є фасувальна техніка, що проста в управлінні та технічному обслуговуванні, має високий коефіцієнт використання та низькі виробнич витрати.

У 1995 році придбали найсучаснішу на той час розливно-закупорювальну машину "Рола – Тронік", яка й донин бездоганно працює. Фірма КХС виготовила також мюзельний та етикетувальний автомати. В даний час фірма КХС має своє представництво в місті Києві.

Завод має контакти й з італійськими виробниками обладнання для зовнішнього оформлення пляшок. В італійських фірм було закуплено автомат для нанесення на шийку пляшок капсул із фольги, етикетувальний автомат, автомат для нанесення акцизної марки, машину для споліскування внутрішньо поверхні пляшок.

Крім постачання обладнання, підприємство налагодило тісні зв’язки з виробниками сировини та допоміжних матеріалів і закуповує у разі, якщо в Україні їх немає зовсім або не вистачає в достатній кількості. Виноматеріали високої якості поставляли з Молдови, Македонії, Франції, Угорщини. Пляшки для фасування шампанського поставляли з Словаччини, Молдови; пляшки, коркові пробки та мю зле для фасування сувенірної продукції – з Франції; коркові пробки – з Іспанії та Португалії; фільтрувальний картон – з Німеччини та Білорусі.

За сприянні Центру міжнародного співробітництва "Схід Захід" група спеціалістів заводу у травні 1997 року пройшла стажування у Франції за програмою "Сучасні вимоги до виробництва виноматеріалів. Досягнення в області технологій виробництва ігристих вин методом закритих резервуарів. Виробництво класичних шампанських вин". Стажування проходило в провінціях Бургундія та Шампань, Паризькому районі.

У Бургундії спеціалісти ознайомились з виробництвом гристих вин "Креман Бургундське", що майже нічим не відрізняється від технології виробництва класичного шампанського. В місті Бон ознайомились із знаменитим виробництвом "Patriarche", делегація якого свого часу відвідала КЗШВ "Столичний" і в книзі відгуків висловила сподівання прийняти наших спеціалістів у себе, в Бургундії. Завод розміщується на території колишнього монастиря і вважається одним з найбільших у Бургундії. Його підвали, площею в два гектари, розташовані під центром міста Бон. Крім штабелів з пляшками, в підвалі розміщений дегустаційний зал.

У провінції Шампань було проведено конференцію та прийом у Виноробному ліцеї шампанських вин провінції Шампань міста Авіз.

Стажування у Франції дало значний поштовх щодо змін в якості продукції Київського заводу шампанських вин. З’явились нові види продукції, поліпшилось її зовнішнє оформлення, було організовано відділ з виготовлення сувенірної продукції в пляшках, ємністю 0,375; 1,5; 3 та 6 літрів.

2.3 Аналіз виробничо-господарської діяльності КЗШВ "Столичний"

Для дослідження стану та ефективност використання активів доцільно розрахувати індивідуальні показники ефективност використання основних засобів.

1.         Коефіцієнт зносу:

Кз = Зоз / ОЗк.р. (2.1)

де Зоз – сума зносу ОЗ;

ОЗк.р. – балансова (первісна) вартість ОЗ на кінець року.

Кз 2006 = 100258,9 / 127844,6 = 0,7842

Кз 2007 = 103071,8 / 133874,8 = 0,7699

2.         Коефіцієнт придатності:

Кп = (ОЗк.р.– Зоз) / ОЗк.р. (2.2)

Кп 2006 = (127844,6 – 100258,9) / 127844,6 = 0,2158

Кп 2007 = (133874,8 – 103071,8) / 133874,8 = 0,2301

3. Коефіцієнт оновлення:

Конов. = ОЗвв / ОЗк.р. (2.3)

де ОЗвв – вартість введених ОЗ за звітний період.

Конов. 2006 = 93326,1 / 127844,6 = 0,7300

Конов. 2007 = 7599,6 / 133874,8 = 0,0568

3.         Коефіцієнт вибуття:

Квиб = ОЗвиб. / ОЗп.р. (2.4)

де ОЗп.р. – балансова (первісна) вартість ОЗ на початок року;

ОЗвиб – вартість виведених ОЗ за звітний період.

Квиб 2006 = 372,6 / 34891,1 = 0,0107

Квиб 2007 = 1569,4 / 127844,6 = 0,0123

5. Коефіцієнт приросту: (2.5)

Кприр = (ОЗвв – ОЗвиб ) / ОЗк.р.

Кприр 2006 = (93326,1 – 372,6 ) / 127844,6 = 0,7271

Кприр 2007 = (7599,6 – 1569,4) / 133874,8 = 0,0451

Узагальнюючі показники ефективност використання основних засобів КЗШВ "Столичний" можна проаналізувати за допомогою даних таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Склад основних засобів у 2006-2007 рр. на ЗАТ "КЗШВ "Столичний"

Джерело: складено автором за матеріалами звітності ЗАТ "КЗШВ "Столичний"

Отже, вартість основних засобів в 2007р. збільшилась майже на 5%. Структура основних засобів КЗШВ більш детально подана в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Структура основних засобів в 2006-2007 рр. на ЗАТ "КЗШВ "Столичний"

Джерело: складено автором за матеріалами звітності ЗАТ "КЗШВ "Столичний"

В структурі основних засобів в 2007р. збільшилась частка вартості транспортних засобів (на 0,78%).

Таблиця 2.3.

Показники стану основних засобів за 2006-2007 рр. на ЗАТ "КЗШВ "Столичний"

Джерело: складено автором за матеріалами звітності ЗАТ "КЗШВ "Столичний"

Показники стану основних засобів в 2007р. зменшились, окрім коефіцієнту придатності та коефіцієнту вибуття.

Для дослідження ефективност використання основних засобів доцільно розрахувати наступні показники:

1. Фондовіддача:

Фвід = ОВП / , (2.6)

де ОВП – річний обсяг вироблено продукції в вартісних одиницях;

 - середньорічна вартість ОЗ.

 = (34891100 + 127844600) / 2 = 81367850 грн.

 = (127844600 + 133874800) / 2 = 130859700 грн.

Фвід 2006 = 132550500 / 81367850 = 1,63 грн./грн.

Фвід 2007 = 157479800 / 130859700 = 1,20 грн./грн.

2. Фондорентабельність:

Френ = Приб /  , (2.7)

Френ 2006 = 8466800 / 81367850 = 0,10 грн./грн.

Френ 2007 = 11315500 / 130859700 = 0,09 грн./грн.

3. Фондомісткість продукції:

Фміст. прод. = / ОВП, (2.8)

Фміст. прод. 2006 = 81367850 / 153704800 = 0,53 грн./грн.

Фміст. прод. 2007 = 130859700 / 184019700 = 0,71 грн./грн.

4. Фондоозброєність праці:

Фозб. пр. = / , (2.9)

де – середньо облікова чисельність промислово-виробничого персоналу підприємства.

Фозб. пр. 2006 = 81367850 / 380 = 135404,34 грн./ чол.

Фозб. пр. 2007 = 130859700 / 391 = 334679,54 грн./ чол.

Узагальнюючі показники ефективност використання основних засобів КЗШВ подані в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4.

Ефективність використання основних засобів у 2006-2007 рр. на ЗАТ "КЗШВ "Столичний"

Джерело: складено автором за матеріалами звітності ЗАТ "КЗШВ "Столичний"

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11